Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Русудан груз რუსუდანი пом 30 грудня 1740 Москва Російська імперія представниця черкеської знаті і дружина Вахтанга VI як

Русудан Черкеська

Русудан Черкеська

Русудан (груз. რუსუდანი; пом.. 30 грудня 1740, Москва, Російська імперія) — представниця черкеської знаті і дружина Вахтанга VI, який правив грузинським царством Картлі як регент з 1703 по 1712 рік і царя (або валі з позиції Сефевідів) з 1716 по 1724 рік. Вона слідувала за своїм чоловіком у вигнання до Російської імперії, де прожила все життя.

Русудан Черкеська
Померла30 грудня 1740(1740-12-30)
Москва, Російська імперія
ПохованняДонський монастир
Батькоd[1]
У шлюбі зВахтанг VI
ДітиТамара Картлійська, Бакар III, d і d
Автографimage

Походження

Даних про родовід і сімейному походження Русудан практично не залишилося. «Русудан» — це ім'я, дане черкеській нареченій при наверненні в християнство в Грузії, її первісне ім'я не було записано, як і рід, з якого вона походила. Сучасні їй грузинські джерела зазвичай визначають її походження як черкез-батоні, тобто «владика (батоні) черкесів». Французький історик XIX століття Марі-Феліс Броссе назвав її батьком вождя з Малої Кабарди Килчико (Кульчук Килимбетов згідно з російськими джерелами), який у 1693 році намагався перешкодити Арчілу II, дядькові Вахтанга, відвідати Російську імперію. Крім того, в грузинському документі того часу згадується зустріч Вахтанга з його кабардинськими родичами, іменованими грузинським прізвищем «Бакашвілі», під час втечі царя до Російської імперії через черкеську територію в 1724 році. Згідно з сучасним Броссе російським автором Петром Буктовим, Русудан належала до роду Місостових, одного з найбільш впливових родів у Великій Кабарді. Бутков також згадує про інший можливий рідний клан Русудан — Таусултанові з Малої Кабарди.

Рання біографія

Русудан спочатку була заручена з молодим князем Багратом, якого його батько, цар Картлі Георгій XI, повинен був віддати його в заручники шаху Сулейману I в Іран, де Баграт і помер близько 1692 року. Русудан не була повернута своєму батькові і замість цього залишалася в Грузії. Це повинно було образити черкесів, спонукавши, за припущенням Броссе, Кильчико енергійно відгукнутися на заклик шамхала Тарки захопити брата Георгія XI Арчіла і його оточення на їх шляху в Росію. Арчіл був узятий в полон, але незабаром утік. Шамхал в люті, бажаючи догодити шаху полоном Арчила, покарав Кильчико розоренням черкеських земель.

Шлюб

В 1696 році Георгій XI влаштував шлюб Русудан зі своїм племінником, князем Вахтангом, який одружився з нею у Харагаулі в Імереті, куди Георгій XI і його сім'я були переселені з Картлі після розриву з шахом Ірану в 1688 році. У тому ж році Георгій XI примирився з шахом і був відновлений на престолі в Картлі. В 1703 році Вахтанг став регентом Картлі у відсутності Георгія XI і його наступника Кайхосро, які обидва правили заочно, служачи в іранських рядах в Афганістані, де обидва були в результаті вбито. Регентство Вахтанга ознаменувалося відносним політичним і культурним відродженням в Картлі.

У квітні 1712 року Вахтанг вирушив до Ірану, щоб отримати свою інвеституру від шаха Солтана Хусейна, і був затриманий там до тих пір, поки не був змушений виконати умову звернення в іслам в 1716 році. Під час його відсутності регентство взяв на себе брат Вахтанга Симон, на зміну якому прийшов інший його прийняв іслам брат Ієссе. Протягом цього періоду часу країна була охоплена політичними інтригами і боротьбою фракцій за владу. Русудан, що жила зі своїми синами в Горі, на захід від все більш ворожої столиці Тбілісі, зрештою бігла від репресивного режиму Ієссе в гори Рача. Ієссе навіть пообіцяв шаху відправити Русудан і її синів, а також 500 сімей з Картлі як переселенців до Ірану. Вона також стримувала свого старшого сина Бакара, який прагнув помститися ворогам свого батька. Цариця, таким чином, врятувала католікоса Доментия IV, підозрюваного в причетності до політичних інтриг, від засліплення і запобігла смерть воєначальника (спаспета) Луарсаба Орбеліані.

