Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рудольф Мерингер нім Rudolf Meringer 9 березня 1859 1859березня09 Відень Австрія 11 лютого 1931 поблизу Граца Штирія Авс

Рудольф Мерингер

Рудольф Мерингер

Рудольф Мерингер (нім. Rudolf Meringer; 9 березня 1859(1859березня09), Відень, Австрія — 11 лютого 1931, поблизу Граца, Штирія, Австрія) — австрійський лінгвіст, фахівець у галузі етимології, предтеча психолінгвістики, фольклорист. Один із засновників (разом з Гуго Шухардтом) Школи слів і речей.

Рудольф Мерингер
нім. Rudolf Meringer
Народився9 березня 1859(1859-03-09)[1]
Відень, Австрійська імперія
Помер11 лютого 1931(1931-02-11)[2][3] (71 рік)
Грац, Штирія
Похованняd
Країнаimage Австрія
Діяльністьмовознавець
Alma materВіденський університет
Галузьмовознавство
ЗакладВіденський університет
Ґрацький університет
Відомі учніd
d
Облак Ватрослав
Зигмунд Фрейд

Член-кореспондент Австрійської академії наук, Австрійського археологічного інституту, почесний член Спілки австрійської фольклористики та Віденського антропологічного товариства.

Біографія

Народився 9 березня 1859 року у Відні. Католик. Батько — Георг Мерингер (1817—1886), родом з села Піб (парафія Чот, Папський яраш), комітат Веспрем, Угорське королівство), був шевцем та підприємцем у Відні; син Віртса Георга Мерингера (нім. Wirts Georg Meringer) та Еви Цингішер (угор. Eva Czinngisser). Мати — Елізабет (1824—1877), родом з Острави, позашлюбна дочка Катаріни Мітки (чеськ. Katharina Metka).

З 1878 року навчався германістиці та порівняльному мовознавству у Віденському університеті в основному під керівництвом Ріхарда Гайнцеля. У 1882 році захистив дисертацію з індоєвропейських довгих дифтонгів та здобув ступінь доктора філософії. У 1883—1885 роках провів кілька семестрів у Берліні, де підвищував свою кваліфікацію в індоєвропеїстиці під керівництвом Йоганнеса Шмідта. У 1885 році пройшов габілітацію у Віденському університеті й отримав посаду приват-доцента індоєвропеїстики. У 1892 році там же призначений екстраординарним професором порівняльної граматики індоєвропейських мов. У 1893—1899 роках — ординарний професор.

У 1895 році (у Відні) одружився з Марією (нар. 1875), дочкою Венделіна Гааша (Wendelin Haasz) та Розалії Обермюллер (нім. Rosalia Obermüller). У Рудольфа та Марії народився син — Йоганнес Рудольф Мерингер (1899—1944), доктор медицини, стоматолог, і дві дочки, одна з яких, Грете Мерингер (нар. 1896), стала доктором філософії.

У 1899 році прийняв пропозицію Ґрацького університету та став там ординарним професором санскриту та порівняльного мовознавства. У 1909/1910 році декан, у 1917/1918 — ректор університету.

Він заснував там Індоєвропейський інститут (Indogermanische Institut), яким керував до виходу на пенсію у 1930 році.

Помер 11 лютого 1931 року у селі Кройсбах (Kroisbach) під Грацем у Штирії.

Внесок у науку

Психолінгвістика

Найважливіший внесок Мерингера у лінгвістику полягає у тому, що він звернув увагу на лінгвістичне значення застережень. Мерингер займався романськими й італійськими мовами, але найбільше семантичними та фонетичними змінами. Він намагався пояснити фонетичні зміни лінгвопсихологічно та разом із неврологом і психіатром Карлом Маєром у 1895 році написав працю «Застереження й очитки» (Versprechen und Verlesen). Цю роботу використав Зигмунд Фрейд для вивчення проблематики психопатології, за що Мерингер критикував його: останній не схвалив використання прикладів з його роботи. У 1908 році він опублікував роботу «З життя мови — обмовки, дитяча мова, наслідування» (Aus dem Leben der Sprache – Versprechen, Kindersprache, Nachahmungstrieb), де виклав висновки зі своїх спостережень за дитячою мовою та наслідуванням. У цих працях він наводив великі списки обмовок з аналізом їхньої появи. Ці праці корисні для науки й досі. Вікторія Фромкін пише:

image Мерингера (1895, 1908), одначе, можна розглядати як «батька» лінгвістичної зацікавленості до мовних помилок хоча б з тієї причини, що його опублікована [у цих двох книгах] збірка з понад восьми тисяч обмовок, описок й очиток, надала дані для інших досліджень. image

—

Основні постулати його робіт, присвячених обмовкам:

  1. Помилки не є випадковими, а керуються правилами.
  2. Основною одиницею мови є не звук мови, а слово.
  3. Слова можуть бути поділені на структурні компоненти, що відрізняються за силою їхнього внутрішнього уявлення (англ. that differ in the strength of their internal representations).
  4. Усі носії породжують обмовки однаковими способами.

Всі ці висновки прийняті сучасними психолінгвістами.

Більшу частину своєї колекції застережень він зібрав за обідніми розмовами. Тільки одна людина могла говорити раптово; коли він обмовлявся, розмова зупинялася доти, доки обмовку не запишуть.

Етимологія

Мерингер і Гуго Шухардт вважаються засновниками Школи слів та речей. Мерингер вивчав історію слів (етимологію) у зв'язку з історією речей, які вони означають. Він заснував журнал «Слова та речі». Мерингер постійно здійснював поїздки Австрією, Угорщиною, Боснією (Угорщиною та Боснією — з 1890 року) у пошуках різноманітних артефактів — від деталей будівель до рибальських снастей.

image Рудольф Мерингер присвятив понад тридцяти років безупинній праці поясненню та формуванню нового методу [методу Школи слів і речей] image

—

Праці

Окремі роботи:

  • Ueber cpuren roemischer dachconstruction в Cartuntum. — Wien, 1894.
  • Versprechen und verlesen: eine psychologisch-linguistische Studie — Stuttgart: G. J. Göschen, 1895, у співавторстві з Карлом Майєром; нове видання — New ed. with an introductory article by Anne Cutler і David Fay. (Amsterdam studies in theory and history of linguistic science. Series II. Classics in psycholinguistics. Volume 2) — Amsterdam: John Benjamins, 1978. , .
  • Indogermanische Sprachwissenschaft (том 59 у серії «Sammlung Göschen» (Leipzig: GJ Göschen): 1-е видання — 1895/1897, 2-е видання («2., durchgesehene Auflage») — 1899, 3-е видання («3. durchgesehene Aufllage, mit 4 tafeln») — 1903). Переклад англійською: Rodolfo Meringer. Lingüística indoeuropea / Trading directo, introducción y notas de Pedro Urbano González de la Calle. — Madrid: Victoriano Suárez, 1923 (у серії «Biblioteca española de divulgación científica»).
  • Das deutsche Haus і sein Hausrat. — Leipzig: Teubner, 1906 (том 116 у серії «Aus Natur und Geisteswelt»).
  • Aus dem Leben der Sprache — Versprechen, Kindersprache, Nachahmungstrieb. Festschrift der kk Karl-Franzens-Universität Graz aus Anlaß der Jahresfeier am 15. XI. 1906. — Berlin: B. Behr's Verlag, 1908.
  • Mittelländischer Palast, Apsidenhaus und Megaron. (Sitzungsberichte der Philosophisch-Historischen Classe der Kaiserlichen Akademie der Wissenschaften) — Wien: Hölder, 1916. — 85 S.

Мерингер публікував свої статті у журналах «Індогерманські дослідження» (Indogermanishe forschungen), «Вісник Антропологічної спільноти Відня» (Mitteilungen der Anthropologischen Gesellschaft in Wien), «Доповіді засідань Імператорської академії наук у Відні» (Sitzungsberichte der Kaiserlichen Akademie der Wissenschaften in Wien), «Журнал австрійської фольклористики» (Zeitschrift für Österreichische Volkskunde), а також безліч статей у своєму журналі.

Деякі статті (не включені статті з журналу Мерингера):

  • Beiträge zur geschichte der idg. [=indogermanischen] Declination // Zeitschrift für vergleichende Sprachforschung auf dem Gebiete der Indogermanischen Sprachen. — 1887. — H. 3 (13 Juli). — S. 217—239. Диссертація. В двух частинах: «I. Ueber den indogermanischen dual der o-stämm» и «II. Flexion der zweizahl». Стаття з такою ж назвою опублікована у Sitzungsberichte der philosophisch-historischen Classe der kaiserlichen Akademie der Wissenschaften. — Wien : In comission bei F. Tempsky. (Abhandlung II.) в двух частинах: «A. Die einsilbigen Neutra des Indogermanisches» і «B. Ueber einge indogermanische Präfixe» тв з введенням.
  • Стаття у чотирьох частинах:
    • Studien zur germanischen Volkskunde. Das Bauernhaus und dessen Einrichtung (Mit 83 Texte-Figuren) // Mittheilungen der Anthropologischen Gesellschaft in Wien. — Wien : In Comission bei Alfred Hoelder, 1891. — Bd. 21 (13 Juli). — S. 101—152.
    • Studien zur germanischen Volkskunde. Nachtrag (Mit 7 Texte-Figuren) // Mittheilungen der Anthropologischen Gesellschaft in Wien. — Wien : In Comission bei Alfred Hoelder, 1892. — Nr. 22 (13 Juli). — S. 101—106.
    • Studien zur germanischen Volkskunde II. (Mit 127 Texte-Figuren) // Mittheilungen der Anthropologischen Gesellschaft in Wien. — Wien : In Comission bei Alfred Hoelder, 1893. — Bd. 23 (13 Juli). — S. 136—181.
    • Studien zur germanischen Volkskunde III. Der Hausrath des oberdeutschen Hauses. (Mit 41 Text-Illustrationen) // Mittheilungen der Anthropologischen Gesellschaft in Wien. — Wien : In Comission bei Alfred Hoelder, 1895. — Bd. 25 (13 Juli). — S. 56—68.
  • Das deutsche Bauernhaus (Mit 8 Text-Illustrationen) // Mitteilungen der Anthropologischen Gesellschaft in Wien. — 1892. — Bd. 22, Nr. 3 (Mai und Juni). — S. 46—57.
  • Etymologien zum geflochtenen Haus / Festgabe für Richard Heinzel // Abhandlungen zur germanischen Philologie. — Halle : Max Niemeyer Verlag, 1898. — 13 Juli. — S. 173—188. Рецензія Пауля Кречмера на цю статтю опублікована у журналі [en]» у четвертому випуску XXV тому від 1899 року на сторінках 385—386.
  • Das volksthümliche Haus in Bosnien und der Hercegovina // Wissenschaftliche Mitteilungen aus Bosnien und der Herzegowina. — Das Museum, 1900. — Bd. 7 (13 Juli).
  • Die Stellung des bosnischen Hauses und Etymologien zum Hausrath. Mit 62 Textfiguren // Sitzungsberichte der Philosophisch-Historischen Classe der Kaiserlichen Akademie der Wissenschaften. — Wien : In Komission bei Carl Gerolds Sohn, 1901. — Bd. 144. Abhandlung VI (13 Juli). На цю книгу написав рецензію Карл Бругман (в журналі «Індогерманські дослідження», том 14, с. 45—47).
  • Стаття «Wörter und Sachen» у чотирьох частинах в журналі «Indogermanische Forschungen» у 1904—1907 роках: у томах 16 (1904; «Wörter und Sachen. Mit 25 Abbildungen im Text», с. 101—196), 17 (1904/1905; «Wörter und Sachen II. Mit 15 Abbildungen», с. 100—166), 18 (1905/1906; «Wörter und Sachen III», с. 204—296), 19 (1906; «Wörter und Sachen IV. Mit 31 Abbildungen im Text», с. 401—457), 21 (1907; «Wörter und Sachen V. Mit 16 Abbildungen, davon 5 auf zwei Tafeln», с. 277—314).
  • Zu franzözich landier / Herausgegeben von Dr. Gustav Gröber // Zeitschrift für romanische Philologie. — Halle : Max Niemeyer, 1906. — Bd. 30 (13 Juli). — S. 414—422. Після статті на сторінках 422—423 розмістили коментар Вильгельма Маєра-Любке до статті.
  • Wörter und Sachen / Herausgegeben von Dr. Heinrich Schröder // Germanisch-romanische Monatsschrift. — Heidelberg : Carl Winters Universitätbuchhandlung, 1909. — Bd. 1 (13 Juli). — S. 593—598.

Інші видання:

  • Zur Geschichte des Kachelofen.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. https://www.deutsche-biographie.de/sfz61958.html
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. Pohl H. D. Meringer, Rudolf / Hauptschriftleiter Karl Otmar Frhr. v. Aretin, generalredaktor Hans Jaeger // Neue Deutsche Biographie. — Berlin : Duncker & Humblot, 1994. — 13 Juli. — , . з джерела 28 грудня 2017.
  5. Радченко О. А. Школа слов и вещей: закат одной научной парадигмы. — Вестник МГЛУ. — М. : Московский государственный лингвистический университет, 2013. — Вип. 5 (665). — С. 150. — ISSN 1993-4750.
  6. Тихонов А. Н., Хашимов Р. И., Журавлёва Г. С., Лапыгин М. А., Ломов А. М., Рацибурская Л. В., Тихонова Е. Н. Энциклопедический словарь-справочник лингвистических терминов и понятий. Русский язык / Под общей редакцией А. Н. Тихонова, Р. И. Хашимова. — 2-е издание, стереотипное. — М. : Издательство «ФЛИНТА», 2014. — Т. 1. — 840 с. — .
  7. Lochner-Hüttenbach F. Meringer Rudolf // Österreichische Biographische Lexikon 1815–1950. — Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, 1975. — С. 229—230. — .
  8. Мається на увазі або якесь поселення, що зараз не існує, або село Беб поряд з районним центром Чота.
  9. Johansson K. F. Meringer, Rudolf // Nordisk familjebok. — Ny, reviderad och rikt illustrerad upplaga. — Stockholm, 1913.
  10. Cutler A. Meringer, Rudolf (1859 – 1931) // Encyclopedia of Language and Linguistics / Editor-in-Chief Keith Brown. — Second Edition. — Amsterdam : Elsevier Science, 2006. — Т. 8. — P. 12—13.
  11. Fromkin, Victoria A. (ed.). Introduction // Speech Errors as Linguistic Evidence. — Hague, Paris : Walter de Gruyter, 1973. — P. 13. — , . з джерела 30 грудня 2017.
  12. Радченко, 2013, с. 151.
  13. Iordan I., John Orr. An Introduction to Romance Linguistics, Its Schools and Scholars / Revised by Rebecca Posner. — Second, revised edition. — Berkeley and Los Angeles : University of California Press, 1970. — С. 64. — 593 p. — . з джерела 6 січня 2018

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rudolf Meringer nim Rudolf Meringer 9 bereznya 1859 1859bereznya09 Viden Avstriya 11 lyutogo 1931 poblizu Graca Shtiriya Avstriya avstrijskij lingvist fahivec u galuzi etimologiyi predtecha psiholingvistiki folklorist Odin iz zasnovnikiv razom z Gugo Shuhardtom Shkoli sliv i rechej Rudolf Meringernim Rudolf MeringerNarodivsya9 bereznya 1859 1859 03 09 1 Viden Avstrijska imperiyaPomer11 lyutogo 1931 1931 02 11 2 3 71 rik Grac ShtiriyaPohovannyadKrayina AvstriyaDiyalnistmovoznavecAlma materVidenskij universitetGaluzmovoznavstvoZakladVidenskij universitet Grackij universitetVidomi uchnid d Oblak Vatroslav Zigmund Frejd Chlen korespondent Avstrijskoyi akademiyi nauk Avstrijskogo arheologichnogo institutu pochesnij chlen Spilki avstrijskoyi folkloristiki ta Videnskogo antropologichnogo tovaristva BiografiyaNarodivsya 9 bereznya 1859 roku u Vidni Katolik Batko Georg Meringer 1817 1886 rodom z sela Pib parafiya Chot Papskij yarash komitat Vesprem Ugorske korolivstvo buv shevcem ta pidpriyemcem u Vidni sin Virtsa Georga Meringera nim Wirts Georg Meringer ta Evi Cingisher ugor Eva Czinngisser Mati Elizabet 1824 1877 rodom z Ostravi pozashlyubna dochka Katarini Mitki chesk Katharina Metka Z 1878 roku navchavsya germanistici ta porivnyalnomu movoznavstvu u Videnskomu universiteti v osnovnomu pid kerivnictvom Riharda Gajncelya U 1882 roci zahistiv disertaciyu z indoyevropejskih dovgih diftongiv ta zdobuv stupin doktora filosofiyi U 1883 1885 rokah proviv kilka semestriv u Berlini de pidvishuvav svoyu kvalifikaciyu v indoyevropeyistici pid kerivnictvom Jogannesa Shmidta U 1885 roci projshov gabilitaciyu u Videnskomu universiteti j otrimav posadu privat docenta indoyevropeyistiki U 1892 roci tam zhe priznachenij ekstraordinarnim profesorom porivnyalnoyi gramatiki indoyevropejskih mov U 1893 1899 rokah ordinarnij profesor U 1895 roci u Vidni odruzhivsya z Mariyeyu nar 1875 dochkoyu Vendelina Gaasha Wendelin Haasz ta Rozaliyi Obermyuller nim Rosalia Obermuller U Rudolfa ta Mariyi narodivsya sin Jogannes Rudolf Meringer 1899 1944 doktor medicini stomatolog i dvi dochki odna z yakih Grete Meringer nar 1896 stala doktorom filosofiyi U 1899 roci prijnyav propoziciyu Grackogo universitetu ta stav tam ordinarnim profesorom sanskritu ta porivnyalnogo movoznavstva U 1909 1910 roci dekan u 1917 1918 rektor universitetu Vin zasnuvav tam Indoyevropejskij institut Indogermanische Institut yakim keruvav do vihodu na pensiyu u 1930 roci Pomer 11 lyutogo 1931 roku u seli Krojsbah Kroisbach pid Gracem u Shtiriyi Vnesok u naukuPsiholingvistika Najvazhlivishij vnesok Meringera u lingvistiku polyagaye u tomu sho vin zvernuv uvagu na lingvistichne znachennya zasterezhen Meringer zajmavsya romanskimi j italijskimi movami ale najbilshe semantichnimi ta fonetichnimi zminami Vin namagavsya poyasniti fonetichni zmini lingvopsihologichno ta razom iz nevrologom i psihiatrom Karlom Mayerom u 1895 roci napisav pracyu Zasterezhennya j ochitki Versprechen und Verlesen Cyu robotu vikoristav Zigmund Frejd dlya vivchennya problematiki psihopatologiyi za sho Meringer kritikuvav jogo ostannij ne shvaliv vikoristannya prikladiv z jogo roboti U 1908 roci vin opublikuvav robotu Z zhittya movi obmovki dityacha mova nasliduvannya Aus dem Leben der Sprache Versprechen Kindersprache Nachahmungstrieb de viklav visnovki zi svoyih sposterezhen za dityachoyu movoyu ta nasliduvannyam U cih pracyah vin navodiv veliki spiski obmovok z analizom yihnoyi poyavi Ci praci korisni dlya nauki j dosi Viktoriya Fromkin pishe Meringera 1895 1908 odnache mozhna rozglyadati yak batka lingvistichnoyi zacikavlenosti do movnih pomilok hocha b z tiyeyi prichini sho jogo opublikovana u cih dvoh knigah zbirka z ponad vosmi tisyach obmovok opisok j ochitok nadala dani dlya inshih doslidzhen Osnovni postulati jogo robit prisvyachenih obmovkam Pomilki ne ye vipadkovimi a keruyutsya pravilami Osnovnoyu odiniceyu movi ye ne zvuk movi a slovo Slova mozhut buti podileni na strukturni komponenti sho vidriznyayutsya za siloyu yihnogo vnutrishnogo uyavlennya angl that differ in the strength of their internal representations Usi nosiyi porodzhuyut obmovki odnakovimi sposobami Vsi ci visnovki prijnyati suchasnimi psiholingvistami Bilshu chastinu svoyeyi kolekciyi zasterezhen vin zibrav za obidnimi rozmovami Tilki odna lyudina mogla govoriti raptovo koli vin obmovlyavsya rozmova zupinyalasya doti doki obmovku ne zapishut Etimologiya Meringer i Gugo Shuhardt vvazhayutsya zasnovnikami Shkoli sliv ta rechej Meringer vivchav istoriyu sliv etimologiyu u zv yazku z istoriyeyu rechej yaki voni oznachayut Vin zasnuvav zhurnal Slova ta rechi Meringer postijno zdijsnyuvav poyizdki Avstriyeyu Ugorshinoyu Bosniyeyu Ugorshinoyu ta Bosniyeyu z 1890 roku u poshukah riznomanitnih artefaktiv vid detalej budivel do ribalskih snastej Rudolf Meringer prisvyativ ponad tridcyati rokiv bezupinnij praci poyasnennyu ta formuvannyu novogo metodu metodu Shkoli sliv i rechej PraciOkremi roboti Ueber cpuren roemischer dachconstruction v Cartuntum Wien 1894 Versprechen und verlesen eine psychologisch linguistische Studie Stuttgart G J Goschen 1895 u spivavtorstvi z Karlom Majyerom nove vidannya New ed with an introductory article by Anne Cutler i David Fay Amsterdam studies in theory and history of linguistic science Series II Classics in psycholinguistics Volume 2 Amsterdam John Benjamins 1978 ISBN 90 272 0971 5 ISBN 90 272 0973 1 Indogermanische Sprachwissenschaft tom 59 u seriyi Sammlung Goschen Leipzig GJ Goschen 1 e vidannya 1895 1897 2 e vidannya 2 durchgesehene Auflage 1899 3 e vidannya 3 durchgesehene Aufllage mit 4 tafeln 1903 Pereklad anglijskoyu Rodolfo Meringer Linguistica indoeuropea Trading directo introduccion y notas de Pedro Urbano Gonzalez de la Calle Madrid Victoriano Suarez 1923 u seriyi Biblioteca espanola de divulgacion cientifica Das deutsche Haus i sein Hausrat Leipzig Teubner 1906 tom 116 u seriyi Aus Natur und Geisteswelt Aus dem Leben der Sprache Versprechen Kindersprache Nachahmungstrieb Festschrift der kk Karl Franzens Universitat Graz aus Anlass der Jahresfeier am 15 XI 1906 Berlin B Behr s Verlag 1908 Mittellandischer Palast Apsidenhaus und Megaron Sitzungsberichte der Philosophisch Historischen Classe der Kaiserlichen Akademie der Wissenschaften Wien Holder 1916 85 S Meringer publikuvav svoyi statti u zhurnalah Indogermanski doslidzhennya Indogermanishe forschungen Visnik Antropologichnoyi spilnoti Vidnya Mitteilungen der Anthropologischen Gesellschaft in Wien Dopovidi zasidan Imperatorskoyi akademiyi nauk u Vidni Sitzungsberichte der Kaiserlichen Akademie der Wissenschaften in Wien Zhurnal avstrijskoyi folkloristiki Zeitschrift fur Osterreichische Volkskunde a takozh bezlich statej u svoyemu zhurnali Deyaki statti ne vklyucheni statti z zhurnalu Meringera Beitrage zur geschichte der idg indogermanischen Declination Zeitschrift fur vergleichende Sprachforschung auf dem Gebiete der Indogermanischen Sprachen 1887 H 3 13 Juli S 217 239 Dissertaciya V dvuh chastinah I Ueber den indogermanischen dual der o stamm i II Flexion der zweizahl Stattya z takoyu zh nazvoyu opublikovana u Sitzungsberichte der philosophisch historischen Classe der kaiserlichen Akademie der Wissenschaften Wien In comission bei F Tempsky Abhandlung II v dvuh chastinah A Die einsilbigen Neutra des Indogermanisches i B Ueber einge indogermanische Prafixe tv z vvedennyam Stattya u chotiroh chastinah Studien zur germanischen Volkskunde Das Bauernhaus und dessen Einrichtung Mit 83 Texte Figuren Mittheilungen der Anthropologischen Gesellschaft in Wien Wien In Comission bei Alfred Hoelder 1891 Bd 21 13 Juli S 101 152 Studien zur germanischen Volkskunde Nachtrag Mit 7 Texte Figuren Mittheilungen der Anthropologischen Gesellschaft in Wien Wien In Comission bei Alfred Hoelder 1892 Nr 22 13 Juli S 101 106 Studien zur germanischen Volkskunde II Mit 127 Texte Figuren Mittheilungen der Anthropologischen Gesellschaft in Wien Wien In Comission bei Alfred Hoelder 1893 Bd 23 13 Juli S 136 181 Studien zur germanischen Volkskunde III Der Hausrath des oberdeutschen Hauses Mit 41 Text Illustrationen Mittheilungen der Anthropologischen Gesellschaft in Wien Wien In Comission bei Alfred Hoelder 1895 Bd 25 13 Juli S 56 68 Das deutsche Bauernhaus Mit 8 Text Illustrationen Mitteilungen der Anthropologischen Gesellschaft in Wien 1892 Bd 22 Nr 3 Mai und Juni S 46 57 Etymologien zum geflochtenen Haus Festgabe fur Richard Heinzel Abhandlungen zur germanischen Philologie Halle Max Niemeyer Verlag 1898 13 Juli S 173 188 Recenziya Paulya Krechmera na cyu stattyu opublikovana u zhurnali en u chetvertomu vipusku XXV tomu vid 1899 roku na storinkah 385 386 Das volksthumliche Haus in Bosnien und der Hercegovina Wissenschaftliche Mitteilungen aus Bosnien und der Herzegowina Das Museum 1900 Bd 7 13 Juli Die Stellung des bosnischen Hauses und Etymologien zum Hausrath Mit 62 Textfiguren Sitzungsberichte der Philosophisch Historischen Classe der Kaiserlichen Akademie der Wissenschaften Wien In Komission bei Carl Gerolds Sohn 1901 Bd 144 Abhandlung VI 13 Juli Na cyu knigu napisav recenziyu Karl Brugman v zhurnali Indogermanski doslidzhennya tom 14 s 45 47 Stattya Worter und Sachen u chotiroh chastinah v zhurnali Indogermanische Forschungen u 1904 1907 rokah u tomah 16 1904 Worter und Sachen Mit 25 Abbildungen im Text s 101 196 17 1904 1905 Worter und Sachen II Mit 15 Abbildungen s 100 166 18 1905 1906 Worter und Sachen III s 204 296 19 1906 Worter und Sachen IV Mit 31 Abbildungen im Text s 401 457 21 1907 Worter und Sachen V Mit 16 Abbildungen davon 5 auf zwei Tafeln s 277 314 Zu franzozich landier Herausgegeben von Dr Gustav Grober Zeitschrift fur romanische Philologie Halle Max Niemeyer 1906 Bd 30 13 Juli S 414 422 Pislya statti na storinkah 422 423 rozmistili komentar Vilgelma Mayera Lyubke do statti Worter und Sachen Herausgegeben von Dr Heinrich Schroder Germanisch romanische Monatsschrift Heidelberg Carl Winters Universitatbuchhandlung 1909 Bd 1 13 Juli S 593 598 Inshi vidannya Zur Geschichte des Kachelofen PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https www deutsche biographie de sfz61958 html Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Pohl H D Meringer Rudolf Hauptschriftleiter Karl Otmar Frhr v Aretin generalredaktor Hans Jaeger Neue Deutsche Biographie Berlin Duncker amp Humblot 1994 13 Juli ISBN 3 428 00198 2 ISBN 3 428 00181 8 z dzherela 28 grudnya 2017 Radchenko O A Shkola slov i veshej zakat odnoj nauchnoj paradigmy Vestnik MGLU M Moskovskij gosudarstvennyj lingvisticheskij universitet 2013 Vip 5 665 S 150 ISSN 1993 4750 Tihonov A N Hashimov R I Zhuravlyova G S Lapygin M A Lomov A M Raciburskaya L V Tihonova E N Enciklopedicheskij slovar spravochnik lingvisticheskih terminov i ponyatij Russkij yazyk Pod obshej redakciej A N Tihonova R I Hashimova 2 e izdanie stereotipnoe M Izdatelstvo FLINTA 2014 T 1 840 s ISBN 978 5 89349 894 3 Lochner Huttenbach F Meringer Rudolf Osterreichische Biographische Lexikon 1815 1950 Verlag der Osterreichischen Akademie der Wissenschaften 1975 S 229 230 ISBN 3 7001 1332 3 Mayetsya na uvazi abo yakes poselennya sho zaraz ne isnuye abo selo Beb poryad z rajonnim centrom Chota Johansson K F Meringer Rudolf Nordisk familjebok Ny reviderad och rikt illustrerad upplaga Stockholm 1913 Cutler A Meringer Rudolf 1859 1931 Encyclopedia of Language and Linguistics Editor in Chief Keith Brown Second Edition Amsterdam Elsevier Science 2006 T 8 P 12 13 Fromkin Victoria A ed Introduction Speech Errors as Linguistic Evidence Hague Paris Walter de Gruyter 1973 P 13 ISBN 9027926689 ISBN 9789027926685 z dzherela 30 grudnya 2017 Radchenko 2013 s 151 Iordan I John Orr An Introduction to Romance Linguistics Its Schools and Scholars Revised by Rebecca Posner Second revised edition Berkeley and Los Angeles University of California Press 1970 S 64 593 p ISBN 0520017684 z dzherela 6 sichnya 2018Posilannya

Дата публікації:
Топ