Петро Юрійович Сахро (10 липня 1918, Рожнів — 26 липня 1987, Коломия) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1970 року.
Сахро Петро Юрійович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 10 липня 1918 Рожнів, Косівський район, СРСР | |||
Смерть | 26 липня 1987 (69 років) | |||
Коломия, Івано-Франківська область, Українська РСР, СРСР | ||||
Країна | Австро-Угорщина ЗУНР Польська Республіка СРСР | |||
Жанр | жанрове малярство, портрет і пейзаж | |||
Навчання | Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша | |||
Діяльність | художник | |||
Вчитель | Новаківський Олекса Харлампійович | |||
Член | Спілка радянських художників України | |||
Роботи в колекції | Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського і Музей мистецтв Прикарпаття | |||
| ||||
Біографія
Народився 10 липня 1918 року в селі Рожнові (нині Косівський район Івано-Франківської області, Україна). У 1932 році закінчив місцеву семирічну школу і вступив до Коломийської школи деревного промислу, де опановував рисунок, різьблення і живопис. У 1935 році навчався у Львові, у мистецькій студії Олекси Новаківського, протягом 1937—1940 років — у Львівському інституті пластичних мистецтв.
З 1940 року проходив строкову службу у Червоній армії, служив червоноармійцем у Мелітопольській військовій авіашколі. Під час німецько-радянської війни, 1 серпня 1942 року, заарештований і звинувачений у намірі перейти на бік ворога. Особливою нарадою при НКВС СРСР 15 січня 1944 року засуджений на 10 років позбавлення волі (реабілітований 23 грудня 1996 року). Протягом 1947—1951 років проживав у Самарканді, де працював художником у Художньому фонді Узбецької РСР.
У 1951 році повернувся на Станіславщину, оселився у Коломиї, де влаштувався на роботу художником-живописцем філії Станіславського обласного Товариства художників; у 1961 році працював художником-живописцем в Художньому фонді при Спілці художників Косова; з 1962 року — в Івано-Франківських художньо-виробничих майстернях Художнього фонду УРСР.
Мешкав у Коломиї в будинку на вулиці Міцкевича, № 46. Помер в Коломиї 26 липня 1987 року, після важкої хвороби.
Творчість
Працював у галузі станкового живопису, створював жанрові картини, пейзажі, портрети. Серед робіт:
- «Іван Франко і Михайло Коцюбинський серед гуцулів у Криворівні в 1910 році» (1951);
- «Скеля Івана Франка в Криворівні» (1954);
- «Іван Франко і Михайло Черемшина в горах» (1955);
- «Іван Франко та Михайло Коцюбинський в Криворівні» (1956);
- «Портрет гуцула (письменник Сав'юк)» (1956);
- «Іван Франко, Леся Українка, Ольга Кобилянська та Климентій Квітка у Буркуті в 1901 році» (1956);
- «Старий гуцул» (1959);
- «Леся Українка в Буркуті» (1960);
- «Гуцулка» (1962);
- «Іван Франко та Леся Українка на Сокільській скелі, 1901 рік» (1964);
- «Старий гуцул з парасолею» (1964);
- «З весілля» (1969);
- «Гуцульська церква» (1970);
- «Довбуш з опришками взимку» (1974);
- «Співці знедоленого краю (Марко Черемшина та Василь Стефаник)» (1974);
- «Портрет дударя Косовича» (1979);
- «Зустріч Михайла Коцюбинського з Іваном Франком в Криворівні» (1981);
- «Гуцульське весілля» (1982);
- триптих «Гуцульське весілля» (1984);
- «Портрет Івана Франка» (1986).
Також написав портрети багатьох майстрів народного мистецтва Гуцульщини: різьбярів Юрія і Семена Корпанюків (1975), Дмитра Шкрібляка (1979); гончарів Михайла Волощука, Михайла Рощиб'юка (1971),
Брав участь у мистецьких виставках в Івано-Франківську з 1950 року, у Львові, Києві, інших містах України з 1957 року, багатьох вернісажах країн близького зарубіжжя з 1972 року, зокрема у Польщі, Румунії, Чехословаччині, Канаді, США, Японії. Посмертні персональні виставки відбулися в Івано-Франківську у 1988 році та Коломиї у 1989 році.
Роботи художника зберігаються у Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського (12 робіт), Музеї мистецтв Прикарпаття (28 робіт, 23 з яких намальовано на полотні, а 5 — на картоні олійними фарбами; майже всі вони закуплені музеєм у 1980-х роках, одну з них подаровано, а дві — передано з Івано-Франківського краєзнавчого музею).
Примітки
- Сахро Петро Юрійович / Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського.
- Тетяна Маник. Життя І Творчість Петра Сахра / Музей Мистецтв Прикарпаття.
- Сахро Петро Юрійович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 560.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petro Yurijovich Sahro 10 lipnya 1918 Rozhniv 26 lipnya 1987 Kolomiya ukrayinskij zhivopisec chlen Spilki radyanskih hudozhnikiv Ukrayini z 1970 roku Sahro Petro YurijovichNarodzhennya10 lipnya 1918 1918 07 10 Rozhniv Kosivskij rajon SRSRSmert26 lipnya 1987 1987 07 26 69 rokiv Kolomiya Ivano Frankivska oblast Ukrayinska RSR SRSRKrayina Avstro Ugorshina ZUNR Polska Respublika SRSRZhanrzhanrove malyarstvo portret i pejzazhNavchannyaLvivskij derzhavnij koledzh dekorativnogo i uzhitkovogo mistectva imeni Ivana TrushaDiyalnisthudozhnikVchitelNovakivskij Oleksa HarlampijovichChlenSpilka radyanskih hudozhnikiv UkrayiniRoboti v kolekciyiNacionalnij muzej narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya imeni Josafata Kobrinskogo i Muzej mistectv PrikarpattyaBiografiyaNarodivsya 10 lipnya 1918 roku v seli Rozhnovi nini Kosivskij rajon Ivano Frankivskoyi oblasti Ukrayina U 1932 roci zakinchiv miscevu semirichnu shkolu i vstupiv do Kolomijskoyi shkoli derevnogo promislu de opanovuvav risunok rizblennya i zhivopis U 1935 roci navchavsya u Lvovi u misteckij studiyi Oleksi Novakivskogo protyagom 1937 1940 rokiv u Lvivskomu instituti plastichnih mistectv Z 1940 roku prohodiv strokovu sluzhbu u Chervonij armiyi sluzhiv chervonoarmijcem u Melitopolskij vijskovij aviashkoli Pid chas nimecko radyanskoyi vijni 1 serpnya 1942 roku zaareshtovanij i zvinuvachenij u namiri perejti na bik voroga Osoblivoyu naradoyu pri NKVS SRSR 15 sichnya 1944 roku zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli reabilitovanij 23 grudnya 1996 roku Protyagom 1947 1951 rokiv prozhivav u Samarkandi de pracyuvav hudozhnikom u Hudozhnomu fondi Uzbeckoyi RSR U 1951 roci povernuvsya na Stanislavshinu oselivsya u Kolomiyi de vlashtuvavsya na robotu hudozhnikom zhivopiscem filiyi Stanislavskogo oblasnogo Tovaristva hudozhnikiv u 1961 roci pracyuvav hudozhnikom zhivopiscem v Hudozhnomu fondi pri Spilci hudozhnikiv Kosova z 1962 roku v Ivano Frankivskih hudozhno virobnichih majsternyah Hudozhnogo fondu URSR Meshkav u Kolomiyi v budinku na vulici Mickevicha 46 Pomer v Kolomiyi 26 lipnya 1987 roku pislya vazhkoyi hvorobi TvorchistPracyuvav u galuzi stankovogo zhivopisu stvoryuvav zhanrovi kartini pejzazhi portreti Sered robit Ivan Franko i Mihajlo Kocyubinskij sered guculiv u Krivorivni v 1910 roci 1951 Skelya Ivana Franka v Krivorivni 1954 Ivan Franko i Mihajlo Cheremshina v gorah 1955 Ivan Franko ta Mihajlo Kocyubinskij v Krivorivni 1956 Portret gucula pismennik Sav yuk 1956 Ivan Franko Lesya Ukrayinka Olga Kobilyanska ta Klimentij Kvitka u Burkuti v 1901 roci 1956 Starij gucul 1959 Lesya Ukrayinka v Burkuti 1960 Guculka 1962 Ivan Franko ta Lesya Ukrayinka na Sokilskij skeli 1901 rik 1964 Starij gucul z parasoleyu 1964 Z vesillya 1969 Guculska cerkva 1970 Dovbush z oprishkami vzimku 1974 Spivci znedolenogo krayu Marko Cheremshina ta Vasil Stefanik 1974 Portret dudarya Kosovicha 1979 Zustrich Mihajla Kocyubinskogo z Ivanom Frankom v Krivorivni 1981 Guculske vesillya 1982 triptih Guculske vesillya 1984 Portret Ivana Franka 1986 Takozh napisav portreti bagatoh majstriv narodnogo mistectva Guculshini rizbyariv Yuriya i Semena Korpanyukiv 1975 Dmitra Shkriblyaka 1979 gonchariv Mihajla Voloshuka Mihajla Roshib yuka 1971 Brav uchast u misteckih vistavkah v Ivano Frankivsku z 1950 roku u Lvovi Kiyevi inshih mistah Ukrayini z 1957 roku bagatoh vernisazhah krayin blizkogo zarubizhzhya z 1972 roku zokrema u Polshi Rumuniyi Chehoslovachchini Kanadi SShA Yaponiyi Posmertni personalni vistavki vidbulisya v Ivano Frankivsku u 1988 roci ta Kolomiyi u 1989 roci Roboti hudozhnika zberigayutsya u Nacionalnomu muzeyi narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya imeni Josafata Kobrinskogo 12 robit Muzeyi mistectv Prikarpattya 28 robit 23 z yakih namalovano na polotni a 5 na kartoni olijnimi farbami majzhe vsi voni zakupleni muzeyem u 1980 h rokah odnu z nih podarovano a dvi peredano z Ivano Frankivskogo krayeznavchogo muzeyu PrimitkiSahro Petro Yurijovich Nacionalnij muzej narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya imeni Josafata Kobrinskogo Tetyana Manik Zhittya I Tvorchist Petra Sahra Muzej Mistectv Prikarpattya Sahro Petro Yurijovich Ukrayinski radyanski hudozhniki dovidnik vidpov red I I Verba Kiyiv Mistectvo 1972 S 560