Адальбе́рт Пра́зький або святий Войтех, у Польщі святий Войцех (чеськ. Svatý Vojtěch; бл. 955—23 квітня 997) — святий римо-католицької церкви, єпископ празький з 983 року, в Польщі з кінця 996 року; убитий під час місіонерської подорожі до Прусії; 999 року оголошений святим, патрон католицької церкви в Польщі. Вихованець Адальберта Магдебурзького, чиє ім'я взяв собі.
Адальберт Празький | |
---|---|
Адальберт Празький | |
Священномученик | |
Svatý Vojtěch | |
У миру: | Войтех |
У чернецтві: | Адальберт |
Народився | 956[1] d[1][2] |
Помер | 23 квітня 997[1] Віслинська затока[1] |
Поховання | Собор святого Віта |
Шанується | Католицизм, Євангельський протестантизм |
Канонізований | 999 у Римі папою Сильвестром II |
У лику | святий і католицький святий[d] |
Патрон | Польща, Чехія, Угорщина, Прусія |
Атрибути | орел, посох, весло, сім списів, відрубана голова в руках |
Медіафайли на Вікісховищі |
Біографія
Войтех народився у чеському містечку приблизно у 956 році. Походив із заможної та впливової родини [cs]. Його батько, голова родини, чеський князь Славник мав кровні зв'язки з династією Сасків, яка панувала у Німеччині. Стрежислава, мати святого, також походила із знатної родини. Славник мав сім синів, Войтех був шостим з них. Спочатку батько хотів, аби син був лицарем, однак хвороба, перенесена у дитинстві, змінила його плани. Родичі дали обітницю, що якщо Войтех вилікується, то буде духівником. Так говорить одна з легенд.
Духовну освіту та миропомазання отримав від святого Адальберта — першого митрополита Магдебурга, обрав собі його ім'я. У подальших текстах згадується переважно під іменем Адальберта, під ним більше знаний в Європі.
Повернувся до Праги у 981 році після смерті Адальберта. У 982 (у віці 27 років) став Празьким єпископом, після німця Дітмара, який з 973 року був ординарієм. Патріотичні настрої та прагнення чехів позбутися німецького керівництва, завдяки чому Войтеха запропоновано на єпископа, не стали запорукою для радісного життя пастви з пастирем. Молодий єпископ вимагав, щоб християни не були багатоженцями, і тим самим нажив собі ворогів серед можновладців, які мали такий звичай. Він вимагав, щоби священики клопоталися справами церкви, а не жили з жінками офіційно чи й неофіційно, і заробив відповідне ставлення кліру до себе.
Він противився продажу християн у рабство мусульманам, чим заробляли євреї, найбільші «банкіри». Біограф стверджує, що святий Адальберт мав віщий сон, у якому до нього звернувся Христос: «Ось я знову проданий, а ти спиш?». Ця сцена була викарбувана на гнєзненських воротах.
Він перерозподілив курсування грошей у курії, призначивши чверть доходів на допомогу бідним, що, знову ж таки, не покращило «внутрішнього» сприйняття його пастирства.
Чехи де-факто не бажали бути християнами. Вони воліли жити як язичники, і при цьому мати Церкву як «запасний варіант» для спасіння. Близько 988 року Войтех залишив Прагу і подався до Рима просити Папу про звільнення від такого пастирства. По дорозі він продовжував свої духовні шукання і приїхав до одного грецького старця, славетного Ніла, якого просив про чернечий постриг. Ця історія заслуговує на окрему розповідь: православний, як би сказали зараз, старець порадив молодому Войтеху не поривати з традицією, в якій він виріс, і вступити до монастиря західного обряду. Отак 990 року св. Войтех прийняв постриг у бенедиктинському монастирі святих Олексія і Боніфація, де жили разом монахи обох обрядів, і був прикладом чудесного брата-бенедиктинця…
Прага звернулася до Папи Римського з листом: прислати назад єпископа, бо ж він глава церкви. Після наказу Папи, Войтех пішов. Став будувати храми в поселеннях (бо доти церкви існували тільки в межах панських замків). Заснував перший бенедиктинський монастир під Прагою. І раптом одну з жінок місцевого багатія схопили на перелюбстві та хотіли вбити, а єпископ дав їй прихисток у монастирі бенедиктинок, але панські слуги вбили її прямо там. Єпископ піддав злочинців анафемі, а ті вирізали і спалили доми його чотирьох братів разом із сім'ями, бо рід Славніковичів був їхнім давнім суперником. Це відбулося 28 вересня 995 року. Войтех знову подався до Рима. Папа прийняв його доброзичливо, але, на жаль, помер у 996 році. Тоді був скликаний синод, на якому Мюнхенський митрополит звинуватив Войтеха у невиправданому полишенні Празької кафедри. На вирішення своєї долі Войтех чекав у Майнці, бо увійти в Прагу інакше, ніж під збройним захистом імператора Оттона ІІІ, він змоги не мав. А Прага погрожувала смертю.
Отак і визначився напрямок місіонерства св. Войтеха-Адальберта: доброзичливо прийнятий польським королем Болеславом І, він пішов від нього навертати прусів-язичників. Король дав йому 30 солдатів для захисту, але Войтех ішов проповідувати Добру Новину, тож відіслав їх назад і поплатився. Десь приблизно під нинішнім Ельблонгом він загинув 23 квітня 997 року, в день Великої п'ятниці. Йому відрубав голову язичницький священник, а потім «присутній народ в однодушному пориві» підняв тіло християнина на списах. Святому Адальберту тоді був лише 41 рік.
Його тіло викупив Болеслав І, давши взамін стільки золота, скільки воно заважило. Реліквію урочисто було перенесено до Гнезна. Оттон ІІІ послав звістку про смерть святого Папі, а також прохання про його канонізацію. Це був перший випадок прохання про канонізацію до Папи, до того часу святих оголошували місцеві єпископи. Канонізація відбулась у 999 році. Виконав її Сильвестр II, який одночасно заснував метрополію святого Войтеха у Гнєзно.
Культ
Культ святого швидко поширився на багато країн Європи. Святий Войтех (як святий Войцех) є покровителем Польщі, Чехії, Угорщини та Прусії. У самій Польщі приблизно 150 населених пунктів, понад двісті костелів та каплиць носять його ім'я.
Зображається у єпископських шатах. Його атрибути: орел (захищає власні останки), посох, весло (яким його вдарив язичник під час проповіді), сім списів, відрубана голова в руках.
Галерея
- Пруси вбивають Св. Адальберта. Середньовічна мініатюра
- Епізоди з життя св. Адальберта на Гнєзненських воротах
- Памятник св. Адальберту на пл. Вацлава в Празі
- Хрест гданського каноніка з зображенням св. Адальберта. Срібло, золото, Геннадій Єршов
- Пам'ятник св. Войцехові в Гнезні
Див. також
Примітки
- Енциклопедія Брокгауз
- The Fine Art Archive — 2003.
- Святий Адальберт (Войцех), єпископ і мученик [ 30 січня 2020 у Wayback Machine.].
- Święty Wojciech — główny patron Polski [ 22 серпня 2012 у Wayback Machine.] (пол.)
- Святий Адальберт (Войцех), єпископ і мученик [ 16 червня 2020 у Wayback Machine.] // CREDO. — 2020. — 22 квітня.
- Święty Wojciech — główny patron Polski [ 12 травня 2012 у Wayback Machine.]. (пол.)
Посилання
- Войцех // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Adalbert Adalbe rt Pra zkij abo svyatij Vojteh u Polshi svyatij Vojceh chesk Svaty Vojtech bl 955 23 kvitnya 997 svyatij rimo katolickoyi cerkvi yepiskop prazkij z 983 roku v Polshi z kincya 996 roku ubitij pid chas misionerskoyi podorozhi do Prusiyi 999 roku ogoloshenij svyatim patron katolickoyi cerkvi v Polshi Vihovanec Adalberta Magdeburzkogo chiye im ya vzyav sobi Adalbert PrazkijAdalbert PrazkijSvyashennomuchenikSvaty VojtechU miru VojtehU chernectvi AdalbertNarodivsya956 1 d 1 2 Pomer23 kvitnya 997 1 Vislinska zatoka 1 PohovannyaSobor svyatogo VitaShanuyetsyaKatolicizm Yevangelskij protestantizmKanonizovanij999 u Rimi papoyu Silvestrom IIU likusvyatij i katolickij svyatij d PatronPolsha Chehiya Ugorshina PrusiyaAtributiorel posoh veslo sim spisiv vidrubana golova v rukahMediafajli na VikishovishiBiografiyaVojteh narodivsya u cheskomu mistechku priblizno u 956 roci Pohodiv iz zamozhnoyi ta vplivovoyi rodini cs Jogo batko golova rodini cheskij knyaz Slavnik mav krovni zv yazki z dinastiyeyu Saskiv yaka panuvala u Nimechchini Strezhislava mati svyatogo takozh pohodila iz znatnoyi rodini Slavnik mav sim siniv Vojteh buv shostim z nih Spochatku batko hotiv abi sin buv licarem odnak hvoroba perenesena u ditinstvi zminila jogo plani Rodichi dali obitnicyu sho yaksho Vojteh vilikuyetsya to bude duhivnikom Tak govorit odna z legend Duhovnu osvitu ta miropomazannya otrimav vid svyatogo Adalberta pershogo mitropolita Magdeburga obrav sobi jogo im ya U podalshih tekstah zgaduyetsya perevazhno pid imenem Adalberta pid nim bilshe znanij v Yevropi Povernuvsya do Pragi u 981 roci pislya smerti Adalberta U 982 u vici 27 rokiv stav Prazkim yepiskopom pislya nimcya Ditmara yakij z 973 roku buv ordinariyem Patriotichni nastroyi ta pragnennya chehiv pozbutisya nimeckogo kerivnictva zavdyaki chomu Vojteha zaproponovano na yepiskopa ne stali zaporukoyu dlya radisnogo zhittya pastvi z pastirem Molodij yepiskop vimagav shob hristiyani ne buli bagatozhencyami i tim samim nazhiv sobi vorogiv sered mozhnovladciv yaki mali takij zvichaj Vin vimagav shobi svyasheniki klopotalisya spravami cerkvi a ne zhili z zhinkami oficijno chi j neoficijno i zarobiv vidpovidne stavlennya kliru do sebe Vin protivivsya prodazhu hristiyan u rabstvo musulmanam chim zaroblyali yevreyi najbilshi bankiri Biograf stverdzhuye sho svyatij Adalbert mav vishij son u yakomu do nogo zvernuvsya Hristos Os ya znovu prodanij a ti spish Cya scena bula vikarbuvana na gnyeznenskih vorotah Vin pererozpodiliv kursuvannya groshej u kuriyi priznachivshi chvert dohodiv na dopomogu bidnim sho znovu zh taki ne pokrashilo vnutrishnogo sprijnyattya jogo pastirstva Chehi de fakto ne bazhali buti hristiyanami Voni volili zhiti yak yazichniki i pri comu mati Cerkvu yak zapasnij variant dlya spasinnya Blizko 988 roku Vojteh zalishiv Pragu i podavsya do Rima prositi Papu pro zvilnennya vid takogo pastirstva Po dorozi vin prodovzhuvav svoyi duhovni shukannya i priyihav do odnogo greckogo starcya slavetnogo Nila yakogo prosiv pro chernechij postrig Cya istoriya zaslugovuye na okremu rozpovid pravoslavnij yak bi skazali zaraz starec poradiv molodomu Vojtehu ne porivati z tradiciyeyu v yakij vin viris i vstupiti do monastirya zahidnogo obryadu Otak 990 roku sv Vojteh prijnyav postrig u benediktinskomu monastiri svyatih Oleksiya i Bonifaciya de zhili razom monahi oboh obryadiv i buv prikladom chudesnogo brata benediktincya Praga zvernulasya do Papi Rimskogo z listom prislati nazad yepiskopa bo zh vin glava cerkvi Pislya nakazu Papi Vojteh pishov Stav buduvati hrami v poselennyah bo doti cerkvi isnuvali tilki v mezhah panskih zamkiv Zasnuvav pershij benediktinskij monastir pid Pragoyu I raptom odnu z zhinok miscevogo bagatiya shopili na perelyubstvi ta hotili vbiti a yepiskop dav yij prihistok u monastiri benediktinok ale panski slugi vbili yiyi pryamo tam Yepiskop piddav zlochinciv anafemi a ti virizali i spalili domi jogo chotiroh brativ razom iz sim yami bo rid Slavnikovichiv buv yihnim davnim supernikom Ce vidbulosya 28 veresnya 995 roku Vojteh znovu podavsya do Rima Papa prijnyav jogo dobrozichlivo ale na zhal pomer u 996 roci Todi buv sklikanij sinod na yakomu Myunhenskij mitropolit zvinuvativ Vojteha u nevipravdanomu polishenni Prazkoyi kafedri Na virishennya svoyeyi doli Vojteh chekav u Majnci bo uvijti v Pragu inakshe nizh pid zbrojnim zahistom imperatora Ottona III vin zmogi ne mav A Praga pogrozhuvala smertyu Otak i viznachivsya napryamok misionerstva sv Vojteha Adalberta dobrozichlivo prijnyatij polskim korolem Boleslavom I vin pishov vid nogo navertati prusiv yazichnikiv Korol dav jomu 30 soldativ dlya zahistu ale Vojteh ishov propoviduvati Dobru Novinu tozh vidislav yih nazad i poplativsya Des priblizno pid ninishnim Elblongom vin zaginuv 23 kvitnya 997 roku v den Velikoyi p yatnici Jomu vidrubav golovu yazichnickij svyashennik a potim prisutnij narod v odnodushnomu porivi pidnyav tilo hristiyanina na spisah Svyatomu Adalbertu todi buv lishe 41 rik Jogo tilo vikupiv Boleslav I davshi vzamin stilki zolota skilki vono zavazhilo Relikviyu urochisto bulo pereneseno do Gnezna Otton III poslav zvistku pro smert svyatogo Papi a takozh prohannya pro jogo kanonizaciyu Ce buv pershij vipadok prohannya pro kanonizaciyu do Papi do togo chasu svyatih ogoloshuvali miscevi yepiskopi Kanonizaciya vidbulas u 999 roci Vikonav yiyi Silvestr II yakij odnochasno zasnuvav metropoliyu svyatogo Vojteha u Gnyezno KultKult svyatogo shvidko poshirivsya na bagato krayin Yevropi Svyatij Vojteh yak svyatij Vojceh ye pokrovitelem Polshi Chehiyi Ugorshini ta Prusiyi U samij Polshi priblizno 150 naselenih punktiv ponad dvisti kosteliv ta kaplic nosyat jogo im ya Zobrazhayetsya u yepiskopskih shatah Jogo atributi orel zahishaye vlasni ostanki posoh veslo yakim jogo vdariv yazichnik pid chas propovidi sim spisiv vidrubana golova v rukah GalereyaPrusi vbivayut Sv Adalberta Serednovichna miniatyura Epizodi z zhittya sv Adalberta na Gnyeznenskih vorotah Pamyatnik sv Adalbertu na pl Vaclava v Prazi Hrest gdanskogo kanonika z zobrazhennyam sv Adalberta Sriblo zoloto Gennadij Yershov Pam yatnik sv Vojcehovi v GnezniDiv takozhGnyeznenski vorotaPrimitkiEnciklopediya Brokgauz d Track Q237227 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Svyatij Adalbert Vojceh yepiskop i muchenik 30 sichnya 2020 u Wayback Machine Swiety Wojciech glowny patron Polski 22 serpnya 2012 u Wayback Machine pol Svyatij Adalbert Vojceh yepiskop i muchenik 16 chervnya 2020 u Wayback Machine CREDO 2020 22 kvitnya Swiety Wojciech glowny patron Polski 12 travnya 2012 u Wayback Machine pol PosilannyaVojceh Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006