СМК (від Сергій Миронович Кіров) — експериментальний радянський важкий танк кінця 1930-х років. Один з останніх радянських танків багато баштової компоновки (озброєння розташовувалося у двох баштах). Послужив базою для розробки важкого танка КВ. Разом з однотипним йому дослідним важким танком Т-100 та дослідним зразком танка КВ проходив фронтові випробування під час фінської війни — використовувався в боях на лінії Маннергейма, де підірвався на міні і згодом був евакуйований. За підсумками порівняльних випробувань, що виявили явні переваги танка КВ, СМК не був прийнятий на озброєння (хоча спочатку був рекомендований для прийняття на озброєння РСЧА) та серійно не випускався.
СМК | |
---|---|
Танк СМК на полігонних випробуваннях (серпень 1939 рік) | |
Тип | важкий танк Схема: класична |
Історія використання | |
На озброєнні | 1939—1940 |
Оператори | СРСР |
Історія виробництва | |
Виробник | СРСР |
Виготовлення | 1939 |
Виготовлена кількість | 1 |
Характеристики | |
Вага | 55 |
Довжина | 8750 |
Довжина ствола | 30 (Л-11), 46 (20К) |
Ширина | 3400 |
Висота | 3250 |
Обслуга | 7 |
---- | |
Калібр | 1 × (76-мм Л-11), 1 × (45-мм 20К) |
Підвищення | +35°/-7° (76-мм), +25°/-7° (45-мм) |
Траверс | 360° (головна башта), 270° (мала башта) |
Приціл | телескопічний ТОП зр. 1930 року, перископний ПТ-1 зр. 1932 року |
---- | |
Броня | сталева катана гомогенна Лоб: верх: 75, середина: 75, низ: 75 Борт: 60 Корма: 55 Дах: 30 Днище: 20-30 Башта: лоб: 60, борт: 60, корма: 60, дах: 30 |
Головне озброєння | боєкомплект: 113 × 76-мм, 300 × 45-мм |
Другорядне озброєння | 4 × 7,62-мм ДТ, 1 × 12,7-мм ДШК |
Двигун | V-подібний 12-циліндровий карбюраторний рідинного охолодження 850 (1850 об/хв) |
Питома потужність | 15,45 |
Підвіска | торсіонна тиск на ґрунт: 0,662 |
Дорожній просвіт | 500 |
Швидкість | шосе: 34,5 бездоріжжя: 15 |
Прохідність | підйом: 37° стінка: 1,1 рів: 4 брід: 1,7 |
---- | |
СМК (танк) у Вікісховищі |
Історія створення
1937 року КБ Харківського паровозобудівного заводу (ХПЗ) отримало завдання на проектування нового важкого танка прориву на базі Т-35. Згідно з вимогами (АБТУ), затвердженим 5 листопада 1937 року, передбачалося створити трибаштову машину масою 50 — 60 т з бронею в 75 — 45 мм, озброєну однією 76-мм, двома 45-мм гарматами, двома кулеметами ДК та шістьма ДТ. У новому танку передбачалося використовувати трансмісію та ходову частину від Т-35. Однак КБ ХП3, і без того не мало значних сил для такої складної роботи, було значно послаблено репресіями, що торкнулися головним чином найбільш кваліфікованих інженерів. Тому, незважаючи на численні вимоги АБТУ, до початку 1938 конструктори ХПЗ зуміли лише провести ескізне опрацювання шести варіантів нового танка, які розрізнялися лише розміщенням озброєння. У квітні 1938 р. для прискорення проектування нового важкого танка прориву АБТУ підключило до цієї роботи Кіровський завод з його потужною виробничою базою та досвідом серійного виробництва Т-28, а також , кадри якого, в свою чергу, мали багатий досвід з розробки нових зразків бойових машин. Перший завод проектував танк СМК (провідний інженер — О. С. Єрмолаєв), другий — виріб 100 (Т-100; провідний інженер — Е. Ш. Палей). До серпня 1938 р., не маючи договорів на виготовлення нових машин, заводи вели, головним чином, ескізне проектування. Повним ходом роботи розгорнулися лише після Постанови Комітету Оборони при РНК СРСР № 198сс від 7 серпня 1938 р., у якому встановлювалися жорсткі терміни виготовлення нових зразків танків: СМК — до 1 травня 1939 р., Т-100 — до 1 червня 1939 р. Вже через два місяці — 10 і 11 жовтня — комісія під головуванням помічника начальника АБТУ військового інженера 1-го рангу Коробкова розглянула креслення та дерев'яні макети в натуральну величину танків СМК і Т-100. Незважаючи на ряд відхилень від заданих тактико-технічних вимог (зокрема, замість підвіски по типу Т-35 зі спіральними пружинами на СМК використовувалися торсіонні вали, а на Т-100 — балансири з пластинчастими ресорами) макетна комісія дала добро на виготовлення дослідних зразків танків по пред'явлених кресленням та макетам. 9 грудня 1938 р. проекти нових важких танків розглядалися на спільному засіданні Політбюро ЦК ВКП (б) та Комітету Оборони. За вказівкою Й. В. Сталіна, для полегшення маси танків число башт на них скоротили до двох. У січні 1939 р. почалося виготовлення танків у металі. Перший пробний виїзд по двору заводу СМК зробив 30 квітня. Після заводської обкатки машини були передані на полігонні випробування, що почалися в ніч з 31 липня на 1 серпня. 20 вересня СМК брали участь в урядовому показі серійних та дослідних танків, що проходив на полігоні в Кубинці під Москвою. На ньому були присутні К. Є. Ворошилов, А. О. Жданов, М. А. Вознесенський, А. І. Мікоян, Д. Г. Павлов, І. А. Лихачов, В. А. Малишев та інші. До кінця листопада 1939 р. пробіг СМК склав 1700 км. З початком радянсько-фінської війни танк був знятий з полігонних випробувань та направлений на фронт для перевірки в бойовій обстановці. Ці випробування проводилися силами заводських водіїв, для чого було отримано спеціальний дозвіл з Москви. Робітники, відібрані для цієї мети, пройшли спеціальну короткострокову підготовку з водіння машин, навчанню стрільби з гармати, кулемета, а також і іншим навичкам, необхідним в бою.
Конструкція
Спочатку танк повинен був мати 3 башти з гарматно-кулеметним озброєнням, розташовані не по поздовжній осі корпусу, а зі зміщенням: передня — вліво, а задня — вправо. Передня башта могла повертатися на 270 °, а задня — на 290 °, що звужувало «мертву зону» вогню до 440 м² — найменшу з усіх розглянутих варіантів. Усі башти оснащувалися перископами для спостереження. У процесі обговорення макета та проекту танка на засіданні ЦК ВКП (б) та Комітету Оборони в грудні 1938 року Сталін запропонував відмовитися від задньої малої башти, а за рахунок вивільненої маси збільшити товщину броні. Відмінною особливістю танка стало двох'ярусне розміщення гарматного озброєння у двох баштах.
Озброєння та броня
Дослідний зразок танка, що проходив заводські випробування на початку літа 1939 року мав на великій башті кормовий крупнокаліберний кулемет ДК, який потім був замінений на ДТ. 75-мм броньовий захист міг витримати вогонь 37 — 47-мм протитанкових гармат на будь-якій дистанції, а озброєння забезпечувало масований та високоманевренний круговий вогонь.
Бойове застосування
Танк призначався для якісного посилення загальновійськових з'єднань при прориві особливо сильних та завчасно укріплених оборонних смуг противника та заміни важкого танка Т-35. Дослідний зразок брав участь у бойових діях на Карельському перешийку під час Фінської війни. Його перший бій відбувся 17 грудня 1939 р. в районі фінського укріпрайону Хоттінен. На третій день боїв, прорвавшись в глибину фінських укріплень та рухаючись на чолі танкової колони, СМК наїхав на купу ящиків, під якими знаходився замаскований фугас. Вибухом пошкодило лінивець та гусеницю, і танк встав. Т-100 став поруч, прикривши підбитий СМК. Користуючись цим, екіпаж СМК намагався протягом кількох годин поставити машину на хід. Однак зробити цього не вдалося, і СМК довелося залишити на нейтральній смузі. Екіпаж був евакуйований, але сам танк простояв за лінією фронту до кінця лютого. Втрата дослідного танка викликала гнів у начальника АБТУ Д. Г. Павлова. За його особистим наказом 20 грудня 1939 р. для порятунку секретної бойової машини були виділені рота 167-й мсб і 37-а саперна рота, посилені двома гарматами та сімома танками Т-28. Командував загоном капітан Никуленко. Загону вдалося прорватися за фінські надовби на 100–150 м, де він був зустрінутий сильним артилерійсько-кулеметним вогнем. Втративши вбитими та пораненими 47 осіб, загін відійшов на вихідні позиції, не виконавши наказу. Пошкоджений СМК простояв у глибині фінських позицій до кінця лютого 1940 р. Оглянути його вдалося лише 26 лютого, після прориву головної смуги лінії Маннергейма. На початку березня 1940 р. СМК за допомогою шести танків Т-28 відбуксирували на станцію Перк-Ярви і в розібраному вигляді відправили на Кіровський завод. За завданням АБТУ РСЧА завод повинен був відремонтувати танк і передати його на зберігання в підмосковну Кубинку. Але з ряду причин ремонт зроблений не був. СМК пролежав на задвірках заводу до 1950-х рр.., Після чого пішов в переплавку.
Оцінка машини
В цілому танк відповідав оперативно-тактичним вимогам свого часу. За показниками бронювання, озброєння, тягово-швидкісних якостях, прохідності, маневреності та запасу ходу перевершував важкий танк Т-35. Проте були й недоліки: велика маса, значні розміри та численний екіпаж.
Література
- Холявский Г. Л. Энциклопедия танков. — СПб. : АСТ, 1998. — 574 с. — .
- Архипова М. А. Бронетанковая техника СССР Второй Мировой войны (1939-1945). — М. : АСТ, 2005. — 208 с. — .
Посилання
- Евгений Болдырев (27 вересня 2011). . The Russian Battlefield. Архів оригіналу за 18 грудня 2013. Процитовано 20 січня 2014.
Це незавершена стаття про бронетехніку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
SMK vid Sergij Mironovich Kirov eksperimentalnij radyanskij vazhkij tank kincya 1930 h rokiv Odin z ostannih radyanskih tankiv bagato bashtovoyi komponovki ozbroyennya roztashovuvalosya u dvoh bashtah Posluzhiv bazoyu dlya rozrobki vazhkogo tanka KV Razom z odnotipnim jomu doslidnim vazhkim tankom T 100 ta doslidnim zrazkom tanka KV prohodiv frontovi viprobuvannya pid chas finskoyi vijni vikoristovuvavsya v boyah na liniyi Mannergejma de pidirvavsya na mini i zgodom buv evakujovanij Za pidsumkami porivnyalnih viprobuvan sho viyavili yavni perevagi tanka KV SMK ne buv prijnyatij na ozbroyennya hocha spochatku buv rekomendovanij dlya prijnyattya na ozbroyennya RSChA ta serijno ne vipuskavsya SMKTank SMK na poligonnih viprobuvannyah serpen 1939 rik Tipvazhkij tank Shema klasichnaIstoriya vikoristannyaNa ozbroyenni1939 1940OperatoriSRSRIstoriya virobnictvaVirobnikSRSRVigotovlennya1939Vigotovlena kilkist1HarakteristikiVaga55Dovzhina8750Dovzhina stvola30 L 11 46 20K Shirina3400Visota3250Obsluga7 Kalibr1 76 mm L 11 1 45 mm 20KPidvishennya 35 7 76 mm 25 7 45 mm Travers360 golovna bashta 270 mala bashta Pricilteleskopichnij TOP zr 1930 roku periskopnij PT 1 zr 1932 roku Bronyastaleva katana gomogenna Lob verh 75 seredina 75 niz 75 Bort 60 Korma 55 Dah 30 Dnishe 20 30 Bashta lob 60 bort 60 korma 60 dah 30Golovne ozbroyennyaboyekomplekt 113 76 mm 300 45 mmDrugoryadne ozbroyennya4 7 62 mm DT 1 12 7 mm DShKDvigunV podibnij 12 cilindrovij karbyuratornij ridinnogo oholodzhennya 850 1850 ob hv Pitoma potuzhnist15 45Pidviskatorsionna tisk na grunt 0 662Dorozhnij prosvit500Shvidkistshose 34 5 bezdorizhzhya 15Prohidnistpidjom 37 stinka 1 1 riv 4 brid 1 7 SMK tank u VikishovishiIstoriya stvorennya1937 roku KB Harkivskogo parovozobudivnogo zavodu HPZ otrimalo zavdannya na proektuvannya novogo vazhkogo tanka prorivu na bazi T 35 Zgidno z vimogami ABTU zatverdzhenim 5 listopada 1937 roku peredbachalosya stvoriti tribashtovu mashinu masoyu 50 60 t z broneyu v 75 45 mm ozbroyenu odniyeyu 76 mm dvoma 45 mm garmatami dvoma kulemetami DK ta shistma DT U novomu tanku peredbachalosya vikoristovuvati transmisiyu ta hodovu chastinu vid T 35 Odnak KB HP3 i bez togo ne malo znachnih sil dlya takoyi skladnoyi roboti bulo znachno poslableno represiyami sho torknulisya golovnim chinom najbilsh kvalifikovanih inzheneriv Tomu nezvazhayuchi na chislenni vimogi ABTU do pochatku 1938 konstruktori HPZ zumili lishe provesti eskizne opracyuvannya shesti variantiv novogo tanka yaki rozriznyalisya lishe rozmishennyam ozbroyennya U kvitni 1938 r dlya priskorennya proektuvannya novogo vazhkogo tanka prorivu ABTU pidklyuchilo do ciyeyi roboti Kirovskij zavod z jogo potuzhnoyu virobnichoyu bazoyu ta dosvidom serijnogo virobnictva T 28 a takozh kadri yakogo v svoyu chergu mali bagatij dosvid z rozrobki novih zrazkiv bojovih mashin Pershij zavod proektuvav tank SMK providnij inzhener O S Yermolayev drugij virib 100 T 100 providnij inzhener E Sh Palej Do serpnya 1938 r ne mayuchi dogovoriv na vigotovlennya novih mashin zavodi veli golovnim chinom eskizne proektuvannya Povnim hodom roboti rozgornulisya lishe pislya Postanovi Komitetu Oboroni pri RNK SRSR 198ss vid 7 serpnya 1938 r u yakomu vstanovlyuvalisya zhorstki termini vigotovlennya novih zrazkiv tankiv SMK do 1 travnya 1939 r T 100 do 1 chervnya 1939 r Vzhe cherez dva misyaci 10 i 11 zhovtnya komisiya pid golovuvannyam pomichnika nachalnika ABTU vijskovogo inzhenera 1 go rangu Korobkova rozglyanula kreslennya ta derev yani maketi v naturalnu velichinu tankiv SMK i T 100 Nezvazhayuchi na ryad vidhilen vid zadanih taktiko tehnichnih vimog zokrema zamist pidviski po tipu T 35 zi spiralnimi pruzhinami na SMK vikoristovuvalisya torsionni vali a na T 100 balansiri z plastinchastimi resorami maketna komisiya dala dobro na vigotovlennya doslidnih zrazkiv tankiv po pred yavlenih kreslennyam ta maketam 9 grudnya 1938 r proekti novih vazhkih tankiv rozglyadalisya na spilnomu zasidanni Politbyuro CK VKP b ta Komitetu Oboroni Za vkazivkoyu J V Stalina dlya polegshennya masi tankiv chislo basht na nih skorotili do dvoh U sichni 1939 r pochalosya vigotovlennya tankiv u metali Pershij probnij viyizd po dvoru zavodu SMK zrobiv 30 kvitnya Pislya zavodskoyi obkatki mashini buli peredani na poligonni viprobuvannya sho pochalisya v nich z 31 lipnya na 1 serpnya 20 veresnya SMK brali uchast v uryadovomu pokazi serijnih ta doslidnih tankiv sho prohodiv na poligoni v Kubinci pid Moskvoyu Na nomu buli prisutni K Ye Voroshilov A O Zhdanov M A Voznesenskij A I Mikoyan D G Pavlov I A Lihachov V A Malishev ta inshi Do kincya listopada 1939 r probig SMK sklav 1700 km Z pochatkom radyansko finskoyi vijni tank buv znyatij z poligonnih viprobuvan ta napravlenij na front dlya perevirki v bojovij obstanovci Ci viprobuvannya provodilisya silami zavodskih vodiyiv dlya chogo bulo otrimano specialnij dozvil z Moskvi Robitniki vidibrani dlya ciyeyi meti projshli specialnu korotkostrokovu pidgotovku z vodinnya mashin navchannyu strilbi z garmati kulemeta a takozh i inshim navichkam neobhidnim v boyu KonstrukciyaSpochatku tank povinen buv mati 3 bashti z garmatno kulemetnim ozbroyennyam roztashovani ne po pozdovzhnij osi korpusu a zi zmishennyam perednya vlivo a zadnya vpravo Perednya bashta mogla povertatisya na 270 a zadnya na 290 sho zvuzhuvalo mertvu zonu vognyu do 440 m najmenshu z usih rozglyanutih variantiv Usi bashti osnashuvalisya periskopami dlya sposterezhennya U procesi obgovorennya maketa ta proektu tanka na zasidanni CK VKP b ta Komitetu Oboroni v grudni 1938 roku Stalin zaproponuvav vidmovitisya vid zadnoyi maloyi bashti a za rahunok vivilnenoyi masi zbilshiti tovshinu broni Vidminnoyu osoblivistyu tanka stalo dvoh yarusne rozmishennya garmatnogo ozbroyennya u dvoh bashtah Ozbroyennya ta bronya Doslidnij zrazok tanka sho prohodiv zavodski viprobuvannya na pochatku lita 1939 roku mav na velikij bashti kormovij krupnokalibernij kulemet DK yakij potim buv zaminenij na DT 75 mm bronovij zahist mig vitrimati vogon 37 47 mm protitankovih garmat na bud yakij distanciyi a ozbroyennya zabezpechuvalo masovanij ta visokomanevrennij krugovij vogon Bojove zastosuvannyaTank priznachavsya dlya yakisnogo posilennya zagalnovijskovih z yednan pri prorivi osoblivo silnih ta zavchasno ukriplenih oboronnih smug protivnika ta zamini vazhkogo tanka T 35 Doslidnij zrazok brav uchast u bojovih diyah na Karelskomu pereshijku pid chas Finskoyi vijni Jogo pershij bij vidbuvsya 17 grudnya 1939 r v rajoni finskogo ukriprajonu Hottinen Na tretij den boyiv prorvavshis v glibinu finskih ukriplen ta ruhayuchis na choli tankovoyi koloni SMK nayihav na kupu yashikiv pid yakimi znahodivsya zamaskovanij fugas Vibuhom poshkodilo linivec ta gusenicyu i tank vstav T 100 stav poruch prikrivshi pidbitij SMK Koristuyuchis cim ekipazh SMK namagavsya protyagom kilkoh godin postaviti mashinu na hid Odnak zrobiti cogo ne vdalosya i SMK dovelosya zalishiti na nejtralnij smuzi Ekipazh buv evakujovanij ale sam tank prostoyav za liniyeyu frontu do kincya lyutogo Vtrata doslidnogo tanka viklikala gniv u nachalnika ABTU D G Pavlova Za jogo osobistim nakazom 20 grudnya 1939 r dlya poryatunku sekretnoyi bojovoyi mashini buli vidileni rota 167 j msb i 37 a saperna rota posileni dvoma garmatami ta simoma tankami T 28 Komanduvav zagonom kapitan Nikulenko Zagonu vdalosya prorvatisya za finski nadovbi na 100 150 m de vin buv zustrinutij silnim artilerijsko kulemetnim vognem Vtrativshi vbitimi ta poranenimi 47 osib zagin vidijshov na vihidni poziciyi ne vikonavshi nakazu Poshkodzhenij SMK prostoyav u glibini finskih pozicij do kincya lyutogo 1940 r Oglyanuti jogo vdalosya lishe 26 lyutogo pislya prorivu golovnoyi smugi liniyi Mannergejma Na pochatku bereznya 1940 r SMK za dopomogoyu shesti tankiv T 28 vidbuksiruvali na stanciyu Perk Yarvi i v rozibranomu viglyadi vidpravili na Kirovskij zavod Za zavdannyam ABTU RSChA zavod povinen buv vidremontuvati tank i peredati jogo na zberigannya v pidmoskovnu Kubinku Ale z ryadu prichin remont zroblenij ne buv SMK prolezhav na zadvirkah zavodu do 1950 h rr Pislya chogo pishov v pereplavku Ocinka mashiniV cilomu tank vidpovidav operativno taktichnim vimogam svogo chasu Za pokaznikami bronyuvannya ozbroyennya tyagovo shvidkisnih yakostyah prohidnosti manevrenosti ta zapasu hodu perevershuvav vazhkij tank T 35 Prote buli j nedoliki velika masa znachni rozmiri ta chislennij ekipazh LiteraturaHolyavskij G L Enciklopediya tankov SPb AST 1998 574 s ISBN 985 433 253 5 Arhipova M A Bronetankovaya tehnika SSSR Vtoroj Mirovoj vojny 1939 1945 M AST 2005 208 s ISBN 5 17 013607 2 PosilannyaEvgenij Boldyrev 27 veresnya 2011 The Russian Battlefield Arhiv originalu za 18 grudnya 2013 Procitovano 20 sichnya 2014 Ce nezavershena stattya pro bronetehniku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi