Са́варка — село в Україні, в Обухівському районі Київської області. Населення становить 957 осіб. Село входить до Богуславської міської громади.
село Саварка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Київська область |
Район | Обухівський район |
Рада | Богуславська міська громада |
Основні дані | |
Засноване | 900 |
Населення | 957 (+ в Лютарях – 84 чол.) |
Площа | 2,5 км² |
Густота населення | 382,8 осіб/км² |
Поштовий індекс | 09710 |
Телефонний код | +380 4561 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°35′14″ пн. ш. 30°39′30″ сх. д. / 49.58722° пн. ш. 30.65833° сх. д.Координати: 49°35′14″ пн. ш. 30°39′30″ сх. д. / 49.58722° пн. ш. 30.65833° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 141 м |
Водойми | р.Рось |
Відстань до районного центру | 22 км |
Найближча залізнична станція | Ольшаниця |
Відстань до залізничної станції | 8 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 09710, Київська обл., Богуславський р-н, с.Саварка |
Староста | Артеменко Галина Василівна |
Карта | |
Саварка | |
Саварка | |
Мапа | |
Саварка у Вікісховищі |
У селі народився і провів свої юнацькі роки всесвітньо відомий конструктор реактивних двигунів Архип Люлька.
У селі народився Віктор Іванович Кукса — робітник, учасник національно-визвольного руху, який разом із Георгієм Москаленком вночі 1 травня 1966 встановив на даху головного корпусу Київського інституту народного господарства державний прапор УНР, яка була окупована Росією 1919.
Тут проживав математик Михайло Пилипович Кравчук (1920—1923). М.Кравчук — перший директор саварської школи. У селі 2 музеї. В селі проживають родичі А.Люльки.
Географія та топографія
На правому березі річки Рось на 7 км протягнулося село Саварка. Розташоване за 22 км від районного центру Богуслав і за 8 км від залізничної станції Ольшаниця Рокитнянського району. Сільраді підпорядковане село Лютарі. Саварка знаходиться на межі чотирьох районів — Богуславського, Рокитнянського, Миронівського та Таращанського.
Топониміка: назва села
Щодо назви села існує декілька версій:
- тому, що тут жили племена савари, або савіри. Як свідчать історичні джерела, савіри входили до союзу антських племен — предків слов'ян. Савіри брали участь в знаменитій Каталунській битві на боці війська Аттіли і відзначились особливою стійкістю і хоробрістю. А в стародавній Паннонії (Австрія) до 18 ст. існувало місто Саварія; отже савари існували насправді, тому що є в Україні чимало співзвучних топонімічних назв — річка Савранка, Савур-могила, село Савенці тощо.
- тому що в навколишніх лісах знаходилось жертовне капище верховного бога слов'ян — Сварога, він же Перун — бог грому, він же Свентовид — бог світла. Цієї версії притримується знаменитий етнограф Галина Лозко.
- Савами називали воїнів — дозорців, що вартували на валах. Знамениті Змієві вали збереглися в околицях Саварки і Лютарів. А в Саварці поблизу садиби Люльки Галини Петрівни є залишки двох городищ. Це були оборонні укріплення, обнесені валами та глибокими ровами з водою. Знахідки на Городищі свідчать про часи Київської Русі: це уламки скляних браслетів, залізні ножі, бронзова обручка, керамічне яйце, важки-грузила для сітей, прясла тощо. Вони зберігаються в нашому музеї та в краєзнавчому музеї м. Біла Церква. Чимало з них передав туди на початку XX ст. місцевий священик, археолог — любитель Петро Максимович Дзбановський. На його запрошення Городища досліджував Карл Болсуновський, про результати своєї роботи в 1913 році він опублікував брошуру «Саварка, савари, Городища, древності і народ», рукописний варіант якої теж зберігається в музеї історії села Саварки.
- село заснував козак Савка з дружиною Варкою, вони поселились тут вже в козацькі часи — це народна обробка церковного календаря, коли в грудні один за одним святкують день св. Варвари та св. Сави.
Історія
Археологічні дані
В центрі села Саварки досліджено кургани скіфських часів(VII—VI ст.. до н. е.) — Велика Могила (поблизу школи) та Гайворон (в центрі Селища). А біля Лютарів збереглися кургани доби бронзи (ІІ тис. до н. е.). Отже, ця місцевість була заселена давно. На полі, на відстані 4 км від центру села знаходиться курган Маяк (180 м над рівнем моря)..
Саварка бере свій початок за часів Київської Русі. Поблизу Саварки і Лютарів, що належить до Саварської сільської ради, виявлено 2 городища черняхівської культури. За переказами тут було колись місто Савара.
Роком заснування Саварки вважають 1750, в цей час була побудована перша Покровська церква. Вона була схожа на перевернутого човна, дерев'яна, зроблена без жодного цвяха, з дерева, привезенного з Чигиринського лісу. Дзвіницю добудували вже в 19 столітті.
На території села досліджено ще на початку XX ст. два кургани «Велика могила» і «Гайворонова могила». Ці кургани відносяться до VI—VII століть до нашої ери. «Велика могила» — військове захоронення. Люди в ньому лежали із зброєю, головами на схід, а в ногах горщики із їжею. Коли в могилу поруч з мерцем клали горщики з їжею чи зброю, то це свідчить про існування в ті часи вірувань, ніби після смерті людина має потребу в усьому, чим користувалася за життя..
Збереглися стародавні назви урочищ. Одне з них «Вирвихвіст», знаходиться на початку села Саварка. Люди їхали волами чи кіньми, ті застрягали, а люди їх витягали за хвости. Тому і річка називається Вирвихвіст, вона впадає в річку Рось, довжина її 2 км.
Урочище «Винниця» розташоване над річкою Рось напроти школи. За спогадами старожилів знаємо, що десь тут у XIX ст. була винокурня.
В Х–ХІ століттях було зведено цілу систему земляних укріплень, так званих Змієвих валів. У фортецях і баштах на валах розміщувалися сторожові застави руських воїнів. Ці укріплення становили заслін від нападів кочівників. Збереглися залишки Змієвого валу і біля нашого села. Він починається в лісі проти школи і йде в сторону Богуслава Мисайлівськими і Лютарськими полями, а з лівої сторони в сторону села Вільшаниця. За Саваркою, в кінці Луків, поряд з орнітологічним заказником «Саварка» (де гніздяться сірі чаплі) знаходяться залишки високого валу, яким було оточене стародавнє городище. Воно мало вигідне географічне положення. З півдня і південного заходу річка Рось, із заходу річка Гороховатка, яка омиває вал і в цьому місці впадає в річку Рось. А зі сходу був викопаний глибокий рів, заповнений водою [Д. ].
В 1986 р., коли будували нове селище для переселенців з Чорнобильської зони, то натрапили на залишки цегельні. Є думка, що цегла вироблялася для укріплення городища № 1 (біля обійстя Люльки Г. П.).
Письмові свідоцтва
Перші письмові відомості про село Саварку маємо в 1750 році, з часу заснування Покровської церкви (реконструйована була в 1905 році, зруйнована в 1983 році за вказівкою з району). Земля наша зазнавала набігів ординців. Свідченням цього є те, що в 1240 році м. Богуслав було зруйновано монголо-татарами. Та і назва навколишніх сіл є свідчить про це. Село Карапиші Миронівського району (після того, як село було спалено, всі люди викрикували: «Кара паші»), село Кирдани Таращанського району, Січ (через Рось) — був кривавий бій.
У 1665 Богуслав атакували кримські татари, пограбувавши його. 1678 Гетьман Юрій Хмельницький разом із військом Кримського ханату і Туреччини знову зайняли місто, але українська адміністрація не змогла вберегти жителів міста від депортацій до Криму (ясир). Про те, що турки і татари нападали в XVII ст. на Богуславщину свідчить «Дума про Марусю Богуславку».
До 1793 село Саварка залищалося у складі Речі Посполитої. Греко-католицьке духовенство чинило релігійні утиски проти православних. Це було приводом для Російської імперії анексувати Правобережну Україну.
1797 князь Понятовський продав Богуславський ключ графу Яну Браницькому за 4 млн золотих. Ліс навколо Саварки теж належав Браницькому. Цей ліс пізніше буде продано на іменинах московському престолонаступнику Олексію.
В цей час в селі Саварка було 56 дворів, 389 жителів. Основне їх заняття — землеробство. Саварчани ходили на ярмарки в Богуслав. Тут продавалися товари привезені з Києва, Жмеринки, Бердичева, Фастова, а також ті, що вироблялися в Богуславі, горщики з Дибинець, знамениті білі богуславські кожушки…
ХХ століття
1914 рік, почалася перша світова війна. Житель села Чалий Василь Павлович воював у Франції та Алжирі, був нагороджений. Матеріали про солдата двох світових зберігаються в музеї, а також його портрет, художника Міщенка Григорія Григоровича.
В цей час у Саварці відкрилась земська чотирикласна школа. Громада не шкодувала коштів для школи.
1917 року село увійшло до складу УНР. Влада прагнула провести земельну реформу, бо більшість орної землі у сеоі належала кільком особам: Галицькому — 640 десятин землі, Штемповській — 350, Мельнику — 140. Церква володіла 67 десятинами землі. 500 десятин належало селянським дворам. З них 5 господарств володіли 73 дес. Більшість дворів була безземельною (не мали польової землі), а городи були мізерні. Обробіток землі був примітивним, урожаї — низькі. На селі було три кінні або парові машини, декілька віялок.
Засобом для проживання безземельних селян були відхожі промисли. Кожної ранньої весни великими гуртами відправлялися селяни на заробітки на Херсонщину, в Крим, а дівчата в Одесу на поливні огороди. Там ставали в «строк» на весь літній період.
Був у селі і млин, який належав концесіонерам Лагутіну і Ліщинському. Він щодоби переробляв 2000 пудів зерна. Біля млина збереглися залишки греблі, яку використовували в XIX ст., як міст. Нею їздили возами. Гамір біля млина стояв, як на ярмарку, бо приїздили молоти з чотирьох сусідніх сіл. Праця в млині була важкою. Носили кулі — п'ятипудові мішки, а заробітна плата — копійки. Тому і серед робітників не раз вибухали стихійні страйки. Найбільшого руху революційні події досягли в 1905 р. Революційну діяльність у Саварці проводив Довгалевський Валерій Савелійович (про життя і діяльність якого опубліковано в журналі «Международная жизнь» № 11 за 1975 рік). Серед трудящих розповсюджували листівки. Страйк серед наймитів пані Штемповської готував Кукса Андрій Григорович. Страйк не набрав масового характеру, бо напередодні була викликана поліція з Рокитного. Більш вдало пройшов страйк у млині. Робітники млина збирались на таємні збори на острові річки Рось та в клуні Левченка Лізора. Було організовано мітинг, зупинено млин. Робітники домоглись підвищення заробітної плати.
Культурним центром села була школа, яка містилася в сільській управі, тут була разом і «холодна», де відбувалося покарання різками. Школою завідував піп. А відкрита школа була в 1889 році. Навчання проводив один учитель. В одній кімнаті містилося три класи. В 1914 році вже під час імперіалістичної війни було збудовано приміщення однокласної земської трьохкомплектної школи. Лише в 1918 році земську і церковно-парафіяльну школи було з'єднано.
Комуністичне лихо
Місцеві краєзнавці так змальовують обставини комуністичної навали, яка остаточно поглинула село 1920 року:
Йшла громадянська війна. Ой як не легко було селянам. Недоїмка… Недоїмка… - глухо стугоніло в скронях кожного. Скільки можна. Вигрібали все червоні, а тепер денікінці. Пам’ятають старожили Стариченка Агея, який кинувся на денікінця з вилами. Побитий був і кинутий у «холодну», де і помер. Млина було усуспільнено
Кожен селянин мріяв про землю, вона для нього була над усе. Але не одноосібників хотіла бачити радянська влада, а колективні господарства. Тих, хто не хотів йти в них, примушували силою, розкуркулювали, репресовували. Спочатку в Саварці створили комнезам, в 1927 р. — СОЗ з 320 селянських господарств. В 1930 році заснований колгосп ім. Першої Пятирічки (в 1950 році він перейменований на колгосп ім. 1-го травня). У 1930-роки зазнали терору чимало саварчан, серед них і рідні брати Архипа Люльки по матері — Бебешко Антон Йосипович та Бебешко Григорій Йосипович.
Типова доля Бакала Миколи Миновича: чесно трудився на землі і не хотів працювати в «супрязі», за що і був висланий. На засланні теж творив хліборобський подвиг настільки успішно, що його і там уже вдруге розкуркулили. Старожили згадували його як невтомного трудівника.
Створивши колгоспи, держава встановила над ними всеохопний контроль. Першою їх заповіддю були поставки державі, а після цього терор голодом.
Комуністичний Геноцид-Голодомор
Одним з найжорстокіших злочинів сталінізму проти українського народу був організований голодомор 1932—1933 рр.. 1000 жителів села дали свідчення про злочини комуністів. В спогадах відзначається, що урожай в селі був зібраний непоганий. Але весь час ходили команди селами і забирали все. Як згадує в своїх мемуарах Дяченко Микола Вікторович, весь 7 клас було переведено на казармове положення, і діти на чолі з піонервожатим теж брали участь в обшуках, за це ввечері отримували миску галушок. Подвірні обшуки супроводжувалися конфіскацією не лише зерна, а й картоплі, буряків, солінь, сала, м'яса та інших продовольчих запасів на зиму. Люди ховали де тільки можна (закопували, замуровували в печах). В колгоспних коморах теж забирали все до пилинки. Їли люди котів, собак, трупи коней, листя й кору дерев, бур'ян. Був випадок канібалізму. Люди мерли на ходу, в хатах лежали пухлі від голоду. Багато людей пливло річкою. Може їх хто туди кидав, може й самі туди стрибали від голоду. На селі організували групи могилокопачів, які їздили на конях і збирали мертвих, потім хоронили в одній ямі. Деякі пробували діставатись до міста. Але не всім вдавалося. На місці спільного захоронення встановлено пам'ятний хрест.
До українців застосовували закон від 7 серпня 1932 року про «п'ять колосків». В Саварці не виселено було нікого, але з людьми поводилися дуже жорстоко. Наприклад, об'їзником полів був Люлька Павло Гнатович, який шукав ті колоски навіть в косах жінок, а потім забирав і бив нагайкою.
Сталінський терор
Трагедія селянства кінця 20-першої половини 30-х років, горіння на інтелігенцію, сфабриковані органами ДПУ політичні процеси стали прелюдією до нової хвилі репресій сталінського режиму проти свого народу.
Терор почався в селі одразу з приходом комуністів. За необережне сказане слово, за недовіру газетним публікаціям, популяризацію української мови. В селі було репресовано 31 жителя села. Наприклад, Чалий Дмитро Євдокимович, працював вчителем української мови і літератури, написав буквар українською мовою і з учнями заспівав «Ще не вмерла Україна». Був репресований, як націоналіст. Вирок — 10 років висилки в Красноярський край. Чудом залишився живий, повернувся. Був реабілітований.
1935 році був репресований Бакал Матвій. Сталося це так: на зиму різали дрова. Стомилися. Сіли відпочили. Прочитали в газеті статтю про те, ініціаторами стахановської роботи в сільському господарстві стали колгоспниці — п'ятисотенниці на чолі з М. Демченко. Друга ланка отримала 523 ц. цукрових буряків з 1 га при нормі 131 ц. Переговорили, що мабуть це все таке не реально. Через три дні, в ночі, приїхали і забрали.
Війна
26 липня 1941 року німці захопили Богуслав. Того ж дня 26 липня об 11 годині німці викинули із села Саварки радянські загони. Розстріляли трьох червоноармійців, що виходили з оточення. Комсомольці, які брали участь в організації Геноциду-Голодомору, німецька адміністрація стратила. Це Бакал Петро Захарович, Бакал Аврам Сакович, Григоренко Всеволод Гнатович, Григоренко Михайло, Гнатович, Григоренко Яків Степанович, Люлька В'ячеслав Наумович, Люлька Микола Григорович, Швець Максим Свиридович, Язловська Ганна Крисанівна.
Багато юнаків і дівчат примусово вислані на роботи до Німеччини. Кравченко Ольга Наумівна повернулась з підірваним здоров'ям і в 1951 році померла, залишивши 2-річного хлопчика. Сім'я Крилових теж була вивезені на каторжні роботи.
Дозволялось змолотити для себе 10 кг ячменю у місяць. Кожен двір мусив здати 240 шт. яєць, 580 л молока в місяць. За невиконання плану погрожували розстрілом, але нікого так і не зачепили — на відміну від російської влади, яка масово вбивала селян.
6 січня 1944 року стало відомо, що німці відступають. 31 січня війська Тимошенко оволоділи селами Саварка, Чайки, Лютарі. В Саварку зайшли воїни на чолі з Героєм Радянського Союзу Долженком Тимофієм Івановичем. Відзначились командир 404 окремого стрілецького артилерійського батальйону Арсенідзе Іраклій Теофілович, Іван Олексійович Щепкін, начальник артилерії, Світко Петро Сергійович, командир роти, Карначов Михайло Тітович, Худяков Іван Федорович, Довбиш Юхим Пилипович, Жигайло Борис Овсійович, який приїздить в Саварку на свята і виступає зі спогадами. Загинули лейтенант Біляков Микола Костянтинович, лейтенант Федосєєв Василь Петрович, під Лютарями — Двойченков Павло Іванович. усіх поховали в одній могилі — за часів Брежнєва встановлено пам'ятник.
У німецько–радянській війні брало участь 298 односельчан та 78 лютарців — на боці СССР. 160 жителів села нагороджені орденами та медалями, 138 саварчан та 38 лютарців загинули на фронтах. В центрі села їм споруджено меморіал.
Повоєнний терор
Комуністична влада знову вдалася до голоду аби упокорити селян. Це сталося 1946—1947. В колгоспі було зібрано менший урожай. Під виглядом заготівель держава забирала все. В дитячих садках, школах, в колгоспі працюючим варили на обід юшку. Люди тікали з західну Україну, під захист УПА, яка допомагала їм хлібом. Також їздили в Росію, де міняли одяг та інші речі на продукти харчування.
Гіркий досвід комуністичного терору підказував селянам: колгоспи — це рабство. Почалася втеча селян, особливо молоді, у міста, на промисловість, на транспорт.
В 1946 році у Богуславському районі селяни на трудодень отримували копійки. Сільськогосподарський податок нещадно давив селянство. Сильно високий податок був на городні культури, сади. Були випадки, коли брався податок на дерева, які навіть не родили. Якщо зарізав порося чи теля, то шкуру потрібно було здати в колгосп. Тому селяни змушені були похапцем, вночі, щоб ніхто не знав, смалити поросят навіть під комином у печах.
На відміну від населення міст селяни, не отримували ні пенсій, ні виплат з соціального страхування.
Жителі села не були паспортизовані. Це дало змогу сталінській владі організувати новий виток депортацій українців. 21 лютого 1948 року Президія Верховної Ради СРСР прийняла таємний Указ «Про виселення з Українського РСР осіб, які злісно ухиляються від трудової діяльності в сільському господарстві і ведуть антигромадський, паразитичний спосіб життя». Загальні збори обговорювали тих, хто не виконував мінімуму трудоднів і вирішували, що робити з цією людиною. Це було нечуване свавілля щодо селянства. Під розгляд цього закону попав і житель нашого села Бебешко Вакула. Він був виселений.
Жителі села Стариченко Антон і Криворучко Дмитро були відправлені на каторжні роботи на шахти Донбасу.
У 1947 році проведено грошову реформу. Грошей було мало. Але в кого і були, то на селі обмін грошей, що зберігалися у населення, здійснювався 1:10.
На початку 50-х років в Україні розгорнулася компанія з укріплення колгоспів. У 1950 році були об'єднані в один два колгоспи (Синиця, Лютарі і Саварка). Однак якихось чітких критеріїв укріплення не визначалося, а колгоспників навіть не питали згоди. Позитивних наслідків це не дало. В 1952 році Синиця відокремилась в окреме господарство.
В середині 50-х років підвищилися закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію і ліквідувалися деякі податки на селянські господарства.
В 1953 році ввели щомісячну оплату праці колгоспників. Продукція сільського господарства була дешевою, а промислові вироби коштували дуже дорого.
Влітку 1953 року в село почали повертатися реабілітовані. В 1954 році почалося освоєння цілинних і перелогових земель Казахстану, Сибіру, Уралу й частини Північного Кавказу. Цілинна програма дозволила розширити зернове виробництво, але надовго законсервувала екстенсивний характер сільського господарства. Серед її учасників були і наші односельці Ронський Іван Іванович і його брат. Пам'ятають старожили і збільшення посівів кукурудзи.
Було також прийнято рішення про реорганізацію МТС, яка до того часу обслуговувала колгоспи, причому колгоспи повинні були викупити техніку.
Змінювалося керівництво, а становище в сільському господарстві залишалося тяжким. Сільське господарство, перебуваючи в жорстоких рамках директивного управління, не в змозі було забезпечити населення продуктами. Держава змушена була розпочати закупівлю хліба за кордоном. Не давали відповідного ефекту й безліч усіляких заходів, рішень, резолюцій щодо розвитку сільського господарства. Зменшилися посівні площі. Розширились плани обов'язкового продажу державі сільськогосподарської продукції. Постійно зростали ціни на техніку. Дедалі різкішими ставали відмінності соціально-побутових умов. Колгоспно-радгоспна система яскраво продемонструвала свою неефективність.
З 60-х років розпочався процес згортання перетворень доби «відлиги». Прокотилася нова хвиля репресій. В Києві репресували односельчанина Віктора Івановича Куксу () 1979 році було дано наказ про вторгнення радянської армії у суверенний Афганістан. Наші земляки також брали участь у цих воєнних діях. Серед них: Бебешко Павло, Пивовар Сергій, Волошин Олександр, Ведмеденко Іван, Хоменко Володимир, Люлька Валерій, Яленко Віктор, Коршиков Віталій.
В 1983 році за вказівкою з району в селі було спалено церкву. Люди згадують як вона горіла. Пожежу було видно всьому селу. (Адже церква завжди будувалася на підвищеному місці). А потім те, що не згоріло, рвали тракторами, бо не можна було нічого зробити, хоч гвіздків ніяких не було.
Культура та освіта
Церковно-парафіяльна школа
Шкільне навчання в Саварці бере свій початок ще в останні десятиріччя кріпаччини. Ймовірно, що й раніше, у 18 столітті, хоч і не постійно могли бути групи учнів в яких навчали мандрівні дяки, а пізніше і постійні, при церкві. В перші роки після скасування кріпаччини вчителями були вже професіонали, яких утримувала сільська громада. Про цей факт свідчить запис, датований 1869 роком від 22 жовтня. Вчитель отримував 2 рублі сріблом і 10 копійок з громадських грошей.
Першим учителем був дяк Крижановський Афанасій. Учні здавали іспити в селі Синява. Випускники були на той час дуже освічені люди, вони ставали писарями, старостами, «сборщиками податей», різними уповноваженими на численних у ті роки судових позовах, телеграфістами тощо, рідко хто з них обирав нелегку хліборобську долю. Тому навіть бідняки віддавали своїх дітей на навчання. Один з них — Бебешко Архип достукався до посади правителя канцелярії Єреванського губернатора. Деякі випускники стали типовими сільськими п'явками, як от Сафон Шкарбан, Пилип Шкарбан. Вони за хабарі роздавали направо і наліво наділи з громадського земельного фонду (так званої ваканційової землі). Випускники Саварської церковно- приходської школи: 1887 рік Куценко Гаврило Онисимович, став сільським писарем як і Люлька Степан Арійонович, а Хоменко Степан Якохванович вивчився на фельдшера.
1888 рік. Стариченко Герман Карпович, став писарем. Сухомлин Оксен Михайлович — сільський умілець. Як згадує він у своїх мемуарах: Жив з сокири. У Саварці чи не кожна хата була побудована ним.
В його записах є свідчення, що в церковно-приходській школі була всього одна кімната і стояли довгі столи і лави, які зробив столяр Гриньов. В кутку були шафи для книг, багато було церковно-слов"янських, а також чимало ікон. Вчилися переважно хлопці, іноді вже й чималі. Тих, хто навчався погано чекали численні покарання: 1. Удари по долонях, а то й по спині лінійкою; 2. Ставили коліньми на гречку або на сіль з книжкою в піднятих руках або без неї; 3. Залишали без обіду; 4. З плакатом « Я — ОСЕЛ», або « Я — ЛОДАРЬ» учень ішов додому і другого дня до школи. Одним з постійних носіїв таких плакатів був Левченко Ярохтей Захарович. Користувалися учні такими підручниками:
- Слав'янський буквар, який починався абеткою: аз, буки, веді, глаголь, добро… А вже в 1887 році піп Савин завів гражданський буквар Лубенця
- Псалтир
- Священна історія
- Задачники Євтушевського і Гольденберга: Писали на грифельних дошках і на папері стальними перами. Купували за 10 копійок паперу № 7 і писали цілий рік.
1889 року під час старостування Шкарбана Йосипа Вавиловича було збудоване громадським коштом постійне шкільне приміщення. Найкращі матеріали пішли, звичайно, на дім попа. Чалий Д. Є. реставрував у пам"яті план цієї школи ().
Після Крижановського вчителював у Саварці дяк Мурачевський Авросій, гіркий п'яниця, вмер у Саварці.
Після нього був учителем Григорій Савич (прізвище призабуте), про якого старожили зберегли спогади, як про оригінала і дуже добру людину. Він квартирував у крамаря єврея Лейзура. За кілька років добре вивчив єврейську мову. Вранці і ввечері обливався холодною водою, а з весни й до пізньої осені щодня ранками бродив босий росяною травою понад Россю. Так він зміцнював своє здоров'я і нервову систему. Хоч і мусив викладати російською, проте охоче спілкувався з селянами і розмовляв з ними тільки українською про їх життя і тогочасну неправду. Один епізод з вчительського життя Григорія Савича, описаний Д. Є. Чалим. [Д ].
Земська чотирикласна школа
В 1913 році завдяки настирливості колишнього політичного засланця Стариченка Агея Карповича і допомозі Завідувача шкільним відділом Васильківського повітового земства Зубченка (теж політичного засланця) в Саварці почали будувати приміщення для земської початкової школи з окремим будинком на чотири квартири для вчителів. Підрядчиком був і добре нагрів руки на будівельних матеріалах Лагутін Данило Сидорович — скарбник великого вальцьового млина в Саварці. Обшарпаною жебрачкою виглядала стара школа поруч з великим і чепурним будинком земської школи, будівництво якої закінчували прискореними темпами вже під час вибухів першох світової у 1914 році. [Д — ] 5 жовтня 1915 року почала свою роботу земська однокласна трьохкомплектна школа. Подаємо розповіді про її перших вчителів та мешканців учительського будинку [ Д- ], де тепер наш краєзнавчий музей.
Говорячи про історію школи не можна не згадати про те, що протягом 1920—1923 рр. учителем української мови і літератури працював поет . Поет–філософ, поет–лірик, критик і теоретик літератури, талановитий перекладач, великий друг Михайла Кравчука.
В 1934 р. в Саварську 7 річну школу ходили діти з 7 сіл, бо вчителювали тут видатні люди. Добиралися пішки з Лютарів, Чайок, Ольшаниці, Рокитнянського р-ну. Навчалися з Синиці, Січі, Бовкуна, Степка (тепер Таращанський р-н).
В 1935 р. урочисто відзначили 15-річчя Саварської н/с школи. В музеї зберігається фото ‘’Кузня кадрів’’. Так називали нашу школу, бо вона випускала високоосвічених молодих людей. Після того, як Кравчук М. П. повернувся до Києва читати математику в Університеті, школою завідували Великохатько Федір Данилович (1923-25) — надалі професор Ніжинського (1929—1930), а потім і Херсонського (1930—1936 і далі?) педінститутів, Хмура Олекса Йосипович (1925-27), потім Прокіп Дяченко (даних немає). В 1941 р. — Покотило Федір Йосипович.
Під час війни з нацистами в школі знаходилась німецька конюшня, і Чалий Дмитро Євдокимович був змушений просити, щоб вивели коней. За це йому згадали вже свої, коли в 50-х роках він був репресований за те, що написав «Буквар» українською мовою і заспівав з дітьми «Ще не вмерла Україна», Вирок -10 років заслання в Краснодарський край. Чудом залишився живий, повернувся, відбувши строк та ще два роки на поселенні. Був реабілітований, але українську мову вже викладати не дозволили. Читав музику, грав дітям на скрипці.
- Директори шкіл під час другої комуністичної навали
- 1946—1947 Покотило Федір Йосипович
- 1947—1950 Дергаченко Василь Назарович
- 1950—1951 Костишин Микола Іванович
- 1951—1956 Петренко Гордій Романович
- 1956—1959 Дмитренко Віталій Павлович
- 1959—1965 Ступка Микола Григорович
- 1965—1974 Матвієнко Анастасій Іларіонович
- 1974—1990 Ткач Петро Степанович
Директори шкіл самостійної України:
- 1990—1995 Мисник Ігор Миколайович
- 1995—2002 Петрик Микола Павлович
- 2002—2007 Цимбал Олег Іванович
- 2007 — Кушнір Валентина Анатоліївна
Рада музею і краєзнавці збирають матеріал про цих людей, а також вчителів і випускників школи для поновлення кімнати освіти в музеї.
Постановою Ради Міністрів УРСР від 14.11. 1985 р. № 402 Саварській школі присвоєно ім'я Архипа Михайловича Люльки. Новий двохповерховий корпус школи збудований в 1969 році за сприяння видатного земляка.
З 2004 року при школі відкрито дитячий садок і створено НВК. Історія школи — це історія села. В нашій школі працює 17 вчителів, 2 вихователі дитячого садка, бібліотекар. Навчається 114 учнів та 19 вихованців дитячого садка. Колектив працює над проблемою "Особистісно спрямований розвиток учня. Реалізація в навчально — виховному процесі ідей української національної школи ".
Сучасний стан культури
В 1961 році побудовано Будинок культури на 300 місць. 19 вересня 1968 року в Саварку прийшов рейсовий автобус. 1969 року побудовано нову школу за сприяння Академіка Архипа Люльки, з 14 листопада 1985 року школа стала носити ім'я видатного земляка. В 1978 році побудували адміністративний будинок, 1985 р. — шістнадцятиквартирний будинок. 1986 року в селі було побудовано селище для переселенців з зони Чорнобильського лиха, в які 1987 року заселилось 140 родин, також було побудовано дитячий садок і торговий центр, які тепер, на жаль, перетворюються в руїни. Труднощі переходу до ринкової економіки призвели до падіння сільськогосподарського виробництва. У 2002 році в селі утворено агроцентр «Саварський», що має у використанні 1700 га землі, вирощують пшеницю, кукурудзу, ріпак. Тваринництво в повному занепаді. Люди займаються овочівництвом, вирощують і продають картоплю, тримають свиней, корів, молоко здають майже задарма. При Саварському НВК «ЗОШ І-ІІІ ст.-дитячий садок», діють меморіальний музей Академіка А. М. Люльки та краєзнавчий музей з восьми кімнат в приміщені колишньої вчительської квартири, що побудоване в 1913 р. і де проживав перший директор школи М. П. Кравчук. З ініціативи дирекції школи та учнів — екскурсоводів музею за сприяння спонсорів до 100-річчя Архипа Люльки було встановлено на шкільному подвір'ї пам'ятник, урочисте відкриття та освячення відбулося 25 травня 2007 року (скульптор Анатолій Древецький). А святкування 100-річчя Архипа Люльки відбулося в кінці березня 2008 року. На цих заходах в Саварці побували численні гості з Києва, Харкова, Запоріжжя, Москви: політолог зі США Іван Качановський, радник — посланник Росії пан Лоскутов. Презентовано документальний фільм «Архип Люлька», режисер Олександр Рябокрис.
Поблизу села, на Луках знаходиться орнітологічний заказник «Саварка», де гніздяться сірі чаплі, 250 гнізд. Чудові краєвиди, музеї, Луки, Городища, річка Рось приваблюють дачників та туристів. В селі постійно проживає відомий художник Міщенко Григорій Григорович, який подарував свої роботи для музею та школи, а також створив вдома постійно діючу виставку. (Д) Сюди постійно приїжджає композитор Євген Станкович. Село має перспективу в розвитку зеленого туризму.
Музеї
При Саварському НВК працює 2 музеї:
- меморіальний музей, присвячений А. М. Люльці
- музей історії с. Саварки, якими керує на добровільних засадах Тетяна Петрівна Петрик — вчителька географії та Київщинознавства, Голова Ради музею історії с. Саварки. 9 травня 2009 року краєзнавчий музей відзначив своє 20–річчя.
Видатні постаті села
Архип Михайлович Люлька
Див. основну статтю Архип Михайлович Люлька
Архип Михайлович Люлька — Генеральний конструктор авіаційної техніки, Академік, Герой Соціалістичної праці, Доктор технічних наук і просто прекрасна людина. Він народився 23 березня 1908 року в селі Саварка, в багатодітній селянській сім'ї. Коли Архипові виповнилося сім років, він втратив матір, а в дев'ять років втратив батька. Пішов жити до старшого брата. Навчався в школі добре. Першою вчителькою була Марія Калінічна Іщенко. Вчителем математики і директором школи був М. П. Кравчук, українську мову читав поет Дмитро Загул.
Після закінчення школи поступив у профтехшколу в місті Біла Церква. Через три роки він її закінчив, отримавши фах слюсаря 6 розряду. Потім рік працював у сільраді і готувався до вступу в КПІ. Архип вступив до інституту, витримавши конкурс 25 чол. на місце. Згодом одружився зі своєю землячкою, студенткою сільськогосподарського інституту Процак Галею. Через деякий час в сім'ї народилися сини — Володя та Слава.
Архип Михайлович почав проводити досліди в ХАІ над створенням паро газотурбінних установок. Робота над парогазотурбінною установкою привела його і друзів до думки створення повітряного газотурбінного двигуна. Люльку призначають керівником проекту, це було в березні 1939 р, в 1940р експериментальний РД-1 був спроектований.
І раптом війна, всі креслення і розрахунки були заховані на території Кіровського заводу в Ленінграді. Всі працівники були евакуйовані в Челябінськ. Всі роботи були зупинені. Конструкторське Бюро розробляє двигуни до танків. В 1943 році групу переводять в Москву. Відновилася робота над створенням двигуна М-18. Варіант став носити назву С-18. Державне випробування пройшло успішно.
За створення двигуна ТР-1 Архип був нагороджений орденом Леніна, а пізніше йому було присуджено Державну премію III ступеня. 28 травня 1947 р. був виліт літака СУ-11, з двигунами ТР-1, пілотував його льотчик Шиянов. Швидкістю 900 км/год, як і обіцяв Люлька ще в 1938 році. На літаку СУ-9 з двигуном АЛ-7 встановлено 4 світових рекорди. На гідролітаку М-10 з двигуном АЛ-7 встановлено 12 світових рекордів.
А. М. Люлька був нагороджений багатьма орденами, медалями. Він був лауреатом Державних премій, отримав багато нагород. До кінця життя очолював одне з ведучих КБ авіаційної промисловості. А. М. Люлька 9 травня 1975 року приїхав на Україну в своє рідне село. Він допоміг з коштами при будівництві нашої школи. В 1982 році побував в музеї присвяченому йому, залишив відгук, зустріч з односельцями була дуже зворушлива. 1 червня 1984р на 76-ому році життя Архип Люлька помер, похований в Москві. Його ім'я носить вулиця в Києві, площа в Москві, наша школа та вулиця в Саварці.
Михайло Пилипович Кравчук
Михайло Кравчук — один з найвизначніших математиків світу, український вчений світової слави. Світ тільки не знав, що він українець. Микола Сорока в своїх книгах подає зовсім іншу версію про те, як П. М. Кравчук опинився в Саварці, і це було в 1919 році. Це художні твори, а із свідчень покійних Чалого Д. Є. та Іщенко М. К., ми маємо таку версію.
Влітку 1920 р. професор Університету Святого Володимира М. П. Кравчук працював сезонним робітником на хуторі Михайла Животовського. Був косарем, молотником, сіячем. Всередині серпня 1920 р. Животовський відвіз Кравчука і його заробіток своєю підводою в Київ. Повертаючись з Києва, Животовський вимушений був зупинитися в Саварці: треба було дати кобилі перепочинок, що тут ожеребилась. Постало питання: в кого перебути ці кілька днів? Навколо було неспокійно. Животовський згадав Дмитра Чалого, що в 1918 році вчителював в Косяківці. В той час Дмитро Чалий був секретарем земельної комісії, яка розподіляла між безземельними і малоземельними панську землю. Животовський розповів про заробітчанина — професора з Києва. Так Кравчук став читати математику в сільській школі.
Під час вимушеного перебування в Саварці Кравчук домігся відкриття семирічної агротрудшколи та став її першим директором. Тут у сільській школі, Михайло Пилипович помітив обдарованого хлопчика-сироту. Став ним опікуватися. Глибокі знання, які перейняв від свого учителя Архип Люлька дозволили йому після семирічки вступити до Білоцерківської профшколи. Пізніше вже після повернення до Києва професор Кравчук підтримував його, як студента політехнічного інституту, з власних коштів виплачуючи Архипові стипендію. Хто знає, чи виріс би до генерального конструктора перших у світі реактивних двигунів Архип Люлька, якби не допомога Кравчука, його першого директора школи. У московській квартирі авіаконструктора висіли поруч два портрети: Т. Г. Шевченка і М. П. Кравчука.
За два роки роботи в Саварці Кравчуком була проведена грандіозна праця — розбудова освіти в селі. В 1922 р. Михайло Кравчук повертається до Києва, працює в КПІ. В нього постійно живуть його колишні учні.
М. П. Кравчук — видатний математик, що вніс великий вклад в різні галузі математики та у розвиток математичної освіти. Він — автор понад 180 наукових робіт, в тому числі 10 монографій з різних областей математики.
Уже давно існують на сторінках наукових досліджень Кравчука формули, Кравчука осцилятори, Кравчука теореми.
Левченко Яків Прокопович
— секретар Української Центральної Ради
Драмарецька Оксана Валеріївна
- українська дипломатка, посол України в Мексиці
Див. також
Архівні та літературні джерела
- Болсуновський Карл. « Саварка, савары, Городища, древности и народ», 1913, рукописна брощура, музей історії с. Саварки.
- Від Трипільської культури до сучасності: Путівник — довідник (упорядник: О. В. Трачук) — К. СПД Кравчук В. К., 2003. Стор. 192, 194.
- Історія міст і сіл УРСР. Київська область. Головна ред. УРЕ АН УРСР, К.: 1971, стор. 181.
- Лозко Г. С. Українське народознавство.- К.: Зодіак–ЕКО, 1995 ст. 117—118
- Цимбалюк В. І., Пасічник Ю. І. Колиска українського народу. — К.: О. М. Ешке, 2000. стор. 16, 109
Літературні додатки
- Легенди мого села. (Упорядник: Петрик Т. П.)
- Петрик Т. П.: Схема археологічних пам'яток с. Саварки.
- Буклет, присвячений 100- річчю А. М. Люльки
- Буклет, присвячений 60-річчю Міщенка Г. Г.
- Копія сторінок рукописної брошури К. Болсуновського.
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (липень 2010) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sa varka selo v Ukrayini v Obuhivskomu rajoni Kiyivskoyi oblasti Naselennya stanovit 957 osib Selo vhodit do Boguslavskoyi miskoyi gromadi selo Savarka Krayina Ukrayina Oblast Kiyivska oblast Rajon Obuhivskij rajon Rada Boguslavska miska gromada Osnovni dani Zasnovane 900 Naselennya 957 v Lyutaryah 84 chol Plosha 2 5 km Gustota naselennya 382 8 osib km Poshtovij indeks 09710 Telefonnij kod 380 4561 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 35 14 pn sh 30 39 30 sh d 49 58722 pn sh 30 65833 sh d 49 58722 30 65833 Koordinati 49 35 14 pn sh 30 39 30 sh d 49 58722 pn sh 30 65833 sh d 49 58722 30 65833 Serednya visota nad rivnem morya 141 m Vodojmi r Ros Vidstan do rajonnogo centru 22 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Olshanicya Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 8 km Misceva vlada Adresa radi 09710 Kiyivska obl Boguslavskij r n s Savarka Starosta Artemenko Galina Vasilivna Karta Savarka Savarka Mapa Savarka u Vikishovishi U seli narodivsya i proviv svoyi yunacki roki vsesvitno vidomij konstruktor reaktivnih dviguniv Arhip Lyulka U seli narodivsya Viktor Ivanovich Kuksa robitnik uchasnik nacionalno vizvolnogo ruhu yakij razom iz Georgiyem Moskalenkom vnochi 1 travnya 1966 vstanoviv na dahu golovnogo korpusu Kiyivskogo institutu narodnogo gospodarstva derzhavnij prapor UNR yaka bula okupovana Rosiyeyu 1919 Tut prozhivav matematik Mihajlo Pilipovich Kravchuk 1920 1923 M Kravchuk pershij direktor savarskoyi shkoli U seli 2 muzeyi V seli prozhivayut rodichi A Lyulki Geografiya ta topografiyaNa pravomu berezi richki Ros na 7 km protyagnulosya selo Savarka Roztashovane za 22 km vid rajonnogo centru Boguslav i za 8 km vid zaliznichnoyi stanciyi Olshanicya Rokitnyanskogo rajonu Silradi pidporyadkovane selo Lyutari Savarka znahoditsya na mezhi chotiroh rajoniv Boguslavskogo Rokitnyanskogo Mironivskogo ta Tarashanskogo Toponimika nazva selaShodo nazvi sela isnuye dekilka versij tomu sho tut zhili plemena savari abo saviri Yak svidchat istorichni dzherela saviri vhodili do soyuzu antskih plemen predkiv slov yan Saviri brali uchast v znamenitij Katalunskij bitvi na boci vijska Attili i vidznachilis osoblivoyu stijkistyu i horobristyu A v starodavnij Pannoniyi Avstriya do 18 st isnuvalo misto Savariya otzhe savari isnuvali naspravdi tomu sho ye v Ukrayini chimalo spivzvuchnih toponimichnih nazv richka Savranka Savur mogila selo Savenci tosho tomu sho v navkolishnih lisah znahodilos zhertovne kapishe verhovnogo boga slov yan Svaroga vin zhe Perun bog gromu vin zhe Sventovid bog svitla Ciyeyi versiyi pritrimuyetsya znamenitij etnograf Galina Lozko Savami nazivali voyiniv dozorciv sho vartuvali na valah Znameniti Zmiyevi vali zbereglisya v okolicyah Savarki i Lyutariv A v Savarci poblizu sadibi Lyulki Galini Petrivni ye zalishki dvoh gorodish Ce buli oboronni ukriplennya obneseni valami ta glibokimi rovami z vodoyu Znahidki na Gorodishi svidchat pro chasi Kiyivskoyi Rusi ce ulamki sklyanih brasletiv zalizni nozhi bronzova obruchka keramichne yajce vazhki gruzila dlya sitej pryasla tosho Voni zberigayutsya v nashomu muzeyi ta v krayeznavchomu muzeyi m Bila Cerkva Chimalo z nih peredav tudi na pochatku XX st miscevij svyashenik arheolog lyubitel Petro Maksimovich Dzbanovskij Na jogo zaproshennya Gorodisha doslidzhuvav Karl Bolsunovskij pro rezultati svoyeyi roboti v 1913 roci vin opublikuvav broshuru Savarka savari Gorodisha drevnosti i narod rukopisnij variant yakoyi tezh zberigayetsya v muzeyi istoriyi sela Savarki selo zasnuvav kozak Savka z druzhinoyu Varkoyu voni poselilis tut vzhe v kozacki chasi ce narodna obrobka cerkovnogo kalendarya koli v grudni odin za odnim svyatkuyut den sv Varvari ta sv Savi IstoriyaArheologichni dani V centri sela Savarki doslidzheno kurgani skifskih chasiv VII VI st do n e Velika Mogila poblizu shkoli ta Gajvoron v centri Selisha A bilya Lyutariv zbereglisya kurgani dobi bronzi II tis do n e Otzhe cya miscevist bula zaselena davno Na poli na vidstani 4 km vid centru sela znahoditsya kurgan Mayak 180 m nad rivnem morya Savarka bere svij pochatok za chasiv Kiyivskoyi Rusi Poblizu Savarki i Lyutariv sho nalezhit do Savarskoyi silskoyi radi viyavleno 2 gorodisha chernyahivskoyi kulturi Za perekazami tut bulo kolis misto Savara Rokom zasnuvannya Savarki vvazhayut 1750 v cej chas bula pobudovana persha Pokrovska cerkva Vona bula shozha na perevernutogo chovna derev yana zroblena bez zhodnogo cvyaha z dereva privezennogo z Chigirinskogo lisu Dzvinicyu dobuduvali vzhe v 19 stolitti Na teritoriyi sela doslidzheno she na pochatku XX st dva kurgani Velika mogila i Gajvoronova mogila Ci kurgani vidnosyatsya do VI VII stolit do nashoyi eri Velika mogila vijskove zahoronennya Lyudi v nomu lezhali iz zbroyeyu golovami na shid a v nogah gorshiki iz yizheyu Koli v mogilu poruch z mercem klali gorshiki z yizheyu chi zbroyu to ce svidchit pro isnuvannya v ti chasi viruvan nibi pislya smerti lyudina maye potrebu v usomu chim koristuvalasya za zhittya Zbereglisya starodavni nazvi urochish Odne z nih Virvihvist znahoditsya na pochatku sela Savarka Lyudi yihali volami chi kinmi ti zastryagali a lyudi yih vityagali za hvosti Tomu i richka nazivayetsya Virvihvist vona vpadaye v richku Ros dovzhina yiyi 2 km Urochishe Vinnicya roztashovane nad richkoyu Ros naproti shkoli Za spogadami starozhiliv znayemo sho des tut u XIX st bula vinokurnya V H HI stolittyah bulo zvedeno cilu sistemu zemlyanih ukriplen tak zvanih Zmiyevih valiv U fortecyah i bashtah na valah rozmishuvalisya storozhovi zastavi ruskih voyiniv Ci ukriplennya stanovili zaslin vid napadiv kochivnikiv Zbereglisya zalishki Zmiyevogo valu i bilya nashogo sela Vin pochinayetsya v lisi proti shkoli i jde v storonu Boguslava Misajlivskimi i Lyutarskimi polyami a z livoyi storoni v storonu sela Vilshanicya Za Savarkoyu v kinci Lukiv poryad z ornitologichnim zakaznikom Savarka de gnizdyatsya siri chapli znahodyatsya zalishki visokogo valu yakim bulo otochene starodavnye gorodishe Vono malo vigidne geografichne polozhennya Z pivdnya i pivdennogo zahodu richka Ros iz zahodu richka Gorohovatka yaka omivaye val i v comu misci vpadaye v richku Ros A zi shodu buv vikopanij glibokij riv zapovnenij vodoyu D V 1986 r koli buduvali nove selishe dlya pereselenciv z Chornobilskoyi zoni to natrapili na zalishki cegelni Ye dumka sho cegla viroblyalasya dlya ukriplennya gorodisha 1 bilya obijstya Lyulki G P Pismovi svidoctva Pershi pismovi vidomosti pro selo Savarku mayemo v 1750 roci z chasu zasnuvannya Pokrovskoyi cerkvi rekonstrujovana bula v 1905 roci zrujnovana v 1983 roci za vkazivkoyu z rajonu Zemlya nasha zaznavala nabigiv ordinciv Svidchennyam cogo ye te sho v 1240 roci m Boguslav bulo zrujnovano mongolo tatarami Ta i nazva navkolishnih sil ye svidchit pro ce Selo Karapishi Mironivskogo rajonu pislya togo yak selo bulo spaleno vsi lyudi vikrikuvali Kara pashi selo Kirdani Tarashanskogo rajonu Sich cherez Ros buv krivavij bij U 1665 Boguslav atakuvali krimski tatari pograbuvavshi jogo 1678 Getman Yurij Hmelnickij razom iz vijskom Krimskogo hanatu i Turechchini znovu zajnyali misto ale ukrayinska administraciya ne zmogla vberegti zhiteliv mista vid deportacij do Krimu yasir Pro te sho turki i tatari napadali v XVII st na Boguslavshinu svidchit Duma pro Marusyu Boguslavku Do 1793 selo Savarka zalishalosya u skladi Rechi Pospolitoyi Greko katolicke duhovenstvo chinilo religijni utiski proti pravoslavnih Ce bulo privodom dlya Rosijskoyi imperiyi aneksuvati Pravoberezhnu Ukrayinu 1797 knyaz Ponyatovskij prodav Boguslavskij klyuch grafu Yanu Branickomu za 4 mln zolotih Lis navkolo Savarki tezh nalezhav Branickomu Cej lis piznishe bude prodano na imeninah moskovskomu prestolonastupniku Oleksiyu V cej chas v seli Savarka bulo 56 dvoriv 389 zhiteliv Osnovne yih zanyattya zemlerobstvo Savarchani hodili na yarmarki v Boguslav Tut prodavalisya tovari privezeni z Kiyeva Zhmerinki Berdicheva Fastova a takozh ti sho viroblyalisya v Boguslavi gorshiki z Dibinec znameniti bili boguslavski kozhushki HH stolittya 1914 rik pochalasya persha svitova vijna Zhitel sela Chalij Vasil Pavlovich voyuvav u Franciyi ta Alzhiri buv nagorodzhenij Materiali pro soldata dvoh svitovih zberigayutsya v muzeyi a takozh jogo portret hudozhnika Mishenka Grigoriya Grigorovicha V cej chas u Savarci vidkrilas zemska chotiriklasna shkola Gromada ne shkoduvala koshtiv dlya shkoli 1917 roku selo uvijshlo do skladu UNR Vlada pragnula provesti zemelnu reformu bo bilshist ornoyi zemli u seoi nalezhala kilkom osobam Galickomu 640 desyatin zemli Shtempovskij 350 Melniku 140 Cerkva volodila 67 desyatinami zemli 500 desyatin nalezhalo selyanskim dvoram Z nih 5 gospodarstv volodili 73 des Bilshist dvoriv bula bezzemelnoyu ne mali polovoyi zemli a gorodi buli mizerni Obrobitok zemli buv primitivnim urozhayi nizki Na seli bulo tri kinni abo parovi mashini dekilka viyalok Zasobom dlya prozhivannya bezzemelnih selyan buli vidhozhi promisli Kozhnoyi rannoyi vesni velikimi gurtami vidpravlyalisya selyani na zarobitki na Hersonshinu v Krim a divchata v Odesu na polivni ogorodi Tam stavali v strok na ves litnij period Buv u seli i mlin yakij nalezhav koncesioneram Lagutinu i Lishinskomu Vin shodobi pereroblyav 2000 pudiv zerna Bilya mlina zbereglisya zalishki grebli yaku vikoristovuvali v XIX st yak mist Neyu yizdili vozami Gamir bilya mlina stoyav yak na yarmarku bo priyizdili moloti z chotiroh susidnih sil Pracya v mlini bula vazhkoyu Nosili kuli p yatipudovi mishki a zarobitna plata kopijki Tomu i sered robitnikiv ne raz vibuhali stihijni strajki Najbilshogo ruhu revolyucijni podiyi dosyagli v 1905 r Revolyucijnu diyalnist u Savarci provodiv Dovgalevskij Valerij Savelijovich pro zhittya i diyalnist yakogo opublikovano v zhurnali Mezhdunarodnaya zhizn 11 za 1975 rik Sered trudyashih rozpovsyudzhuvali listivki Strajk sered najmitiv pani Shtempovskoyi gotuvav Kuksa Andrij Grigorovich Strajk ne nabrav masovogo harakteru bo naperedodni bula viklikana policiya z Rokitnogo Bilsh vdalo projshov strajk u mlini Robitniki mlina zbiralis na tayemni zbori na ostrovi richki Ros ta v kluni Levchenka Lizora Bulo organizovano miting zupineno mlin Robitniki domoglis pidvishennya zarobitnoyi plati Kulturnim centrom sela bula shkola yaka mistilasya v silskij upravi tut bula razom i holodna de vidbuvalosya pokarannya rizkami Shkoloyu zaviduvav pip A vidkrita shkola bula v 1889 roci Navchannya provodiv odin uchitel V odnij kimnati mistilosya tri klasi V 1914 roci vzhe pid chas imperialistichnoyi vijni bulo zbudovano primishennya odnoklasnoyi zemskoyi trohkomplektnoyi shkoli Lishe v 1918 roci zemsku i cerkovno parafiyalnu shkoli bulo z yednano Komunistichne liho Miscevi krayeznavci tak zmalovuyut obstavini komunistichnoyi navali yaka ostatochno poglinula selo 1920 roku Jshla gromadyanska vijna Oj yak ne legko bulo selyanam Nedoyimka Nedoyimka gluho stugonilo v skronyah kozhnogo Skilki mozhna Vigribali vse chervoni a teper denikinci Pam yatayut starozhili Starichenka Ageya yakij kinuvsya na denikincya z vilami Pobitij buv i kinutij u holodnu de i pomer Mlina bulo ususpilneno Kozhen selyanin mriyav pro zemlyu vona dlya nogo bula nad use Ale ne odnoosibnikiv hotila bachiti radyanska vlada a kolektivni gospodarstva Tih hto ne hotiv jti v nih primushuvali siloyu rozkurkulyuvali represovuvali Spochatku v Savarci stvorili komnezam v 1927 r SOZ z 320 selyanskih gospodarstv V 1930 roci zasnovanij kolgosp im Pershoyi Pyatirichki v 1950 roci vin perejmenovanij na kolgosp im 1 go travnya U 1930 roki zaznali teroru chimalo savarchan sered nih i ridni brati Arhipa Lyulki po materi Bebeshko Anton Josipovich ta Bebeshko Grigorij Josipovich Tipova dolya Bakala Mikoli Minovicha chesno trudivsya na zemli i ne hotiv pracyuvati v supryazi za sho i buv vislanij Na zaslanni tezh tvoriv hliborobskij podvig nastilki uspishno sho jogo i tam uzhe vdruge rozkurkulili Starozhili zgaduvali jogo yak nevtomnogo trudivnika Stvorivshi kolgospi derzhava vstanovila nad nimi vseohopnij kontrol Pershoyu yih zapoviddyu buli postavki derzhavi a pislya cogo teror golodom Komunistichnij Genocid Golodomor Odnim z najzhorstokishih zlochiniv stalinizmu proti ukrayinskogo narodu buv organizovanij golodomor 1932 1933 rr 1000 zhiteliv sela dali svidchennya pro zlochini komunistiv V spogadah vidznachayetsya sho urozhaj v seli buv zibranij nepoganij Ale ves chas hodili komandi selami i zabirali vse Yak zgaduye v svoyih memuarah Dyachenko Mikola Viktorovich ves 7 klas bulo perevedeno na kazarmove polozhennya i diti na choli z pionervozhatim tezh brali uchast v obshukah za ce vvecheri otrimuvali misku galushok Podvirni obshuki suprovodzhuvalisya konfiskaciyeyu ne lishe zerna a j kartopli buryakiv solin sala m yasa ta inshih prodovolchih zapasiv na zimu Lyudi hovali de tilki mozhna zakopuvali zamurovuvali v pechah V kolgospnih komorah tezh zabirali vse do pilinki Yili lyudi kotiv sobak trupi konej listya j koru derev bur yan Buv vipadok kanibalizmu Lyudi merli na hodu v hatah lezhali puhli vid golodu Bagato lyudej plivlo richkoyu Mozhe yih hto tudi kidav mozhe j sami tudi stribali vid golodu Na seli organizuvali grupi mogilokopachiv yaki yizdili na konyah i zbirali mertvih potim horonili v odnij yami Deyaki probuvali distavatis do mista Ale ne vsim vdavalosya Na misci spilnogo zahoronennya vstanovleno pam yatnij hrest Do ukrayinciv zastosovuvali zakon vid 7 serpnya 1932 roku pro p yat koloskiv V Savarci ne viseleno bulo nikogo ale z lyudmi povodilisya duzhe zhorstoko Napriklad ob yiznikom poliv buv Lyulka Pavlo Gnatovich yakij shukav ti koloski navit v kosah zhinok a potim zabirav i biv nagajkoyu Stalinskij teror Tragediya selyanstva kincya 20 pershoyi polovini 30 h rokiv gorinnya na inteligenciyu sfabrikovani organami DPU politichni procesi stali prelyudiyeyu do novoyi hvili represij stalinskogo rezhimu proti svogo narodu Teror pochavsya v seli odrazu z prihodom komunistiv Za neoberezhne skazane slovo za nedoviru gazetnim publikaciyam populyarizaciyu ukrayinskoyi movi V seli bulo represovano 31 zhitelya sela Napriklad Chalij Dmitro Yevdokimovich pracyuvav vchitelem ukrayinskoyi movi i literaturi napisav bukvar ukrayinskoyu movoyu i z uchnyami zaspivav She ne vmerla Ukrayina Buv represovanij yak nacionalist Virok 10 rokiv visilki v Krasnoyarskij kraj Chudom zalishivsya zhivij povernuvsya Buv reabilitovanij 1935 roci buv represovanij Bakal Matvij Stalosya ce tak na zimu rizali drova Stomilisya Sili vidpochili Prochitali v gazeti stattyu pro te iniciatorami stahanovskoyi roboti v silskomu gospodarstvi stali kolgospnici p yatisotennici na choli z M Demchenko Druga lanka otrimala 523 c cukrovih buryakiv z 1 ga pri normi 131 c Peregovorili sho mabut ce vse take ne realno Cherez tri dni v nochi priyihali i zabrali Vijna 26 lipnya 1941 roku nimci zahopili Boguslav Togo zh dnya 26 lipnya ob 11 godini nimci vikinuli iz sela Savarki radyanski zagoni Rozstrilyali troh chervonoarmijciv sho vihodili z otochennya Komsomolci yaki brali uchast v organizaciyi Genocidu Golodomoru nimecka administraciya stratila Ce Bakal Petro Zaharovich Bakal Avram Sakovich Grigorenko Vsevolod Gnatovich Grigorenko Mihajlo Gnatovich Grigorenko Yakiv Stepanovich Lyulka V yacheslav Naumovich Lyulka Mikola Grigorovich Shvec Maksim Sviridovich Yazlovska Ganna Krisanivna Bagato yunakiv i divchat primusovo vislani na roboti do Nimechchini Kravchenko Olga Naumivna povernulas z pidirvanim zdorov yam i v 1951 roci pomerla zalishivshi 2 richnogo hlopchika Sim ya Krilovih tezh bula vivezeni na katorzhni roboti Dozvolyalos zmolotiti dlya sebe 10 kg yachmenyu u misyac Kozhen dvir musiv zdati 240 sht yayec 580 l moloka v misyac Za nevikonannya planu pogrozhuvali rozstrilom ale nikogo tak i ne zachepili na vidminu vid rosijskoyi vladi yaka masovo vbivala selyan 6 sichnya 1944 roku stalo vidomo sho nimci vidstupayut 31 sichnya vijska Timoshenko ovolodili selami Savarka Chajki Lyutari V Savarku zajshli voyini na choli z Geroyem Radyanskogo Soyuzu Dolzhenkom Timofiyem Ivanovichem Vidznachilis komandir 404 okremogo strileckogo artilerijskogo bataljonu Arsenidze Iraklij Teofilovich Ivan Oleksijovich Shepkin nachalnik artileriyi Svitko Petro Sergijovich komandir roti Karnachov Mihajlo Titovich Hudyakov Ivan Fedorovich Dovbish Yuhim Pilipovich Zhigajlo Boris Ovsijovich yakij priyizdit v Savarku na svyata i vistupaye zi spogadami Zaginuli lejtenant Bilyakov Mikola Kostyantinovich lejtenant Fedosyeyev Vasil Petrovich pid Lyutaryami Dvojchenkov Pavlo Ivanovich usih pohovali v odnij mogili za chasiv Brezhnyeva vstanovleno pam yatnik U nimecko radyanskij vijni bralo uchast 298 odnoselchan ta 78 lyutarciv na boci SSSR 160 zhiteliv sela nagorodzheni ordenami ta medalyami 138 savarchan ta 38 lyutarciv zaginuli na frontah V centri sela yim sporudzheno memorial Povoyennij teror Komunistichna vlada znovu vdalasya do golodu abi upokoriti selyan Ce stalosya 1946 1947 V kolgospi bulo zibrano menshij urozhaj Pid viglyadom zagotivel derzhava zabirala vse V dityachih sadkah shkolah v kolgospi pracyuyuchim varili na obid yushku Lyudi tikali z zahidnu Ukrayinu pid zahist UPA yaka dopomagala yim hlibom Takozh yizdili v Rosiyu de minyali odyag ta inshi rechi na produkti harchuvannya Girkij dosvid komunistichnogo teroru pidkazuvav selyanam kolgospi ce rabstvo Pochalasya vtecha selyan osoblivo molodi u mista na promislovist na transport V 1946 roci u Boguslavskomu rajoni selyani na trudoden otrimuvali kopijki Silskogospodarskij podatok neshadno daviv selyanstvo Silno visokij podatok buv na gorodni kulturi sadi Buli vipadki koli bravsya podatok na dereva yaki navit ne rodili Yaksho zarizav porosya chi telya to shkuru potribno bulo zdati v kolgosp Tomu selyani zmusheni buli pohapcem vnochi shob nihto ne znav smaliti porosyat navit pid kominom u pechah Na vidminu vid naselennya mist selyani ne otrimuvali ni pensij ni viplat z socialnogo strahuvannya Zhiteli sela ne buli pasportizovani Ce dalo zmogu stalinskij vladi organizuvati novij vitok deportacij ukrayinciv 21 lyutogo 1948 roku Prezidiya Verhovnoyi Radi SRSR prijnyala tayemnij Ukaz Pro viselennya z Ukrayinskogo RSR osib yaki zlisno uhilyayutsya vid trudovoyi diyalnosti v silskomu gospodarstvi i vedut antigromadskij parazitichnij sposib zhittya Zagalni zbori obgovoryuvali tih hto ne vikonuvav minimumu trudodniv i virishuvali sho robiti z ciyeyu lyudinoyu Ce bulo nechuvane svavillya shodo selyanstva Pid rozglyad cogo zakonu popav i zhitel nashogo sela Bebeshko Vakula Vin buv viselenij Zhiteli sela Starichenko Anton i Krivoruchko Dmitro buli vidpravleni na katorzhni roboti na shahti Donbasu U 1947 roci provedeno groshovu reformu Groshej bulo malo Ale v kogo i buli to na seli obmin groshej sho zberigalisya u naselennya zdijsnyuvavsya 1 10 Na pochatku 50 h rokiv v Ukrayini rozgornulasya kompaniya z ukriplennya kolgospiv U 1950 roci buli ob yednani v odin dva kolgospi Sinicya Lyutari i Savarka Odnak yakihos chitkih kriteriyiv ukriplennya ne viznachalosya a kolgospnikiv navit ne pitali zgodi Pozitivnih naslidkiv ce ne dalo V 1952 roci Sinicya vidokremilas v okreme gospodarstvo V seredini 50 h rokiv pidvishilisya zakupivelni cini na silskogospodarsku produkciyu i likviduvalisya deyaki podatki na selyanski gospodarstva V 1953 roci vveli shomisyachnu oplatu praci kolgospnikiv Produkciya silskogo gospodarstva bula deshevoyu a promislovi virobi koshtuvali duzhe dorogo Vlitku 1953 roku v selo pochali povertatisya reabilitovani V 1954 roci pochalosya osvoyennya cilinnih i perelogovih zemel Kazahstanu Sibiru Uralu j chastini Pivnichnogo Kavkazu Cilinna programa dozvolila rozshiriti zernove virobnictvo ale nadovgo zakonservuvala ekstensivnij harakter silskogo gospodarstva Sered yiyi uchasnikiv buli i nashi odnoselci Ronskij Ivan Ivanovich i jogo brat Pam yatayut starozhili i zbilshennya posiviv kukurudzi Bulo takozh prijnyato rishennya pro reorganizaciyu MTS yaka do togo chasu obslugovuvala kolgospi prichomu kolgospi povinni buli vikupiti tehniku Zminyuvalosya kerivnictvo a stanovishe v silskomu gospodarstvi zalishalosya tyazhkim Silske gospodarstvo perebuvayuchi v zhorstokih ramkah direktivnogo upravlinnya ne v zmozi bulo zabezpechiti naselennya produktami Derzhava zmushena bula rozpochati zakupivlyu hliba za kordonom Ne davali vidpovidnogo efektu j bezlich usilyakih zahodiv rishen rezolyucij shodo rozvitku silskogo gospodarstva Zmenshilisya posivni ploshi Rozshirilis plani obov yazkovogo prodazhu derzhavi silskogospodarskoyi produkciyi Postijno zrostali cini na tehniku Dedali rizkishimi stavali vidminnosti socialno pobutovih umov Kolgospno radgospna sistema yaskravo prodemonstruvala svoyu neefektivnist Z 60 h rokiv rozpochavsya proces zgortannya peretvoren dobi vidligi Prokotilasya nova hvilya represij V Kiyevi represuvali odnoselchanina Viktora Ivanovicha Kuksu 1979 roci bulo dano nakaz pro vtorgnennya radyanskoyi armiyi u suverennij Afganistan Nashi zemlyaki takozh brali uchast u cih voyennih diyah Sered nih Bebeshko Pavlo Pivovar Sergij Voloshin Oleksandr Vedmedenko Ivan Homenko Volodimir Lyulka Valerij Yalenko Viktor Korshikov Vitalij V 1983 roci za vkazivkoyu z rajonu v seli bulo spaleno cerkvu Lyudi zgaduyut yak vona gorila Pozhezhu bulo vidno vsomu selu Adzhe cerkva zavzhdi buduvalasya na pidvishenomu misci A potim te sho ne zgorilo rvali traktorami bo ne mozhna bulo nichogo zrobiti hoch gvizdkiv niyakih ne bulo Kultura ta osvitaCerkovno parafiyalna shkola Shkilne navchannya v Savarci bere svij pochatok she v ostanni desyatirichchya kripachchini Jmovirno sho j ranishe u 18 stolitti hoch i ne postijno mogli buti grupi uchniv v yakih navchali mandrivni dyaki a piznishe i postijni pri cerkvi V pershi roki pislya skasuvannya kripachchini vchitelyami buli vzhe profesionali yakih utrimuvala silska gromada Pro cej fakt svidchit zapis datovanij 1869 rokom vid 22 zhovtnya Vchitel otrimuvav 2 rubli sriblom i 10 kopijok z gromadskih groshej Pershim uchitelem buv dyak Krizhanovskij Afanasij Uchni zdavali ispiti v seli Sinyava Vipuskniki buli na toj chas duzhe osvicheni lyudi voni stavali pisaryami starostami sborshikami podatej riznimi upovnovazhenimi na chislennih u ti roki sudovih pozovah telegrafistami tosho ridko hto z nih obirav nelegku hliborobsku dolyu Tomu navit bidnyaki viddavali svoyih ditej na navchannya Odin z nih Bebeshko Arhip dostukavsya do posadi pravitelya kancelyariyi Yerevanskogo gubernatora Deyaki vipuskniki stali tipovimi silskimi p yavkami yak ot Safon Shkarban Pilip Shkarban Voni za habari rozdavali napravo i nalivo nadili z gromadskogo zemelnogo fondu tak zvanoyi vakancijovoyi zemli Vipuskniki Savarskoyi cerkovno prihodskoyi shkoli 1887 rik Kucenko Gavrilo Onisimovich stav silskim pisarem yak i Lyulka Stepan Arijonovich a Homenko Stepan Yakohvanovich vivchivsya na feldshera 1888 rik Starichenko German Karpovich stav pisarem Suhomlin Oksen Mihajlovich silskij umilec Yak zgaduye vin u svoyih memuarah Zhiv z sokiri U Savarci chi ne kozhna hata bula pobudovana nim V jogo zapisah ye svidchennya sho v cerkovno prihodskij shkoli bula vsogo odna kimnata i stoyali dovgi stoli i lavi yaki zrobiv stolyar Grinov V kutku buli shafi dlya knig bagato bulo cerkovno slov yanskih a takozh chimalo ikon Vchilisya perevazhno hlopci inodi vzhe j chimali Tih hto navchavsya pogano chekali chislenni pokarannya 1 Udari po dolonyah a to j po spini linijkoyu 2 Stavili kolinmi na grechku abo na sil z knizhkoyu v pidnyatih rukah abo bez neyi 3 Zalishali bez obidu 4 Z plakatom Ya OSEL abo Ya LODAR uchen ishov dodomu i drugogo dnya do shkoli Odnim z postijnih nosiyiv takih plakativ buv Levchenko Yarohtej Zaharovich Koristuvalisya uchni takimi pidruchnikami Slav yanskij bukvar yakij pochinavsya abetkoyu az buki vedi glagol dobro A vzhe v 1887 roci pip Savin zaviv grazhdanskij bukvar Lubencya Psaltir Svyashenna istoriya Zadachniki Yevtushevskogo i Goldenberga Pisali na grifelnih doshkah i na paperi stalnimi perami Kupuvali za 10 kopijok paperu 7 i pisali cilij rik 1889 roku pid chas starostuvannya Shkarbana Josipa Vavilovicha bulo zbudovane gromadskim koshtom postijne shkilne primishennya Najkrashi materiali pishli zvichajno na dim popa Chalij D Ye restavruvav u pam yati plan ciyeyi shkoli Pislya Krizhanovskogo vchitelyuvav u Savarci dyak Murachevskij Avrosij girkij p yanicya vmer u Savarci Pislya nogo buv uchitelem Grigorij Savich prizvishe prizabute pro yakogo starozhili zberegli spogadi yak pro originala i duzhe dobru lyudinu Vin kvartiruvav u kramarya yevreya Lejzura Za kilka rokiv dobre vivchiv yevrejsku movu Vranci i vvecheri oblivavsya holodnoyu vodoyu a z vesni j do piznoyi oseni shodnya rankami brodiv bosij rosyanoyu travoyu ponad Rossyu Tak vin zmicnyuvav svoye zdorov ya i nervovu sistemu Hoch i musiv vikladati rosijskoyu prote ohoche spilkuvavsya z selyanami i rozmovlyav z nimi tilki ukrayinskoyu pro yih zhittya i togochasnu nepravdu Odin epizod z vchitelskogo zhittya Grigoriya Savicha opisanij D Ye Chalim D Zemska chotiriklasna shkola V 1913 roci zavdyaki nastirlivosti kolishnogo politichnogo zaslancya Starichenka Ageya Karpovicha i dopomozi Zaviduvacha shkilnim viddilom Vasilkivskogo povitovogo zemstva Zubchenka tezh politichnogo zaslancya v Savarci pochali buduvati primishennya dlya zemskoyi pochatkovoyi shkoli z okremim budinkom na chotiri kvartiri dlya vchiteliv Pidryadchikom buv i dobre nagriv ruki na budivelnih materialah Lagutin Danilo Sidorovich skarbnik velikogo valcovogo mlina v Savarci Obsharpanoyu zhebrachkoyu viglyadala stara shkola poruch z velikim i chepurnim budinkom zemskoyi shkoli budivnictvo yakoyi zakinchuvali priskorenimi tempami vzhe pid chas vibuhiv pershoh svitovoyi u 1914 roci D 5 zhovtnya 1915 roku pochala svoyu robotu zemska odnoklasna trohkomplektna shkola Podayemo rozpovidi pro yiyi pershih vchiteliv ta meshkanciv uchitelskogo budinku D de teper nash krayeznavchij muzej Govoryachi pro istoriyu shkoli ne mozhna ne zgadati pro te sho protyagom 1920 1923 rr uchitelem ukrayinskoyi movi i literaturi pracyuvav poet Poet filosof poet lirik kritik i teoretik literaturi talanovitij perekladach velikij drug Mihajla Kravchuka V 1934 r v Savarsku 7 richnu shkolu hodili diti z 7 sil bo vchitelyuvali tut vidatni lyudi Dobiralisya pishki z Lyutariv Chajok Olshanici Rokitnyanskogo r nu Navchalisya z Sinici Sichi Bovkuna Stepka teper Tarashanskij r n V 1935 r urochisto vidznachili 15 richchya Savarskoyi n s shkoli V muzeyi zberigayetsya foto Kuznya kadriv Tak nazivali nashu shkolu bo vona vipuskala visokoosvichenih molodih lyudej Pislya togo yak Kravchuk M P povernuvsya do Kiyeva chitati matematiku v Universiteti shkoloyu zaviduvali Velikohatko Fedir Danilovich 1923 25 nadali profesor Nizhinskogo 1929 1930 a potim i Hersonskogo 1930 1936 i dali pedinstitutiv Hmura Oleksa Josipovich 1925 27 potim Prokip Dyachenko danih nemaye V 1941 r Pokotilo Fedir Josipovich Pid chas vijni z nacistami v shkoli znahodilas nimecka konyushnya i Chalij Dmitro Yevdokimovich buv zmushenij prositi shob viveli konej Za ce jomu zgadali vzhe svoyi koli v 50 h rokah vin buv represovanij za te sho napisav Bukvar ukrayinskoyu movoyu i zaspivav z ditmi She ne vmerla Ukrayina Virok 10 rokiv zaslannya v Krasnodarskij kraj Chudom zalishivsya zhivij povernuvsya vidbuvshi strok ta she dva roki na poselenni Buv reabilitovanij ale ukrayinsku movu vzhe vikladati ne dozvolili Chitav muziku grav dityam na skripci Direktori shkil pid chas drugoyi komunistichnoyi navali 1946 1947 Pokotilo Fedir Josipovich 1947 1950 Dergachenko Vasil Nazarovich 1950 1951 Kostishin Mikola Ivanovich 1951 1956 Petrenko Gordij Romanovich 1956 1959 Dmitrenko Vitalij Pavlovich 1959 1965 Stupka Mikola Grigorovich 1965 1974 Matviyenko Anastasij Ilarionovich 1974 1990 Tkach Petro Stepanovich Direktori shkil samostijnoyi Ukrayini 1990 1995 Misnik Igor Mikolajovich 1995 2002 Petrik Mikola Pavlovich 2002 2007 Cimbal Oleg Ivanovich 2007 Kushnir Valentina Anatoliyivna Rada muzeyu i krayeznavci zbirayut material pro cih lyudej a takozh vchiteliv i vipusknikiv shkoli dlya ponovlennya kimnati osviti v muzeyi Postanovoyu Radi Ministriv URSR vid 14 11 1985 r 402 Savarskij shkoli prisvoyeno im ya Arhipa Mihajlovicha Lyulki Novij dvohpoverhovij korpus shkoli zbudovanij v 1969 roci za spriyannya vidatnogo zemlyaka Z 2004 roku pri shkoli vidkrito dityachij sadok i stvoreno NVK Istoriya shkoli ce istoriya sela V nashij shkoli pracyuye 17 vchiteliv 2 vihovateli dityachogo sadka bibliotekar Navchayetsya 114 uchniv ta 19 vihovanciv dityachogo sadka Kolektiv pracyuye nad problemoyu Osobistisno spryamovanij rozvitok uchnya Realizaciya v navchalno vihovnomu procesi idej ukrayinskoyi nacionalnoyi shkoli Suchasnij stan kulturi V 1961 roci pobudovano Budinok kulturi na 300 misc 19 veresnya 1968 roku v Savarku prijshov rejsovij avtobus 1969 roku pobudovano novu shkolu za spriyannya Akademika Arhipa Lyulki z 14 listopada 1985 roku shkola stala nositi im ya vidatnogo zemlyaka V 1978 roci pobuduvali administrativnij budinok 1985 r shistnadcyatikvartirnij budinok 1986 roku v seli bulo pobudovano selishe dlya pereselenciv z zoni Chornobilskogo liha v yaki 1987 roku zaselilos 140 rodin takozh bulo pobudovano dityachij sadok i torgovij centr yaki teper na zhal peretvoryuyutsya v ruyini Trudnoshi perehodu do rinkovoyi ekonomiki prizveli do padinnya silskogospodarskogo virobnictva U 2002 roci v seli utvoreno agrocentr Savarskij sho maye u vikoristanni 1700 ga zemli viroshuyut pshenicyu kukurudzu ripak Tvarinnictvo v povnomu zanepadi Lyudi zajmayutsya ovochivnictvom viroshuyut i prodayut kartoplyu trimayut svinej koriv moloko zdayut majzhe zadarma Pri Savarskomu NVK ZOSh I III st dityachij sadok diyut memorialnij muzej Akademika A M Lyulki ta krayeznavchij muzej z vosmi kimnat v primisheni kolishnoyi vchitelskoyi kvartiri sho pobudovane v 1913 r i de prozhivav pershij direktor shkoli M P Kravchuk Z iniciativi direkciyi shkoli ta uchniv ekskursovodiv muzeyu za spriyannya sponsoriv do 100 richchya Arhipa Lyulki bulo vstanovleno na shkilnomu podvir yi pam yatnik urochiste vidkrittya ta osvyachennya vidbulosya 25 travnya 2007 roku skulptor Anatolij Dreveckij A svyatkuvannya 100 richchya Arhipa Lyulki vidbulosya v kinci bereznya 2008 roku Na cih zahodah v Savarci pobuvali chislenni gosti z Kiyeva Harkova Zaporizhzhya Moskvi politolog zi SShA Ivan Kachanovskij radnik poslannik Rosiyi pan Loskutov Prezentovano dokumentalnij film Arhip Lyulka rezhiser Oleksandr Ryabokris Poblizu sela na Lukah znahoditsya ornitologichnij zakaznik Savarka de gnizdyatsya siri chapli 250 gnizd Chudovi krayevidi muzeyi Luki Gorodisha richka Ros privablyuyut dachnikiv ta turistiv V seli postijno prozhivaye vidomij hudozhnik Mishenko Grigorij Grigorovich yakij podaruvav svoyi roboti dlya muzeyu ta shkoli a takozh stvoriv vdoma postijno diyuchu vistavku D Syudi postijno priyizhdzhaye kompozitor Yevgen Stankovich Selo maye perspektivu v rozvitku zelenogo turizmu Muzeyi Pri Savarskomu NVK pracyuye 2 muzeyi memorialnij muzej prisvyachenij A M Lyulci muzej istoriyi s Savarki yakimi keruye na dobrovilnih zasadah Tetyana Petrivna Petrik vchitelka geografiyi ta Kiyivshinoznavstva Golova Radi muzeyu istoriyi s Savarki 9 travnya 2009 roku krayeznavchij muzej vidznachiv svoye 20 richchya Vidatni postati selaArhip Mihajlovich Lyulka Div osnovnu stattyu Arhip Mihajlovich Lyulka Arhip Mihajlovich Lyulka Generalnij konstruktor aviacijnoyi tehniki Akademik Geroj Socialistichnoyi praci Doktor tehnichnih nauk i prosto prekrasna lyudina Vin narodivsya 23 bereznya 1908 roku v seli Savarka v bagatoditnij selyanskij sim yi Koli Arhipovi vipovnilosya sim rokiv vin vtrativ matir a v dev yat rokiv vtrativ batka Pishov zhiti do starshogo brata Navchavsya v shkoli dobre Pershoyu vchitelkoyu bula Mariya Kalinichna Ishenko Vchitelem matematiki i direktorom shkoli buv M P Kravchuk ukrayinsku movu chitav poet Dmitro Zagul Pislya zakinchennya shkoli postupiv u proftehshkolu v misti Bila Cerkva Cherez tri roki vin yiyi zakinchiv otrimavshi fah slyusarya 6 rozryadu Potim rik pracyuvav u silradi i gotuvavsya do vstupu v KPI Arhip vstupiv do institutu vitrimavshi konkurs 25 chol na misce Zgodom odruzhivsya zi svoyeyu zemlyachkoyu studentkoyu silskogospodarskogo institutu Procak Galeyu Cherez deyakij chas v sim yi narodilisya sini Volodya ta Slava Arhip Mihajlovich pochav provoditi doslidi v HAI nad stvorennyam paro gazoturbinnih ustanovok Robota nad parogazoturbinnoyu ustanovkoyu privela jogo i druziv do dumki stvorennya povitryanogo gazoturbinnogo dviguna Lyulku priznachayut kerivnikom proektu ce bulo v berezni 1939 r v 1940r eksperimentalnij RD 1 buv sproektovanij I raptom vijna vsi kreslennya i rozrahunki buli zahovani na teritoriyi Kirovskogo zavodu v Leningradi Vsi pracivniki buli evakujovani v Chelyabinsk Vsi roboti buli zupineni Konstruktorske Byuro rozroblyaye dviguni do tankiv V 1943 roci grupu perevodyat v Moskvu Vidnovilasya robota nad stvorennyam dviguna M 18 Variant stav nositi nazvu S 18 Derzhavne viprobuvannya projshlo uspishno Za stvorennya dviguna TR 1 Arhip buv nagorodzhenij ordenom Lenina a piznishe jomu bulo prisudzheno Derzhavnu premiyu III stupenya 28 travnya 1947 r buv vilit litaka SU 11 z dvigunami TR 1 pilotuvav jogo lotchik Shiyanov Shvidkistyu 900 km god yak i obicyav Lyulka she v 1938 roci Na litaku SU 9 z dvigunom AL 7 vstanovleno 4 svitovih rekordi Na gidrolitaku M 10 z dvigunom AL 7 vstanovleno 12 svitovih rekordiv A M Lyulka buv nagorodzhenij bagatma ordenami medalyami Vin buv laureatom Derzhavnih premij otrimav bagato nagorod Do kincya zhittya ocholyuvav odne z veduchih KB aviacijnoyi promislovosti A M Lyulka 9 travnya 1975 roku priyihav na Ukrayinu v svoye ridne selo Vin dopomig z koshtami pri budivnictvi nashoyi shkoli V 1982 roci pobuvav v muzeyi prisvyachenomu jomu zalishiv vidguk zustrich z odnoselcyami bula duzhe zvorushliva 1 chervnya 1984r na 76 omu roci zhittya Arhip Lyulka pomer pohovanij v Moskvi Jogo im ya nosit vulicya v Kiyevi plosha v Moskvi nasha shkola ta vulicya v Savarci Mihajlo Pilipovich Kravchuk Dokladnishe Kravchuk Mihajlo Pilipovich Mihajlo Kravchuk odin z najviznachnishih matematikiv svitu ukrayinskij vchenij svitovoyi slavi Svit tilki ne znav sho vin ukrayinec Mikola Soroka v svoyih knigah podaye zovsim inshu versiyu pro te yak P M Kravchuk opinivsya v Savarci i ce bulo v 1919 roci Ce hudozhni tvori a iz svidchen pokijnih Chalogo D Ye ta Ishenko M K mi mayemo taku versiyu Vlitku 1920 r profesor Universitetu Svyatogo Volodimira M P Kravchuk pracyuvav sezonnim robitnikom na hutori Mihajla Zhivotovskogo Buv kosarem molotnikom siyachem Vseredini serpnya 1920 r Zhivotovskij vidviz Kravchuka i jogo zarobitok svoyeyu pidvodoyu v Kiyiv Povertayuchis z Kiyeva Zhivotovskij vimushenij buv zupinitisya v Savarci treba bulo dati kobili perepochinok sho tut ozherebilas Postalo pitannya v kogo perebuti ci kilka dniv Navkolo bulo nespokijno Zhivotovskij zgadav Dmitra Chalogo sho v 1918 roci vchitelyuvav v Kosyakivci V toj chas Dmitro Chalij buv sekretarem zemelnoyi komisiyi yaka rozpodilyala mizh bezzemelnimi i malozemelnimi pansku zemlyu Zhivotovskij rozpoviv pro zarobitchanina profesora z Kiyeva Tak Kravchuk stav chitati matematiku v silskij shkoli Pid chas vimushenogo perebuvannya v Savarci Kravchuk domigsya vidkrittya semirichnoyi agrotrudshkoli ta stav yiyi pershim direktorom Tut u silskij shkoli Mihajlo Pilipovich pomitiv obdarovanogo hlopchika sirotu Stav nim opikuvatisya Gliboki znannya yaki perejnyav vid svogo uchitelya Arhip Lyulka dozvolili jomu pislya semirichki vstupiti do Bilocerkivskoyi profshkoli Piznishe vzhe pislya povernennya do Kiyeva profesor Kravchuk pidtrimuvav jogo yak studenta politehnichnogo institutu z vlasnih koshtiv viplachuyuchi Arhipovi stipendiyu Hto znaye chi viris bi do generalnogo konstruktora pershih u sviti reaktivnih dviguniv Arhip Lyulka yakbi ne dopomoga Kravchuka jogo pershogo direktora shkoli U moskovskij kvartiri aviakonstruktora visili poruch dva portreti T G Shevchenka i M P Kravchuka Za dva roki roboti v Savarci Kravchukom bula provedena grandiozna pracya rozbudova osviti v seli V 1922 r Mihajlo Kravchuk povertayetsya do Kiyeva pracyuye v KPI V nogo postijno zhivut jogo kolishni uchni M P Kravchuk vidatnij matematik sho vnis velikij vklad v rizni galuzi matematiki ta u rozvitok matematichnoyi osviti Vin avtor ponad 180 naukovih robit v tomu chisli 10 monografij z riznih oblastej matematiki Uzhe davno isnuyut na storinkah naukovih doslidzhen Kravchuka formuli Kravchuka oscilyatori Kravchuka teoremi Levchenko Yakiv Prokopovich Dokladnishe Levchenko Yakiv Prokopovich sekretar Ukrayinskoyi Centralnoyi RadiDramarecka Oksana Valeriyivna ukrayinska diplomatka posol Ukrayini v MeksiciDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast Arhivni ta literaturni dzherelaBolsunovskij Karl Savarka savary Gorodisha drevnosti i narod 1913 rukopisna broshura muzej istoriyi s Savarki Vid Tripilskoyi kulturi do suchasnosti Putivnik dovidnik uporyadnik O V Trachuk K SPD Kravchuk V K 2003 Stor 192 194 Istoriya mist i sil URSR Kiyivska oblast Golovna red URE AN URSR K 1971 stor 181 Lozko G S Ukrayinske narodoznavstvo K Zodiak EKO 1995 st 117 118 Cimbalyuk V I Pasichnik Yu I Koliska ukrayinskogo narodu K O M Eshke 2000 stor 16 109Literaturni dodatkiLegendi mogo sela Uporyadnik Petrik T P Petrik T P Shema arheologichnih pam yatok s Savarki Buklet prisvyachenij 100 richchyu A M Lyulki Buklet prisvyachenij 60 richchyu Mishenka G G Kopiya storinok rukopisnoyi broshuri K Bolsunovskogo Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lipen 2010