Azərbaycanca AzərbaycancaDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisItaliana ItalianaҚазақ ҚазақLietuvos LietuvosРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Абдулгані Руслан Абдулгані індонез Roslan Abdulgani 24 листопада 1914

Руслан Абдулгані

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем (Абдулгані).

Руслан Абдулгані (індонез. Roslan Abdulgani); 24 листопада 1914, Сурабая — 29 червня 2005, Джакарта) — індонезійський державний і політичний діяч.

Руслан Абдулгані
індонез. Roeslan Abdulgani
індонез. Roeslan Abdulgani
image
Руслан Абдулгані
індонез. Roeslan Abdulgani
1954 рік
(міністр іноземних справ Індонезії)
24 березня 1956 — 9 квітня 1957
Попередник[en]
Наступник[ru]
Народився24 листопада 1914(1914-11-24)
Сурабая, Індонезія[1]
Помер29 червня 2005(2005-06-29) (90 років)
Джакарта, Індонезія
Похованийd
Відомий якдипломат, політик
КраїнаІндонезія
У шлюбі зСіхваті Навангвулан
Діти5 дітей
Релігіяіслам
image
image Медіафайли у Вікісховищі

Активний учасник боротьби за незалежність країни від Нідерландів. Керівник оргкомітету конференції в Бандунзі 1955 року. Міністр закордонних справ Індонезії в 1956—1957 роках, міністр-координатор у 1963—1966 роках (у 1963—1964 роках поєднував цю посаду з посадою міністра інформації). У 1966 році — віце-прем'єр. Один з керівників Національної партії Індонезії.

Ранні роки життя

Народився 24 листопада 1914 року в місті Сурабая, адміністративному центрі провінції Східна Ява в забезпеченій яванській родині незнатного походження. Батько — власник магазину і невеликого таксопарку, мати, яка мала релігійну освіту, давала приватні уроки ісламського богослов'я. За спогадами Р. Абдулгані, саме його мати, бувши переконаною прихильницею незалежності країни від голландських колонізаторів, виховала в ньому прихильність до національно-визвольних ідей.

Освіта, початок суспільно-політичної діяльності

image
Сурабая початку 1920-х років — часів дитинства Р. Абдулгані

У ранньому дитинстві здобув домашню освіту з релігійним ухилом. У 1920—1928 роках навчався в сурабайській міській школі для тубільців, у 1928—1932 роках — у голландській початковій школі, в 1932—1934 роках — у голландській середній школі. Останню не закінчив — його виключили за участь у діяльності націоналістичних молодіжних гуртків.

У 1938 році навчався в Сурабаї на курсах бухгалтерії і діловодства, у 1940-му — на курсах нотаріата.

За власним визнанням, мріяв про військову кар'єру, проте не зміг вступити до училища офіцерського складу , керівництво якого віддавало перевагу юнакам з аристократичних тубільних сімей.

Брати участь у діяльності різних молодіжних націоналістичних об'єднань почав наприкінці 1920-х років. 1934 року очолив організацію «Молода Індонезія» (індонез. Indonesia Muda), що діяла в Сурабаї.

У 1936—1942 роках викладав у народній школі, брав участь в організації кооперативного руху на сході Яви.

Діяльність під час японської окупації та становлення незалежності Індонезії

Після (окупації Індонезії) в лютому — березні 1942 року збройними силами Японії Р. Абдулгані, як і більшість інших активістів націоналістичного руху, пішов на співпрацю з японцями, вважаючи їх тактичними союзниками індонезійців у боротьбі проти Нідерландів. Увійшов до складу сформованої японцями тубільної адміністрації Сурабаї, зайнявши в ній посаду керівника економічного управління. Окупаційна адміністрація направляла його на курси підвищення кваліфікації апаратних працівників до Джакарти.

При цьому продовжував роботу в низці патріотичних об'єднань, співпрацював з редакцією націоналістичного журналу «Бакті» (індонез. Bakti). На початку 1945 року очолив організацію «Молоде покоління Індонезії» (індонез. Angkatan Muda Indonesia), на чолі якої перебував у момент проголошення незалежності Республіки Індонезії 17 серпня 1945 року.

На початковому етапі війни за незалежність Індонезії 1945—1949 років, отримавши звання капітана, обіймав різні командно-штабні посади в східнояванських підрозділах збройних сил республіки. Входив до складу індонезійсько-британської комісії, що забезпечувала контакт між індонезійським ополченням і військами Великої Британії, які висадилися на Східній Яві.

1946 року вступив до лав Національної партії Індонезії (індонез. Partai Nasional Indonesia), членство в якій зберігав до кінця президентства Сукарно (регулярно обирався до складу керівної ради партії, у різні періоди був заступником її голови).

Діяльність за часів президентства Сукарно (1945—1967 роки)

У 1946 році призначений керівником служби інформації провінції Східна Ява, в 1947-му — генеральним секретарем (першим заступником міністра) міністерства інформації Республіки Індонезії, яке тоді (до початку 1949 року), як і більшість урядових установ Республіки Індонезії, перебувало в Джок'якарті — тимчасовій столиці країни. 19 грудня 1948 отримав серйозне поранення під час голландського авіанальоту на Джок'якарту.

image
Зал пленарних засідань Бандунгської конференції

Від березня 1954 до березня 1956 року — генеральний секретар міністерства закордонних справ. Перебуваючи на цій посаді виконував обов'язки голови організаційного комітету Бандунзької конференції країн Азії та Африки, що проходила від 18 до 24 квітня 1955 року. З березня 1956 року по березень 1957-го — міністр закордонних справ. На цій посаді продовжував лінію, спрямовану на консолідацію організованого руху країн, що розвиваються, який згодом оформився в Рух неприєднання. Успішне проведення Бандунгської конференції, ефективна праця на чолі МЗС — зокрема заради реалізації сукарновської ідеї забезпечення лідерства Індонезії серед країн, що розвиваються, сприяли зміцненню як міжнародного авторитету Р. Абдулгані, так і його позицій у владних колах Індонезії, особистій прихильності до нього Сукарно. Водночас ці ж обставини зумовили насторожене ставлення до нього консервативного військового керівництва країни, орієнтованого переважно на США і Захід. Військові обґрунтовано вважали Р. Абдулгані одним з лідерів ліберальної громадянської політичної еліти, яка суперничала з ними в боротьбі за вплив на президента, намагались його дискредитувати. Наприклад, 13 серпня 1956 року під час поїздки по Західній Яві його затримали за наказом начальника місцевого військового округу, який висунув проти нього звинувачення в корупції. Невдовзі, однак, його звільнили після коротких урядових дебатів і особистого розпорядження президента Сукарно. Проведене згодом розслідування довело безпідставність звинувачень.

З березня 1957 по липень 1959 року перебував на посаді заступника голови Національної ради (індонез. Dewan Nasional) — тимчасового дорадчого органу, який заснував Сукарно незадовго до розпуску парламенту — Ради народних представників — у липні 1957.

З липня 1959 по березень 1962 року — заступник голови Вищої дорадчої ради (індонез. Dewan Pertimbangan Agung), іншого консультативного органу, відтвореного Сукарно (короткий час існував у перші місяці незалежності, до 1959 не збирався, скасований у 2003 році). Фактично керував повсякденною діяльністю цієї структури, що діяла при номінальному головуванні президента. Паралельно в той же період обіймав посаду міністра без портфеля у складі уряду.

Брав активну участь у формуванні зовнішньополітичної лінії під час індонезійсько-нідерландської боротьби за Західний Іріан у 1960—1962 роках. Примітно, що у виданій 1998 року книзі голландських істориків Боба де Граафа (нід. Bob de Graaff) і Кіса Вібеса (нід. Cees Wiebes) «Вілла Маархізе: Історія Служби зовнішньої розвідки» (нід. Villa Maarheeze: De Geschiedenis van de Inlichtingendienst Buitenland) міститься твердження про тодішню співпрацю Р. Абдулгані з нідерландськими спецслужбами, яку, само собою, він сам категорично спростовує.

Від листопада 1963 до березня 1966 року — міністр-координатор (тобто, старший міністр, який курирує роботу декількох міністерств), відповідальний за питання публічної політики та зв'язків з громадськістю. До серпня 1964 року за сумісництвом займав пост міністра інформації. У 1964 році отримав від військового керівництва країни почесне звання генерала.

З березня по липень 1966 року — віце-прем'єр, відповідальний за політичні питання.

