Арсе́н Васи́льович Річи́нський (12 (25) червня 1892, Тетильківці, Кременецький повіт, Волинська губернія — 13 квітня 1956, Джусали, Кизилординська область, Казахська РСР) — волинський український громадський, політичний і церковний діяч, композитор, фотограф, краєзнавець, основоположник української , святий сповідник, лікар.
Річинський Арсен Васильович | |
---|---|
Арсен Річинський | |
Народився | 12 (25) червня 1892 Тетильківці Кременецький повіт Волинська губернія |
Помер | 13 квітня 1956 (63 роки) Джусали Кизилординська область Казахська РСР |
Поховання | Міське кладовище біля с. Підгороднього |
Країна | Україна[1] |
Діяльність | композитор, релігієзнавець |
Конфесія | Православний |
Родичі | Василь Федорович Річинський- батько, Віра Капітонівна Річинська - мати |
У шлюбі з | Лідія Віленська, |
Діти | Ярослава Річинська, Людмила Річинська, Віктор |
|
Життєпис
Народився Арсен Річинський 12 червня 1892 року в селі Тетильківці Кременецького повіту Волинської губернії в сім'ї священика Василя Федоровича Річинського і Віри Капітонівни Річинської. Мабуть саме батько вплинув на вибір майбутнього фаху сина. Початкову освіту Арсен Річинський здобував у сільській церковно-парафіяльній школі, наступно у Клеванській духовній школі та . Згодом поступив до Волинської духовної семінарії в Житомирі, викладачі і семінаристи якої позірно хоч і вдавали з себе служок російської політики у регіоні насправді залишалися традиціоналістами.
«...Волинське духовенство по природі своїй було українське. Було це стихійне українство, глибшої національної свідомості наші батьки не виявляли, українство в них і в нас, їх дітях, виявлялось у тім, що ми говорили українською мовою, нашою рідною. Все життя священичих родин, родинно-побутове, як і волинського селянства, було суто українське. Русифікаційні впливи сюди не сягли. Міцно зберігались українські традиції - церковні і народні»
, — писав у своїх споминах професор Волинської духовної семінарії Филимон Кульчинський.
У Житомирі юний семінарист належав до гуртка з вивчення історії, який вели члени «Товариства дослідників Волині», викладачі семінарії. Сам Арсен Річинський згадував про роки навчання в Житомирі, коли він з однодумцями:
«... раз чи два на місяць перекрадалися зимовими вечорами на житомирські передмістя на сходини підпільного українського гуртка шкільної молоді — тільки для того, щоби з товариських рефератів знайомитися з рідною історією та літературою. Мусіли оглядатися на шкільне «начальство» і на поліцію, — а що вже найбільше потерпала тоді мабуть вдовиця, яка за 2 карбованці впускала нас на ці сходини до своєї хати.»
26 січня 1907 року, коли Арсен Річинський навчався саме-но у 2 класі, семінаристи учинили бунт. Всі виходи і входи семінарських корпусів були перекриті поліцією і жандармерією. Семінаристи вчинили спротив. Загасивши світло, почали обливати представників порядку водою з пожежного шлангу, жбурляли меблями. На допомогу були викликані підрозділи регулярного війська, які й зайняли приміщення. Обшук, який тривав до 5 години ранку мав на меті виявити сліди «українського сепаратизму» і «мазепинства». 26 семінаристів було заарештовано. Семеро передано до суду, з яких четверо засуджено до кількох місяців позбавлення волі, трьох до двох із половиною років.
У 1911 році невдоволений посадою вчителя церковно-парафіяльної школи села Сіднярки Луцького повіту Арсен Річинський подався здобувати фах лікаря до Варшавського університету.
В 1914 році у зв'язку з початком Першої світової війни переводиться до Київського Імператорського Університету Святого Володимира. Виступає організатором студентських літературних читань та музичних вечорів, наукових зібрань, редактором рукописних журналів і стіннівок. Після першого курсу, через матеріальну скруту в сім'ї поряд із студіями працює навчителем у фельдшерській школі.
У 1915 скеровується на службу до Ізяславського повітового земства, а відтак дільничим лікарем у Хролин. Звідти евакуйовується до села Василівки Саратовської губернії, потім до села Попівки Рильського повіту Курської губернії, далі до села Вечірки Полтавської губернії. Пізніше такі часті переїзди батька дочка Людмила Річинська пояснювала не бажанням привертати особливої уваги до своєї персони з боку імперської влади, яка в часі війни була особливо загостреною.
У 1917 році повертається до університету, 30 березня складає іспити, проте диплом лікаря отримує лише через півтора року — 20 вересня 1918 року.
Від 31 травня 1917 року до 9 квітня 1920 виконує обов'язки лікаря Ізяславської повітової лікарні. Саме в Ізяславі Арсена Річинського застає початок визвольних змагань, до яких він прагне долучитися всією душею. В 1917 році обраний на голову Ізяславського повітового земства, наступного стає редактором новоствореного часопису . Стає одним з найактивніших діячів ізяславської «Просвіти». Організовує вчительський хор, з яким дебютує у ролі диригента. Докладається до створення на базі Острозької жіночої гімназії курсів «українізації», де викладає історію України. Там знайомиться з Надією Прокопович і вони взаємо закохуються. Надія Прокопович була вчителькою у передміському до Ізяслава селі Васьківці, покинувши свою першу дружину Лідію Віленську з Шепетівки Арсен Річинський перебирається до Васьківців. Тут його застає совєтська окупація. Людмила Річинська залишила такий спогад про ті події:
«У 1920 році прийшли на Волинь більшовики. Почали виявляти і арештовувати тих, хто був за українську ідею. Особливо це налякало сім'ю Кореневичів, з якою мав тісні зв'язки А. Річинський. Пішов поголос, що в місті розстріляли петлюрівця, вчителя єврея біля школи. Тоді мама сховала Арсена Васильовича на дах хати (...) В Ізяслав по диплом прийшла Ніна Павлівна. Очевидно, вона дуже його кохала. Ризикуючи життям, мама диплом заховала в косах. Наразі зайшла до дядька і довідалась, що його розстріляли більшовики. Тато на даху с. Васьківці сидів з тиждень, а потім пішки ночами почав добиратися до с. Тростянець, там більшовиків не було. То був непевний час.»
Коханці знову поєдналися в Тростянці Луцького повіту, де була родинна домівка Прокоповичів. Обвінчалися 11 липня 1921 року, благо батько нареченої був священиком. У Тростянці Арсен Річинський працює практикуючим лікарем до квітня 1922 року.
Згодом скерований дільничним, а потім призначений головним лікарем Володимир-Волинської лікарні (до квітня 1925 року).
У володимирський період Арсен Річинський співпрацює з такими визначними особистостями, як архімандритом Полікарпом (Петром Сікорським), композитором, публіцистом і політиком Михайлом Тележинським, істориком і археологом Олександром Цинкаловським, культурним і громадським діячем Степаном Смаль-Стоцьким, літературним критиком, публіцистом і політиком Дмитром Донцовим.
Пише тексти на церковну тематику: «Походження єпископату: в зв'язку з питанням про благодатність ієрархії Української Автокефальної Православної Церкви», «Сучасний стан церковно-релігійного життя української людности в Польщі. Доклад виголошений на українському православно-церковному з'їзді в Луцьку 5-6 червня 1927 року», «Критичний розгляд постанови Св. Синоду про заборону Українського Церковного З'їзду», «На манівцях». Готує збірки, де виступає як композитор: «Всенародні співи в українській церкві. Збірка загально-доступних церковних співів для сільських хорів, для шкіл і народу», «Українські церковні співи», «Українські колядки», «Скорбна мати. Збірник українських церковно-народніх пісень із богогласника на мішаний хор», «Українська Відправа Вечірня та Рання». У Володимирі ж з'являється головний текст Арсена Річинського «Проблєми української реліґійної свідомости», водночас, в українській інтелектуальній історії, це перша спроба проаналізувати український етнос з позицій етнології релігії. Присвячує окремі праці краєзнавству і пластунству.
Займається активною громадською, політичною і культурною діяльністю. Засновує у Володимирі і Володимир-Волинському повіті «Просвіту» (у 1928–1929 виступає її очільником), «Пласт» (заборонений місцевою адміністрацією у 1929 році), «Союз українок», (на ділі не розпочала діяльність через незатвердження окружним судом її статуту), «Відродження» (заборонена староством у 1935 році).
З 1929 року член «Українського Волинського об'єднання», Організації українських націоналістів.
Редагує часописи загальнокультурного та релігійного спрямування (1925—1926), «Рідна церква»(1927), (1929).
- У цей час красномовно виявляється принциповість Арсена Річинського щодо потреби набуття Українською Церквою автокефалії. Він один з натхненників і організаторів Українського церковного з'їзду (5-6 червня 1927 року) у Луцьку. На відміну від глави Польської православної церкви митрополита Діонісія, який під тиском російських громадських організацій визнав проведення з'їзду «у церковному відношенні недоцільним і непотрібним» й заборонив духовенству брати у ньому участь, світська влада дозволила проведення зібрання, що отримало назву «З'їзду православних мирян-українців в церковних справах». У з'їзді взяли участь 565 делегатів з усіх повітів Волині, Полісся, Холмщини й Підляшшя. Прибули зокрема понад 200 гостей, 8 українських послів до Сейму та сенату, волинський віце-воєвода і Луцький міський староста.
- Тоді ж Арсена Річинського було обрано на голову «Православно-Церковного Українського Виконавчого Комітету у Річі Посполитій Польській». З'їзд постановив шерег вимог щодо українізації Православної церкви на українських землях. Зокрема вимагалося запровадження української богослужбової і ділової мови, відновлення українських церковних звичаїв та обрядів, скасованих ще російською владою, призначення на українських землях єпископів-українців, реорганізація духовних консисторій та повітових протоієратів, що були осередками зросійщення. В ухвалі з'їзду наголошувалося, що:
«...Всі народи на землі покликані до царства Божого. Народів привілейованих християнство не знає, через те кожний народ, згідно із засадами Православної Східної Церкви та її церковно-історичною традицією, має право до виявлення свого релігійного життя в своєрідних національних формах, які не тільки не роз'єднують Христової громади, а ще й збагачують Вселенську Церкву своєю многобарвністю та своєрідним ароматом окремих національних культур і національних характерів»
- У 1928 році Арсена Річинського введено до складу Митрополичої Ради Польської православної церкви. Такий крок був лише дипломатичною грою. На ділі ж вимоги українізації Православної церкви на українських землях іґнорувалися. 4 грудня 1928 року на знак протесту проти такої політики Арсен Річинський склав з себе обов'язки члена Митрополичої Ради.
- 1929 року постановою № 14 від 15 квітня Синод Польської православної церкви відлучив Арсена Річинського від церкви.
28 квітня 1929 року в оточеному поліцією володимирському Успенському соборі Арсенові Річинському була виголошена анатема.
- Сам Арсен Річинський у книзі «Проблеми української релігійної свідомості» писав про цю ситуацію наступне:
«Непідготовленість нашої інтелігенції разила очі, коли після анатеми, киненої на автора, члени Українського Церковного Комітету, замість виразно і твердо зайняти самостійну — єдино достойну зрілої нації — позицію, задумувалися над тим, чи вони ще можуть «формально» раду радити вкупі зі своїм «виклятим» головою»
Поряд з тим займається світлярством. Знімки Арсена Річинського володимирського періоду знайшли відображення у виданнях: «Альбом культури в образах» (1932), праці О. Цинкаловського «Княжий город Володимир» (1935), альбомі «Українське січове стрілецтво» (1937).
Переслідувався і тричі піддавався арешту з боку польської влади. В 1925, 1935 році ув'язнений до концентраційного табору у Березі Картузькій) і 1939 року. В 1940 році заарештований вже радянською владою. Сім'ю депортовано до північного Казахстану, звідки Річинські змогли повернутися лише в 1946 році. В травні 1942 заочно засуджений до 10 років заслання до ГУЛАГу.
Побут Арсена Річинського часів заслання дещо відтворюють спогади мешканця міста Володимира В. Геруна, що так само поневірявся по таборах:
«В таборі суворого режиму було два лікарі-українці. Це Іван Васильович Клименко та Арсен Васильович Річинський. Начальником санчастини був Арсен, а Іван Васильович - хірургом. Я думаю, що в таборі тоді Річинський був напіввільним. Тому і поставили його начальником санчастини. Очевидно, тюремна влада пішла на поступки, бо не вистачало лікарів. Знаю, що Річинського в зоні «прирізали», тому він після видужання недочував. Багатьом українцям з Західної України Річинський давав звільнення від роботи, тому його ненавиділи. Був на зоні націоналіст Богданович, його звільнили, а потім зарізали. Чому його хотіли вбити кримінальні бандити - не знаю. На лікаря Річинського сердилися росіяни. Бо звільняв українців від роботи. З Річинським доля звела в червні 1946 року. Тоді я проходив медогляд, а ще коли звернувся до нього за звільненням, бо не міг ходити через травму ноги. Часто в таборі казали, коли хтось з українців опинявся не на роботі: «Арксюша опять освободил хохлов»»
У вільну від лікарської практики хвилину Арсен Річинський написав книгу на основі поліських легенд «Легенди пралісу». Нині рукопис вважається втраченим. Тут знаходить собі нову дружину, від якої народжується син Віктор.
Після відбуття десятирічного терміну, Річинського разом з новою родиною, відправляють у безстрокове заслання в Кизил-Ординську область Казахської РСР без права повернення в Україну. Там він працює лікарем районної лікарні. На початку 1950-х років створює хор «Дві хмароньки». Водночас не складається життя із новою жінкою і вона кидає його на руках із сином.
У 1952–1953 роках статті Арсена Річинського на медичну тематику друкувалися в часописі «Здоровье Казахстана». Помер Арсен Річинський 13 квітня 1956 року внаслідок крововиливу. Поховали його на цвинтарі станції Джусали Кизил-Ординської області.
Перепоховання в Україні
У 2006 році, за ініціативи Предстоятеля УАПЦ митрополита Мефодія останки Арсена Річинського було ексгумовано та доправлено до України. Віднайдення його решток, за сприяння президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва та посольства України в Казахстані, було здійснено першим помічником митрополита Мефодія Наталією Шевчук. 14 жовтня 2006 року, на Покрову, ексгумовані останки Арсена Річинського були перевезені до Тернополя й перепоховані на міському кладовищі біля с. Підгороднього.
Праці
Релігієзнавство
- Походження єпископату: в зв'язку з питанням про благодатність ієрархії Української Автокефальної Православної Церкви. Володимир Волинський 1926. Перевидання: Український богослов. № 2, 2003, с. 29-51.
- Сучасний стан церковно-релігійного життя української людности в Польщі. Доклад виголошений на українському православно-церковному з'їзді в Луцьку 5-6 червня 1927 року. Варшава 1927.
- Критичний розгляд постанови Св. Синоду про заборону Українського Церковного З'їзду. Варшава 1927.
- На манівцях. Володимир Волинський 1932. Перевидання: Український богослов. № 2, 2003, с. 19-28.
- Проблєми української реліґійної свідомости. Володимир Волинський 1933. Перевидання: 2-ге (2000), 3-тє (2002),4-те (2009) (з забороненими цензурою правками).
Духовна музика
- Всенародні співи в українській церкві. Збірка загально-доступних церковних співів для сільських хорів, для шкіл і народу. Володимир Волинський 1925.
- Українські церковні співи. 1926.
- Українські колядки. 1927.
- Скорбна мати. Збірник українських церковно-народніх пісень із богогласника на мішаний хор. Володимир Волинський 1929.
- Українська Відправа Вечірня та Рання. Володимир Волинський 1929.
Краєзнавство
- Старий город Волинь. Львів, 1938.
Пластунство
- До щастя, слави і свободи. Львів, 1930.
Вшанування пам'яті
- 24 травня 1999 року постановою Кабінету міністрів України Кременецькому медичному училищу присвоєно ім'я Арсена Річинського. На фасаді будівлі встановлено меморіальну таблицю.
- 26 серпня 2009 року під час засідання Архієрейського Собору УАПЦ прийнято рішення зарахувати сповідника віри Арсена Річинського до місцевошанованих святих.
- У січні 2009 року при Кременецькому медичному училищі імені Арсена Річинського відкрито музей-експозицію Арсена Річинського.
- 26 жовтня 2010 року на фасаді хірургічного відділення Ізяславської районної лікарні відкрито пам'ятну дошку Арсенові Річинському.
Об'єкти топоніміки
Ім'я Арсена Річинського присвоєно вулицям в Ізяславі, Кременці, Володимирі, Луцьку.
Примітки
- Catalog of the German National Library
- Цит. за: Арсен Гудима. Харизма Арсена Річинського. Тернопіль 2007. с. 11-12.
- Арсен Річинський. До щастя, слави і свободи // Львів 1930. с. 26.
- Анатолій Пісоцький, Надія Войтюк. Інтелігенція Волині // Луцьк 2009. с. 80.
- Візитів Ю. Пластовий сеніор А. Річинський: «до щастя, слави і свободи» // Арсен Річинський: видатний український громадський діяч і науковець-релігієзнавець. Київ—Кременець 2007. с. 17-23.
- Стоколос Н. Арсен Річинський і боротьба за українізацію православної церкви на Волині; Український церковний з'їзд у Луцьку // Народний вісник. 14 квітня 1927.
- Цит. за: Власовський І. Нарис історії Української Православної Церкви. Київ 1998. Т. 4. Ч. 2. с. 48-50.
- Наведений уривок був вилучений польською цензурою. Тексти купюр не ввійшли до жодного перевидання праці. З ними можна ознайомитися у збірнику: Арсен Річинський: видатний український громадський діяч і науковець-релігієзнавець. Київ—Кременець 2007.
- Анатолій Пісоцький, Надія Войтюк. Інтелігенція Волині. Луцьк 2009. с. 110-111.
- . mefodiy.org.ua. Архів оригіналу за 20 листопада 2015. Процитовано 19 листопада 2015.
- Кралюк П. М. Аристократ духу. Арсен Річинський як мислитель і громадський діяч [ 20 листопада 2015 у Wayback Machine.] Процитовано 15-08-2010
- Сумнівне авторство.
- Про присвоєння Кременецькому медичному училищу імені Арсена Річинського [ 20 листопада 2015 у Wayback Machine.] Процитовано 15-08-2010
- Відбувся архієрейський собор УАПЦ [ 4 жовтня 2009 у Wayback Machine.] Процитовано 15-08-2010
- Відкриття музею-експозиції Арсена Річинського Процитовано 15-08-2010
Джерела
- Андрейчин М., Гудима А., Колодний А., Мазур П. Річинський Арсен Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 184-185. — .
