Санкції проти Іраку – торгово-фінансове ембарго, введене Радою Безпеки ООН проти Іраку . Санкції почали діяти з 6 серпня 1990 року, через чотири дні після вторгнення Іраку до Кувейту. Дія більшості з них тривала до травня 2003 року, коли Саддам Хуссейн був насильно зміщений з посади керівника Іраку . Частина санкцій, у тому числі і виплата репарацій Кувейту, діє на Ipaкy й досі .
Цілі санкцій. Ухвалення резолюцій
Початкова мета санкцій – змусити Ірак вивести свої війська з Кувейту, а також здійснити виплату репарацій та знищити зброю масового ураження, яку, за неперевіреними даними, мав Ірак. Спершу Рада безпеки ООН прийняла , в якій обмовила низку жорстких економічних санкцій щодо Іраку. Після закінчення 1991 року бойових дій у рамках війни в Перській затоці антиіракські санкції, всупереч очікуванням низки експертів, були продовжені; багато в чому продовження санкцій було пов'язане з вимогою припинити виробництво зброї масового ураження (докази якого так і не було виявлено). Колишні та нові санкції були об'єднані в одному пакеті, прийнятому за підсумками чергової . Санкції забороняли будь-які форми торговельно-економічних відносин з Іраком за винятком постачання медикаментів та , що постачаються до Іраку в рамках надання міжнародної гуманітарної допомоги. Тим не менш, постачання лікарських препаратів та продовольства піддавалися ретельній регламентації країнами, які сприяли прийняттю санкцій проти Іраку .
Цілі введення санкцій, заявлені в резолюціях 661 і 687 Ради безпеки ООН – домогтися знищення іракським керівництвом нібито виробленої ним зброї масового ураження; добитися того, щоб Ірак списав та знищив розроблені раніше балістичні ракети збільшеної дальності; заборонити іракському керівництву надавати підтримку терористичним рухам та змусити Ірак виплатити репарації та зовнішній державний борг .
Як було зазначено в одному з повідомлень , резолюція 661 Радбезу ООН передбачала введення комплексних (всебічних) санкцій проти Іраку у зв'язку з його вторгненням на територію Кувейту. Ці санкції передбачали суворе обмеження товарів, які могли бути експортовані Іраком в інші держави, та товарів, що підлягали імпорту до Іраку .
Заборона на ввезення та вивезення товарів
Спочатку не видав повний перелік товарів, які заборонено було ввозити до Іраку, і ухвалив рішення послідовно оцінювати окремі заявки щодо різних товарів, які могли підпадати під санкції. Проте було дозволено ввозити до Іраку медикаменти, продовольчі товари та продукти першої необхідності для потреб цивільного населення в рамках надання гуманітарної допомоги. Особи, які бажали постачати свої товари до Іраку в торгових або некомерційних (у тому числі благодійних) цілях, згідно з програмою санкцій, повинні були подавати заявку на отримання експортної ліцензії в будь-якій державі, що входить до ООН, яка після отримання заявки повинна були надіслати її на оцінку до Комітету з санкцій ООН, який визначав, чи можна ввозити цей товар до Іраку чи ні. Втім, Комітет мав право зберігати своє рішення у секреті. До того ж, будь-який член комітету зі статуту міг накласти вето на дозвіл постачання того чи іншого товару до Іраку без пояснення причини. Така модель санкцій могла об'єктивно вважатися найбільш дискримінаційною порівняно з іншими – як в економічному, так і психологічному планах.
Насамперед під заборону підпадали ті товари, які прямо чи опосередковано могли бути використані у військових цілях. До цього списку, наприклад, потрапляли комп'ютери та трактори. Водночас Комітет залишав на власний розсуд питання про те, що може вважатися товаром першої необхідності для пересічних жителів Іраку, що, своєю чергою, визначало верховне право Комітету дозволяти ввезення таких товарів для потреб населення Іраку чи не дозволяти. У випадку, якщо Комітет із санкцій давав офіційний дозвіл на постачання товару з конкретної країни, він надсилав її представникам повідомлення про це. Представники відповідних органів влади, у свою чергу, повідомляли подавця заявки про те, що його товар може бути завезений на територію Іраку. Таким чином, процедуру санкціонування ввезення товарів до Іраку було надмірно бюрократизовано. Більше того, підприємство, яке отримало схвалення на ввезення товарів, мало постачати їх морським шляхом, і незважаючи на дозвіл, виданий Комітетом, вантажі, що поставляються до Іраку, могли піддаватися інспекції в будь-якій формі і могли бути конфісковані за результатами додаткових перевірок.
У 2002 році список санкцій був дещо пом'якшений, а Комітет із санкцій вирішив запровадити винятки для окремих одиниць товарів, видавши своєрідний «список переглянутих товарів» (англ. List of Good Reviews ). Всі товари, які були перераховані в цьому списку, могли бути імпортовані до Іраку без будь-яких обмежень, а одиниці товарів, які могли використовуватися в подвійних цілях (у цивільному житті та у військовій сфері), мали піддаватися перегляду час від часу . У той же час обґрунтованість визначення того, який товар у тих чи інших ситуаціях міг використовуватися населенням Іраку у військових потребах, все ж таки викликала сумніви.
Ембарго на нафтові постачання
Після введення санкцій Ірак серйозно постраждав від обмежень нафтових постачань, а згодом щодо Багдада систематично діяла . У зв'язку з початком військового протистояння в Перській затоці міжвідомча місія ООН зазначила, що населення Іраку незабаром може опинитися перед масштабною гуманітарною катастрофою, пов'язаною гострою нестачею продовольства, яка може проявитися в поширенні епідемій і голоду. Представники ООН також зазначили, що катастрофа, що загрожує Іраку, виявиться неминучою у разі, якщо кошти, що підтримують життєдіяльність цивільного населення Іраку, не будуть у терміновому порядку йому надані . Уряд Іраку відхилив резолюції №№ 712 і 716 Радбезу ООН, які пропонували Іраку передати певну кількість нафти в обмін на отримання населенням країни життєво необхідних продовольчих товарів, щоб уникнути важкої гуманітарної кризи. Представники правлячих кіл Іраку розцінили отримані пропозиції як цинічний шантаж і грубе втручання у внутрішні справи.
Офіційне ухвалення програми «Нафта в обмін на продовольство»
Тим не менш, 14 квітня 1995 року Рада безпеки ООН прийняла нову резолюцію 986, в якій офіційно затверджувалася програма «нафта в обмін на продовольство», яка покликана була допомогти мирним жителям Іраку, які серйозно постраждали від економічних санкцій. Ця програма була запущена у 1996 році, а перші поставки продовольчих товарів розпочалися лише у березні 1997 року. Ця програма фінансувалася рахунок надходжень від експорту іракської нафти. Статистичними компаніями було підраховано, що від темпів реалізації плану продовольчих поставок до Іраку залежало приблизно 60 % населення Іраку, яке наприкінці 1990-х років становило приблизно 26 мільйонів. Спочатку Іраку було дозволено продавати нафти на два мільярди доларів кожні шість місяців, причому дві-три від суми, вирученої за підсумками продажу, надходило на задоволення гуманітарних потреб цивільного населення країни. 1998 року ліміт був підвищений до 2,56 мільярдів доларів кожні півроку. У грудні 1999 року Рада Безпеки ООН зняла будь-які обмеження на кількість нафти, що експортується Іраком в обмін на продовольство.
Розподіл коштів
Кошти, отримані рахунок постачання нафти, розподілялися так:
- 72% було спрямовано на гуманітарні потреби.
- 25% надходили до компенсаційного фонду, з якого відбувалася виплата репарацій.
- 2,2% покривали адміністративні та операційні (технічні) витрати ООН.
- 0,8% надходили на оплату технічних витрат під час здійснення програми контролю над нерозповсюдженням зброї масового поражения.
З тих 72 відсотків, які надходили на гуманітарні потреби, 59% було виділено на укладання договорів щодо постачання продовольства та обладнання урядом Іраку для 15 центральних та південних губерній, а 13% надходило до бюджету 13 південних провінцій, де ООН здійснювало гуманітарну програму від імені уряду Іраку.
Забезпечення режиму санкцій
Забезпечення дотримання санкцій насамперед гарантувалося фактором загрози застосування військової сили та механізмами правового тиску. Після ухвалення резолюції 665 США та їх союзниками було розроблено та впроваджено «систему міжнародного перехоплення» (англ. Multinational Interception Force ), чиїм основним завданням було виявлення, огляд та можливе вилучення вантажів, а також затримання та огляд суден та їх екіпажів, які підозрювалися у постачанні тих чи інших несанкціонованих товарів до Іраку або вивозилися з Іраку . Правова сторона санкцій забезпечувалася індивідуальними діями, що робилися урядами окремих країн, які приєдналися та підтримували санкції проти Багдада . У виконання санкційних умов було доручено (англ. Office of Foreign Assets Control (OFAC ). Зокрема, 2005 року ця організація оштрафувала пацифістський благодійний фонд « » (англ. Voices in the Wilderness ), заснований американською пацифістською , на 20 000 доларів за перевезення заборонених товарів до Іраку без подання заявки на отримання експортної ліцензії відповідно до норми закону, що викликало шквал критики з боку багатьох правозахисних груп у різних країнах світу . Незважаючи на те, що лідера Іраку Саддама Хуссейна давно повалили, а в Іраку встановився прозахідний уряд, ще на момент 2011 року OFAC все ще намагається домогтися виплати штрафу на суму 10 000 доларів разом з відсотками від підприємця за постачання лікарських препаратів жителям Басри півтора десятиліття тому . Ці медикаменти призначалися в першу чергу цивільному населенню (у тому числі і дітям), яке страждало від економічної депресії та хвороб, спричинених нестачею продовольства.
Роль санкцій у обмеженні виробництва озброєння
Згідно з поширеною думкою західних військових експертів та політологів, що спеціалізуються на проблематиці Близького Сходу, завдяки санкціям вдалося досягти суттєвого обмеження іракського озброєння. Зокрема, американський військовий теоретик та один із розробників сучасної військової доктрини США визнав, що санкції послабили військовий потенціал Іраку . Дослідники та вважають, що завдяки санкціям вдалося змусити Ірак погодитись на проведення регулярних інспекцій та моніторингу стратегії ліквідації зброї масового ураження. Також, на думку американських дослідників, за допомогою санкцій вдалося домогтися деяких поступок з боку Іраку щодо низки політичних питань, наприклад, щодо вирішення прикордонної суперечки з Кувейтом. Також експерти країн Заходу відзначають ключову роль санкцій у тому, що Іраку не вдалося відбудувати свою військову систему після війни в Перській затоці і в цілому санкції призвели до поступової демілітаризації країни. Також в умовах санкцій було заблоковано імпорт матеріалів та технологій для виробництва зброї масового ураження . Згодом Саддам Хуссейн зазначав під час допитів за участю слідчих ФБР , що «збройні сили Іраку були знищені санкціями ООН» .
Згубні наслідки санкцій для цивільного населення Іраку
За даними міжнародних організацій, які відслідковували наслідки санкцій, неодноразово наголошувалося, що громадянське населення Іраку суттєво постраждало від систематичного недоїдання та вживання низькоякісного продовольства. Також до негативних наслідків для пересічних жителів країни спричинила гостра нестача лікарських препаратів. Всі ці явища спровокували зростання захворювань, у тому числі контагіозних, серед різних вікових та соціальних груп населення, а додатковим фактором для поширення інфекцій стала нестача чистої питної води . У 2001 році голова наукового комітету направив повідомлення на адресу британського періодичного видання The BMJ (колишня назва англ. British Medical Journal ), в якому закликав поширити відомості про катастрофічні наслідки торговельно-економічних санкцій, які торкнулися іракської системи охорони здоров'я, фактичним творцем якої став іракський лідер Саддам Хуссейн . Інші іракські правозахисники та громадські діячі також закликали міжнародне співтовариство призупинити дію антиіракських санкцій, які за неповні десять років призвели до згубних наслідків та поширення небезпечних захворювань серед мирного населення країни.
Сучасна іракська економіка багато в чому будується на нафтовому експорті. 1989 року сектор нафтових поставок становив 60% від ВВП країни. Результатом цієї залежності від постачання енергоносіїв стало закономірне звуження економічної бази у зв'язку з санкціями; як наслідок постраждав також агропромисловий комплекс Іраку, скорочення виробничих потужностей якого розпочалося з 1990-х років. Ряд експертів сходиться на думці, що введені на початку 1990-х санкції мали руйнівний вплив на розвиток економіки та загальний рівень продовольчої безпеки, таким чином, до весни 2003 року, коли західна коаліція розпочала військове вторгнення до Іраку, держава вже була суттєво ослаблена внаслідок тривалої політики санкцій, яка демонтувала економічну систему країни.
Брак продовольства. Розповсюдження захворювань
Тим не менш, незабаром після імплементації санкцій уряд Іраку з метою послабити їх вплив розробив систему безкоштовних поставок продовольства з розрахунку 1000 калорій на людину на день або 40 % від денної норми, що стало ключовим фактором виживання для незахищених верств населення. У травні 2000 року ЮНІСЕФ зазначила в одному зі своїх повідомлень, що приблизно половина всіх дітей Іраку молодше за п'ять років страждала від діареї (притому що відсоток дитячого та підліткового населення в Іраку 1990-х років був дуже високий, зокрема, на 2000 45% населення країни становили люди віком до 14 років включно, що було одним із рекордних показників у регіоні та у світовому масштабі). Внаслідок санкцій дохід на душу населення в Іраку впав з 3510 доларів у 1989 році до 450 доларів у 1996 році, і особливо сильний вплив на зниження рівня доходів справила девальвація іракського динара .
Зміна ролі жінки
В епоху Саддама Хуссейна з початку 1970-х років Ірак став однією з небагатьох держав на близькому сході, яка інвестувала значні кошти у створення системи загальної освіти для дівчаток і жінок . Однак у зв'язку з санкційними заходами разом із зростаючою мілітаризацією початку 1990-х років рівень освіти серед жіночого населення почав неухильно знижуватися. Економічні труднощі у поєднанні з військовими втратами призвели до того, що в останні півтора десятиліття до початку збройної інтервенції 2003 року в Іраку збільшилася кількість домогосподарок та працюючих жінок .
Наслідки заборони на ввезення хлору
Однією з найбільш складних проблем стали обмеження на імпорт хлору в Ірак у зв'язку з тим, що хлор як вихідний матеріал може використовуватися для створення отруйного газоподібного хлору . Заборона на постачання хлору в країну призвела до різкого скорочення рівня очищення питної води та вкрай несприятливих наслідків для населення. Зокрема, після огляду низки водоочисних споруд у Багдаді президент (англ. Sanitary Chemists & Technicians Association ) відзначив високий рівень захворювань населення столиці через відсутність чистої води та рекомендував пом'якшити умови санкцій, дозволивши постачання рідкого хлору до Іраку для дезінфекції системи водопостачання .
Думка про санкції. Демарш Холлідея
1 вересня 1997 року координатором гуманітарної програми ООН у Багдаді був призначений , який, прибувши до Іраку з ознайомчою місією, зазнав шоку від загального економічного та фізичного стану місцевого населення, внаслідок чого в жовтні 1998 року він свідомо пішов у відставку після 3 літньої дипломатичної та правозахисної кар'єри в різних відомствах та установах ООН для того, щоб мати можливість вільно критикувати вкрай репресивний режим санкцій, від яких страждало просте іракське населення. Сам Холлідей категорично відмовився керувати втіленням санкцій у життя, зазначивши: «Я не хочу вводити програму, яка по суті відповідає міжнародному визначенню поняття « геноцид » . Цей вислів викликав неоднозначну реакцію в дипломатичних колах ООН та серед груп західних політологів, які займаються проблематикою Близького Сходу. Наприклад, Софі Бухарі, журналістка, яка працювала в ООН, заявила, що «деякі експерти у галузі юриспруденції проти використання такої термінології». Скептично до заяви Девіда Холлідея віднісся фахівець у галузі міжнародного та регіонального права Маріо Бетатті, який різко висловився на адресу чиновника, який подав у відставку: «люди, які так кажуть, не знаються на праві. Природно, ембарго мало несприятливий вплив на жителів Іраку, але це зовсім не злочин проти людяності чи геноцид» . Так чи інакше, низка високопосадовців ООН, у тому числі й Холлідей, критикували санкційну стратегію проти Іраку, кваліфікуючи санкції як жорстокі та цинічні репресії проти іракського народу. Зокрема, німецький дипломат-правозахисник Ханс фон Спонек, який став наступником Холлідея на посаді координатора гуманітарної програми ООН з Іраку, також висловив рішучий протест щодо суворості санкцій, назвавши наслідки, до яких призвели санкції, «справжньою людською трагедією» . Ютта Бургхардт, голова відділення Всесвітньої продовольчої програми в Іраку, підтримала ці заяви і наголосила на жорстокості та нелюдяності санкційного режиму та його згубному характері для населення Іраку, яке поставлено на межу тяжкої гуманітарної катастрофи.
Примітки
- Resolution 1483 - UN Security Council - Global Policy Forum. Globalpolicy.org. Процитовано 1 червня 2011.
- UN lifts sanctions against Iraq (BBC). BBC News. 15 грудня 2010.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 січня 2010.
- . Reuters. 27 червня 2013. Архів оригіналу за 27 листопада 2015. Процитовано 30 вересня 2017.
- UN Security Council Resolution 661. Fas.org. Процитовано 15 червня 2009.
- United Nations Security Council Resolution 687.
- UN Security Council Resolutions relating to Iraq.
- Fact Sheet. Office of the Iraq Oil-For-Food Programme. 21 листопада 2003. Процитовано 7 червня 2011.
- Iraq-Related Sanctions. United States Department of State. Процитовано 19 вересня 2011.
- U.N. Plans Soon to Streamline Application of Iraq Sanctions
- "Goods Review List" for Iraq. state.gov.
- Martti Ahtisaari (20 березня 1991). Report to the Secretary-General on humanitarian needs in Kuwait and Iraq (PDF). United Nations. Процитовано 26 січня 2013.
- Maritime Interception Operations (MIO). GlobalSecurity.org. Процитовано 8 червня 2011.
- Voices in the Wilderness Ordered to Pay $20K for Bringing Aid to Iraq. Democracy Now!. 16 серпня 2005. Процитовано 8 червня 2011.
- Timeline. Fined For Helping Iraqi Kids. Процитовано 8 червня 2011.
- [en]. [en]. — New York : HarperCollins, 2008. — С. 193. — .
- Cortright, David (19 червня 2004). . Fourthfreedom.org. Архів оригіналу за 18 вересня 2007. Процитовано 30 травня 2009.
- Cortright, David (2001-11). . . Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 12 липня 2022.
- Cortright, David (11 вересня 2001). . Fourthfreedom.org. Архів оригіналу за 10 березня 2010. Процитовано 30 травня 2009.
- Saddam Hussein Talks to the FBI. Gwu.edu. Процитовано 6 липня 2009.
- Kessler, Glenn (2 липня 2009). Saddam Hussein Said WMD Talk Helped Him Look Strong to Iran. washingtonpost.com. Процитовано 6 липня 2009.
- G.R. Popal (2000-07). Impact of sanctions on the population of Iraq. Eastern Mediterranean Health Journal. Процитовано 3 червня 2011.
- Adnan Al-Araji. Iraqi doctors appeal for help from doctors in other countries // BMJ : journal. — 2001. — Vol. 323 (8 July). — P. 53. — DOI: . — PMID 11464839 .
- . Unicef.org. 9 квітня 2007. Архів оригіналу за 2 січня 2010. Процитовано 15 червня 2009.
- John Pike. Fallujah II / Habbaniyah II - Iraq Special Weapons Facilities. Globalsecurity.org. Процитовано 21 грудня 2010.[]
- (ed.), (1997). ECONOMIC SANCTIONS AND DEVELOPMENT - Studies in International Relations, XXIII - Vienna: International Progress Organization, 1997. I-p-o.org. Процитовано 21 грудня 2010.
- David Sole (12 травня 1998). . Iacenter.org (Wayback Machine). Архів оригіналу за 3 грудня 2008. Процитовано 1 червня 2011.
- John Pilger New Statesman - John Pilger on why we ignored Iraq in the 1990s on why we ignored Iraq in the 1990s , 4 October 2004
- Sophie Boukhari Embargo against Iraq: Crime and punishment UNESCO website.
- BBC News - MIDDLE EAST - UN sanctions rebel resigns. bbc.co.uk.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sankciyi proti Iraku torgovo finansove embargo vvedene Radoyu Bezpeki OON proti Iraku Sankciyi pochali diyati z 6 serpnya 1990 roku cherez chotiri dni pislya vtorgnennya Iraku do Kuvejtu Diya bilshosti z nih trivala do travnya 2003 roku koli Saddam Hussejn buv nasilno zmishenij z posadi kerivnika Iraku Chastina sankcij u tomu chisli i viplata reparacij Kuvejtu diye na Ipaky j dosi Cili sankcij Uhvalennya rezolyucijPochatkova meta sankcij zmusiti Irak vivesti svoyi vijska z Kuvejtu a takozh zdijsniti viplatu reparacij ta znishiti zbroyu masovogo urazhennya yaku za neperevirenimi danimi mav Irak Spershu Rada bezpeki OON prijnyala v yakij obmovila nizku zhorstkih ekonomichnih sankcij shodo Iraku Pislya zakinchennya 1991 roku bojovih dij u ramkah vijni v Perskij zatoci antiirakski sankciyi vsuperech ochikuvannyam nizki ekspertiv buli prodovzheni bagato v chomu prodovzhennya sankcij bulo pov yazane z vimogoyu pripiniti virobnictvo zbroyi masovogo urazhennya dokazi yakogo tak i ne bulo viyavleno Kolishni ta novi sankciyi buli ob yednani v odnomu paketi prijnyatomu za pidsumkami chergovoyi Sankciyi zaboronyali bud yaki formi torgovelno ekonomichnih vidnosin z Irakom za vinyatkom postachannya medikamentiv ta sho postachayutsya do Iraku v ramkah nadannya mizhnarodnoyi gumanitarnoyi dopomogi Tim ne mensh postachannya likarskih preparativ ta prodovolstva piddavalisya retelnij reglamentaciyi krayinami yaki spriyali prijnyattyu sankcij proti Iraku Cili vvedennya sankcij zayavleni v rezolyuciyah 661 i 687 Radi bezpeki OON domogtisya znishennya irakskim kerivnictvom nibito viroblenoyi nim zbroyi masovogo urazhennya dobitisya togo shob Irak spisav ta znishiv rozrobleni ranishe balistichni raketi zbilshenoyi dalnosti zaboroniti irakskomu kerivnictvu nadavati pidtrimku teroristichnim ruham ta zmusiti Irak viplatiti reparaciyi ta zovnishnij derzhavnij borg Yak bulo zaznacheno v odnomu z povidomlen rezolyuciya 661 Radbezu OON peredbachala vvedennya kompleksnih vsebichnih sankcij proti Iraku u zv yazku z jogo vtorgnennyam na teritoriyu Kuvejtu Ci sankciyi peredbachali suvore obmezhennya tovariv yaki mogli buti eksportovani Irakom v inshi derzhavi ta tovariv sho pidlyagali importu do Iraku Zaborona na vvezennya ta vivezennya tovarivSpochatku ne vidav povnij perelik tovariv yaki zaboroneno bulo vvoziti do Iraku i uhvaliv rishennya poslidovno ocinyuvati okremi zayavki shodo riznih tovariv yaki mogli pidpadati pid sankciyi Prote bulo dozvoleno vvoziti do Iraku medikamenti prodovolchi tovari ta produkti pershoyi neobhidnosti dlya potreb civilnogo naselennya v ramkah nadannya gumanitarnoyi dopomogi Osobi yaki bazhali postachati svoyi tovari do Iraku v torgovih abo nekomercijnih u tomu chisli blagodijnih cilyah zgidno z programoyu sankcij povinni buli podavati zayavku na otrimannya eksportnoyi licenziyi v bud yakij derzhavi sho vhodit do OON yaka pislya otrimannya zayavki povinna buli nadislati yiyi na ocinku do Komitetu z sankcij OON yakij viznachav chi mozhna vvoziti cej tovar do Iraku chi ni Vtim Komitet mav pravo zberigati svoye rishennya u sekreti Do togo zh bud yakij chlen komitetu zi statutu mig naklasti veto na dozvil postachannya togo chi inshogo tovaru do Iraku bez poyasnennya prichini Taka model sankcij mogla ob yektivno vvazhatisya najbilsh diskriminacijnoyu porivnyano z inshimi yak v ekonomichnomu tak i psihologichnomu planah Nasampered pid zaboronu pidpadali ti tovari yaki pryamo chi oposeredkovano mogli buti vikoristani u vijskovih cilyah Do cogo spisku napriklad potraplyali komp yuteri ta traktori Vodnochas Komitet zalishav na vlasnij rozsud pitannya pro te sho mozhe vvazhatisya tovarom pershoyi neobhidnosti dlya peresichnih zhiteliv Iraku sho svoyeyu chergoyu viznachalo verhovne pravo Komitetu dozvolyati vvezennya takih tovariv dlya potreb naselennya Iraku chi ne dozvolyati U vipadku yaksho Komitet iz sankcij davav oficijnij dozvil na postachannya tovaru z konkretnoyi krayini vin nadsilav yiyi predstavnikam povidomlennya pro ce Predstavniki vidpovidnih organiv vladi u svoyu chergu povidomlyali podavcya zayavki pro te sho jogo tovar mozhe buti zavezenij na teritoriyu Iraku Takim chinom proceduru sankcionuvannya vvezennya tovariv do Iraku bulo nadmirno byurokratizovano Bilshe togo pidpriyemstvo yake otrimalo shvalennya na vvezennya tovariv malo postachati yih morskim shlyahom i nezvazhayuchi na dozvil vidanij Komitetom vantazhi sho postavlyayutsya do Iraku mogli piddavatisya inspekciyi v bud yakij formi i mogli buti konfiskovani za rezultatami dodatkovih perevirok U 2002 roci spisok sankcij buv desho pom yakshenij a Komitet iz sankcij virishiv zaprovaditi vinyatki dlya okremih odinic tovariv vidavshi svoyeridnij spisok pereglyanutih tovariv angl List of Good Reviews Vsi tovari yaki buli pererahovani v comu spisku mogli buti importovani do Iraku bez bud yakih obmezhen a odinici tovariv yaki mogli vikoristovuvatisya v podvijnih cilyah u civilnomu zhitti ta u vijskovij sferi mali piddavatisya pereglyadu chas vid chasu U toj zhe chas obgruntovanist viznachennya togo yakij tovar u tih chi inshih situaciyah mig vikoristovuvatisya naselennyam Iraku u vijskovih potrebah vse zh taki viklikala sumnivi Embargo na naftovi postachannyaPislya vvedennya sankcij Irak serjozno postrazhdav vid obmezhen naftovih postachan a zgodom shodo Bagdada sistematichno diyala U zv yazku z pochatkom vijskovogo protistoyannya v Perskij zatoci mizhvidomcha misiya OON zaznachila sho naselennya Iraku nezabarom mozhe opinitisya pered masshtabnoyu gumanitarnoyu katastrofoyu pov yazanoyu gostroyu nestacheyu prodovolstva yaka mozhe proyavitisya v poshirenni epidemij i golodu Predstavniki OON takozh zaznachili sho katastrofa sho zagrozhuye Iraku viyavitsya neminuchoyu u razi yaksho koshti sho pidtrimuyut zhittyediyalnist civilnogo naselennya Iraku ne budut u terminovomu poryadku jomu nadani Uryad Iraku vidhiliv rezolyuciyi 712 i 716 Radbezu OON yaki proponuvali Iraku peredati pevnu kilkist nafti v obmin na otrimannya naselennyam krayini zhittyevo neobhidnih prodovolchih tovariv shob uniknuti vazhkoyi gumanitarnoyi krizi Predstavniki pravlyachih kil Iraku rozcinili otrimani propoziciyi yak cinichnij shantazh i grube vtruchannya u vnutrishni spravi Oficijne uhvalennya programi Nafta v obmin na prodovolstvo Tim ne mensh 14 kvitnya 1995 roku Rada bezpeki OON prijnyala novu rezolyuciyu 986 v yakij oficijno zatverdzhuvalasya programa nafta v obmin na prodovolstvo yaka poklikana bula dopomogti mirnim zhitelyam Iraku yaki serjozno postrazhdali vid ekonomichnih sankcij Cya programa bula zapushena u 1996 roci a pershi postavki prodovolchih tovariv rozpochalisya lishe u berezni 1997 roku Cya programa finansuvalasya rahunok nadhodzhen vid eksportu irakskoyi nafti Statistichnimi kompaniyami bulo pidrahovano sho vid tempiv realizaciyi planu prodovolchih postavok do Iraku zalezhalo priblizno 60 naselennya Iraku yake naprikinci 1990 h rokiv stanovilo priblizno 26 miljoniv Spochatku Iraku bulo dozvoleno prodavati nafti na dva milyardi dolariv kozhni shist misyaciv prichomu dvi tri vid sumi viruchenoyi za pidsumkami prodazhu nadhodilo na zadovolennya gumanitarnih potreb civilnogo naselennya krayini 1998 roku limit buv pidvishenij do 2 56 milyardiv dolariv kozhni pivroku U grudni 1999 roku Rada Bezpeki OON znyala bud yaki obmezhennya na kilkist nafti sho eksportuyetsya Irakom v obmin na prodovolstvo Rozpodil koshtivKoshti otrimani rahunok postachannya nafti rozpodilyalisya tak 72 bulo spryamovano na gumanitarni potrebi 25 nadhodili do kompensacijnogo fondu z yakogo vidbuvalasya viplata reparacij 2 2 pokrivali administrativni ta operacijni tehnichni vitrati OON 0 8 nadhodili na oplatu tehnichnih vitrat pid chas zdijsnennya programi kontrolyu nad nerozpovsyudzhennyam zbroyi masovogo porazheniya Z tih 72 vidsotkiv yaki nadhodili na gumanitarni potrebi 59 bulo vidileno na ukladannya dogovoriv shodo postachannya prodovolstva ta obladnannya uryadom Iraku dlya 15 centralnih ta pivdennih gubernij a 13 nadhodilo do byudzhetu 13 pivdennih provincij de OON zdijsnyuvalo gumanitarnu programu vid imeni uryadu Iraku Zabezpechennya rezhimu sankcijAmerikanskij vertolit prolitaye nad rosijskim tankerom Volgoneft 147 Zabezpechennya dotrimannya sankcij nasampered garantuvalosya faktorom zagrozi zastosuvannya vijskovoyi sili ta mehanizmami pravovogo tisku Pislya uhvalennya rezolyuciyi 665 SShA ta yih soyuznikami bulo rozrobleno ta vprovadzheno sistemu mizhnarodnogo perehoplennya angl Multinational Interception Force chiyim osnovnim zavdannyam bulo viyavlennya oglyad ta mozhlive viluchennya vantazhiv a takozh zatrimannya ta oglyad suden ta yih ekipazhiv yaki pidozryuvalisya u postachanni tih chi inshih nesankcionovanih tovariv do Iraku abo vivozilisya z Iraku Pravova storona sankcij zabezpechuvalasya individualnimi diyami sho robilisya uryadami okremih krayin yaki priyednalisya ta pidtrimuvali sankciyi proti Bagdada U vikonannya sankcijnih umov bulo dorucheno angl Office of Foreign Assets Control OFAC Zokrema 2005 roku cya organizaciya oshtrafuvala pacifistskij blagodijnij fond angl Voices in the Wilderness zasnovanij amerikanskoyu pacifistskoyu na 20 000 dolariv za perevezennya zaboronenih tovariv do Iraku bez podannya zayavki na otrimannya eksportnoyi licenziyi vidpovidno do normi zakonu sho viklikalo shkval kritiki z boku bagatoh pravozahisnih grup u riznih krayinah svitu Nezvazhayuchi na te sho lidera Iraku Saddama Hussejna davno povalili a v Iraku vstanovivsya prozahidnij uryad she na moment 2011 roku OFAC vse she namagayetsya domogtisya viplati shtrafu na sumu 10 000 dolariv razom z vidsotkami vid pidpriyemcya za postachannya likarskih preparativ zhitelyam Basri pivtora desyatilittya tomu Ci medikamenti priznachalisya v pershu chergu civilnomu naselennyu u tomu chisli i dityam yake strazhdalo vid ekonomichnoyi depresiyi ta hvorob sprichinenih nestacheyu prodovolstva Rol sankcij u obmezhenni virobnictva ozbroyennyaZgidno z poshirenoyu dumkoyu zahidnih vijskovih ekspertiv ta politologiv sho specializuyutsya na problematici Blizkogo Shodu zavdyaki sankciyam vdalosya dosyagti suttyevogo obmezhennya irakskogo ozbroyennya Zokrema amerikanskij vijskovij teoretik ta odin iz rozrobnikiv suchasnoyi vijskovoyi doktrini SShA viznav sho sankciyi poslabili vijskovij potencial Iraku Doslidniki ta vvazhayut sho zavdyaki sankciyam vdalosya zmusiti Irak pogoditis na provedennya regulyarnih inspekcij ta monitoringu strategiyi likvidaciyi zbroyi masovogo urazhennya Takozh na dumku amerikanskih doslidnikiv za dopomogoyu sankcij vdalosya domogtisya deyakih postupok z boku Iraku shodo nizki politichnih pitan napriklad shodo virishennya prikordonnoyi superechki z Kuvejtom Takozh eksperti krayin Zahodu vidznachayut klyuchovu rol sankcij u tomu sho Iraku ne vdalosya vidbuduvati svoyu vijskovu sistemu pislya vijni v Perskij zatoci i v cilomu sankciyi prizveli do postupovoyi demilitarizaciyi krayini Takozh v umovah sankcij bulo zablokovano import materialiv ta tehnologij dlya virobnictva zbroyi masovogo urazhennya Zgodom Saddam Hussejn zaznachav pid chas dopitiv za uchastyu slidchih FBR sho zbrojni sili Iraku buli znisheni sankciyami OON Zgubni naslidki sankcij dlya civilnogo naselennya IrakuZa danimi mizhnarodnih organizacij yaki vidslidkovuvali naslidki sankcij neodnorazovo nagoloshuvalosya sho gromadyanske naselennya Iraku suttyevo postrazhdalo vid sistematichnogo nedoyidannya ta vzhivannya nizkoyakisnogo prodovolstva Takozh do negativnih naslidkiv dlya peresichnih zhiteliv krayini sprichinila gostra nestacha likarskih preparativ Vsi ci yavisha sprovokuvali zrostannya zahvoryuvan u tomu chisli kontagioznih sered riznih vikovih ta socialnih grup naselennya a dodatkovim faktorom dlya poshirennya infekcij stala nestacha chistoyi pitnoyi vodi U 2001 roci golova naukovogo komitetu napraviv povidomlennya na adresu britanskogo periodichnogo vidannya The BMJ kolishnya nazva angl British Medical Journal v yakomu zaklikav poshiriti vidomosti pro katastrofichni naslidki torgovelno ekonomichnih sankcij yaki torknulisya irakskoyi sistemi ohoroni zdorov ya faktichnim tvorcem yakoyi stav irakskij lider Saddam Hussejn Inshi irakski pravozahisniki ta gromadski diyachi takozh zaklikali mizhnarodne spivtovaristvo prizupiniti diyu antiirakskih sankcij yaki za nepovni desyat rokiv prizveli do zgubnih naslidkiv ta poshirennya nebezpechnih zahvoryuvan sered mirnogo naselennya krayini Suchasna irakska ekonomika bagato v chomu buduyetsya na naftovomu eksporti 1989 roku sektor naftovih postavok stanoviv 60 vid VVP krayini Rezultatom ciyeyi zalezhnosti vid postachannya energonosiyiv stalo zakonomirne zvuzhennya ekonomichnoyi bazi u zv yazku z sankciyami yak naslidok postrazhdav takozh agropromislovij kompleks Iraku skorochennya virobnichih potuzhnostej yakogo rozpochalosya z 1990 h rokiv Ryad ekspertiv shoditsya na dumci sho vvedeni na pochatku 1990 h sankciyi mali rujnivnij vpliv na rozvitok ekonomiki ta zagalnij riven prodovolchoyi bezpeki takim chinom do vesni 2003 roku koli zahidna koaliciya rozpochala vijskove vtorgnennya do Iraku derzhava vzhe bula suttyevo oslablena vnaslidok trivaloyi politiki sankcij yaka demontuvala ekonomichnu sistemu krayini Brak prodovolstva Rozpovsyudzhennya zahvoryuvanTim ne mensh nezabarom pislya implementaciyi sankcij uryad Iraku z metoyu poslabiti yih vpliv rozrobiv sistemu bezkoshtovnih postavok prodovolstva z rozrahunku 1000 kalorij na lyudinu na den abo 40 vid dennoyi normi sho stalo klyuchovim faktorom vizhivannya dlya nezahishenih verstv naselennya U travni 2000 roku YuNISEF zaznachila v odnomu zi svoyih povidomlen sho priblizno polovina vsih ditej Iraku molodshe za p yat rokiv strazhdala vid diareyi pritomu sho vidsotok dityachogo ta pidlitkovogo naselennya v Iraku 1990 h rokiv buv duzhe visokij zokrema na 2000 45 naselennya krayini stanovili lyudi vikom do 14 rokiv vklyuchno sho bulo odnim iz rekordnih pokaznikiv u regioni ta u svitovomu masshtabi Vnaslidok sankcij dohid na dushu naselennya v Iraku vpav z 3510 dolariv u 1989 roci do 450 dolariv u 1996 roci i osoblivo silnij vpliv na znizhennya rivnya dohodiv spravila devalvaciya irakskogo dinara Zmina roli zhinkiV epohu Saddama Hussejna z pochatku 1970 h rokiv Irak stav odniyeyu z nebagatoh derzhav na blizkomu shodi yaka investuvala znachni koshti u stvorennya sistemi zagalnoyi osviti dlya divchatok i zhinok Odnak u zv yazku z sankcijnimi zahodami razom iz zrostayuchoyu militarizaciyeyu pochatku 1990 h rokiv riven osviti sered zhinochogo naselennya pochav neuhilno znizhuvatisya Ekonomichni trudnoshi u poyednanni z vijskovimi vtratami prizveli do togo sho v ostanni pivtora desyatilittya do pochatku zbrojnoyi intervenciyi 2003 roku v Iraku zbilshilasya kilkist domogospodarok ta pracyuyuchih zhinok Naslidki zaboroni na vvezennya hloruOdniyeyu z najbilsh skladnih problem stali obmezhennya na import hloru v Irak u zv yazku z tim sho hlor yak vihidnij material mozhe vikoristovuvatisya dlya stvorennya otrujnogo gazopodibnogo hloru Zaborona na postachannya hloru v krayinu prizvela do rizkogo skorochennya rivnya ochishennya pitnoyi vodi ta vkraj nespriyatlivih naslidkiv dlya naselennya Zokrema pislya oglyadu nizki vodoochisnih sporud u Bagdadi prezident angl Sanitary Chemists amp Technicians Association vidznachiv visokij riven zahvoryuvan naselennya stolici cherez vidsutnist chistoyi vodi ta rekomenduvav pom yakshiti umovi sankcij dozvolivshi postachannya ridkogo hloru do Iraku dlya dezinfekciyi sistemi vodopostachannya Dumka pro sankciyi Demarsh Hollideya1 veresnya 1997 roku koordinatorom gumanitarnoyi programi OON u Bagdadi buv priznachenij yakij pribuvshi do Iraku z oznajomchoyu misiyeyu zaznav shoku vid zagalnogo ekonomichnogo ta fizichnogo stanu miscevogo naselennya vnaslidok chogo v zhovtni 1998 roku vin svidomo pishov u vidstavku pislya 3 litnoyi diplomatichnoyi ta pravozahisnoyi kar yeri v riznih vidomstvah ta ustanovah OON dlya togo shob mati mozhlivist vilno kritikuvati vkraj represivnij rezhim sankcij vid yakih strazhdalo proste irakske naselennya Sam Hollidej kategorichno vidmovivsya keruvati vtilennyam sankcij u zhittya zaznachivshi Ya ne hochu vvoditi programu yaka po suti vidpovidaye mizhnarodnomu viznachennyu ponyattya genocid Cej visliv viklikav neodnoznachnu reakciyu v diplomatichnih kolah OON ta sered grup zahidnih politologiv yaki zajmayutsya problematikoyu Blizkogo Shodu Napriklad Sofi Buhari zhurnalistka yaka pracyuvala v OON zayavila sho deyaki eksperti u galuzi yurisprudenciyi proti vikoristannya takoyi terminologiyi Skeptichno do zayavi Devida Hollideya vidnissya fahivec u galuzi mizhnarodnogo ta regionalnogo prava Mario Betatti yakij rizko vislovivsya na adresu chinovnika yakij podav u vidstavku lyudi yaki tak kazhut ne znayutsya na pravi Prirodno embargo malo nespriyatlivij vpliv na zhiteliv Iraku ale ce zovsim ne zlochin proti lyudyanosti chi genocid Tak chi inakshe nizka visokoposadovciv OON u tomu chisli j Hollidej kritikuvali sankcijnu strategiyu proti Iraku kvalifikuyuchi sankciyi yak zhorstoki ta cinichni represiyi proti irakskogo narodu Zokrema nimeckij diplomat pravozahisnik Hans fon Sponek yakij stav nastupnikom Hollideya na posadi koordinatora gumanitarnoyi programi OON z Iraku takozh visloviv rishuchij protest shodo suvorosti sankcij nazvavshi naslidki do yakih prizveli sankciyi spravzhnoyu lyudskoyu tragediyeyu Yutta Burghardt golova viddilennya Vsesvitnoyi prodovolchoyi programi v Iraku pidtrimala ci zayavi i nagolosila na zhorstokosti ta nelyudyanosti sankcijnogo rezhimu ta jogo zgubnomu harakteri dlya naselennya Iraku yake postavleno na mezhu tyazhkoyi gumanitarnoyi katastrofi PrimitkiResolution 1483 UN Security Council Global Policy Forum Globalpolicy org Procitovano 1 chervnya 2011 UN lifts sanctions against Iraq BBC BBC News 15 grudnya 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 8 sichnya 2010 Reuters 27 chervnya 2013 Arhiv originalu za 27 listopada 2015 Procitovano 30 veresnya 2017 UN Security Council Resolution 661 Fas org Procitovano 15 chervnya 2009 United Nations Security Council Resolution 687 UN Security Council Resolutions relating to Iraq Fact Sheet Office of the Iraq Oil For Food Programme 21 listopada 2003 Procitovano 7 chervnya 2011 Iraq Related Sanctions United States Department of State Procitovano 19 veresnya 2011 U N Plans Soon to Streamline Application of Iraq Sanctions Goods Review List for Iraq state gov Martti Ahtisaari 20 bereznya 1991 Report to the Secretary General on humanitarian needs in Kuwait and Iraq PDF United Nations Procitovano 26 sichnya 2013 Maritime Interception Operations MIO GlobalSecurity org Procitovano 8 chervnya 2011 Voices in the Wilderness Ordered to Pay 20K for Bringing Aid to Iraq Democracy Now 16 serpnya 2005 Procitovano 8 chervnya 2011 Timeline Fined For Helping Iraqi Kids Procitovano 8 chervnya 2011 en en New York HarperCollins 2008 S 193 ISBN 0 06 089973 5 Cortright David 19 chervnya 2004 Fourthfreedom org Arhiv originalu za 18 veresnya 2007 Procitovano 30 travnya 2009 Cortright David 2001 11 Arhiv originalu za 25 veresnya 2017 Procitovano 12 lipnya 2022 Cortright David 11 veresnya 2001 Fourthfreedom org Arhiv originalu za 10 bereznya 2010 Procitovano 30 travnya 2009 Saddam Hussein Talks to the FBI Gwu edu Procitovano 6 lipnya 2009 Kessler Glenn 2 lipnya 2009 Saddam Hussein Said WMD Talk Helped Him Look Strong to Iran washingtonpost com Procitovano 6 lipnya 2009 G R Popal 2000 07 Impact of sanctions on the population of Iraq Eastern Mediterranean Health Journal Procitovano 3 chervnya 2011 Adnan Al Araji Iraqi doctors appeal for help from doctors in other countries BMJ journal 2001 Vol 323 8 July P 53 DOI 10 1136 bmj 323 7303 53 b PMID 11464839 Unicef org 9 kvitnya 2007 Arhiv originalu za 2 sichnya 2010 Procitovano 15 chervnya 2009 John Pike Fallujah II Habbaniyah II Iraq Special Weapons Facilities Globalsecurity org Procitovano 21 grudnya 2010 neavtoritetnyj istochnik ed 1997 ECONOMIC SANCTIONS AND DEVELOPMENT Studies in International Relations XXIII Vienna International Progress Organization 1997 I p o org Procitovano 21 grudnya 2010 David Sole 12 travnya 1998 Iacenter org Wayback Machine Arhiv originalu za 3 grudnya 2008 Procitovano 1 chervnya 2011 John Pilger New Statesman John Pilger on why we ignored Iraq in the 1990s on why we ignored Iraq in the 1990s 4 October 2004 Sophie Boukhari Embargo against Iraq Crime and punishment UNESCO website BBC News MIDDLE EAST UN sanctions rebel resigns bbc co uk