Вторгнення Іраку в Кувейт почалося 2 серпня 1990 року. Іракська армія захопила Кувейт без довготривалих бойових дій, за 2 дні. Кувейт було анексовано і приєднано до Іраку на правах 19-ї провінції. За цим вторгненням відбулася операція «Буря в пустелі» міжнародної коаліції, яка завдала військової поразки Іраку і призвела до його тривалої міжнародної ізоляції.
Вторгнення Іраку в Кувейт | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Війна в Перській затоці | |||||||||
| |||||||||
Сторони | |||||||||
Ірак | Кувейт При підтримці: ООН | ||||||||
Командувачі | |||||||||
Саддам Хусейн | Джабір III | ||||||||
Військові сили | |||||||||
100,000+ | 16,000 | ||||||||
Втрати | |||||||||
37+ повітряної техніки Інші втрати невідомі | 20 повітряної техніки, 200 загиблих, 600 взято в полон |
Передісторія
Влітку 1990 відносини між Іраком і Кувейтом різко загострилися через суперечки навколо ціни на нафту.
30 травня 1990, в останній день саміту глав арабських держав, іракський лідер Саддам Хусейн заявив, що деякі країни Перської затоки стали видобувати нафти більше встановлених ОПЕК квот, внаслідок чого ціна на барель нафти впала до 7 доларів, у той час як обговорена ціна одного бареля нафти становила 18 доларів. Саддам Хусейн зазначив, що падіння ціни кожного бареля всього на один долар означає втрату Іраком 1 млрд доларів щорічно. Це, на його думку, у нинішніх економічних умовах Іраку було рівнозначно «акту війни».
На тій зустрічі Саддам не назвав прямо ті арабські країни, які вели ворожу по відношенню до Іраку політику. Разом з тим він підкреслив, що вже досягнута та стадія, коли вже неможливо більше переносити тиск. Саддам натякнув, що ще можливо знайти взаємоприйнятний вихід, якщо ціну на нафту підняти до 25 доларів за барель.
15 липня міністр закордонних справ Іраку Тарік Азіз направив генеральному секретарю Ліги арабських держав меморандум на 37 сторінках, в якому конкретно звинуватив Кувейт та Об'єднані Арабські Емірати у перевиробництві нафти. Крім того, в цьому документі містилися й інші претензії Іраку до Кувейту. Зокрема, з питання боргу Іраку Кувейту Азіз висловився таким чином, що борг є «допомогою» Кувейту Іраку в роки війни з Іраном і тому не повинен розглядатися як «борг», а навпаки, має бути анульований.
Азіз звинуватив Кувейт у тому, що за період з 1980 по 1990 роки останній перекачав нафти на суму 2,4 млрд доларів з іракського нафтового басейну Румайла. Такі дії Кувейту рівнозначні «акту війни» відносно Іраку, націленої на «приведення іракської економіки до стану колапсу».
17 липня 1990 Саддам Хусейн виступив з промовою, в якій заявив, що арабські країни Перської затоки вступили в антиіракську змову з метою утримання під контролем цін на нафту. Наступного дня Саддам знову звинуватив Кувейт в тому, що він незаконно видобуває нафту з спірного району нафтовидобутку Румайла на ірако-кувейтського кордоні, і розмістив там свої військові пости. Кувейт своєю чергою виступив зі звинуваченнями на адресу Іраку в окупації прикордонних районів своєї країни і незаконній експлуатації одного з нафтових полів.
24 липня президент Єгипту Хосні Мубарак як посередник відвідав Кувейт, Ірак, Саудівську Аравію і 25 липня оголосив про згоду Іраку і Кувейту сісти за стіл переговорів. Проте, погодившись на переговори з Кувейтом, Ірак зовсім не збирався відмовлятися від застосування сили. 24 липня в південні, що межують з Кувейтом, області були перекинуті 30 тисяч вояків і 200 танків, а через тиждень чисельність багдадських військ у цьому районі досягла 100 тисяч чоловік.
1 серпня 1990 в Джидді (Саудівська Аравія) почалися ірако-кувейтські переговори, але через дві години вони були перервані. Багдад висунув на них ряд відверто нездійсненних вимог на адресу Кувейту, сподіваючись, що останній «відкупиться» від них. Кувейт відхилив вимоги про грошовий «викуп» та територіальні поступки.
Вторгнення
2 серпня 1990 о 2.00 за місцевим часом Ірак вторгся в Кувейт. За західними оцінками, сили вторгнення Іраку становили 120 тисяч чоловік і 350 танків. На кінець дня практично вся територія країни опинилася під контролем іракських військ. З 950 нафтових свердловин у Кувейті іракці підпалили близько 600, ними були пошкоджені нафтопроводи, насосні станції, нафтові термінали, всі основні нафтопереробні комплекси.
Влада в захопленому Кувейті була передана ставленикові Багдада полковнику Ала Хуссейну Алі, що очолив «Вільний тимчасовий уряд Кувейту».
8 серпня «Вільний тимчасовий уряд Кувейту» звернувся до Хусейна з проханням: «Кувейт повинен повернутися в лоно батьківщини — великого Іраку». Це «прохання» була задоволене, і Ірак оголосив про включення Кувейту до складу країни на правах дев'ятнадцятої провінції.
Світова реакція
Агресія Іраку проти Кувейту з засудженням була сприйнята в усьому світі. 2 серпня Рада Безпеки ООН прийняла резолюцію № 660, у якій засудила іракське вторгнення в Кувейт і зажадала «негайно і без жодних попередніх умов» вивести всі іракські війська з Кувейту. Рада Безпеки ООН закликала сторони розпочати «негайні, інтенсивні переговори для вирішення існуючих між ними розходжень».
Економічні санкції щодо Іраку були введені 6 серпня 1990 відповідно до резолюції Ради Безпеки ООН № 661. РБ ООН постановив, що всі держави повинні заборонити імпорт з Іраку, перешкодити передачі йому зброї та військового обладнання, а також фінансової та економічної допомоги. Для повного припинення морських торгових зв'язків із Іраком 25 серпня 1990 РБ ООН прийняла резолюцію № 665, а 25 вересня 1990 схвалив резолюцію № 670 про введення проти Іраку повітряного ембарго, що передбачає заборону на перевезення в Ірак будь-яких вантажів, крім харчових продуктів і гуманітарної допомоги.
За пропозицією США РБ ООН 29 листопада 1990 резолюцією № 678 дозволив застосування проти Іраку військової сили для звільнення Кувейту. Ліга арабських держав, Західноєвропейський союз, Альянс (НАТО), Рада співробітництва арабських держав Перської затоки (РСАДПЗ) підтримали рішення про застосування військової сили їх членами на індивідуальній основі.
СРСР підтвердив всі санкції ООН, виступив за використання її органів у вирішенні конфлікту, зокрема військово-штабного комітету, але зробив наголос на необхідності вирішення конфлікту політичними засобами.
Звільнення Кувейту
У січні 1991 коаліція на чолі США з санкції ООН почала операцію з витіснення іракських військ з території Кувейту (операція «Буря в пустелі»). Війна завершилася в лютому того ж року перемогою сил коаліції, Кувейт був звільнений від іракських військ з відновленням незалежності.
Джерела
- Военная энциклопедия. Воениздат. Москва. в 8 томах-2004 гг.
Посилання
- Вторжение Ирака в Кувейт (1990 г.). Справка [ 11 серпня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
- Аннексия Кувейта: часть 1 - Предыстория (2017) [ 30 жовтня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
- Аннексия Кувейта: часть 2 - Планы и силы сторон (2017) [ 30 жовтня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
- Аннексия Кувейта: часть 3 - Блицкриг (2017) [ 30 жовтня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
- Олександр Тарасов. «Великий демократичний джихад»? (1991) [ 1 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Примітки
- Presenters: and (2007). . . Сезон 1. Епізод 8. BBC. BBC Two.
- . BBC On This Day. BBC. 2 серпня 1990. Архів оригіналу за 22 червня 2006. Процитовано 20 квітня 2010.
- Johns, Dave (24 січня 2006). 1990 The Invasion of Kuwait. Frontline/World. PBS. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 20 квітня 2010.
- . Country Studies. Library of Congress. January, 1993. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 20 квітня 2010.
- Iraqi Invasion of Kuwait; 1990 (Air War) [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. Acig.org. Retrieved on 2011-06-12.
- . Архів оригіналу за 18 вересня 2009. Процитовано 27 лютого 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vtorgnennya Iraku v Kuvejt pochalosya 2 serpnya 1990 roku Irakska armiya zahopila Kuvejt bez dovgotrivalih bojovih dij za 2 dni Kuvejt bulo aneksovano i priyednano do Iraku na pravah 19 yi provinciyi Za cim vtorgnennyam vidbulasya operaciya Burya v pusteli mizhnarodnoyi koaliciyi yaka zavdala vijskovoyi porazki Iraku i prizvela do jogo trivaloyi mizhnarodnoyi izolyaciyi Vtorgnennya Iraku v KuvejtVijna v Perskij zatociData 2 4 serpnya 1990Misce KuvejtRezultat Peremoga Iraku Vstanovleno pro irakskij marionetkovij uryad Pochatok ruhu kuvejtskogo oporu Okupaciya Kuvejtu pochinaye Vijnu v Perskij zatoci Teritorialni zmini Irako kuvejtskij kordon skasovano timchasova aneksiya Kuvejtu yak 19 provinciyi Iraku StoroniIrak Kuvejt Pri pidtrimci OON SShA Velika Britaniya Franciya Kanada Pivdenna Koreya ItaliyaKomanduvachiSaddam Husejn Dzhabir IIIVijskovi sili100 000 16 000Vtrati37 povitryanoyi tehniki Inshi vtrati nevidomi 20 povitryanoyi tehniki 200 zagiblih 600 vzyato v polonPeredistoriyaVlitku 1990 vidnosini mizh Irakom i Kuvejtom rizko zagostrilisya cherez superechki navkolo cini na naftu 30 travnya 1990 v ostannij den samitu glav arabskih derzhav irakskij lider Saddam Husejn zayaviv sho deyaki krayini Perskoyi zatoki stali vidobuvati nafti bilshe vstanovlenih OPEK kvot vnaslidok chogo cina na barel nafti vpala do 7 dolariv u toj chas yak obgovorena cina odnogo barelya nafti stanovila 18 dolariv Saddam Husejn zaznachiv sho padinnya cini kozhnogo barelya vsogo na odin dolar oznachaye vtratu Irakom 1 mlrd dolariv shorichno Ce na jogo dumku u ninishnih ekonomichnih umovah Iraku bulo rivnoznachno aktu vijni Na tij zustrichi Saddam ne nazvav pryamo ti arabski krayini yaki veli vorozhu po vidnoshennyu do Iraku politiku Razom z tim vin pidkresliv sho vzhe dosyagnuta ta stadiya koli vzhe nemozhlivo bilshe perenositi tisk Saddam natyaknuv sho she mozhlivo znajti vzayemoprijnyatnij vihid yaksho cinu na naftu pidnyati do 25 dolariv za barel 15 lipnya ministr zakordonnih sprav Iraku Tarik Aziz napraviv generalnomu sekretaryu Ligi arabskih derzhav memorandum na 37 storinkah v yakomu konkretno zvinuvativ Kuvejt ta Ob yednani Arabski Emirati u perevirobnictvi nafti Krim togo v comu dokumenti mistilisya j inshi pretenziyi Iraku do Kuvejtu Zokrema z pitannya borgu Iraku Kuvejtu Aziz vislovivsya takim chinom sho borg ye dopomogoyu Kuvejtu Iraku v roki vijni z Iranom i tomu ne povinen rozglyadatisya yak borg a navpaki maye buti anulovanij Aziz zvinuvativ Kuvejt u tomu sho za period z 1980 po 1990 roki ostannij perekachav nafti na sumu 2 4 mlrd dolariv z irakskogo naftovogo basejnu Rumajla Taki diyi Kuvejtu rivnoznachni aktu vijni vidnosno Iraku nacilenoyi na privedennya irakskoyi ekonomiki do stanu kolapsu 17 lipnya 1990 Saddam Husejn vistupiv z promovoyu v yakij zayaviv sho arabski krayini Perskoyi zatoki vstupili v antiiraksku zmovu z metoyu utrimannya pid kontrolem cin na naftu Nastupnogo dnya Saddam znovu zvinuvativ Kuvejt v tomu sho vin nezakonno vidobuvaye naftu z spirnogo rajonu naftovidobutku Rumajla na irako kuvejtskogo kordoni i rozmistiv tam svoyi vijskovi posti Kuvejt svoyeyu chergoyu vistupiv zi zvinuvachennyami na adresu Iraku v okupaciyi prikordonnih rajoniv svoyeyi krayini i nezakonnij ekspluataciyi odnogo z naftovih poliv 24 lipnya prezident Yegiptu Hosni Mubarak yak poserednik vidvidav Kuvejt Irak Saudivsku Araviyu i 25 lipnya ogolosiv pro zgodu Iraku i Kuvejtu sisti za stil peregovoriv Prote pogodivshis na peregovori z Kuvejtom Irak zovsim ne zbiravsya vidmovlyatisya vid zastosuvannya sili 24 lipnya v pivdenni sho mezhuyut z Kuvejtom oblasti buli perekinuti 30 tisyach voyakiv i 200 tankiv a cherez tizhden chiselnist bagdadskih vijsk u comu rajoni dosyagla 100 tisyach cholovik 1 serpnya 1990 v Dzhiddi Saudivska Araviya pochalisya irako kuvejtski peregovori ale cherez dvi godini voni buli perervani Bagdad visunuv na nih ryad vidverto nezdijsnennih vimog na adresu Kuvejtu spodivayuchis sho ostannij vidkupitsya vid nih Kuvejt vidhiliv vimogi pro groshovij vikup ta teritorialni postupki Vtorgnennya2 serpnya 1990 o 2 00 za miscevim chasom Irak vtorgsya v Kuvejt Za zahidnimi ocinkami sili vtorgnennya Iraku stanovili 120 tisyach cholovik i 350 tankiv Na kinec dnya praktichno vsya teritoriya krayini opinilasya pid kontrolem irakskih vijsk Z 950 naftovih sverdlovin u Kuvejti irakci pidpalili blizko 600 nimi buli poshkodzheni naftoprovodi nasosni stanciyi naftovi terminali vsi osnovni naftopererobni kompleksi Vlada v zahoplenomu Kuvejti bula peredana stavlenikovi Bagdada polkovniku Ala Hussejnu Ali sho ocholiv Vilnij timchasovij uryad Kuvejtu 8 serpnya Vilnij timchasovij uryad Kuvejtu zvernuvsya do Husejna z prohannyam Kuvejt povinen povernutisya v lono batkivshini velikogo Iraku Ce prohannya bula zadovolene i Irak ogolosiv pro vklyuchennya Kuvejtu do skladu krayini na pravah dev yatnadcyatoyi provinciyi Svitova reakciyaAgresiya Iraku proti Kuvejtu z zasudzhennyam bula sprijnyata v usomu sviti 2 serpnya Rada Bezpeki OON prijnyala rezolyuciyu 660 u yakij zasudila irakske vtorgnennya v Kuvejt i zazhadala negajno i bez zhodnih poperednih umov vivesti vsi irakski vijska z Kuvejtu Rada Bezpeki OON zaklikala storoni rozpochati negajni intensivni peregovori dlya virishennya isnuyuchih mizh nimi rozhodzhen Ekonomichni sankciyi shodo Iraku buli vvedeni 6 serpnya 1990 vidpovidno do rezolyuciyi Radi Bezpeki OON 661 RB OON postanoviv sho vsi derzhavi povinni zaboroniti import z Iraku pereshkoditi peredachi jomu zbroyi ta vijskovogo obladnannya a takozh finansovoyi ta ekonomichnoyi dopomogi Dlya povnogo pripinennya morskih torgovih zv yazkiv iz Irakom 25 serpnya 1990 RB OON prijnyala rezolyuciyu 665 a 25 veresnya 1990 shvaliv rezolyuciyu 670 pro vvedennya proti Iraku povitryanogo embargo sho peredbachaye zaboronu na perevezennya v Irak bud yakih vantazhiv krim harchovih produktiv i gumanitarnoyi dopomogi Za propoziciyeyu SShA RB OON 29 listopada 1990 rezolyuciyeyu 678 dozvoliv zastosuvannya proti Iraku vijskovoyi sili dlya zvilnennya Kuvejtu Liga arabskih derzhav Zahidnoyevropejskij soyuz Alyans NATO Rada spivrobitnictva arabskih derzhav Perskoyi zatoki RSADPZ pidtrimali rishennya pro zastosuvannya vijskovoyi sili yih chlenami na individualnij osnovi SRSR pidtverdiv vsi sankciyi OON vistupiv za vikoristannya yiyi organiv u virishenni konfliktu zokrema vijskovo shtabnogo komitetu ale zrobiv nagolos na neobhidnosti virishennya konfliktu politichnimi zasobami Zvilnennya KuvejtuDokladnishe Vijna v Perskij zatoci Operaciya Shit pusteli ta Operaciya Burya v pusteli U sichni 1991 koaliciya na choli SShA z sankciyi OON pochala operaciyu z vitisnennya irakskih vijsk z teritoriyi Kuvejtu operaciya Burya v pusteli Vijna zavershilasya v lyutomu togo zh roku peremogoyu sil koaliciyi Kuvejt buv zvilnenij vid irakskih vijsk z vidnovlennyam nezalezhnosti DzherelaVoennaya enciklopediya Voenizdat Moskva v 8 tomah 2004 gg PosilannyaVtorzhenie Iraka v Kuvejt 1990 g Spravka 11 serpnya 2010 u Wayback Machine ros Anneksiya Kuvejta chast 1 Predystoriya 2017 30 zhovtnya 2019 u Wayback Machine ros Anneksiya Kuvejta chast 2 Plany i sily storon 2017 30 zhovtnya 2019 u Wayback Machine ros Anneksiya Kuvejta chast 3 Blickrig 2017 30 zhovtnya 2019 u Wayback Machine ros Oleksandr Tarasov Velikij demokratichnij dzhihad 1991 1 kvitnya 2021 u Wayback Machine PrimitkiPresenters and 2007 Sezon 1 Epizod 8 BBC BBC Two BBC On This Day BBC 2 serpnya 1990 Arhiv originalu za 22 chervnya 2006 Procitovano 20 kvitnya 2010 Johns Dave 24 sichnya 2006 1990 The Invasion of Kuwait Frontline World PBS Arhiv originalu za 8 lipnya 2013 Procitovano 20 kvitnya 2010 Country Studies Library of Congress January 1993 Arhiv originalu za 23 lipnya 2013 Procitovano 20 kvitnya 2010 Iraqi Invasion of Kuwait 1990 Air War 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Acig org Retrieved on 2011 06 12 Arhiv originalu za 18 veresnya 2009 Procitovano 27 lyutogo 2012