Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Карта | |
|---|---|
 | |
| Основні данні | |
| Країна: | Німеччина |
| Федеральна земля: | Північний Рейн — Вестфалія |
| Управляюче об'єднання: | Регіональний союз «Рур» (нім. Regionalverband Ruhr) |
| Площа: | 4435 км² |
| Населення: | 5.317.565 (1 жовтня 2004) |
| Щільність населення: | 1199 осіб/км² |
| Найвища точка: | 420 м над рівнем моря (Брекерфельд) |
| Найнижча точка: | 14 м над рівнем моря (Ксантен) |
| Протяжність Північ-Південь: | 67 км |
| Протяжність Захід-Схід: | 116 км |
| Поштовий індекс: | 4xxxx 58xxx — 59xxx |
| Географічні координати: | 51° 12' — 51° 49' с. ш. 6° 22' — 7° 59' з. д. |
| Автомобільні коди: | BO, DO, DU, E, GE, HA, HAM, HER, BOT, MH, OB, EN, RE, UN, WES (раніш також: CAS, GLA, MO, WAN, WAT, WIT) |
| Адміністративний поділ: | 11 місто земельного підпорядкування, 4 округа |
| Офіційна вебсторінка: | |
| Політика | |
| Голова регіонального союзу «Рур»: | () |
Рурський регіон (нім. Ruhrgebiet) — міська агломерація у федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія (Німеччина).
Площа — 4435 км².
Населення — близько 5,3 млн осіб.
Є частиною Рейнсько-Рурського регіону і найбільшою міською агломерацією Німеччини.
Найбільші центри Рурськой області з'явилися ще в Середньовіччя, а нинішні розміри і структуру набули в часи індустріалізації XIX століття.
Нині Рурською областю називають територію регіонального союзу «Рур» (нім. regionalverband Ruhr), що включає міста земельного підпорядкування Бохум, Боттроп, Гельзенкірхен, Дортмунд, Дуйсбург, Мюльгайм-на-Рурі, Обергаузен, Гаґен, Гамм, Герне і Ессен, а також округи Везель, Реклінгхаузен, Унна і Еннепе-Рур.
Структурна реорганізація
З початком всесвітньої вугільної (1958) і сталевої (1975) кризи Рурська область перейшла у фазу структурних перетворень, що супроводжувалися великими економічним труднощами. Незважаючи на державні субсидії, в наш час[] залишилося лише 6 шахт і 3 коксовидобувних підприємств. За період з 1980 по 2002 р. зникли близько 500.000 робочих місць в видобувній галузі, тоді як в секторі послуг з'явилося більше 300.000 нових робочих місць. Лише із запізненням стали розвиватися нові індустріальні (авто- і машинобудування, електротехніка, точна механіка) і неіндустріальні (банківський сектор, інформаційні технології) галузі.
На початку 90-х років Емшер, що довгий час служив лише місцем стоку виробничих вод підприємств, був очищений.
Адміністративний поділ
Найвищим адміністративним органом Рурської області є регіональний союз «Рур» (нім. Regionalverband Ruhr) зі штаб-квартирою в Ессені. У цей союз входять регіональні об'єднання (нім. landschaftsverband) Рейнланд (нім. rheinland (4 міста земельного підпорядкування, 1 округ) і Вестфалія-Ліппе (нім. westfalen-lippe) (7 міст земельного підпорядкування, 3 округи). Такий поділ Рурської області історично обґрунтований — ще в середньовіччя так проходив кордон між Франкією і Вестфалією (Саксонія).
Сьогоднішня Рурська область мала поділ на наступні володіння: Фест Реклінгхаузен, , графство Марк, велике герцогство Бергське, велике герцогство Клюванні, імперське місто Дортмунд, імперське церковне володіння Ессен, імперське абатство Верден і владицтво Стірлум. У своїх кордонах вони спиралися на перейняті ще з прусських часів округи. Починаючи з часів Німецької імперії і до Третього рейху включно офіційно декларованою політикою було розділення Рурської області, щоб не допустити її посилення. Кайзер Вільгельм II, наприклад, хотів за допомогою політичної роздробленості регіону запобігти утворенню міжнародно значимої метрополії. Поряд з політичним об'єднанням він також забороняв будівництво університетів і військових об'єктів в цій області. Згідно з планами земельного уряду Північного Рейну-Вестфалії стара адміністративна схема має бути ліквідована в результаті адміністративної реформи 2012 року. Останні декілька років все більшу популярність знаходить схема об'єднання всіх міст і округів до єдиного міста Рур (нім. Ruhrstadt).
Мова
Історично регіон Рейну, Руру, Емшеру і Ліппе належить до нижньофранксько-нижньосаксонського мовного регіону. Проте кількість людей, що вживають , вкрай невелика. Сьогодні в Рурській області говорять в основному чистою німецькою мовою, зі слабким вестфальським або нижньорейнським акцентом.
Економіка
Після описаних вище структурних змін в Рурській області, добувна і виробляюча промисловість перестала бути домінуючою. Проте ще сьогодні такі велетенські концерни, як RAG, Degussa і Thyssenkrupp мають штаб-квартири і велику частину виробничих потужностей в Рурському регіоні. Сектор обслуговування представлений електро- і газовими компаніями RWE і E.ON, торговельними концернами ALDI, Karstadtquelle і Tengemann. Крім того, в центрах міст і спеціальних торговельних районах існують численні роздрібні магазини. У Рурській області, завдяки її вдалому географічному положенню також знаходяться штаб-квартири або представництва практично всіх великих підприємств логістики. Досі рурський регіон вважається кон'юктурно слабким. Безробіття становить 13,1%(листопад 2006) і є найвищим серед всіх міських районів західної Німеччини.
Транспорт
Автомобільний транспорт
У 2002 році в Рурському регіоні налічувалося 3,1 мільйона автомобілів, які могли вільно переміщатися по 4700 км трас. Попри це, особливо в години пік, затори стають частим явищем. В майбутньому це повинні виправити сучасні потокорегулюючі системи OLSIM і Ruhrpilot, а також проект транспортної інформаційної системи Рурської області.
Три автомагістралі А 2, А 40 і А 42 утворюють в напрямі схід-захід три основні транспортні осі. З північі на південь пролягають А 3, А 43, А 45, А 59.
На особливу згадку заслуговує великий потік машин, що рухається по колишній швидкісній трасі B 1 в столицю землі Дюсельдорф.
Залізничний транспорт
Громадський транспорт в рурській області управляється транспортним об'єднанням Рейн-Рур (нім. Verkehrsverbund Rhein-Ruhr, VRR), що об'єднує дрібніші транспортні підприємства. В окрузі Везель за це відповідає транспортне об'єднання Нижнього Рейну (нім. Verkehrsgemeinschaft Niederrhein, VGN), в окрузі Унна — транспортне об'єднання Рур-Ліппе (нім. Verkehrsgemeinschaft Ruhr-Lippe, VRL).
Поїзди далекого сполучення
Найважливішими залізничними вузлами є Ванне-Айкель (Wanne - Eickel, окрема частина Герне, або Герне ІІ, Herne II), Дортмунд, Дуйсбург, Обергаузен, Гаґен, Гамм, Ессен. У Дортмунді поряд з найбільшим вокзалом існує також дуже велике транспортне депо.
Приміський транспорт
Важливою частиною залізничного транспорту Рурської області є система швидкісних міжміських електропоїздів S-Bahn, що дозволяють швидко дістатися до більшості районів великих міст. Проте більшу частину пасажиропотоку перевозять регіональні експреси, що сполучають між собою великі вокзали. Заплановане розширення мережі експресів потерпає через відсутність в наш час[] коштів в земельному бюджеті.
Міський транспорт
У перші два десятиліття XX століття в більшості міст Рейнсько-рурського регіону була побудована густа мережа трамвайних ліній, що дозволяла без використання інших транспортних засобів добратися з Бонна до Віттена. У 50-ті роки рух по багатьох маршрутах було припинено у зв'язку з появою швидкісних видів транспорту (регіональні експреси), але навіть сьогодні можна проїхати з Віттену через Бохум, Гельзенкірхен, Ессен, Мюльгайму-на-Рурі, Дуйсбург, Дюсельдорф у Крефельд лише на трамваї.
У 1960-ті роки існував план створення єдиної мережі метро. В наш час[] існують 4 не зв'язані між собою метрополітени: дортмундський, бохумський (що включає також м. Герне), ессенський (сполучений наземною лінією, що йде вздовж автобану А 40, з метро Мюльгайму-на-Рурі) і (включає ).
Нарівні з трамваями і метро одним з найважливіших транспортних засобів є автобус.
Авіатранспорт
Єдиним міжнародним аеропортом в Рурській області є дортмундський аеропорт (DTM), що обслуговує щороку 1,7 млн пасажирів. Важливу роль грають також аеропорт Дюссельдорфа (DUS) і (аеропорт Кельн/Бонн) (CGN), які, хоча і не знаходяться в Рурський області, легко досяжні завдяки залізниці і великій кількості автобанів.
Для приватних літаків призначені аеропорти Ессен/Мюльгайм і Марл/Лоемюле. Крім того, на периферії Рурської області існують чисельні посадкові майданчики різних авіаційних товариств і клубів.
Річковий транспорт
Найважливішою транспортною артерією Рурської області є Рейн. До середини XIX століття також мав важливу роль в судноплавстві.
Перетинаючись в Даттельні, 4 судноплавних канали (, , і ) перетворюють Рурську область на найбільший у світі вузол річкового транспорту. сполучає найбільший у світі з портом Мюльгайма-на-Рурі.
Посилання
- www.rvr-online.de [ 2 березня 2007 у Wayback Machine.](нім.)
Джерела
| Вікіцитати містять висловлювання на тему: Рурський регіон |
- Офіційний сайт регіонального союзу «Рур» [ 17 липня 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karta Osnovni danni Krayina Nimechchina Federalna zemlya Pivnichnij Rejn Vestfaliya Upravlyayuche ob yednannya Regionalnij soyuz Rur nim Regionalverband Ruhr Plosha 4435 km Naselennya 5 317 565 1 zhovtnya 2004 Shilnist naselennya 1199 osib km Najvisha tochka 420 m nad rivnem morya Brekerfeld Najnizhcha tochka 14 m nad rivnem morya Ksanten Protyazhnist Pivnich Pivden 67 km Protyazhnist Zahid Shid 116 km Poshtovij indeks 4xxxx 58xxx 59xxx Geografichni koordinati 51 12 51 49 s sh 6 22 7 59 z d Avtomobilni kodi BO DO DU E GE HA HAM HER BOT MH OB EN RE UN WES ranish takozh CAS GLA MO WAN WAT WIT Administrativnij podil 11 misto zemelnogo pidporyadkuvannya 4 okruga Oficijna vebstorinka Politika Golova regionalnogo soyuzu Rur Rurskij region nim Ruhrgebiet miska aglomeraciya u federalnij zemli Pivnichnij Rejn Vestfaliya Nimechchina Obergauzen novij centr Mapa Rurskoyi oblasti Shtab kvartira RWE v Esseni Avtobus i tramvaj v Gelzenkirheni Terminal dortmundskogo aeroportu kanal Rejn Gerne Plosha 4435 km Naselennya blizko 5 3 mln osib Ye chastinoyu Rejnsko Rurskogo regionu i najbilshoyu miskoyu aglomeraciyeyu Nimechchini Najbilshi centri Rurskoj oblasti z yavilisya she v Serednovichchya a ninishni rozmiri i strukturu nabuli v chasi industrializaciyi XIX stolittya Nini Rurskoyu oblastyu nazivayut teritoriyu regionalnogo soyuzu Rur nim regionalverband Ruhr sho vklyuchaye mista zemelnogo pidporyadkuvannya Bohum Bottrop Gelzenkirhen Dortmund Dujsburg Myulgajm na Ruri Obergauzen Gagen Gamm Gerne i Essen a takozh okrugi Vezel Reklinghauzen Unna i Ennepe Rur Strukturna reorganizaciyaZ pochatkom vsesvitnoyi vugilnoyi 1958 i stalevoyi 1975 krizi Rurska oblast perejshla u fazu strukturnih peretvoren sho suprovodzhuvalisya velikimi ekonomichnim trudnoshami Nezvazhayuchi na derzhavni subsidiyi v nash chas koli zalishilosya lishe 6 shaht i 3 koksovidobuvnih pidpriyemstv Za period z 1980 po 2002 r znikli blizko 500 000 robochih misc v vidobuvnij galuzi todi yak v sektori poslug z yavilosya bilshe 300 000 novih robochih misc Lishe iz zapiznennyam stali rozvivatisya novi industrialni avto i mashinobuduvannya elektrotehnika tochna mehanika i neindustrialni bankivskij sektor informacijni tehnologiyi galuzi Na pochatku 90 h rokiv Emsher sho dovgij chas sluzhiv lishe miscem stoku virobnichih vod pidpriyemstv buv ochishenij Administrativnij podilNajvishim administrativnim organom Rurskoyi oblasti ye regionalnij soyuz Rur nim Regionalverband Ruhr zi shtab kvartiroyu v Esseni U cej soyuz vhodyat regionalni ob yednannya nim landschaftsverband Rejnland nim rheinland 4 mista zemelnogo pidporyadkuvannya 1 okrug i Vestfaliya Lippe nim westfalen lippe 7 mist zemelnogo pidporyadkuvannya 3 okrugi Takij podil Rurskoyi oblasti istorichno obgruntovanij she v serednovichchya tak prohodiv kordon mizh Frankiyeyu i Vestfaliyeyu Saksoniya Sogodnishnya Rurska oblast mala podil na nastupni volodinnya Fest Reklinghauzen grafstvo Mark velike gercogstvo Bergske velike gercogstvo Klyuvanni imperske misto Dortmund imperske cerkovne volodinnya Essen imperske abatstvo Verden i vladictvo Stirlum U svoyih kordonah voni spiralisya na perejnyati she z prusskih chasiv okrugi Pochinayuchi z chasiv Nimeckoyi imperiyi i do Tretogo rejhu vklyuchno oficijno deklarovanoyu politikoyu bulo rozdilennya Rurskoyi oblasti shob ne dopustiti yiyi posilennya Kajzer Vilgelm II napriklad hotiv za dopomogoyu politichnoyi rozdroblenosti regionu zapobigti utvorennyu mizhnarodno znachimoyi metropoliyi Poryad z politichnim ob yednannyam vin takozh zaboronyav budivnictvo universitetiv i vijskovih ob yektiv v cij oblasti Zgidno z planami zemelnogo uryadu Pivnichnogo Rejnu Vestfaliyi stara administrativna shema maye buti likvidovana v rezultati administrativnoyi reformi 2012 roku Ostanni dekilka rokiv vse bilshu populyarnist znahodit shema ob yednannya vsih mist i okrugiv do yedinogo mista Rur nim Ruhrstadt MovaIstorichno region Rejnu Ruru Emsheru i Lippe nalezhit do nizhnofranksko nizhnosaksonskogo movnogo regionu Prote kilkist lyudej sho vzhivayut vkraj nevelika Sogodni v Rurskij oblasti govoryat v osnovnomu chistoyu nimeckoyu movoyu zi slabkim vestfalskim abo nizhnorejnskim akcentom EkonomikaPislya opisanih vishe strukturnih zmin v Rurskij oblasti dobuvna i viroblyayucha promislovist perestala buti dominuyuchoyu Prote she sogodni taki veletenski koncerni yak RAG Degussa i Thyssenkrupp mayut shtab kvartiri i veliku chastinu virobnichih potuzhnostej v Rurskomu regioni Sektor obslugovuvannya predstavlenij elektro i gazovimi kompaniyami RWE i E ON torgovelnimi koncernami ALDI Karstadtquelle i Tengemann Krim togo v centrah mist i specialnih torgovelnih rajonah isnuyut chislenni rozdribni magazini U Rurskij oblasti zavdyaki yiyi vdalomu geografichnomu polozhennyu takozh znahodyatsya shtab kvartiri abo predstavnictva praktichno vsih velikih pidpriyemstv logistiki Dosi rurskij region vvazhayetsya kon yukturno slabkim Bezrobittya stanovit 13 1 listopad 2006 i ye najvishim sered vsih miskih rajoniv zahidnoyi Nimechchini TransportAvtomobilnij transport U 2002 roci v Rurskomu regioni nalichuvalosya 3 1 miljona avtomobiliv yaki mogli vilno peremishatisya po 4700 km tras Popri ce osoblivo v godini pik zatori stayut chastim yavishem V majbutnomu ce povinni vipraviti suchasni potokoregulyuyuchi sistemi OLSIM i Ruhrpilot a takozh proekt transportnoyi informacijnoyi sistemi Rurskoyi oblasti Tri avtomagistrali A 2 A 40 i A 42 utvoryuyut v napryami shid zahid tri osnovni transportni osi Z pivnichi na pivden prolyagayut A 3 A 43 A 45 A 59 Na osoblivu zgadku zaslugovuye velikij potik mashin sho ruhayetsya po kolishnij shvidkisnij trasi B 1 v stolicyu zemli Dyuseldorf Zaliznichnij transport Gromadskij transport v rurskij oblasti upravlyayetsya transportnim ob yednannyam Rejn Rur nim Verkehrsverbund Rhein Ruhr VRR sho ob yednuye dribnishi transportni pidpriyemstva V okruzi Vezel za ce vidpovidaye transportne ob yednannya Nizhnogo Rejnu nim Verkehrsgemeinschaft Niederrhein VGN v okruzi Unna transportne ob yednannya Rur Lippe nim Verkehrsgemeinschaft Ruhr Lippe VRL Poyizdi dalekogo spoluchennya Najvazhlivishimi zaliznichnimi vuzlami ye Vanne Ajkel Wanne Eickel okrema chastina Gerne abo Gerne II Herne II Dortmund Dujsburg Obergauzen Gagen Gamm Essen U Dortmundi poryad z najbilshim vokzalom isnuye takozh duzhe velike transportne depo Primiskij transport Vazhlivoyu chastinoyu zaliznichnogo transportu Rurskoyi oblasti ye sistema shvidkisnih mizhmiskih elektropoyizdiv S Bahn sho dozvolyayut shvidko distatisya do bilshosti rajoniv velikih mist Prote bilshu chastinu pasazhiropotoku perevozyat regionalni ekspresi sho spoluchayut mizh soboyu veliki vokzali Zaplanovane rozshirennya merezhi ekspresiv poterpaye cherez vidsutnist v nash chas koli koshtiv v zemelnomu byudzheti Miskij transport U pershi dva desyatilittya XX stolittya v bilshosti mist Rejnsko rurskogo regionu bula pobudovana gusta merezha tramvajnih linij sho dozvolyala bez vikoristannya inshih transportnih zasobiv dobratisya z Bonna do Vittena U 50 ti roki ruh po bagatoh marshrutah bulo pripineno u zv yazku z poyavoyu shvidkisnih vidiv transportu regionalni ekspresi ale navit sogodni mozhna proyihati z Vittenu cherez Bohum Gelzenkirhen Essen Myulgajmu na Ruri Dujsburg Dyuseldorf u Krefeld lishe na tramvayi U 1960 ti roki isnuvav plan stvorennya yedinoyi merezhi metro V nash chas koli isnuyut 4 ne zv yazani mizh soboyu metropoliteni dortmundskij bohumskij sho vklyuchaye takozh m Gerne essenskij spoluchenij nazemnoyu liniyeyu sho jde vzdovzh avtobanu A 40 z metro Myulgajmu na Ruri i vklyuchaye Narivni z tramvayami i metro odnim z najvazhlivishih transportnih zasobiv ye avtobus Aviatransport Yedinim mizhnarodnim aeroportom v Rurskij oblasti ye dortmundskij aeroport DTM sho obslugovuye shoroku 1 7 mln pasazhiriv Vazhlivu rol grayut takozh aeroport Dyusseldorfa DUS i aeroport Keln Bonn CGN yaki hocha i ne znahodyatsya v Rurskij oblasti legko dosyazhni zavdyaki zaliznici i velikij kilkosti avtobaniv Dlya privatnih litakiv priznacheni aeroporti Essen Myulgajm i Marl Loemyule Krim togo na periferiyi Rurskoyi oblasti isnuyut chiselni posadkovi majdanchiki riznih aviacijnih tovaristv i klubiv Richkovij transport Najvazhlivishoyu transportnoyu arteriyeyu Rurskoyi oblasti ye Rejn Do seredini XIX stolittya takozh mav vazhlivu rol v sudnoplavstvi Peretinayuchis v Dattelni 4 sudnoplavnih kanali i peretvoryuyut Rursku oblast na najbilshij u sviti vuzol richkovogo transportu spoluchaye najbilshij u sviti z portom Myulgajma na Ruri Posilannyawww rvr online de 2 bereznya 2007 u Wayback Machine nim DzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Rurskij region Oficijnij sajt regionalnogo soyuzu Rur 17 lipnya 2015 u Wayback Machine nim