Сарпа | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Sarpa salpa (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||
|
Сарпа (Sarpa salpa) — вид морських променеперих риб із сімейства родини Спарових. Відноситься до монотипічного роду Sarpa. Поширена в східній Атланиці від Біскайської затоки і Гібралтару до Сьєрра-Леоне, Мадейри, Канари та Кабо-Верде включно, також від Конго до Південної Африки. Мешкає в Середземному морі. Відзначені поодинокі знахідки у Чорному морі біля берегів Туреччини, Грузії, Болгарії та Румунії. В Україні відзначені біля Севастополя.
Опис
Тіло майже овальне, стисло з боків, помірно високе, вкрите дрібною лускою . Очі маленькі, їх діаметр менший за довжину рила. Рот невеликий. Зуби на обох щелепах різкоподібні, розташовані в один ряд. Ріжучий край передніх зубів верхньої щелепи з однією помітною зазубреною (виїмкою) посередині, яка поділяє його як би на два зубчики. На нижній щелепі зуби із загостреною вершиною трикутної форми. Спина сірувато-блакитна, боки і черево білувато-сріблясті. На боках є до 10-11 помаранчевих або золотисто-помаранчевих поздовжніх смуг, деякі з них переходять на голову. В основі грудних плавців є нечітка темна пляма.
Відома своєю галючиногенною дією при вживанні у їжу. За деякими джерелами, ще древні римляни вживали її у якості легкого наркотику та галюциногену.
Максимальна довжина тіла 51 см, зазвичай до 30 см
Ареал
Поширена в східній Атланиці від Біскайської затоки і Гібралтару до Сьєрра-Леоне, Мадейри, Канари та Кабо-Верде включно, включаючи Середземне , Адріатичне , Чорне моря. також від Конго до Південної Африки. Мешкає в Середземному морі. Відзначені поодинокі знахідки у Чорному морі біля берегів Туреччини, Грузії, Болгарії та Румунії. В Україні відзначені біля Севастополя.
У західній частині Індійського океану зустрічаються від півдня Мозамбіку до південної Африки.
Біологія
Морська зграйна риба прибережної зони. Тримається над скелями і великим камінням, покритим рослинністю, або серед рослинності літоральної зони на глибині від 5 до 70 м.
Харчується переважно підводною рослинністю, але також молюсками та дрібними рибами
Розмноження
Сарпа є протандричним гермафродитом , тобто спочатку всі статевозрілі особини є самцями (чоловічої статі), а потім частина риб змінює стать і стає самками (жіночого роду). Вперше дозрівають при довжині тіла 18-20 см. Зміна статі відбувається при довжині тіла 26-28 см. Серед великих особин переважають самки. Нерест порційний. У Середземному морі біля берегів Франції нерестяться з березня до травня, а біля берегів Тунісу — з вересня до листопада. Біля західного узбережжя Африки нерестовий сезон триває з грудня до березня .
Біля Канарських островів сезон розмноження триває з вересня до травня з піком нерестової активності в зимові місяці (грудень, січень). Самці досягають статевої зрілості при довжині тіла 22 см у віці двох років, а самки - при довжині тіла 29 см у віці трьох років. Зафіксована максимальна тривалість життя - 11 років
Література
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2016). Sarpa salpa на FishBase. Версія за 2016 року.
- Whitehead P.J.P., Bauchot M.-L., Hureau J.-C., Nielsen J. and E. Tortonese E. (eds). 1986 а. Fishes of the North-Eastern Atlantic and Mediterranean (FNAM). V. 2. Paris UNESCO. P. 517–1007. — 1986 b. V.3. Paris UNESCO. P. 1015–1473.
- Болтачев А. Р., Карпова Е. П., Данилюк О. Н. 2009. Находки новых и редких видов рыб в прибрежной зоне Крыма (Черное море) // Вопр. ихтиолог., том 49, № 3. — С. 318–332.
Це незавершена стаття про Окунеподібних. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sarpa Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Promeneperi Actinopterygii Pidklas Novoperi Neopterygii Infraklas Kostisti ribi Teleostei Ryad Okunepodibni Perciformes Rodina Sparovi Sparidae Rid Sarpa Bonaparte 1831 Vid Sarpa Binomialna nazva Sarpa salpa Linnaeus 1758 Posilannya Vikishovishe Sarpa salpa Vikividi Sarpa salpa ITIS 169180 MSOP 170169 NCBI 8169 Sarpa Sarpa salpa vid morskih promeneperih rib iz simejstva rodini Sparovih Vidnositsya do monotipichnogo rodu Sarpa Poshirena v shidnij Atlanici vid Biskajskoyi zatoki i Gibraltaru do Syerra Leone Madejri Kanari ta Kabo Verde vklyuchno takozh vid Kongo do Pivdennoyi Afriki Meshkaye v Seredzemnomu mori Vidznacheni poodinoki znahidki u Chornomu mori bilya beregiv Turechchini Gruziyi Bolgariyi ta Rumuniyi V Ukrayini vidznacheni bilya Sevastopolya OpisTilo majzhe ovalne stislo z bokiv pomirno visoke vkrite dribnoyu luskoyu Ochi malenki yih diametr menshij za dovzhinu rila Rot nevelikij Zubi na oboh shelepah rizkopodibni roztashovani v odin ryad Rizhuchij kraj perednih zubiv verhnoyi shelepi z odniyeyu pomitnoyu zazubrenoyu viyimkoyu poseredini yaka podilyaye jogo yak bi na dva zubchiki Na nizhnij shelepi zubi iz zagostrenoyu vershinoyu trikutnoyi formi Spina siruvato blakitna boki i cherevo biluvato sriblyasti Na bokah ye do 10 11 pomaranchevih abo zolotisto pomaranchevih pozdovzhnih smug deyaki z nih perehodyat na golovu V osnovi grudnih plavciv ye nechitka temna plyama Vidoma svoyeyu galyuchinogennoyu diyeyu pri vzhivanni u yizhu Za deyakimi dzherelami she drevni rimlyani vzhivali yiyi u yakosti legkogo narkotiku ta galyucinogenu Maksimalna dovzhina tila 51 sm zazvichaj do 30 smArealPoshirena v shidnij Atlanici vid Biskajskoyi zatoki i Gibraltaru do Syerra Leone Madejri Kanari ta Kabo Verde vklyuchno vklyuchayuchi Seredzemne Adriatichne Chorne morya takozh vid Kongo do Pivdennoyi Afriki Meshkaye v Seredzemnomu mori Vidznacheni poodinoki znahidki u Chornomu mori bilya beregiv Turechchini Gruziyi Bolgariyi ta Rumuniyi V Ukrayini vidznacheni bilya Sevastopolya U zahidnij chastini Indijskogo okeanu zustrichayutsya vid pivdnya Mozambiku do pivdennoyi Afriki BiologiyaMorska zgrajna riba priberezhnoyi zoni Trimayetsya nad skelyami i velikim kaminnyam pokritim roslinnistyu abo sered roslinnosti litoralnoyi zoni na glibini vid 5 do 70 m Harchuyetsya perevazhno pidvodnoyu roslinnistyu ale takozh molyuskami ta dribnimi ribami Rozmnozhennya Sarpa ye protandrichnim germafroditom tobto spochatku vsi statevozrili osobini ye samcyami cholovichoyi stati a potim chastina rib zminyuye stat i staye samkami zhinochogo rodu Vpershe dozrivayut pri dovzhini tila 18 20 sm Zmina stati vidbuvayetsya pri dovzhini tila 26 28 sm Sered velikih osobin perevazhayut samki Nerest porcijnij U Seredzemnomu mori bilya beregiv Franciyi nerestyatsya z bereznya do travnya a bilya beregiv Tunisu z veresnya do listopada Bilya zahidnogo uzberezhzhya Afriki nerestovij sezon trivaye z grudnya do bereznya Bilya Kanarskih ostroviv sezon rozmnozhennya trivaye z veresnya do travnya z pikom nerestovoyi aktivnosti v zimovi misyaci gruden sichen Samci dosyagayut statevoyi zrilosti pri dovzhini tila 22 sm u vici dvoh rokiv a samki pri dovzhini tila 29 sm u vici troh rokiv Zafiksovana maksimalna trivalist zhittya 11 rokivLiteraturaFroese R Pauly D eds 2016 Sarpa salpa na FishBase Versiya za 2016 roku Whitehead P J P Bauchot M L Hureau J C Nielsen J and E Tortonese E eds 1986 a Fishes of the North Eastern Atlantic and Mediterranean FNAM V 2 Paris UNESCO P 517 1007 1986 b V 3 Paris UNESCO P 1015 1473 Boltachev A R Karpova E P Danilyuk O N 2009 Nahodki novyh i redkih vidov ryb v pribrezhnoj zone Kryma Chernoe more Vopr ihtiolog tom 49 3 S 318 332 Ce nezavershena stattya pro Okunepodibnih Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi