Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мустафа Едіґє Киримал Шинкевич крим Mustafa Edige Qırımal Szynkiewicz 1911 1980 кримськотатарський громадський діяч у ро

Мустафа Едіге Киримал

Мустафа Едіге Киримал

Мустафа Едіґє Киримал (Шинкевич) (крим. Mustafa Edige Qırımal (Szynkiewicz); 1911—1980) — кримськотатарський громадський діяч, у роки Другої світової війни представляв інтереси кримських татар перед владою нацистської Німеччини й брав участь в роботі підконтрольного німецькій окупаційній владі мусульманського комітету. Голова Кримськотатарського національного центру. Входив до складу Сімферопольського мусульманського комітету.

Мустафа Едіге Киримал
image
Народився1911[1][2]
Бахчисарай, Сімферопольський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія
Помер22 квітня 1980(1980-04-22)
Мюнхен, ФРН
ПохованняЗинджирли-медресе
Країнаimage Туреччина
Діяльністьполітик, історик
Alma materВестфальський університет імені Вільгельма і Вільнюський університет
Науковий ступіньдокторський ступінь
Знання мовкримськотатарська, німецька, російська і турецька
Конфесіяіслам

Біографія

Народився в Бахчисараї. За походженням — литовський татарин, племінник муфтія мусульман Польши та Литви Якуба Шинкевича. Перед Першою світовою його сім'я переїхала до Криму. Навчався в Сімферопольському педагогічному інституті. Пізніше переїхав в Азербайджан, потім в Іран, після арешту, суду і страти Велі Ібраїмова. Із 1932 року жив у Стамбулі, через два роки переїхав до Вільнюса. У 1934 році вступив до Вільнюського університету, а в 1939 закінчив його.

Після початку Другої світової війни повернувся до Туреччини. У грудні 1941 року разом з Мюстеджибом Улькюсалом прибув до Берліну, де вони намагалися домовитися про підтримку ідеї відновлення у Криму незалежної держави, а також отримати дозвіл на діяльність кримських націоналістів на окупованому півострові. Крім того, Е.Киримал та М.Ульксюсал намагалися отримати сприяння німецького уряду щодо забезпечення культурних, освітніх та релігійних прав корінного народу. У листопаді-грудні 1942 році в окупованому Криму, увійшов до складу Сімферопольського мусульманського комітету. У січні 1943 році став головою Кримськотатарського національного центру. Із листопада 1943 року — в Кримськотатарському бюро при Міністерстві окупованих східних областей. 17 березня 1945 року Киримал і його центр визнані урядом Німеччини єдиними офіційними представниками кримських татар. За дорученням Джафера Сейдамета Киримера займався допомогою військополоненим та Остарбайтерам з числа кримських татар і представникам інших тюрко-мусульманських народів. Зробив значний внесок у невизнання нацистами кримських та литовських караїмів як євреїв, що врятувало цей етнос від Голокосту.

Після Другої світової війни займався допомогою кримським татарам, що утримувалися у таборах переміщених осіб на території Німеччини, Австрії, Італії та Швейцарії, яких мали примусово видати до СРСР за рішенням Ялтинської конференції. Протягом 1947—1951 рр. допоміг біля 10 тисячам осіб виїхати до різних країн, переважна більшість з яких емігрувала до Туреччини.

У 1952 році отримав докторський ступінь в Університеті Вільгельма в Мюнстері.

Після війни жив у Західній Німеччині. У 1954—1972 роках працював в Інституті з вивчення історії та культури СРСР у Мюнхені. Автор книги (німецькою мовою) «Національна боротьба кримських тюрків» (1952).

Помер і похований у Німеччині в 1980 році.

Перепоховання

У травні 2007 року перепохований Меджлісом кримськотатарського народу у Криму в Бахчисараї, на території, прилеглій до Зинджирли-медресе, як видатний державний діяч кримськотатарського народу, поруч з могилою Ісмаїла Гаспринського.

Праці

  • Edige Mustafa Kirimal. = The Tragedy of Crimea. — Eastern Quarterly 4 (1), 1951. — P. 38-46.
  • Der nationale Kampf der Krimturken. Emsdetten/Westfalen, 1952.
  • «Kirimda Sovyetlerin din Siyaseti» [The Soviet policy on religion in Crimea]. Dergi 1 (1955): 55-67.
  • «1917 ihtilalinden sonra Kirim-Turk ailesiyle kadinin durumu» [The status of Crimean-Turk family and womanhood after the 1917 revolution]. Dergi 3 (1955): 13-30.
  • «The Crimean Turks.» In: Genocide in the USSR: Studies in Group Destruction ed. N.K. Deker and A. Lebed. Munich: Institute for the Study of the USSR, 1958, pp. 20-29.
  • «Kirim'da topyekun tehcir ve katliam» [Mass deportations and massacres in Crimea]. Dergi 5 (1956): 1-22. Also in: Emel 15 (1963): 35-40; 16 (1963): 32-40; 18 (1963): 21-25.
  • «Mass deportations and massacres in Crimea.» Cultura Turcica 1 (2) (1964): 253-65.
  • Crimea and the historic past of Crimean Turks = Kirim ve Kirim Turklerinin tarihi gecmisi. — 1966. — P. 64-71.
  • «Carlik Rusyasi hakimiyeti altinda Kirim» [Crimea under the Tsarist Russian rule]. Dergi 46 (1966): 51-61.
  • «Kirim Turklerinin milli-kurtulus hareketi» [National liberation movement of Crimean Turks]. Dergi 47 (1967): 63-72.
  • «Kirim Turklerinin 1917—1920 ihtilal yillarinda milli kurtulus hareketi» [Crimean Tatar national liberation movement during the revolutionary years of 1917—1920]. Dergi 48 (1967): 55-69.
  • «Sovyet Rusya hakimiyeti altinda Kirim» [Crimea under the Soviet Russian rule]. Dergi 49 (1967): 59-66.
  • «The Crimean Tatars.» Studies on the Soviet Union, n.s. 1 (10) (1970): 70-97.
  • «Kirim Turkleri» [Crimean Turks/Tatars]. Dergi 59 (1970): 3-22.
  • «Ismail Bey Gaspirali.» Dergi 62 (1970): 60-64.

Примітки

  1. NUKAT — 2002.
    d:Track:Q11789729
  2. MAK
    d:Track:Q105192847
  3. Edward Allworth. The Tatars of Crimea: Return to the Homeland : Studies and Documents. — Duke University Press, 1998. — С. 342. — .
  4. Marek Zybura. Józef Mackiewicz i krytycy: antologia tekstów. — Wydawn. LTW, 2009. — С. 535. — .
  5. Ülküsal, Müstecip (1999). Kırım yolunda bir ömür. Hatıralar (Türkçe) . Ankara: Kırım Türkleri Kültür ve Yardımlaşma Derneği Genel Merkezi Yayınları. с. 285—398. ISBN .
  6. Романько О. В. Мусульманские легионы во Второй мировой войне [ 18 жовтня 2009 у Wayback Machine.]

Література

  • Edward A. Allworth: The Tatars of Crimea: Return to the Homeland, Duke University Press, 1997. S. 342

Посилання

  • на сайті otechestvo.org.ua
  • Edige Mustafa Kirimal (1911—1980)* beim International Committee for Crimea [ 16 травня 2020 у Wayback Machine.] на сайті www.iccrimea.org (англ.)
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mustafa Edigye Kirimal Shinkevich krim Mustafa Edige Qirimal Szynkiewicz 1911 1980 krimskotatarskij gromadskij diyach u roki Drugoyi svitovoyi vijni predstavlyav interesi krimskih tatar pered vladoyu nacistskoyi Nimechchini j brav uchast v roboti pidkontrolnogo nimeckij okupacijnij vladi musulmanskogo komitetu Golova Krimskotatarskogo nacionalnogo centru Vhodiv do skladu Simferopolskogo musulmanskogo komitetu Mustafa Edige KirimalNarodivsya1911 1 2 Bahchisaraj Simferopolskij povit Tavrijska guberniya Rosijska imperiyaPomer22 kvitnya 1980 1980 04 22 Myunhen FRNPohovannyaZindzhirli medreseKrayina TurechchinaDiyalnistpolitik istorikAlma materVestfalskij universitet imeni Vilgelma i Vilnyuskij universitetNaukovij stupindoktorskij stupinZnannya movkrimskotatarska nimecka rosijska i tureckaKonfesiyaislam Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Bahchisarayi Za pohodzhennyam litovskij tatarin pleminnik muftiya musulman Polshi ta Litvi Yakuba Shinkevicha Pered Pershoyu svitovoyu jogo sim ya pereyihala do Krimu Navchavsya v Simferopolskomu pedagogichnomu instituti Piznishe pereyihav v Azerbajdzhan potim v Iran pislya areshtu sudu i strati Veli Ibrayimova Iz 1932 roku zhiv u Stambuli cherez dva roki pereyihav do Vilnyusa U 1934 roci vstupiv do Vilnyuskogo universitetu a v 1939 zakinchiv jogo Pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni povernuvsya do Turechchini U grudni 1941 roku razom z Myustedzhibom Ulkyusalom pribuv do Berlinu de voni namagalisya domovitisya pro pidtrimku ideyi vidnovlennya u Krimu nezalezhnoyi derzhavi a takozh otrimati dozvil na diyalnist krimskih nacionalistiv na okupovanomu pivostrovi Krim togo E Kirimal ta M Ulksyusal namagalisya otrimati spriyannya nimeckogo uryadu shodo zabezpechennya kulturnih osvitnih ta religijnih prav korinnogo narodu U listopadi grudni 1942 roci v okupovanomu Krimu uvijshov do skladu Simferopolskogo musulmanskogo komitetu U sichni 1943 roci stav golovoyu Krimskotatarskogo nacionalnogo centru Iz listopada 1943 roku v Krimskotatarskomu byuro pri Ministerstvi okupovanih shidnih oblastej 17 bereznya 1945 roku Kirimal i jogo centr viznani uryadom Nimechchini yedinimi oficijnimi predstavnikami krimskih tatar Za doruchennyam Dzhafera Sejdameta Kirimera zajmavsya dopomogoyu vijskopolonenim ta Ostarbajteram z chisla krimskih tatar i predstavnikam inshih tyurko musulmanskih narodiv Zrobiv znachnij vnesok u neviznannya nacistami krimskih ta litovskih karayimiv yak yevreyiv sho vryatuvalo cej etnos vid Golokostu Pislya Drugoyi svitovoyi vijni zajmavsya dopomogoyu krimskim tataram sho utrimuvalisya u taborah peremishenih osib na teritoriyi Nimechchini Avstriyi Italiyi ta Shvejcariyi yakih mali primusovo vidati do SRSR za rishennyam Yaltinskoyi konferenciyi Protyagom 1947 1951 rr dopomig bilya 10 tisyacham osib viyihati do riznih krayin perevazhna bilshist z yakih emigruvala do Turechchini U 1952 roci otrimav doktorskij stupin v Universiteti Vilgelma v Myunsteri Pislya vijni zhiv u Zahidnij Nimechchini U 1954 1972 rokah pracyuvav v Instituti z vivchennya istoriyi ta kulturi SRSR u Myunheni Avtor knigi nimeckoyu movoyu Nacionalna borotba krimskih tyurkiv 1952 Pomer i pohovanij u Nimechchini v 1980 roci PerepohovannyaU travni 2007 roku perepohovanij Medzhlisom krimskotatarskogo narodu u Krimu v Bahchisarayi na teritoriyi prileglij do Zindzhirli medrese yak vidatnij derzhavnij diyach krimskotatarskogo narodu poruch z mogiloyu Ismayila Gasprinskogo PraciEdige Mustafa Kirimal The Tragedy of Crimea Eastern Quarterly 4 1 1951 P 38 46 Der nationale Kampf der Krimturken Emsdetten Westfalen 1952 Kirimda Sovyetlerin din Siyaseti The Soviet policy on religion in Crimea Dergi 1 1955 55 67 1917 ihtilalinden sonra Kirim Turk ailesiyle kadinin durumu The status of Crimean Turk family and womanhood after the 1917 revolution Dergi 3 1955 13 30 The Crimean Turks In Genocide in the USSR Studies in Group Destruction ed N K Deker and A Lebed Munich Institute for the Study of the USSR 1958 pp 20 29 Kirim da topyekun tehcir ve katliam Mass deportations and massacres in Crimea Dergi 5 1956 1 22 Also in Emel 15 1963 35 40 16 1963 32 40 18 1963 21 25 Mass deportations and massacres in Crimea Cultura Turcica 1 2 1964 253 65 Crimea and the historic past of Crimean Turks Kirim ve Kirim Turklerinin tarihi gecmisi 1966 P 64 71 Carlik Rusyasi hakimiyeti altinda Kirim Crimea under the Tsarist Russian rule Dergi 46 1966 51 61 Kirim Turklerinin milli kurtulus hareketi National liberation movement of Crimean Turks Dergi 47 1967 63 72 Kirim Turklerinin 1917 1920 ihtilal yillarinda milli kurtulus hareketi Crimean Tatar national liberation movement during the revolutionary years of 1917 1920 Dergi 48 1967 55 69 Sovyet Rusya hakimiyeti altinda Kirim Crimea under the Soviet Russian rule Dergi 49 1967 59 66 The Crimean Tatars Studies on the Soviet Union n s 1 10 1970 70 97 Kirim Turkleri Crimean Turks Tatars Dergi 59 1970 3 22 Ismail Bey Gaspirali Dergi 62 1970 60 64 PrimitkiNUKAT 2002 d Track Q11789729 MAK d Track Q105192847 Edward Allworth The Tatars of Crimea Return to the Homeland Studies and Documents Duke University Press 1998 S 342 ISBN 978 0 8223 1994 8 Marek Zybura Jozef Mackiewicz i krytycy antologia tekstow Wydawn LTW 2009 S 535 ISBN 978 83 7565 093 8 Ulkusal Mustecip 1999 Kirim yolunda bir omur Hatiralar Turkce Ankara Kirim Turkleri Kultur ve Yardimlasma Dernegi Genel Merkezi Yayinlari s 285 398 ISBN 975 96488 2 2 Romanko O V Musulmanskie legiony vo Vtoroj mirovoj vojne 18 zhovtnya 2009 u Wayback Machine LiteraturaEdward A Allworth The Tatars of Crimea Return to the Homeland Duke University Press 1997 S 342Posilannyana sajti otechestvo org ua Edige Mustafa Kirimal 1911 1980 beim International Committee for Crimea 16 travnya 2020 u Wayback Machine na sajti www iccrimea org angl Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij

Дата публікації:
Топ