Са́ша Вальц (нім. Sasha Alexandra Waltz, нар. 8 березня 1963, Карлсруе) — німецька хореограф, танцівниця та керівник танцювального гурту Саша Вальц та Гості (Sasha Waltz and Guests).
Саша Вальц | |
---|---|
Sasha Alexandra Waltz | |
Саша Вальц, 2007 | |
Народилася | 8 березня 1963 (61 рік) Карлсруе |
Громадянство | |
Діяльність | хореограф, режисер |
Знання мов | німецька |
Членство | Берлінська академія мистецтв |
Родичі | Йореме Вальц (сестра) |
У шлюбі з | Йохен Зандіґ |
Діти | Ласло (*1997), Софія (*2002) |
Нагороди | орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» |
IMDb | ID 1637862 |
Сайт | Sasha Waltz & Guests |
|
Життєпис
Виховання та родина
Вальц виросла у родині кураторів та архітекторів. Коли їй було п'ять років, вона почала займатися танцями у Карлсруе під керіництвом Вальтрауда Корнгаса, вихованця видатної німецької танцівниці Мері Вігман, яка навчалася у піонерів «вільного танцю» — Еміля-Жака Далькроза та Рудольфа Лабана. Пізніше стала займатися балетом та танцем модерну, але збиралася стати мистецтвознавцем. У шістнадцять років, взявши участь у майстер-класі Лорі Боза з контактної імпровізації та інших технік постмодерністського танцю, що проходив у Фрайбурзі, Саша Вальц вперше вирішила професійно займатися танцями.
Вона одружена з театральним менеджером та драматургом Йохеном Зандіґом. В них народилося двоє дітей — син Ласло (*1997) та донька Софія (*2002). Разом із чоловіком Вальц заснувала власну танцювальну групу «Саша Вальц та Гості», де з ними також співпрацює молодша сестра Саші — Йореме Вальц як драматург.
Навчання: Амстердам – Нью-Йорк, 1983—1987
З 1983 по 1986 роки Вальц навчалася у Школі Нового Розвитку у Танці (School For New Dance Development) в Амстердамі.
У 1986—1987 роках Вальц брала участь у танцювальних майстер-класах у Нью-Йорку. Протягом цього періоду вона танцювала з групами Pooh Kaye, Йошико Чуми та Лізи Краус. Після цього вона почала активно співпрацювати з багатьма відомими хореографами, візуальними художниками та музикантами, серед яких були Трістан Хонсінґер, Франс Поелстра, Марк Томпкінз та Девід Замбрано.
Протягом свого навчання в Амстердамі та Нью-Йорку Саша Вальц створила свої перші хореографічні вистави: Море в мені (Das Meer in mir, 1985), Золотий пил (Goldstaub, 1986), Як же так сталося (How come we go, 1987), Чорна сирена (Schwarze Sirene, 1987) та Рушниця (Rifle, 1987).
«Саша Вальц та Гості»: Берлін, 1992—1995
У 1992 році Вальц отримала стипендію Будинку Мистецтв «Бетаніен» (нім. Künstlerhaus Bethanien), де вона вперше створила серію з п'яти інтердисциплінарних «Діалогів» з танцівниками (Франц Поелстра, Насер Мартін-Ґусе, Такако Сузукі, Кіт Джонсон, Карме Реналіас та Девід Замбрано) та музикантами (Трістан Гонсінґер, Девід Мос, Дітмар Дізнер, Свен-Аке Йохансен та Петер Голінґер). Для своїх танцювальних проектів, сольних та виступів дуетом, вони використовували різні творчі майданчики у Берліні, на яких їм вдалося створити декілька вистав: Невірна пастка (Tanzfabrik Berlin, 1991), Пауліна одна вдома (Kunsthaus Tacheles, 1996) та Бунґало (Hackeschen Höfen, 1993). У 1993—1995 роках було реалізовано проект «Травелоґія» у трьох частинах (Travelogue-Trilogy): Від Двадцяти до Восьми (Twenty to Eight, 1993), Швидко ллються сльози (Tears Break Fast, 1994) та На Будь-якому Шляху Шість Сходинок (All Ways Six Steps, 1995). Для Саші Вальц це стало початком професійної кар'єри, бо після прем'єри «Twenty to Eight» у жовтні 1993 року вона разом із чоловіком Йозефом Зандіґом заснувала власну танцювальну компанію «Саша Вальц та Гості», разом з якою дебютувала на сцені Tanzplattform у Берліні у 1994 році. Після цього «Саша Вальц та Гості» гастролювали Європою з трилогією «Travelogue», а у 1995 році, завдяки підтримці Ґете-інституту, вирушили до Північної Америки та Канади (Атланта, Нью-Йорк, Чикаго, Монреаль, Х’юстон, Лос-Анджелес). Ця вистава і дотепер залишається частиною репертуару групи.
«Софійські зали» у Берліні: 1996—1999
У 1996 році Саша Вальц разом із Йохеном Зандіґом, Джо Фабіаном та Дірком Цизляком заснувала у Берліні «Софійські зали» (Софіензале/ Sophiensaele) як відкритий майданчик для промоції молодих артистів та художників, який з часом став місцем проведення багатьох сучасних фестивалів: «Дні танцю у Берліні» («Tanztage Berlin»), «Ультразвук — фестиваль нової музики» («Ultraschall — Das Festival für Neue Musik»), «Музика березня» («Maerzmusik»), «Фестиваль театрів Берліна» («Theatertreffen Berlin») та «Танці у серпні» («Tanz im August»).
На відкритті Софіензале відбулася прем'єра вистави «Алея космонавтів» (Allee der Kosmonauten, 1996), яка пізніше взяла участь у Театральному фестивалі у 1997 році, що стало початком світової відомості групи. Після цього Сашу Вальц стали порівнювати з видатною німецькою танцівницею та хореографом Піною Бауш, хоча сама Вальц заперечувала доцільність такого порівняння та вплив Бауш на свою творчість. У тому ж 1997 році «Алея космонавтів» стала представником Німеччини на фестивалі «Театр націй» у Сеулі, Південній Кореї. У 1999 році за підтримкою Ґете-інституту група вирушила з цією виставою на гастролі до Індії. Після того, як за виставою було знято фільм, Саша Вальц отримала у 2000 році премію Адольфа Ґріма (Adolf-Grimme-Preis).
Після «Алеї космонавтів» Саша Вальц поставила у Софіензале ще три вистави — «Подвійна земля» (Zweiland, 1997), Na Zemlje (1998) та Dialoge '99/I, після яких вона стала співпрацювати з театром Шаубюне (Schaubühne am Lehniner Platz), хоча співвласником Софіензале Саша Вальц, разом із Амелі Дефлард та Йохеном Зандіґом, залишається співвласником і дотепер. Вистава Подвійна земля (Zweiland), в якій актори танцюють перед сірою стіною, була створена Вальц до роковин об'єднання Німеччини, згодом її побачили у Каїрі, Бейруті, Дамаску та Східному Єрусалимі.
Берлінський театр Шаубюне: 1999—2004
У театральному сезоні 1999—2000 років Саша Вальц стала першим хореографом берлінського театру Шаубюне (Schaubühne am Lehniner Platz) та головним керівником разом із режисером Томасом Остермайером, драматурґами Йенсом Хільє та Йохеном Зандіґом. 22 січня 2000 року театр відкрився двома прем'єрами: виставою Томаса Остермейера за п'єсою Ларса Норена «Коло особистостей 3.1» («Personenkreis 3.1») та виставою Саші Вальц Тіло («Körper»), що відбулася під час 37-х Берлінських Театральних зустрічей (2000). Вистава отримала схвальні відгуки, сценічний простір було описано як «акваріум без води», в якому взаємодіють великі рептилії, неймовірно близькі, але в той же час відчужені одна від одної. «Körper» залишається найпопулярнішою виставою компанії «Саша Вальц та Гості». У 2000 році також з'явилася друга частина цієї трилогії — S (2000), а за два роки третя — «noBody» (2002).
У Шаунбюне Саша Вальц також створила інсталяцію «Навиворіт» (insideout, 2003) для міста Грацу, яке стало Культурною столицею Європи у 2003 році, а також «Імпровізації» (Impromptus, 2004) на музику Франца Шуберта та «Припливи та відпливи» (Gezeiten, 2005) з музикою Джонатана Беплера, які стали її останньою виставою для Шаунбюне на сьогодні.
