Зо́лото саморо́дне (рос. золото самородное; англ. native gold; нім. gediegenes Gold n) — мінерал класу самородних елементів.
Самородне золото | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
Абревіатура | Au |
Хімічна формула | Au |
Nickel-Strunz 10 | 1.AA.05[3] |
Ідентифікація | |
Колір | блідо-жовтий, червоно-жовтий, зеленуватий |
Форма кристалів | октаедрична, додекаедрична або кубічна |
Сингонія | кубічна |
Просторова група | d[4] |
Злам | рваний, із зазубринами |
Твердість | 2—3 |
Блиск | яскравий, металічний |
Колір риси | жовтий |
Густина | 15,6—19,2 |
Самородне золото у Вікісховищі |
Загальний опис
Хімічна формула: Au. Являє собою природний твердий розчин срібла (до 43 %) в золоті.
Домішки: Fe, Cu, Mn, Pb, рідше — Bi, Sb, Hg, Te, Se, Pt, інші.
Сингонія кубічна.
Блиск яскравий, металічний. Твердість 2,5—3. Густина 15,6—19,2 г/см³. Колір — блідо-жовтий, червоно-жовтий, зеленуватий. Кристали самородного золота в основному дрібні — до 1-2 мм. Форма кристалів октаедрична, додекаедрична або кубічна. Розрізнюють самородне золото тонкодисперсне (до 10 мкм), пиловидне (5-50 мкм), дрібне (0,05-2 мм). У більшості золоторудних родовищ переважають частинки 0,01—4 мм. Зустрічається у вигляді двійників, а також прямокутних, дендритових, розгалужених, листуватих або губчастих агрегатів. Приурочене до гідротермальних жил з кварцом та піритом. Присутнє в пегматитах, чорних пісках, розсипних родовищах. Найбільші суцільні скупчення масою понад 1—5 г — самородки. Найбільший з них — з Австралії — важив 93,3 кг.
Різновиди
Розрізняють:
- золото бісмутисте (відміна золота, які містить до 4 % Ві);
- золото бісмутове (мальдоніт);
- золото «в сорочці» (самородне золото із розсипного родовища, поверхня якого покрита шаром бурого залізняку);
- золото гірчичне (вторинне тонкокристалічне, а також щільне й крихке золото коричневого кольору, подібного до кольору сухої гірчиці);
- золото графічне (сильваніт, розміщення кристалів нагадує письмові знаки);
- золото губчасте (самородне золото у вигляді губчастих утворень);
- золото зелене (електрум зеленуватого кольору з родовища Балей, Забайкалля);
- золото іридіїсте (відміна золота, яка містить до 30,4 % Ir);
- золото косове (дрібнолускувате, добре відшліфоване , яке зустрічається на річкових косах);
- золото котяче (вивітрілий біотит у формі бурувато-зелених плям);
- золото мідисте (відміна золота, яка містить до 20 % Cu);
- золото паладіїсте (порпецит);
- золото парадоксальне (середньовічна назва телуру);
- золото письмове (сильваніт);
- золото плавуче (тонколускувате золото, яке тримається на поверхні води);
- золото платинисте (відміна золота, яка містить до 10,5 % Pt; знайдене у розсипах р.Чорох, Грузія);
- золото платинове (золото платинисте);
- золото родіїсте ( — відміна золота, яка містить до 43 % Rh);
- золото розсипне (золото, яке зустрічається в розсипах);
- золото ртутисте (відміна золота, яка містить до 16,5 % Hg (при 90 °C));
- золото самородне (золото);
- золото сріблисте (електрум);
- золото стибіїсте ( — інтерметалічна сполука золота і стибію острівної будови, AuSb2, Au — 44,74 %; Sb — 55,26 %);
- золото телуристе (сильваніт);
- золото тривке (золото «в сорочці»);
- золото чорне (застаріла назва мальдоніту);
- золото шліхове (самородне золото, видобуте з розсипних родовищ та очищене від механічних домішок).
Див. також
Примітки
- International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (March 2019) — 2019.
- Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- mineralienatlas.de
- Gold Mineral Data. Mineralogy Database (англійською) . webmineral.com. Архів оригіналу за 23 листопада 2012. Процитовано 2 січня 2012.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Самородне золото // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Самородне золото // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — .
- Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов : Эрудит, 1993. — 216 с. — . (рос.)
Посилання
- Gold Mineral Data. Mineralogy Database (англійською) . webmineral.com. Архів оригіналу за 23 листопада 2012. Процитовано 2 січня 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zo loto samoro dne ros zoloto samorodnoe angl native gold nim gediegenes Gold n mineral klasu samorodnih elementiv Samorodne zolotoZagalni vidomostiStatus IMAchinnij uspadkovanij G d 1 AbreviaturaAuHimichna formulaAuNickel Strunz 101 AA 05 3 IdentifikaciyaKolirblido zhovtij chervono zhovtij zelenuvatijForma kristalivoktaedrichna dodekaedrichna abo kubichnaSingoniyakubichnaProstorova grupad 4 Zlamrvanij iz zazubrinamiTverdist2 3Bliskyaskravij metalichnijKolir risizhovtijGustina15 6 19 2 Samorodne zoloto u Vikishovishi Samorodne zoloto u kvarciZagalnij opisHimichna formula Au Yavlyaye soboyu prirodnij tverdij rozchin sribla do 43 v zoloti Domishki Fe Cu Mn Pb ridshe Bi Sb Hg Te Se Pt inshi Singoniya kubichna Blisk yaskravij metalichnij Tverdist 2 5 3 Gustina 15 6 19 2 g sm Kolir blido zhovtij chervono zhovtij zelenuvatij Kristali samorodnogo zolota v osnovnomu dribni do 1 2 mm Forma kristaliv oktaedrichna dodekaedrichna abo kubichna Rozriznyuyut samorodne zoloto tonkodispersne do 10 mkm pilovidne 5 50 mkm dribne 0 05 2 mm U bilshosti zolotorudnih rodovish perevazhayut chastinki 0 01 4 mm Zustrichayetsya u viglyadi dvijnikiv a takozh pryamokutnih dendritovih rozgaluzhenih listuvatih abo gubchastih agregativ Priurochene do gidrotermalnih zhil z kvarcom ta piritom Prisutnye v pegmatitah chornih piskah rozsipnih rodovishah Najbilshi sucilni skupchennya masoyu ponad 1 5 g samorodki Najbilshij z nih z Avstraliyi vazhiv 93 3 kg RiznovidiRozriznyayut zoloto bismutiste vidmina zolota yaki mistit do 4 Vi zoloto bismutove maldonit zoloto v sorochci samorodne zoloto iz rozsipnogo rodovisha poverhnya yakogo pokrita sharom burogo zaliznyaku zoloto girchichne vtorinne tonkokristalichne a takozh shilne j krihke zoloto korichnevogo koloru podibnogo do koloru suhoyi girchici zoloto grafichne silvanit rozmishennya kristaliv nagaduye pismovi znaki zoloto gubchaste samorodne zoloto u viglyadi gubchastih utvoren zoloto zelene elektrum zelenuvatogo koloru z rodovisha Balej Zabajkallya zoloto iridiyiste vidmina zolota yaka mistit do 30 4 Ir zoloto kosove dribnoluskuvate dobre vidshlifovane yake zustrichayetsya na richkovih kosah zoloto kotyache vivitrilij biotit u formi buruvato zelenih plyam zoloto midiste vidmina zolota yaka mistit do 20 Cu zoloto paladiyiste porpecit zoloto paradoksalne serednovichna nazva teluru zoloto pismove silvanit zoloto plavuche tonkoluskuvate zoloto yake trimayetsya na poverhni vodi zoloto platiniste vidmina zolota yaka mistit do 10 5 Pt znajdene u rozsipah r Choroh Gruziya zoloto platinove zoloto platiniste zoloto rodiyiste vidmina zolota yaka mistit do 43 Rh zoloto rozsipne zoloto yake zustrichayetsya v rozsipah zoloto rtutiste vidmina zolota yaka mistit do 16 5 Hg pri 90 C zoloto samorodne zoloto zoloto sribliste elektrum zoloto stibiyiste intermetalichna spoluka zolota i stibiyu ostrivnoyi budovi AuSb2 Au 44 74 Sb 55 26 zoloto teluriste silvanit zoloto trivke zoloto v sorochci zoloto chorne zastarila nazva maldonitu zoloto shlihove samorodne zoloto vidobute z rozsipnih rodovish ta ochishene vid mehanichnih domishok Div takozhSpisok mineralivPrimitkiInternational Mineralogical Association Commission on new minerals nomenclature and classification The IMA List of Minerals March 2019 2019 d Track Q26224004d Track Q62626817 Warr L N IMA CNMNC approved mineral symbols Mineralogical Magazine Cambridge University Press 2021 Vol 85 P 291 320 ISSN 0026 461X 1471 8022 doi 10 1180 MGM 2021 43 d Track Q912887d Track Q3314880d Track Q59767631d Track Q110360213 Ralph J Nikischer T Hudson Institute of Mineralogy Mindat org The Mineral and Locality Database Keswick VA Coulsdon Surrey 2000 d Track Q15221937d Track Q6395268d Track Q2463831 mineralienatlas de d Track Q1936589 Gold Mineral Data Mineralogy Database anglijskoyu webmineral com Arhiv originalu za 23 listopada 2012 Procitovano 2 sichnya 2012 LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Lazarenko Ye K Vinar O M Samorodne zoloto Mineralogichnij slovnik K Naukova dumka 1975 774 s Samorodne zoloto Mineralogo petrografichnij slovnik Ukl Bileckij V S Suyarko V G Ishenko L V H NTU HPI 2018 T 1 Mineralogichnij slovnik 444 s ISBN 978 617 7565 14 6 Kravchuk P A Rekordy prirody Lyubeshov Erudit 1993 216 s ISBN 5 7707 2044 1 ros PosilannyaGold Mineral Data Mineralogy Database anglijskoyu webmineral com Arhiv originalu za 23 listopada 2012 Procitovano 2 sichnya 2012