Рігельман Микола Аркадійович (29 вересня 1817 — 21 травня 1888) — український історик, публіцист, мандрівник, і громадський діяч слов'янофільського напряму (голова ), був близьким до Кирило-Мефодіївського Товариства. Онук О. Рігельмана.
Рігельман Микола Аркадійович | |
---|---|
Народився | 29 вересня 1817 Чернігівська губернія, Російська імперія |
Помер | 21 травня 1888 (70 років) Київ, Російська імперія |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | письменник |
Alma mater | Історико-філологічний факультет Московського державного університету[d] |
Батько | Q111473036? |
Мати | Q111473027? |
Біографія
Народився у селі Андріївка біля Чернігова. Закінчив Московський університет. З листопада 1839 перебував на службі у канцелярії Московського цивільного губернатора. У 1840 познайомився з Т. Шевченком, матеріально допомагав поету після повернення його із заслання.
Підтримував дружні взаємини з М. Костомаровим і П. Кулішем.
У середині 1840 років продовжував освіту у Празі, Відні та Пресбурзі, де встановив контакти з В. Ганкою, Л. Штуром, В. Караджичем, Я. Колларом і П. Шафариком.
З червня 1846 вступив на службу до канцелярії Київського військового, Подільского й Волинського генерал-губернатора.
1847 р. Рігельмана допитували у справі кирило-мефодіївців, і до 1850 р. він перебував під поліцейським наглядом.
1848 — секретар канцелярії, а згодом — скарбник Київського інституту шляхетних дівчат.
13 серпня 1848 р. був обраний дійсним членом Комісії для розгляду давніх актів.
Продовжив роботу разом із І. Самчевським, розпочату М. Костомаровим, над підготовкою до друку Літопису Величка.
1848—1851 рр. опублікував два томи цього видання під назвою «Летопись событий в Юго-Западной России в 17 ст.».
У серпні 1850 р. був призначений директором другої Київської гімназії та директором училищ Київської губернії.
1854 р. вийшов у відставку.
У 1857—1858 рр. і 1867 р. здійснив поїздки до Австрії, Німеччини і Франції. Його «Письма из Вены», передруковані згодом у зб. «Три поездки за границу» (1871), містять докладні відомості про культурне життя слов'ян за межами Російської імперії. Матеріально підтримував галицьких москвофілів, сприяв виходу газети «Слово». Був дійсним членом Товариства любителів російського письменства при Московському університеті, головою (з 1875 р.) Київського слов'янського благодійного товариства та Київського відділення Російського музичного товариства.
Помер у Києві.
Творчість
- «О значений общения нашего со славянами» (1874)
Близько споріднений з Г. Ґалаґаном і В. Тарновським, приятель Костомарова й Куліша. Рігельман цікавився українським питанням, розглядаючи його з позицій консервативного слов'янофільства. Маючи доступ до урядових архівів, склав Записку про свідчення Шевченка в процесі Кирило-Методіївців, опубліковану у місячнику «Киевская старина» 1902.
Зв'язки М. А. Рігельмана з Полтавщиною
Миколин прадід — Йоганн Рігельман приїхав до Росії 1711 року в складі почту нареченої царевича Олексія Петровича принцеси Шарлотти-Софії.
Прабабуся — Марфа Василівна — була з боку матері онукою генерального судді Василя Леонтійовича Кочубея, а з батьківської сторони — онукою гетьмана Данила Апостола.
Миколин батько — Аркадій Олександрович Рігельман, одружившись з Параскою Григорівною Галаган, поріднився з козацько-старшинським родом Галаганів. Двоюрідним братом Миколі доводився майже його ровесник Григорій Павлович Галаган (1819—1888) — меценат, українофіл, громадський діяч, уродженець с. Сокиринці Прилуцького повіту, який у своїй родовій садибі створив центр українського культурно-господарського руху.
Ось невеликий уривок зі спогадів художника Льва Жемчужникова (1828–1912), який жив і працював декілька років у містах і селах Полтавщини:
Верств за п'ятдесят од Сокиринців жив двоюрідний брат Галагана Микола Аркадійович Рігельман. Він був багатий, гарний музикант, розумна, освічена людина… Жив він у селі Липовому (Роменський повіт Полтавської губернії), де зберігся старовинний липовий дім, з чарівним рундуком, який я малював. Сюди приходили бандуристи і лірники і я скликав хлопців і дівчат, їх малював і змушував співати, записуючи пісні; один із хлопців вельми добре співав; і вибір його пісень був цілком гарний, без найменшої домішки московщини і солдатчини. |
Закінчив Микола Рігельман Перше відділення філософського факультету Московського університету (1839), удостоєний ступеня кандидата (1840). Три роки жив за кордоном.
Після повернення до Києва Микола Аркадійович був призначений чиновником в канцелярію генерал-губернатора.
Немаловажну роль зіграв Микола Аркадійович у роботі Київської археографічної Комісії, утвореної 19 листопада 1843 року при Київському, Волинському і Подільському генерал-губернаторові. Об'єднуючи у своїх лавах як вчених-фахівців, так і аматорів, Комісія сприяла вихованню в Україні кадрів кваліфікованих істориків, археографів, архівістів. Біля її джерел стояв видатний вчений-енциклопедист, історик, перший ректор Київського університету, полтавець Михайло Максимович (1804–1873). Головну наукову силу Комісії становили її дійсні члени (12 чоловік), серед яких був і молодий кандидат М. А. Рігельман. Безпосередньо у редагуванні видань брали участь лише 5 чоловік (серед них — М. А. Рігельман).
З середини 1840-х років Комісія мала тісні зв'язки з московськими архівами, які встановилися через генерал-губернатора Д. Г. Бібикова (1792–1870).
1846 р. ним у Москву був відряджений дійсний член Комісії М. А. Рігельман. Він зустрічався з керівництвом архіву Сенату, Оружейної палати, архіву Міністерства закордонних справ, домовляючись з ними про співробітництво з Київською Комісією. Через М. А. Рігельмана надійшов до Комісії і літопис полтавця Самійла Величка, що належав М. П. Погодіну.
Хто ж такий М. П. Погодін? Микола Петрович Погодін (1800–1875) — російський історик, літератор, професор Московського університету, один з учителів Миколи Аркадійовича. Влітку 1829 року він разом з актором М. Щепкіним здійснив поїздку в Україну. Погодін побував у м. Ромні (на відомому ярмарку), у Диканьці, Полтаві, де познайомився з І. П. Котляревським, вів з ним розмову про українську історію, життя українців, залишивши запис у щоденнику:
Старик под шестьдесят лет, но веселый. Вид от него прекрасный. |
Оригінал безцінного твору був і переданий Комісії М. П. Погодіним через М. А. Рігельмана. Передаючи цю пам'ятку, Микола Петрович писав голові Комісії М. Є. Писарєву:
Услышав от господина Ригельмана о желании Вашем напечатать мою малороссийскую летопись, посылаю ее в Ваше полное распоряжение. Прошу Вас именем истории хранить рукопись как зеницу ока, никому до времени не показывать, кроме нареченого издателя. |
Таким видавцем став М. І. Костомаров (1817—1885), молодий ад'юнкт кафедри російської історії Київського університету, а готував до друку літопис його товариш по Кирило-Мефодіївському товариству полтавець М. І. Гулак (1822—1899). Але їхня археографічна діяльність була перервана арештом навесні 1847 року.
Після них роботу над першим і другим томами літопису С. Величка продовжив М. А. Рігельман.
Відсутність необхідного досвіду і кваліфікації позначилась і на рівні видання. Микола Аркадійович відмовився від передачі тексту методом транслітерації, мотивуючи це виключно «удобством большинства читателей».
Він розкривав титла (надрядковий знак над скорочено написаним словом або літерою) і скорочення слів, літери, що вийшли з вжитку, заміняв на сучасні. У 1848—1851 рр. Рігельман опублікував два томи цього видання під назвою «Летопись событий в Юго-Западной России в 17 ст.».
У виданні літопису С. Величка практично повністю відсутні примітки до тексту, належне археографічне оформлення. У невеликій передмові подана коротка інформація про джерело, його структуру, зовнішній вигляд, час складання. Такі ж самі недоліки були властиві і третьому тому літопису С. Величка за редакцією вчителя І. Самчевського (1855 р.).
Все ж перша публікація такої цінної літописної пам'ятки була високо оцінена в рецензії «Современника» (1852 р.), де видання Київської Комісії з історії України поставлені на один рівень з аналогічними публікаціями Московського товариства історії і старожитностей.
За визначенням полтавця М. П. Драгоманова Микола Рігельман — «урядовий українофіл», який вбачав у слов'янстві «особливий духовний організм», тому він і опинився в колі наближених до Кирило-Мефодіївського товариства.
Як свідчить з поміткою «Весьма секретно» лист генерал-губернатора Д. Г. Бібикова київському почтмейстеру (від 06.05.1847 р.) про затримання листів Т. Г. Шевченка та інших заарештованих у справі Кирило-Мефодіївського товариства, запідозрений у належності до нього був і Микола Аркадійович:
При чем доставлять также ко мне письма, какие будут получать на имя служащего в моей канцелярии чиновника Ригельмана. |
До 1850 року М. А. Рігельман перебував під поліційним наглядом.
Микола Аркадійович познайомився з Кобзарем ще 1840 року в Петербурзі. 1857 року він допоміг Тарасу Шевченку матеріально, цього ж року Рігельман опублікував у журналі «Русская беседа» (№ 8) рецензію на «Записки о Южной Руси», в ній дав високу оцінку поемі Шевченка «Наймичка», яка була написана 1845 р. у м. Переяславі (Полтавська губ.). Дія поеми розгортається на Полтавщині, ймовірно, поблизу Ромна і Лохвиці (с. Липове, яке там згадується, знаходилося в Роменському повіті).
Великий внесок М. Г. Рігельмана у справу увічнення пам'яток української народної творчості. Не маючи вдосталь коштів на видання збірників пісень, він збирав матеріали і все ж таки просував збірники до друку. Ще 1848 року Рігельман переконував Г. П. Галагана видати підготовлений полтавцем Михайлом Максимовичем другий том пісень.
Сто пісень, записаних з голосу відомого виконавця українських народних пісень, етнографа, письменника, лікаря Степана Носа (1829–1900), корені роду якого з Хорольського повіту Полтавської губернії, стали основою відомої збірки «Народные южнорусские песни» (вміщувала близько 800 українських народних пісень) уродженця Гадяцького повіту Полтавської губернії професора, етнографа Амвросія Метлинського (1814–1870). Одного разу, слухаючи спів Степана Носа, флегматичний Микола Аркадійович схопився з крісла і вигукнув: «Яка чарівність і краса, скільки душевної правди в цих квітках!». Дуже активно сприяв виданню цієї збірки Рігельман.
Він не обмежився лише добуванням коштів, а доповнив збірку піснями, зібраними ним, Г. Галаганом, іншими етнографами, взяв на себе всі редакційні, організаційні й видавничі клопоти. У листі до Г. П. Галагана (від 25.03.1853 р.) Микола Аркадійович писав:
Я б привіз тобі зразки збірки українських пісень, що їх підготував до видання Метлинський…; він покладає багато надій на твоє сприяння і я також, якщо це видання здійсниться, то воно буде перше щодо систематичного розташування, отже, всі сторони життя народу як зовнішнього, так і внутрішнього відіб'ються у власному їхньому дзеркалі. |
Збірка побачила світ 1854 року коштом Г. П. Галагана. Російський поет Іван Аксаков так відгукнувся про неї:
Що за розкіш пісні малоросійські в збірці Метлинського! Скільки в них художньої краси, грації! |
Двоюрідні брати Микола Рігельман і Григорій Галаган відіграли значну роль у розвитку української національної культури, мистецтва, освіти. Микола Аркадійович обожнював музику, любов до неї проніс через усе своє життя, він і помер за фортепіано 1888 року.
Цього ж року у м. Києві було відкрито пам'ятник Б. Хмельницькому. Гліб Лазаревський (1877–1949), син відомого вченого-історика О. М. Лазаревського, відмітив у своїх спогадах:
Думка поставити цей пам'ятник у Києві виникла після придушення польського повстання 1863 року й чи не першими піонерами були Микола Рігельман і Михайло Юзефович. Думка ця знайшла цілковиту підтримку в Петербурзі.... |
Література
- Требіна Н. Німецьке коріння, українська душа… : [до 200-річчя від дня народження М. А. Рігельмана] / Н. Требіна // Слово Просвіти. – 2017. – № 39 (28 верес.- 4 жовт.). – С. 14.
- Довідник з історії України. — 2-ге вид. — К., 2001.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Жемчужников Л. Україна 1850-х років очима художника-петербуржця / Л. Жемчужников // Санкт-Петербург і культура України. — К., 2003. — С. 400—401.
- Журба О. І. Київська археографічна комісія 1843—1921: нарис історії і діяльності / О. І. Журба. — К., 1993. — С. 43, 49, 68, 69, 149, 150, 175, 177, 182.
- Лазаревський Г. О. Київська старовина / Г. О. Лазаревський. — К., 2007. — С. 122.
- Мацапура В. И. Украина в рус. лит. первой половины XIX века / В. И. Мацапура. — Харьков-Полтава, 2001. — С. 175.
- Ротач П. Рігельман Микола Аркадійович / П. Ротач // Полтавська Шевченкіана: Спроба обласної (крайової) Шевченківської енциклопедії / П. Ротач. — Полтава, 2009. — Кн. 2: Л-Я. — С. 280.
- Санкт-Петербург і культура України. — К. : Фонд сприяння розвитку мистецтв, 2003. — 806 с. — (Хроніка-2000 ; вип. 55-56).
- Тарас Шевченко: док. і матеріали до біографії 1814—1861. — Вид. друге, перероб. і доп. — К., 1982. — С. 26, 109, 126, 366, 367.
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
- Ясь О. В. . Рігельман Микола Аркадійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 216. — .
Джерела
- Історико-краєзнавча конференція «М. А. Рігельман. Історик, публіцист, громадський діяч»
- Летопись событий в Юго-Западной России в 17 ст.".
- Микола Аркадійович Рігельман нар. 29 вересня 1817 пом. 21 травня 1888
- Патріот-українець з «краплею тевтонської крові»: зв'язки М. А. Рігельмана з Полтавщиною
- Рігельман Микола Аркадійович
- Рігельман Микола. Енциклопедія історії України
- Олександр О. Олександр Ригельманд
- Ригельман, Николай Аркадьевич
Посилання
- Рігельман Микола Аркадійович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 485.
Примітки
- Санкт-Петербург і культура України (укр.) . Київ: Фонд сприяння розвитку мистецтв. 2003. с. 401.
- Мацапура, Валентина (2001). Украина в русской литературе первой половины ХІХ века (рус.) . Харьков-Полтава: ПОИППО. с. 175.
- Журба, Олег (1993). Київська археографічна комісія 1843-1921 (укр.) . Київ: Наукова думка. с. 68. ISBN .
- И. С. Аксаков в его письмах: письма 1851-1860 (рус.) . Москва. 1892. с. 8.
- Лазаровський, Гліб (2007). Київська старовина (укр.) . Київ: МАУП. с. 122. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rigelman Mikola Arkadijovich 29 veresnya 1817 21 travnya 1888 ukrayinskij istorik publicist mandrivnik i gromadskij diyach slov yanofilskogo napryamu golova buv blizkim do Kirilo Mefodiyivskogo Tovaristva Onuk O Rigelmana Rigelman Mikola ArkadijovichNarodivsya 29 veresnya 1817 1817 09 29 Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaPomer 21 travnya 1888 1888 05 21 70 rokiv Kiyiv Rosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnist pismennikAlma mater Istoriko filologichnij fakultet Moskovskogo derzhavnogo universitetu d Batko Q111473036 Mati Q111473027 BiografiyaNarodivsya u seli Andriyivka bilya Chernigova Zakinchiv Moskovskij universitet Z listopada 1839 perebuvav na sluzhbi u kancelyariyi Moskovskogo civilnogo gubernatora U 1840 poznajomivsya z T Shevchenkom materialno dopomagav poetu pislya povernennya jogo iz zaslannya Pidtrimuvav druzhni vzayemini z M Kostomarovim i P Kulishem U seredini 1840 rokiv prodovzhuvav osvitu u Prazi Vidni ta Presburzi de vstanoviv kontakti z V Gankoyu L Shturom V Karadzhichem Ya Kollarom i P Shafarikom Z chervnya 1846 vstupiv na sluzhbu do kancelyariyi Kiyivskogo vijskovogo Podilskogo j Volinskogo general gubernatora 1847 r Rigelmana dopituvali u spravi kirilo mefodiyivciv i do 1850 r vin perebuvav pid policejskim naglyadom 1848 sekretar kancelyariyi a zgodom skarbnik Kiyivskogo institutu shlyahetnih divchat 13 serpnya 1848 r buv obranij dijsnim chlenom Komisiyi dlya rozglyadu davnih aktiv Prodovzhiv robotu razom iz I Samchevskim rozpochatu M Kostomarovim nad pidgotovkoyu do druku Litopisu Velichka 1848 1851 rr opublikuvav dva tomi cogo vidannya pid nazvoyu Letopis sobytij v Yugo Zapadnoj Rossii v 17 st U serpni 1850 r buv priznachenij direktorom drugoyi Kiyivskoyi gimnaziyi ta direktorom uchilish Kiyivskoyi guberniyi 1854 r vijshov u vidstavku U 1857 1858 rr i 1867 r zdijsniv poyizdki do Avstriyi Nimechchini i Franciyi Jogo Pisma iz Veny peredrukovani zgodom u zb Tri poezdki za granicu 1871 mistyat dokladni vidomosti pro kulturne zhittya slov yan za mezhami Rosijskoyi imperiyi Materialno pidtrimuvav galickih moskvofiliv spriyav vihodu gazeti Slovo Buv dijsnim chlenom Tovaristva lyubiteliv rosijskogo pismenstva pri Moskovskomu universiteti golovoyu z 1875 r Kiyivskogo slov yanskogo blagodijnogo tovaristva ta Kiyivskogo viddilennya Rosijskogo muzichnogo tovaristva Pomer u Kiyevi Tvorchist O znachenij obsheniya nashego so slavyanami 1874 Blizko sporidnenij z G Galaganom i V Tarnovskim priyatel Kostomarova j Kulisha Rigelman cikavivsya ukrayinskim pitannyam rozglyadayuchi jogo z pozicij konservativnogo slov yanofilstva Mayuchi dostup do uryadovih arhiviv sklav Zapisku pro svidchennya Shevchenka v procesi Kirilo Metodiyivciv opublikovanu u misyachniku Kievskaya starina 1902 Zv yazki M A Rigelmana z PoltavshinoyuMikolin pradid Jogann Rigelman priyihav do Rosiyi 1711 roku v skladi pochtu narechenoyi carevicha Oleksiya Petrovicha princesi Sharlotti Sofiyi Prababusya Marfa Vasilivna bula z boku materi onukoyu generalnogo suddi Vasilya Leontijovicha Kochubeya a z batkivskoyi storoni onukoyu getmana Danila Apostola Mikolin batko Arkadij Oleksandrovich Rigelman odruzhivshis z Paraskoyu Grigorivnoyu Galagan poridnivsya z kozacko starshinskim rodom Galaganiv Dvoyuridnim bratom Mikoli dovodivsya majzhe jogo rovesnik Grigorij Pavlovich Galagan 1819 1888 mecenat ukrayinofil gromadskij diyach urodzhenec s Sokirinci Priluckogo povitu yakij u svoyij rodovij sadibi stvoriv centr ukrayinskogo kulturno gospodarskogo ruhu Os nevelikij urivok zi spogadiv hudozhnika Lva Zhemchuzhnikova 1828 1912 yakij zhiv i pracyuvav dekilka rokiv u mistah i selah Poltavshini Verstv za p yatdesyat od Sokirinciv zhiv dvoyuridnij brat Galagana Mikola Arkadijovich Rigelman Vin buv bagatij garnij muzikant rozumna osvichena lyudina Zhiv vin u seli Lipovomu Romenskij povit Poltavskoyi guberniyi de zberigsya starovinnij lipovij dim z charivnim rundukom yakij ya malyuvav Syudi prihodili banduristi i lirniki i ya sklikav hlopciv i divchat yih malyuvav i zmushuvav spivati zapisuyuchi pisni odin iz hlopciv velmi dobre spivav i vibir jogo pisen buv cilkom garnij bez najmenshoyi domishki moskovshini i soldatchini Zakinchiv Mikola Rigelman Pershe viddilennya filosofskogo fakultetu Moskovskogo universitetu 1839 udostoyenij stupenya kandidata 1840 Tri roki zhiv za kordonom Pislya povernennya do Kiyeva Mikola Arkadijovich buv priznachenij chinovnikom v kancelyariyu general gubernatora Nemalovazhnu rol zigrav Mikola Arkadijovich u roboti Kiyivskoyi arheografichnoyi Komisiyi utvorenoyi 19 listopada 1843 roku pri Kiyivskomu Volinskomu i Podilskomu general gubernatorovi Ob yednuyuchi u svoyih lavah yak vchenih fahivciv tak i amatoriv Komisiya spriyala vihovannyu v Ukrayini kadriv kvalifikovanih istorikiv arheografiv arhivistiv Bilya yiyi dzherel stoyav vidatnij vchenij enciklopedist istorik pershij rektor Kiyivskogo universitetu poltavec Mihajlo Maksimovich 1804 1873 Golovnu naukovu silu Komisiyi stanovili yiyi dijsni chleni 12 cholovik sered yakih buv i molodij kandidat M A Rigelman Bezposeredno u redaguvanni vidan brali uchast lishe 5 cholovik sered nih M A Rigelman Z seredini 1840 h rokiv Komisiya mala tisni zv yazki z moskovskimi arhivami yaki vstanovilisya cherez general gubernatora D G Bibikova 1792 1870 1846 r nim u Moskvu buv vidryadzhenij dijsnij chlen Komisiyi M A Rigelman Vin zustrichavsya z kerivnictvom arhivu Senatu Oruzhejnoyi palati arhivu Ministerstva zakordonnih sprav domovlyayuchis z nimi pro spivrobitnictvo z Kiyivskoyu Komisiyeyu Cherez M A Rigelmana nadijshov do Komisiyi i litopis poltavcya Samijla Velichka sho nalezhav M P Pogodinu Hto zh takij M P Pogodin Mikola Petrovich Pogodin 1800 1875 rosijskij istorik literator profesor Moskovskogo universitetu odin z uchiteliv Mikoli Arkadijovicha Vlitku 1829 roku vin razom z aktorom M Shepkinim zdijsniv poyizdku v Ukrayinu Pogodin pobuvav u m Romni na vidomomu yarmarku u Dikanci Poltavi de poznajomivsya z I P Kotlyarevskim viv z nim rozmovu pro ukrayinsku istoriyu zhittya ukrayinciv zalishivshi zapis u shodenniku Starik pod shestdesyat let no veselyj Vid ot nego prekrasnyj Original bezcinnogo tvoru buv i peredanij Komisiyi M P Pogodinim cherez M A Rigelmana Peredayuchi cyu pam yatku Mikola Petrovich pisav golovi Komisiyi M Ye Pisaryevu Uslyshav ot gospodina Rigelmana o zhelanii Vashem napechatat moyu malorossijskuyu letopis posylayu ee v Vashe polnoe rasporyazhenie Proshu Vas imenem istorii hranit rukopis kak zenicu oka nikomu do vremeni ne pokazyvat krome narechenogo izdatelya Takim vidavcem stav M I Kostomarov 1817 1885 molodij ad yunkt kafedri rosijskoyi istoriyi Kiyivskogo universitetu a gotuvav do druku litopis jogo tovarish po Kirilo Mefodiyivskomu tovaristvu poltavec M I Gulak 1822 1899 Ale yihnya arheografichna diyalnist bula perervana areshtom navesni 1847 roku Pislya nih robotu nad pershim i drugim tomami litopisu S Velichka prodovzhiv M A Rigelman Vidsutnist neobhidnogo dosvidu i kvalifikaciyi poznachilas i na rivni vidannya Mikola Arkadijovich vidmovivsya vid peredachi tekstu metodom transliteraciyi motivuyuchi ce viklyuchno udobstvom bolshinstva chitatelej Vin rozkrivav titla nadryadkovij znak nad skorocheno napisanim slovom abo literoyu i skorochennya sliv literi sho vijshli z vzhitku zaminyav na suchasni U 1848 1851 rr Rigelman opublikuvav dva tomi cogo vidannya pid nazvoyu Letopis sobytij v Yugo Zapadnoj Rossii v 17 st U vidanni litopisu S Velichka praktichno povnistyu vidsutni primitki do tekstu nalezhne arheografichne oformlennya U nevelikij peredmovi podana korotka informaciya pro dzherelo jogo strukturu zovnishnij viglyad chas skladannya Taki zh sami nedoliki buli vlastivi i tretomu tomu litopisu S Velichka za redakciyeyu vchitelya I Samchevskogo 1855 r Vse zh persha publikaciya takoyi cinnoyi litopisnoyi pam yatki bula visoko ocinena v recenziyi Sovremennika 1852 r de vidannya Kiyivskoyi Komisiyi z istoriyi Ukrayini postavleni na odin riven z analogichnimi publikaciyami Moskovskogo tovaristva istoriyi i starozhitnostej Za viznachennyam poltavcya M P Dragomanova Mikola Rigelman uryadovij ukrayinofil yakij vbachav u slov yanstvi osoblivij duhovnij organizm tomu vin i opinivsya v koli nablizhenih do Kirilo Mefodiyivskogo tovaristva Yak svidchit z pomitkoyu Vesma sekretno list general gubernatora D G Bibikova kiyivskomu pochtmejsteru vid 06 05 1847 r pro zatrimannya listiv T G Shevchenka ta inshih zaareshtovanih u spravi Kirilo Mefodiyivskogo tovaristva zapidozrenij u nalezhnosti do nogo buv i Mikola Arkadijovich Pri chem dostavlyat takzhe ko mne pisma kakie budut poluchat na imya sluzhashego v moej kancelyarii chinovnika Rigelmana Do 1850 roku M A Rigelman perebuvav pid policijnim naglyadom Mikola Arkadijovich poznajomivsya z Kobzarem she 1840 roku v Peterburzi 1857 roku vin dopomig Tarasu Shevchenku materialno cogo zh roku Rigelman opublikuvav u zhurnali Russkaya beseda 8 recenziyu na Zapiski o Yuzhnoj Rusi v nij dav visoku ocinku poemi Shevchenka Najmichka yaka bula napisana 1845 r u m Pereyaslavi Poltavska gub Diya poemi rozgortayetsya na Poltavshini jmovirno poblizu Romna i Lohvici s Lipove yake tam zgaduyetsya znahodilosya v Romenskomu poviti Velikij vnesok M G Rigelmana u spravu uvichnennya pam yatok ukrayinskoyi narodnoyi tvorchosti Ne mayuchi vdostal koshtiv na vidannya zbirnikiv pisen vin zbirav materiali i vse zh taki prosuvav zbirniki do druku She 1848 roku Rigelman perekonuvav G P Galagana vidati pidgotovlenij poltavcem Mihajlom Maksimovichem drugij tom pisen Sto pisen zapisanih z golosu vidomogo vikonavcya ukrayinskih narodnih pisen etnografa pismennika likarya Stepana Nosa 1829 1900 koreni rodu yakogo z Horolskogo povitu Poltavskoyi guberniyi stali osnovoyu vidomoyi zbirki Narodnye yuzhnorusskie pesni vmishuvala blizko 800 ukrayinskih narodnih pisen urodzhencya Gadyackogo povitu Poltavskoyi guberniyi profesora etnografa Amvrosiya Metlinskogo 1814 1870 Odnogo razu sluhayuchi spiv Stepana Nosa flegmatichnij Mikola Arkadijovich shopivsya z krisla i viguknuv Yaka charivnist i krasa skilki dushevnoyi pravdi v cih kvitkah Duzhe aktivno spriyav vidannyu ciyeyi zbirki Rigelman Vin ne obmezhivsya lishe dobuvannyam koshtiv a dopovniv zbirku pisnyami zibranimi nim G Galaganom inshimi etnografami vzyav na sebe vsi redakcijni organizacijni j vidavnichi klopoti U listi do G P Galagana vid 25 03 1853 r Mikola Arkadijovich pisav Ya b priviz tobi zrazki zbirki ukrayinskih pisen sho yih pidgotuvav do vidannya Metlinskij vin pokladaye bagato nadij na tvoye spriyannya i ya takozh yaksho ce vidannya zdijsnitsya to vono bude pershe shodo sistematichnogo roztashuvannya otzhe vsi storoni zhittya narodu yak zovnishnogo tak i vnutrishnogo vidib yutsya u vlasnomu yihnomu dzerkali Zbirka pobachila svit 1854 roku koshtom G P Galagana Rosijskij poet Ivan Aksakov tak vidguknuvsya pro neyi Sho za rozkish pisni malorosijski v zbirci Metlinskogo Skilki v nih hudozhnoyi krasi graciyi Dvoyuridni brati Mikola Rigelman i Grigorij Galagan vidigrali znachnu rol u rozvitku ukrayinskoyi nacionalnoyi kulturi mistectva osviti Mikola Arkadijovich obozhnyuvav muziku lyubov do neyi pronis cherez use svoye zhittya vin i pomer za fortepiano 1888 roku Cogo zh roku u m Kiyevi bulo vidkrito pam yatnik B Hmelnickomu Glib Lazarevskij 1877 1949 sin vidomogo vchenogo istorika O M Lazarevskogo vidmitiv u svoyih spogadah Dumka postaviti cej pam yatnik u Kiyevi vinikla pislya pridushennya polskogo povstannya 1863 roku j chi ne pershimi pionerami buli Mikola Rigelman i Mihajlo Yuzefovich Dumka cya znajshla cilkovitu pidtrimku v Peterburzi LiteraturaTrebina N Nimecke korinnya ukrayinska dusha do 200 richchya vid dnya narodzhennya M A Rigelmana N Trebina Slovo Prosviti 2017 39 28 veres 4 zhovt S 14 Dovidnik z istoriyi Ukrayini 2 ge vid K 2001 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Zhemchuzhnikov L Ukrayina 1850 h rokiv ochima hudozhnika peterburzhcya L Zhemchuzhnikov Sankt Peterburg i kultura Ukrayini K 2003 S 400 401 Zhurba O I Kiyivska arheografichna komisiya 1843 1921 naris istoriyi i diyalnosti O I Zhurba K 1993 S 43 49 68 69 149 150 175 177 182 Lazarevskij G O Kiyivska starovina G O Lazarevskij K 2007 S 122 Macapura V I Ukraina v rus lit pervoj poloviny XIX veka V I Macapura Harkov Poltava 2001 S 175 Rotach P Rigelman Mikola Arkadijovich P Rotach Poltavska Shevchenkiana Sproba oblasnoyi krajovoyi Shevchenkivskoyi enciklopediyi P Rotach Poltava 2009 Kn 2 L Ya S 280 Sankt Peterburg i kultura Ukrayini K Fond spriyannya rozvitku mistectv 2003 806 s Hronika 2000 vip 55 56 Taras Shevchenko dok i materiali do biografiyi 1814 1861 Vid druge pererob i dop K 1982 S 26 109 126 366 367 Shevchenkivskij slovnik u 2 t Institut literaturi im T G Shevchenka Akademiyi Nauk URSR Kiyiv Golovna redakciya URE 1978 Yas O V Rigelman Mikola Arkadijovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 216 ISBN 978 966 00 1290 5 DzherelaIstoriko krayeznavcha konferenciya M A Rigelman Istorik publicist gromadskij diyach Letopis sobytij v Yugo Zapadnoj Rossii v 17 st Mikola Arkadijovich Rigelman nar 29 veresnya 1817 pom 21 travnya 1888 Patriot ukrayinec z krapleyu tevtonskoyi krovi zv yazki M A Rigelmana z Poltavshinoyu Rigelman Mikola Arkadijovich Rigelman Mikola Enciklopediya istoriyi Ukrayini Oleksandr O Oleksandr Rigelmand Rigelman Nikolaj ArkadevichPosilannyaRigelman Mikola Arkadijovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 485 link 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini Rigelman Mikola ArkadijovichPrimitkiSankt Peterburg i kultura Ukrayini ukr Kiyiv Fond spriyannya rozvitku mistectv 2003 s 401 Macapura Valentina 2001 Ukraina v russkoj literature pervoj poloviny HIH veka rus Harkov Poltava POIPPO s 175 Zhurba Oleg 1993 Kiyivska arheografichna komisiya 1843 1921 ukr Kiyiv Naukova dumka s 68 ISBN 5 12 003868 9 I S Aksakov v ego pismah pisma 1851 1860 rus Moskva 1892 s 8 Lazarovskij Glib 2007 Kiyivska starovina ukr Kiyiv MAUP s 122 ISBN 966 608 675 1