Діяльність за часів президентства Сухарто (1967—1998 роки)

Після (гострої внутрішньополітичної кризи) 1965—1967 років, що завершилася відставкою президента Сукарно і встановленням військового режиму на чолі з генералом Сухарто, позиції Р. Абдулгані виявилися істотно ослаблені, проте він, на відміну від низки інших соратників Сукарно, не був звільнений з державної служби і, більше того, залишився потрібний новій владі як досвідчений дипломат. У вересні 1967 року його призначено постійним представником Індонезії при ООН. Працював на цій посаді до 1971 року.

У 1971 році призначений головою Комітету з вивчення, пропаганди і захисту державної ідеології «Панчасіла» — консультативного органу при президентові, що відповідає за ідеологічну роботу, у тому числі за масову агітацію і пропаганду. Перебував на цій посаді протягом 22 років — до 1993 року. Після відставки з поста голови Комітету у зв'язку з похилим віком до 1998 зберігав у ньому посаду почесного консультанта, після чого увійшов до складу Дорадчої ради борців за незалежність (індонез. Badan Pembinaan Perintis Kemerdekaan), який об'єднував ветеранів національно-визвольного руху.

Діяльність у постсухартовський період (1998—2005 роки)

Після відставки президента Сухарто в травні 1998 року Р. Абдулгані неодноразово виступав зі стриманою критикою військового режиму, а також курсу (Б. Ю. Хабібі), який змінив Сухарто на посаді глави держави. Скептично сприймав і дії чергового президента країни — (Абдуррахмана Вахіда), обраного в жовтні 1999 року. При цьому Абдулгані відкрито підтримував президентські амбіції старшої дочки Сукарно (Мегаваті Сукарнопутрі), лідера (Демократичної партії боротьби Індонезії), при якій зайняв посаду політичного радника.

Від 2000 до 2004 року був членом Ради з державних нагород при президентові. Обрання Мегаваті Сукарнопутрі в липні 2001 року президентом Індонезії сприяло зростанню авторитету відставного політика й уваги до нього з боку ЗМІ.

29 червня 2005 року Р. Абдулгані помер від наслідків перенесеного за рік до того інсульту і пневмонії. Похований з військовими почестями на джакартському меморіальному кладовищі Калібата (місце поховання героїв війни за незалежність і видатних державних діячів). На поминальній церемонії в будинку Абдулгані були присутні президент Індонезії Сусіло Бамбанг Юдойоно, віце-президент , більшість найвизначніших політичних і громадських діячів країни.

image Руслан Абдулгані був бійцем, дипломатом, державним діячем. І нам усім варто йти за його правилом - ніколи не відгукуватися погано ні про кого.... image

— Сусіло Бамбанг Юдойоно, президент Індонезії

Родина

У 1938 році Р. Абдулгані одружився зі Сіхваті Навангвулан (індонез. Sihwati Nawangwulan), з якою познайомився 1932 року під час спільної роботи в організації «Молода Індонезія». У шлюбі прожили 63 роки — до смерті дружини у 2001 році. Мав п'ятьох дітей. Старша дочка Ретноваті Абдулгані-Кнапп (індонез. Retnowati Abdulgani-Knapp) написала книгу спогадів про батька, яка вийшла англійською мовою в Сінгапурі у 2003 році — «Мрія, що зникає: Історія Руслана Абдулгані та Індонезії» (англ. A Fading Dream: The Story of Roeslan Abdulgani and Indonesia).

Примітки

  1. https://afroasian.mediaplaygrounds.co.uk/
  2. Roeslan Abdulgani (індонез.). Tokoh Indnesia. Архів оригіналу за 11 жовтня 2014. Процитовано 10 листопада 2014 рокуБіографія Руслана Абдулгані в біографічній енциклопедії «Tokoh Indonesia» (електронна версія, збережена копія)
  3. Riwayat Singkat H. Roeslan Abdulgani (індонез.). Архів оригіналу за 15 липня 2012. Процитовано 1 березня 2010.
  4. (індонез.). Merdeka. Архів оригіналу за 10 листопада 2014. Процитовано 10 листопада 2014 рокуБіографія Руслана Абдулгані на сайті газети «Мердека»
  5. Sejarah Indonesia — An Online Timeline of Indonesian History (англ.). Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 1 березня 2010.
  6. Ruslan calls Dutch book «slanderous» // Джакарта пост : газета. — 29 червня 1998 року.
  7. Im Memoriams (індонез.). The Jakarta Post. 30 червня 2005 року. Архів оригіналу за 15 липня 2012. Процитовано 1 березня 2010Некролог в електронній версії газети «Джакарта пост»
  8. Retnowati Abdulgani-Knapp. (англ.). Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 11 листопада 2014 рокуАнонс книги Ретноваті Абдулгані-Кнапп на сайті «гугл-книги»

