Мустеджиб Улькюсал (1899, Азаплар, Добруджа, Румунське королівство — 1996, Стамбул) — кримськотатарський громадський діяч, засновник та видавець журналу «Емель».
Мустеджиб Улькюсал | |
---|---|
крим. Müstecib Ülküsal тур. Müstecip Ülküsal | |
Народився | 1899 Добруджа |
Помер | 10 січня 1996 Стамбул, Туреччина |
Країна | Румунське королівство Туреччина |
Діяльність | письменник, журналіст |
Знання мов | турецька |
|
Біографія
Народився в румунській Добруджі, куди його предки в середині XIX ст. переселилися з Криму.
У 1917 р., дізнавшись про формування в Криму кримськотатарського уряду, разом з друзями приїхав у Крим, працював вчителем в селі Фотисала. Коли бойові дії наближаються до Криму, повертається до Європи, живе в Румунії і Болгарії. Закінчив юридичний факультет Бухарестського університету, працював адвокатом у м. Пазарджик (зараз Добрич).
Створює культурний центр «Тонгуч» («Первісток»), з 1930 р. він і його друзі починають видавати журнал «Емель» («Прагнення»).
У 1941 р. разом з родиною переїжджає в Туреччину. У квітні 1941 року він отримує турецьке підданство і залишається в Туреччині до кінця свого життя.
У 1942 р. він і Джафер Сейдамет відвідали Берлін, де наполягали на створенні національного кримськотатарського уряду Криму, проте не знайшли розуміння, після чого він повернувся до Туреччини. Надалі публікує в турецькій пресі статті про депортацію кримських татар, про репресії проти них у країнах з комуністичними режимами (Румунія, Болгарія).
У листопаді 1960 року разом з групою однодумців в Анкарі відновлює роботу журналу «Емель» як продовження довоєнного видання. Мустеджиб Улькюсал публікується в цьому журналі. У 1976 році виходить на пенсію.
М. Улькюсал вважається ідеологом та засновником сучасного руху кримськотатарської діаспори Туреччини. На його працях виховувалися сучасна генерація лідерів та активістів кримськотатарської громад Туреччини, Румунії, Болгарії.
Крім статей, написав ряд книг:
- «У другій світовій війні в 1941—1942 рр.» (берлінські спогади і кримська визвольна боротьба) (1976)
- «Кримські татари-тюрки (минуле, теперішнє, майбутнє)» (1980)
- «Життя заради Криму. Спогади» (1999)
У 1992 р. у Стамбулі відбулася зустріч М. Улькюсала з Мустафою Джемілєвим, під якої пройшла символічна передача місії лідерства та М. Джемілєв був визнаний загальнонаціональним лідером кримськотатарського народу.
10 січня 1996 р. він помер у Стамбулі.
Примітки
- Заложники войны: оккупация Крыма (1941-1944). Радіо Свобода. 4 травня 2015. оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022. (рос.)
Посилання
- http://qha.com.ua/ru/obschestvo/v-krimu-podvedeni-itogi-konkursa-im-mustedjiba-ulkyusala/93330/[недоступне посилання з липня 2019]
- https://ru.krymr.com/a/26992591.html [ 12 червня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mustedzhib Ulkyusal 1899 Azaplar Dobrudzha Rumunske korolivstvo 1996 Stambul krimskotatarskij gromadskij diyach zasnovnik ta vidavec zhurnalu Emel Mustedzhib Ulkyusalkrim Mustecib Ulkusal tur Mustecip UlkusalNarodivsya 1899 DobrudzhaPomer 10 sichnya 1996 1996 01 10 Stambul TurechchinaKrayina Rumunske korolivstvo TurechchinaDiyalnist pismennik zhurnalistZnannya mov turecka Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v rumunskij Dobrudzhi kudi jogo predki v seredini XIX st pereselilisya z Krimu U 1917 r diznavshis pro formuvannya v Krimu krimskotatarskogo uryadu razom z druzyami priyihav u Krim pracyuvav vchitelem v seli Fotisala Koli bojovi diyi nablizhayutsya do Krimu povertayetsya do Yevropi zhive v Rumuniyi i Bolgariyi Zakinchiv yuridichnij fakultet Buharestskogo universitetu pracyuvav advokatom u m Pazardzhik zaraz Dobrich Stvoryuye kulturnij centr Tonguch Pervistok z 1930 r vin i jogo druzi pochinayut vidavati zhurnal Emel Pragnennya U 1941 r razom z rodinoyu pereyizhdzhaye v Turechchinu U kvitni 1941 roku vin otrimuye turecke piddanstvo i zalishayetsya v Turechchini do kincya svogo zhittya U 1942 r vin i Dzhafer Sejdamet vidvidali Berlin de napolyagali na stvorenni nacionalnogo krimskotatarskogo uryadu Krimu prote ne znajshli rozuminnya pislya chogo vin povernuvsya do Turechchini Nadali publikuye v tureckij presi statti pro deportaciyu krimskih tatar pro represiyi proti nih u krayinah z komunistichnimi rezhimami Rumuniya Bolgariya U listopadi 1960 roku razom z grupoyu odnodumciv v Ankari vidnovlyuye robotu zhurnalu Emel yak prodovzhennya dovoyennogo vidannya Mustedzhib Ulkyusal publikuyetsya v comu zhurnali U 1976 roci vihodit na pensiyu M Ulkyusal vvazhayetsya ideologom ta zasnovnikom suchasnogo ruhu krimskotatarskoyi diaspori Turechchini Na jogo pracyah vihovuvalisya suchasna generaciya lideriv ta aktivistiv krimskotatarskoyi gromad Turechchini Rumuniyi Bolgariyi Krim statej napisav ryad knig U drugij svitovij vijni v 1941 1942 rr berlinski spogadi i krimska vizvolna borotba 1976 Krimski tatari tyurki minule teperishnye majbutnye 1980 Zhittya zaradi Krimu Spogadi 1999 U 1992 r u Stambuli vidbulasya zustrich M Ulkyusala z Mustafoyu Dzhemilyevim pid yakoyi projshla simvolichna peredacha misiyi liderstva ta M Dzhemilyev buv viznanij zagalnonacionalnim liderom krimskotatarskogo narodu 10 sichnya 1996 r vin pomer u Stambuli PrimitkiZalozhniki vojny okkupaciya Kryma 1941 1944 Radio Svoboda 4 travnya 2015 originalu za 19 sichnya 2022 Procitovano 25 sichnya 2022 ros Posilannyahttp qha com ua ru obschestvo v krimu podvedeni itogi konkursa im mustedjiba ulkyusala 93330 nedostupne posilannya z lipnya 2019 https ru krymr com a 26992591 html 12 chervnya 2020 u Wayback Machine