Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Світлови й рік св р ly позасистемна одиниця вимірювання довжини що дорівнює відстані яку світло долає за один рік Світло

Світлових років

Світлових років

Світлови́й рік (св. р., ly) — позасистемна одиниця вимірювання довжини, що дорівнює відстані, яку світло долає за один рік.

Світловий рік
image
Позначення одиниці ly[1], l.y.[2], al, св. лет, a.l.[2], a. ll., ljusår, lj і Lj[4]
В основній одиниці СІ 9,4607304725808E+15 м
Дорівнює стандартній одиниці 9 460 730 472 580,8 км, 9,4607307430542E+15 м, 9,4607307915E+15 м, 9,4607308396E+15 м, 9,4607307914999E+15 м, 9,4607306643387E+15 м, 9,460730408448E+15 м, 9,4607118633477E+15 м, 9,4607316109822E+15 м, 9,460730716569E+15 м і 9,460569343068E+15 м
Описано за адресою spektrum.de/lexikon/physik/lichtjahr/9014​(нім.)
encyklopedia.pwn.pl/haslo/rok-swietlny;3968495.html​(пол.)
Фізична величина довжина[2][4]
Еквівалентний SPARQL-запит до Вікіданих wd:Q531 p:P2370/psn:P2370 [wikibase:quantityAmount ?source; wikibase:quantityUnit ?base]. ?item p:P2370/psn:P2370 [wikibase:quantityAmount ?target; wikibase:quantityUnit ?base]. BIND(?source / ?target as ?value)
image
На відстані 12,5 світлових років від Сонця знайдено 33 зорі

Згідно з рекомендаціями Міжнародного астрономічного союзу як чисельне значення року, якщо не вказано інше, застосовується юліанський рік. Оскільки швидкість світла у вакуумі становить 299 792 458 м/с, а юліанський рік становить 31 557 600 секунд (365,25×24×60×60), то світловий рік становить 9 460 730 472 580 800 м ≈ 9,46·1015 м.

Нарівні з парсеком світловий рік широко застосовується в астрономії для вимірювання відстаней у міжзоряних і міжгалактичних масштабах. Згідно з міжнародними угодами його дозволено застосовувати для вимірювання фізичних величин нарівні з основними одиницями довжини Міжнародної системи одиниць.

Історія

Перші досліди з вимірювання швидкості світла провів Галілео Галілей 1638 року. Його експеримент полягав у тому, що дослідник спрямовував світло на вершину сусідньої гори, де перебував його помічник. Помічник, побачивши спалах, своєю чергою спрямовував світло назад, до свого колеги, який і вимірював час. Галілей дійшов висновку, що світло долає відстань у кілька кілометрів практично миттєво.

До 1676 р. більшість учених уважали, що світло миттєво долає будь-яку відстань. Проте данський фізик Оле Ремер першим довів, що світло має скінченну швидкість.

1671 року, Ремер почав спостерігати за супутниками Юпітера і вирішив вимірювати час зникнення одного з супутників за Юпітером (зокрема, Io) та його появу з іншого боку. Зібравши дані протягом кількох років спостережень, він визначив, що коли Земля була у сполученні з Юпітером, затемнення запізнювалися на 22 хвилини у порівнянні з їх настанням у протистоянні. Ремер пояснив запізнення тим, що в першому випадку світло має здолати додаткову відстань, яка дорівнює діаметру земної орбіти, проте до його розрахунків поставилися скептично.

Розрахована Ремером швидкість світла становила 135 000 км/сек, що менше половини швидкості, яка визначена наразі. Основною причиною була помилка у визначенні розміру земної орбіти. Якщо діаметр земної орбіти, який ми знаємо сьогодні, поєднати з даними Ремера, ми б отримали значення 241 000 км/сек, що значно ближче до справжньої швидкості.

До 1729 року значна частина астрономічної спільноти остаточно переконалася, що світло має скінченну швидкість. Англійський астроном Джеймс Бредлі опублікував дослідження, яке доводило, що явище аберації світла зумовлено саме його скінченою швидкістю.

Світловий рік як одиницю вимірювання відстані першим застосував німецький астроном Фрідріх-Вільгельм Бессель. 1838 року він визначив відстань до подвійної зорі 61 Лебедя як 10,3 світлових років (поточне значення — 11,36±0,06 світлових років).

З 1963 до 1984 року для визначення світлового року застосовувався тропічний рік, а не юліанський як нині. Тропічний рік дещо відрізняється від юліанського, різниця між ними становить близько 0,002 % (≈365,2422 діб проти 365,25). Однак світловий рік не застосовується для вимірювань високої точності, тому практичної різниці між ними немає.

image
Галактичні масштаби відстаней

Приклади відстаней у світлових роках

Найближча до Сонця зоря, Проксима Центавра, перебуває на відстані близько 4,3 світлового року. Діаметр нашої Галактики — близько 100 000 світлових років. Відстань між галактиками — близько десятків мільйонів світлових років. Розміри Видимого Всесвіту — близько 13,7±0,12 млрд світлових років.

Зв'язок з іншими одиницями:

Світловий рік у масштабі

Якщо подати світловий рік у масштабі одного міліметра, космічні відстані виглядатимуть так: Найближча до нашої Сонячної системи зоря — Альфа Центавра — перебуватиме на відстані 4,3 міліметра. Чумацький Шлях матиме близько 100 метрів у діаметрі, а відстань до найближчої галактики — Андромеди — становитиме приблизно 2,5 кілометра. Весь видимий Всесвіт у такому масштабі вміщуватиметься в земну кулю (трохи більше 13 тис. км у поперечнику)[].

Примітки

  1. Logopedia
    d:Track:Q53859674
  2. 3-1.C.a // Quantities and units—Part 3: Space and time — 1 — ISO, 2006. — 19 p.
    d:Track:Q15028d:Track:Q26711932
  3. Lexikon der Physik // Lexikon der Physik / Hrsg.: W. Greulich — Spektrum-Verlag.
    d:Track:Q21075738d:Track:Q15432233d:Track:Q2308858
  4. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  5. IAU. Recommendations concerning Units. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 29 квітня 2008.
  6. Світловий рік // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 415. — .
  7. Boyer, CB (1941). Early Estimates of the Velocity of Light. Isis. 33 (1): 24. doi:10.1086/358523.
  8. P. Kenneth Seidelmann, ed., Explanatory Supplement to the Astronomical Almanac (Mill Valey, California: University Science Books, 1992) 656.
  9. дані телескопа WMAP (PDF). nasa.gov. Архів (PDF) оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 6 березня 2008.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Svitlovi j rik sv r ly pozasistemna odinicya vimiryuvannya dovzhini sho dorivnyuye vidstani yaku svitlo dolaye za odin rik Svitlovij rik source source Poznachennya odinicily 1 l y 2 al sv let a l 2 a ll ljusar lj i Lj 4 V osnovnij odinici SI9 4607304725808E 15 m Dorivnyuye standartnij odinici9 460 730 472 580 8 km 9 4607307430542E 15 m 9 4607307915E 15 m 9 4607308396E 15 m 9 4607307914999E 15 m 9 4607306643387E 15 m 9 460730408448E 15 m 9 4607118633477E 15 m 9 4607316109822E 15 m 9 460730716569E 15 m i 9 460569343068E 15 m Opisano za adresoyuspektrum de lexikon physik lichtjahr 9014 nim encyklopedia pwn pl haslo rok swietlny 3968495 html pol Fizichna velichinadovzhina 2 4 Ekvivalentnij SPARQL zapit do Vikidanihwd Q531 p P2370 psn P2370 wikibase quantityAmount source wikibase quantityUnit base item p P2370 psn P2370 wikibase quantityAmount target wikibase quantityUnit base BIND source target as value Na vidstani 12 5 svitlovih rokiv vid Soncya znajdeno 33 zori Zgidno z rekomendaciyami Mizhnarodnogo astronomichnogo soyuzu yak chiselne znachennya roku yaksho ne vkazano inshe zastosovuyetsya yulianskij rik Oskilki shvidkist svitla u vakuumi stanovit 299 792 458 m s a yulianskij rik stanovit 31 557 600 sekund 365 25 24 60 60 to svitlovij rik stanovit 9 460 730 472 580 800 m 9 46 1015 m Narivni z parsekom svitlovij rik shiroko zastosovuyetsya v astronomiyi dlya vimiryuvannya vidstanej u mizhzoryanih i mizhgalaktichnih masshtabah Zgidno z mizhnarodnimi ugodami jogo dozvoleno zastosovuvati dlya vimiryuvannya fizichnih velichin narivni z osnovnimi odinicyami dovzhini Mizhnarodnoyi sistemi odinic IstoriyaPershi doslidi z vimiryuvannya shvidkosti svitla proviv Galileo Galilej 1638 roku Jogo eksperiment polyagav u tomu sho doslidnik spryamovuvav svitlo na vershinu susidnoyi gori de perebuvav jogo pomichnik Pomichnik pobachivshi spalah svoyeyu chergoyu spryamovuvav svitlo nazad do svogo kolegi yakij i vimiryuvav chas Galilej dijshov visnovku sho svitlo dolaye vidstan u kilka kilometriv praktichno mittyevo Do 1676 r bilshist uchenih uvazhali sho svitlo mittyevo dolaye bud yaku vidstan Prote danskij fizik Ole Remer pershim doviv sho svitlo maye skinchennu shvidkist 1671 roku Remer pochav sposterigati za suputnikami Yupitera i virishiv vimiryuvati chas zniknennya odnogo z suputnikiv za Yupiterom zokrema Io ta jogo poyavu z inshogo boku Zibravshi dani protyagom kilkoh rokiv sposterezhen vin viznachiv sho koli Zemlya bula u spoluchenni z Yupiterom zatemnennya zapiznyuvalisya na 22 hvilini u porivnyanni z yih nastannyam u protistoyanni Remer poyasniv zapiznennya tim sho v pershomu vipadku svitlo maye zdolati dodatkovu vidstan yaka dorivnyuye diametru zemnoyi orbiti prote do jogo rozrahunkiv postavilisya skeptichno Rozrahovana Remerom shvidkist svitla stanovila 135 000 km sek sho menshe polovini shvidkosti yaka viznachena narazi Osnovnoyu prichinoyu bula pomilka u viznachenni rozmiru zemnoyi orbiti Yaksho diametr zemnoyi orbiti yakij mi znayemo sogodni poyednati z danimi Remera mi b otrimali znachennya 241 000 km sek sho znachno blizhche do spravzhnoyi shvidkosti Do 1729 roku znachna chastina astronomichnoyi spilnoti ostatochno perekonalasya sho svitlo maye skinchennu shvidkist Anglijskij astronom Dzhejms Bredli opublikuvav doslidzhennya yake dovodilo sho yavishe aberaciyi svitla zumovleno same jogo skinchenoyu shvidkistyu Svitlovij rik yak odinicyu vimiryuvannya vidstani pershim zastosuvav nimeckij astronom Fridrih Vilgelm Bessel 1838 roku vin viznachiv vidstan do podvijnoyi zori 61 Lebedya yak 10 3 svitlovih rokiv potochne znachennya 11 36 0 06 svitlovih rokiv Z 1963 do 1984 roku dlya viznachennya svitlovogo roku zastosovuvavsya tropichnij rik a ne yulianskij yak nini Tropichnij rik desho vidriznyayetsya vid yulianskogo riznicya mizh nimi stanovit blizko 0 002 365 2422 dib proti 365 25 Odnak svitlovij rik ne zastosovuyetsya dlya vimiryuvan visokoyi tochnosti tomu praktichnoyi riznici mizh nimi nemaye Galaktichni masshtabi vidstanejPrikladi vidstanej u svitlovih rokahNajblizhcha do Soncya zorya Proksima Centavra perebuvaye na vidstani blizko 4 3 svitlovogo roku Diametr nashoyi Galaktiki blizko 100 000 svitlovih rokiv Vidstan mizh galaktikami blizko desyatkiv miljoniv svitlovih rokiv Rozmiri Vidimogo Vsesvitu blizko 13 7 0 12 mlrd svitlovih rokiv Zv yazok z inshimi odinicyami 1 sv r 63 240 a o 0 3066 pk 1 a o 500 svitlovih sekundSvitlovij rik u masshtabiYaksho podati svitlovij rik u masshtabi odnogo milimetra kosmichni vidstani viglyadatimut tak Najblizhcha do nashoyi Sonyachnoyi sistemi zorya Alfa Centavra perebuvatime na vidstani 4 3 milimetra Chumackij Shlyah matime blizko 100 metriv u diametri a vidstan do najblizhchoyi galaktiki Andromedi stanovitime priblizno 2 5 kilometra Ves vidimij Vsesvit u takomu masshtabi vmishuvatimetsya v zemnu kulyu trohi bilshe 13 tis km u poperechniku dzherelo PrimitkiLogopedia d Track Q53859674 3 1 C a Quantities and units Part 3 Space and time 1 ISO 2006 19 p d Track Q15028d Track Q26711932 Lexikon der Physik Lexikon der Physik Hrsg W Greulich Spektrum Verlag d Track Q21075738d Track Q15432233d Track Q2308858 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 IAU Recommendations concerning Units Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 29 kvitnya 2008 Svitlovij rik Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 415 ISBN 966 613 263 X Boyer CB 1941 Early Estimates of the Velocity of Light Isis 33 1 24 doi 10 1086 358523 P Kenneth Seidelmann ed Explanatory Supplement to the Astronomical Almanac Mill Valey California University Science Books 1992 656 ISBN 0 935702 68 7 dani teleskopa WMAP PDF nasa gov Arhiv PDF originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 6 bereznya 2008 PosilannyaSvitlyanij rik Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1695 1000 ekz

Дата публікації:
Топ