Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мартірос Сергійович Сар ян вірм Մարտիրոս Սերգեյի Սարյան Մարտիրոս Սերգեյի Սարյան 16 28 лютого 1880 Нахічевань на Дону 5 т

Сар'ян Мартірос Сергійович

Сар'ян Мартірос Сергійович

Мартірос Сергійович Сар'ян (вірм. Մարտիրոս Սերգեյի ՍարյանՄարտիրոս Սերգեյի Սարյան; 16 (28) лютого 1880, Нахічевань-на-Дону — 5 травня 1972, Єреван) — вірменський і радянський живописець-пейзажист, графік і театральний художник. Депутат ВР СРСР 2—4-го скликань (1946-1958). Депутат ВР Вірменської РСР з 1959 року.

Сар'ян Мартірос Сергійович
вірм. Մարտիրոս Սարյան
image
Народження16 (28) лютого 1880
Нахічевань-на-Дону, Область Війська Донського, Російська імперія[1]
Смерть5 травня 1972(1972-05-05)[1][2][…](92 роки)
 Єреван, Вірменська РСР, СРСР[1]
Похованняd
Країнаimage Російська імперія
image СРСР
Жанрпортрет, пейзаж, натюрморт, графіка, ілюстрація і сценографія
НавчанняМосковське училище живопису, скульптури та зодчества
Діяльністьхудожник, політик, ілюстратор
Відомі учніАветисян Мінас Карапетович і Асатрян Гегам Магносович
ЧленСХ СРСР
Дітиd і d
Роботи в колекціїd, d, Державний музей мистецтв народів Сходу, Національна галерея Вірменії, Третьяковська галерея, Російський музей, d і d
Нагороди
image
image image image image image
image image image image
image Сар'ян Мартірос Сергійович у Вікісховищі

Академік АМ СРСР (1947). Народний художник СРСР (1960). Герой Соціалістичної Праці (1965). Лауреат Ленінської (1961) і Сталінської премії другого ступеня (1941).

Творчість Сар'яна відіграла провідну роль у становленні національної школи вірменського радянського живопису.

Біографія

image
Художник Мартірос Сар'ян (другий знизу зліва) поряд з хачкаром у вірменському монастирі Санаїн в 1902 році
image
«Вірменія»
Природа створює людину,
щоб поглянувши на себе її очима,
насолодитися дивовижною своєю красою.
Мартірос Сар'ян

Мартірос Сар'ян народився 16 (28) лютого 1880 року в патріархальній вірменській родині в місті Нахічевань-на-Дону («Новий Нахічевань», нині в межах Ростова-на-Дону).

У 1895 році закінчив міське училище. З 1897 по 1904 роки навчався в Московському училищі живопису, ліплення і зодчества, у тому числі в майстернях В.О. Сєрова і К.О. Коровіна. У 1901—1904 роках здійснив поїздку на історичну батьківщину, відвідавши Лорі, Ширак, Ечміадзін, Ахпат, Санаїн, Єреван і Севан.

image
Будинок, де у 1919-1921 рр. жив М.С. Сар'ян.

У 1900-х роках брав участь у виставках художніх об'єднань «Блакитна троянда», «Союз російських художників», «Світ мистецтва», «Чотири мистецтва». Сильний вплив на стиль Сар'яна мав живопис Поля Гогена і Анрі Матісса.

З 1910 по 1913 роки здійснив низку поїздок в Туреччину, Єгипет і Іран. У 1915 році Сар'ян приїжджає в Ечміадзін, щоб допомагати біженцям з Турецької Вірменії. У 1916 році приїжджає в Тифліс і одружується на Лусик Агаян, дочкою вірменського письменника Г. Агаяна. Тоді ж Сар'ян бере участь в організації Суспільства вірменських художників і «Союзу вірменських художників». У тому ж році він оформляє видану В. Брюсовим «Антологію вірменської поезії».

Після Жовтневої революції 1917 року Сар'ян приїжджає з родиною в Росію. У 1918-1919 роках М. Сар'ян живе з сім'єю у Новій Нахічевані. Художник стає ініціатором створення і першим директором Вірменського краєзнавчого музею в Ростові-на-Дону. Співпрацює з театром «Театральна майстерня».

У 1921 році за запрошенням голови Ради народних комісарів Вірменії О. М'ясникяна переїжджає на проживання до Вірменії. З цих пір він присвячує життя зображенню її природи. У числі його робіт в ці роки — створення герба Радянської Вірменії та оформлення завіси першого вірменського державного театру.

В 1926—1928 роках художник живе і працює в Парижі. Велика частина його робіт, виставлених у 1928 році в паризькій галереї Жерар, згоріла під час пожежі на кораблі при поверненні на батьківщину.

У 1930-х головною темою Сар'яна залишається природа Вірменії. Художник також пише численні портрети («Р. Н. Симонов»; «А. Ісаакян»; «Автопортрет з палітрою») і яскраві натюрморти («Осінній натюрморт»). Сар'ян працював також як книжковий графік («Вірменські народні казки», 1930, 1933, 1937) і як театральний художник (декорації і костюми до опери «Алмаст» О. Спендіарова в Театрі опери та балету імені Спендіарова, 1938-1939, Єреван; «Хоробрий Назар» А. Степаняна, «Давид бек» Тиграняна, «Філумена Мартурано» Е. Де Філіппо та ін).

Мартірос Сар'ян зіграв важливу роль у збереженні церкви Сурб Хач в рідному йому Ростові-на-Дону, коли в радянські роки постало питання про її знесення.

Мартірос Сар'ян помер 5 травня 1972 в Єревані. Похований в пантеоні парку імені Комітаса.

Роботи знаходяться в зборах

image
Блок поштових марок Вірменії з портретами діячів мистецтва: Комітас, Хачатурян, Сар'ян, Тертерян, Спендіарян, Горкі, Аветисян, Орбелі, Симонян

Нагороди та премії

image
Автопортрет (1907)

Пам'ять

image
Поштовий конверт. СРСР, 1979 рік
  • У Єревані Сар'яну споруджено пам'ятник. Також одна з центральних вулиць міста носить ім'я Мартіроса Сар'яна.
  • У 2000 та 2005 роках  випущені поштові марки Вірменії, присвячені Сар'яну.
  • У Ростові-на-Дону, в Нахічевані є вулиця Сар'яна. На цій вулиці також знаходиться пам'ятник художнику.
  • У селі Чалтир (Мясниковський район) дитяча школа мистецтв, з 2009 року (напередодні 130-річчя майстра), носить ім'я Мартіроса Сар'яна.
  • Сар'яну присвячено вірш Сергія Шервинського «В майстерні Сар'яна» (1985).

Основні твори

  • «Вулиця. Полудень», 1911
  • «Константинопольські собаки», 1911
  • «Натюрморт. Виноград», 1911
  • «Вірменка з сазом» 1915
  • У вірменському селі, 1901
  • «Казки і сни», цикл акварелей, 1903-1908
    • «Казка», 1904
    • «Король з дочкою», 1904
    • «Біля підніжжя Арарату», 1904
    • «У джерела», 1904
    • «Чари Сонця», 1905
    • «В ущелині Ахуряна», 1905
    • «Комета», 1907
    • «Вечір у горах», 1907
    • «У тіні», 1908
    • «Біля криниці», 1908
  • «Гієни», 1909
  • «Автопортрет», темпера, 1909
  • «Фруктова лавка», 1910
  • «Фінікова пальма», темпера, 1911
  • «Ранок. Зелені гори», 1912
  • «Квіти Калаки», 1914
  • «Портрет поета Цатуряна», 1915
  • «Гора Шамирам», 1922
  • «Єреван», 1923
  • «Гори Вірменії», 1923
  • «Вірменія», 1923
  • «Строкатий пейзаж», 1924
  • «Газелі», 1926
  • «До джерела», 1926
  • «Портрет архітектора О. Таманяна», 1933
  • Ілюстрації до збірок «Вірменські народні казки», 1930, 1933, 1937
  • «Гірський пейзаж», 1942
  • «Автопортрет з палітрою», 1942
  • «Квітневий пейзаж», 1944
  • «Бжні. Фортеця», 1946
  • « Кариндж в горах Туманяна», 1952
  • «Груші», 1957
  • «Земля», 1969
  • «Портрет Р. Н. Симонова»
  • «Портрет А. С. Ісаакяна»
  • «Квіти і фрукти»
  • «Долина Арарату»

Твори

  • Сарьян М. С. Из моей жизни. — 2-е изд. — М., 1971.

Бібліографія

  • Волошин М. А. Сарьян // Аполлон. — 1913.
  • Михайлов А. И. Мартирос Сергеевич Сарьян. — М., 1958.
  • Дрампян Р. Сарьян. — М., 1964.
  • Зурабян Т. С. Краски разных времен. — Советская Россия, 1970.
  • Зурабян Т. С. Сама Армения. — Советская Россия, 1970.
  • Каменский А. А. и др. Мартирос Сарьян. Альбом. — Л.: Аврора, 1987. — 340 с.
  • Раздольская В. И. Мартирос Сарьян. — Л.: Аврора, 1998. — 160 с. —
  • Давтян Л. Константинополь Сарьяна // Иные берега. — 2010. — № 3 (19).[8]
  • Голубков Д. Н. Доброе солнце. — М.: Детская литература, 1970. — 134 с.
  • Ломизе И. Е. Мартирос Сарьян. — М.: ЮниПресс СК, 2007. — 30 с. — (Великие имена. № 32). — 120 000 экз.
  • Kamensky A. Martiros Saryan: Paintings Watercolors, Drawings, Book Illustrations, Theatrical Design. — Aurora Art Publishers, 1987. — 600 с.

В кіно

Посилання

  • Сар'ян Мартірос // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
  • Сар'ян Мартірос Сергійович. // Сайт «Герои страны» (рос.). Процитовано 7 січня 2015.
  • Офіційний сайт Будинку-музею М. [ 21 квітня 2021 у Wayback Machine.] Сар'яна [ 21 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  • Мартірос Сар'ян у фільмі Михайла Вартанова Колір вірменської землі (1969) [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.]

Примітки

  1. Сарьян Мартирос Сергеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Martiros Sergeevich Saryan
    d:Track:Q17299517
  4. Театральная энциклопедия / П. А. Марков. — М.: Советская энциклопедия, 1965. — Т. 4 (Нежин — Сярев). — Стб. 1152
  5. Цитується по книзі: Армянские народные сказки: Сборник. — Ереван: Советакан грох, 1983. — 320 с.
  6. Таганрогский художественный музей. — Таганрог: Омега-Принт, 2009. — 336 с. — .
  7. Хронография Еревана = Երևանի տարեգրությունը. — Ер.: Музей истории города Еревана, 2009. — С. 66. — 240 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Martiros Sergijovich Sar yan virm Մարտիրոս Սերգեյի Սարյան Մարտիրոս Սերգեյի Սարյան 16 28 lyutogo 1880 Nahichevan na Donu 5 travnya 1972 Yerevan virmenskij i radyanskij zhivopisec pejzazhist grafik i teatralnij hudozhnik Deputat VR SRSR 2 4 go sklikan 1946 1958 Deputat VR Virmenskoyi RSR z 1959 roku Sar yan Martiros Sergijovichvirm Մարտիրոս ՍարյանNarodzhennya16 28 lyutogo 1880 Nahichevan na Donu Oblast Vijska Donskogo Rosijska imperiya 1 Smert5 travnya 1972 1972 05 05 1 2 92 roki Yerevan Virmenska RSR SRSR 1 PohovannyadKrayina Rosijska imperiya SRSRZhanrportret pejzazh natyurmort grafika ilyustraciya i scenografiyaNavchannyaMoskovske uchilishe zhivopisu skulpturi ta zodchestvaDiyalnisthudozhnik politik ilyustratorVidomi uchniAvetisyan Minas Karapetovich i Asatryan Gegam MagnosovichChlenSH SRSRDitid i dRoboti v kolekciyid d Derzhavnij muzej mistectv narodiv Shodu Nacionalna galereya Virmeniyi Tretyakovska galereya Rosijskij muzej d i dNagorodi Sar yan Martiros Sergijovich u Vikishovishi Akademik AM SRSR 1947 Narodnij hudozhnik SRSR 1960 Geroj Socialistichnoyi Praci 1965 Laureat Leninskoyi 1961 i Stalinskoyi premiyi drugogo stupenya 1941 Tvorchist Sar yana vidigrala providnu rol u stanovlenni nacionalnoyi shkoli virmenskogo radyanskogo zhivopisu BiografiyaHudozhnik Martiros Sar yan drugij znizu zliva poryad z hachkarom u virmenskomu monastiri Sanayin v 1902 roci Virmeniya Priroda stvoryuye lyudinu shob poglyanuvshi na sebe yiyi ochima nasoloditisya divovizhnoyu svoyeyu krasoyu Martiros Sar yan Martiros Sar yan narodivsya 16 28 lyutogo 1880 roku v patriarhalnij virmenskij rodini v misti Nahichevan na Donu Novij Nahichevan nini v mezhah Rostova na Donu U 1895 roci zakinchiv miske uchilishe Z 1897 po 1904 roki navchavsya v Moskovskomu uchilishi zhivopisu liplennya i zodchestva u tomu chisli v majsternyah V O Syerova i K O Korovina U 1901 1904 rokah zdijsniv poyizdku na istorichnu batkivshinu vidvidavshi Lori Shirak Echmiadzin Ahpat Sanayin Yerevan i Sevan Budinok de u 1919 1921 rr zhiv M S Sar yan U 1900 h rokah brav uchast u vistavkah hudozhnih ob yednan Blakitna troyanda Soyuz rosijskih hudozhnikiv Svit mistectva Chotiri mistectva Silnij vpliv na stil Sar yana mav zhivopis Polya Gogena i Anri Matissa Z 1910 po 1913 roki zdijsniv nizku poyizdok v Turechchinu Yegipet i Iran U 1915 roci Sar yan priyizhdzhaye v Echmiadzin shob dopomagati bizhencyam z Tureckoyi Virmeniyi U 1916 roci priyizhdzhaye v Tiflis i odruzhuyetsya na Lusik Agayan dochkoyu virmenskogo pismennika G Agayana Todi zh Sar yan bere uchast v organizaciyi Suspilstva virmenskih hudozhnikiv i Soyuzu virmenskih hudozhnikiv U tomu zh roci vin oformlyaye vidanu V Bryusovim Antologiyu virmenskoyi poeziyi Pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi 1917 roku Sar yan priyizhdzhaye z rodinoyu v Rosiyu U 1918 1919 rokah M Sar yan zhive z sim yeyu u Novij Nahichevani Hudozhnik staye iniciatorom stvorennya i pershim direktorom Virmenskogo krayeznavchogo muzeyu v Rostovi na Donu Spivpracyuye z teatrom Teatralna majsternya U 1921 roci za zaproshennyam golovi Radi narodnih komisariv Virmeniyi O M yasnikyana pereyizhdzhaye na prozhivannya do Virmeniyi Z cih pir vin prisvyachuye zhittya zobrazhennyu yiyi prirodi U chisli jogo robit v ci roki stvorennya gerba Radyanskoyi Virmeniyi ta oformlennya zavisi pershogo virmenskogo derzhavnogo teatru V 1926 1928 rokah hudozhnik zhive i pracyuye v Parizhi Velika chastina jogo robit vistavlenih u 1928 roci v parizkij galereyi Zherar zgorila pid chas pozhezhi na korabli pri povernenni na batkivshinu U 1930 h golovnoyu temoyu Sar yana zalishayetsya priroda Virmeniyi Hudozhnik takozh pishe chislenni portreti R N Simonov A Isaakyan Avtoportret z palitroyu i yaskravi natyurmorti Osinnij natyurmort Sar yan pracyuvav takozh yak knizhkovij grafik Virmenski narodni kazki 1930 1933 1937 i yak teatralnij hudozhnik dekoraciyi i kostyumi do operi Almast O Spendiarova v Teatri operi ta baletu imeni Spendiarova 1938 1939 Yerevan Horobrij Nazar A Stepanyana David bek Tigranyana Filumena Marturano E De Filippo ta in Martiros Sar yan zigrav vazhlivu rol u zberezhenni cerkvi Surb Hach v ridnomu jomu Rostovi na Donu koli v radyanski roki postalo pitannya pro yiyi znesennya Martiros Sar yan pomer 5 travnya 1972 v Yerevani Pohovanij v panteoni parku imeni Komitasa Roboti znahodyatsya v zborahBlok poshtovih marok Virmeniyi z portretami diyachiv mistectva Komitas Hachaturyan Sar yan Terteryan Spendiaryan Gorki Avetisyan Orbeli SimonyanBudinok muzej Martirosa Sar yana Yerevan Taganrozkij hudozhnij muzej Taganrog Krasnoyarskij derzhavnij hudozhnij muzej imeni V I Surikova Krasnoyarsk Nacionalna kartinna galereya Virmeniyi Yerevan Derzhavna Tretyakovska galereya Moskva Muzej Shodu Moskva Derzhavnij Rosijskij muzej Sankt Peterburg Nacionalnij muzej rosijskogo mistectva Kiyiv Nagorodi ta premiyiAvtoportret 1907 Geroj Socialistichnoyi Praci 8 03 1965 Leninska premiya 1961 za cikl kartin Moya Batkivshina Virmeniya 1923 Kolgosp sela Karindzh v gorah Tumanyana 1952 Zbir bavovni v Araratskij dolini 1949 Lalvar 1952 Araratska dolina z Dvina Ararat z Dvina 1952 Byurakan Stalinska premiya drugogo stupenya 1941 za oformlennya opernogo spektaklyu Almast O O Spendiarova v Yerevanskomu opernomu teatri Narodnij hudozhnik SRSR 1960 Narodnij hudozhnik Virmenskoyi RSR 27 02 1926 Chotiri ordena Lenina 24 11 1945 31 05 1950 8 03 1965 28 02 1970 Orden Trudovogo Chervonogo Prapora 7 01 1936 Orden Znak Poshani 4 11 1939 Medal Za oboronu Kavkazu 1944 Medal Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 1945 Pam yatPoshtovij konvert SRSR 1979 rikU Yerevani Sar yanu sporudzheno pam yatnik Takozh odna z centralnih vulic mista nosit im ya Martirosa Sar yana U 2000 ta 2005 rokah vipusheni poshtovi marki Virmeniyi prisvyacheni Sar yanu U Rostovi na Donu v Nahichevani ye vulicya Sar yana Na cij vulici takozh znahoditsya pam yatnik hudozhniku U seli Chaltir Myasnikovskij rajon dityacha shkola mistectv z 2009 roku naperedodni 130 richchya majstra nosit im ya Martirosa Sar yana Sar yanu prisvyacheno virsh Sergiya Shervinskogo V majsterni Sar yana 1985 Osnovni tvori Vulicya Poluden 1911 Konstantinopolski sobaki 1911 Natyurmort Vinograd 1911 Virmenka z sazom 1915 U virmenskomu seli 1901 Kazki i sni cikl akvarelej 1903 1908 Kazka 1904 Korol z dochkoyu 1904 Bilya pidnizhzhya Araratu 1904 U dzherela 1904 Chari Soncya 1905 V ushelini Ahuryana 1905 Kometa 1907 Vechir u gorah 1907 U tini 1908 Bilya krinici 1908 Giyeni 1909 Avtoportret tempera 1909 Fruktova lavka 1910 Finikova palma tempera 1911 Ranok Zeleni gori 1912 Kviti Kalaki 1914 Portret poeta Caturyana 1915 Gora Shamiram 1922 Yerevan 1923 Gori Virmeniyi 1923 Virmeniya 1923 Strokatij pejzazh 1924 Gazeli 1926 Do dzherela 1926 Portret arhitektora O Tamanyana 1933 Ilyustraciyi do zbirok Virmenski narodni kazki 1930 1933 1937 Girskij pejzazh 1942 Avtoportret z palitroyu 1942 Kvitnevij pejzazh 1944 Bzhni Fortecya 1946 Karindzhv gorah Tumanyana 1952 Grushi 1957 Zemlya 1969 Portret R N Simonova Portret A S Isaakyana Kviti i frukti Dolina Araratu TvoriSaryan M S Iz moej zhizni 2 e izd M 1971 BibliografiyaVoloshin M A Saryan Apollon 1913 Mihajlov A I Martiros Sergeevich Saryan M 1958 Drampyan R Saryan M 1964 Zurabyan T S Kraski raznyh vremen Sovetskaya Rossiya 1970 Zurabyan T S Sama Armeniya Sovetskaya Rossiya 1970 Kamenskij A A i dr Martiros Saryan Albom L Avrora 1987 340 s Razdolskaya V I Martiros Saryan L Avrora 1998 160 s ISBN 5 7300 0669 1 Davtyan L Konstantinopol Saryana Inye berega 2010 3 19 8 Golubkov D N Dobroe solnce M Detskaya literatura 1970 134 s Lomize I E Martiros Saryan M YuniPress SK 2007 30 s Velikie imena 32 120 000 ekz Kamensky A Martiros Saryan Paintings Watercolors Drawings Book Illustrations Theatrical Design Aurora Art Publishers 1987 600 s V kinoKolir virmenskoyi zemli 1969 zaboronena debyutna strichka rezhisera Mihajla Vartanova PosilannyaSar yan Martiros Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Sar yan Martiros Sergijovich Sajt Geroi strany ros Procitovano 7 sichnya 2015 Oficijnij sajt Budinku muzeyu M 21 kvitnya 2021 u Wayback Machine Sar yana 21 kvitnya 2021 u Wayback Machine Martiros Sar yan u filmi Mihajla Vartanova Kolir virmenskoyi zemli 1969 30 chervnya 2016 u Wayback Machine PrimitkiSaryan Martiros Sergeevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Martiros Sergeevich Saryan d Track Q17299517 Teatralnaya enciklopediya P A Markov M Sovetskaya enciklopediya 1965 T 4 Nezhin Syarev Stb 1152 Cituyetsya po knizi Armyanskie narodnye skazki Sbornik Erevan Sovetakan groh 1983 320 s Taganrogskij hudozhestvennyj muzej Taganrog Omega Print 2009 336 s ISBN 978 5 91575 021 9 Hronografiya Erevana Երևանի տարեգրությունը Er Muzej istorii goroda Erevana 2009 S 66 240 s

Дата публікації:
Топ