Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сату-Маре, Сукмар, Сатмір (рум. Satu Mare, Szatmar, угор. Szatmárnémeti) — місто в північно-західній Румунії, на румуно-угорському етнічному кордоні, на річці Сомеш; 115,1 тис. мешканців (2002). Адміністративний центр повіту Сату Маре. Від назви міста німецькою та їдиш мовами походить назва хасидської сатмарської династії.
| Сату-Маре рум. Satu Mare угор. Szatmárnémeti | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 47°47′ пн. ш. 22°53′ сх. д. / 47.783° пн. ш. 22.883° сх. д.Координати: 47°47′ пн. ш. 22°53′ сх. д. / 47.783° пн. ш. 22.883° сх. д. | |||||
| Країна |  Румунія | ||||
| Регіон |  Сату-Маре | ||||
| Адмінцентр | d | ||||
| Столиця для | Сату-Маре | ||||
| Засновано | 972 р. (перша згадка як Villa Zotmar) | ||||
| Площа | 150,3 км² | ||||
| Населення | 102 441 тис. осіб (2011) | ||||
| · густота | 669 осіб/км² | ||||
| Висота НРМ | 126 м | ||||
| Міста-побратими | Ужгород  Україна , Зютфен Нідерланди, Вольфенбюттель Німеччина, Ньїредьгаза Угорщина, Швац Австрія, Ряшів Польща, Берегове Україна | ||||
| Телефонний код | (402) 02-61 | ||||
| Часовий пояс | і | ||||
| Номери автомобілів | SM | ||||
| GeoNames | 667873 | ||||
| OSM | ↑72482 ·R (Сату-Маре) | ||||
| Поштові індекси | 44xyz | ||||
| Міська влада | |||||
| d | Gyula Ilyés | ||||
| Вебсайт | satu-mare.ro | ||||
| Мапа | |||||
| | |||||
| | |||||
 Сату-Маре у Вікісховищі | |||||
Етимологія
Угорська назва міста, Сатмар, походить від угорського імені Затмар. В історичному творі Gesta Hungarorum вказується, що в X столітті на місці сучасного Сату-Маре існувало поселення під назвою Castrum Zotmar.
З румунської мови назва міста перекладається як «велике село». До 1925 року носив назву Сатмар, з 1925 року офіційно називається Сату-Маре.
Географія
Сату-Маре розташований в повіті Сату-Маре, в північно-західній Румунії, на річці Сомеш, в 13 км від кордону з Угорщиною і 27 км від кордону з Україною . Місто розташоване на висоті 126 метрів на алювіальній рівнині Нижній Сомеш . Кордони муніципалітету дорівнюють площі 150,3 квадратних кілометрів . З геоморфологічної точки зору, місто розташоване на Сомеш Луг з обох сторін річки, яка звужує в безпосередній близькості від міста і розширюється вгору і вниз за течією від нього; затоплений під час сильних дощів, луг має різні географічні конфігурації на краю міста (пісок, долини, мікропониженнях).
Клімат
Клімат континентальний, що характеризується жарким літом і холодними зимами. Оскільки місто розташоване на півночі країни, взимку тут набагато холодніше, ніж в середньому по країні. Абсолютний максимум (+ 39,4 ° C) був зафіксований 16 серпня 1952 року, абсолютний мінімум (-30.4 ° С) — 24 грудня 1961 року. Оскільки місто є на самій півночі країни, зима набагато холодніше, ніж в середньому по країні, з середньою температурою −17 ° C (1 ° F), більш низькою, ніж значень, записаних в інших містах в західній Румунії, як наприклад Орадя (- 15 ° С (5 ° F)) . Середньорічна температура в місті становить 9,7 ° C, або з розбивкою по сезонах: весна +10,2 ° C , літо +19,6 ° C , осінь 10,8 ° C і зима 1,7 ° C . Вологість повітря досить висока. Переважно струми вітра дують з північного заходу, в результаті чого навесні і влітку опади. Клімат в цій області є з невеликими відмінностями між максимумами і мінімумами, і є достатня кількість опадів цілий рік. Класифікація кліматів Кеппена визначає для цього клімату підтип — " Cfb "(океанічний клімат).
| Клімат Сату-Маре | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 14,7 | 17,9 | 26,0 | 30,7 | 32,4 | 36,3 | 37,2 | 39,4 | 37,3 | 28,3 | 24,2 | 18,0 | 39,4 |
| Середня температура, °C | −2,8 | −0,6 | 4,5 | 10,4 | 15,7 | 18,8 | 20,4 | 19,8 | 15,5 | 10,1 | 4,9 | 0,1 | 9,7 |
| Абсолютний мінімум, °C | −29,3 | −27,6 | −20,6 | −6,4 | −2,6 | 0,6 | 4,9 | 3,5 | −4,7 | −9,3 | −19,6 | −30,4 | −30,4 |
| Норма опадів, мм | 39.8 | 35.9 | 35.0 | 44.8 | 63.1 | 81.4 | 69.4 | 62.2 | 45.6 | 46.0 | 47.3 | 53.3 | 598.8 |
| Джерело: Anuarul statistic al României 2007'[1] | |||||||||||||
Історія
Археологічні розкопки свідчать, що перші людські поселення в даних місцях існували в епоху кам'яної і бронзової доби. Також тут існували поселення даків .
Згідно з хроніками Gesta Hungarorum, на місці сучасного Сату-Маре в X столітті існувала укріплена фортеця Каструм Затмар . З XIII століття Сату-Маре був вільним королівським містом. За часів правління родини Баторі русло річки Сомеш було змінено в цілях захисту південного флангу фортеці, в результаті чого Сату-Маре стає островом, сполученим з головною дорогою трьома мостами через річку. В 1562 році фортеця піддавалася облозі військ Османської імперії, а потім Габсбурзької монархії, в результаті чого була зруйнована. Пізніше під командуванням австрійського генерала Лазара Швенді за планами італійського архітектора Оттавіо Балдігара було проведено відновлення фортеці, в результаті чого вона набула п'ятикутної форми з п'ятьма вежами. В середні віки Сату-Маре та Минтая були двома різними містами, розділеними річкою Сомеш, згодом в період між 1712 і 1715 роками відбулося їх об'єднання. Починаючи з XIII століття, Сату-Маре стає важливим ремісничим центром. З другої половини XIX століття в місті йде будівництво промислових підприємств. Завдяки своєму вигідному розташуванню на перетині важливих торговельних шляхів, місто стає важливим транспортним і залізничним вузлом. В 1871 році була прокладена залізнична лінія, яка пов'язала Сату-Маре та Карей, в 1872 — Мармарош-Сигіт, в 1894 — Бая-Маре.
Після розпаду Австро-Угорщини 15 квітня 1919 місто було захоплене румунськими військами. Згідно Тріанонського договору, підписаного в 1920 році, Трансильванія (включаючи Сату-Маре) відійшла до Румунії. За результатами Другого Віденського арбітражу, Трансильванія (у тому числі Сату-Маре) знову стала частиною угорської території. В 1944 році місто було зайняте військами Радянської армії, що наступала. Після 1945 року місто знов увійшло до складу Румунії.
Адміністративний поділ
Головою міста є примар, що обирається на 4 роки. З 2012 року примарем Сату-Маре є Дорел Койка, обраний на місцевих виборах. Законодавчу владу здійснює місцева рада, що складається з 23 депутатів. В адміністративному відношенні місто розділене на 12 районів, один з яких, Сетмерел, є селом, підпорядкованої місту. Місто також є центром жудеця Сату-Маре, тут розташована префектура і рада жудеця. Як і інші Ради, окружний рада обирається на 4 роки. Префект жудеця призначається урядом .
Економіка
Сату-Маре є важливим транспортним вузлом. У місті розвинуте виробництво гірничого та транспортного устаткування, газових плит, текстильна, шкіряна, меблева промисловість.
Населення
| Історична чисельність населення міста | |||||||||||||
| Рік | Населення | Румуни | Угорці | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1880 | ▲ 20,531 | 7.9 % | 83.1 % | ||||||||||
| 1890 | ▲ 21,874 | 8.1 % | 89.9 % | ||||||||||
| 1900 | ▲ 28,339 | 7.8 % | 89.01 % | ||||||||||
| 1910 | ▲ 36,460 | 6.3 % | 91.4 % | ||||||||||
| 1920 | ▲ 38,807 | 15.2 % | 63.6 % | ||||||||||
| 1930 | ▲ 53,010 | 28.9 % | 57.1 % | ||||||||||
| 1941 | ▲ 53,406 | 6.6 % | 90.2 % | ||||||||||
| 1956 | ▲ 53,672 | 36.5 % | 58.2 % | ||||||||||
| 1966 | ▲ 69,769 | 44.2 % | 54.9 % | ||||||||||
| 1977 | ▲ 103,544 | 51.04 % | 47.2 % | ||||||||||
| 1992 | ▲ 131,987 | 55.8 % | 43.2 % | ||||||||||
| 2002 | ▼ 115,142 | 57.9 % | 39.3 % | ||||||||||
| 2011 | ▼ 102,441 | 54,2 % | 34,6 % | ||||||||||
| Джерело: | |||||||||||||
Станом на 2011 рік, в місті проживало 102441 осіб, що менше в порівнянні з результатами перепису 2002 року.
Національний склад міста у 2011 році виглядав таким чином:
- румуни — 55 904 (54,2 %)
- угорці — 35 723 (34,6 %)
- цигани — 1278 (1.2 %)
- німці — 1002 (1,0 %)
- українці — 164 (0.2 %)
- євреї — 28 (0.0 %)
- інші 8925 (8.9 %)
Постаті
- Уродженцем Сату-Маре є Густав Ціріц — начальник штабу Української Галицької Армії.
Українська громада
У 19 столітті в повіті Сату-Маре жили українці греко-католики; ще в 1930-их роках було 10 греко-католицьких парохій з церковно-слов'янською богослужбовою мовою (тепер зрумунізовані або зугорщені). В самому місті чисельність українців становила по роках:
- 1880—120
- 1890 — 46
- 1900 — 45
- 1910 — 33
- 1920 — * 1930—488
- 1941 — 52
- 1956—149
- 1966—149
- 1977—178
- 1992—312
- 2002—271
- 2011—164
Господарство
Транспортний вузол, залізнична станція. Виробництво гірського і транспортного устаткування, газових плит; текстильна, шкіряна, меблева промисловість.
Міста-побратими
Сату-Маре є містом-побратимом таких міст:
![image]()
Нідерланди: Зютфен (1970);![image]()
Німеччина: Вольфенбюттель (1974);![image]()
Угорщина: Ньїредьгаза (2000);![image]()
Україна: Ужгород (2006);![image]()
Австрія: Швац (2007);![image]()
Польща: Ряшів (2007);![image]()
Україна: Берегове (2007).
Галерея
-
![image]()
Будинки в Сату-Маре -
![image]()
Римсько-католицький собор -
![image]()
-
![image]()
Кафедральний греко-католицький собор сс.Михаїла і Гавриїла -
![image]()
-
![image]()
Готель Дачія, деталі
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сату-Маре |
Примітки
- Paul Niedermaier (2008). Städte, Dörfer, Bauwerke. Studien zur Siedlungs- und Baugeschichte Siebenbürgens (German) . Böhlau Verlag, Köln/Weimar. с. 320. ISBN .
- (Romanian) . www.satu-mare.ro. Архів оригіналу за 12 червня 2009. Процитовано 22 червня 2009.
- Climate Summary for Satu Mare. Weatherbase. Процитовано 25 червня 2013.
- Etnikai statisztikák (Hungarian) . Árpád E. Varga. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 13 червня 2009.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 вересня 2011. Процитовано 9 серпня 2014.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
 | Це незавершена стаття з географії Румунії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Satu Mare Sukmar Satmir rum Satu Mare Szatmar ugor Szatmarnemeti misto v pivnichno zahidnij Rumuniyi na rumuno ugorskomu etnichnomu kordoni na richci Somesh 115 1 tis meshkanciv 2002 Administrativnij centr povitu Satu Mare Vid nazvi mista nimeckoyu ta yidish movami pohodit nazva hasidskoyi satmarskoyi dinastiyi Satu Mare rum Satu Mare ugor Szatmarnemeti gerb praporSatu MareOsnovni dani47 47 pn sh 22 53 sh d 47 783 pn sh 22 883 sh d 47 783 22 883 Koordinati 47 47 pn sh 22 53 sh d 47 783 pn sh 22 883 sh d 47 783 22 883 Krayina RumuniyaRegion Satu MareAdmincentr dStolicya dlya Satu MareZasnovano 972 r persha zgadka yak Villa Zotmar Plosha 150 3 km Naselennya 102 441 tis osib 2011 gustota 669 osib km Visota NRM 126 mMista pobratimi Uzhgorod Ukrayina Zyutfen Niderlandi Volfenbyuttel Nimechchina Nyiredgaza Ugorshina Shvac Avstriya Ryashiv Polsha Beregove UkrayinaTelefonnij kod 402 02 61Chasovij poyas UTC 2 i UTC 3Nomeri avtomobiliv SMGeoNames 667873OSM 72482 R Satu Mare Poshtovi indeksi 44xyz Miska vlada d Gyula IlyesVebsajt satu mare ro Mapa Satu Mare u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Satu Mare znachennya EtimologiyaUgorska nazva mista Satmar pohodit vid ugorskogo imeni Zatmar V istorichnomu tvori Gesta Hungarorum vkazuyetsya sho v X stolitti na misci suchasnogo Satu Mare isnuvalo poselennya pid nazvoyu Castrum Zotmar Z rumunskoyi movi nazva mista perekladayetsya yak velike selo Do 1925 roku nosiv nazvu Satmar z 1925 roku oficijno nazivayetsya Satu Mare GeografiyaSatu Mare roztashovanij v poviti Satu Mare v pivnichno zahidnij Rumuniyi na richci Somesh v 13 km vid kordonu z Ugorshinoyu i 27 km vid kordonu z Ukrayinoyu Misto roztashovane na visoti 126 metriv na alyuvialnij rivnini Nizhnij Somesh Kordoni municipalitetu dorivnyuyut ploshi 150 3 kvadratnih kilometriv Z geomorfologichnoyi tochki zoru misto roztashovane na Somesh Lug z oboh storin richki yaka zvuzhuye v bezposerednij blizkosti vid mista i rozshiryuyetsya vgoru i vniz za techiyeyu vid nogo zatoplenij pid chas silnih doshiv lug maye rizni geografichni konfiguraciyi na krayu mista pisok dolini mikroponizhennyah Klimat Klimat kontinentalnij sho harakterizuyetsya zharkim litom i holodnimi zimami Oskilki misto roztashovane na pivnochi krayini vzimku tut nabagato holodnishe nizh v serednomu po krayini Absolyutnij maksimum 39 4 C buv zafiksovanij 16 serpnya 1952 roku absolyutnij minimum 30 4 S 24 grudnya 1961 roku Oskilki misto ye na samij pivnochi krayini zima nabagato holodnishe nizh v serednomu po krayini z serednoyu temperaturoyu 17 C 1 F bilsh nizkoyu nizh znachen zapisanih v inshih mistah v zahidnij Rumuniyi yak napriklad Oradya 15 S 5 F Serednorichna temperatura v misti stanovit 9 7 C abo z rozbivkoyu po sezonah vesna 10 2 C lito 19 6 C osin 10 8 C i zima 1 7 C Vologist povitrya dosit visoka Perevazhno strumi vitra duyut z pivnichnogo zahodu v rezultati chogo navesni i vlitku opadi Klimat v cij oblasti ye z nevelikimi vidminnostyami mizh maksimumami i minimumami i ye dostatnya kilkist opadiv cilij rik Klasifikaciya klimativ Keppena viznachaye dlya cogo klimatu pidtip Cfb okeanichnij klimat Klimat Satu Mare Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 14 7 17 9 26 0 30 7 32 4 36 3 37 2 39 4 37 3 28 3 24 2 18 0 39 4 Serednya temperatura C 2 8 0 6 4 5 10 4 15 7 18 8 20 4 19 8 15 5 10 1 4 9 0 1 9 7 Absolyutnij minimum C 29 3 27 6 20 6 6 4 2 6 0 6 4 9 3 5 4 7 9 3 19 6 30 4 30 4 Norma opadiv mm 39 8 35 9 35 0 44 8 63 1 81 4 69 4 62 2 45 6 46 0 47 3 53 3 598 8 Dzherelo Anuarul statistic al Romaniei 2007 1 IstoriyaMiska ratusha Arheologichni rozkopki svidchat sho pershi lyudski poselennya v danih miscyah isnuvali v epohu kam yanoyi i bronzovoyi dobi Takozh tut isnuvali poselennya dakiv Zgidno z hronikami Gesta Hungarorum na misci suchasnogo Satu Mare v X stolitti isnuvala ukriplena fortecya Kastrum Zatmar Z XIII stolittya Satu Mare buv vilnim korolivskim mistom Za chasiv pravlinnya rodini Batori ruslo richki Somesh bulo zmineno v cilyah zahistu pivdennogo flangu forteci v rezultati chogo Satu Mare staye ostrovom spoluchenim z golovnoyu dorogoyu troma mostami cherez richku V 1562 roci fortecya piddavalasya oblozi vijsk Osmanskoyi imperiyi a potim Gabsburzkoyi monarhiyi v rezultati chogo bula zrujnovana Piznishe pid komanduvannyam avstrijskogo generala Lazara Shvendi za planami italijskogo arhitektora Ottavio Baldigara bulo provedeno vidnovlennya forteci v rezultati chogo vona nabula p yatikutnoyi formi z p yatma vezhami V seredni viki Satu Mare ta Mintaya buli dvoma riznimi mistami rozdilenimi richkoyu Somesh zgodom v period mizh 1712 i 1715 rokami vidbulosya yih ob yednannya Pochinayuchi z XIII stolittya Satu Mare staye vazhlivim remisnichim centrom Z drugoyi polovini XIX stolittya v misti jde budivnictvo promislovih pidpriyemstv Zavdyaki svoyemu vigidnomu roztashuvannyu na peretini vazhlivih torgovelnih shlyahiv misto staye vazhlivim transportnim i zaliznichnim vuzlom V 1871 roci bula prokladena zaliznichna liniya yaka pov yazala Satu Mare ta Karej v 1872 Marmarosh Sigit v 1894 Baya Mare Pislya rozpadu Avstro Ugorshini 15 kvitnya 1919 misto bulo zahoplene rumunskimi vijskami Zgidno Trianonskogo dogovoru pidpisanogo v 1920 roci Transilvaniya vklyuchayuchi Satu Mare vidijshla do Rumuniyi Za rezultatami Drugogo Videnskogo arbitrazhu Transilvaniya u tomu chisli Satu Mare znovu stala chastinoyu ugorskoyi teritoriyi V 1944 roci misto bulo zajnyate vijskami Radyanskoyi armiyi sho nastupala Pislya 1945 roku misto znov uvijshlo do skladu Rumuniyi Administrativnij podilGolovoyu mista ye primar sho obirayetsya na 4 roki Z 2012 roku primarem Satu Mare ye Dorel Kojka obranij na miscevih viborah Zakonodavchu vladu zdijsnyuye misceva rada sho skladayetsya z 23 deputativ V administrativnomu vidnoshenni misto rozdilene na 12 rajoniv odin z yakih Setmerel ye selom pidporyadkovanoyi mistu Misto takozh ye centrom zhudecya Satu Mare tut roztashovana prefektura i rada zhudecya Yak i inshi Radi okruzhnij rada obirayetsya na 4 roki Prefekt zhudecya priznachayetsya uryadom EkonomikaSatu Mare ye vazhlivim transportnim vuzlom U misti rozvinute virobnictvo girnichogo ta transportnogo ustatkuvannya gazovih plit tekstilna shkiryana mebleva promislovist NaselennyaIstorichna chiselnist naselennya mista Rik Naselennya Rumuni Ugorci 1880 20 531 7 9 83 1 1890 21 874 8 1 89 9 1900 28 339 7 8 89 01 1910 36 460 6 3 91 4 1920 38 807 15 2 63 6 1930 53 010 28 9 57 1 1941 53 406 6 6 90 2 1956 53 672 36 5 58 2 1966 69 769 44 2 54 9 1977 103 544 51 04 47 2 1992 131 987 55 8 43 2 2002 115 142 57 9 39 3 2011 102 441 54 2 34 6 Dzherelo Stanom na 2011 rik v misti prozhivalo 102441 osib sho menshe v porivnyanni z rezultatami perepisu 2002 roku Nacionalnij sklad mista u 2011 roci viglyadav takim chinom rumuni 55 904 54 2 ugorci 35 723 34 6 cigani 1278 1 2 nimci 1002 1 0 ukrayinci 164 0 2 yevreyi 28 0 0 inshi 8925 8 9 PostatiUrodzhencem Satu Mare ye Gustav Ciric nachalnik shtabu Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi Ukrayinska gromadaU 19 stolitti v poviti Satu Mare zhili ukrayinci greko katoliki she v 1930 ih rokah bulo 10 greko katolickih parohij z cerkovno slov yanskoyu bogosluzhbovoyu movoyu teper zrumunizovani abo zugorsheni V samomu misti chiselnist ukrayinciv stanovila po rokah 1880 120 1890 46 1900 45 1910 33 1920 1930 488 1941 52 1956 149 1966 149 1977 178 1992 312 2002 271 2011 164GospodarstvoTransportnij vuzol zaliznichna stanciya Virobnictvo girskogo i transportnogo ustatkuvannya gazovih plit tekstilna shkiryana mebleva promislovist Mista pobratimiSatu Mare ye mistom pobratimom takih mist Niderlandi Zyutfen 1970 Nimechchina Volfenbyuttel 1974 Ugorshina Nyiredgaza 2000 Ukrayina Uzhgorod 2006 Avstriya Shvac 2007 Polsha Ryashiv 2007 Ukrayina Beregove 2007 GalereyaBudinki v Satu Mare Rimsko katolickij sobor Kafedralnij greko katolickij sobor ss Mihayila i Gavriyila Gotel Dachiya detaliLiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Satu MarePrimitkiPortal Rumuniya Paul Niedermaier 2008 Stadte Dorfer Bauwerke Studien zur Siedlungs und Baugeschichte Siebenburgens German Bohlau Verlag Koln Weimar s 320 ISBN 978 3 412 20047 3 Romanian www satu mare ro Arhiv originalu za 12 chervnya 2009 Procitovano 22 chervnya 2009 Climate Summary for Satu Mare Weatherbase Procitovano 25 chervnya 2013 Etnikai statisztikak Hungarian Arpad E Varga Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2012 Procitovano 13 chervnya 2009 PDF Arhiv originalu PDF za 12 veresnya 2011 Procitovano 9 serpnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Ce nezavershena stattya z geografiyi Rumuniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi