Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Частина інформації в цій статті застаріла. |
Свяче́не (пол. święconka — święcone; нім. österliche Fleischweihe, Fleischweihe (Speisenweihe);) — назва їжі (переважно яєць, пасок, бабок, м'яса, хрону, тощо) посвяченої — покропленої святою водою, на Великдень (в останні роки і у Страсну Суботу) в православних, греко-католицьких і в римокатолицьких церквах України та деяких інших країн.
| Свячене | |
|---|---|
| Інші назви | освячена їжа Святою водою на Пасху |
| Ким святкується | християни |
| Засновано | на честь воскресіння Ісуса Христа |
| Тип | християнське |
| Дата | перша неділя після повного місяця, що настає не раніше дня умовного весняного рівнодення 21 березня |
| Святкування | вночі і рано вранці богослужіння в церквах, святкування у колі сім'ї, народні гуляння, відвідування хресних батьків й родичів, могил рідних |
| Традиції | Великоднє привітання; освячення писанок і крашанок, пасок та іншої їжі |
| Пов'язаний з | Великоднем |
 Свячене у Вікісховищі | |
«Несе мужик у ночовках додому свяче́не:
Яйця, паску і ковбаси й порося пече́не»
Свячене
Їжа, що входить до складу святкового кошика:
- яйця, (символ нового життя), різнокольорові писанки, крашанки — фарбовані одним кольором яйця;
- баранчик з тіста (давніше з вершкового масла або тіста) в спеціальних формах, пізніше з цукру або з шоколаду, із прапорцем з написом Алилуя, що символізує воскресіння Ісуса Христа;
- паска (святковий хліб, пасха, нім. Osterbrot; Paasbrood, італ. pane votivo)
- бабка — солодка паска
- кухонна сіль (яка мала захищати від гріха);
- ковбаса, м'ясо;
- хрін;
- мед;
- перець;
- сир, який відображає зв'язок людини з природою і подяку за дари, які ми отримуємо від тварин.
Паски завжди були круглі, деколи доходили до величини колеса від воза, прикрашені зверху хрестами, пташками чи «зозульками». Кошик, як правило, виготовлений із верби пурпурової, прикрашений листям самшиту або барвінком.
Свячене в Україні
Рідновіри
| Цей розділ потребує доповнення. |
Одним з найголовніших свят у році є (Великдень, яке має багато звичаїв.
Християни
Одним з найголовніших свят у році є Пасха, що має багато звичаїв, часто дохристиянського походження. До них належить традиція фарбування яєць і випікання паски. У різних регіонах України були поширені легенди, в яких розповідається чому почали фарбувати яйця до Великодня.
- Легенда, записана Іваном Франком на Гуцульщині, оповідає, що коли римляни схопили Ісуса, Марія хотіла вмовити Понтія Пилата відпустити її сина. Вона цілу ніч робила писанки й крашанки, а вранці понесла їх у кошику щоб подарувати їх Пилатові, про́сячи, щоб він помилував її сина. Але Пилат відповів, що вона прийшла запізно, бо його вже стратили. Почувши це, Марія зомліла, а писанки покотилися по всьому світу.
Великодня Служба Божа триває цілу ніч. Освячення у святкових кошиках обрядових пасхальних страв: писанок, пасок, ковбас, хрону та інших страв (залежно від місцевості) починається опівночі, коли священик сповіщає «Христос воскрес!», а всі присутні відповідають «Воістину воскрес!». Для освячення кошиків їх окроплюють святою водою (хрещенською або стрітенською). Обряд освячення страв для великоднього столу може виконувати священик або диякон, а також випускник семінарії.
Чепурний святкові кошики прикрашають вишиваними рушниками, замаюють китичкою весняних квітів, барвінком і свічками. Особливим було ставлення до рушника, в якому святили паску. Його витягали, коли у жінки починались пологи, щоб легше було. Після церковної служби розходяться по домівках і починають «розговлятися», насамперед, освяченим яйцем. Крім паски та яєць (крашанок та писанок), серед освяченого може бути смаженина, ковбаса, риба, сир, часник, полин, хрін, сіль та вино, баранчик — символ Ісуса Христа, ягнятка Божого. Люди вірили, що покладений у кошичок баранчик гарантуватиме прихильність сил природи і оберігатиме від стихійного лиха. Свячене споживають всією родиною підчас святкового великоднього сніданку
Вдома вся сім'я сідала до святкового столу, а перед тим усі вмивалися із череп'яної миски з трьома червоними крашанками. Потім усією родиною молилися. Після молитви батько брав миску із свяченими стравами і тричі обходив стіл, після цього ділив свячені крашанки й паску, даючи кожному по шматочку зі словами: «Дай, Боже, і на той рік дочекатись світлого празника в щасті й здоров'ї». Починався обід з паски та яєць, потім їли шинку, порося та інше. Після збиралися на великодні ігри.
Наступного дня хлопці обливали дівчат водою, а ті дарували їм крашанки чи писанки. Цього ж дня ходили сім'ями в гості, обмінювались писанками.
Свячене у світі
у канадському місті Веґревіль
Крім України, традицію практикують в інших країнах світу, де живуть українці: Канаді, США, Південній Америці. Так наприклад великий відсоток населення Веґревіля в Канаді має українське походження, і Веґревільська писанка є другою за величиною в світі.
Святкові кошики освячуюють також у Польщі, австрійських регіонах Штирії, Каринтії, Південного Тіроля (Больцано) та Баварії, що межують зі Словенією. Свячене також означає святковий великодній сніданок. Цей звичай має ранньосередньовічну традицію, коріння, ймовірно, сягає ще поганських часів. Благословення їжі за традицією датується VII століттям, а з хлібом та яйцями зафіксоване з XII століття. Цей обряд був відомий у міланському, римському та староіспанському обрядах.
Нині в багатьох місцевостях освячення страв відбувається не всередині, а перед храмом, де вірні на час обряду залишають кошики на відкритих столах. Благословення страв у традиційному вигляді збереглося до наших днів на півдні Австрії, на території Словенії в регіонах, населених Кочеварами та південною Німеччиною.
Для православних християн традиційним свяченим є солодкий хліб, який називають «бабка», в російській традиції його називають «куліч» або «пасха». Солодкий хліб має свою великодню традицію (під різними назвами) також у Білорусі, Україні, Угорщині, Чехії, Греції, Туреччині та Вірменії.
Обряд благословення їжі для великоднього столу може виконувати священик чи диякон, а також призначеним лектором, який є випускником духовної семінарії.
Свячене в польській традиції
Прийняття цього обряду в Польщі підтвердили джерела з рубежу XIII i XIV століть. Евхологію свяченого уніфікувала потриденська реформа Rituale Romanum з 1614 року, в Польщі з 1631 року, відповідно до Пйотрковського ритуалу. Цей обряд зазнавав нападів від Реформації.
Цей звичай широко відомий у Польщі протягом століть. Однак у західних областях сучасної Польщі, які опинилися в її межах після Другої світової війни, благословення страв було майже невідомим. До 1945 року на Кашубщині тільки багачі (пол. gburzy) і дворяни в Велику суботу привозили кіньми настоятеля для посвячення святкової поживи. Так само в Сілезії на дворах шляхти відбувалося освячення страв у Велику Суботу. У Сілезії звичай свяченого поширився наприкінці 70-х та початку 80-х років ХХ століття, доходячи сюди одночасно із міграцією жителів центральної Польщі.
У всій Польщі поруч із м'ясом та випічкою на великодній стіл кладуть кошик із свяченим, незначні відмінності випливають лише з місцевих традицій.
Пасхальний сніданок починається зі звичаю ділитися посвяченим яйцем, схожим за формою та символікою з різдвяним ламанням облатка. Старий звичай у селах полягав у тому, що, повертаючись із посвяченим, потрібно тричі обійти будинок за годинниковою стрілкою, що мало б вигнати злі сили з господарства. У заможних будинках на столі ставили смажена порося, часто з писанкою в роті. Поруч з ними стояли полумиски з м'ясом, шинкою, ковбасою та випічкою. Основною пасхальною випічкою до сьогодні залишився дріжджовий корж, так звана великодня паска. Також популярні мазурки (пол. mazurka). За даними Центру Досліджень Суспільної Думки (пол. CBOS) за 2000 рік, 95 % громадян Польщі беруть участь у звичаї посвячення їжі у Страсну Суботу. Окрім Польщі цей звичай можна зустріти і в Словаччині, і в цій частині Тешинської Сілезії, яку заселяють поляки, в Білорусі, а також серед польських емігрантів.
«Обійшовши по костелах обрядові гроби, готувалися до урочистої недільної процесії, до посвячення пасок і калачів, шолдр і яєць, щоби споживши разом яйце, винагородити м'ясом піст що вже набрид. Строкаті писанки з биттям яєць до перемоги забавляли дітей, печений баранчик молодь сільську та міську, що співала великодні пісні, обходила будинки після поливаного понеділка (пол. dyngusie), збираючи пожертви…»
Див. також
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Свячене |
Примітки
- Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко: в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 111. hrinchenko.com
- «Na Rusi z masła ulepiony», [w:] . Encyklopedia staropolska t.2. s. 670.
- Великдень: навіщо ми фарбуємо яйця і печемо паски? bbc.com 27.04.2019
- Пластунам і пластункам на вушко: свячене 100krokiv.info
- Квітень (Благовіщення, Благовісник, Вербна Неділя, Великдень) about-ukraine.com
- «Ost er tage gebührt sich die Eier- Salz- Brod< und Fleischweihe. Die rothen Eier und Wecken, welche der Dod dem…», [w:] Bavaria: Oberpfalz und Regensburg. 1803. s. 309.
- Leopold Kretzenbacher. Ethnologia Europaea: Studienwanderungen und Erlebnisse auf volkskundlicher 1986. s. 159.
- Roman Landowski. Dawnych obyczajów rok cały: między wiarą, tradycją i obrzędem. 2000. s. 205.
- Офіційний вебсайт єпархії Ґурка «Dieser Brauch wird besonders in Bayern, Südtirol und Österreich gepflegt. Er lässt sich bis ins 7. Jahrhundert zurückverfolgen. Speisen wie Eier und Fleisch, deren Genuss in der strengen mittelalterlichen Fastenordnung verboten war, gewannen durch diese österliche Segnung im Volksglauben besondere Bedeutung und Kräfte.».
- «Кулич (пасха, паска)» [w:] The Russian Museum of Ethnography.
- Obrzędy błogosławieństw. Dostosowane do zwyczajów diecezji polskich. Tom II, Katowice 1994, nr 1338.
- Ks, Marian Pisarzak MIC. Błogosławienie pokarmów wielkanocnych. Kontekst paschalny i postny. op. cit. Błogosławieństwo pokarmów i napojów wielkanocnych w Polsce. Studium historyczno-liturgiczne. Warszawa 1979, s. 378. [przypisy tamże].
- «Trzeba dodać, że ludność niemiecka zamieszkała na Śląsku nie praktykowała święconego, również Ślązacy nie wszędzie stosowali je powszechnie (…), w oleskim utrzymuje się, że zwyczaj ten istnieje dopiero od zakończenia wojny, a kultywują go głównie chłopi ze wschodu. W przemysłowej części Górnego Śląska święcone nie było znane.». [w:] Zwyczaje i obrzędy doroczne na Śląsku «Zwyczaje i obrzędy doroczne na Śląsku», Opole 1987 s. 13.
- «Święcenie pokarmów choć znane od dawna, nie było powszechnym zwyczajem. Np. Ślązacy i ludność niemiecka nie praktykowali tego zwyczaju.» — mgr Elżbieta Oficjalska, kierownik Działu Kultury Materialnej i Folkloru , [w:] «Co zostało z dawnych świąt» Anna Pawlak, Gazeta Wyborcza, 24.04.2011.
- . Na brzegu życia i śmierci: zwyczaje, obrzędy oraz wierzenia pogrzebowe. 1999 s. 614.
- «Do zamożniejszych gospodarzy, dworów szlacheckich i magnackich, może na wzór miast, ksiądz przybywał osobiście». [w:] . Folklor . 1989 s. 204.
- «Święcone nie było znane na większości ziem Górnego Śląska. Zaczęło się upowszechniać dopiero w latach 60., 70. i 80. ubiegłego stulecia. Zwyczaj przynieśli przybysze z innych regionów, zachęcali do tego księża.» — Maria Lipok-Bierwiaczonek, dyrektor , [w:] «Święcone na Śląsku» Ewa Strzoda, Tychy.pl Portal Informacyjny Miasta Tychy, 2011.04.23.
- «Jajka, szynka i biała kiełbasa, chleb, sól, pieprz, chrzan, ciasto». [w:] Łódzkie studia etnograficzne, 1992. Łódź, t. 65. s. 65; «wielkanocna baba, jajka, baranek, masło, kiełbasa, słonina, wędzonka, chrzan, sól. Świąteczne baranki mogą być wykonywane z cukru», [w:] Adam Bartosz. Rzepiennik Strzyżewski: materiały etnograficzne. Tarnów. 1992. s. 52; «kiełbasa, jaja, pieprz, sól, bochenek chleba, oliwę, ocet, wódkę, ser, masło i chrzan», [w:] Józef Burszta, Stanisław Błaszczyk. Kultura ludowa : 1960. s. 439; «wchodziła przeważnie kiełbasa, czasem szynka gotowana, jajka malowane, czasem chrzan, pieprz, masło.», [w:] Teresa Karwicka. Kultura ludowa . 1979. s. 196.
- Komunikat CBOS wielki post i Wielkanoc w rodzinach, 2000, oprac. Bogna Wciórka.
Посилання
- Благословення великодніх страв
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Svyache ne pol swieconka swiecone nim osterliche Fleischweihe Fleischweihe Speisenweihe nazva yizhi perevazhno yayec pasok babok m yasa hronu tosho posvyachenoyi pokroplenoyi svyatoyu vodoyu na Velikden v ostanni roki i u Strasnu Subotu v pravoslavnih greko katolickih i v rimokatolickih cerkvah Ukrayini ta deyakih inshih krayin SvyacheneInshi nazviosvyachena yizha Svyatoyu vodoyu na PashuKim svyatkuyetsyahristiyaniZasnovanona chest voskresinnya Isusa HristaTiphristiyanskeDatapersha nedilya pislya povnogo misyacya sho nastaye ne ranishe dnya umovnogo vesnyanogo rivnodennya 21 bereznyaSvyatkuvannyavnochi i rano vranci bogosluzhinnya v cerkvah svyatkuvannya u koli sim yi narodni gulyannya vidviduvannya hresnih batkiv j rodichiv mogil ridnihTradiciyiVelikodnye privitannya osvyachennya pisanok i krashanok pasok ta inshoyi yizhiPov yazanij zVelikodnem Svyachene u Vikishovishi Nese muzhik u nochovkah dodomu svyache ne Yajcya pasku i kovbasi j porosya peche ne Stepan RudanskijSvyachenePaski Velikodni baranchiki Velikodnya babka Yizha sho vhodit do skladu svyatkovogo koshika yajcya simvol novogo zhittya riznokolorovi pisanki krashanki farbovani odnim kolorom yajcya baranchik z tista davnishe z vershkovogo masla abo tista v specialnih formah piznishe z cukru abo z shokoladu iz praporcem z napisom Aliluya sho simvolizuye voskresinnya Isusa Hrista paska svyatkovij hlib pasha nim Osterbrot Paasbrood ital pane votivo babka solodka paska kuhonna sil yaka mala zahishati vid griha kovbasa m yaso hrin med perec sir yakij vidobrazhaye zv yazok lyudini z prirodoyu i podyaku za dari yaki mi otrimuyemo vid tvarin Paski zavzhdi buli krugli dekoli dohodili do velichini kolesa vid voza prikrasheni zverhu hrestami ptashkami chi zozulkami Koshik yak pravilo vigotovlenij iz verbi purpurovoyi prikrashenij listyam samshitu abo barvinkom Svyachene v UkrayiniMikola Pimonenko Velikodnya utrenya Ridnoviri Cej rozdil potrebuye dopovnennya Odnim z najgolovnishih svyat u roci ye Velikden yake maye bagato zvichayiv Hristiyani Odnim z najgolovnishih svyat u roci ye Pasha sho maye bagato zvichayiv chasto dohristiyanskogo pohodzhennya Do nih nalezhit tradiciya farbuvannya yayec i vipikannya paski U riznih regionah Ukrayini buli poshireni legendi v yakih rozpovidayetsya chomu pochali farbuvati yajcya do Velikodnya Legenda zapisana Ivanom Frankom na Guculshini opovidaye sho koli rimlyani shopili Isusa Mariya hotila vmoviti Pontiya Pilata vidpustiti yiyi sina Vona cilu nich robila pisanki j krashanki a vranci ponesla yih u koshiku shob podaruvati yih Pilatovi pro syachi shob vin pomiluvav yiyi sina Ale Pilat vidpoviv sho vona prijshla zapizno bo jogo vzhe stratili Pochuvshi ce Mariya zomlila a pisanki pokotilisya po vsomu svitu Velikodnya Sluzhba Bozha trivaye cilu nich Osvyachennya u svyatkovih koshikah obryadovih pashalnih strav pisanok pasok kovbas hronu ta inshih strav zalezhno vid miscevosti pochinayetsya opivnochi koli svyashenik spovishaye Hristos voskres a vsi prisutni vidpovidayut Voistinu voskres Dlya osvyachennya koshikiv yih okroplyuyut svyatoyu vodoyu hreshenskoyu abo stritenskoyu Obryad osvyachennya strav dlya velikodnogo stolu mozhe vikonuvati svyashenik abo diyakon a takozh vipusknik seminariyi Chepurnij svyatkovi koshiki prikrashayut vishivanimi rushnikami zamayuyut kitichkoyu vesnyanih kvitiv barvinkom i svichkami Osoblivim bulo stavlennya do rushnika v yakomu svyatili pasku Jogo vityagali koli u zhinki pochinalis pologi shob legshe bulo Pislya cerkovnoyi sluzhbi rozhodyatsya po domivkah i pochinayut rozgovlyatisya nasampered osvyachenim yajcem Krim paski ta yayec krashanok ta pisanok sered osvyachenogo mozhe buti smazhenina kovbasa riba sir chasnik polin hrin sil ta vino baranchik simvol Isusa Hrista yagnyatka Bozhogo Lyudi virili sho pokladenij u koshichok baranchik garantuvatime prihilnist sil prirodi i oberigatime vid stihijnogo liha Svyachene spozhivayut vsiyeyu rodinoyu pidchas svyatkovogo velikodnogo snidanku Vdoma vsya sim ya sidala do svyatkovogo stolu a pered tim usi vmivalisya iz cherep yanoyi miski z troma chervonimi krashankami Potim usiyeyu rodinoyu molilisya Pislya molitvi batko brav misku iz svyachenimi stravami i trichi obhodiv stil pislya cogo diliv svyacheni krashanki j pasku dayuchi kozhnomu po shmatochku zi slovami Daj Bozhe i na toj rik dochekatis svitlogo praznika v shasti j zdorov yi Pochinavsya obid z paski ta yayec potim yili shinku porosya ta inshe Pislya zbiralisya na velikodni igri Nastupnogo dnya hlopci oblivali divchat vodoyu a ti daruvali yim krashanki chi pisanki Cogo zh dnya hodili sim yami v gosti obminyuvalis pisankami Svyachene u svitiUkrayinska pisanka u kanadskomu misti Vegrevil Krim Ukrayini tradiciyu praktikuyut v inshih krayinah svitu de zhivut ukrayinci Kanadi SShA Pivdennij Americi Tak napriklad velikij vidsotok naselennya Vegrevilya v Kanadi maye ukrayinske pohodzhennya i Vegrevilska pisanka ye drugoyu za velichinoyu v sviti Svyatkovi koshiki osvyachuyuyut takozh u Polshi avstrijskih regionah Shtiriyi Karintiyi Pivdennogo Tirolya Bolcano ta Bavariyi sho mezhuyut zi Sloveniyeyu Svyachene takozh oznachaye svyatkovij velikodnij snidanok Cej zvichaj maye rannoserednovichnu tradiciyu korinnya jmovirno syagaye she poganskih chasiv Blagoslovennya yizhi za tradiciyeyu datuyetsya VII stolittyam a z hlibom ta yajcyami zafiksovane z XII stolittya Cej obryad buv vidomij u milanskomu rimskomu ta staroispanskomu obryadah Tradicijni velikodni koshiki v Shtiriyi Nini v bagatoh miscevostyah osvyachennya strav vidbuvayetsya ne vseredini a pered hramom de virni na chas obryadu zalishayut koshiki na vidkritih stolah Blagoslovennya strav u tradicijnomu viglyadi zbereglosya do nashih dniv na pivdni Avstriyi na teritoriyi Sloveniyi v regionah naselenih Kochevarami ta pivdennoyu Nimechchinoyu Dlya pravoslavnih hristiyan tradicijnim svyachenim ye solodkij hlib yakij nazivayut babka v rosijskij tradiciyi jogo nazivayut kulich abo pasha Solodkij hlib maye svoyu velikodnyu tradiciyu pid riznimi nazvami takozh u Bilorusi Ukrayini Ugorshini Chehiyi Greciyi Turechchini ta Virmeniyi Obryad blagoslovennya yizhi dlya velikodnogo stolu mozhe vikonuvati svyashenik chi diyakon a takozh priznachenim lektorom yakij ye vipusknikom duhovnoyi seminariyi Svyachene v polskij tradiciyiBlagoslovennya yizhi v cerkvi diyakonom 2007 Prijnyattya cogo obryadu v Polshi pidtverdili dzherela z rubezhu XIII i XIV stolit Evhologiyu svyachenogo unifikuvala potridenska reforma Rituale Romanum z 1614 roku v Polshi z 1631 roku vidpovidno do Pjotrkovskogo ritualu Cej obryad zaznavav napadiv vid Reformaciyi Cej zvichaj shiroko vidomij u Polshi protyagom stolit Odnak u zahidnih oblastyah suchasnoyi Polshi yaki opinilisya v yiyi mezhah pislya Drugoyi svitovoyi vijni blagoslovennya strav bulo majzhe nevidomim Do 1945 roku na Kashubshini tilki bagachi pol gburzy i dvoryani v Veliku subotu privozili kinmi nastoyatelya dlya posvyachennya svyatkovoyi pozhivi Tak samo v Sileziyi na dvorah shlyahti vidbuvalosya osvyachennya strav u Veliku Subotu U Sileziyi zvichaj svyachenogo poshirivsya naprikinci 70 h ta pochatku 80 h rokiv HH stolittya dohodyachi syudi odnochasno iz migraciyeyu zhiteliv centralnoyi Polshi U vsij Polshi poruch iz m yasom ta vipichkoyu na velikodnij stil kladut koshik iz svyachenim neznachni vidminnosti viplivayut lishe z miscevih tradicij Velikodnij koshik z Syanoku Pashalnij snidanok pochinayetsya zi zvichayu dilitisya posvyachenim yajcem shozhim za formoyu ta simvolikoyu z rizdvyanim lamannyam oblatka Starij zvichaj u selah polyagav u tomu sho povertayuchis iz posvyachenim potribno trichi obijti budinok za godinnikovoyu strilkoyu sho malo b vignati zli sili z gospodarstva U zamozhnih budinkah na stoli stavili smazhena porosya chasto z pisankoyu v roti Poruch z nimi stoyali polumiski z m yasom shinkoyu kovbasoyu ta vipichkoyu Osnovnoyu pashalnoyu vipichkoyu do sogodni zalishivsya drizhdzhovij korzh tak zvana velikodnya paska Takozh populyarni mazurki pol mazurka Za danimi Centru Doslidzhen Suspilnoyi Dumki pol CBOS za 2000 rik 95 gromadyan Polshi berut uchast u zvichayi posvyachennya yizhi u Strasnu Subotu Okrim Polshi cej zvichaj mozhna zustriti i v Slovachchini i v cij chastini Teshinskoyi Sileziyi yaku zaselyayut polyaki v Bilorusi a takozh sered polskih emigrantiv Obijshovshi po kostelah obryadovi grobi gotuvalisya do urochistoyi nedilnoyi procesiyi do posvyachennya pasok i kalachiv sholdr i yayec shobi spozhivshi razom yajce vinagoroditi m yasom pist sho vzhe nabrid Strokati pisanki z bittyam yayec do peremogi zabavlyali ditej pechenij baranchik molod silsku ta misku sho spivala velikodni pisni obhodila budinki pislya polivanogo ponedilka pol dyngusie zbirayuchi pozhertvi Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Svyachene Velikodnye yajcePrimitkiDzherelo Slovar ukrayinskoyi movi Upor z dod vlas materialu B Grinchenko v 4 h t K Vid vo Akademiyi nauk Ukrayinskoyi RSR 1958 Tom 4 st 111 hrinchenko com Na Rusi z masla ulepiony w Encyklopedia staropolska t 2 s 670 Velikden navisho mi farbuyemo yajcya i pechemo paski bbc com 27 04 2019 Plastunam i plastunkam na vushko svyachene 100krokiv info Kviten Blagovishennya Blagovisnik Verbna Nedilya Velikden about ukraine com Ost er tage gebuhrt sich die Eier Salz Brod lt und Fleischweihe Die rothen Eier und Wecken welche der Dod dem w Bavaria Oberpfalz und Regensburg 1803 s 309 Leopold Kretzenbacher Ethnologia Europaea Studienwanderungen und Erlebnisse auf volkskundlicher 1986 s 159 Roman Landowski Dawnych obyczajow rok caly miedzy wiara tradycja i obrzedem 2000 s 205 Oficijnij vebsajt yeparhiyi Gurka Dieser Brauch wird besonders in Bayern Sudtirol und Osterreich gepflegt Er lasst sich bis ins 7 Jahrhundert zuruckverfolgen Speisen wie Eier und Fleisch deren Genuss in der strengen mittelalterlichen Fastenordnung verboten war gewannen durch diese osterliche Segnung im Volksglauben besondere Bedeutung und Krafte Kulich pasha paska w The Russian Museum of Ethnography Obrzedy blogoslawienstw Dostosowane do zwyczajow diecezji polskich Tom II Katowice 1994 nr 1338 Ks Marian Pisarzak MIC Blogoslawienie pokarmow wielkanocnych Kontekst paschalny i postny op cit Blogoslawienstwo pokarmow i napojow wielkanocnych w Polsce Studium historyczno liturgiczne Warszawa 1979 s 378 przypisy tamze Trzeba dodac ze ludnosc niemiecka zamieszkala na Slasku nie praktykowala swieconego rowniez Slazacy nie wszedzie stosowali je powszechnie w oleskim utrzymuje sie ze zwyczaj ten istnieje dopiero od zakonczenia wojny a kultywuja go glownie chlopi ze wschodu W przemyslowej czesci Gornego Slaska swiecone nie bylo znane w Zwyczaje i obrzedy doroczne na Slasku Zwyczaje i obrzedy doroczne na Slasku Opole 1987 s 13 Swiecenie pokarmow choc znane od dawna nie bylo powszechnym zwyczajem Np Slazacy i ludnosc niemiecka nie praktykowali tego zwyczaju mgr Elzbieta Oficjalska kierownik Dzialu Kultury Materialnej i Folkloru w Co zostalo z dawnych swiat Anna Pawlak Gazeta Wyborcza 24 04 2011 Na brzegu zycia i smierci zwyczaje obrzedy oraz wierzenia pogrzebowe 1999 s 614 Do zamozniejszych gospodarzy dworow szlacheckich i magnackich moze na wzor miast ksiadz przybywal osobiscie w Folklor 1989 s 204 Swiecone nie bylo znane na wiekszosci ziem Gornego Slaska Zaczelo sie upowszechniac dopiero w latach 60 70 i 80 ubieglego stulecia Zwyczaj przyniesli przybysze z innych regionow zachecali do tego ksieza Maria Lipok Bierwiaczonek dyrektor w Swiecone na Slasku Ewa Strzoda Tychy pl Portal Informacyjny Miasta Tychy 2011 04 23 Jajka szynka i biala kielbasa chleb sol pieprz chrzan ciasto w Lodzkie studia etnograficzne 1992 Lodz t 65 s 65 wielkanocna baba jajka baranek maslo kielbasa slonina wedzonka chrzan sol Swiateczne baranki moga byc wykonywane z cukru w Adam Bartosz Rzepiennik Strzyzewski materialy etnograficzne Tarnow 1992 s 52 kielbasa jaja pieprz sol bochenek chleba oliwe ocet wodke ser maslo i chrzan w Jozef Burszta Stanislaw Blaszczyk Kultura ludowa 1960 s 439 wchodzila przewaznie kielbasa czasem szynka gotowana jajka malowane czasem chrzan pieprz maslo w Teresa Karwicka Kultura ludowa 1979 s 196 Komunikat CBOS wielki post i Wielkanoc w rodzinach 2000 oprac Bogna Wciorka PosilannyaBlagoslovennya velikodnih strav