Хореографічна опера: від «Дідони та Енея» до «Мацуказе», 2005—2011
По завершенні п'яти років її співпраці з театром Вальц знову почала займатися своєю незалежною компанією «Саша Вальц та Гості», яка тепер базувалася у Берліні, але стала міжнародним проектом з двадцятьма п'ятьма постійними та сорока періодичними учасниками групи, кількість яких швидко зросла. У 2005 році група отримала світову відомість після постановки опери Дідона та Еней Генрі Перселла на сцені Німецької державної опери. Проект було створено за участі Берлінської академії старовинної музики, та його змогли побачити більше п'ятдесяти разів глядачи у п'ятнадцяти країнах.
16 вересня 2007 року відбулася прем'єра ще однієї хореографічної опери, також створеної разом із Берлінською академією старовинної музики, — Медея, на музику французького композитора Паскаля Дюсапена та з текстами Гайнера Мюлера. 5 жовтня 2007 року на сцені Опері Бастилії у Франції глядачи вперше змогли побачити черговий проект Саші Вальц — «Ромео та Джульєтту» (Romeo et Juliette, 2007) Гектора Берліоза, дириґентом якої став Валерій Гергієв. Наступного року Саша Вальц поставила оперу «Полювання та форми» (Jagden und Formen, 2008) Вольфганга Ріма, прем'єра якої відбулася 7 травня у Франкфуртському театрі.
У червні 2010 року на фестивалі у Цюриху показали ще одну виставу Саші Вальц — «Continu» (2010), яка відкрила і фестиваль Spielzeit'europa в Берліні восени цього ж року. Continu на музику Едґара Вареза стала продовженням серії Діалогів Саші Вальц, ввібравши в себе елементи перформансів «Dialoge 09 — Neues Museum» (2009) до відкриття Нового Музею в Берліні та перформансу до відкриття Національного музею мистецтв XXI століття у Римі, спроектованого Захі Хадідом, — Dialoge 09 — MAXXI (2009).
6 жовтня 2010 року в Театрі Єлисейських полів у Парижі відбулася прем'єра опери «Пристрасть» (Passion, 2010) на музику Паскаля Дюсапена. 19 листопада цього ж року на берлінському майданчику Radialsystem V, розташованому у будівлі старої насосної фабрики, де базується компанія «Саша Вальц та Гості», було показано виставу «Метаморфози» (Métamorphoses, 2010). Métamorphoses стали камерним варіантом музейних діалогів Саші Вальц, адаптованих для малої сцени. Як і в Діалозі-09, Саша Вальц співпрацює з музичним ансамблем «Калейдоскоп», а авторами номерів стали Рут Візенфельд, Яніс Ксенакіс та Ґеорґ Фрідріх Хаас. Тоді ж було показано оновлений варіант вистави «Подвійна земля» (Zweiland, 1997), з яким група працювала для турне по країнах Близького Сходу.
10 березня 2011 року Сашу Вальц було названо «послом культури» Німеччини та вона отримала орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» як одна з «найважливіших сучасних хореографів Німеччини та одна з найбільш визначальних постатей хореографічного мистецтва в Європі та світі».
3 травня 2011 року у Королівському театрі Ла Монне у Брюсселі відбулася світова прем'єра вистави театру Но — опери «Мацуказе» (яп. 松風, Matsukaze, Вітер у соснах), на музику японського композитора , з хореографією та постановкою Саші Вальц. Цю оперу було створено у співпраці між Королівським театром Ла Монне, Великим театром міста Люксембурга, Німецькою державною оперою та Великим театром у Варшаві.
Серед персоналій, вплив яких виявився найбільш значущим, Саша Вальц називає американську танцівницю .
Вибрані постановки
|
|
Примітки
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Caroline Lagnado. The Waltz Of Germany [ 2011-08-17 у Wayback Machine.] // The Jewish Week, Wednesday, October 27, 2010.
- Ольга Гердт. В чем тело? // Известия, 24 марта 2004.
- Роман Должанский. Клетки для человечества // Коммерсант, 21 февраля 2004.
- Роман Должанский. Теловычитание. Саша Вальц и Ромео Кастеллуччи в Авиньоне // Газета "Коммерсантъ", №137 (3713), 3 августа 2007.
- Марина Давыдова. Сегодня всех импровизируют // Известия, 31 июля 2004.
- Марина Давыдова. Освоили вертикаль // Известия, 20 июля 2004.
- Ольга Гердт. Премьерой Continu Саши Вальц открылся фестиваль Spielzeit'europa в Берлине // Время новостей, N°209, 16 ноября 2010.
- Ольга Гердт. Тела минувших дней. «Metamorphoses» и «Zweiland» Саши Вальц в Берлине // Газета «Коммерсантъ», № 239 (4539), 24 декабря 2010.
- Ольга Гердт. Две сестры. Фестиваль Infektion! в Берлине закрыли премьерой оперы Matsukaze в постановке Саши Вальц // Московские новости, № 77, 19 июля 2011.
- Марина Давыдова. Интервью у Саши Вальц. "Я манипулирую танцовщиками, как химик колбами" // Известия, 14 мая 2004.
Посилання
- Sasha Waltz & Guests — офіційний сайт.(англ.)(нім.)
- Sasha Waltz - Neues Museum — Інтерактивний Новий Музей з перформансами групи «Саша Вальц та Гості».(нім.)
- Sasha Waltz - IMDb(англ.)
- Natasha Hassiotis. Interview with Sasha Waltz // Ballet/Tanz, October 2005. — Інтерв'ю про впливи, створення мови для кожної вистави, місто, роботу незалежної трупи та мистецькі стипендії, вчителів, школи та діалоги.(англ.)
- Metropolis: Interview mit Sasha Waltz - ARTE[недоступне посилання з липня 2019] — відео, інтерв'ю для канала ARTE.(нім.)
- Sasha Waltz über das Neue Museum und "Dialoge 09" // Tip Berlin.(нім.)
- Choreografin Sasha Waltz: "Ich lerne, Nein zu sagen" | Kultur | ZEIT.(нім.)
- Lust an der Bewegung – Interview mit Sasha Waltz[недоступне посилання з липня 2019] (pdf).(нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Sasha Sa sha Valc nim Sasha Alexandra Waltz nar 8 bereznya 1963 Karlsrue nimecka horeograf tancivnicya ta kerivnik tancyuvalnogo gurtu Sasha Valc ta Gosti Sasha Waltz and Guests Sasha ValcSasha Alexandra WaltzSasha Valc 2007Narodilasya8 bereznya 1963 1963 03 08 61 rik KarlsrueGromadyanstvoDiyalnisthoreograf rezhiserZnannya movnimeckaChlenstvoBerlinska akademiya mistectvRodichiJoreme Valc sestra U shlyubi zJohen ZandigDitiLaslo 1997 Sofiya 2002 Nagorodiorden Za zaslugi pered Federativnoyu Respublikoyu Nimechchina IMDbID 1637862SajtSasha Waltz amp Guests Mediafajli u VikishovishiZhittyepisVihovannya ta rodina Valc virosla u rodini kuratoriv ta arhitektoriv Koli yij bulo p yat rokiv vona pochala zajmatisya tancyami u Karlsrue pid kerinictvom Valtrauda Korngasa vihovancya vidatnoyi nimeckoyi tancivnici Meri Vigman yaka navchalasya u pioneriv vilnogo tancyu Emilya Zhaka Dalkroza ta Rudolfa Labana Piznishe stala zajmatisya baletom ta tancem modernu ale zbiralasya stati mistectvoznavcem U shistnadcyat rokiv vzyavshi uchast u majster klasi Lori Boza z kontaktnoyi improvizaciyi ta inshih tehnik postmodernistskogo tancyu sho prohodiv u Frajburzi Sasha Valc vpershe virishila profesijno zajmatisya tancyami Vona odruzhena z teatralnim menedzherom ta dramaturgom Johenom Zandigom V nih narodilosya dvoye ditej sin Laslo 1997 ta donka Sofiya 2002 Razom iz cholovikom Valc zasnuvala vlasnu tancyuvalnu grupu Sasha Valc ta Gosti de z nimi takozh spivpracyuye molodsha sestra Sashi Joreme Valc yak dramaturg Navchannya Amsterdam Nyu Jork 1983 1987 Z 1983 po 1986 roki Valc navchalasya u Shkoli Novogo Rozvitku u Tanci School For New Dance Development v Amsterdami U 1986 1987 rokah Valc brala uchast u tancyuvalnih majster klasah u Nyu Jorku Protyagom cogo periodu vona tancyuvala z grupami Pooh Kaye Joshiko Chumi ta Lizi Kraus Pislya cogo vona pochala aktivno spivpracyuvati z bagatma vidomimi horeografami vizualnimi hudozhnikami ta muzikantami sered yakih buli Tristan Honsinger Frans Poelstra Mark Tompkinz ta Devid Zambrano Protyagom svogo navchannya v Amsterdami ta Nyu Jorku Sasha Valc stvorila svoyi pershi horeografichni vistavi More v meni Das Meer in mir 1985 Zolotij pil Goldstaub 1986 Yak zhe tak stalosya How come we go 1987 Chorna sirena Schwarze Sirene 1987 ta Rushnicya Rifle 1987 Sasha Valc ta Gosti Berlin 1992 1995 U 1992 roci Valc otrimala stipendiyu Budinku Mistectv Betanien nim Kunstlerhaus Bethanien de vona vpershe stvorila seriyu z p yati interdisciplinarnih Dialogiv z tancivnikami Franc Poelstra Naser Martin Guse Takako Suzuki Kit Dzhonson Karme Renalias ta Devid Zambrano ta muzikantami Tristan Gonsinger Devid Mos Ditmar Dizner Sven Ake Johansen ta Peter Golinger Dlya svoyih tancyuvalnih proektiv solnih ta vistupiv duetom voni vikoristovuvali rizni tvorchi majdanchiki u Berlini na yakih yim vdalosya stvoriti dekilka vistav Nevirna pastka Tanzfabrik Berlin 1991 Paulina odna vdoma Kunsthaus Tacheles 1996 ta Bungalo Hackeschen Hofen 1993 U 1993 1995 rokah bulo realizovano proekt Travelogiya u troh chastinah Travelogue Trilogy Vid Dvadcyati do Vosmi Twenty to Eight 1993 Shvidko llyutsya slozi Tears Break Fast 1994 ta Na Bud yakomu Shlyahu Shist Shodinok All Ways Six Steps 1995 Dlya Sashi Valc ce stalo pochatkom profesijnoyi kar yeri bo pislya prem yeri Twenty to Eight u zhovtni 1993 roku vona razom iz cholovikom Jozefom Zandigom zasnuvala vlasnu tancyuvalnu kompaniyu Sasha Valc ta Gosti razom z yakoyu debyutuvala na sceni Tanzplattform u Berlini u 1994 roci Pislya cogo Sasha Valc ta Gosti gastrolyuvali Yevropoyu z trilogiyeyu Travelogue a u 1995 roci zavdyaki pidtrimci Gete institutu virushili do Pivnichnoyi Ameriki ta Kanadi Atlanta Nyu Jork Chikago Monreal H yuston Los Andzheles Cya vistava i doteper zalishayetsya chastinoyu repertuaru grupi Sofijski zali u Berlini 1996 1999 U 1996 roci Sasha Valc razom iz Johenom Zandigom Dzho Fabianom ta Dirkom Cizlyakom zasnuvala u Berlini Sofijski zali Sofienzale Sophiensaele yak vidkritij majdanchik dlya promociyi molodih artistiv ta hudozhnikiv yakij z chasom stav miscem provedennya bagatoh suchasnih festivaliv Dni tancyu u Berlini Tanztage Berlin Ultrazvuk festival novoyi muziki Ultraschall Das Festival fur Neue Musik Muzika bereznya Maerzmusik Festival teatriv Berlina Theatertreffen Berlin ta Tanci u serpni Tanz im August Na vidkritti Sofienzale vidbulasya prem yera vistavi Aleya kosmonavtiv Allee der Kosmonauten 1996 yaka piznishe vzyala uchast u Teatralnomu festivali u 1997 roci sho stalo pochatkom svitovoyi vidomosti grupi Pislya cogo Sashu Valc stali porivnyuvati z vidatnoyu nimeckoyu tancivniceyu ta horeografom Pinoyu Baush hocha sama Valc zaperechuvala docilnist takogo porivnyannya ta vpliv Baush na svoyu tvorchist U tomu zh 1997 roci Aleya kosmonavtiv stala predstavnikom Nimechchini na festivali Teatr nacij u Seuli Pivdennij Koreyi U 1999 roci za pidtrimkoyu Gete institutu grupa virushila z ciyeyu vistavoyu na gastroli do Indiyi Pislya togo yak za vistavoyu bulo znyato film Sasha Valc otrimala u 2000 roci premiyu Adolfa Grima Adolf Grimme Preis Pislya Aleyi kosmonavtiv Sasha Valc postavila u Sofienzale she tri vistavi Podvijna zemlya Zweiland 1997 Na Zemlje 1998 ta Dialoge 99 I pislya yakih vona stala spivpracyuvati z teatrom Shaubyune Schaubuhne am Lehniner Platz hocha spivvlasnikom Sofienzale Sasha Valc razom iz Ameli Deflard ta Johenom Zandigom zalishayetsya spivvlasnikom i doteper Vistava Podvijna zemlya Zweiland v yakij aktori tancyuyut pered siroyu stinoyu bula stvorena Valc do rokovin ob yednannya Nimechchini zgodom yiyi pobachili u Kayiri Bejruti Damasku ta Shidnomu Yerusalimi Berlinskij teatr Shaubyune 1999 2004 U teatralnomu sezoni 1999 2000 rokiv Sasha Valc stala pershim horeografom berlinskogo teatru Shaubyune Schaubuhne am Lehniner Platz ta golovnim kerivnikom razom iz rezhiserom Tomasom Ostermajerom dramaturgami Jensom Hilye ta Johenom Zandigom 22 sichnya 2000 roku teatr vidkrivsya dvoma prem yerami vistavoyu Tomasa Ostermejera za p yesoyu Larsa Norena Kolo osobistostej 3 1 Personenkreis 3 1 ta vistavoyu Sashi Valc Tilo Korper sho vidbulasya pid chas 37 h Berlinskih Teatralnih zustrichej 2000 Vistava otrimala shvalni vidguki scenichnij prostir bulo opisano yak akvarium bez vodi v yakomu vzayemodiyut veliki reptiliyi nejmovirno blizki ale v toj zhe chas vidchuzheni odna vid odnoyi Korper zalishayetsya najpopulyarnishoyu vistavoyu kompaniyi Sasha Valc ta Gosti U 2000 roci takozh z yavilasya druga chastina ciyeyi trilogiyi S 2000 a za dva roki tretya noBody 2002 U Shaunbyune Sasha Valc takozh stvorila instalyaciyu Navivorit insideout 2003 dlya mista Gracu yake stalo Kulturnoyu stoliceyu Yevropi u 2003 roci a takozh Improvizaciyi Impromptus 2004 na muziku Franca Shuberta ta Priplivi ta vidplivi Gezeiten 2005 z muzikoyu Dzhonatana Beplera yaki stali yiyi ostannoyu vistavoyu dlya Shaunbyune na sogodni Horeografichna opera vid Didoni ta Eneya do Macukaze 2005 2011 Didona ta Enej 2005 Po zavershenni p yati rokiv yiyi spivpraci z teatrom Valc znovu pochala zajmatisya svoyeyu nezalezhnoyu kompaniyeyu Sasha Valc ta Gosti yaka teper bazuvalasya u Berlini ale stala mizhnarodnim proektom z dvadcyatma p yatma postijnimi ta soroka periodichnimi uchasnikami grupi kilkist yakih shvidko zrosla U 2005 roci grupa otrimala svitovu vidomist pislya postanovki operi Didona ta Enej Genri Persella na sceni Nimeckoyi derzhavnoyi operi Proekt bulo stvoreno za uchasti Berlinskoyi akademiyi starovinnoyi muziki ta jogo zmogli pobachiti bilshe p yatdesyati raziv glyadachi u p yatnadcyati krayinah 16 veresnya 2007 roku vidbulasya prem yera she odniyeyi horeografichnoyi operi takozh stvorenoyi razom iz Berlinskoyu akademiyeyu starovinnoyi muziki Medeya na muziku francuzkogo kompozitora Paskalya Dyusapena ta z tekstami Gajnera Myulera 5 zhovtnya 2007 roku na sceni Operi Bastiliyi u Franciyi glyadachi vpershe zmogli pobachiti chergovij proekt Sashi Valc Romeo ta Dzhulyettu Romeo et Juliette 2007 Gektora Berlioza dirigentom yakoyi stav Valerij Gergiyev Nastupnogo roku Sasha Valc postavila operu Polyuvannya ta formi Jagden und Formen 2008 Volfganga Rima prem yera yakoyi vidbulasya 7 travnya u Frankfurtskomu teatri U chervni 2010 roku na festivali u Cyurihu pokazali she odnu vistavu Sashi Valc Continu 2010 yaka vidkrila i festival Spielzeit europa v Berlini voseni cogo zh roku Continu na muziku Edgara Vareza stala prodovzhennyam seriyi Dialogiv Sashi Valc vvibravshi v sebe elementi performansiv Dialoge 09 Neues Museum 2009 do vidkrittya Novogo Muzeyu v Berlini ta performansu do vidkrittya Nacionalnogo muzeyu mistectv XXI stolittya u Rimi sproektovanogo Zahi Hadidom Dialoge 09 MAXXI 2009 6 zhovtnya 2010 roku v Teatri Yelisejskih poliv u Parizhi vidbulasya prem yera operi Pristrast Passion 2010 na muziku Paskalya Dyusapena 19 listopada cogo zh roku na berlinskomu majdanchiku Radialsystem V roztashovanomu u budivli staroyi nasosnoyi fabriki de bazuyetsya kompaniya Sasha Valc ta Gosti bulo pokazano vistavu Metamorfozi Metamorphoses 2010 Metamorphoses stali kamernim variantom muzejnih dialogiv Sashi Valc adaptovanih dlya maloyi sceni Yak i v Dialozi 09 Sasha Valc spivpracyuye z muzichnim ansamblem Kalejdoskop a avtorami nomeriv stali Rut Vizenfeld Yanis Ksenakis ta Georg Fridrih Haas Todi zh bulo pokazano onovlenij variant vistavi Podvijna zemlya Zweiland 1997 z yakim grupa pracyuvala dlya turne po krayinah Blizkogo Shodu 10 bereznya 2011 roku Sashu Valc bulo nazvano poslom kulturi Nimechchini ta vona otrimala orden Za zaslugi pered Federativnoyu Respublikoyu Nimechchina yak odna z najvazhlivishih suchasnih horeografiv Nimechchini ta odna z najbilsh viznachalnih postatej horeografichnogo mistectva v Yevropi ta sviti 3 travnya 2011 roku u Korolivskomu teatri La Monne u Bryusseli vidbulasya svitova prem yera vistavi teatru No operi Macukaze yap 松風 Matsukaze Viter u sosnah na muziku yaponskogo kompozitora z horeografiyeyu ta postanovkoyu Sashi Valc Cyu operu bulo stvoreno u spivpraci mizh Korolivskim teatrom La Monne Velikim teatrom mista Lyuksemburga Nimeckoyu derzhavnoyu operoyu ta Velikim teatrom u Varshavi Sered personalij vpliv yakih viyavivsya najbilsh znachushim Sasha Valc nazivaye amerikansku tancivnicyu Vibrani postanovki1993 Travelogue I Twenty To Eight Grand Theatre Groningen 1994 Travelogue II Tears Break Fast Podewil Berlin 1995 Travelogue III All Ways Six Steps Theater am Halleschen Ufer 1996 Aleya Kosmonavtiv Allee der Kosmonauten Sophiensaele Berlin 1997 Podvijna zemlya Zweiland Sophiensaele Berlin 48th Berliner Festspiele 1998 Na Zemli Na Zemlje Sophiensaele Berlin 1998 Kinoadaptaciya Aleyi Kosmonavtiv Allee der Kosmonauten razom z kanalami Arte ta ZDF rezhiser Sasha Valc 1999 Dialoge 99 I Sophiensaele Berlin 1999 Dialoge 99 II Jewish Museum Berlin 2000 Tilo Korper Schaubuhne am Lehniner Platz Berlin 2001 S Schaubuhne am Lehniner Platz Berlin 2001 17 25 4 Dialoge 2001 Schaubuhne am Lehniner Platz Berlin 2002 noBody razom z Avinjonskim festivalem Schaubuhne am Lehniner Berlin 2002 Adaptaciya noBody dlya Papskogo palacu u Avinjoni 2003 insideout Helmust List Halle Grac 2004 Impromptus Schaubuhne am Lehniner Platz Berlin 2005 Didona ta Enej opera Genri Persella Nimecka derzhavna opera 2005 Gezeiten Schaubuhne am Lehniner Platz Berlin 2006 Solo fur Vladimir Malakhov Budinok kultur svitu Berlin 2006 Dialoge 06 Radiale Systeme Radialsystem Berlin 2007 Medeya bazuyetsya na mediamateriali operi Paskalya Dyusapena muzika ta Gajnera Myullera tekst Velikij teatr mista Lyuksemburga 2007 Romeo ta Dzhulyetta za simfoniyeyu Gektora Berlioza Parizka opera 2008 Jagden und Formen na muziku Schauspiel Frankfurt 2009 Dialoge 09 Neues Museum Berlin 2009 Dialoge 09 MAXXI Nacionalnij muzej mistectv XXI stolittya MAXXI Rim 2010 Continu Schiffbauhalle Zurich 2010 Passion za kompoziciyeyu Paskalya Dyusapena Teatr Yelisejskih poliv Parizh 2011 Macukaze Korolivskij teatr La Monne BryusselPrimitkiIdentifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Caroline Lagnado The Waltz Of Germany 2011 08 17 u Wayback Machine The Jewish Week Wednesday October 27 2010 Olga Gerdt V chem telo Izvestiya 24 marta 2004 Roman Dolzhanskij Kletki dlya chelovechestva Kommersant 21 fevralya 2004 Roman Dolzhanskij Telovychitanie Sasha Valc i Romeo Kastelluchchi v Avinone Gazeta Kommersant 137 3713 3 avgusta 2007 Marina Davydova Segodnya vseh improviziruyut Izvestiya 31 iyulya 2004 Marina Davydova Osvoili vertikal Izvestiya 20 iyulya 2004 Olga Gerdt Premeroj Continu Sashi Valc otkrylsya festival Spielzeit europa v Berline Vremya novostej N 209 16 noyabrya 2010 Olga Gerdt Tela minuvshih dnej Metamorphoses i Zweiland Sashi Valc v Berline Gazeta Kommersant 239 4539 24 dekabrya 2010 Olga Gerdt Dve sestry Festival Infektion v Berline zakryli premeroj opery Matsukaze v postanovke Sashi Valc Moskovskie novosti 77 19 iyulya 2011 Marina Davydova Intervyu u Sashi Valc Ya manipuliruyu tancovshikami kak himik kolbami Izvestiya 14 maya 2004 PosilannyaSasha Waltz amp Guests oficijnij sajt angl nim Sasha Waltz Neues Museum Interaktivnij Novij Muzej z performansami grupi Sasha Valc ta Gosti nim Sasha Waltz IMDb angl Natasha Hassiotis Interview with Sasha Waltz Ballet Tanz October 2005 Interv yu pro vplivi stvorennya movi dlya kozhnoyi vistavi misto robotu nezalezhnoyi trupi ta mistecki stipendiyi vchiteliv shkoli ta dialogi angl Metropolis Interview mit Sasha Waltz ARTE nedostupne posilannya z lipnya 2019 video interv yu dlya kanala ARTE nim Sasha Waltz uber das Neue Museum und Dialoge 09 Tip Berlin nim Choreografin Sasha Waltz Ich lerne Nein zu sagen Kultur ZEIT nim Lust an der Bewegung Interview mit Sasha Waltz nedostupne posilannya z lipnya 2019 pdf nim