Література

  • Abdulgani-Knapp, Retnowati. A Fading Dream: The Story of Roeslan Abdulgani and Indonesia. Singapore: Times Books International, 2003. ,
  • Abdulgani, Ruslan. «My childhood world.» Indonesia 17:113-135, 1974. Trans. William H. Frederick.
  • Asia-Africa Speaks From Bandung. Jakarta: Ministry of Foreign Affairs, Republic of Indonesia, 1955.
  • de Graaff, Bob; and Wiebes, Cees. Villa Maarheeze: De Geschiedenis van de Inlichtingendienst Buitenland. The Hague: Sdu Uitgevers, 1998. ,

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Abdulgani Ruslan Abdulgani indonez Roslan Abdulgani 24 listopada 1914 Surabaya 29 chervnya 2005 Dzhakarta indonezijskij derzhavnij i politichnij diyach Ruslan Abdulgani indonez Roeslan Abdulganiindonez Roeslan AbdulganiRuslan Abdulgani indonez Roeslan Abdulgani1954 rikministr inozemnih sprav Indoneziyi24 bereznya 1956 9 kvitnya 1957Poperednik en Nastupnik ru Narodivsya24 listopada 1914 1914 11 24 Surabaya Indoneziya 1 Pomer29 chervnya 2005 2005 06 29 90 rokiv Dzhakarta IndoneziyaPohovanijdVidomij yakdiplomat politikKrayinaIndoneziyaU shlyubi zSihvati NavangvulanDiti5 ditejReligiyaislam Mediafajli u Vikishovishi Aktivnij uchasnik borotbi za nezalezhnist krayini vid Niderlandiv Kerivnik orgkomitetu konferenciyi v Bandunzi 1955 roku Ministr zakordonnih sprav Indoneziyi v 1956 1957 rokah ministr koordinator u 1963 1966 rokah u 1963 1964 rokah poyednuvav cyu posadu z posadoyu ministra informaciyi U 1966 roci vice prem yer Odin z kerivnikiv Nacionalnoyi partiyi Indoneziyi Ranni roki zhittyaNarodivsya 24 listopada 1914 roku v misti Surabaya administrativnomu centri provinciyi Shidna Yava v zabezpechenij yavanskij rodini neznatnogo pohodzhennya Batko vlasnik magazinu i nevelikogo taksoparku mati yaka mala religijnu osvitu davala privatni uroki islamskogo bogoslov ya Za spogadami R Abdulgani same jogo mati buvshi perekonanoyu prihilniceyu nezalezhnosti krayini vid gollandskih kolonizatoriv vihovala v nomu prihilnist do nacionalno vizvolnih idej Osvita pochatok suspilno politichnoyi diyalnostiSurabaya pochatku 1920 h rokiv chasiv ditinstva R Abdulgani U rannomu ditinstvi zdobuv domashnyu osvitu z religijnim uhilom U 1920 1928 rokah navchavsya v surabajskij miskij shkoli dlya tubilciv u 1928 1932 rokah u gollandskij pochatkovij shkoli v 1932 1934 rokah u gollandskij serednij shkoli Ostannyu ne zakinchiv jogo viklyuchili za uchast u diyalnosti nacionalistichnih molodizhnih gurtkiv U 1938 roci navchavsya v Surabayi na kursah buhgalteriyi i dilovodstva u 1940 mu na kursah notariata Za vlasnim viznannyam mriyav pro vijskovu kar yeru prote ne zmig vstupiti do uchilisha oficerskogo skladu kerivnictvo yakogo viddavalo perevagu yunakam z aristokratichnih tubilnih simej Brati uchast u diyalnosti riznih molodizhnih nacionalistichnih ob yednan pochav naprikinci 1920 h rokiv 1934 roku ocholiv organizaciyu Moloda Indoneziya indonez Indonesia Muda sho diyala v Surabayi U 1936 1942 rokah vikladav u narodnij shkoli brav uchast v organizaciyi kooperativnogo ruhu na shodi Yavi Diyalnist pid chas yaponskoyi okupaciyi ta stanovlennya nezalezhnosti IndoneziyiPislya okupaciyi Indoneziyi v lyutomu berezni 1942 roku zbrojnimi silami Yaponiyi R Abdulgani yak i bilshist inshih aktivistiv nacionalistichnogo ruhu pishov na spivpracyu z yaponcyami vvazhayuchi yih taktichnimi soyuznikami indonezijciv u borotbi proti Niderlandiv Uvijshov do skladu sformovanoyi yaponcyami tubilnoyi administraciyi Surabayi zajnyavshi v nij posadu kerivnika ekonomichnogo upravlinnya Okupacijna administraciya napravlyala jogo na kursi pidvishennya kvalifikaciyi aparatnih pracivnikiv do Dzhakarti Pri comu prodovzhuvav robotu v nizci patriotichnih ob yednan spivpracyuvav z redakciyeyu nacionalistichnogo zhurnalu Bakti indonez Bakti Na pochatku 1945 roku ocholiv organizaciyu Molode pokolinnya Indoneziyi indonez Angkatan Muda Indonesia na choli yakoyi perebuvav u moment progoloshennya nezalezhnosti Respubliki Indoneziyi 17 serpnya 1945 roku Na pochatkovomu etapi vijni za nezalezhnist Indoneziyi 1945 1949 rokiv otrimavshi zvannya kapitana obijmav rizni komandno shtabni posadi v shidnoyavanskih pidrozdilah zbrojnih sil respubliki Vhodiv do skladu indonezijsko britanskoyi komisiyi sho zabezpechuvala kontakt mizh indonezijskim opolchennyam i vijskami Velikoyi Britaniyi yaki visadilisya na Shidnij Yavi 1946 roku vstupiv do lav Nacionalnoyi partiyi Indoneziyi indonez Partai Nasional Indonesia chlenstvo v yakij zberigav do kincya prezidentstva Sukarno regulyarno obiravsya do skladu kerivnoyi radi partiyi u rizni periodi buv zastupnikom yiyi golovi Diyalnist za chasiv prezidentstva Sukarno 1945 1967 roki U 1946 roci priznachenij kerivnikom sluzhbi informaciyi provinciyi Shidna Yava v 1947 mu generalnim sekretarem pershim zastupnikom ministra ministerstva informaciyi Respubliki Indoneziyi yake todi do pochatku 1949 roku yak i bilshist uryadovih ustanov Respubliki Indoneziyi perebuvalo v Dzhok yakarti timchasovij stolici krayini 19 grudnya 1948 otrimav serjozne poranennya pid chas gollandskogo avianalotu na Dzhok yakartu Zal plenarnih zasidan Bandungskoyi konferenciyi Vid bereznya 1954 do bereznya 1956 roku generalnij sekretar ministerstva zakordonnih sprav Perebuvayuchi na cij posadi vikonuvav obov yazki golovi organizacijnogo komitetu Bandunzkoyi konferenciyi krayin Aziyi ta Afriki sho prohodila vid 18 do 24 kvitnya 1955 roku Z bereznya 1956 roku po berezen 1957 go ministr zakordonnih sprav Na cij posadi prodovzhuvav liniyu spryamovanu na konsolidaciyu organizovanogo ruhu krayin sho rozvivayutsya yakij zgodom oformivsya v Ruh nepriyednannya Uspishne provedennya Bandungskoyi konferenciyi efektivna pracya na choli MZS zokrema zaradi realizaciyi sukarnovskoyi ideyi zabezpechennya liderstva Indoneziyi sered krayin sho rozvivayutsya spriyali zmicnennyu yak mizhnarodnogo avtoritetu R Abdulgani tak i jogo pozicij u vladnih kolah Indoneziyi osobistij prihilnosti do nogo Sukarno Vodnochas ci zh obstavini zumovili nastorozhene stavlennya do nogo konservativnogo vijskovogo kerivnictva krayini oriyentovanogo perevazhno na SShA i Zahid Vijskovi obgruntovano vvazhali R Abdulgani odnim z lideriv liberalnoyi gromadyanskoyi politichnoyi eliti yaka supernichala z nimi v borotbi za vpliv na prezidenta namagalis jogo diskredituvati Napriklad 13 serpnya 1956 roku pid chas poyizdki po Zahidnij Yavi jogo zatrimali za nakazom nachalnika miscevogo vijskovogo okrugu yakij visunuv proti nogo zvinuvachennya v korupciyi Nevdovzi odnak jogo zvilnili pislya korotkih uryadovih debativ i osobistogo rozporyadzhennya prezidenta Sukarno Provedene zgodom rozsliduvannya dovelo bezpidstavnist zvinuvachen Z bereznya 1957 po lipen 1959 roku perebuvav na posadi zastupnika golovi Nacionalnoyi radi indonez Dewan Nasional timchasovogo doradchogo organu yakij zasnuvav Sukarno nezadovgo do rozpusku parlamentu Radi narodnih predstavnikiv u lipni 1957 Z lipnya 1959 po berezen 1962 roku zastupnik golovi Vishoyi doradchoyi radi indonez Dewan Pertimbangan Agung inshogo konsultativnogo organu vidtvorenogo Sukarno korotkij chas isnuvav u pershi misyaci nezalezhnosti do 1959 ne zbiravsya skasovanij u 2003 roci Faktichno keruvav povsyakdennoyu diyalnistyu ciyeyi strukturi sho diyala pri nominalnomu golovuvanni prezidenta Paralelno v toj zhe period obijmav posadu ministra bez portfelya u skladi uryadu Brav aktivnu uchast u formuvanni zovnishnopolitichnoyi liniyi pid chas indonezijsko niderlandskoyi borotbi za Zahidnij Irian u 1960 1962 rokah Primitno sho u vidanij 1998 roku knizi gollandskih istorikiv Boba de Graafa nid Bob de Graaff i Kisa Vibesa nid Cees Wiebes Villa Maarhize Istoriya Sluzhbi zovnishnoyi rozvidki nid Villa Maarheeze De Geschiedenis van de Inlichtingendienst Buitenland mistitsya tverdzhennya pro todishnyu spivpracyu R Abdulgani z niderlandskimi specsluzhbami yaku samo soboyu vin sam kategorichno sprostovuye Vid listopada 1963 do bereznya 1966 roku ministr koordinator tobto starshij ministr yakij kuriruye robotu dekilkoh ministerstv vidpovidalnij za pitannya publichnoyi politiki ta zv yazkiv z gromadskistyu Do serpnya 1964 roku za sumisnictvom zajmav post ministra informaciyi U 1964 roci otrimav vid vijskovogo kerivnictva krayini pochesne zvannya generala Z bereznya po lipen 1966 roku vice prem yer vidpovidalnij za politichni pitannya Diyalnist za chasiv prezidentstva Suharto 1967 1998 roki Pislya gostroyi vnutrishnopolitichnoyi krizi 1965 1967 rokiv sho zavershilasya vidstavkoyu prezidenta Sukarno i vstanovlennyam vijskovogo rezhimu na choli z generalom Suharto poziciyi R Abdulgani viyavilisya istotno oslableni prote vin na vidminu vid nizki inshih soratnikiv Sukarno ne buv zvilnenij z derzhavnoyi sluzhbi i bilshe togo zalishivsya potribnij novij vladi yak dosvidchenij diplomat U veresni 1967 roku jogo priznacheno postijnim predstavnikom Indoneziyi pri OON Pracyuvav na cij posadi do 1971 roku U 1971 roci priznachenij golovoyu Komitetu z vivchennya propagandi i zahistu derzhavnoyi ideologiyi Panchasila konsultativnogo organu pri prezidentovi sho vidpovidaye za ideologichnu robotu u tomu chisli za masovu agitaciyu i propagandu Perebuvav na cij posadi protyagom 22 rokiv do 1993 roku Pislya vidstavki z posta golovi Komitetu u zv yazku z pohilim vikom do 1998 zberigav u nomu posadu pochesnogo konsultanta pislya chogo uvijshov do skladu Doradchoyi radi borciv za nezalezhnist indonez Badan Pembinaan Perintis Kemerdekaan yakij ob yednuvav veteraniv nacionalno vizvolnogo ruhu Diyalnist u postsuhartovskij period 1998 2005 roki Pislya vidstavki prezidenta Suharto v travni 1998 roku R Abdulgani neodnorazovo vistupav zi strimanoyu kritikoyu vijskovogo rezhimu a takozh kursu B Yu Habibi yakij zminiv Suharto na posadi glavi derzhavi Skeptichno sprijmav i diyi chergovogo prezidenta krayini Abdurrahmana Vahida obranogo v zhovtni 1999 roku Pri comu Abdulgani vidkrito pidtrimuvav prezidentski ambiciyi starshoyi dochki Sukarno Megavati Sukarnoputri lidera Demokratichnoyi partiyi borotbi Indoneziyi pri yakij zajnyav posadu politichnogo radnika Vid 2000 do 2004 roku buv chlenom Radi z derzhavnih nagorod pri prezidentovi Obrannya Megavati Sukarnoputri v lipni 2001 roku prezidentom Indoneziyi spriyalo zrostannyu avtoritetu vidstavnogo politika j uvagi do nogo z boku ZMI 29 chervnya 2005 roku R Abdulgani pomer vid naslidkiv perenesenogo za rik do togo insultu i pnevmoniyi Pohovanij z vijskovimi pochestyami na dzhakartskomu memorialnomu kladovishi Kalibata misce pohovannya geroyiv vijni za nezalezhnist i vidatnih derzhavnih diyachiv Na pominalnij ceremoniyi v budinku Abdulgani buli prisutni prezident Indoneziyi Susilo Bambang Yudojono vice prezident bilshist najviznachnishih politichnih i gromadskih diyachiv krayini Ruslan Abdulgani buv bijcem diplomatom derzhavnim diyachem I nam usim varto jti za jogo pravilom nikoli ne vidgukuvatisya pogano ni pro kogo Susilo Bambang Yudojono prezident IndoneziyiRodinaU 1938 roci R Abdulgani odruzhivsya zi Sihvati Navangvulan indonez Sihwati Nawangwulan z yakoyu poznajomivsya 1932 roku pid chas spilnoyi roboti v organizaciyi Moloda Indoneziya U shlyubi prozhili 63 roki do smerti druzhini u 2001 roci Mav p yatoh ditej Starsha dochka Retnovati Abdulgani Knapp indonez Retnowati Abdulgani Knapp napisala knigu spogadiv pro batka yaka vijshla anglijskoyu movoyu v Singapuri u 2003 roci Mriya sho znikaye Istoriya Ruslana Abdulgani ta Indoneziyi angl A Fading Dream The Story of Roeslan Abdulgani and Indonesia Primitkihttps afroasian mediaplaygrounds co uk Roeslan Abdulgani indonez Tokoh Indnesia Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2014 Procitovano 10 listopada 2014 roku Biografiya Ruslana Abdulgani v biografichnij enciklopediyi Tokoh Indonesia elektronna versiya zberezhena kopiya Riwayat Singkat H Roeslan Abdulgani indonez Arhiv originalu za 15 lipnya 2012 Procitovano 1 bereznya 2010 indonez Merdeka Arhiv originalu za 10 listopada 2014 Procitovano 10 listopada 2014 roku Biografiya Ruslana Abdulgani na sajti gazeti Merdeka Sejarah Indonesia An Online Timeline of Indonesian History angl Arhiv originalu za 10 serpnya 2012 Procitovano 1 bereznya 2010 Ruslan calls Dutch book slanderous Dzhakarta post gazeta 29 chervnya 1998 roku Im Memoriams indonez The Jakarta Post 30 chervnya 2005 roku Arhiv originalu za 15 lipnya 2012 Procitovano 1 bereznya 2010 Nekrolog v elektronnij versiyi gazeti Dzhakarta post Retnowati Abdulgani Knapp angl Arhiv originalu za 11 listopada 2014 Procitovano 11 listopada 2014 roku Anons knigi Retnovati Abdulgani Knapp na sajti gugl knigi LiteraturaAbdulgani Knapp Retnowati A Fading Dream The Story of Roeslan Abdulgani and Indonesia Singapore Times Books International 2003 ISBN 9812324232 ISBN 978 9812324238 Abdulgani Ruslan My childhood world Indonesia 17 113 135 1974 Trans William H Frederick Asia Africa Speaks From Bandung Jakarta Ministry of Foreign Affairs Republic of Indonesia 1955 de Graaff Bob and Wiebes Cees Villa Maarheeze De Geschiedenis van de Inlichtingendienst Buitenland The Hague Sdu Uitgevers 1998 ISBN 9012082196 ISBN 978 9012082198
Топ