Демократична партія Індонезії (що бореться) або Індонезійська демократична партія боротьби (індонез. Partai Demokrasi Indonesia Perjuangan) — політична партія в Індонезії. Партія дотримується ідеології
Демократична партія боротьби Індонезії | |
Дата створення / заснування | 10 січня 1999[1] |
---|---|
Коротка назва | PDI-P[2] |
Голова | (Мегаваті Сукарнопутрі) |
Країна | ![]() |
Член у | d[3] і d |
Політична позиція | лівоцентризм |
Політична ідеологія | d, Економічний націоналізм, лівий націоналізм, популізм і прогресивізм |
Розташування штаб-квартири | Джакарта |
На заміну | d |
Колір | червоний |
Шістнадцятковий триплет кольору | DB2016 |
Кількість місць у законодавчих зборах | 109 |
Категорія членів | d |
Кількість підписників у соціальних мережах | 291 681 |
Офіційний сайт(індонез.) | |
|
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2ZFdzdmRHaDFiV0l2WVM5aE5DOU1UMGRQTFZCRVNTMVFaWEpxZFdGdVoyRnVMbkJ1Wnk4eU1EQndlQzFNVDBkUExWQkVTUzFRWlhKcWRXRnVaMkZ1TG5CdVp3PT0ucG5n.png)
Історія
У 1996 році, в результаті затяжної внутрішньопартійної кризи, — ДПІ, колись одна з трьох «офіційних» партій , розкололася на дві фракції, одну з яких очолив підтримуваний урядом колишній голова партії , іншу, не визнану тодішнім режимом Сухарто, — майбутня президент (Мегаваті Сукарнопутрі).
На останніх для режиму «Нового порядку» виборах 1997 більшість прихильників офіційно невизнаної фракції Мегаваті віддало голоси за , в результаті чого ДПІ недоотримала майже 12 % голосів і позбулася 45 парламентських місць.
Згодом Мегаваті розмежуватися з ДПІ, перетворивши свою фракцію в 1999 році в Демократичну партію боротьби, яка в тому ж році завоювала 33,7 % голосів на , де їй дісталося 133 місця з 462. Сама ж Мегаваті в 1999 році отримала посаду віце-президента (при президенті Абдуррахмані Вахіді), а на позачерговому спеціальному засіданні НКК в липні 2001 була приведена до присяги як президент Індонезії замість Вахіду, відправленому в порядку імпічменту у відставку.
З початком президентства Мегаваті, відбувається розкол у самій ДПБ, яку в числі інших членів, розчарованих в жорстких методах партійного керівництва, залишають молодші сестри президента, і , що сформували в 2002 році свої власні партії — відповідно (індонез. Partai Nasional Indonesia Marhaenisme), засновану на філософсько-ідеологічних навчаннях Сукарно і (індонез. Partai Pelopor), надалі що не набрали достатньої для отримання депутатських мандатів кількості голосів на .
Для передвиборчих виступів незмінного лідера та голови ДПБ з 1998 року Мегаваті Сукарнопутрі характерний акцент на проведення націоналістичної політики та жорсткої лінії у відносинах з іноземними інвесторами, особливо при укладанні нових контрактів з розробниками національних природних ресурсів.
Мегаваті в категоричній формі виступає проти коаліції з правлячою партією, наполягаючи на опозиційному статусі своєї партії. За словами беззмінного лідера ДПБ, уряд повинен сконцентрувати основні зусилля на соціально-економічних проблемах суспільства, які потребують невідкладного вирішення, замість того, щоб розтрачувати енергію на нарощування і зміцнення правлячої коаліції.
Концепція
У своїй політичній програмі ДПБ заявляє про рішучість діяти як «знаряддя боротьби народу» Індонезії за побудову «вільного, незалежного, згуртованого, демократичного, справедливого, процвітаючого, цивілізованого і заснованого на вірі в бога» суспільства відповідно до принципів, позначеними в преамбулі Основного закону країни. Для досягнення цих цілей партія висловлює готовність вести Індонезію по шляху «незалежності в політичних питаннях, самостійності у сфері економіки та самобутності в галузі культури».
У відповідь на часті докори на адресу партії в надмірній секулярності в березні 2007 року було сформовано мусульманське крило ДБП — (індонез. Baitul Muslimin), яке мало змінити специфічний світський імідж партії і істотно розширити її електорат за рахунок відповідної категорії прихильників. У 2008 крило очолив чоловік Мегаваті, головуючий в НКК Тофік Кемас, який висловлював невдоволення несправедливо навішують своєї організації ярликами «немусульманської» партії, підтримуваної лише «вуличними горлопанами», християнами і комуністами.
На президентських виборах 2014, член партії отримав перемогу. Інавгурація має відбутися у жовтні 2014.
Примітки
Ресурси Інтернету
- (індонез.) 1999 Legislative Elections Profile [ 4 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- (індонез.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет