Саук (традиційне написання), сак (англ. Sauk people, Sauks, Sac) — індіанське плем'я, яке розмовляє мовою алгонкінської сім'ї.
Рання історія
Вважається, що сауки переселилися з району річки Святого Лаврентія на землі, що оточують затоку [en], під тиском ірокезів. До появи європейців, сауки мігрували на південь, на територію сучасних американських штатів Вісконсин та Іллінойс.
Були тісно пов'язані з фоксами. У XVIII столітті фокси вели війни проти французів і були майже повністю знищені. Ті, що залишилися живими, знайшли притулок у сауків, які жили до того часу поблизу Грін-Бей. 1734 року влада Нової Франції послала до сауків експедицію з вимогою видати фоксів. Сауки відмовили французам і в подальшій битві убито французького командувача. Сауки і фокси втекли на захід від Міссісіпі. 1736 року французи відправили до сауків і фоксів ще одну експедицію, але й вона не принесла результатів. Навесні 1737 року на раді в Монреалі потаватомі і оттава попросили французів не переслідувати сауків. і звернулися з подібним проханням щодо фоксів. Мир між французами і сауками відновився.
Сауки не взяли участі в повстанні Понтіака. Під час війни за незалежність США вони підтримали британців. 1780 року сауки, разом з фоксами, віннебаго, меноміні, потаватомі і сіу, приєдналися до спроб британців відбити Іллінойс в американців і захопити іспанський форт Сан-Луїс. Після закінчення війни за незалежність США сауки продовжували вести торгівлю з британцями і проживали вздовж річки Міссісіпі в східній Айові та західному Іллінойсі.
Перші договори зі США
1804 році Вільям Генрі Гаррісон зустрів делегацію сауків і фоксів у Сент-Луїсі. Напоївши вождів індіанців, він умовив підписати їх договір, згідно з яким, вони відмовлялися від своїх земель на схід від Міссісіпі в обмін на незначні подарунки. Багато лідерів сауків, серед них і Чорний Яструб, відмовилися визнати цей договір.
В англо-американській війні 1812—1815 років сауки билися на стороні Британської імперії і конфедерації Текумсе. 1813 року сауки, разом з іншими племенами конфедерації, обложили Форт-Медісон, і змусили американців покинути його.
Після англо-американської війни, білі поселенці почали просуватися на Захід, але міжплемінна війна між сіу, оджибве і сауками й фоксами заважала цьому. 1825 році уряд США на раді в Прейрі-дю-Чин спробував примирити племена і зупинити війну. На раді були присутні сауки, фокси, оджибве, сіу, оттава, потаватомі, віннебаго, меноміні і айова. Договір, прийнятий на раді, встановлював кордони між племенами і укладав мир. Згідно з договором, у північно-східній Айові між сіу і сауками й фоксами була нейтральна територія протяжністю 40 миль.
Війна Чорного Яструба
Уклавши зі сауками мирний договір 1816 року, американський уряд отримав їхню згоду з договором 1804 року, який уклав з ними Гаррісон. За умовами цієї угоди сауки й фокси могли залишатися на землях на схід від Міссісіпі, поки вони не знадобляться владі США.
1818 році Іллінойс став штатом і зажадав виселення індіанців протягом 10 років. Група сауків, на чолі з Чорним Яструбом, відмовилася покинути рідні землі, але після нападів сіу, військовий лідер сауків повів своїх людей в Айову. Коли він вирішив повернутися назад в Іллінойс, американський уряд відмовив йому в цьому.
У квітні 1832 року Чорний Яструб, заручившись обіцянкою допомоги з боку інших племен і британців, повів 1500 своїх людей, з них 500 вояків, з Айови в Іллінойс, прагнучи відстояти землі свого народу. Але обіцяної підтримки він не отримав, лише деякі віннебаго і потаватомі приєдналися до нього. Чорний Яструб, переслідуваний волонтерами Ілінойса і американською армією, спробував повернутися в Айову. Збройний конфлікт набув широкого розмаху і увійшов в історію як Війна Чорного Яструба.
Війна закінчилася поразкою сауків і фоксів. Чорному Яструбу, виявленому воїнами віннебаго, які не брали участі в конфлікті, 27 серпня 1832 року довелось здатися американській владі. 1833 року його звільнили й доставили в Айову, де він мирно жив до своєї смерті 1838 році.
XIX століття і сучасне становище
1842 році вождь сауків [en] продав американцям землі сауків і фоксів у Айові і погодився на переселення в Канзас. Багато вождів фоксів були проти угоди і відмовилися покидати Айову. Армія США силою депортувала незгодних, але деякі фокси зуміли втекти. Багато з них пізніше переселилися в , поблизу сучасного міста Тама в штаті Айова, яке виникло близько 1856 року. Законодавчі збори штату Айова прийняли тоді безпрецедентний закон, що дозволяв індіанцям купувати землі; до цього вони були позбавлені такого права.
1867 році федеральний уряд змусив сауків і частину фоксів переселитися з Канзасу на Індіанську територію, однак незначна частина їх зуміла залишитися в Канзасі.
Нині сауки разом з фоксами проживають в Оклахомі, Канзасі та Айові.
Населення
На час першої зустрічі з французами сауки ймовірно мали чисельність близько 6500 осіб. Чисельність сауків 1783 року оцінювалася в 2250 осіб. Надалі офіційні підрахунки показали: 1810 рік — 2850 осіб; 1834—2500 осіб; 1845 — 4600 осіб (2500 осіб в Айові, 1900 — у Канзасі, 200 — в Міссурі); 1852 рік — 1300 осіб (після епідемії віспи); 1910 рік (разом з фоксами) — 1063 особи.
Чисельність сауків і фоксів у США 2010 року становила: 3400 осіб — Оклахома (більшість сауки), 1300 осіб — Айова (переважно фокси), 400 осіб — Канзас і Небраска (переважно сауки). Загальна чисельність обох племен разом була близько 5100 осіб.
Відомі представники
- Чорний Яструб — військовий вождь сауків.
- Джим Торп — олімпійський чемпіон.
- Ду-Гам-Мі — танцівниця.
Див. також
Примітки
- Sauk Indian Tribe History
- . Архів оригіналу за 12 серпня 2007. Процитовано 9 березня 2021.
- . Архів оригіналу за 3 серпня 2019. Процитовано 9 березня 2021.
Література
- Gussow, Zachary. Sac, Fox, and Iowa Indians. American Indian Ethnohistory: North Central and Northeastern Indians American Indian Ethnohistory: North Central and Northeastern Indians. — New York : Garland Publishing, 1974.
- Pritzkert, Barry M. A Native American Encyclopedia: History, Culture, and Peoples. — Oxford : Oxford University Press, 2000. — .
Посилання
- Sauk and Fox
- Native Americans — Sac Fox and History and Culture (Mesquakie-Sauk)
- Sauk Indian Tribe History
- Sauk Indian Religion
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sauk tradicijne napisannya sak angl Sauk people Sauks Sac indianske plem ya yake rozmovlyaye movoyu algonkinskoyi sim yi Sim ya saukiv 1899 r Rannya istoriyaVvazhayetsya sho sauki pereselilisya z rajonu richki Svyatogo Lavrentiya na zemli sho otochuyut zatoku en pid tiskom irokeziv Do poyavi yevropejciv sauki migruvali na pivden na teritoriyu suchasnih amerikanskih shtativ Viskonsin ta Illinojs Buli tisno pov yazani z foksami U XVIII stolitti foksi veli vijni proti francuziv i buli majzhe povnistyu znisheni Ti sho zalishilisya zhivimi znajshli pritulok u saukiv yaki zhili do togo chasu poblizu Grin Bej 1734 roku vlada Novoyi Franciyi poslala do saukiv ekspediciyu z vimogoyu vidati foksiv Sauki vidmovili francuzam i v podalshij bitvi ubito francuzkogo komanduvacha Sauki i foksi vtekli na zahid vid Missisipi 1736 roku francuzi vidpravili do saukiv i foksiv she odnu ekspediciyu ale j vona ne prinesla rezultativ Navesni 1737 roku na radi v Monreali potavatomi i ottava poprosili francuziv ne peresliduvati saukiv i zvernulisya z podibnim prohannyam shodo foksiv Mir mizh francuzami i saukami vidnovivsya Sauki ne vzyali uchasti v povstanni Pontiaka Pid chas vijni za nezalezhnist SShA voni pidtrimali britanciv 1780 roku sauki razom z foksami vinnebago menomini potavatomi i siu priyednalisya do sprob britanciv vidbiti Illinojs v amerikanciv i zahopiti ispanskij fort San Luyis Pislya zakinchennya vijni za nezalezhnist SShA sauki prodovzhuvali vesti torgivlyu z britancyami i prozhivali vzdovzh richki Missisipi v shidnij Ajovi ta zahidnomu Illinojsi Pershi dogovori zi SShA1804 roci Vilyam Genri Garrison zustriv delegaciyu saukiv i foksiv u Sent Luyisi Napoyivshi vozhdiv indianciv vin umoviv pidpisati yih dogovir zgidno z yakim voni vidmovlyalisya vid svoyih zemel na shid vid Missisipi v obmin na neznachni podarunki Bagato lideriv saukiv sered nih i Chornij Yastrub vidmovilisya viznati cej dogovir V anglo amerikanskij vijni 1812 1815 rokiv sauki bilisya na storoni Britanskoyi imperiyi i konfederaciyi Tekumse 1813 roku sauki razom z inshimi plemenami konfederaciyi oblozhili Fort Medison i zmusili amerikanciv pokinuti jogo Pislya anglo amerikanskoyi vijni bili poselenci pochali prosuvatisya na Zahid ale mizhpleminna vijna mizh siu odzhibve i saukami j foksami zavazhala comu 1825 roci uryad SShA na radi v Prejri dyu Chin sprobuvav primiriti plemena i zupiniti vijnu Na radi buli prisutni sauki foksi odzhibve siu ottava potavatomi vinnebago menomini i ajova Dogovir prijnyatij na radi vstanovlyuvav kordoni mizh plemenami i ukladav mir Zgidno z dogovorom u pivnichno shidnij Ajovi mizh siu i saukami j foksami bula nejtralna teritoriya protyazhnistyu 40 mil Vijna Chornogo YastrubaUklavshi zi saukami mirnij dogovir 1816 roku amerikanskij uryad otrimav yihnyu zgodu z dogovorom 1804 roku yakij uklav z nimi Garrison Za umovami ciyeyi ugodi sauki j foksi mogli zalishatisya na zemlyah na shid vid Missisipi poki voni ne znadoblyatsya vladi SShA 1818 roci Illinojs stav shtatom i zazhadav viselennya indianciv protyagom 10 rokiv Grupa saukiv na choli z Chornim Yastrubom vidmovilasya pokinuti ridni zemli ale pislya napadiv siu vijskovij lider saukiv poviv svoyih lyudej v Ajovu Koli vin virishiv povernutisya nazad v Illinojs amerikanskij uryad vidmoviv jomu v comu U kvitni 1832 roku Chornij Yastrub zaruchivshis obicyankoyu dopomogi z boku inshih plemen i britanciv poviv 1500 svoyih lyudej z nih 500 voyakiv z Ajovi v Illinojs pragnuchi vidstoyati zemli svogo narodu Ale obicyanoyi pidtrimki vin ne otrimav lishe deyaki vinnebago i potavatomi priyednalisya do nogo Chornij Yastrub peresliduvanij volonterami Ilinojsa i amerikanskoyu armiyeyu sprobuvav povernutisya v Ajovu Zbrojnij konflikt nabuv shirokogo rozmahu i uvijshov v istoriyu yak Vijna Chornogo Yastruba Vijna zakinchilasya porazkoyu saukiv i foksiv Chornomu Yastrubu viyavlenomu voyinami vinnebago yaki ne brali uchasti v konflikti 27 serpnya 1832 roku dovelos zdatisya amerikanskij vladi 1833 roku jogo zvilnili j dostavili v Ajovu de vin mirno zhiv do svoyeyi smerti 1838 roci XIX stolittya i suchasne stanovisheKeokuk vozhd saukiv 1842 roci vozhd saukiv en prodav amerikancyam zemli saukiv i foksiv u Ajovi i pogodivsya na pereselennya v Kanzas Bagato vozhdiv foksiv buli proti ugodi i vidmovilisya pokidati Ajovu Armiya SShA siloyu deportuvala nezgodnih ale deyaki foksi zumili vtekti Bagato z nih piznishe pereselilisya v poblizu suchasnogo mista Tama v shtati Ajova yake viniklo blizko 1856 roku Zakonodavchi zbori shtatu Ajova prijnyali todi bezprecedentnij zakon sho dozvolyav indiancyam kupuvati zemli do cogo voni buli pozbavleni takogo prava 1867 roci federalnij uryad zmusiv saukiv i chastinu foksiv pereselitisya z Kanzasu na Indiansku teritoriyu odnak neznachna chastina yih zumila zalishitisya v Kanzasi Nini sauki razom z foksami prozhivayut v Oklahomi Kanzasi ta Ajovi NaselennyaNa chas pershoyi zustrichi z francuzami sauki jmovirno mali chiselnist blizko 6500 osib Chiselnist saukiv 1783 roku ocinyuvalasya v 2250 osib Nadali oficijni pidrahunki pokazali 1810 rik 2850 osib 1834 2500 osib 1845 4600 osib 2500 osib v Ajovi 1900 u Kanzasi 200 v Missuri 1852 rik 1300 osib pislya epidemiyi vispi 1910 rik razom z foksami 1063 osobi Chiselnist saukiv i foksiv u SShA 2010 roku stanovila 3400 osib Oklahoma bilshist sauki 1300 osib Ajova perevazhno foksi 400 osib Kanzas i Nebraska perevazhno sauki Zagalna chiselnist oboh plemen razom bula blizko 5100 osib Vidomi predstavnikiChornij Yastrub vijskovij vozhd saukiv Dzhim Torp olimpijskij chempion Du Gam Mi tancivnicya Div takozhMeskvoki Sak foksPrimitkiSauk Indian Tribe History Arhiv originalu za 12 serpnya 2007 Procitovano 9 bereznya 2021 Arhiv originalu za 3 serpnya 2019 Procitovano 9 bereznya 2021 LiteraturaGussow Zachary Sac Fox and Iowa Indians American Indian Ethnohistory North Central and Northeastern Indians American Indian Ethnohistory North Central and Northeastern Indians New York Garland Publishing 1974 Pritzkert Barry M A Native American Encyclopedia History Culture and Peoples Oxford Oxford University Press 2000 ISBN 978 0 19 513877 1 PosilannyaSauk and Fox Native Americans Sac Fox and History and Culture Mesquakie Sauk Sauk Indian Tribe History Sauk Indian Religion