Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Рукопис, знайдений у Сарагосі» (фр. «Manuscrit trouvé à Saragosse», пол. «Rękopis znaleziony w Saragossie») — незавершений франкомовний пригодницько-містичний роман польського аристократа Яна Потоцького. Перші розділи роману були опубліковані в 1797 році. У подальшому Потоцький, поступово дописуючи, публікував нові розділи аж до свого самогубства у 1815 р. Прижиттєві видання «Рукопису…» виходили анонімно.
| Рукопис, знайдений у Сарагосі | ||||
|---|---|---|---|---|
| Manuscrit trouvé à Saragosse | ||||
 | ||||
| Жанр | роман | |||
| Автор | Ян Потоцький | |||
| Мова | французька | |||
| Написано | 1797-1815 | |||
| Опубліковано | 1803 (незавершений варіант) | |||
| Країна |  Франція,  Республіка Польща і  Росія | |||
| Переклад | Віктор Дмитрук (з польської, 2015) | |||
| | ||||
Деякі частини оригінального франкомовного рукопису були втрачені до 1804 року, і лишилося тільки 45 частин з тодішніх 61. Та, на щастя, у 1847 році оригінальний «Рукопис…» був перекладений польською мовою (Едмунд Хоєцький), тому у всіх подальших виданнях книги (в тому числі й французькою мовою) переклад втрачених франкомовних оригінальних частин робився із відповідного польського видання.
Роман побудований за технікою міз-ан-абім, де одна історія розгортається всередині іншої, а та всередині іншої і т. д. Основу твору складає розповідь про 66 днів, упродовж яких іспанський офіцер Альфонс ван Вордене подорожував до Мадрида по горах. Після зустрічі з двома таємничими іноземками, Альфонс встряє в пригоди, де годі відрізнити сон від дійсності. Йому трапляються різні персонажі, котрі розповідають історії про незвичайні випадки за участю розбійників, авантюристів, інтриганів, чаклунів, нечистої сили. І ці історії переплітаються з подорожжю самого Альфонса.
Автор, створюючи по суті перший польський роман, вклав у нього складний і заплутаний зміст, який у тій чи іншій мірі пов'язаний з його власними блуканнями та роздумами. Це не означає, звичайно, що «Рукопис…» автобіографічний. Химерне поєднання переказу давньоєгипетських та юдейських вірувань з пустотливими епізодами в стилі «крутійського роману», опис придворних інтриг, витончена еротика, екзотичне тло подій, в складних перипетіях яких важко розібратись, — все це підпорядковано, очевидно, одній цілі, одній раціональній концепції, породженій болісними, але плідними філософськими пошуками Віку Просвітництва. О. С. Пушкін, будучи під враженням від прочитаного роману, написав незакінчений вірш «Альфонс сідає на коня…».
Сюжет
Оповідач, французький офіцер, описує як під час наполеонівської облоги Сарагоси він та інші офіцери знайшли в захопленій будівлі старовинний рукопис. Згодом оповідач потрапляє в полон до іспанців, але їхній капітан дізнається, що в рукописі описано долю його предка, тому дає прихисток оповідачеві. Пізніше він перекладає рукопис французькою, щоб повідати світові про незвичайні пригоди, описані там. У рукописі розповідається про іспанського офіцера часів війни за іспанську спадщину (1701—1714 роки) Альфонса ван Вордене, який упродовж 66 днів мандрував горами [es], намагаючись потрапити до свого полку в Мадриді.
На початку роману молодий Альфонс подорожує через гори, про які кажуть, що там діються таємничі й жахливі речі. Коли він зупиняється перепочити зі своїм слугою Лопесом біля річки, той дивним чином зникає. Альфонс дістається до корчми, що має вивіску з застереженням оминати це місце. Попри все, Альфонс вирішує заночувати там і знайомиться з двома чужоземками-маврами, сестрами Еміною та Зібельдою, що теж зупинились там наніч і представляються його кузинами. Ці дві жінки спокушають Альфонса обіцянками продовжити їхній знатний рід, ставши шейхом в Тунісі, якщо той прийме іслам і візьме їх за дружин. Далі Альфонс дізнається історію їхнього роду, про предка Масуда Бен-Тахера, що захопив Ґранаду та правив нею. Наранок, після ночі з сестрами, він виявляє себе одного біля шибениці.
Продовживши шлях, Альфонс зустрічає самітного екзорциста й божевільного Пачеко. Екзорцист змушує божевільного розповісти хто він такий. Пачеко розказує як закохався в сестру своєї дружини Камілли, Ізенілью. На його подив, обидві погодились кохатися з ним, але наранок Пачеко виявив себе біля шибениці, де двоє мертв'яків накинулись на нього та ледве не з'їли. Екзорцист радить Альфонсу висповідатися та запитує чи не зупинявся він у корчмі. Альфонс розповідає хто він і звідки, та згадує як у його батька гостював теолог Іньїґо Велес, що мав книгу незвичайних оповідань про зустрічі різних негідників із примарами. Після кожного оповідання батько запитував у сина чи злякався б він, якби опинився на місці їх героїв.
Екзорциста відвідує вершник, який оголошує, що Альфонса розшукує інквізиція. Той погоджується піти далі з вершником. Він приводить Альфонса до замку, де того кидають до темниці та розпитують чи не зустрічав він двох іноземок. У замку виявляються і Еміна з Зібельдою, котрих погрожують катувати, щоб зізнатися в чаклунстві. Та тут до замку вривається їхній спільник Зото й визволяє обох, а також Альфонса.
Втікачі приєднуються до каравану, а Зото дорогою розповідає про себе: як він мав справи з піратами й розбійниками. Альфонс приймає частування, після чого отямлюється знову біля шибениці. Він зустрічає поряд кабаліста, з яким повертається до корчми, де виявляє реліквію, раніше викинуту сестрами в ущелину. Екзорцист знову допитується в Альфонса що було вночі та наказує Пачеко розповісти що той бачив. Пачеко описує як був свідком наче сам Сатана погрожував якомусь молодикові (яким напевне був Альфонсо) вбити його, якщо той не прийме іслам. Пачеко врятував молодика, та потім його почали мучити двоє повішених.
Кабаліст розповідає, що його звати Педро де Уседа та як він опинився тут після смерті батька. Він обіцяє вилікувати Пачеко завдяки своїм сумнівним, але, як запевняє, не диявольським знанням. Педро бере Альфонса до свого замку, щоб сховати від переслідування, де той знаходить книгу дивних оповідань. Вони описують історії кількох іноземців, які переходять одна в іншу. Паралельно Альфонс знайомиться з ватажком циган Пандесовною, табір якого зупинився неподалік, та дівчиною Ребеккою. Обоє розповідають історії зі свого минулого, де зустрілися з чаклунством і примарами. Від Ребекки Альфонс довідується, що Пачеко — це насправді Вічний Жид. Потім Альфонс знаходить біля шибениці геометра Веласкеса, якого приводить до замку. Всі ці дивні гості так чи інакше сприяють тому, аби кабаліст з допомогою Вічного Жида знайшов Еміну з Зібельдою.
Веласкес розповідає про свої колишні пригоди та об'єднується з кабалістом у пошуках Вічного Жида, що весь час вислизає від них. Вони подорожують з циганами, що займаються контрабандою, і щодня Альфонс слухає наступну частину історії Веласкеса чи Пандесовни, які щоразу обриваються на найцікавішому місці. Чи не кожна їхня оповідь веде до оповідей про другорядних персонажів, а ті — до інших оповідей про незвичайні історії кохання, ревнощів, позашлюбних дітей і придворні інтриги, час від часу перемежовуючись згадками про примар і витівки диявола. Веласкес доповнює ці розповіді коментарями про геометрію та інші науки.
Коли історія ватажка циган закінчується, він прощається з Альфонсом і каже піти в печеру. Спустившись під землю, Альфонс зустрічає дервіша, котрий приводить його до шейха. В шейхові Альфонс впізнає екзорциста, а супроводжують його Еміна та Зібельда. Шейх повідомляє, що ніч, проведена Альфонсом з його дочками має значні наслідки — вони зачали спадкоємців. Альфонс дізнається від шейха, що той належить до давнього та могутнього роду. Його предок Масуд якось знайшов цю печеру та розбагатів завдяки таємному видобутку золота. Шейх утворив союз із родів Єзидів у Лівані, Халилів у Єгипті й Бен-Азарів у Африці. Четвертий рід — це рід Альфонса, і його подорож була випробуванням чи гідний він продовжити його рід. Шейх дозволяє видобути в печері вдосталь золота, щоб продовжити його справу.
Врешті, зібравши чимало золота, 20 червня 1739 року Альфонс прибуває до Мадрида, знаходить корабель і ненадовго відпливає в Картахену, а потім повертається. Він купує маєтки, просувається по службі, та одного разу до нього приходять Еміна й Зібельда з дочкою, зачатою від Альфонса. Тоді Альфонс забирає дочку та охрещує її. Він стає намісником Сарагоси, описує свої пригоди та ховає рукопис під підлогою, щоб його відшукали нащадки.
Жанр
У жанровому плані — роман доволі своєрідний та неоднорідний. В ньому можна знайти елементи авантюрного і готичного роману, а також творів, що застосовують техніку міз-ан-абім («сон уві сні», «картина в картині» і т. ін.) — іншим літературним твором, що містить у собі всі ці художні засоби є, наприклад, роман ірландця . Через використання «обрамленої історії» (і не одної) роман Потоцького часто порівнюють також із «Тисячею і однією ніччю» та «Декамероном».
Цветан Тодоров трактує «Рукопис…» як архетип фантастичного в літературі — жанру, збудованого на відсутності визначеності стосовно того, наскільки реально описані в книзі події. Альфонс, як і читач, постійно вагається між надприродним і раціональним поясненням того, що з ним відбувається: або сестри — бісівська мара, або це жінки з плоті й крові, які просто його розігрують.
Чи можливо, щоби два таких милих, чудових створіння були злими духами, звиклими — у різноманітних подобах — збиткуватися над смертними, або ж відьмами, або — що ще страшніше — вампірами?.. Досі я вважав, що зумію пояснити собі ці явища у звичайний спосіб, але тепер вже й сам не знав, чому вірити…
Ів Сіттон характеризував «Рукопис…» так: «…готичний роман, вільнодумна оповідь, філософський діалог, пародична метафікція, орієталістська казка, повчальна новела, а також генеалогічне дерево, перелік змісту енциклопедії, математична задача — усе це переплетено безліччю інтертекстових ігор …».
Екранізація
- «Рукопис, знайдений у Сарагосі» (Польща, 1965)
Український переклад
Українською мовою книжку видано 2015 року Літературною агенцією «Піраміда» (переклад з польської — Віктора Дмитрука).
Примітки
- Бурбело, В. Б. (2012). На перехресті мов і культур: протопоетика оповіді у творчому спадку Яна Потоцького. Проблеми семантики слова, речення та тексту. № 28. с. 85—97. Процитовано 30 серпня 2020.
- Czesław Miłosz, The History of Polish Literature, pp. 193—194
- Tzvetan Todorov. The Fantastic: A Structural Approach to a Literary Genre. 2nd ed. — Cornell University Press, 1975, p. 30. .
- Citton, Yves (15 січня 2008). Éditer un roman qui n’existe pas (mais qui réinvente les Lumières deux siècles après sa rédaction). Acta Fabula (фр.). № vol. 9, n° 1. ISSN 2115-8037. Процитовано 30 серпня 2020.
Література
- Бурбело В. Б. На перехресті мов і культур: протопоетика оповіді у творчому спадку Яна Потоцького // Проблеми семантики слова, речення та тексту. 2012.Вип. 28. С. 85-97.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rukopis znajdenij u Saragosi fr Manuscrit trouve a Saragosse pol Rekopis znaleziony w Saragossie nezavershenij frankomovnij prigodnicko mistichnij roman polskogo aristokrata Yana Potockogo Pershi rozdili romanu buli opublikovani v 1797 roci U podalshomu Potockij postupovo dopisuyuchi publikuvav novi rozdili azh do svogo samogubstva u 1815 r Prizhittyevi vidannya Rukopisu vihodili anonimno Rukopis znajdenij u SaragosiManuscrit trouve a SaragosseYan Potockij 1761 1815 ZhanrromanAvtorYan PotockijMovafrancuzkaNapisano1797 1815Opublikovano1803 nezavershenij variant Krayina Franciya Respublika Polsha i RosiyaPerekladViktor Dmitruk z polskoyi 2015 Deyaki chastini originalnogo frankomovnogo rukopisu buli vtracheni do 1804 roku i lishilosya tilki 45 chastin z todishnih 61 Ta na shastya u 1847 roci originalnij Rukopis buv perekladenij polskoyu movoyu Edmund Hoyeckij tomu u vsih podalshih vidannyah knigi v tomu chisli j francuzkoyu movoyu pereklad vtrachenih frankomovnih originalnih chastin robivsya iz vidpovidnogo polskogo vidannya Roman pobudovanij za tehnikoyu miz an abim de odna istoriya rozgortayetsya vseredini inshoyi a ta vseredini inshoyi i t d Osnovu tvoru skladaye rozpovid pro 66 dniv uprodovzh yakih ispanskij oficer Alfons van Vordene podorozhuvav do Madrida po gorah Pislya zustrichi z dvoma tayemnichimi inozemkami Alfons vstryaye v prigodi de godi vidrizniti son vid dijsnosti Jomu traplyayutsya rizni personazhi kotri rozpovidayut istoriyi pro nezvichajni vipadki za uchastyu rozbijnikiv avantyuristiv intriganiv chakluniv nechistoyi sili I ci istoriyi pereplitayutsya z podorozhzhyu samogo Alfonsa Avtor stvoryuyuchi po suti pershij polskij roman vklav u nogo skladnij i zaplutanij zmist yakij u tij chi inshij miri pov yazanij z jogo vlasnimi blukannyami ta rozdumami Ce ne oznachaye zvichajno sho Rukopis avtobiografichnij Himerne poyednannya perekazu davnoyegipetskih ta yudejskih viruvan z pustotlivimi epizodami v stili krutijskogo romanu opis pridvornih intrig vitonchena erotika ekzotichne tlo podij v skladnih peripetiyah yakih vazhko rozibratis vse ce pidporyadkovano ochevidno odnij cili odnij racionalnij koncepciyi porodzhenij bolisnimi ale plidnimi filosofskimi poshukami Viku Prosvitnictva O S Pushkin buduchi pid vrazhennyam vid prochitanogo romanu napisav nezakinchenij virsh Alfons sidaye na konya SyuzhetGori yakimi podorozhuvav Alfons Opovidach francuzkij oficer opisuye yak pid chas napoleonivskoyi oblogi Saragosi vin ta inshi oficeri znajshli v zahoplenij budivli starovinnij rukopis Zgodom opovidach potraplyaye v polon do ispanciv ale yihnij kapitan diznayetsya sho v rukopisi opisano dolyu jogo predka tomu daye prihistok opovidachevi Piznishe vin perekladaye rukopis francuzkoyu shob povidati svitovi pro nezvichajni prigodi opisani tam U rukopisi rozpovidayetsya pro ispanskogo oficera chasiv vijni za ispansku spadshinu 1701 1714 roki Alfonsa van Vordene yakij uprodovzh 66 dniv mandruvav gorami es namagayuchis potrapiti do svogo polku v Madridi Na pochatku romanu molodij Alfons podorozhuye cherez gori pro yaki kazhut sho tam diyutsya tayemnichi j zhahlivi rechi Koli vin zupinyayetsya perepochiti zi svoyim slugoyu Lopesom bilya richki toj divnim chinom znikaye Alfons distayetsya do korchmi sho maye vivisku z zasterezhennyam ominati ce misce Popri vse Alfons virishuye zanochuvati tam i znajomitsya z dvoma chuzhozemkami mavrami sestrami Eminoyu ta Zibeldoyu sho tezh zupinilis tam nanich i predstavlyayutsya jogo kuzinami Ci dvi zhinki spokushayut Alfonsa obicyankami prodovzhiti yihnij znatnij rid stavshi shejhom v Tunisi yaksho toj prijme islam i vizme yih za druzhin Dali Alfons diznayetsya istoriyu yihnogo rodu pro predka Masuda Ben Tahera sho zahopiv Granadu ta praviv neyu Naranok pislya nochi z sestrami vin viyavlyaye sebe odnogo bilya shibenici Prodovzhivshi shlyah Alfons zustrichaye samitnogo ekzorcista j bozhevilnogo Pacheko Ekzorcist zmushuye bozhevilnogo rozpovisti hto vin takij Pacheko rozkazuye yak zakohavsya v sestru svoyeyi druzhini Kamilli Izenilyu Na jogo podiv obidvi pogodilis kohatisya z nim ale naranok Pacheko viyaviv sebe bilya shibenici de dvoye mertv yakiv nakinulis na nogo ta ledve ne z yili Ekzorcist radit Alfonsu vispovidatisya ta zapituye chi ne zupinyavsya vin u korchmi Alfons rozpovidaye hto vin i zvidki ta zgaduye yak u jogo batka gostyuvav teolog Inyigo Veles sho mav knigu nezvichajnih opovidan pro zustrichi riznih negidnikiv iz primarami Pislya kozhnogo opovidannya batko zapituvav u sina chi zlyakavsya b vin yakbi opinivsya na misci yih geroyiv Ekzorcista vidviduye vershnik yakij ogoloshuye sho Alfonsa rozshukuye inkviziciya Toj pogodzhuyetsya piti dali z vershnikom Vin privodit Alfonsa do zamku de togo kidayut do temnici ta rozpituyut chi ne zustrichav vin dvoh inozemok U zamku viyavlyayutsya i Emina z Zibeldoyu kotrih pogrozhuyut katuvati shob ziznatisya v chaklunstvi Ta tut do zamku vrivayetsya yihnij spilnik Zoto j vizvolyaye oboh a takozh Alfonsa Vtikachi priyednuyutsya do karavanu a Zoto dorogoyu rozpovidaye pro sebe yak vin mav spravi z piratami j rozbijnikami Alfons prijmaye chastuvannya pislya chogo otyamlyuyetsya znovu bilya shibenici Vin zustrichaye poryad kabalista z yakim povertayetsya do korchmi de viyavlyaye relikviyu ranishe vikinutu sestrami v ushelinu Ekzorcist znovu dopituyetsya v Alfonsa sho bulo vnochi ta nakazuye Pacheko rozpovisti sho toj bachiv Pacheko opisuye yak buv svidkom nache sam Satana pogrozhuvav yakomus molodikovi yakim napevne buv Alfonso vbiti jogo yaksho toj ne prijme islam Pacheko vryatuvav molodika ta potim jogo pochali muchiti dvoye povishenih Kabalist rozpovidaye sho jogo zvati Pedro de Useda ta yak vin opinivsya tut pislya smerti batka Vin obicyaye vilikuvati Pacheko zavdyaki svoyim sumnivnim ale yak zapevnyaye ne diyavolskim znannyam Pedro bere Alfonsa do svogo zamku shob shovati vid peresliduvannya de toj znahodit knigu divnih opovidan Voni opisuyut istoriyi kilkoh inozemciv yaki perehodyat odna v inshu Paralelno Alfons znajomitsya z vatazhkom cigan Pandesovnoyu tabir yakogo zupinivsya nepodalik ta divchinoyu Rebekkoyu Oboye rozpovidayut istoriyi zi svogo minulogo de zustrilisya z chaklunstvom i primarami Vid Rebekki Alfons doviduyetsya sho Pacheko ce naspravdi Vichnij Zhid Potim Alfons znahodit bilya shibenici geometra Velaskesa yakogo privodit do zamku Vsi ci divni gosti tak chi inakshe spriyayut tomu abi kabalist z dopomogoyu Vichnogo Zhida znajshov Eminu z Zibeldoyu Velaskes rozpovidaye pro svoyi kolishni prigodi ta ob yednuyetsya z kabalistom u poshukah Vichnogo Zhida sho ves chas vislizaye vid nih Voni podorozhuyut z ciganami sho zajmayutsya kontrabandoyu i shodnya Alfons sluhaye nastupnu chastinu istoriyi Velaskesa chi Pandesovni yaki shorazu obrivayutsya na najcikavishomu misci Chi ne kozhna yihnya opovid vede do opovidej pro drugoryadnih personazhiv a ti do inshih opovidej pro nezvichajni istoriyi kohannya revnoshiv pozashlyubnih ditej i pridvorni intrigi chas vid chasu peremezhovuyuchis zgadkami pro primar i vitivki diyavola Velaskes dopovnyuye ci rozpovidi komentaryami pro geometriyu ta inshi nauki Koli istoriya vatazhka cigan zakinchuyetsya vin proshayetsya z Alfonsom i kazhe piti v pecheru Spustivshis pid zemlyu Alfons zustrichaye dervisha kotrij privodit jogo do shejha V shejhovi Alfons vpiznaye ekzorcista a suprovodzhuyut jogo Emina ta Zibelda Shejh povidomlyaye sho nich provedena Alfonsom z jogo dochkami maye znachni naslidki voni zachali spadkoyemciv Alfons diznayetsya vid shejha sho toj nalezhit do davnogo ta mogutnogo rodu Jogo predok Masud yakos znajshov cyu pecheru ta rozbagativ zavdyaki tayemnomu vidobutku zolota Shejh utvoriv soyuz iz rodiv Yezidiv u Livani Haliliv u Yegipti j Ben Azariv u Africi Chetvertij rid ce rid Alfonsa i jogo podorozh bula viprobuvannyam chi gidnij vin prodovzhiti jogo rid Shejh dozvolyaye vidobuti v pecheri vdostal zolota shob prodovzhiti jogo spravu Vreshti zibravshi chimalo zolota 20 chervnya 1739 roku Alfons pribuvaye do Madrida znahodit korabel i nenadovgo vidplivaye v Kartahenu a potim povertayetsya Vin kupuye mayetki prosuvayetsya po sluzhbi ta odnogo razu do nogo prihodyat Emina j Zibelda z dochkoyu zachatoyu vid Alfonsa Todi Alfons zabiraye dochku ta ohreshuye yiyi Vin staye namisnikom Saragosi opisuye svoyi prigodi ta hovaye rukopis pid pidlogoyu shob jogo vidshukali nashadki ZhanrAvantitul knigi polskoyu movoyu Rekopis znaleziony w Saragossie 1847 U zhanrovomu plani roman dovoli svoyeridnij ta neodnoridnij V nomu mozhna znajti elementi avantyurnogo i gotichnogo romanu a takozh tvoriv sho zastosovuyut tehniku miz an abim son uvi sni kartina v kartini i t in inshim literaturnim tvorom sho mistit u sobi vsi ci hudozhni zasobi ye napriklad roman irlandcya Cherez vikoristannya obramlenoyi istoriyi i ne odnoyi roman Potockogo chasto porivnyuyut takozh iz Tisyacheyu i odniyeyu nichchyu ta Dekameronom Cvetan Todorov traktuye Rukopis yak arhetip fantastichnogo v literaturi zhanru zbudovanogo na vidsutnosti viznachenosti stosovno togo naskilki realno opisani v knizi podiyi Alfons yak i chitach postijno vagayetsya mizh nadprirodnim i racionalnim poyasnennyam togo sho z nim vidbuvayetsya abo sestri bisivska mara abo ce zhinki z ploti j krovi yaki prosto jogo rozigruyut Chi mozhlivo shobi dva takih milih chudovih stvorinnya buli zlimi duhami zviklimi u riznomanitnih podobah zbitkuvatisya nad smertnimi abo zh vidmami abo sho she strashnishe vampirami Dosi ya vvazhav sho zumiyu poyasniti sobi ci yavisha u zvichajnij sposib ale teper vzhe j sam ne znav chomu viriti Iv Sitton harakterizuvav Rukopis tak gotichnij roman vilnodumna opovid filosofskij dialog parodichna metafikciya oriyetalistska kazka povchalna novela a takozh genealogichne derevo perelik zmistu enciklopediyi matematichna zadacha use ce perepleteno bezlichchyu intertekstovih igor Ekranizaciya Rukopis znajdenij u Saragosi Polsha 1965 Ukrayinskij perekladUkrayinskoyu movoyu knizhku vidano 2015 roku Literaturnoyu agenciyeyu Piramida pereklad z polskoyi Viktora Dmitruka PrimitkiPortal Literatura Burbelo V B 2012 Na perehresti mov i kultur protopoetika opovidi u tvorchomu spadku Yana Potockogo Problemi semantiki slova rechennya ta tekstu 28 s 85 97 Procitovano 30 serpnya 2020 Czeslaw Milosz The History of Polish Literature pp 193 194 Tzvetan Todorov The Fantastic A Structural Approach to a Literary Genre 2nd ed Cornell University Press 1975 p 30 ISBN 978 0 8014 9146 7 Citton Yves 15 sichnya 2008 Editer un roman qui n existe pas mais qui reinvente les Lumieres deux siecles apres sa redaction Acta Fabula fr vol 9 n 1 ISSN 2115 8037 Procitovano 30 serpnya 2020 LiteraturaBurbelo V B Na perehresti mov i kultur protopoetika opovidi u tvorchomu spadku Yana Potockogo Problemi semantiki slova rechennya ta tekstu 2012 Vip 28 S 85 97