- Арсен Річинський — видатний український громадський діяч і науковець-релігієзнавець. Науковий збірник. Спецвипуск «Українського релігієзнавства». За ред. А.Колодного, А. Гудими і П. Мазура. Вип. 41. — К. — Кременець, 2006.
- Арсен Річинський — ідеолог Українського Православ'я. Наук. збірник. — К. — Т., 1998.
- Арсен Річинський і проблеми помісної Української Церкви: наук. збірник міжнародних Річинських читань / за ред. професорів А. Колодного і А. Гудими. — Т. : Ред.-вид. відділ, Галицький ін-т ім. В. Чорновола, 2008. — 105 с.
- Гіщинська (Ковальчук) Р. Розвиток бандури на Волині: краєзнавчий нарис, пісні. — Луцьк: Настир'я, 2005.
- Гудима, Арсен. Харизма Арсена Річинського. — Т. : Підручники і посібники, 2007.
- Дем'янчук Г. С. Ізяславський вісник «Нова дорога» // Велика Волинь: минуле й сучасне. Хмельницький — Ізяслав — Шепетівка, 1994. — С. 91-93.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Кралюк Петро. Любомудри Володимирії. — Луцьк, 2009.
- Михальчук Л. Повернення Арсена Річинського // Наше місто. — 2007. — 27 липня. — С. 4.
- ічинська Л. На отчому порозі // Наше місто. — 2007. 21 червня. — С. 4.
- Світлий розум, шляхетне серце. (Родина Річинських: спогади, листування). — Луцьк, 2004.
- Силюк А. Арсен Річинський в документах і матеріалах Волинського краєзнавчого музею / А. Силюк, Г. Бондаренко // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Ковель і ковельчани в історії України та Волині: матеріали ХІІ Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 12-й річниці Незалежності України і 485-й річниці надання Ковелю Магдебурзького права. — Луцьк, 2003. — Ч. 2. — С. 57-60.
- Шиманський П. Композитори Волині початку XX століття. // Минуле і сучасне Волині. Краєзнавство: історія, здобутки, перспективи: тези доповідей ІІ регіональної «Велика Волинь» і VI обласної історико-краєзнавчої конференції. — Луцьк, 1992.
- Шиманський П. Музична культура Волині І половини XX ст. — Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005.
Посилання
- Річинський Арсен // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1604. — 1000 екз.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Річинський Арсен Васильович |
- Невідомий Арсен Річинський // День, № 93, вівторок, 12 червня 2007.
- // Релігійно-інформаційна служба України.
- // Релігійно-інформаційна служба України.
- .
- // Релігійно-інформаційна служба України.
- Кралюк П. М. Аристократ духу. Арсен Річинський як мислитель і громадський діяч [ 20 листопада 2015 у Wayback Machine.].
- Духовність Арсена Річинського[недоступне посилання з липня 2019].
- Арсен Річинський. Особливості української релігійної вдачі [ 5 жовтня 2007 у Wayback Machine.].
- Роль Арсена Річинського у підготовці та проведені Луцького церковного з'їзду (1927).
- Арсен Річинський: мислитель, громадський і церковний діяч [ 5 вересня 2009 у Wayback Machine.].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arse n Vasi lovich Richi nskij 12 25 chervnya 1892 18920625 Tetilkivci Kremeneckij povit Volinska guberniya 13 kvitnya 1956 Dzhusali Kizilordinska oblast Kazahska RSR volinskij ukrayinskij gromadskij politichnij i cerkovnij diyach kompozitor fotograf krayeznavec osnovopolozhnik ukrayinskoyi svyatij spovidnik likar Richinskij Arsen VasilovichArsen RichinskijNarodivsya12 25 chervnya 1892 1892 06 25 Tetilkivci Kremeneckij povit Volinska guberniyaPomer13 kvitnya 1956 1956 04 13 63 roki Dzhusali Kizilordinska oblast Kazahska RSRPohovannyaMiske kladovishe bilya s PidgorodnogoKrayinaUkrayina 1 Diyalnistkompozitor religiyeznavecKonfesiyaPravoslavnijRodichiVasil Fedorovich Richinskij batko Vira Kapitonivna Richinska matiU shlyubi zLidiya Vilenska DitiYaroslava Richinska Lyudmila Richinska Viktor Mediafajli u VikishovishiZhittyepisRodinna kaplicya Richinskih u seli Tetilkivci 1927 rik Narodivsya Arsen Richinskij 12 chervnya 1892 roku v seli Tetilkivci Kremeneckogo povitu Volinskoyi guberniyi v sim yi svyashenika Vasilya Fedorovicha Richinskogo i Viri Kapitonivni Richinskoyi Mabut same batko vplinuv na vibir majbutnogo fahu sina Pochatkovu osvitu Arsen Richinskij zdobuvav u silskij cerkovno parafiyalnij shkoli nastupno u Klevanskij duhovnij shkoli ta Zgodom postupiv do Volinskoyi duhovnoyi seminariyi v Zhitomiri vikladachi i seminaristi yakoyi pozirno hoch i vdavali z sebe sluzhok rosijskoyi politiki u regioni naspravdi zalishalisya tradicionalistami Volinske duhovenstvo po prirodi svoyij bulo ukrayinske Bulo ce stihijne ukrayinstvo glibshoyi nacionalnoyi svidomosti nashi batki ne viyavlyali ukrayinstvo v nih i v nas yih dityah viyavlyalos u tim sho mi govorili ukrayinskoyu movoyu nashoyu ridnoyu Vse zhittya svyashenichih rodin rodinno pobutove yak i volinskogo selyanstva bulo suto ukrayinske Rusifikacijni vplivi syudi ne syagli Micno zberigalis ukrayinski tradiciyi cerkovni i narodni pisav u svoyih spominah profesor Volinskoyi duhovnoyi seminariyi Filimon Kulchinskij U Zhitomiri yunij seminarist nalezhav do gurtka z vivchennya istoriyi yakij veli chleni Tovaristva doslidnikiv Volini vikladachi seminariyi Sam Arsen Richinskij zgaduvav pro roki navchannya v Zhitomiri koli vin z odnodumcyami Arsen Richinskij na berezi richki Tetereva u Zhitomiri 1927 rik raz chi dva na misyac perekradalisya zimovimi vechorami na zhitomirski peredmistya na shodini pidpilnogo ukrayinskogo gurtka shkilnoyi molodi tilki dlya togo shobi z tovariskih referativ znajomitisya z ridnoyu istoriyeyu ta literaturoyu Musili oglyadatisya na shkilne nachalstvo i na policiyu a sho vzhe najbilshe poterpala todi mabut vdovicya yaka za 2 karbovanci vpuskala nas na ci shodini do svoyeyi hati 26 sichnya 1907 roku koli Arsen Richinskij navchavsya same no u 2 klasi seminaristi uchinili bunt Vsi vihodi i vhodi seminarskih korpusiv buli perekriti policiyeyu i zhandarmeriyeyu Seminaristi vchinili sprotiv Zagasivshi svitlo pochali oblivati predstavnikiv poryadku vodoyu z pozhezhnogo shlangu zhburlyali meblyami Na dopomogu buli viklikani pidrozdili regulyarnogo vijska yaki j zajnyali primishennya Obshuk yakij trivav do 5 godini ranku mav na meti viyaviti slidi ukrayinskogo separatizmu i mazepinstva 26 seminaristiv bulo zaareshtovano Semero peredano do sudu z yakih chetvero zasudzheno do kilkoh misyaciv pozbavlennya voli troh do dvoh iz polovinoyu rokiv U 1911 roci nevdovolenij posadoyu vchitelya cerkovno parafiyalnoyi shkoli sela Sidnyarki Luckogo povitu Arsen Richinskij podavsya zdobuvati fah likarya do Varshavskogo universitetu V 1914 roci u zv yazku z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni perevoditsya do Kiyivskogo Imperatorskogo Universitetu Svyatogo Volodimira Vistupaye organizatorom studentskih literaturnih chitan ta muzichnih vechoriv naukovih zibran redaktorom rukopisnih zhurnaliv i stinnivok Pislya pershogo kursu cherez materialnu skrutu v sim yi poryad iz studiyami pracyuye navchitelem u feldsherskij shkoli Pracivniki Izyaslavskoyi shkilnoyi upravi Arsen Richinskij pershij pravoruch u pershomu ryadu 1920 rik U 1915 skerovuyetsya na sluzhbu do Izyaslavskogo povitovogo zemstva a vidtak dilnichim likarem u Hrolin Zvidti evakujovuyetsya do sela Vasilivki Saratovskoyi guberniyi potim do sela Popivki Rilskogo povitu Kurskoyi guberniyi dali do sela Vechirki Poltavskoyi guberniyi Piznishe taki chasti pereyizdi batka dochka Lyudmila Richinska poyasnyuvala ne bazhannyam privertati osoblivoyi uvagi do svoyeyi personi z boku imperskoyi vladi yaka v chasi vijni bula osoblivo zagostrenoyu U 1917 roci povertayetsya do universitetu 30 bereznya skladaye ispiti prote diplom likarya otrimuye lishe cherez pivtora roku 20 veresnya 1918 roku Nina Prokopovich 1918 rik Vid 31 travnya 1917 roku do 9 kvitnya 1920 vikonuye obov yazki likarya Izyaslavskoyi povitovoyi likarni Same v Izyaslavi Arsena Richinskogo zastaye pochatok vizvolnih zmagan do yakih vin pragne doluchitisya vsiyeyu dusheyu V 1917 roci obranij na golovu Izyaslavskogo povitovogo zemstva nastupnogo staye redaktorom novostvorenogo chasopisu Staye odnim z najaktivnishih diyachiv izyaslavskoyi Prosviti Organizovuye vchitelskij hor z yakim debyutuye u roli dirigenta Dokladayetsya do stvorennya na bazi Ostrozkoyi zhinochoyi gimnaziyi kursiv ukrayinizaciyi de vikladaye istoriyu Ukrayini Tam znajomitsya z Nadiyeyu Prokopovich i voni vzayemo zakohuyutsya Nadiya Prokopovich bula vchitelkoyu u peredmiskomu do Izyaslava seli Vaskivci pokinuvshi svoyu pershu druzhinu Lidiyu Vilensku z Shepetivki Arsen Richinskij perebirayetsya do Vaskivciv Tut jogo zastaye sovyetska okupaciya Lyudmila Richinska zalishila takij spogad pro ti podiyi U 1920 roci prijshli na Volin bilshoviki Pochali viyavlyati i areshtovuvati tih hto buv za ukrayinsku ideyu Osoblivo ce nalyakalo sim yu Korenevichiv z yakoyu mav tisni zv yazki A Richinskij Pishov pogolos sho v misti rozstrilyali petlyurivcya vchitelya yevreya bilya shkoli Todi mama shovala Arsena Vasilovicha na dah hati V Izyaslav po diplom prijshla Nina Pavlivna Ochevidno vona duzhe jogo kohala Rizikuyuchi zhittyam mama diplom zahovala v kosah Narazi zajshla do dyadka i dovidalas sho jogo rozstrilyali bilshoviki Tato na dahu s Vaskivci sidiv z tizhden a potim pishki nochami pochav dobiratisya do s Trostyanec tam bilshovikiv ne bulo To buv nepevnij chas Kohanci znovu poyednalisya v Trostyanci Luckogo povitu de bula rodinna domivka Prokopovichiv Obvinchalisya 11 lipnya 1921 roku blago batko narechenoyi buv svyashenikom U Trostyanci Arsen Richinskij pracyuye praktikuyuchim likarem do kvitnya 1922 roku Arsen i Nina Richinski na vulici Volodimira 1930 ti roki Zgodom skerovanij dilnichnim a potim priznachenij golovnim likarem Volodimir Volinskoyi likarni do kvitnya 1925 roku U volodimirskij period Arsen Richinskij spivpracyuye z takimi viznachnimi osobistostyami yak arhimandritom Polikarpom Petrom Sikorskim kompozitorom publicistom i politikom Mihajlom Telezhinskim istorikom i arheologom Oleksandrom Cinkalovskim kulturnim i gromadskim diyachem Stepanom Smal Stockim literaturnim kritikom publicistom i politikom Dmitrom Doncovim Pishe teksti na cerkovnu tematiku Pohodzhennya yepiskopatu v zv yazku z pitannyam pro blagodatnist iyerarhiyi Ukrayinskoyi Avtokefalnoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Suchasnij stan cerkovno religijnogo zhittya ukrayinskoyi lyudnosti v Polshi Doklad vigoloshenij na ukrayinskomu pravoslavno cerkovnomu z yizdi v Lucku 5 6 chervnya 1927 roku Kritichnij rozglyad postanovi Sv Sinodu pro zaboronu Ukrayinskogo Cerkovnogo Z yizdu Na manivcyah Gotuye zbirki de vistupaye yak kompozitor Vsenarodni spivi v ukrayinskij cerkvi Zbirka zagalno dostupnih cerkovnih spiviv dlya silskih horiv dlya shkil i narodu Ukrayinski cerkovni spivi Ukrayinski kolyadki Skorbna mati Zbirnik ukrayinskih cerkovno narodnih pisen iz bogoglasnika na mishanij hor Ukrayinska Vidprava Vechirnya ta Rannya U Volodimiri zh z yavlyayetsya golovnij tekst Arsena Richinskogo Problyemi ukrayinskoyi religijnoyi svidomosti vodnochas v ukrayinskij intelektualnij istoriyi ce persha sproba proanalizuvati ukrayinskij etnos z pozicij etnologiyi religiyi Prisvyachuye okremi praci krayeznavstvu i plastunstvu Zajmayetsya aktivnoyu gromadskoyu politichnoyu i kulturnoyu diyalnistyu Zasnovuye u Volodimiri i Volodimir Volinskomu poviti Prosvitu u 1928 1929 vistupaye yiyi ochilnikom Plast zaboronenij miscevoyu administraciyeyu u 1929 roci Soyuz ukrayinok na dili ne rozpochala diyalnist cherez nezatverdzhennya okruzhnim sudom yiyi statutu Vidrodzhennya zaboronena starostvom u 1935 roci Z 1929 roku chlen Ukrayinskogo Volinskogo ob yednannya Organizaciyi ukrayinskih nacionalistiv Redaguye chasopisi zagalnokulturnogo ta religijnogo spryamuvannya 1925 1926 Ridna cerkva 1927 1929 Prezidiya Ukrayinskogo cerkovnogo z yizdu Arsen Richinskij tretij zliva 1927 rikU cej chas krasnomovno viyavlyayetsya principovist Arsena Richinskogo shodo potrebi nabuttya Ukrayinskoyu Cerkvoyu avtokefaliyi Vin odin z nathnennikiv i organizatoriv Ukrayinskogo cerkovnogo z yizdu 5 6 chervnya 1927 roku u Lucku Na vidminu vid glavi Polskoyi pravoslavnoyi cerkvi mitropolita Dionisiya yakij pid tiskom rosijskih gromadskih organizacij viznav provedennya z yizdu u cerkovnomu vidnoshenni nedocilnim i nepotribnim j zaboroniv duhovenstvu brati u nomu uchast svitska vlada dozvolila provedennya zibrannya sho otrimalo nazvu Z yizdu pravoslavnih miryan ukrayinciv v cerkovnih spravah U z yizdi vzyali uchast 565 delegativ z usih povitiv Volini Polissya Holmshini j Pidlyashshya Pribuli zokrema ponad 200 gostej 8 ukrayinskih posliv do Sejmu ta senatu volinskij vice voyevoda i Luckij miskij starosta Todi zh Arsena Richinskogo bulo obrano na golovu Pravoslavno Cerkovnogo Ukrayinskogo Vikonavchogo Komitetu u Richi Pospolitij Polskij Z yizd postanoviv shereg vimog shodo ukrayinizaciyi Pravoslavnoyi cerkvi na ukrayinskih zemlyah Zokrema vimagalosya zaprovadzhennya ukrayinskoyi bogosluzhbovoyi i dilovoyi movi vidnovlennya ukrayinskih cerkovnih zvichayiv ta obryadiv skasovanih she rosijskoyu vladoyu priznachennya na ukrayinskih zemlyah yepiskopiv ukrayinciv reorganizaciya duhovnih konsistorij ta povitovih protoiyerativ sho buli oseredkami zrosijshennya V uhvali z yizdu nagoloshuvalosya sho Vsi narodi na zemli poklikani do carstva Bozhogo Narodiv privilejovanih hristiyanstvo ne znaye cherez te kozhnij narod zgidno iz zasadami Pravoslavnoyi Shidnoyi Cerkvi ta yiyi cerkovno istorichnoyu tradiciyeyu maye pravo do viyavlennya svogo religijnogo zhittya v svoyeridnih nacionalnih formah yaki ne tilki ne roz yednuyut Hristovoyi gromadi a she j zbagachuyut Vselensku Cerkvu svoyeyu mnogobarvnistyu ta svoyeridnim aromatom okremih nacionalnih kultur i nacionalnih harakteriv U 1928 roci Arsena Richinskogo vvedeno do skladu Mitropolichoyi Radi Polskoyi pravoslavnoyi cerkvi Takij krok buv lishe diplomatichnoyu groyu Na dili zh vimogi ukrayinizaciyi Pravoslavnoyi cerkvi na ukrayinskih zemlyah ignoruvalisya 4 grudnya 1928 roku na znak protestu proti takoyi politiki Arsen Richinskij sklav z sebe obov yazki chlena Mitropolichoyi Radi 1929 roku postanovoyu 14 vid 15 kvitnya Sinod Polskoyi pravoslavnoyi cerkvi vidluchiv Arsena Richinskogo vid cerkvi Uspenskij sobor Volodimir Volinskij 28 kvitnya 1929 roku v otochenomu policiyeyu volodimirskomu Uspenskomu sobori Arsenovi Richinskomu bula vigoloshena anatema Sam Arsen Richinskij u knizi Problemi ukrayinskoyi religijnoyi svidomosti pisav pro cyu situaciyu nastupne Nepidgotovlenist nashoyi inteligenciyi razila ochi koli pislya anatemi kinenoyi na avtora chleni Ukrayinskogo Cerkovnogo Komitetu zamist virazno i tverdo zajnyati samostijnu yedino dostojnu zriloyi naciyi poziciyu zadumuvalisya nad tim chi voni she mozhut formalno radu raditi vkupi zi svoyim viklyatim golovoyu Poryad z tim zajmayetsya svitlyarstvom Znimki Arsena Richinskogo volodimirskogo periodu znajshli vidobrazhennya u vidannyah Albom kulturi v obrazah 1932 praci O Cinkalovskogo Knyazhij gorod Volodimir 1935 albomi Ukrayinske sichove strilectvo 1937 Peresliduvavsya i trichi piddavavsya areshtu z boku polskoyi vladi V 1925 1935 roci uv yaznenij do koncentracijnogo taboru u Berezi Kartuzkij i 1939 roku V 1940 roci zaareshtovanij vzhe radyanskoyu vladoyu Sim yu deportovano do pivnichnogo Kazahstanu zvidki Richinski zmogli povernutisya lishe v 1946 roci V travni 1942 zaochno zasudzhenij do 10 rokiv zaslannya do GULAGu Pobut Arsena Richinskogo chasiv zaslannya desho vidtvoryuyut spogadi meshkancya mista Volodimira V Geruna sho tak samo poneviryavsya po taborah V tabori suvorogo rezhimu bulo dva likari ukrayinci Ce Ivan Vasilovich Klimenko ta Arsen Vasilovich Richinskij Nachalnikom sanchastini buv Arsen a Ivan Vasilovich hirurgom Ya dumayu sho v tabori todi Richinskij buv napivvilnim Tomu i postavili jogo nachalnikom sanchastini Ochevidno tyuremna vlada pishla na postupki bo ne vistachalo likariv Znayu sho Richinskogo v zoni pririzali tomu vin pislya viduzhannya nedochuvav Bagatom ukrayincyam z Zahidnoyi Ukrayini Richinskij davav zvilnennya vid roboti tomu jogo nenavidili Buv na zoni nacionalist Bogdanovich jogo zvilnili a potim zarizali Chomu jogo hotili vbiti kriminalni banditi ne znayu Na likarya Richinskogo serdilisya rosiyani Bo zvilnyav ukrayinciv vid roboti Z Richinskim dolya zvela v chervni 1946 roku Todi ya prohodiv medoglyad a she koli zvernuvsya do nogo za zvilnennyam bo ne mig hoditi cherez travmu nogi Chasto v tabori kazali koli htos z ukrayinciv opinyavsya ne na roboti Arksyusha opyat osvobodil hohlov U vilnu vid likarskoyi praktiki hvilinu Arsen Richinskij napisav knigu na osnovi poliskih legend Legendi pralisu Nini rukopis vvazhayetsya vtrachenim Tut znahodit sobi novu druzhinu vid yakoyi narodzhuyetsya sin Viktor Pislya vidbuttya desyatirichnogo terminu Richinskogo razom z novoyu rodinoyu vidpravlyayut u bezstrokove zaslannya v Kizil Ordinsku oblast Kazahskoyi RSR bez prava povernennya v Ukrayinu Tam vin pracyuye likarem rajonnoyi likarni Na pochatku 1950 h rokiv stvoryuye hor Dvi hmaronki Vodnochas ne skladayetsya zhittya iz novoyu zhinkoyu i vona kidaye jogo na rukah iz sinom U 1952 1953 rokah statti Arsena Richinskogo na medichnu tematiku drukuvalisya v chasopisi Zdorove Kazahstana Pomer Arsen Richinskij 13 kvitnya 1956 roku vnaslidok krovovilivu Pohovali jogo na cvintari stanciyi Dzhusali Kizil Ordinskoyi oblasti Perepohovannya v Ukrayini Mogila Arsena Richinskogo na miskomu kladovishi bilya s Pidgorodnogo U 2006 roci za iniciativi Predstoyatelya UAPC mitropolita Mefodiya ostanki Arsena Richinskogo bulo eksgumovano ta dopravleno do Ukrayini Vidnajdennya jogo reshtok za spriyannya prezidenta Kazahstanu Nursultana Nazarbayeva ta posolstva Ukrayini v Kazahstani bulo zdijsneno pershim pomichnikom mitropolita Mefodiya Nataliyeyu Shevchuk 14 zhovtnya 2006 roku na Pokrovu eksgumovani ostanki Arsena Richinskogo buli perevezeni do Ternopolya j perepohovani na miskomu kladovishi bilya s Pidgorodnogo PraciAnton Malyuca Obkladinka knizhki A Richinskogo Do shastya slavi i svobodi Religiyeznavstvo Pohodzhennya yepiskopatu v zv yazku z pitannyam pro blagodatnist iyerarhiyi Ukrayinskoyi Avtokefalnoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Volodimir Volinskij 1926 Perevidannya Ukrayinskij bogoslov 2 2003 s 29 51 Suchasnij stan cerkovno religijnogo zhittya ukrayinskoyi lyudnosti v Polshi Doklad vigoloshenij na ukrayinskomu pravoslavno cerkovnomu z yizdi v Lucku 5 6 chervnya 1927 roku Varshava 1927 Kritichnij rozglyad postanovi Sv Sinodu pro zaboronu Ukrayinskogo Cerkovnogo Z yizdu Varshava 1927 Na manivcyah Volodimir Volinskij 1932 Perevidannya Ukrayinskij bogoslov 2 2003 s 19 28 Problyemi ukrayinskoyi religijnoyi svidomosti Volodimir Volinskij 1933 Perevidannya 2 ge 2000 3 tye 2002 4 te 2009 z zaboronenimi cenzuroyu pravkami Duhovna muzika Vsenarodni spivi v ukrayinskij cerkvi Zbirka zagalno dostupnih cerkovnih spiviv dlya silskih horiv dlya shkil i narodu Volodimir Volinskij 1925 Ukrayinski cerkovni spivi 1926 Ukrayinski kolyadki 1927 Skorbna mati Zbirnik ukrayinskih cerkovno narodnih pisen iz bogoglasnika na mishanij hor Volodimir Volinskij 1929 Ukrayinska Vidprava Vechirnya ta Rannya Volodimir Volinskij 1929 Krayeznavstvo Starij gorod Volin Lviv 1938 Plastunstvo Do shastya slavi i svobodi Lviv 1930 Vshanuvannya pam yati24 travnya 1999 roku postanovoyu Kabinetu ministriv Ukrayini Kremeneckomu medichnomu uchilishu prisvoyeno im ya Arsena Richinskogo Na fasadi budivli vstanovleno memorialnu tablicyu 26 serpnya 2009 roku pid chas zasidannya Arhiyerejskogo Soboru UAPC prijnyato rishennya zarahuvati spovidnika viri Arsena Richinskogo do miscevoshanovanih svyatih U sichni 2009 roku pri Kremeneckomu medichnomu uchilishi imeni Arsena Richinskogo vidkrito muzej ekspoziciyu Arsena Richinskogo 26 zhovtnya 2010 roku na fasadi hirurgichnogo viddilennya Izyaslavskoyi rajonnoyi likarni vidkrito pam yatnu doshku Arsenovi Richinskomu Ob yekti toponimiki Im ya Arsena Richinskogo prisvoyeno vulicyam v Izyaslavi Kremenci Volodimiri Lucku PrimitkiCatalog of the German National Library d Track Q23833686 Cit za Arsen Gudima Harizma Arsena Richinskogo Ternopil 2007 s 11 12 Arsen Richinskij Do shastya slavi i svobodi Lviv 1930 s 26 Anatolij Pisockij Nadiya Vojtyuk Inteligenciya Volini Luck 2009 s 80 Vizitiv Yu Plastovij senior A Richinskij do shastya slavi i svobodi Arsen Richinskij vidatnij ukrayinskij gromadskij diyach i naukovec religiyeznavec Kiyiv Kremenec 2007 s 17 23 Stokolos N Arsen Richinskij i borotba za ukrayinizaciyu pravoslavnoyi cerkvi na Volini Ukrayinskij cerkovnij z yizd u Lucku Narodnij visnik 14 kvitnya 1927 Cit za Vlasovskij I Naris istoriyi Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Kiyiv 1998 T 4 Ch 2 s 48 50 Navedenij urivok buv viluchenij polskoyu cenzuroyu Teksti kupyur ne vvijshli do zhodnogo perevidannya praci Z nimi mozhna oznajomitisya u zbirniku Arsen Richinskij vidatnij ukrayinskij gromadskij diyach i naukovec religiyeznavec Kiyiv Kremenec 2007 Anatolij Pisockij Nadiya Vojtyuk Inteligenciya Volini Luck 2009 s 110 111 mefodiy org ua Arhiv originalu za 20 listopada 2015 Procitovano 19 listopada 2015 Kralyuk P M Aristokrat duhu Arsen Richinskij yak mislitel i gromadskij diyach 20 listopada 2015 u Wayback Machine Procitovano 15 08 2010 Sumnivne avtorstvo Pro prisvoyennya Kremeneckomu medichnomu uchilishu imeni Arsena Richinskogo 20 listopada 2015 u Wayback Machine Procitovano 15 08 2010 Vidbuvsya arhiyerejskij sobor UAPC 4 zhovtnya 2009 u Wayback Machine Procitovano 15 08 2010 Vidkrittya muzeyu ekspoziciyi Arsena Richinskogo Procitovano 15 08 2010DzherelaAndrejchin M Gudima A Kolodnij A Mazur P Richinskij Arsen Vasilovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 184 185 ISBN 978 966 528 279 2 Arsen Richinskij vidatnij ukrayinskij gromadskij diyach i naukovec religiyeznavec Naukovij zbirnik Specvipusk Ukrayinskogo religiyeznavstva Za red A Kolodnogo A Gudimi i P Mazura Vip 41 K Kremenec 2006 Arsen Richinskij ideolog Ukrayinskogo Pravoslav ya Nauk zbirnik K T 1998 Arsen Richinskij i problemi pomisnoyi Ukrayinskoyi Cerkvi nauk zbirnik mizhnarodnih Richinskih chitan za red profesoriv A Kolodnogo i A Gudimi T Red vid viddil Galickij in t im V Chornovola 2008 105 s Gishinska Kovalchuk R Rozvitok banduri na Volini krayeznavchij naris pisni Luck Nastir ya 2005 Gudima Arsen Harizma Arsena Richinskogo T Pidruchniki i posibniki 2007 Dem yanchuk G S Izyaslavskij visnik Nova doroga Velika Volin minule j suchasne Hmelnickij Izyaslav Shepetivka 1994 S 91 93 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Kralyuk Petro Lyubomudri Volodimiriyi Luck 2009 Mihalchuk L Povernennya Arsena Richinskogo Nashe misto 2007 27 lipnya S 4 ichinska L Na otchomu porozi Nashe misto 2007 21 chervnya S 4 Svitlij rozum shlyahetne serce Rodina Richinskih spogadi listuvannya Luck 2004 Silyuk A Arsen Richinskij v dokumentah i materialah Volinskogo krayeznavchogo muzeyu A Silyuk G Bondarenko Minule i suchasne Volini ta Polissya Kovel i kovelchani v istoriyi Ukrayini ta Volini materiali HII Vseukr nauk ist krayezn konf prisvyach 12 j richnici Nezalezhnosti Ukrayini i 485 j richnici nadannya Kovelyu Magdeburzkogo prava Luck 2003 Ch 2 S 57 60 Shimanskij P Kompozitori Volini pochatku XX stolittya Minule i suchasne Volini Krayeznavstvo istoriya zdobutki perspektivi tezi dopovidej II regionalnoyi Velika Volin i VI oblasnoyi istoriko krayeznavchoyi konferenciyi Luck 1992 Shimanskij P Muzichna kultura Volini I polovini XX st Luck RVV Vezha Volin derzh un tu im Lesi Ukrayinki 2005 PosilannyaRichinskij Arsen Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1604 1000 ekz Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Richinskij Arsen Vasilovich Nevidomij Arsen Richinskij Den 93 vivtorok 12 chervnya 2007 Religijno informacijna sluzhba Ukrayini Religijno informacijna sluzhba Ukrayini Religijno informacijna sluzhba Ukrayini Kralyuk P M Aristokrat duhu Arsen Richinskij yak mislitel i gromadskij diyach 20 listopada 2015 u Wayback Machine Duhovnist Arsena Richinskogo nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arsen Richinskij Osoblivosti ukrayinskoyi religijnoyi vdachi 5 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Rol Arsena Richinskogo u pidgotovci ta provedeni Luckogo cerkovnogo z yizdu 1927 Arsen Richinskij mislitel gromadskij i cerkovnij diyach 5 veresnya 2009 u Wayback Machine