Цариця-консорт

У серпні 1719 року Вахтанг, нині відомий також під мусульманським ім'ям Хусейн-Колі-хан, повернувся до Тбілісі царем, а Русудан сіла на трон поруч зі своїм чоловіком, «світилом, солнцеподібною царицею», як висловилася сучасний їй грузинський історик Сехнія Чхеїдзе. Царювання Вахтанга тривало недовго. У травні 1723 року він був обложений у своїй столиці кахетинським царем Костянтином II, що вів суперечку з ним. Русудан була евакуйована до Горі, а після падіння Тбілісі — до Імереті.

Зрештою Вахтанг у супроводі своєї сім'ї і свити втік до Російської імперії. Русудан жила з чоловіком в Астрахані. Овдовівши в березні 1737 року, вона переїхала до Москви, де жив її син Бакар. Русудан померла там же, 30 грудня 1740 року. Вона була похована в Стрітенській церкви Донського монастиря 13 січня 1741 року.

Діти

Русудан народила Вахтангу п'ятьох дітей: двох синів і трьох дочок (у Вахтанга також було кілька позашлюбних дітей):

  • Царевич Бакар (11 червня 1699 або 7 квітня 1700 — 1 лютого 1750), правитель Картлі.
  • Царевич Георгій (2 серпня 1712 — 19 грудня 1786), генерал-аншеф російської служби.
  • Царівна Тамара (1696—1746), що побралася у 1712 році з царевичем Теймуразом, майбутнім царем Кахеті і Картлі.
  • Царівна Анна (Анука) (1698—1746), що вийшла у 1712 році за князя Вахушті Абашідзе.
  • Царівна Тута (1699—1746), що вийшла за імеретинського дворянина з княжого роду Рачи, Гедевана.

Генеалогія

Примітки

  1. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
  2. Brosset, Marie-Félicité.  // Bulletin de la classe historico-philologique de l'Académie impériale des sciences de St.-Pétersbourg : magazine. — 1854. — 10 juillet. — P. 214—222.
  3. Tatishvili, Vladimir. Грузины в Москве: исторический очерк, 1653—1722 (рос.). — Tbilisi: Zarya Vostoka, 1959. — С. 100.
  4. Brosset, Marie-Félicité.  // Mélanges Asiatiques, Tirés du Bulletin de l'Académie Impériale des Sciences de St.-Pétersbourg : magazine. — 1859. — 10 juillet. — P. 535—536.
  5. Бутков, Пётр Григорьевич. Материалы для новой истории Кавказа, с 1722 по 1803 год, т. I (рус.). — Тифлис: Enfyandjyants and Co, 1869. — С. 505.
  6. Kvachantiradze, Eka (2012), Kilchiko", "Rusudan, Caucasus in Georgian Sources: Foreign States, Tribes, Historical Figures. Encyclopedical Dictionary, Tbilisi: Favorite, pp. 315, 348 Архивная копия от 20 октября 2013 на Wayback Machine
  7. Brosset, Marie-Félicité. Histoire de la Géorgie depuis l'Antiquité jusqu'au XIXe siècle. IIe partie. Histoire moderne (фр.). — S.-Pétersbourg: A la typographie de l'Academie Impériale des Sciences, 1856. — С. 23, 32, 42.
  8. Brosset, Marie-Félicité.  // Bulletin de la classe historico-philologique de l'Académie impériale des sciences de St.-Pétersbourg : magazine. — 1847. — P. 359—363.
  9. Cyril Toumanoff. Les dynasties de la Caucasie Chrétienne: de l'Antiquité jusqu'au XIXe siècle: tables généalogiques et chronologique (фр.). — Rome, 1990. — С. 145—147.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rusudan gruz რუსუდანი pom 30 grudnya 1740 Moskva Rosijska imperiya predstavnicya cherkeskoyi znati i druzhina Vahtanga VI yakij praviv gruzinskim carstvom Kartli yak regent z 1703 po 1712 rik i carya abo vali z poziciyi Sefevidiv z 1716 po 1724 rik Vona sliduvala za svoyim cholovikom u vignannya do Rosijskoyi imperiyi de prozhila vse zhittya Rusudan CherkeskaPomerla30 grudnya 1740 1740 12 30 Moskva Rosijska imperiyaPohovannyaDonskij monastirBatkod 1 U shlyubi zVahtang VIDitiTamara Kartlijska Bakar III d i dAvtograf Mediafajli u VikishovishiPohodzhennyaDanih pro rodovid i simejnomu pohodzhennya Rusudan praktichno ne zalishilosya Rusudan ce im ya dane cherkeskij narechenij pri navernenni v hristiyanstvo v Gruziyi yiyi pervisne im ya ne bulo zapisano yak i rid z yakogo vona pohodila Suchasni yij gruzinski dzherela zazvichaj viznachayut yiyi pohodzhennya yak cherkez batoni tobto vladika batoni cherkesiv Francuzkij istorik XIX stolittya Mari Felis Brosse nazvav yiyi batkom vozhdya z Maloyi Kabardi Kilchiko Kulchuk Kilimbetov zgidno z rosijskimi dzherelami yakij u 1693 roci namagavsya pereshkoditi Archilu II dyadkovi Vahtanga vidvidati Rosijsku imperiyu Krim togo v gruzinskomu dokumenti togo chasu zgaduyetsya zustrich Vahtanga z jogo kabardinskimi rodichami imenovanimi gruzinskim prizvishem Bakashvili pid chas vtechi carya do Rosijskoyi imperiyi cherez cherkesku teritoriyu v 1724 roci Zgidno z suchasnim Brosse rosijskim avtorom Petrom Buktovim Rusudan nalezhala do rodu Misostovih odnogo z najbilsh vplivovih rodiv u Velikij Kabardi Butkov takozh zgaduye pro inshij mozhlivij ridnij klan Rusudan Tausultanovi z Maloyi Kabardi Rannya biografiyaRusudan spochatku bula zaruchena z molodim knyazem Bagratom yakogo jogo batko car Kartli Georgij XI povinen buv viddati jogo v zaruchniki shahu Sulejmanu I v Iran de Bagrat i pomer blizko 1692 roku Rusudan ne bula povernuta svoyemu batkovi i zamist cogo zalishalasya v Gruziyi Ce povinno bulo obraziti cherkesiv sponukavshi za pripushennyam Brosse Kilchiko energijno vidguknutisya na zaklik shamhala Tarki zahopiti brata Georgiya XI Archila i jogo otochennya na yih shlyahu v Rosiyu Archil buv uzyatij v polon ale nezabarom utik Shamhal v lyuti bazhayuchi dogoditi shahu polonom Archila pokarav Kilchiko rozorennyam cherkeskih zemel ShlyubV 1696 roci Georgij XI vlashtuvav shlyub Rusudan zi svoyim pleminnikom knyazem Vahtangom yakij odruzhivsya z neyu u Haragauli v Imereti kudi Georgij XI i jogo sim ya buli pereseleni z Kartli pislya rozrivu z shahom Iranu v 1688 roci U tomu zh roci Georgij XI primirivsya z shahom i buv vidnovlenij na prestoli v Kartli V 1703 roci Vahtang stav regentom Kartli u vidsutnosti Georgiya XI i jogo nastupnika Kajhosro yaki obidva pravili zaochno sluzhachi v iranskih ryadah v Afganistani de obidva buli v rezultati vbito Regentstvo Vahtanga oznamenuvalosya vidnosnim politichnim i kulturnim vidrodzhennyam v Kartli U kvitni 1712 roku Vahtang virushiv do Iranu shob otrimati svoyu investituru vid shaha Soltana Husejna i buv zatrimanij tam do tih pir poki ne buv zmushenij vikonati umovu zvernennya v islam v 1716 roci Pid chas jogo vidsutnosti regentstvo vzyav na sebe brat Vahtanga Simon na zminu yakomu prijshov inshij jogo prijnyav islam brat Iyesse Protyagom cogo periodu chasu krayina bula ohoplena politichnimi intrigami i borotboyu frakcij za vladu Rusudan sho zhila zi svoyimi sinami v Gori na zahid vid vse bilsh vorozhoyi stolici Tbilisi zreshtoyu bigla vid represivnogo rezhimu Iyesse v gori Racha Iyesse navit poobicyav shahu vidpraviti Rusudan i yiyi siniv a takozh 500 simej z Kartli yak pereselenciv do Iranu Vona takozh strimuvala svogo starshogo sina Bakara yakij pragnuv pomstitisya vorogam svogo batka Caricya takim chinom vryatuvala katolikosa Domentiya IV pidozryuvanogo v prichetnosti do politichnih intrig vid zasliplennya i zapobigla smert voyenachalnika spaspeta Luarsaba Orbeliani Caricya konsortU serpni 1719 roku Vahtang nini vidomij takozh pid musulmanskim im yam Husejn Koli han povernuvsya do Tbilisi carem a Rusudan sila na tron poruch zi svoyim cholovikom svitilom solncepodibnoyu cariceyu yak vislovilasya suchasnij yij gruzinskij istorik Sehniya Chheyidze Caryuvannya Vahtanga trivalo nedovgo U travni 1723 roku vin buv oblozhenij u svoyij stolici kahetinskim carem Kostyantinom II sho viv superechku z nim Rusudan bula evakujovana do Gori a pislya padinnya Tbilisi do Imereti Zreshtoyu Vahtang u suprovodi svoyeyi sim yi i sviti vtik do Rosijskoyi imperiyi Rusudan zhila z cholovikom v Astrahani Ovdovivshi v berezni 1737 roku vona pereyihala do Moskvi de zhiv yiyi sin Bakar Rusudan pomerla tam zhe 30 grudnya 1740 roku Vona bula pohovana v Stritenskij cerkvi Donskogo monastirya 13 sichnya 1741 roku DitiRusudan narodila Vahtangu p yatoh ditej dvoh siniv i troh dochok u Vahtanga takozh bulo kilka pozashlyubnih ditej Carevich Bakar 11 chervnya 1699 abo 7 kvitnya 1700 1 lyutogo 1750 pravitel Kartli Carevich Georgij 2 serpnya 1712 19 grudnya 1786 general anshef rosijskoyi sluzhbi Carivna Tamara 1696 1746 sho pobralasya u 1712 roci z carevichem Tejmurazom majbutnim carem Kaheti i Kartli Carivna Anna Anuka 1698 1746 sho vijshla u 1712 roci za knyazya Vahushti Abashidze Carivna Tuta 1699 1746 sho vijshla za imeretinskogo dvoryanina z knyazhogo rodu Rachi Gedevana GenealogiyaPrimitkiPas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Brosset Marie Felicite Bulletin de la classe historico philologique de l Academie imperiale des sciences de St Petersbourg magazine 1854 10 juillet P 214 222 Tatishvili Vladimir Gruziny v Moskve istoricheskij ocherk 1653 1722 ros Tbilisi Zarya Vostoka 1959 S 100 Brosset Marie Felicite Melanges Asiatiques Tires du Bulletin de l Academie Imperiale des Sciences de St Petersbourg magazine 1859 10 juillet P 535 536 Butkov Pyotr Grigorevich Materialy dlya novoj istorii Kavkaza s 1722 po 1803 god t I rus Tiflis Enfyandjyants and Co 1869 S 505 Kvachantiradze Eka 2012 Kilchiko Rusudan Caucasus in Georgian Sources Foreign States Tribes Historical Figures Encyclopedical Dictionary Tbilisi Favorite pp 315 348 Arhivnaya kopiya ot 20 oktyabrya 2013 na Wayback Machine Brosset Marie Felicite Histoire de la Georgie depuis l Antiquite jusqu au XIXe siecle IIe partie Histoire moderne fr S Petersbourg A la typographie de l Academie Imperiale des Sciences 1856 S 23 32 42 Brosset Marie Felicite Bulletin de la classe historico philologique de l Academie imperiale des sciences de St Petersbourg magazine 1847 P 359 363 Cyril Toumanoff Les dynasties de la Caucasie Chretienne de l Antiquite jusqu au XIXe siecle tables genealogiques et chronologique fr Rome 1990 S 145 147

Дата публікації:
Топ