Ріад ас-Сольх (араб. رياض الصلح; 17 серпня 1894 — 17 липня 1951) — ліванський політик, перший прем'єр-міністр незалежного Лівану, загалом обіймав посаду голови уряду двічі.
Ріад ас-Сольх араб. رياض الصلح | |||
| |||
---|---|---|---|
25 вересня 1943 — 10 січня 1945 | |||
Попередник: | Петро Трад | ||
Наступник: | Абдул Хамід Караме | ||
| |||
14 грудня 1946 — 14 лютого 1951 | |||
Попередник: | Сааді аль-Мунла | ||
Наступник: | Хуссейн аль-Уейні | ||
Народження: | 1894[1] Сідон, Ліван | ||
Смерть: | 17 липня 1951[1] Амман, Йорданія | ||
Причина смерті: | атентат | ||
Країна: | Ліван | ||
Релігія: | сунізм | ||
Освіта: | Паризький університет, Сорбонна і d | ||
Партія: | d | ||
Батько: | d | ||
Шлюб: | d | ||
Діти: | d, d і d | ||
Автограф: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Народився 1984 року в Сайді. Його сім'я належить до відомого сунітського південноліванського землевласницького роду. Його батько, Реда ас-Сольх, відомий арабський націоналістичний лідер, був віцегубернатором Набатії та Сайди. 1915 року Реду ас-Сольха османський суд засудив до заслання в Ізмір. Пізніше він обіймав посаду губернатора Османської імперії в Салоніках. Окрім того, він очолював міністерство закордонних справ в уряді эмира Фейсала в Дамаску.
Ріад ас-Сольх вивчав право й політологію в Сорбонні. Більшу частину своїх юнацьких років він провів у Стамбулі, позаяк його батько був депутатом парламенту Османської імперії.
Ріад ас-Сольх обіймав посаду прем'єр-міністра Лівану двічі. Вперше йогому доручили сформувати уряд одразу ж після здобуття Ліваном незалежності 1943 року. Сольх і Бішара ель-Хурі склали та втілили в листопаді 1943 року Національний пакт, чим створили офіційні рамки для кооперації різних конфесій у Лівані. Національний пакт був неписаною джентльменською угодою. Він установлював, що президент, прем'єр-міністр і спікер парламенту в Лівані мали представляти три основні конфесійні групи на основі перепису 1932 року, а саме християн-маронітів, мусульман-сунітів і мусульман-шиїтів відповідно. Під час своєї першої каденції на посаді прем'єр-міністра Сольх також обіймав посаду міністра постачання та резервів від 3 липня 1944 до 9 січня 1945 року.
Сольх знов очолював уряд від 14 грудня 1946 до 14 лютого 1951 року, і знову за президентства ель-Хурі. Прем'єр-міністр критикував короля Йорданії Абдаллу та відіграв значну роль у визнанні політичним комітетом Ліги арабських держав палестинського уряду.
Замах
У березні 1950 року на Сольха було скоєно замах, в якому, однак, політик не постраждав. Той замах скоїв член Сирійської соціальної націоналістичної партії.
Тим не менше, за кілька місяців після виходу у відставку з посади прем'єр-міністра, 17 липня 1951 року, його застрелили в амманському аеропорті «Марка» члени Сирійської соціальної націоналістичної партії. Напад скоїли троє озброєних людей, які вбили ас-Сольха, помстившись йому за страту , одного з засновників і лідерів партії.
Приватне життя
Був одружений з Файзою аль-Ябірі та мав п'ятьох дочок і сина, Реду, який помер немовлям.
Його старша дочка, (1935—2007), продовжувала справу свого батька з боротьби за вільний і безпечний Ліван. Вона пропагувала багату культурну спадщину своєї країни за кордоном.
Інші дочка, (нар. 1937), вийшла заміж за марокканського принца Мулая Абдаллу, дядька короля Мохаммеда VI.
раніше була заміжня за саудівським принцом Талалом бін Абдулазізом. Вона є матір'ю Валіда ібн Талала.
Бахія Сольх аль-Асад заміжня за Саїдом аль-Асадом, колишнім послом Лівану у Швейцарії та колишнім членом парламенту.
Його молодша дочка була однією з двох перших жінок-міністрів у кабінеті Омара Караме.
Пам'ять
Британський журналіст Патрік Сіл видав книжку «Боротьба за незалежність арабів» (2011), присвячену історії Близького Сходу від останніх років існування Османської імперії до 1950-их років, у якій зробив акцент на вплив постаті Сольха на здобуття незалежності Ліваном.
Площу в центрі Бейруту названо на честь Ріада ас-Сольха.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- Bibliographie annuelle de l'histoire de France — Paris: Éd. du Centre national de la recherche scientifique, 1956. — ISSN 0067-6918; 2697-8733
- R. Hrair Dekmejian. Patterns of Political Leadership: Egypt, Israel, Lebanon. — SUNY Press, 1975. — С. 34. — .
- Samir Khalaf. Lebanon's Predicament. — New York : Columbia University Press, 1987. — С. 91. з джерела 12 листопада 2017
- Resolute fighter for freedom. gulfnews.com (англ.) .
- (англ.) . Архів оригіналу за 22 листопад 2021. Процитовано 10 лютий 2022.
- . Jewish Virtual Library. Архів оригіналу за 19 серпень 2016. Процитовано 10 лютого 2022.
- Türedi, Almula. Lebanon: at the edge of another civil war // Perceptions. — С. 21—36. з джерела 8 жовтня 2016. Процитовано 10 лютого 2022.
- Leila Tarazi Fawaz. An Occasion for War: Civil Conflict in Lebanon and Damascus in 1860. — University of California Press. — С. 222. — .
- Philip G. Roeder; Donald S. Rothchild. Sustainable Peace: Power And Democracy After Civil Wars. — Cornell University Press. — .
- Hudson, Michael C. Democracy and Social Mobilization in Lebanese Politics. — . — Т. 1, № 2. — С. 245—263. Процитовано 10 лютого 2022.
- Vanessa E. Shields; Nicholas Baldwin. Beyond Settlement: Making Peace Last After Civil Conflict. — Associated University Presse, 2008. — .
- . Ministry of Economy and Trade. Архів оригіналу за 21 лютого 2013.
- Kamil Dib, «Warlords and Merchants, The Lebanese Business and Political Establishment», стор. 89
- . Terra. Архів оригіналу за 8 червня 2003.
{{}}
: Недійсний|deadlink=404
() - Shlaim, Avi. The Rise and Fall of the All-Palestine Government in Gaza // Journal of Palestine Studies : journal. — Т. 20, № 1. — С. 37—53. Процитовано 10 лютого 2022.
- Knudsen, Are. Acquiescence to Assassinations in Post-Civil War Lebanon? // Mediterranean Politics : journal. — 2010. — Т. 15, № 1. — С. 1—23. — DOI: . Процитовано 10 лютого 2022.
- . The Telegraph. 2 червня 1987. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 10 лютого 2022.
- Kliot, N. The Collapse of the Lebanese State. — . — Т. 23, № 1. Процитовано 10 лютого 2022.
- Tim Llewellyn. Spirit of the Phoenix: Beirut and the Story of Lebanon. — I.B. Tauris. — С. xiii. — .
- Morocco Foreign Policy And Government Guide. — International Business Publications. — С. 84. — .
- Henderson, Simon (27 серпня 2010). . Foreign Policy. Архів оригіналу за 13 жовтня 2012.
- Moubayed, Sami (1 лютого 2011). . Lebanon Wire. Архів оригіналу за 23 березня 2013. Процитовано 7 квітня 2013.
- Mamoun Fandy. (Un)civil War of Words: Media and Politics in the Arab World. — Greenwood Publishing Group, 2007. — С. 43. — .
- (PDF). World Association of girl guides and girl scoutes. Архів оригіналу (PDF) за 2 квітня 2015. Процитовано 10 лютого 2022.
- . Dar Al Hayat. 25 жовтня 2012. Архів оригіналу за 18 серпень 2016. Процитовано 10 лютого 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem as Solh Riad as Solh arab رياض الصلح 17 serpnya 1894 17 lipnya 1951 livanskij politik pershij prem yer ministr nezalezhnogo Livanu zagalom obijmav posadu golovi uryadu dvichi Riad as Solh arab رياض الصلح Prapor 16 j Prem yer ministr Livanu 25 veresnya 1943 10 sichnya 1945 Poperednik Petro Trad Nastupnik Abdul Hamid Karame Prapor 20 j Prem yer ministr Livanu 14 grudnya 1946 14 lyutogo 1951 Poperednik Saadi al Munla Nastupnik Hussejn al Uejni Narodzhennya 1894 1 Sidon LivanSmert 17 lipnya 1951 1951 07 17 1 Amman JordaniyaPrichina smerti atentatKrayina LivanReligiya sunizmOsvita Parizkij universitet Sorbonna i dPartiya dBatko dShlyub dDiti d d i d Avtograf Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 1984 roku v Sajdi Jogo sim ya nalezhit do vidomogo sunitskogo pivdennolivanskogo zemlevlasnickogo rodu Jogo batko Reda as Solh vidomij arabskij nacionalistichnij lider buv vicegubernatorom Nabatiyi ta Sajdi 1915 roku Redu as Solha osmanskij sud zasudiv do zaslannya v Izmir Piznishe vin obijmav posadu gubernatora Osmanskoyi imperiyi v Salonikah Okrim togo vin ocholyuvav ministerstvo zakordonnih sprav v uryadi emira Fejsala v Damasku Riad as Solh vivchav pravo j politologiyu v Sorbonni Bilshu chastinu svoyih yunackih rokiv vin proviv u Stambuli pozayak jogo batko buv deputatom parlamentu Osmanskoyi imperiyi Statuya Riada as Solha v centralnomu rajoni Bejruta Riad as Solh obijmav posadu prem yer ministra Livanu dvichi Vpershe jogomu doruchili sformuvati uryad odrazu zh pislya zdobuttya Livanom nezalezhnosti 1943 roku Solh i Bishara el Huri sklali ta vtilili v listopadi 1943 roku Nacionalnij pakt chim stvorili oficijni ramki dlya kooperaciyi riznih konfesij u Livani Nacionalnij pakt buv nepisanoyu dzhentlmenskoyu ugodoyu Vin ustanovlyuvav sho prezident prem yer ministr i spiker parlamentu v Livani mali predstavlyati tri osnovni konfesijni grupi na osnovi perepisu 1932 roku a same hristiyan maronitiv musulman sunitiv i musulman shiyitiv vidpovidno Pid chas svoyeyi pershoyi kadenciyi na posadi prem yer ministra Solh takozh obijmav posadu ministra postachannya ta rezerviv vid 3 lipnya 1944 do 9 sichnya 1945 roku Solh znov ocholyuvav uryad vid 14 grudnya 1946 do 14 lyutogo 1951 roku i znovu za prezidentstva el Huri Prem yer ministr kritikuvav korolya Jordaniyi Abdallu ta vidigrav znachnu rol u viznanni politichnim komitetom Ligi arabskih derzhav palestinskogo uryadu Zamah U berezni 1950 roku na Solha bulo skoyeno zamah v yakomu odnak politik ne postrazhdav Toj zamah skoyiv chlen Sirijskoyi socialnoyi nacionalistichnoyi partiyi Tim ne menshe za kilka misyaciv pislya vihodu u vidstavku z posadi prem yer ministra 17 lipnya 1951 roku jogo zastrelili v ammanskomu aeroporti Marka chleni Sirijskoyi socialnoyi nacionalistichnoyi partiyi Napad skoyili troye ozbroyenih lyudej yaki vbili as Solha pomstivshis jomu za stratu odnogo z zasnovnikiv i lideriv partiyi Privatne zhittyaBuv odruzhenij z Fajzoyu al Yabiri ta mav p yatoh dochok i sina Redu yakij pomer nemovlyam Jogo starsha dochka 1935 2007 prodovzhuvala spravu svogo batka z borotbi za vilnij i bezpechnij Livan Vona propaguvala bagatu kulturnu spadshinu svoyeyi krayini za kordonom Inshi dochka nar 1937 vijshla zamizh za marokkanskogo princa Mulaya Abdallu dyadka korolya Mohammeda VI ranishe bula zamizhnya za saudivskim princom Talalom bin Abdulazizom Vona ye matir yu Valida ibn Talala Bahiya Solh al Asad zamizhnya za Sayidom al Asadom kolishnim poslom Livanu u Shvejcariyi ta kolishnim chlenom parlamentu Jogo molodsha dochka bula odniyeyu z dvoh pershih zhinok ministriv u kabineti Omara Karame Pam yatBritanskij zhurnalist Patrik Sil vidav knizhku Borotba za nezalezhnist arabiv 2011 prisvyachenu istoriyi Blizkogo Shodu vid ostannih rokiv isnuvannya Osmanskoyi imperiyi do 1950 ih rokiv u yakij zrobiv akcent na vpliv postati Solha na zdobuttya nezalezhnosti Livanom Ploshu v centri Bejrutu nazvano na chest Riada as Solha PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Bibliographie annuelle de l histoire de France Paris Ed du Centre national de la recherche scientifique 1956 ISSN 0067 6918 2697 8733 d Track Q97949892d Track Q2931793 R Hrair Dekmejian Patterns of Political Leadership Egypt Israel Lebanon SUNY Press 1975 S 34 ISBN 978 0 87395 291 0 Samir Khalaf Lebanon s Predicament New York Columbia University Press 1987 S 91 z dzherela 12 listopada 2017 Resolute fighter for freedom gulfnews com angl angl Arhiv originalu za 22 listopad 2021 Procitovano 10 lyutij 2022 Jewish Virtual Library Arhiv originalu za 19 serpen 2016 Procitovano 10 lyutogo 2022 Turedi Almula Lebanon at the edge of another civil war Perceptions S 21 36 z dzherela 8 zhovtnya 2016 Procitovano 10 lyutogo 2022 Leila Tarazi Fawaz An Occasion for War Civil Conflict in Lebanon and Damascus in 1860 University of California Press S 222 ISBN 978 0 520 08782 8 Philip G Roeder Donald S Rothchild Sustainable Peace Power And Democracy After Civil Wars Cornell University Press ISBN 978 0 8014 8974 7 Hudson Michael C Democracy and Social Mobilization in Lebanese Politics T 1 2 S 245 263 Procitovano 10 lyutogo 2022 Vanessa E Shields Nicholas Baldwin Beyond Settlement Making Peace Last After Civil Conflict Associated University Presse 2008 ISBN 978 0 8386 4183 5 Ministry of Economy and Trade Arhiv originalu za 21 lyutogo 2013 Kamil Dib Warlords and Merchants The Lebanese Business and Political Establishment stor 89 Terra Arhiv originalu za 8 chervnya 2003 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadlink 404 dovidka Shlaim Avi The Rise and Fall of the All Palestine Government in Gaza Journal of Palestine Studies journal T 20 1 S 37 53 Procitovano 10 lyutogo 2022 Knudsen Are Acquiescence to Assassinations in Post Civil War Lebanon Mediterranean Politics journal 2010 T 15 1 S 1 23 DOI 10 1080 13629391003644611 Procitovano 10 lyutogo 2022 The Telegraph 2 chervnya 1987 Arhiv originalu za 8 bereznya 2021 Procitovano 10 lyutogo 2022 Kliot N The Collapse of the Lebanese State T 23 1 Procitovano 10 lyutogo 2022 Tim Llewellyn Spirit of the Phoenix Beirut and the Story of Lebanon I B Tauris S xiii ISBN 978 1 84511 735 1 Morocco Foreign Policy And Government Guide International Business Publications S 84 ISBN 978 0 7397 6000 0 Henderson Simon 27 serpnya 2010 Foreign Policy Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2012 Moubayed Sami 1 lyutogo 2011 Lebanon Wire Arhiv originalu za 23 bereznya 2013 Procitovano 7 kvitnya 2013 Mamoun Fandy Un civil War of Words Media and Politics in the Arab World Greenwood Publishing Group 2007 S 43 ISBN 978 0 275 99393 1 PDF World Association of girl guides and girl scoutes Arhiv originalu PDF za 2 kvitnya 2015 Procitovano 10 lyutogo 2022 Dar Al Hayat 25 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 18 serpen 2016 Procitovano 10 lyutogo 2022