Рудка-Козинська — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області, центр Рудко-Козинської сільської ради, якій підпорядковані села Залісці, Козин, Ужова. Село розташоване в 9 км на північний-захід від районного центру. Населення становить 752 осіб.
село Рудка-Козинська | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Волинська область |
Район | Луцький район |
Рада | Рудко-Козинська сільська рада |
Основні дані | |
Засноване | 1315 |
Населення | 752 |
Площа | 0,236 км² |
Густота населення | 3186,44 осіб/км² |
Поштовий індекс | 45141 |
Телефонний код | +380 3368 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°56′18″ пн. ш. 25°09′45″ сх. д. / 50.93833° пн. ш. 25.16250° сх. д.Координати: 50°56′18″ пн. ш. 25°09′45″ сх. д. / 50.93833° пн. ш. 25.16250° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 187 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 45141, Волинська обл., Рожищенський р-н, с.Рудка-Козинська, вул.Центральна |
Карта | |
Рудка-Козинська | |
Рудка-Козинська | |
Мапа | |
Назва
Назва села виникла від того, що на його півночі простяглися великі непрохідні болота з покладами залізної руди червоно-рудого кольору. Від цього і виникла назва села Рудка, як його спочатку називали. Щоб відрізнити його від інших сіл, що мали таку ж назву, стали локалізувати тим, що воно знаходиться поблизу села Козин, звідки і виникла назва Рудка-Козинська.
Історія
Від Середньовіччя до 1795 року
Рудка-Козинська — поселення стародавнє. Перші його поселенці осіли на північно-західній частині, на горбі, де тепер стоїть церква. Писемні джерела свідчать, що в XV ст Рудка-Козинська була значним поселенням. Вона вже мала свою церкву, до якої були приписані довколишні села. Літопис Рудківського приходу показує, що в його церкві зберігається метрична книга записів народжень і шлюбів з 1499 року.
У 1570 році Рудка-Козинська належала поміщикові . Тут тоді нараховувалося 11 дворів, з них городників — 8, які не мали польових земельних наділів, а займались рудним промислом. Уже через 13 років(у 1583 році) кількість дворів у селі зросла до 14 за рахунок городників. Це свідчить про розширення рудного промислу по виробництві заліза.
У 1583 році Рудка-Козинська знаходилася в руках орендаря Я. К. Москі.
Російська імперія
Внаслідок 3-го поділу Речі Посполитої 1795 року Волинь увійшла до складу Російської імперії. У багатьох селах одразу змінилися власники, так село Рудка-Козинська стало належати князю Вороницькому.
Під час Франко-російської війни 1812 року недалеко на захід від села відбулася битва між російськими і наполеонівськими військами. Французи були розбиті, тому вони відступили у село Пожарки. Поломані вози, поранені коні та інше спорядження забрали селяни. В битві полягло багато воїнів, про це свідчать 8 курганів, що знаходяться по шляху від Рудки-Козинської до села Башова.
Протягом XIX століття декілька разів змінювалися власники Рудки-Козинської. Село належало дворянину Свецинському, Гулевичу, панні Ясінській, яка передала землю німецьким колоністам.
На початку XIX століття селяни Рудки-Козинської жили у тяжких побутових умовах. Хати були малі, без димоходів, курні. Будували їх з вільхових або соснових колод. Всередині приміщення стояла грубка або піч, в стіні була дірка для виходу диму. Під час палення людина могла лише сидіти, щоб дим був над головою. В цих будинках размом з людьми жили також поросята, телята і ягнята, а інколи навіть велика худоба, якщо хворіла чи ще щось таке.
У 1831 та 1854 роках в селі лютувала холера. Померлих ховали на окремих кладовищах без трун. Померлі були одягнуті в той одяг, в якому їх застала смерть. У ті часи холеру сприймали як «Божу кару» і в ніяке лікування не вірили.
у 1847-1848 роках за селянами Рудки-Козинської було закріплено 456 десятин землі.
Скасування кріпосного права дало поштовх до розвитку капіталізму і на селі. Дерев'яне рало було замінено залізним плугом. Поліпшився обробіток землі і збільшилося виробництво зерна. Крім землеробства, селяни займалися теслярством. Чоловіки робили колеса, посуд, а жінки виробляли різного роду полотно. Свої вироби і хліб селяни вивозили на ринок в Рожище, Ковель або Луцьк. В результаті серед населення росло розшарування. Частина селян відправляється в міста на заробітки, деякі селяни розбагатіли, з яких почала складатися сільська верхівка, вони мали свої молотарки, віялки, січкарні. Збільшилося населення села, подорожчала земля. Відбулися зміни і у побуті селян. Хати почали будувати з димоходами, грубки класти із цегли. У більшості селян в садках росли вишні та сливи, тільки в кінці XIX століття завдяки німецьким та чеським колоністам в селі з'явилися яблуні, груші, горіхи і т. д.
На час реформи в селі нараховувалось 35 дворів, з них один городницький без польової землі, 123 ревізькі душі(Ревізька душа — особа, занесена в список для нарахування подушної податі).
У 1861 році в селі була відкрита церковно-приходська школа. Служителі церкви навчали учнів читати, писати, рахувати і знати закон Божий. Школу відвідували лише хлопці.
Польське повстання 1863-1864 років сприяло тому, що царський уряд переглянув взаємовідносини між поміщиками ти селянами Правобережної України і видав у липні 1863 року указ, за яким селянам поверталась захоплена поміщиками після 1848 року земля. Після указу селянам Рудки-Козинської було збільшено кількість надільної землі. Руденці отримали на двір по 15 десятин землі, з якої лише половина була орною. Також уряд був змушений значно понизити викупні платежі, яких селяни були не в змозі платити. Після придушення польського повстання земля Рудки-Козинської, що належала поміщикові, була конфіскована в казну.
У 1866 році в селі сталася пам'ятна подія — за три кілометри від нього, недалеко від села Ужова, випадково було відкрито велике джерело, яке за ніч залило всю навколишню місцевість. Наступного дня з великим зусиллям воно було закрите мішками із землею.
У 1870 році за декілька кілометрів на північ від села була прокладена залізниці Ковель-Київ.
Вже у 1870-х роках «Старий ліс», що пролягав з південно-східної частини села, був вирубаний лісопромисловцями(в основному чеськими та німецькими колоністами). За рахунок цього розширилась площа орної землі. В селі появились земельні володіння мирового судді і мирового посередника.
В кінці 1870-х роках уряд подарував землі Рудки-Козинської румуну Кістостурову за участь у Російсько-турецькій війні 1877-1878 років, в якій він відзначився. Власник маєтку, в якому нараховувалось 323 десятини землі, жив зимою в Акермані(зараз Білгород-Дністровський), а літом приїжджав у село. Господарство вів управитель. Частину землі обробляли селяни, а частину — щоденно наймані селяни і постійні наймити. Поміщик Кістостуров продав землі через банк мешканцям села внаслідок революційниого руху у 1905-1907 роках і виїхав у Румунію.
У 1880 році в Рудківському приході була страшна епідемія віспи, помирали діти і дорослі, багато дітей залишилося сліпими.
У 1892 році в церковно-приходській школі навчалося 32 хлопці. На той час письменних на весь прихід, які уміли читати і писати, було лише чоловік 30.
Через відсутність належної медицини в селі була висока дитяча смертність. Так у 1893 році в Рудківському приході народилося 123 дитини з яких 81 дитина померла. Середня тривалість життя тоді становила 32 роки, головне було пережити перші 5 років життя.
В кінці XIX століття в селі Міністерством освіти було відкрито двокласну школу. Спочатку учителями в ній були сини священиків, а пізніше — вихідці з селян. Першим таким вчителем був Корніюк Антон Якович, який успішно закінчив церковно-приходську школу і навчався на вчительських курсах в Житомирі, а після їх закінчення повернувся в село і працював вчителем з 1900 по 1905 рік.
На початку XX століття в житті села відбуваються помітні зміни. Розширюються площі орних земель, вдосконалюються знаряддя праці, краще обробляється земля, збільшуються врожаї зернових. Порівняно швидко зростає населення села. За даними перепису 1906 року в Рудці-Козинській нараховувалося 89 дворів в яких мешкало 567 осіб.
Через швидкий приріст населення навіть розвиток агротехніки не завжди рятував селян від злиднів. Земельні наділи, що одержали селяни в результаті реформи, до кінця XIX початку XX століття були уже поділені між синами і внуками колишніх кріпаків. Появилися господарства, які володіли уже четвертою частиною наділу.
Унаслідок Столипінської реформи у 1909-1911 роках частина селян переселилася із Рудки-Козинської на хутори. Відбувається подальше розшарування селян, зростають куркульські господарства, формується сільський пролетаріат. Саме у цей час в основному завершується формування території села в його сучасних межах.
1914—1920 роки
Під час першої світової війни на території села відбувалися воєнні дії. Населення евакуювалось в Курську губернію. У 1915 році німці захопили село і спалили його. Із 89 дворів вціліло лише два. У червні 1916 року російські війська звільнили село від німецьких військ. Лінія фронту тоді проходила по річці Стохід, а в селі розташувалися російські війська.
Хвиля Жовтневого перевороту швидко донеслася до Волині. Вже у листопаді 1917 року полки 126 піхотної дивізії, що входила до складу 39 корпусу Особливої армії, під керівництвом більшовицького Воєнно-Революційного комітету на чолі з прапорщиком О. М. Дмитрієвим встановили у Луцьку і в окрузі Радянську владу. Одразу були обрані керівникі сільських рад, в Рудці-Козинській ним став житель села, вчитель — Корніюк Степан Якович.
Радянська окупація проіснувала у селі недовго, завадили її австро-угорські та німецькі війська, які пробули тут аж до кінця 1918 року. На весні 1919 року село зайняли війська Польської Республіки.
У серпні 1920 року радянська окупація знову повернулася у село завдяки частинам кінної армії Будьонного.
ІІ Річ Посполита
У жовтні 1920 року польські війська остаточно прогнали радянські війська.
На 30 вересня 1921 року в селі Рудка-Козинська було 98 дворів з населенням 556 чоловік.
У 1920 році в ряди КПЗУ вступили:
- Шпак Петро Семенович
- Корніюк Степан Якович
- Архипчук Олександр Степанович
- Дмитрук Филимон Миколайович
У 1923 році П. С. Шпак створив підпільну революційну групу, члени якої хотіли возз'єднатися із Радянською Україною. Учасники групи розповсюджували комуністичні листівки, літературу, вивішували червоні прапори на революційні свята. Учасники підтримували зв'язок з організаціями КПЗУ з села Доросині та з селища Голоби, звідки вони отримували листівки, літературу і вказівки про проведення революційної боротьби. Найактивнішими учасниками цієї групи були:
- Шпак Петро Семенович
- Корніюк Степан Якович
- Давидюк Варфоломій Лукашович
- Бурячук Володимир Олексійович та ін.
Учасники групи вели активні дії проти польської влади за що були неодноразово покарані.
У селі діяла чотирьохкласна школа, в розпорядженні якої була лише одна класна кімната. Навчання проводилось у дві зміни польською мовою. Українська мова була, але лише як предмет.
У 1936-1937 роках боротьба революційної групи досягла найбільшої гостроти. Селяни вимагали передачі їм землі без викупу і зменшення податків. В ніч на 1 травня 1937 року в селі було вивішено два червоні прапори. Польська поліція розпочала слідство, але виявити винуватців не вдалося, селяни не видали своїх односельчан. Поліція була змушена припинити слідство.
Друга світова війна
1 вересня 1939 року Німеччина розпочала окупацію Польщі.
17 вересня 1939 року Червона армія перейшла радянсько-польський кордон і приєднала ці землі до Радянської України.
У Рудці-Козинській знову створено радянську владу. Головою сільського виконавчого комітету селяни обрали П. С. Шпака, а секретарем — В. Л. Давидюка. Земельні володіння польських та німецьких колоністів, священика та дяка були конфісковані і передані бідним селянам.
У селі було відкрито крамницю державної торгівлі, де в наявності були: сіль, сірники, гас, мило, зошити, олівці, книги. Також було відкрито сільську бібліотеку та клуб.
Осінню 1939 року було відкрито семирічну школу в якій працювало 7 вчителів. Усі діти шкільного віку було зобов'язані ходити на заняття.
Весною 1940 року за державні гроші було розпочато будівництво семирічної школи на 240 учнів. Для будівництво було використано фундамент, який заклали поляки.
Вечорами на десятихатках проводилось навчання неписьменного дорослого населення. На 1941 рік неписемність в селі було повністю ліквідовано.
Весною 1941 року було вирішено організувати колгосп. До червня 1941 року чотири сім'ї подали заявки на вступ до колгоспу.
22 червня 1941 року Німеччина напала на Радянський Союз. 23 чоловіки із села пішли в діючу армію.
25 червня 1941 року село було окуповане німецькими військами.
Німецькі власті почали розправи над людьми, які були причетні до попередньої влади. Так Шпак П. С., Ващук М. Я., Романюк О. М. та інші були відпралені у Рожище де були піддані катуванню. У ніч з 15 на 16 липня 1941 року Шпак П. С. та Ващук М. Я. були розстріляні.
В першій половині липня 1943 року польський загін напав на село. В результаті цього було вбито 12 жителів і спалено 47 будинків.
За час німецької окупації було замучено 14 чоловік, одного вивезено до Німеччини, зруйновано 37 житлових будинків, 60 надвірних, відібрано 69 голів худоби, 55 свиней, десятки і сотні штук різної птиці. Загалом німці завдали збитків селу на суму 128338 карбованців.
2 березня 1944 року радянські війська ввійшли у Рудку-Козинську. Одразу почалася відбудова села.
Радянський період
Православний Свято-Троїцький храм в селі не закривався навіть в Радянські часи. З 1977 по 1990 року настоятелем храму був ієромонах, архімандрит Нифонт (Солодуха)(1948—2017), який завершив свій земний шлях Митрополитом Луцьким та Волинським.
Незалежна Україна
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 745 осіб, з яких 331 чоловік та 414 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 747 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,47 % |
російська | 0,40 % |
Постаті
- Хотимчук Євген Якович (* 1951) — український письменник, заслужений журналіст України.
Примітки
- Державний архів Житомирської області ф.159, оп.1, спр.97, арк.9
- A. Jabłonowski, «Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym», t.VIII, Warszawa, 1899
- Державний архів Житомирської області ф.159, оп.1, спр.97, арк.2
- Державний архів Житомирської області ф.159, оп.1, спр.97, арк.22
- В. А. Антонович, «Археологічна карта Волинської губернії» ст.54
- А.Братчиков, «Материалы для иследования Волынской губернии», вып.1, Житомир, 1868 год
- Державний архів Житомирської області ф.159, оп.1, спр.97, арк.7
- «Список землевладельцев и арендаторов Волынской губернии», Житомир, 1913, стор.126
- Державний архів Житомирської області ф.159, оп.1, спр.97, арк.6
- ЦДІА УРСР, ф.442, оп.299, спр.191, арк.19-20
- ЦДІА УРСР, ф.442, оп.299, спр.191, арк.22
- ЦДІА УРСР, ф.442, оп.299, спр.191, арк.23
- «Военное статистическое обозрение Волынской губернии. Луцкий уезд», Киев, 1887, ч.1, стор.56
- Зі спогадів старожила Семенюка Данила Трохимовича(записані до 1965 року)
- Державний архів Житомирської області ф.159, оп.1, спр.97, арк.3
- «Девятсотлетие православия на Волыни 992—1892», Житомир, 1892, стор.358
- Список населенных мест Волынской губернии. Волынский губернский статистический комитет, Житомир, 1906, № 683
- Зі спогадів старожила Степанюка Данила(Записані до 1965 року)
- ЦГВИА, ф.2290, оп.4, спр.2, арк.26
- Р. Н. Оксенюк, «1917 рік на Волині», «Радянська Волинь» за 26.11.1963 р.
- Зі спогадів Корніюка Степана Яковича
- Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej, Warszawa, 1923, stor.41
- Державний архів Волинської області, ф.46, оп.1, спр.3931
- ДАВО, ф.66,оп.4, спр.14, арк.141
- Зі спогадів Шпак Пелагеї Харитонівни(Записані до 1965 року)
- ДАВО, ф.66, оп.4, спр.14, арк.141
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
Література
- Ру́дка-Кози́нська // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.637
Посилання
- З історії села Рудка-Козинська. Олексій Бренчук
- Фільм про Владику Ніфонта «Батюшка»,2009 рік
- Проповідь Владики Ніфонта біля Бучинської Ікони Божої Матері,2008 рік
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rudka Kozinska selo v Ukrayini u Luckomu rajoni Volinskoyi oblasti centr Rudko Kozinskoyi silskoyi radi yakij pidporyadkovani sela Zalisci Kozin Uzhova Selo roztashovane v 9 km na pivnichnij zahid vid rajonnogo centru Naselennya stanovit 752 osib selo Rudka KozinskaKrayina UkrayinaOblast Volinska oblastRajon Luckij rajonRada Rudko Kozinska silska radaOsnovni daniZasnovane 1315Naselennya 752Plosha 0 236 km Gustota naselennya 3186 44 osib km Poshtovij indeks 45141Telefonnij kod 380 3368Geografichni daniGeografichni koordinati 50 56 18 pn sh 25 09 45 sh d 50 93833 pn sh 25 16250 sh d 50 93833 25 16250 Koordinati 50 56 18 pn sh 25 09 45 sh d 50 93833 pn sh 25 16250 sh d 50 93833 25 16250Serednya visota nad rivnem morya 187 mMisceva vladaAdresa radi 45141 Volinska obl Rozhishenskij r n s Rudka Kozinska vul CentralnaKartaRudka KozinskaRudka KozinskaMapaNazvaNazva sela vinikla vid togo sho na jogo pivnochi prostyaglisya veliki neprohidni bolota z pokladami zaliznoyi rudi chervono rudogo koloru Vid cogo i vinikla nazva sela Rudka yak jogo spochatku nazivali Shob vidrizniti jogo vid inshih sil sho mali taku zh nazvu stali lokalizuvati tim sho vono znahoditsya poblizu sela Kozin zvidki i vinikla nazva Rudka Kozinska IstoriyaVid Serednovichchya do 1795 roku Rudka Kozinska poselennya starodavnye Pershi jogo poselenci osili na pivnichno zahidnij chastini na gorbi de teper stoyit cerkva Pisemni dzherela svidchat sho v XV st Rudka Kozinska bula znachnim poselennyam Vona vzhe mala svoyu cerkvu do yakoyi buli pripisani dovkolishni sela Litopis Rudkivskogo prihodu pokazuye sho v jogo cerkvi zberigayetsya metrichna kniga zapisiv narodzhen i shlyubiv z 1499 roku U 1570 roci Rudka Kozinska nalezhala pomishikovi Tut todi narahovuvalosya 11 dvoriv z nih gorodnikiv 8 yaki ne mali polovih zemelnih nadiliv a zajmalis rudnim promislom Uzhe cherez 13 rokiv u 1583 roci kilkist dvoriv u seli zrosla do 14 za rahunok gorodnikiv Ce svidchit pro rozshirennya rudnogo promislu po virobnictvi zaliza U 1583 roci Rudka Kozinska znahodilasya v rukah orendarya Ya K Moski Rosijska imperiya Vnaslidok 3 go podilu Rechi Pospolitoyi 1795 roku Volin uvijshla do skladu Rosijskoyi imperiyi U bagatoh selah odrazu zminilisya vlasniki tak selo Rudka Kozinska stalo nalezhati knyazyu Voronickomu Pid chas Franko rosijskoyi vijni 1812 roku nedaleko na zahid vid sela vidbulasya bitva mizh rosijskimi i napoleonivskimi vijskami Francuzi buli rozbiti tomu voni vidstupili u selo Pozharki Polomani vozi poraneni koni ta inshe sporyadzhennya zabrali selyani V bitvi polyaglo bagato voyiniv pro ce svidchat 8 kurganiv sho znahodyatsya po shlyahu vid Rudki Kozinskoyi do sela Bashova Protyagom XIX stolittya dekilka raziv zminyuvalisya vlasniki Rudki Kozinskoyi Selo nalezhalo dvoryaninu Svecinskomu Gulevichu panni Yasinskij yaka peredala zemlyu nimeckim kolonistam Na pochatku XIX stolittya selyani Rudki Kozinskoyi zhili u tyazhkih pobutovih umovah Hati buli mali bez dimohodiv kurni Buduvali yih z vilhovih abo sosnovih kolod Vseredini primishennya stoyala grubka abo pich v stini bula dirka dlya vihodu dimu Pid chas palennya lyudina mogla lishe siditi shob dim buv nad golovoyu V cih budinkah razmom z lyudmi zhili takozh porosyata telyata i yagnyata a inkoli navit velika hudoba yaksho hvorila chi she shos take U 1831 ta 1854 rokah v seli lyutuvala holera Pomerlih hovali na okremih kladovishah bez trun Pomerli buli odyagnuti v toj odyag v yakomu yih zastala smert U ti chasi holeru sprijmali yak Bozhu karu i v niyake likuvannya ne virili u 1847 1848 rokah za selyanami Rudki Kozinskoyi bulo zakripleno 456 desyatin zemli Skasuvannya kriposnogo prava dalo poshtovh do rozvitku kapitalizmu i na seli Derev yane ralo bulo zamineno zaliznim plugom Polipshivsya obrobitok zemli i zbilshilosya virobnictvo zerna Krim zemlerobstva selyani zajmalisya teslyarstvom Choloviki robili kolesa posud a zhinki viroblyali riznogo rodu polotno Svoyi virobi i hlib selyani vivozili na rinok v Rozhishe Kovel abo Luck V rezultati sered naselennya roslo rozsharuvannya Chastina selyan vidpravlyayetsya v mista na zarobitki deyaki selyani rozbagatili z yakih pochala skladatisya silska verhivka voni mali svoyi molotarki viyalki sichkarni Zbilshilosya naselennya sela podorozhchala zemlya Vidbulisya zmini i u pobuti selyan Hati pochali buduvati z dimohodami grubki klasti iz cegli U bilshosti selyan v sadkah rosli vishni ta slivi tilki v kinci XIX stolittya zavdyaki nimeckim ta cheskim kolonistam v seli z yavilisya yabluni grushi gorihi i t d Na chas reformi v seli narahovuvalos 35 dvoriv z nih odin gorodnickij bez polovoyi zemli 123 revizki dushi Revizka dusha osoba zanesena v spisok dlya narahuvannya podushnoyi podati U 1861 roci v seli bula vidkrita cerkovno prihodska shkola Sluzhiteli cerkvi navchali uchniv chitati pisati rahuvati i znati zakon Bozhij Shkolu vidviduvali lishe hlopci Polske povstannya 1863 1864 rokiv spriyalo tomu sho carskij uryad pereglyanuv vzayemovidnosini mizh pomishikami ti selyanami Pravoberezhnoyi Ukrayini i vidav u lipni 1863 roku ukaz za yakim selyanam povertalas zahoplena pomishikami pislya 1848 roku zemlya Pislya ukazu selyanam Rudki Kozinskoyi bulo zbilsheno kilkist nadilnoyi zemli Rudenci otrimali na dvir po 15 desyatin zemli z yakoyi lishe polovina bula ornoyu Takozh uryad buv zmushenij znachno poniziti vikupni platezhi yakih selyani buli ne v zmozi platiti Pislya pridushennya polskogo povstannya zemlya Rudki Kozinskoyi sho nalezhala pomishikovi bula konfiskovana v kaznu U 1866 roci v seli stalasya pam yatna podiya za tri kilometri vid nogo nedaleko vid sela Uzhova vipadkovo bulo vidkrito velike dzherelo yake za nich zalilo vsyu navkolishnyu miscevist Nastupnogo dnya z velikim zusillyam vono bulo zakrite mishkami iz zemleyu U 1870 roci za dekilka kilometriv na pivnich vid sela bula prokladena zaliznici Kovel Kiyiv Vzhe u 1870 h rokah Starij lis sho prolyagav z pivdenno shidnoyi chastini sela buv virubanij lisopromislovcyami v osnovnomu cheskimi ta nimeckimi kolonistami Za rahunok cogo rozshirilas plosha ornoyi zemli V seli poyavilis zemelni volodinnya mirovogo suddi i mirovogo poserednika V kinci 1870 h rokah uryad podaruvav zemli Rudki Kozinskoyi rumunu Kistosturovu za uchast u Rosijsko tureckij vijni 1877 1878 rokiv v yakij vin vidznachivsya Vlasnik mayetku v yakomu narahovuvalos 323 desyatini zemli zhiv zimoyu v Akermani zaraz Bilgorod Dnistrovskij a litom priyizhdzhav u selo Gospodarstvo viv upravitel Chastinu zemli obroblyali selyani a chastinu shodenno najmani selyani i postijni najmiti Pomishik Kistosturov prodav zemli cherez bank meshkancyam sela vnaslidok revolyucijniogo ruhu u 1905 1907 rokah i viyihav u Rumuniyu U 1880 roci v Rudkivskomu prihodi bula strashna epidemiya vispi pomirali diti i dorosli bagato ditej zalishilosya slipimi U 1892 roci v cerkovno prihodskij shkoli navchalosya 32 hlopci Na toj chas pismennih na ves prihid yaki umili chitati i pisati bulo lishe cholovik 30 Cherez vidsutnist nalezhnoyi medicini v seli bula visoka dityacha smertnist Tak u 1893 roci v Rudkivskomu prihodi narodilosya 123 ditini z yakih 81 ditina pomerla Serednya trivalist zhittya todi stanovila 32 roki golovne bulo perezhiti pershi 5 rokiv zhittya V kinci XIX stolittya v seli Ministerstvom osviti bulo vidkrito dvoklasnu shkolu Spochatku uchitelyami v nij buli sini svyashenikiv a piznishe vihidci z selyan Pershim takim vchitelem buv Korniyuk Anton Yakovich yakij uspishno zakinchiv cerkovno prihodsku shkolu i navchavsya na vchitelskih kursah v Zhitomiri a pislya yih zakinchennya povernuvsya v selo i pracyuvav vchitelem z 1900 po 1905 rik Na pochatku XX stolittya v zhitti sela vidbuvayutsya pomitni zmini Rozshiryuyutsya ploshi ornih zemel vdoskonalyuyutsya znaryaddya praci krashe obroblyayetsya zemlya zbilshuyutsya vrozhayi zernovih Porivnyano shvidko zrostaye naselennya sela Za danimi perepisu 1906 roku v Rudci Kozinskij narahovuvalosya 89 dvoriv v yakih meshkalo 567 osib Cherez shvidkij pririst naselennya navit rozvitok agrotehniki ne zavzhdi ryatuvav selyan vid zlidniv Zemelni nadili sho oderzhali selyani v rezultati reformi do kincya XIX pochatku XX stolittya buli uzhe podileni mizh sinami i vnukami kolishnih kripakiv Poyavilisya gospodarstva yaki volodili uzhe chetvertoyu chastinoyu nadilu Unaslidok Stolipinskoyi reformi u 1909 1911 rokah chastina selyan pereselilasya iz Rudki Kozinskoyi na hutori Vidbuvayetsya podalshe rozsharuvannya selyan zrostayut kurkulski gospodarstva formuyetsya silskij proletariat Same u cej chas v osnovnomu zavershuyetsya formuvannya teritoriyi sela v jogo suchasnih mezhah 1914 1920 roki Pid chas pershoyi svitovoyi vijni na teritoriyi sela vidbuvalisya voyenni diyi Naselennya evakuyuvalos v Kursku guberniyu U 1915 roci nimci zahopili selo i spalili jogo Iz 89 dvoriv vcililo lishe dva U chervni 1916 roku rosijski vijska zvilnili selo vid nimeckih vijsk Liniya frontu todi prohodila po richci Stohid a v seli roztashuvalisya rosijski vijska Hvilya Zhovtnevogo perevorotu shvidko doneslasya do Volini Vzhe u listopadi 1917 roku polki 126 pihotnoyi diviziyi sho vhodila do skladu 39 korpusu Osoblivoyi armiyi pid kerivnictvom bilshovickogo Voyenno Revolyucijnogo komitetu na choli z praporshikom O M Dmitriyevim vstanovili u Lucku i v okruzi Radyansku vladu Odrazu buli obrani kerivniki silskih rad v Rudci Kozinskij nim stav zhitel sela vchitel Korniyuk Stepan Yakovich Radyanska okupaciya proisnuvala u seli nedovgo zavadili yiyi avstro ugorski ta nimecki vijska yaki probuli tut azh do kincya 1918 roku Na vesni 1919 roku selo zajnyali vijska Polskoyi Respubliki U serpni 1920 roku radyanska okupaciya znovu povernulasya u selo zavdyaki chastinam kinnoyi armiyi Budonnogo II Rich Pospolita U zhovtni 1920 roku polski vijska ostatochno prognali radyanski vijska Na 30 veresnya 1921 roku v seli Rudka Kozinska bulo 98 dvoriv z naselennyam 556 cholovik U 1920 roci v ryadi KPZU vstupili Shpak Petro Semenovich Korniyuk Stepan Yakovich Arhipchuk Oleksandr Stepanovich Dmitruk Filimon Mikolajovich U 1923 roci P S Shpak stvoriv pidpilnu revolyucijnu grupu chleni yakoyi hotili vozz yednatisya iz Radyanskoyu Ukrayinoyu Uchasniki grupi rozpovsyudzhuvali komunistichni listivki literaturu vivishuvali chervoni prapori na revolyucijni svyata Uchasniki pidtrimuvali zv yazok z organizaciyami KPZU z sela Dorosini ta z selisha Golobi zvidki voni otrimuvali listivki literaturu i vkazivki pro provedennya revolyucijnoyi borotbi Najaktivnishimi uchasnikami ciyeyi grupi buli Shpak Petro Semenovich Korniyuk Stepan Yakovich Davidyuk Varfolomij Lukashovich Buryachuk Volodimir Oleksijovich ta in Uchasniki grupi veli aktivni diyi proti polskoyi vladi za sho buli neodnorazovo pokarani U seli diyala chotirohklasna shkola v rozporyadzhenni yakoyi bula lishe odna klasna kimnata Navchannya provodilos u dvi zmini polskoyu movoyu Ukrayinska mova bula ale lishe yak predmet U 1936 1937 rokah borotba revolyucijnoyi grupi dosyagla najbilshoyi gostroti Selyani vimagali peredachi yim zemli bez vikupu i zmenshennya podatkiv V nich na 1 travnya 1937 roku v seli bulo vivisheno dva chervoni prapori Polska policiya rozpochala slidstvo ale viyaviti vinuvatciv ne vdalosya selyani ne vidali svoyih odnoselchan Policiya bula zmushena pripiniti slidstvo Druga svitova vijna 1 veresnya 1939 roku Nimechchina rozpochala okupaciyu Polshi 17 veresnya 1939 roku Chervona armiya perejshla radyansko polskij kordon i priyednala ci zemli do Radyanskoyi Ukrayini U Rudci Kozinskij znovu stvoreno radyansku vladu Golovoyu silskogo vikonavchogo komitetu selyani obrali P S Shpaka a sekretarem V L Davidyuka Zemelni volodinnya polskih ta nimeckih kolonistiv svyashenika ta dyaka buli konfiskovani i peredani bidnim selyanam U seli bulo vidkrito kramnicyu derzhavnoyi torgivli de v nayavnosti buli sil sirniki gas milo zoshiti olivci knigi Takozh bulo vidkrito silsku biblioteku ta klub Osinnyu 1939 roku bulo vidkrito semirichnu shkolu v yakij pracyuvalo 7 vchiteliv Usi diti shkilnogo viku bulo zobov yazani hoditi na zanyattya Vesnoyu 1940 roku za derzhavni groshi bulo rozpochato budivnictvo semirichnoyi shkoli na 240 uchniv Dlya budivnictvo bulo vikoristano fundament yakij zaklali polyaki Vechorami na desyatihatkah provodilos navchannya nepismennogo doroslogo naselennya Na 1941 rik nepisemnist v seli bulo povnistyu likvidovano Vesnoyu 1941 roku bulo virisheno organizuvati kolgosp Do chervnya 1941 roku chotiri sim yi podali zayavki na vstup do kolgospu 22 chervnya 1941 roku Nimechchina napala na Radyanskij Soyuz 23 choloviki iz sela pishli v diyuchu armiyu 25 chervnya 1941 roku selo bulo okupovane nimeckimi vijskami Nimecki vlasti pochali rozpravi nad lyudmi yaki buli prichetni do poperednoyi vladi Tak Shpak P S Vashuk M Ya Romanyuk O M ta inshi buli vidpraleni u Rozhishe de buli piddani katuvannyu U nich z 15 na 16 lipnya 1941 roku Shpak P S ta Vashuk M Ya buli rozstrilyani V pershij polovini lipnya 1943 roku polskij zagin napav na selo V rezultati cogo bulo vbito 12 zhiteliv i spaleno 47 budinkiv Za chas nimeckoyi okupaciyi bulo zamucheno 14 cholovik odnogo vivezeno do Nimechchini zrujnovano 37 zhitlovih budinkiv 60 nadvirnih vidibrano 69 goliv hudobi 55 svinej desyatki i sotni shtuk riznoyi ptici Zagalom nimci zavdali zbitkiv selu na sumu 128338 karbovanciv 2 bereznya 1944 roku radyanski vijska vvijshli u Rudku Kozinsku Odrazu pochalasya vidbudova sela Radyanskij period Pravoslavnij Svyato Troyickij hram v seli ne zakrivavsya navit v Radyanski chasi Z 1977 po 1990 roku nastoyatelem hramu buv iyeromonah arhimandrit Nifont Soloduha 1948 2017 yakij zavershiv svij zemnij shlyah Mitropolitom Luckim ta Volinskim Nezalezhna UkrayinaNaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 745 osib z yakih 331 cholovik ta 414 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 747 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 47 rosijska 0 40 PostatiHotimchuk Yevgen Yakovich 1951 ukrayinskij pismennik zasluzhenij zhurnalist Ukrayini PrimitkiDerzhavnij arhiv Zhitomirskoyi oblasti f 159 op 1 spr 97 ark 9 A Jablonowski Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym t VIII Warszawa 1899 Derzhavnij arhiv Zhitomirskoyi oblasti f 159 op 1 spr 97 ark 2 Derzhavnij arhiv Zhitomirskoyi oblasti f 159 op 1 spr 97 ark 22 V A Antonovich Arheologichna karta Volinskoyi guberniyi st 54 A Bratchikov Materialy dlya isledovaniya Volynskoj gubernii vyp 1 Zhitomir 1868 god Derzhavnij arhiv Zhitomirskoyi oblasti f 159 op 1 spr 97 ark 7 Spisok zemlevladelcev i arendatorov Volynskoj gubernii Zhitomir 1913 stor 126 Derzhavnij arhiv Zhitomirskoyi oblasti f 159 op 1 spr 97 ark 6 CDIA URSR f 442 op 299 spr 191 ark 19 20 CDIA URSR f 442 op 299 spr 191 ark 22 CDIA URSR f 442 op 299 spr 191 ark 23 Voennoe statisticheskoe obozrenie Volynskoj gubernii Luckij uezd Kiev 1887 ch 1 stor 56 Zi spogadiv starozhila Semenyuka Danila Trohimovicha zapisani do 1965 roku Derzhavnij arhiv Zhitomirskoyi oblasti f 159 op 1 spr 97 ark 3 Devyatsotletie pravoslaviya na Volyni 992 1892 Zhitomir 1892 stor 358 Spisok naselennyh mest Volynskoj gubernii Volynskij gubernskij statisticheskij komitet Zhitomir 1906 683 Zi spogadiv starozhila Stepanyuka Danila Zapisani do 1965 roku CGVIA f 2290 op 4 spr 2 ark 26 R N Oksenyuk 1917 rik na Volini Radyanska Volin za 26 11 1963 r Zi spogadiv Korniyuka Stepana Yakovicha Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej Warszawa 1923 stor 41 Derzhavnij arhiv Volinskoyi oblasti f 46 op 1 spr 3931 DAVO f 66 op 4 spr 14 ark 141 Zi spogadiv Shpak Pelageyi Haritonivni Zapisani do 1965 roku DAVO f 66 op 4 spr 14 ark 141 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 LiteraturaRu dka Kozi nska Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Volinska oblast I S Klimash golova redkolegiyi tomu 1970 747s S 637PosilannyaZ istoriyi sela Rudka Kozinska Oleksij Brenchuk Film pro Vladiku Nifonta Batyushka 2009 rik Propovid Vladiki Nifonta bilya Buchinskoyi Ikoni Bozhoyi Materi 2008 rik Ce nezavershena stattya z geografiyi Volinskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi