Джафе́р Сейдаме́т Кириме́р (крим. Cafer Seydamet Qırımer, тур. Cafer Seydahmet Kırımer) (* 1 вересня 1889, с. Кизил-Таш, Ялтинський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія — 3 квітня 1960, Стамбул, Туреччина) — кримськотатарський письменник, громадський діяч, один із лідерів та ідеологів національно-визвольного руху кримських татар.
Джафер Сейдамет Киример крим. Cafer Seydamet Qırımer | |
---|---|
Голова вакуфної комісії Мусульманського виконавчого комітету | |
квітень 1917 — травень 1917 | |
Президент | Номан Челебіджіхан |
Прем'єр-міністр | Сулейман Сулькевич |
Попередник | посаду запроваджено |
Наступник | посаду скасовано |
Військовий міністр КНР | |
9 грудня 1917 — січень 1918 | |
Попередник | посаду запроваджено |
Наступник | Сулейман Сулькевич |
Глава Уряду КНР | |
4 січня 1918 — 14 січня 1918 | |
Попередник | Номан Челебіджіхан |
Наступник | посаду скасовано |
Міністр закордонних справ КНР | |
9 грудня 1917 — 14 листопада 1918 | |
Попередник | посаду запроваджено |
Наступник | Максим Вінавер |
Народився | 1 вересня 1889 с. Кизил-Таш, Ялтинський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія |
Помер | 3 квітня 1960 (70 років) Стамбул, Туреччина |
Похований | d |
Відомий як | письменник, політик, адвокат |
Країна | Туреччина Російська імперія |
Національність | кримський татарин |
Alma mater | d |
Політична партія | Національна партія |
Професія | письменник, політик, громадський діяч |
Релігія | іслам |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Дитинство
Джафер Сейдамет народився 1 вересня 1889 року в невеликому селі Кизил-Таш, Ялтинський повіт, Таврійська губернія, в багатій селянській сім'ї.
Освіта
Початкову освіту здобув у Криму, а вищу здобував уже в Стамбулі, на юридичному факультеті. В 1908 році він разом із кількома студентами (зокрема і Нома́ном Челебіджіха́ном) заснував . Уже наступного року Джафер разом із однодумцями заснував організацію «Батьківщина» (крим. «Vatan») — підпільну політичну організацію, членами якої були кримськотатарські студенти в Туреччині. Її метою було визволення кримських татар з-під царського гніту, протидія авторитарному режиму. На базі цього товариства пізніше виникла політична партія «Міллі Фірка», членом центрального комітету якої він був.
У 1911 році він під псевдонімом опублікував своє перше есе Пригноблена кримськотатарська нація в XX столітті (тур. Yirminci Asırda Tatar Milleti Mazlumesi), за яке мав бути заарештований через донос агента таємної поліції. Воно мало підривний характер для російської влади, яка, здійснюючи тиск на османський уряд, домагалася його арешту. Після цього Джафер Сейдамет був змушений залишити Туреччину і переїхати до Європи — в Париж. Там він вступив до Сорбонни, де вивчав право, журналістику та соціальні науки. Після її завершення він повернувся в Росію, де в 1914 році розпочав навчання в Петербурзькому університеті.
У роки Першої світової війни
Коли розпочалася Перша світова війна, він повернувся до Криму, мріючи про крах царського режиму, що призвело б до утворення демократичної держави. Джафер Сейдамет разом зі своїми колегами продовжував організовувати таємні осередки на місцевому рівні, проте незабаром був призваний у російську армію і направлений у юнкерське училище. В 1916 році, вже в званні прапорщика, він потрапив на фронт. Пізніше його перевели в Бессарабію в запасний полк у місті Ізмаїл.
В роки революції та громадянської війни
Після зречення царя Миколи II в лютому 1917 року дуже посилилася політична активність у Криму. Джафер Сейдамет був у центрі цього процесу — у квітні його було обрано на посаду голови вакуфної комісії Мусульманського виконавчого комітету, у травні він очолив кримськотатарську делегацію на Всеросійський мусульманський конгрес у Москві, а вже у другій половині липня він, разом із Аметом Озенбашли, поїхав до Києва для встановлення контактів з українською владою, зокрема з Михайлом Грушевським, головою Центральної Ради, секретарем міжнаціональних справ Олександром Шульгиним, головою Генерального секретаріату Володимиром Винниченком, брав участь у З'їзді поневолених народів, який проходив у вересні 1917 року в Києві.
Він у своїх спогадах, написаних через кілька десятиріч після подій, досить детально розповідає про своє бачення причин приїзду та про зустрічі з українськими лідерами:
Ми уважно відстежували структуризацію національного руху України, заснування Центральної Ради, дії українців з реалізації територіальної автономії і, нарешті, створення національного уряду. Анархія, що підступала звідусіль, наочно доводила безпідставність наших намірів зберегти свою країну на договірній основі з росіянами, з російськими органами влади, - це поставило нас перед необхідністю більш ретельного вивчення національного руху українців. |
Сейдамет згадує, як таємно і без дозволу зняв у приймальні голови Генерального секретаріату видану у Львові карту України, на якій «горизонтальною прямою, накресленою від Кефе до Кезлева, Кримський півострів був розрізаний навпіл, північна частина якого повністю викрашена в колір України». З цією картою учасники поїздки в Київ ознайомили муфтія Челібі Челебієва, а потім і весь . Лідер мусульман Криму нібито[] сказав: «Значить, нам загрожує ще один імперіалізм…».
9 грудня 1917 року в Бахчисараї, на зборах Курултаю (виборного органу кримських татар), ініціатором скликання якого він був, його було призначено військовим міністром і міністром закордонних справ щойно проголошеної Кримської Народної Республіки. Він зіграв важливу роль у розробці процедури виборів і проголошення нової держави, також йому вдалося домогтися повернення до Криму кількох кримськотатарських військових частин, зокрема татарського кінного полку, який перебував у Херсоні.
Однак формування власної армії не допомогло Кримській Республіці встояти — в січні 1918 року татарська кіннота зіткнулася з силами більшовиків за межами Сімферополя, зазнавши поразки. Джаферу Сейдамету, на відміну від Номана Челебіджіхана, якого було заарештовано та розстріляно в міській в'язниці Севастополя, вдалося втекти до Києва, де він звернувся за допомогою до української влади. Військова підмога з боку Української Народної Республіки була надана у квітні 1918 року — під ударами Запорізького корпусу армії УНР (під командуванням полковника Петра Болбочана), до якого приєдналися кримськотатарські повстанці, більшовицька влада в Криму впала. Сейдамет повернувся до Криму у травні, після німецької окупації Криму.
18 травня Курултай обрав його прем'єр-міністром уряду, але його кандидатура не була затверджена німецьким командуванням і уряд сформував Сулькевич.
Сейдамет зразу ж приступив до роботи в уряді Сулеймана Сулькевича, який підтримувався німецьким військовим командуванням. Його призначили міністром закордонних справ, і в цій якості він відправився в Берлін, де домагався зняття окупації, яка нав'язувалась українським лідером Павлом Скоропадським. Висловлюючи незгоду з політикою, що призводила до втрати Кримом незалежності, Сейдамет вийшов зі складу уряду. Він був за кордоном, коли німецькі війська розпочали відхід із Криму в листопаді 1918 року, а уряд Сулеймана Сулькевича було скинуто. З того часу Джафер Сейдамет перебував у вигнанні.
У вигнанні
Спочатку він жив у Стамбулі, де підтримував турецький націоналістичний рух на чолі з Мустафою Кемалем, заснував журнал «Емель». Джаферу Сейдамету вдалося перевезти сюди величезний архів документів та цінних матеріалів з історії Криму. Його перебування там було коротким, оскільки він був заарештований і депортований владою Османської імперії. В 1920 році він оселився в Лозанні (Швейцарія), де продовжував відстоювати інтереси кримських татар та лобіювати їхню автономію. В жовтні 1920 року він відправився до Варшави, щоб зустрітися з маршалом Юзефом Пілсудським, польським лідером, який зіграв важливу роль у створенні прометейського руху. Пілсудський, який раніше був втягнутий до підпільної політичної діяльності в Росії, мав багато союзників серед лідерів пригноблених націй, які прагнуть до самовизначення після розпаду царського режиму. Спираючися на польський уряд, прометеїзм був активний з 1926 по 1939 рік, і Джафер Сейдамет активно його підтримував.
У квітні 1922 року, в розпал голоду, який лютував у Радянському Союзі (відомий як Голодомор 1921—1923), Сейдамет відправився до Туреччини шукати допомоги для жертв голоду у Криму. Його прибуття до Стамбула привернуло увагу місцевої преси. Місто на той час було під окупацією країнами Антанти, і націоналістичний уряд Мустафи Кемаля, як і раніше, вів війну з окупаційними силами Греції в західній Анатолії. Він також побував в Анкарі, зустрівшись з представниками націоналістичного уряду, які мали добрі стосунки з Радянською Росією і з допомогою цих контактів він намагався отримати політичні поступки для кримських татар. У той же час офіційна делегація з Криму була в Анкарі, також шукаючи допомоги. У відповідь на ці спільні зусилля Туреччині вдалося відправити 1000 мішків борошна в Крим, завдяки зусиллям турецького Червоного Півмісяця, незважаючи на важкі економічні умови в країні.
Менш ніж через десять років потому кримчани почали страждати від нестачі їжі ще раз. Радянська політика колективізації та ліквідації дрібних фермерів (куркулів), що розпочалася в 1930 році, мала нищівний вплив на Крим, а також сільськогосподарські райони країни. Надмірне вилучення зерна викликало гостру нестачу продовольства, що призвело до загибелі мільйонів людей в Україні, Криму, на Кавказі і Нижній Волзі. Джафер Сейдамет протестував проти державної політики, яка призвела до Голодомору 1932—1933 років, указуючи на жорстокі й ірраціональні аспекти радянського рішення продати зерно на світових ринках за нижчими цінами, зерно, конфісковане у власних громадян, які змушені були голодувати.
Прометеїзм
Він продовжував писати і говорити на тему пригноблення кримських татар та інших поневолених народів у Радянському Союзі. На засіданні активістів прометейського руху у Варшаві в січні 1930 року він виступив з лекцією з історії Криму, стверджуючи, що імперіалістична політика царського режиму не змінилася. Так звана диктатура робітничого класу продовжувала пригноблювати і навіть знищувати кримськотатарський народ. У 1934 році група прихильників Сейдамета, в рамках «Конгресу тюрко-татар Криму», організувала зустріч у Добруджі (Румунія), щоб відсвяткувати 25-річчя його участі в політичному житті та сміливі дії, спрямовані на захист свого народу. В 1934 році Сейдамет прийняв прізвище Киример (тур. Kırımer, крим. Qırımer, що можна перекласти як «кримський чоловік») у зв'язку з прийняттям турецькою владою рішення про введення в обіг для своїх громадян прізвищ.
У 1941 р. посприяв поїздці Мустеджиба Улькюсала та Едіге Киримала до Берліна, де вони намагалися домовитися про відновлення державності Криму та дозволу щодо діяльності в окупованому Криму, хоча був налаштований негативно по відношенню до нацистської ідеології та підтримував зв'язки з польським урядом в екзілі у Лондоні.
Помер у Стамбулі 3 квітня 1960 року. За своє життя він опублікував безліч книг і статей на теми, пов'язані з кримськими татарами, російською революцією і більшовизмом, а також про Ісмаїла Гаспринського, який справив великий вплив на переконання Сейдамета.
Творчість
За винятком його часто цитованої в Криму книги La Crimeé, яка з'явилася французькою, а потім польською мовою, він писав турецькою. Його ранні твори з'явилися під ім'ям «Seidamet» або «Сейдамет», оскільки він іще не прийняв прізвище «Kirimer» (до середини 1930-х років). Його мемуари, що охоплюють перші тридцять років життя, антологія його розповідей про Крим, а також різні лекції, які він читав, були опубліковані посмертно.
Твори
- Yirminci Asırda Tatar Milleti Mazlumesi (Пригноблена татарська нація у XX столітті) Стамбул, 1911 (тур.)
- La Crimeé (Крим) Лозанна, 1921 (фр.)
- Krym (Крим) Варшава, 1930 (пол.)
- Rus İnkılâbı (Російська революція) Стамбул, 1930 (тур.)
- Ukrayna ve İstiklal Mücahedeleleri (Україна та її боротьба за незалежність, автор: Володимир Мурський, передмова написана Джафером Сейдаметом) Стамбул, 1930 (тур.)
- Gaspıralı İsmail Bey (Ісмаїл Гаспрінський) Стамбул, 1934 (тур.)
- Rus Tarihinin İnkılâba, Bolşevizme ve Cihan İnkılâbına sürüklenmesi (Утягання російської історії в революцію, большевізм та світову революцію) Стамбул, 1948 (тур.)
- Mefküre ve Türkçülük (Ідеологія та пантюркізм) Стамбул, 1965 (тур.)
- Unutulmaz Göz Yaşları (Незабутні сльози) Стамбул, 1975 (тур.)
- Nurlu Kabirler (Осяйниі могили) Стамбул, 1992 (тур.)
- Bazı Hatıralar (Деякі спогади) Стамбул, 1993 (тур.)
Публікації в пресі
- Abdürreşit Mehdi'nin kabri // Bizim Kırım. — 2006. — № 9. — S. 26-35.: фото.
- Аммам аралыгъында: Икяе // Йылдыз. — 1983. — № 3. — С. 58 — 64.
- Антлы къурбан: Икяе // Йылдыз. — 1992. — № 3. — С. 33-53.: фото.
- Bizde ideal ve ideoloji buhranı var mıdır?// Emel. — 1972. — № 68. — S. 14-17.
- Джин Мамбет: Икяе // Йылдыз. — 2004. — № 6.- С. 90-107.
- Ислям ака: Икяе // Йылдыз. — 2005. — № 4.- С.4-40.
- İsmail Bey'in Hakkında Yazılanlardan Seçmeler // H. S. Ayvazov I.Gaspıralı Albümü ve Gaspıralı İ. Hayati-Eserleri Usul-i Cedid Hareketi İçindeki Yeri — İstanbul: Mir Matbaacılık, 1999.- С. 70-74.
- Коюм: [Хатырлавларындан парча] / Тюрк тилинден тердж. А.Къуртсеит // Янъы дюнья. −1997. — Апр. 4. — С. 5.
- Къуртлагъан кокюс. Амам аралыгъы. Къую тюбюнде. 14 — ноябрь сабасы: Икяелер // Керим И. Къырымтатар эдебияты. — Акъмесджит, 1995. — С. 260—311.
- Кырым талебе джемиети: [Из книги Дж. Сейдамета «Воспоминания современника»] / Пер. с турец. К. Усеинова // Мераба. — 1993. — № 2. — С. 3.
- «Къырым шиирлери» китабына ильк сёз: [А. Гирайбанынъ аяты ве иджады акъкъында] // Салгъыр. — 1991. — № 2. — С. 22-24.
- Некоторые воспоминания / Пер. с турец. Ш. Абдурамановой // Полуостров. — 2009. — № 1- 37.
- Mefkürenin Zekâ ve Seciye Üzerine Tesiri. İdeal ve Türkçülük // Emel. — 1964. — № 20. — S. 39-40; № 21. — S. 48 — 64.
- Нурлы къабирлер // Йылдыз. — 1992. — № 3. — С. 20-32.; № 4. — С. 45-72.; № 5-6. — С. 53-81.; 1993. — № 1. — С. 160—174.; № 2. — С. 3-24.
- Önsöz: [Müellifin «Kırım türklerinin Milli mücadeleri» kitabından] // Emel. — 1970. — № 59. — S. 9 — 22.
- Sönmeyen ates: 4 perdelik piyes // Emel. — 1976. — № 96. — S. 41-48.
- Унутылмаз козьяшлар; Миллий дуйгъу: Икяелер /Арап уруфатындан чевирген ве неширге азырлагъан А. Кокиева // Йылдыз. — 1996. — № 1. — С. 21-52.
Вшанування пам'яті
Примітки
- Перший Крайовий уряд Криму. Як Сулькевич зі Скоропадським за півострів посварилися — DSnews.ua. www.dsnews.ua (укр.). 25 червня 2018. Процитовано 20 червня 2024.
- А. Исаев, Н. Глухарев, О. Романько, Д. Хазанов (2016). (русский) . Москва: Эксмо : Яуза. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 28 жовтня 2020.
Посилання
- Архів Джафера Сейдамета. У Туреччині знайдено документи військового міністра Криму, учасника з'їзду народів України 1917 року, борця з більшовизмом…[недоступне посилання з липня 2019](укр.)
- Періодичні видання кримських татар у Європі та США [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (укр.)
- Ismail Bey Gaspirali and Crimean Tatar Emigrations [ 28 липня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
Джерела та література
- Т. Бикова. Сейдамет Джафер [ 9 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 506. — .
- В.Головченко. Сейдамет Джафер // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
- Т. Бикова. Сейдамет Джафер // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.658
- International Committee for Crimea [ 15 квітня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- (рос.)
- Урядовий портал. Керівники урядів Криму (укр.)
Бібліографія
- Ахматович, А. Трагедия крымских татар // Къасевет. −1991. — № 1 (21). — С. 15-16. (рос.)
- Бекирова, Г. Миллий демократ, атешин эрбап, халкънынъ садыкъ огълу // Къырым. −2009. — Сент. 9. — С. 2.
- Зарубин, А. Г. Крым: начало ХХ века — февраль 1917 века // Историческое наследие Крыма. — Симферополь, 2005. — № 11. — С. 120—164. (рос.)
- Зарубин В. Г., Зарубина А. А. Джафер Сейдамет: Штрихи к портрету // Историческое наследие Крыма. — 2006. — № 12-13. — С. 44-57. (рос.)
- Зарубин, А. Г. Второе Краевое правительство: к «единой и неделимой» / В. Г. Зарубин // Историческое наследие Крыма. — 2007. — № 20. — С. 107—146. (рос.)
- Зарубин, А. Г. Крымскотатарское национальное движение в 1917 — начале 1918 г. / В. Г. Зарубин // История и археология юго-западного Крыма: Сб. науч. трудов. — Симферополь, 1993. — С. 202—211. (рос.)
- Karahan, S. Dobrucalilar Kirim sagisi (ozlemi) ile gecen tarihinden sayfalar// Bahcesaray. — 2009. — № 55-56. — С. 8-12.
- Керим, И. Джафер Сейдамет ве онынъ «Ислям ака» икяеси акъкъында эки сёз // Йылдыз. — 2005.-№ 4. — С. 5-11.
- Kücük Kırımın büyük evlảdı // Emel. — Istanbul, 1971.- № 63. -S. 17.; № 65.-S 21-45.
- Къуршутов, Т. Джафер Сейдамет Къырымэрнинъ эдебий фаалиети // Йылдыз. — 2005. — № 6. — С. 76-84.
- Okay, A. C. Cafer Seyitahmet Kirimer ve idealizm // Emel. — 1967. — № 57. — С. 5-8.
- Ozcan, O. Cafer Seydahmet Kirimer'in gunlugunde zonguldak // Emel'imiz Kirim. — 2006. — № 54. — С. 4-13.
- На службе у народа // Голос Крыма. — 1995. — 31 марта. — С. 3.: ил. (рос.)
- Светоч, озаривший нашу жизнь / Подгот. И. Абдуллаев // Голос Крыма. — 1999. — 3 сент. — С. 1.: фото. (рос.)
- Сейдаметова, В. Олар Къырым девлетини къорчаламакъ ичюн шеит кеттилер // Къырым. — 2008. — Февр. 20. — С. 7.
- Сеитбекиров, Э. «Большевики есть сила разрушительная»//Голос Крыма.- 1994.-15 янв. — С.1. (рос.)
- Soysal, A. Z. Cafer Kirimer, i anarken // Emel. — 1967. — № 57. — С. 24-26.
- Табакова, Д. 120 лет со дня рождения крымскотатарского активиста Дж. Сейдамета // Авдет. — 2009. — 7 сент. — С. 8.: фото. (рос.)
- Таран Павло Євгенович. Автономістські ідеї в політико-правовій думці кримськотатарського народу (1783—1918 рр.): дис… канд. юрид. наук: 12.00.01 / НАН України; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького. — К., 2004.
- Uralgiray, Y. Izindeyiz! // Emel. — 1967. — № 57. — С. 18-23.
- Ulkusal, M. Cafer Seyitahmet Kirimer: olumunun 10.yil munasebetiyle / Mustecip Ulkusal // Emel. — 1967. — № 57. — С. 1-4.
- Ulkusal, M. Cafer Seyitahmet Kirimer ve Kirim davasi // Emel. — 1973. — № 75. — С. 1-12.
- Халкъымызнынъ белли девлет эрбабы ве эдиби: Дж. Сейдамет Къырымернинъ 110 йыллыгъы мунасебетинен //Къырым. — 1999. — Сент. 11. — С. 2.
- Челеби-Джиханнынъ сафдашы: Джафер Сейдаметнинъ догъгъанына 110 йыл олды // Йылдыз. — 1999. — № 5. — С. 144—145.
- Шемьи-заде, А. Джафер Сейдамет ценил своего великого друга // Полуостров. — 2008. — 11-17 апр. — С. 7. (рос.)
- Шемьи-Заде, А. Крымскотатарская революция 1917 года (хроника и комментарии) // Авдет. — 2007. — 3 дек. — С. 8-9.: фото. (рос.)
- Шемьи-Заде, А. Отставка Челебиджихана и кризис крымскотатарской революции // Къырым. — 2007. — дек. 12. — С. 6-7.: фото. (рос.)
- Юртер, Ф. Джафер агъанынъ мектюплери… // Йылдыз. — 1994. — № 5. — С. 180—195.
- Yurtsever V. Kirim Turklugunun Ebedi Onderi // Emel. — 1967. — № 57. — С. 14-17.
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhafe r Sejdame t Kirime r krim Cafer Seydamet Qirimer tur Cafer Seydahmet Kirimer 1 veresnya 1889 s Kizil Tash Yaltinskij povit Tavrijska guberniya Rosijska imperiya 3 kvitnya 1960 Stambul Turechchina krimskotatarskij pismennik gromadskij diyach odin iz lideriv ta ideologiv nacionalno vizvolnogo ruhu krimskih tatar Dzhafer Sejdamet Kirimer krim Cafer Seydamet QirimerDzhafer Sejdamet Kirimer krim Cafer Seydamet QirimerGolova vakufnoyi komisiyi Musulmanskogo vikonavchogo komitetukviten 1917 traven 1917PrezidentNoman ChelebidzhihanPrem yer ministrSulejman SulkevichPoperednikposadu zaprovadzhenoNastupnikposadu skasovanoVijskovij ministr KNR9 grudnya 1917 sichen 1918Poperednikposadu zaprovadzhenoNastupnikSulejman SulkevichGlava Uryadu KNR4 sichnya 1918 14 sichnya 1918PoperednikNoman ChelebidzhihanNastupnikposadu skasovanoMinistr zakordonnih sprav KNR9 grudnya 1917 14 listopada 1918Poperednikposadu zaprovadzhenoNastupnikMaksim VinaverNarodivsya1 veresnya 1889 1889 09 01 s Kizil Tash Yaltinskij povit Tavrijska guberniya Rosijska imperiyaPomer3 kvitnya 1960 1960 04 03 70 rokiv Stambul TurechchinaPohovanijdVidomij yakpismennik politik advokatKrayina Turechchina Rosijska imperiyaNacionalnistkrimskij tatarinAlma materdPolitichna partiyaNacionalna partiyaProfesiyapismennik politik gromadskij diyachReligiyaislam Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaDitinstvo Dzhafer Sejdamet narodivsya 1 veresnya 1889 roku v nevelikomu seli Kizil Tash Yaltinskij povit Tavrijska guberniya v bagatij selyanskij sim yi Osvita Pochatkovu osvitu zdobuv u Krimu a vishu zdobuvav uzhe v Stambuli na yuridichnomu fakulteti V 1908 roci vin razom iz kilkoma studentami zokrema i Noma nom Chelebidzhiha nom zasnuvav Uzhe nastupnogo roku Dzhafer razom iz odnodumcyami zasnuvav organizaciyu Batkivshina krim Vatan pidpilnu politichnu organizaciyu chlenami yakoyi buli krimskotatarski studenti v Turechchini Yiyi metoyu bulo vizvolennya krimskih tatar z pid carskogo gnitu protidiya avtoritarnomu rezhimu Na bazi cogo tovaristva piznishe vinikla politichna partiya Milli Firka chlenom centralnogo komitetu yakoyi vin buv U 1911 roci vin pid psevdonimom opublikuvav svoye pershe ese Prignoblena krimskotatarska naciya v XX stolitti tur Yirminci Asirda Tatar Milleti Mazlumesi za yake mav buti zaareshtovanij cherez donos agenta tayemnoyi policiyi Vono malo pidrivnij harakter dlya rosijskoyi vladi yaka zdijsnyuyuchi tisk na osmanskij uryad domagalasya jogo areshtu Pislya cogo Dzhafer Sejdamet buv zmushenij zalishiti Turechchinu i pereyihati do Yevropi v Parizh Tam vin vstupiv do Sorbonni de vivchav pravo zhurnalistiku ta socialni nauki Pislya yiyi zavershennya vin povernuvsya v Rosiyu de v 1914 roci rozpochav navchannya v Peterburzkomu universiteti U roki Pershoyi svitovoyi vijni Koli rozpochalasya Persha svitova vijna vin povernuvsya do Krimu mriyuchi pro krah carskogo rezhimu sho prizvelo b do utvorennya demokratichnoyi derzhavi Dzhafer Sejdamet razom zi svoyimi kolegami prodovzhuvav organizovuvati tayemni oseredki na miscevomu rivni prote nezabarom buv prizvanij u rosijsku armiyu i napravlenij u yunkerske uchilishe V 1916 roci vzhe v zvanni praporshika vin potrapiv na front Piznishe jogo pereveli v Bessarabiyu v zapasnij polk u misti Izmayil V roki revolyuciyi ta gromadyanskoyi vijni Pislya zrechennya carya Mikoli II v lyutomu 1917 roku duzhe posililasya politichna aktivnist u Krimu Dzhafer Sejdamet buv u centri cogo procesu u kvitni jogo bulo obrano na posadu golovi vakufnoyi komisiyi Musulmanskogo vikonavchogo komitetu u travni vin ocholiv krimskotatarsku delegaciyu na Vserosijskij musulmanskij kongres u Moskvi a vzhe u drugij polovini lipnya vin razom iz Ametom Ozenbashli poyihav do Kiyeva dlya vstanovlennya kontaktiv z ukrayinskoyu vladoyu zokrema z Mihajlom Grushevskim golovoyu Centralnoyi Radi sekretarem mizhnacionalnih sprav Oleksandrom Shulginim golovoyu Generalnogo sekretariatu Volodimirom Vinnichenkom brav uchast u Z yizdi ponevolenih narodiv yakij prohodiv u veresni 1917 roku v Kiyevi Vin u svoyih spogadah napisanih cherez kilka desyatirich pislya podij dosit detalno rozpovidaye pro svoye bachennya prichin priyizdu ta pro zustrichi z ukrayinskimi liderami Mi uvazhno vidstezhuvali strukturizaciyu nacionalnogo ruhu Ukrayini zasnuvannya Centralnoyi Radi diyi ukrayinciv z realizaciyi teritorialnoyi avtonomiyi i nareshti stvorennya nacionalnogo uryadu Anarhiya sho pidstupala zvidusil naochno dovodila bezpidstavnist nashih namiriv zberegti svoyu krayinu na dogovirnij osnovi z rosiyanami z rosijskimi organami vladi ce postavilo nas pered neobhidnistyu bilsh retelnogo vivchennya nacionalnogo ruhu ukrayinciv Sejdamet zgaduye yak tayemno i bez dozvolu znyav u prijmalni golovi Generalnogo sekretariatu vidanu u Lvovi kartu Ukrayini na yakij gorizontalnoyu pryamoyu nakreslenoyu vid Kefe do Kezleva Krimskij pivostriv buv rozrizanij navpil pivnichna chastina yakogo povnistyu vikrashena v kolir Ukrayini Z ciyeyu kartoyu uchasniki poyizdki v Kiyiv oznajomili muftiya Chelibi Chelebiyeva a potim i ves Lider musulman Krimu nibito dzherelo skazav Znachit nam zagrozhuye she odin imperializm 9 grudnya 1917 roku v Bahchisarayi na zborah Kurultayu vibornogo organu krimskih tatar iniciatorom sklikannya yakogo vin buv jogo bulo priznacheno vijskovim ministrom i ministrom zakordonnih sprav shojno progoloshenoyi Krimskoyi Narodnoyi Respubliki Vin zigrav vazhlivu rol u rozrobci proceduri viboriv i progoloshennya novoyi derzhavi takozh jomu vdalosya domogtisya povernennya do Krimu kilkoh krimskotatarskih vijskovih chastin zokrema tatarskogo kinnogo polku yakij perebuvav u Hersoni Odnak formuvannya vlasnoyi armiyi ne dopomoglo Krimskij Respublici vstoyati v sichni 1918 roku tatarska kinnota zitknulasya z silami bilshovikiv za mezhami Simferopolya zaznavshi porazki Dzhaferu Sejdametu na vidminu vid Nomana Chelebidzhihana yakogo bulo zaareshtovano ta rozstrilyano v miskij v yaznici Sevastopolya vdalosya vtekti do Kiyeva de vin zvernuvsya za dopomogoyu do ukrayinskoyi vladi Vijskova pidmoga z boku Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki bula nadana u kvitni 1918 roku pid udarami Zaporizkogo korpusu armiyi UNR pid komanduvannyam polkovnika Petra Bolbochana do yakogo priyednalisya krimskotatarski povstanci bilshovicka vlada v Krimu vpala Sejdamet povernuvsya do Krimu u travni pislya nimeckoyi okupaciyi Krimu 18 travnya Kurultaj obrav jogo prem yer ministrom uryadu ale jogo kandidatura ne bula zatverdzhena nimeckim komanduvannyam i uryad sformuvav Sulkevich Sejdamet zrazu zh pristupiv do roboti v uryadi Sulejmana Sulkevicha yakij pidtrimuvavsya nimeckim vijskovim komanduvannyam Jogo priznachili ministrom zakordonnih sprav i v cij yakosti vin vidpravivsya v Berlin de domagavsya znyattya okupaciyi yaka nav yazuvalas ukrayinskim liderom Pavlom Skoropadskim Vislovlyuyuchi nezgodu z politikoyu sho prizvodila do vtrati Krimom nezalezhnosti Sejdamet vijshov zi skladu uryadu Vin buv za kordonom koli nimecki vijska rozpochali vidhid iz Krimu v listopadi 1918 roku a uryad Sulejmana Sulkevicha bulo skinuto Z togo chasu Dzhafer Sejdamet perebuvav u vignanni U vignanni Spochatku vin zhiv u Stambuli de pidtrimuvav tureckij nacionalistichnij ruh na choli z Mustafoyu Kemalem zasnuvav zhurnal Emel Dzhaferu Sejdametu vdalosya perevezti syudi velicheznij arhiv dokumentiv ta cinnih materialiv z istoriyi Krimu Jogo perebuvannya tam bulo korotkim oskilki vin buv zaareshtovanij i deportovanij vladoyu Osmanskoyi imperiyi V 1920 roci vin oselivsya v Lozanni Shvejcariya de prodovzhuvav vidstoyuvati interesi krimskih tatar ta lobiyuvati yihnyu avtonomiyu V zhovtni 1920 roku vin vidpravivsya do Varshavi shob zustritisya z marshalom Yuzefom Pilsudskim polskim liderom yakij zigrav vazhlivu rol u stvorenni prometejskogo ruhu Pilsudskij yakij ranishe buv vtyagnutij do pidpilnoyi politichnoyi diyalnosti v Rosiyi mav bagato soyuznikiv sered lideriv prignoblenih nacij yaki pragnut do samoviznachennya pislya rozpadu carskogo rezhimu Spirayuchisya na polskij uryad prometeyizm buv aktivnij z 1926 po 1939 rik i Dzhafer Sejdamet aktivno jogo pidtrimuvav U kvitni 1922 roku v rozpal golodu yakij lyutuvav u Radyanskomu Soyuzi vidomij yak Golodomor 1921 1923 Sejdamet vidpravivsya do Turechchini shukati dopomogi dlya zhertv golodu u Krimu Jogo pributtya do Stambula privernulo uvagu miscevoyi presi Misto na toj chas bulo pid okupaciyeyu krayinami Antanti i nacionalistichnij uryad Mustafi Kemalya yak i ranishe viv vijnu z okupacijnimi silami Greciyi v zahidnij Anatoliyi Vin takozh pobuvav v Ankari zustrivshis z predstavnikami nacionalistichnogo uryadu yaki mali dobri stosunki z Radyanskoyu Rosiyeyu i z dopomogoyu cih kontaktiv vin namagavsya otrimati politichni postupki dlya krimskih tatar U toj zhe chas oficijna delegaciya z Krimu bula v Ankari takozh shukayuchi dopomogi U vidpovid na ci spilni zusillya Turechchini vdalosya vidpraviti 1000 mishkiv boroshna v Krim zavdyaki zusillyam tureckogo Chervonogo Pivmisyacya nezvazhayuchi na vazhki ekonomichni umovi v krayini Mensh nizh cherez desyat rokiv potomu krimchani pochali strazhdati vid nestachi yizhi she raz Radyanska politika kolektivizaciyi ta likvidaciyi dribnih fermeriv kurkuliv sho rozpochalasya v 1930 roci mala nishivnij vpliv na Krim a takozh silskogospodarski rajoni krayini Nadmirne viluchennya zerna viklikalo gostru nestachu prodovolstva sho prizvelo do zagibeli miljoniv lyudej v Ukrayini Krimu na Kavkazi i Nizhnij Volzi Dzhafer Sejdamet protestuvav proti derzhavnoyi politiki yaka prizvela do Golodomoru 1932 1933 rokiv ukazuyuchi na zhorstoki j irracionalni aspekti radyanskogo rishennya prodati zerno na svitovih rinkah za nizhchimi cinami zerno konfiskovane u vlasnih gromadyan yaki zmusheni buli goloduvati Prometeyizm Vin prodovzhuvav pisati i govoriti na temu prignoblennya krimskih tatar ta inshih ponevolenih narodiv u Radyanskomu Soyuzi Na zasidanni aktivistiv prometejskogo ruhu u Varshavi v sichni 1930 roku vin vistupiv z lekciyeyu z istoriyi Krimu stverdzhuyuchi sho imperialistichna politika carskogo rezhimu ne zminilasya Tak zvana diktatura robitnichogo klasu prodovzhuvala prignoblyuvati i navit znishuvati krimskotatarskij narod U 1934 roci grupa prihilnikiv Sejdameta v ramkah Kongresu tyurko tatar Krimu organizuvala zustrich u Dobrudzhi Rumuniya shob vidsvyatkuvati 25 richchya jogo uchasti v politichnomu zhitti ta smilivi diyi spryamovani na zahist svogo narodu V 1934 roci Sejdamet prijnyav prizvishe Kirimer tur Kirimer krim Qirimer sho mozhna pereklasti yak krimskij cholovik u zv yazku z prijnyattyam tureckoyu vladoyu rishennya pro vvedennya v obig dlya svoyih gromadyan prizvish U 1941 r pospriyav poyizdci Mustedzhiba Ulkyusala ta Edige Kirimala do Berlina de voni namagalisya domovitisya pro vidnovlennya derzhavnosti Krimu ta dozvolu shodo diyalnosti v okupovanomu Krimu hocha buv nalashtovanij negativno po vidnoshennyu do nacistskoyi ideologiyi ta pidtrimuvav zv yazki z polskim uryadom v ekzili u Londoni Pomer u Stambuli 3 kvitnya 1960 roku Za svoye zhittya vin opublikuvav bezlich knig i statej na temi pov yazani z krimskimi tatarami rosijskoyu revolyuciyeyu i bilshovizmom a takozh pro Ismayila Gasprinskogo yakij spraviv velikij vpliv na perekonannya Sejdameta TvorchistZa vinyatkom jogo chasto citovanoyi v Krimu knigi La Crimee yaka z yavilasya francuzkoyu a potim polskoyu movoyu vin pisav tureckoyu Jogo ranni tvori z yavilisya pid im yam Seidamet abo Sejdamet oskilki vin ishe ne prijnyav prizvishe Kirimer do seredini 1930 h rokiv Jogo memuari sho ohoplyuyut pershi tridcyat rokiv zhittya antologiya jogo rozpovidej pro Krim a takozh rizni lekciyi yaki vin chitav buli opublikovani posmertno Tvori Yirminci Asirda Tatar Milleti Mazlumesi Prignoblena tatarska naciya u XX stolitti Stambul 1911 tur La Crimee Krim Lozanna 1921 fr Krym Krim Varshava 1930 pol Rus Inkilabi Rosijska revolyuciya Stambul 1930 tur Ukrayna ve Istiklal Mucahedeleleri Ukrayina ta yiyi borotba za nezalezhnist avtor Volodimir Murskij peredmova napisana Dzhaferom Sejdametom Stambul 1930 tur Gaspirali Ismail Bey Ismayil Gasprinskij Stambul 1934 tur Rus Tarihinin Inkilaba Bolsevizme ve Cihan Inkilabina suruklenmesi Utyagannya rosijskoyi istoriyi v revolyuciyu bolshevizm ta svitovu revolyuciyu Stambul 1948 tur Mefkure ve Turkculuk Ideologiya ta pantyurkizm Stambul 1965 tur Unutulmaz Goz Yaslari Nezabutni slozi Stambul 1975 tur Nurlu Kabirler Osyajnii mogili Stambul 1992 tur Bazi Hatiralar Deyaki spogadi Stambul 1993 tur Publikaciyi v presi Abdurresit Mehdi nin kabri Bizim Kirim 2006 9 S 26 35 foto Ammam aralygynda Ikyae Jyldyz 1983 3 S 58 64 Antly kurban Ikyae Jyldyz 1992 3 S 33 53 foto Bizde ideal ve ideoloji buhrani var midir Emel 1972 68 S 14 17 Dzhin Mambet Ikyae Jyldyz 2004 6 S 90 107 Islyam aka Ikyae Jyldyz 2005 4 S 4 40 Ismail Bey in Hakkinda Yazilanlardan Secmeler H S Ayvazov I Gaspirali Albumu ve Gaspirali I Hayati Eserleri Usul i Cedid Hareketi Icindeki Yeri Istanbul Mir Matbaacilik 1999 S 70 74 Koyum Hatyrlavlaryndan parcha Tyurk tilinden terdzh A Kurtseit Yany dyunya 1997 Apr 4 S 5 Kurtlagan kokyus Amam aralygy Kuyu tyubyunde 14 noyabr sabasy Ikyaeler Kerim I Kyrymtatar edebiyaty Akmesdzhit 1995 S 260 311 Kyrym talebe dzhemieti Iz knigi Dzh Sejdameta Vospominaniya sovremennika Per s turec K Useinova Meraba 1993 2 S 3 Kyrym shiirleri kitabyna ilk syoz A Girajbanyn ayaty ve idzhady akkynda Salgyr 1991 2 S 22 24 Nekotorye vospominaniya Per s turec Sh Abduramanovoj Poluostrov 2009 1 37 Mefkurenin Zeka ve Seciye Uzerine Tesiri Ideal ve Turkculuk Emel 1964 20 S 39 40 21 S 48 64 Nurly kabirler Jyldyz 1992 3 S 20 32 4 S 45 72 5 6 S 53 81 1993 1 S 160 174 2 S 3 24 Onsoz Muellifin Kirim turklerinin Milli mucadeleri kitabindan Emel 1970 59 S 9 22 Sonmeyen ates 4 perdelik piyes Emel 1976 96 S 41 48 Unutylmaz kozyashlar Millij dujgu Ikyaeler Arap urufatyndan chevirgen ve neshirge azyrlagan A Kokieva Jyldyz 1996 1 S 21 52 Vshanuvannya pam yatiVulicya Dzhafera Sajdameta u misti Yalta ta Yevpatoriya PrimitkiPershij Krajovij uryad Krimu Yak Sulkevich zi Skoropadskim za pivostriv posvarilisya DSnews ua www dsnews ua ukr 25 chervnya 2018 Procitovano 20 chervnya 2024 A Isaev N Gluharev O Romanko D Hazanov 2016 russkij Moskva Eksmo Yauza Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2020 Procitovano 28 zhovtnya 2020 PosilannyaArhiv Dzhafera Sejdameta U Turechchini znajdeno dokumenti vijskovogo ministra Krimu uchasnika z yizdu narodiv Ukrayini 1917 roku borcya z bilshovizmom nedostupne posilannya z lipnya 2019 ukr Periodichni vidannya krimskih tatar u Yevropi ta SShA 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ukr Ismail Bey Gaspirali and Crimean Tatar Emigrations 28 lipnya 2012 u Wayback Machine angl Dzherela ta literaturaT Bikova Sejdamet Dzhafer 9 lipnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 506 ISBN 978 966 00 1290 5 V Golovchenko Sejdamet Dzhafer Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 T Bikova Sejdamet Dzhafer Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 658 ISBN 978 966 611 818 2Dzhafer Sejdamet u sestrinskih VikiproyektahPortal Krim Portal Istoriya Citati u Vikicitatah Dzhafer Sejdamet u Vikishovishi International Committee for Crimea 15 kvitnya 2012 u Wayback Machine angl ros Uryadovij portal Kerivniki uryadiv Krimu ukr BibliografiyaAhmatovich A Tragediya krymskih tatar Kasevet 1991 1 21 S 15 16 ros Bekirova G Millij demokrat ateshin erbap halknyn sadyk oglu Kyrym 2009 Sent 9 S 2 Zarubin A G Krym nachalo HH veka fevral 1917 veka Istoricheskoe nasledie Kryma Simferopol 2005 11 S 120 164 ros Zarubin V G Zarubina A A Dzhafer Sejdamet Shtrihi k portretu Istoricheskoe nasledie Kryma 2006 12 13 S 44 57 ros Zarubin A G Vtoroe Kraevoe pravitelstvo k edinoj i nedelimoj V G Zarubin Istoricheskoe nasledie Kryma 2007 20 S 107 146 ros Zarubin A G Krymskotatarskoe nacionalnoe dvizhenie v 1917 nachale 1918 g V G Zarubin Istoriya i arheologiya yugo zapadnogo Kryma Sb nauch trudov Simferopol 1993 S 202 211 ros Karahan S Dobrucalilar Kirim sagisi ozlemi ile gecen tarihinden sayfalar Bahcesaray 2009 55 56 S 8 12 Kerim I Dzhafer Sejdamet ve onyn Islyam aka ikyaesi akkynda eki syoz Jyldyz 2005 4 S 5 11 Kucuk Kirimin buyuk evlảdi Emel Istanbul 1971 63 S 17 65 S 21 45 Kurshutov T Dzhafer Sejdamet Kyrymernin edebij faalieti Jyldyz 2005 6 S 76 84 Okay A C Cafer Seyitahmet Kirimer ve idealizm Emel 1967 57 S 5 8 Ozcan O Cafer Seydahmet Kirimer in gunlugunde zonguldak Emel imiz Kirim 2006 54 S 4 13 Na sluzhbe u naroda Golos Kryma 1995 31 marta S 3 il ros Svetoch ozarivshij nashu zhizn Podgot I Abdullaev Golos Kryma 1999 3 sent S 1 foto ros Sejdametova V Olar Kyrym devletini korchalamak ichyun sheit kettiler Kyrym 2008 Fevr 20 S 7 Seitbekirov E Bolsheviki est sila razrushitelnaya Golos Kryma 1994 15 yanv S 1 ros Soysal A Z Cafer Kirimer i anarken Emel 1967 57 S 24 26 Tabakova D 120 let so dnya rozhdeniya krymskotatarskogo aktivista Dzh Sejdameta Avdet 2009 7 sent S 8 foto ros Taran Pavlo Yevgenovich Avtonomistski ideyi v politiko pravovij dumci krimskotatarskogo narodu 1783 1918 rr dis kand yurid nauk 12 00 01 NAN Ukrayini Institut derzhavi i prava im V M Koreckogo K 2004 Uralgiray Y Izindeyiz Emel 1967 57 S 18 23 Ulkusal M Cafer Seyitahmet Kirimer olumunun 10 yil munasebetiyle Mustecip Ulkusal Emel 1967 57 S 1 4 Ulkusal M Cafer Seyitahmet Kirimer ve Kirim davasi Emel 1973 75 S 1 12 Halkymyznyn belli devlet erbaby ve edibi Dzh Sejdamet Kyrymernin 110 jyllygy munasebetinen Kyrym 1999 Sent 11 S 2 Chelebi Dzhihannyn safdashy Dzhafer Sejdametnin dogganyna 110 jyl oldy Jyldyz 1999 5 S 144 145 Shemi zade A Dzhafer Sejdamet cenil svoego velikogo druga Poluostrov 2008 11 17 apr S 7 ros Shemi Zade A Krymskotatarskaya revolyuciya 1917 goda hronika i kommentarii Avdet 2007 3 dek S 8 9 foto ros Shemi Zade A Otstavka Chelebidzhihana i krizis krymskotatarskoj revolyucii Kyrym 2007 dek 12 S 6 7 foto ros Yurter F Dzhafer aganyn mektyupleri Jyldyz 1994 5 S 180 195 Yurtsever V Kirim Turklugunun Ebedi Onderi Emel 1967 57 S 14 17 Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi