Салман-реїс — османський адмірал і корсар, який очолював мамелюцький флот Єгипту, а згодом і Османський Індійський флот в боротьбі з португальцями за домінування в Індійському океані у першій половині XVI століття. Народився у грецькій родині на егейському острові Лесбос.
Передумови
Після відкриття морського шляху до Індії в 1498 році, вже в перших роках XVI століття португальці почали проводити в Індійському океані агресивну політику по руйнуванню налагодженої арабами торгової мережі по доставці прянощів з Південної та Південно-Східної Азії в Європу морським ляхом через Червоне море та єгипетські порти, в першу чергу — Александрію а також почали загрожувати захопленням Джидди, порту на узбережжі Червоного моря лише в декількох десятках кілометрів від Мекки. Загроза Джидді змусила мамелюцького султана Аль-Гурі замовити будівництво флоту в Суеці в 1506 році. Мамелюцький Єгипет не мав у Червоному морі потужних корабельнь або військового флоту, спроможного протистояти португальцям, тож не дивлячись на своє протистояння з Османською імперією, мамлюки змушені були звернутись до Порти по допомогу, яку Баязид II, батько Селіма І і дід Сулеймана Пишного їм надав разом з Венеційською республікою, яка також сильно постраждала від руйнування португальцями арабських торгових шляхів. Османи і венеційці допомогли мамлюкам створити в Червоному морі галерний флот, доставивши в Александрію кораблі, які потім були розібрані і перевезені на верблюдах на узбережжя Червоного моря, де відтак знову зібрані і спущені на воду. Вони також постачали мамлюкам для оснащення флота в Червоному морі сучасні корабельні гармати і надавали загони досвідчених найманців.
Проте з приходом до влади Селіма II, старе протистояння між мамелюцьким Єгиптом і османами відновилось і будь-яка суттєва допомога єгипетському флоту зі сторони Порти була згорнута.
Найманець режиму Мамелюків
Салман-реїс вступив на службу до мамелюків на чолі загону з 2000 левантійців ще до підкорення Єгипту Османською імперією, можливо, всупереч бажанню османського султана Селіма I. Суец став базою єгипетського флоту в Червоному морі, а Салман-реїса було призначено його адміралом.
30 вересня 1515 року мамелюцький флот, що складався з 19 кораблів на чолі з Салман-реїсом вийшов з Суеца. До складу флоту входило 3000 чоловік, 1300 з яких — турецькі найманці. Флот відбудував зруйновану португальцями фортецю на стратегічному о.Камаран в Червоному морі, але зазнав невдачі при спробі захопити єменський Аден 17 вересня 1516 р.
В лютому 1517 року, після перемоги військ султана Селіма I в битви при Райданіє, Єгипет було захоплено та інкорпоровано до складу Османської імперії. Більша частина придатної для проживання зони Аравійського півострова (Хіджаз і Тігама) після страти останнього мамелюцького султана Єгипту в квітні 1517 року також добровільно піддалась османам. Таким чином узбережжя Червоного моря потрапило під прямий контроль Османської імперії а Індійський океан став зоною їх прямих інтересів.
Навесні 1517 року, під час падіння режиму Мамелюків в результаті програної ними війни з Османською імперією, єгипетський флот на чолі з Салман-реїсом брав участь у захисті Джидди від нападу португальського флоту на чолі з третім губернатором португальської Індії Лопу Суарішем де Албергарія.
Після того, як османський султан завоював Єгипет, Салмана було викликано до Каїра. Салман відповів 17 квітня 1517 р., і попросив відстрочки для свого повернення, оскільки його флот брав участь в захисті Джидду, якій все ще могли загрожувати християни, а мешканці міста благали його про охорону. Салман вказав, що хоча наразі португальська атака відбита, вона може повторитись в будь-який час. Фактично португальці на чолі з Лопу Суарешем покинули Джидду наприкінці квітня. Коли Салман нарешті підкорився султану і 22 серпня 1517 р. з'явився в Каїрі, його було ув'язнено за нелояльність спочатку у Каїрі, а потім у Дамаску.
Що відбувалось з Салман-реїсом в подальші роки точно невідомо. Деякі дослідники вважають, що після смерті султана Селіма в 1520 році його було звільнено з в'язниці і він повернувся до Ємену в якості військового найманця.
Османський адмірал
Салман-реїс повернув до себе прихильність Порти після прибуття до Єгипту Ібрагіма-паші в 1524 р. Ібрагім-паша доручив Салману, який на той час перебував в Каїрі, повернутись до Джидди і провести інвентаризацію старого мамелюцького флоту, що перебував у гавані міста ще з часів оборони Джедди Салманом у 1517 році. Салман виконав доручення і крім інвентаризації флоту підготував детальний звіт про тогочасні ситуацію в Індійському океані і запропонував османам окупувати Ефіопію, Ємен та узбережжя Суахілі, а також вибити португальців з Ормузу, Гоа та Малакки. У 1525 році португальці здійснили набіг на Червоне море, ще більше наблизивши загрозу свого флоту до Єгипту.
У 1525 році Салман-реїс був призначений адміралом османського флоту з 18 галер, озброєних 299 гарматами. Для створення флоту були взяті покинуті у Джидді старі мамелюцькі галери, які відремонтували в Суеці. Для ремонту і будівництва галер в Суеці було споруджено арсенал. В допомогу флоту було виділено загін з 4 000 піхотинців на чолі з Хайреддіном аль-Румі. Флотилія залишила Суец у 1526 році і спочатку відновила лад у Джидді. Висадившись у місті Моха в січні 1527 р., вони відправили експедицію у внутрішні частини Ємену, щоб підкорити територію, що їм і вдалося зробити після захоплення в полон та страти Мустафи Бега. Аден залишався незалежним, але визнав сюзеренітет Османської імперії. Після цього флот направився до острову Камаран, де було створено військово-морську базу. Це дозволило османам взяти під контроль Червоне море, і в 1527 році португальці вперше не змогли відправити свій флот у Червоне море.
Після цього успіху, в 1527 році різні держави на узбережжі Індійського океану — від візира Ормузу до заморина Калікута звернулись до османів по допомогу в боротьбі з португальцями. Салман-реїс підтримував в Діу проосманські сили під керівництвом капітана Ходжи Сефера. В наступні роки році османські найманці з'явились у флотах багатьох ісламських країн Індійського океану аж до Суматри.
Однак з часом між Салман-реїсом і Хайреддіном аль-Румі почали виникати непорозуміння і конфлікти, що значно послабило ефективність османських дій. Салман-реїс помер чи був вбитий наприкінці 1527 року.
Див. також
Примітки
- Casale, Giancarlo (2010), стор. 39
- Casale, Giancarlo (2010), стор.32
- An Economic and Social History of the Ottoman Empire, Volume 1" by Halil İnalcik p.321ff
- Casale, Giancarlo (2010), стор. 39
- The Ottoman Age of Exploration, с. 42, на «Google Books» Giancarlo Casale
- İnalcik, Halil. An Economic and Social History of the Ottoman Empire. с. 324ff.
Джерела
- Casale, Giancarlo (2010). The Ottoman Age of Exploration. Oxford: Oxford University Press. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Salman reyis osmanskij admiral i korsar yakij ocholyuvav mamelyuckij flot Yegiptu a zgodom i Osmanskij Indijskij flot v borotbi z portugalcyami za dominuvannya v Indijskomu okeani u pershij polovini XVI stolittya Narodivsya u greckij rodini na egejskomu ostrovi Lesbos Osmanskij flot v Indijskomu okeani v 16 stolitti PeredumoviPislya vidkrittya morskogo shlyahu do Indiyi v 1498 roci vzhe v pershih rokah XVI stolittya portugalci pochali provoditi v Indijskomu okeani agresivnu politiku po rujnuvannyu nalagodzhenoyi arabami torgovoyi merezhi po dostavci pryanoshiv z Pivdennoyi ta Pivdenno Shidnoyi Aziyi v Yevropu morskim lyahom cherez Chervone more ta yegipetski porti v pershu chergu Aleksandriyu a takozh pochali zagrozhuvati zahoplennyam Dzhiddi portu na uzberezhzhi Chervonogo morya lishe v dekilkoh desyatkah kilometriv vid Mekki Zagroza Dzhiddi zmusila mamelyuckogo sultana Al Guri zamoviti budivnictvo flotu v Sueci v 1506 roci Mamelyuckij Yegipet ne mav u Chervonomu mori potuzhnih korabeln abo vijskovogo flotu spromozhnogo protistoyati portugalcyam tozh ne divlyachis na svoye protistoyannya z Osmanskoyu imperiyeyu mamlyuki zmusheni buli zvernutis do Porti po dopomogu yaku Bayazid II batko Selima I i did Sulejmana Pishnogo yim nadav razom z Venecijskoyu respublikoyu yaka takozh silno postrazhdala vid rujnuvannya portugalcyami arabskih torgovih shlyahiv Osmani i venecijci dopomogli mamlyukam stvoriti v Chervonomu mori galernij flot dostavivshi v Aleksandriyu korabli yaki potim buli rozibrani i perevezeni na verblyudah na uzberezhzhya Chervonogo morya de vidtak znovu zibrani i spusheni na vodu Voni takozh postachali mamlyukam dlya osnashennya flota v Chervonomu mori suchasni korabelni garmati i nadavali zagoni dosvidchenih najmanciv Prote z prihodom do vladi Selima II stare protistoyannya mizh mamelyuckim Yegiptom i osmanami vidnovilos i bud yaka suttyeva dopomoga yegipetskomu flotu zi storoni Porti bula zgornuta Najmanec rezhimu MamelyukivSalman reyis vstupiv na sluzhbu do mamelyukiv na choli zagonu z 2000 levantijciv she do pidkorennya Yegiptu Osmanskoyu imperiyeyu mozhlivo vsuperech bazhannyu osmanskogo sultana Selima I Suec stav bazoyu yegipetskogo flotu v Chervonomu mori a Salman reyisa bulo priznacheno jogo admiralom 30 veresnya 1515 roku mamelyuckij flot sho skladavsya z 19 korabliv na choli z Salman reyisom vijshov z Sueca Do skladu flotu vhodilo 3000 cholovik 1300 z yakih turecki najmanci Flot vidbuduvav zrujnovanu portugalcyami fortecyu na strategichnomu o Kamaran v Chervonomu mori ale zaznav nevdachi pri sprobi zahopiti yemenskij Aden 17 veresnya 1516 r Selman Rejs zahishav Dzhiddu vid napadu Portugaliyi v 1517 roci V lyutomu 1517 roku pislya peremogi vijsk sultana Selima I v bitvi pri Rajdaniye Yegipet bulo zahopleno ta inkorporovano do skladu Osmanskoyi imperiyi Bilsha chastina pridatnoyi dlya prozhivannya zoni Aravijskogo pivostrova Hidzhaz i Tigama pislya strati ostannogo mamelyuckogo sultana Yegiptu v kvitni 1517 roku takozh dobrovilno piddalas osmanam Takim chinom uzberezhzhya Chervonogo morya potrapilo pid pryamij kontrol Osmanskoyi imperiyi a Indijskij okean stav zonoyu yih pryamih interesiv Navesni 1517 roku pid chas padinnya rezhimu Mamelyukiv v rezultati progranoyi nimi vijni z Osmanskoyu imperiyeyu yegipetskij flot na choli z Salman reyisom brav uchast u zahisti Dzhiddi vid napadu portugalskogo flotu na choli z tretim gubernatorom portugalskoyi Indiyi Lopu Suarishem de Albergariya Pislya togo yak osmanskij sultan zavoyuvav Yegipet Salmana bulo viklikano do Kayira Salman vidpoviv 17 kvitnya 1517 r i poprosiv vidstrochki dlya svogo povernennya oskilki jogo flot brav uchast v zahisti Dzhiddu yakij vse she mogli zagrozhuvati hristiyani a meshkanci mista blagali jogo pro ohoronu Salman vkazav sho hocha narazi portugalska ataka vidbita vona mozhe povtoritis v bud yakij chas Faktichno portugalci na choli z Lopu Suareshem pokinuli Dzhiddu naprikinci kvitnya Koli Salman nareshti pidkorivsya sultanu i 22 serpnya 1517 r z yavivsya v Kayiri jogo bulo uv yazneno za neloyalnist spochatku u Kayiri a potim u Damasku Sho vidbuvalos z Salman reyisom v podalshi roki tochno nevidomo Deyaki doslidniki vvazhayut sho pislya smerti sultana Selima v 1520 roci jogo bulo zvilneno z v yaznici i vin povernuvsya do Yemenu v yakosti vijskovogo najmancya Osmanskij admiralSalman reyis povernuv do sebe prihilnist Porti pislya pributtya do Yegiptu Ibragima pashi v 1524 r Ibragim pasha doruchiv Salmanu yakij na toj chas perebuvav v Kayiri povernutis do Dzhiddi i provesti inventarizaciyu starogo mamelyuckogo flotu sho perebuvav u gavani mista she z chasiv oboroni Dzheddi Salmanom u 1517 roci Salman vikonav doruchennya i krim inventarizaciyi flotu pidgotuvav detalnij zvit pro togochasni situaciyu v Indijskomu okeani i zaproponuvav osmanam okupuvati Efiopiyu Yemen ta uzberezhzhya Suahili a takozh vibiti portugalciv z Ormuzu Goa ta Malakki U 1525 roci portugalci zdijsnili nabig na Chervone more she bilshe nablizivshi zagrozu svogo flotu do Yegiptu U 1525 roci Salman reyis buv priznachenij admiralom osmanskogo flotu z 18 galer ozbroyenih 299 garmatami Dlya stvorennya flotu buli vzyati pokinuti u Dzhiddi stari mamelyucki galeri yaki vidremontuvali v Sueci Dlya remontu i budivnictva galer v Sueci bulo sporudzheno arsenal V dopomogu flotu bulo vidileno zagin z 4 000 pihotinciv na choli z Hajreddinom al Rumi Flotiliya zalishila Suec u 1526 roci i spochatku vidnovila lad u Dzhiddi Visadivshis u misti Moha v sichni 1527 r voni vidpravili ekspediciyu u vnutrishni chastini Yemenu shob pidkoriti teritoriyu sho yim i vdalosya zrobiti pislya zahoplennya v polon ta strati Mustafi Bega Aden zalishavsya nezalezhnim ale viznav syuzerenitet Osmanskoyi imperiyi Pislya cogo flot napravivsya do ostrovu Kamaran de bulo stvoreno vijskovo morsku bazu Ce dozvolilo osmanam vzyati pid kontrol Chervone more i v 1527 roci portugalci vpershe ne zmogli vidpraviti svij flot u Chervone more Pislya cogo uspihu v 1527 roci rizni derzhavi na uzberezhzhi Indijskogo okeanu vid vizira Ormuzu do zamorina Kalikuta zvernulis do osmaniv po dopomogu v borotbi z portugalcyami Salman reyis pidtrimuvav v Diu proosmanski sili pid kerivnictvom kapitana Hodzhi Sefera V nastupni roki roci osmanski najmanci z yavilis u flotah bagatoh islamskih krayin Indijskogo okeanu azh do Sumatri Odnak z chasom mizh Salman reyisom i Hajreddinom al Rumi pochali vinikati neporozuminnya i konflikti sho znachno poslabilo efektivnist osmanskih dij Salman reyis pomer chi buv vbitij naprikinci 1527 roku Div takozhPortugalsko mamelyucka morska vijna Osmanski vijskovo morski ekspediciyi v Indijskomu okeaniPrimitkiCasale Giancarlo 2010 stor 39 Casale Giancarlo 2010 stor 32 An Economic and Social History of the Ottoman Empire Volume 1 by Halil Inalcik p 321ff Casale Giancarlo 2010 stor 39 The Ottoman Age of Exploration s 42 na Google Books Giancarlo Casale Inalcik Halil An Economic and Social History of the Ottoman Empire s 324ff DzherelaCasale Giancarlo 2010 The Ottoman Age of Exploration Oxford Oxford University Press ISBN 978 0 19 537782 8