«Роман про Ренара», або «Роман про Лиса» (фр. «Roman de Renard») — анімалістичний французький епос про хитрого лиса Ренара, в якому завдяки алегорії та сатирі висвітлюються актуальні проблеми середньовічного життя.
«Роман про Ренара» | ||||
---|---|---|---|---|
"Roman de Renard" | ||||
Жанр | епос | |||
Автор | ||||
Мова | Давньофранцузька мова | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі |
Єдність твору визначається задумом створити у циклі оповідань картину звичаїв і законів феодального суспільства. До сприйняття алегоричної оповіді читача готує своєрідне попередження, що у творі йдеться про нові порядки, характерні для життя середньовічного міста. Герої й конфлікти нового епосу не схожі на те, що було представлено у картинах античного світу й описано у лицарських романах. Як давно минулі дні згадуються події, пов'язані з іменами Паріса з міфів та «Іліади», Трістана з лицарського роману. У жартівливому тоні автор обіцяє розповісти про війну, яку ведуть Ренар і Вовк. У кожному оповіданні йдеться про нові пригоди й витівки героя.
Стосунки між звірами у «Романі про Ренара» побудовані за зразком ієрархії станів у тогочасних європейських державах із тією ж системою соціальних відносин. Це створює можливість в алегоричній формі відтворити типові явища сучасного авторам суспільства. Правитель держави тварин — лев Нобль (Благородний) — оточений своїми васалами — зграєю хижаків, серед яких виділяються похмурий вовк Ізегрім із його ненаситною вовчихою, ненажера Ведмідь, лукавий кіт Тьєбо, тупий і боягузливий баран Белін, віслюк Бернар. Лис Ренар — уособлення свавілля, підступності, насильства. Витівки Ренара, безкарність його зухвалих учинків — свідчення того, що у суспільстві. панує право дужчого й нахабнішого. Ренар не боїться лева, знущається з чиновних і нечиновних звірів, але боїться простого селянина, бо він розумніший, здатний захистити себе. Авторитет його суддівських рішень визнають й інші звірі. У творі досить відчутно виявляються традиції народних казок про тварин.
Історія створення
Існують дві головні теорії походження оповідань про Лиса, з яких одна належить Поленові Парісу, а друга — Якову Ґріммові. П. Паріс вважав, що джерело французького «Роману про Лиса» було античне, а власне Езопові байки, що перейшли через школу до Франції та Німеччини. На думку ж Якова Ґрімма оповідання «Про Лиса» спільне всім народам, розвинулось із початку на німецькому ґрунті, а звідси було занесене в V столітті франками до Галлії. Докази його опираються на етимологію слів Renard та Isengrim, які можна пояснити тільки завдяки німецьким кореням. Renard або Reinhardt скорочення до Raginhart, а ragin у ґотській мові означає — рада ; звідси повстає Rein-hart — муж ради ; Seigneur de conseil, як називається лис в одній із частин роману. Так само Isengrim означає чоловіка, що ріже залізо, або взагалі лютого, жорстокого.
Занесені з Німеччини до Франції оповідання про Лиса, були самостійно оброблені й мали дуже широке розповсюдження. Повний цикл оповідань про Лиса містить у собі 120.000 віршів, із них на долю Франції належить майже 90.000. Французький роман «Про Лиса» складається з праці декількох авторів, що жили в різні епохи (від XII до XIV ст.). Одним із них, ймовірно, був невідомий поет П'єр із Сен-Клу. Подібно середньовіковим ґотицьким соборам, що будувалися на громадські гроші впродовж кількох століть, «Роман про Ренара» зростав поволі й був доведений до кінця тільки в другій половині XIV в.
Сюжет
Всі оповідання та епізоди з різних «частин» роману можна звести до чотирьох груп, або «гілок». Перша група — старий Лис (Anciet Renart), що належить до кінця XII або до початку XIII cт. Про популярність Лиса можна догадуватися з того, що попівство замість зображень Божої Матері та святих оздоблювало свої кімнати малюнками про пригоди Лиса. Коронування Лиса (Le Couronnement de Renard та Renard de Nouvel) належать до XIII cт., а остання група під назвою Renard de Contrefait, тобто переробка старого роману про Лиса, виникла в XIV ст.
Старий Лис
Головна думка, що в'яже безліч епізодів роману, це боротьба Лиса, як представника розуму, хитрощів, вигадливості, з вовком Ізенґрімом, представником грубої фізичної сили та жорстокості. Причиною цієї боротьби стає злочинне кохання Ренара до вовчиці, жінки Ізенґріма. Палаючи помстою до свого ворога Ізенґрім подав скаргу цареві звірів Леву (Noble). Лев збирає увесь свій двір. Тут є і Медвідь (Brun), найближчий порадник короля, і шляхетний вельможа Леопард (Flapel), до жінки котрого залицяється Лев, і придворний проповідник Осел і Півень (Chanteclaire), тамбурмажор царського війська, та інші. Не явився лише обвинувачений, який замкнувся у своїй Фортеці (Malpertuis), сподіваючись, що буря мине його. На раді всі висловлюються за Лиса, тому Ізенґрімова справа здається програною. Але ось з'являється процесія, що складається з чотирьох півнів та чотирьох курок, котрі везуть на жалібному возі тіло Курки, що не давно була задушена Ренаром. Обурений тим новим злочином Лиса Лев обіцяє на страх іншим покарати його. Курку урочисто ховають і незабаром над її могилою починають робитися чудеса.
Згідно з середньовічними звичаями справа Лиса з Вовком повинна розв'язатися божим судом, тобто поєдинком. Баранові звелено перед поєдинком висповідати ворогів. Вовк виходить на сцену з настовбурченою шерстю, з очима налитими кров'ю. Лис по раді свого розумного приятеля поголився і вимазав усе своє тіло маслом. У бою Лис додержується тактики Гораціїв у їхній бійці з Кураціями; бажаючи звеселити Вовка, він тікає від нього; Вовк ніяк не може схопити його зубами, а коли Вовк падає знесилений на землю, Лис підбігає і починає його гризти. Перемога схилялася вже на бік Лиса, коли Ізенґріму пощастило одного разу схопити Лиса за лапу. Лис падає зомлілий від болю; його признано переможеним, а що сам Бог очевидячки проти нього, то його засуджено повісити. Смертельний вирок над Лисом запевне був би виконаний, як би на світі не було ченців. Вони випрошують у царя помилування, аби Лис пішов у ченці й замолив свої гріхи. Лис згоджується, вдягає чернечу рясу, в день дивує ченців своєю покірністю та набожністю, а в ночі краде кури. Злапаного на шкоді його відлучають від церкви та виганяють із монастиря.
Ренар повертається до свого замку і знов починає свої свавільства, від яких приходиться солоно його сусідам ; вони скаржаться Левові, який зі своїми васалами облягає замок Лиса, але знесилений довгою облогою замиряється з Ренаром, усе прощає йому і навіть приймає його до себе на службу. Незабаром Ренар стає царевим фаворитом і одержує нагороди. Інший жив би та жив у шанобі та багатстві, але не така вдача Лиса. Він не може прожити й одного дня, аби не викинути якоїсь штуки. Так напр. одного разу він прикинувся мертвим. З цього приводу весь двір зодягся в жалобу; Ослові наказано виголосити промову небіжчикові ; ця промова — взірцева пародія на подібні промови того часу. Осел вихвалює святе життя померлого, порівнює його вчинки з учинками апостолів, згадує також залицяння його до королевої й прохає Лева вибачити йому. Нарешті, коли небіжчика вже збираються спустити в яму, Ренар відживає і душить півня, що наблизився до нього з кадилом. Замордованого півня зараховують у ряди мучеників; на його могилі робляться чудеса. Ренар в одязі богомольця приходить до царя з покорою й обіцяє спокутувати свої гріхи подорожжю у святу землю. Цар дає на це згоду. Опинившись за ворітьми Лис скидає з себе одежу богомольця, регочеться і душить Зайця, що зустрівся на шляху.
Коронування Лиса
У «Короновані Лиса» розповідається, як Лис досягнув престолу. Замисливши цю грандіозну витівку, Лис перед тим іде до монастиря і навчає ченців своїх лисячих хитрощів (renardie). Дізнавшись про те, що Лев хворий, Лис приходить до нього в одязі ченця-сповідальника; він прохає царя думати не тільки про свою душу, але і про долю царства доказуючи, що престол мусить дістатися не найсильнішому, як то робилося раніше, а найхитрішому, бо тепер настав такий час, що тільки й можна жити хитрощами. Здивований розумними речами Лиса Лев заповідає свій престол йому. Досягнувши престолу, Ренар гадає перш за все про те, щоб здобути народну любов; він відмовляється від подарунків, які йому приносять, хоч рівночасно наказує жінці брати їх у задніх дверях.
Щоб здобути славу благочестивого ченця Ренар влаштовує похід у святу землю; повернувшись звідти він править мудро, общипує своїх підданих поволі, тому всі залишаються задоволені. Сам папа закликає його до Риму і вчиться у нього великої науки, життєвої мудрості (la renardie). Щодо внутрішнього змісту, ця частина роману значно відрізняється від першої; в ній менше простоти, але більше нахилу до сатири та моралізації.
Новий Лис
У цій частині з'являється на сцену новий елемент — алегорія, що свідчить про те, що часи безпосередньої творчості минули, і місце її зайняла штучність та тенденційність. Тут оповідання про пригоди Лиса відіграє другорядну роль; фантазія авторова до того вичерпана, що він не здатний вигадати ніякої нової витівки Ренара й обробляє старі мотиви. Оповідання часто переривається довгими міркуваннями, в яких автор намагається показати свою вченість. У цій частині Ренар репрезентує собою втілення зла, що панує у світі. Він захищається від Лева не в замку, а в алегоричному кораблі, що наповнений гріхами та пороками. Проти цього корабля Лев спроваджує ковчег, на якому замість вояків займають місце різні чесноти. Під час перемир'я Лев відвідує корабель Ренара; цей корабель здається йому таким зручним, що він лишається на ньому назавжди. Відтоді Ренар панує над світом. Ченці роблять його великим містром своїх орденів, але Ренар бере під свою опіку тільки йоанітів та тамплієрів. Ця деталь свідчить, що третя частина написана за часів Пилипа Вродливого, що вів боротьбу з тамплієрами.
Ренар перероблений
Ця частина найбільша і містить у собі майже 50.000 віршів. Вона визначається штучністю, помітною ще в Renard de Nouvel, але тон її ще більш похмурний. Автор її дотикався таких речей, яких не наважувалися торкатись його попередники. Тут зокрема розповідається про те, як Ренар висвятив Вовка на попа і як той вів службу. Загалом «Роман про Лиса», це дуже гостра сатира на весь середньовіковий лад життя: королівська влада, лицарство, подорожі до св. міст, божі суди, чернецькі ордени, нарешті сам папа, все те виводиться на посміх; над усім тим панують хитрощі, репрезентантом яких являється Лис. Роман про Лиса знаменує собою наближення кінця феодального устрою з його звичаями та інституціями та настання нового часу, епохи буржуазії, коли хитрощі та витівки будуть панувати над світом, коли спільними зусиллями королівської влади з одного боку, а буржуазії з другого буде завдано феодалізму удар, від якого він ніколи вже не очуняє.
Наступник Ренара — лис Микита
«Роман про Ренара» здобув загальноєвропейську популярність. Переробки творів про Лиса відомі у багатьох європейських літературах Середньовіччя. Мотиви цього сюжету розробляв І. Франко у творі «Лис Микита». У статті «Хто такий „Лис Микита“ і звідки родом?» Франко зробив короткий огляд виникнення й поширення мотивів про хитрого лиса у світовій літературі, починаючи з часів, коли «в старім Вавилоні оповідання про звірів дуже подібні до наших байок… списувано на глиняних табличках», і до того часу, коли, воюючи «за святий хрест», християни спілкувалися з різними народами, "попереймали від них велику силу оповідань та байок… списували їх, перероблювали, сплітали до купи зі своїми власними, і так повстала в Європі величезна сила гарних повістей та поем, що довгі роки були духовним кормом наших прадідів і ще й досі не перестали нам подобатися. От тоді-то була зложена й наша повість про «Лиса Микиту». Розкриваючи свої принципи переробки художнього твору іноземної літератури, розуміння того, як зробити його надбанням іншої національної культури, Іван Франко визначив завдання, які стали головними вимогами з сучасній теорії художнього перекладу:
«Я бажав не перекласти, а переробити стару повість про лиса, зробити ЇЇ нашим народним добром, надати їй нашу національну подобу. Я, так сказати, на чужий, позичений рисунок накладав наші кольори». |
Про те, як блискуче реалізовано поставлене митцем завдання, свідчать фрагменти його твору, в яких у віршованій формі змальовано ті ж ситуації, що складають українську народну казку, зокрема, про те, як Лис вчив Вовка рибу ловити. У Пісні першій оповідається про те, як Лис побачив чоловіка, що їхав із рибою на торг:
Відома за казкою ситуація, коли Вовк ловив рибу в ополонці, у Франка відбувається з вовчицею. У Пісні одинадцятій твору «Лис Микита» розповідається, як Лис переконав Вовчицю, що, послухавши його, вона наловить багато риби. Він таким «щирим чинився», Що повірила вона:
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Roman pro Renara abo Roman pro Lisa fr Roman de Renard animalistichnij francuzkij epos pro hitrogo lisa Renara v yakomu zavdyaki alegoriyi ta satiri visvitlyuyutsya aktualni problemi serednovichnogo zhittya Roman pro Renara Roman de Renard Zhanr eposAvtorMova Davnofrancuzka mova Cej tvir u Vikishovishi Yednist tvoru viznachayetsya zadumom stvoriti u cikli opovidan kartinu zvichayiv i zakoniv feodalnogo suspilstva Do sprijnyattya alegorichnoyi opovidi chitacha gotuye svoyeridne poperedzhennya sho u tvori jdetsya pro novi poryadki harakterni dlya zhittya serednovichnogo mista Geroyi j konflikti novogo eposu ne shozhi na te sho bulo predstavleno u kartinah antichnogo svitu j opisano u licarskih romanah Yak davno minuli dni zgaduyutsya podiyi pov yazani z imenami Parisa z mifiv ta Iliadi Tristana z licarskogo romanu U zhartivlivomu toni avtor obicyaye rozpovisti pro vijnu yaku vedut Renar i Vovk U kozhnomu opovidanni jdetsya pro novi prigodi j vitivki geroya Stosunki mizh zvirami u Romani pro Renara pobudovani za zrazkom iyerarhiyi staniv u togochasnih yevropejskih derzhavah iz tiyeyu zh sistemoyu socialnih vidnosin Ce stvoryuye mozhlivist v alegorichnij formi vidtvoriti tipovi yavisha suchasnogo avtoram suspilstva Pravitel derzhavi tvarin lev Nobl Blagorodnij otochenij svoyimi vasalami zgrayeyu hizhakiv sered yakih vidilyayutsya pohmurij vovk Izegrim iz jogo nenasitnoyu vovchihoyu nenazhera Vedmid lukavij kit Tyebo tupij i boyaguzlivij baran Belin vislyuk Bernar Lis Renar uosoblennya svavillya pidstupnosti nasilstva Vitivki Renara bezkarnist jogo zuhvalih uchinkiv svidchennya togo sho u suspilstvi panuye pravo duzhchogo j nahabnishogo Renar ne boyitsya leva znushayetsya z chinovnih i nechinovnih zviriv ale boyitsya prostogo selyanina bo vin rozumnishij zdatnij zahistiti sebe Avtoritet jogo suddivskih rishen viznayut j inshi zviri U tvori dosit vidchutno viyavlyayutsya tradiciyi narodnih kazok pro tvarin Istoriya stvorennyaIsnuyut dvi golovni teoriyi pohodzhennya opovidan pro Lisa z yakih odna nalezhit Polenovi Parisu a druga Yakovu Grimmovi P Paris vvazhav sho dzherelo francuzkogo Romanu pro Lisa bulo antichne a vlasne Ezopovi bajki sho perejshli cherez shkolu do Franciyi ta Nimechchini Na dumku zh Yakova Grimma opovidannya Pro Lisa spilne vsim narodam rozvinulos iz pochatku na nimeckomu grunti a zvidsi bulo zanesene v V stolitti frankami do Galliyi Dokazi jogo opirayutsya na etimologiyu sliv Renard ta Isengrim yaki mozhna poyasniti tilki zavdyaki nimeckim korenyam Renard abo Reinhardt skorochennya do Raginhart a ragin u gotskij movi oznachaye rada zvidsi povstaye Rein hart muzh radi Seigneur de conseil yak nazivayetsya lis v odnij iz chastin romanu Tak samo Isengrim oznachaye cholovika sho rizhe zalizo abo vzagali lyutogo zhorstokogo Zaneseni z Nimechchini do Franciyi opovidannya pro Lisa buli samostijno obrobleni j mali duzhe shiroke rozpovsyudzhennya Povnij cikl opovidan pro Lisa mistit u sobi 120 000 virshiv iz nih na dolyu Franciyi nalezhit majzhe 90 000 Francuzkij roman Pro Lisa skladayetsya z praci dekilkoh avtoriv sho zhili v rizni epohi vid XII do XIV st Odnim iz nih jmovirno buv nevidomij poet P yer iz Sen Klu Podibno serednovikovim gotickim soboram sho buduvalisya na gromadski groshi vprodovzh kilkoh stolit Roman pro Renara zrostav povoli j buv dovedenij do kincya tilki v drugij polovini XIV v SyuzhetSerednovichna miniatyura Vsi opovidannya ta epizodi z riznih chastin romanu mozhna zvesti do chotiroh grup abo gilok Persha grupa starij Lis Anciet Renart sho nalezhit do kincya XII abo do pochatku XIII ct Pro populyarnist Lisa mozhna dogaduvatisya z togo sho popivstvo zamist zobrazhen Bozhoyi Materi ta svyatih ozdoblyuvalo svoyi kimnati malyunkami pro prigodi Lisa Koronuvannya Lisa Le Couronnement de Renard ta Renard de Nouvel nalezhat do XIII ct a ostannya grupa pid nazvoyu Renard de Contrefait tobto pererobka starogo romanu pro Lisa vinikla v XIV st Starij Lis Golovna dumka sho v yazhe bezlich epizodiv romanu ce borotba Lisa yak predstavnika rozumu hitroshiv vigadlivosti z vovkom Izengrimom predstavnikom gruboyi fizichnoyi sili ta zhorstokosti Prichinoyu ciyeyi borotbi staye zlochinne kohannya Renara do vovchici zhinki Izengrima Palayuchi pomstoyu do svogo voroga Izengrim podav skargu carevi zviriv Levu Noble Lev zbiraye uves svij dvir Tut ye i Medvid Brun najblizhchij poradnik korolya i shlyahetnij velmozha Leopard Flapel do zhinki kotrogo zalicyayetsya Lev i pridvornij propovidnik Osel i Piven Chanteclaire tamburmazhor carskogo vijska ta inshi Ne yavivsya lishe obvinuvachenij yakij zamknuvsya u svoyij Forteci Malpertuis spodivayuchis sho burya mine jogo Na radi vsi vislovlyuyutsya za Lisa tomu Izengrimova sprava zdayetsya progranoyu Ale os z yavlyayetsya procesiya sho skladayetsya z chotiroh pivniv ta chotiroh kurok kotri vezut na zhalibnomu vozi tilo Kurki sho ne davno bula zadushena Renarom Oburenij tim novim zlochinom Lisa Lev obicyaye na strah inshim pokarati jogo Kurku urochisto hovayut i nezabarom nad yiyi mogiloyu pochinayut robitisya chudesa Zgidno z serednovichnimi zvichayami sprava Lisa z Vovkom povinna rozv yazatisya bozhim sudom tobto poyedinkom Baranovi zveleno pered poyedinkom vispovidati vorogiv Vovk vihodit na scenu z nastovburchenoyu sherstyu z ochima nalitimi krov yu Lis po radi svogo rozumnogo priyatelya pogolivsya i vimazav use svoye tilo maslom U boyu Lis doderzhuyetsya taktiki Goraciyiv u yihnij bijci z Kuraciyami bazhayuchi zveseliti Vovka vin tikaye vid nogo Vovk niyak ne mozhe shopiti jogo zubami a koli Vovk padaye znesilenij na zemlyu Lis pidbigaye i pochinaye jogo grizti Peremoga shilyalasya vzhe na bik Lisa koli Izengrimu poshastilo odnogo razu shopiti Lisa za lapu Lis padaye zomlilij vid bolyu jogo priznano peremozhenim a sho sam Bog ochevidyachki proti nogo to jogo zasudzheno povisiti Smertelnij virok nad Lisom zapevne buv bi vikonanij yak bi na sviti ne bulo chenciv Voni viproshuyut u carya pomiluvannya abi Lis pishov u chenci j zamoliv svoyi grihi Lis zgodzhuyetsya vdyagaye chernechu ryasu v den divuye chenciv svoyeyu pokirnistyu ta nabozhnistyu a v nochi krade kuri Zlapanogo na shkodi jogo vidluchayut vid cerkvi ta viganyayut iz monastirya Renar povertayetsya do svogo zamku i znov pochinaye svoyi svavilstva vid yakih prihoditsya solono jogo susidam voni skarzhatsya Levovi yakij zi svoyimi vasalami oblyagaye zamok Lisa ale znesilenij dovgoyu oblogoyu zamiryayetsya z Renarom use proshaye jomu i navit prijmaye jogo do sebe na sluzhbu Nezabarom Renar staye carevim favoritom i oderzhuye nagorodi Inshij zhiv bi ta zhiv u shanobi ta bagatstvi ale ne taka vdacha Lisa Vin ne mozhe prozhiti j odnogo dnya abi ne vikinuti yakoyis shtuki Tak napr odnogo razu vin prikinuvsya mertvim Z cogo privodu ves dvir zodyagsya v zhalobu Oslovi nakazano vigolositi promovu nebizhchikovi cya promova vzirceva parodiya na podibni promovi togo chasu Osel vihvalyuye svyate zhittya pomerlogo porivnyuye jogo vchinki z uchinkami apostoliv zgaduye takozh zalicyannya jogo do korolevoyi j prohaye Leva vibachiti jomu Nareshti koli nebizhchika vzhe zbirayutsya spustiti v yamu Renar vidzhivaye i dushit pivnya sho nablizivsya do nogo z kadilom Zamordovanogo pivnya zarahovuyut u ryadi muchenikiv na jogo mogili roblyatsya chudesa Renar v odyazi bogomolcya prihodit do carya z pokoroyu j obicyaye spokutuvati svoyi grihi podorozhzhyu u svyatu zemlyu Car daye na ce zgodu Opinivshis za voritmi Lis skidaye z sebe odezhu bogomolcya regochetsya i dushit Zajcya sho zustrivsya na shlyahu Koronuvannya Lisa U Koronovani Lisa rozpovidayetsya yak Lis dosyagnuv prestolu Zamislivshi cyu grandioznu vitivku Lis pered tim ide do monastirya i navchaye chenciv svoyih lisyachih hitroshiv renardie Diznavshis pro te sho Lev hvorij Lis prihodit do nogo v odyazi chencya spovidalnika vin prohaye carya dumati ne tilki pro svoyu dushu ale i pro dolyu carstva dokazuyuchi sho prestol musit distatisya ne najsilnishomu yak to robilosya ranishe a najhitrishomu bo teper nastav takij chas sho tilki j mozhna zhiti hitroshami Zdivovanij rozumnimi rechami Lisa Lev zapovidaye svij prestol jomu Dosyagnuvshi prestolu Renar gadaye persh za vse pro te shob zdobuti narodnu lyubov vin vidmovlyayetsya vid podarunkiv yaki jomu prinosyat hoch rivnochasno nakazuye zhinci brati yih u zadnih dveryah Shob zdobuti slavu blagochestivogo chencya Renar vlashtovuye pohid u svyatu zemlyu povernuvshis zvidti vin pravit mudro obshipuye svoyih piddanih povoli tomu vsi zalishayutsya zadovoleni Sam papa zaklikaye jogo do Rimu i vchitsya u nogo velikoyi nauki zhittyevoyi mudrosti la renardie Shodo vnutrishnogo zmistu cya chastina romanu znachno vidriznyayetsya vid pershoyi v nij menshe prostoti ale bilshe nahilu do satiri ta moralizaciyi Novij Lis Novij Lis U cij chastini z yavlyayetsya na scenu novij element alegoriya sho svidchit pro te sho chasi bezposerednoyi tvorchosti minuli i misce yiyi zajnyala shtuchnist ta tendencijnist Tut opovidannya pro prigodi Lisa vidigraye drugoryadnu rol fantaziya avtorova do togo vicherpana sho vin ne zdatnij vigadati niyakoyi novoyi vitivki Renara j obroblyaye stari motivi Opovidannya chasto pererivayetsya dovgimi mirkuvannyami v yakih avtor namagayetsya pokazati svoyu vchenist U cij chastini Renar reprezentuye soboyu vtilennya zla sho panuye u sviti Vin zahishayetsya vid Leva ne v zamku a v alegorichnomu korabli sho napovnenij grihami ta porokami Proti cogo korablya Lev sprovadzhuye kovcheg na yakomu zamist voyakiv zajmayut misce rizni chesnoti Pid chas peremir ya Lev vidviduye korabel Renara cej korabel zdayetsya jomu takim zruchnim sho vin lishayetsya na nomu nazavzhdi Vidtodi Renar panuye nad svitom Chenci roblyat jogo velikim mistrom svoyih ordeniv ale Renar bere pid svoyu opiku tilki joanitiv ta tampliyeriv Cya detal svidchit sho tretya chastina napisana za chasiv Pilipa Vrodlivogo sho viv borotbu z tampliyerami Renar pereroblenij Cya chastina najbilsha i mistit u sobi majzhe 50 000 virshiv Vona viznachayetsya shtuchnistyu pomitnoyu she v Renard de Nouvel ale ton yiyi she bilsh pohmurnij Avtor yiyi dotikavsya takih rechej yakih ne navazhuvalisya torkatis jogo poperedniki Tut zokrema rozpovidayetsya pro te yak Renar visvyativ Vovka na popa i yak toj viv sluzhbu Zagalom Roman pro Lisa ce duzhe gostra satira na ves serednovikovij lad zhittya korolivska vlada licarstvo podorozhi do sv mist bozhi sudi chernecki ordeni nareshti sam papa vse te vivoditsya na posmih nad usim tim panuyut hitroshi reprezentantom yakih yavlyayetsya Lis Roman pro Lisa znamenuye soboyu nablizhennya kincya feodalnogo ustroyu z jogo zvichayami ta instituciyami ta nastannya novogo chasu epohi burzhuaziyi koli hitroshi ta vitivki budut panuvati nad svitom koli spilnimi zusillyami korolivskoyi vladi z odnogo boku a burzhuaziyi z drugogo bude zavdano feodalizmu udar vid yakogo vin nikoli vzhe ne ochunyaye Nastupnik Renara lis Mikita Roman pro Renara zdobuv zagalnoyevropejsku populyarnist Pererobki tvoriv pro Lisa vidomi u bagatoh yevropejskih literaturah Serednovichchya Motivi cogo syuzhetu rozroblyav I Franko u tvori Lis Mikita U statti Hto takij Lis Mikita i zvidki rodom Franko zrobiv korotkij oglyad viniknennya j poshirennya motiviv pro hitrogo lisa u svitovij literaturi pochinayuchi z chasiv koli v starim Vaviloni opovidannya pro zviriv duzhe podibni do nashih bajok spisuvano na glinyanih tablichkah i do togo chasu koli voyuyuchi za svyatij hrest hristiyani spilkuvalisya z riznimi narodami poperejmali vid nih veliku silu opovidan ta bajok spisuvali yih pereroblyuvali splitali do kupi zi svoyimi vlasnimi i tak povstala v Yevropi velichezna sila garnih povistej ta poem sho dovgi roki buli duhovnim kormom nashih pradidiv i she j dosi ne perestali nam podobatisya Ot todi to bula zlozhena j nasha povist pro Lisa Mikitu Rozkrivayuchi svoyi principi pererobki hudozhnogo tvoru inozemnoyi literaturi rozuminnya togo yak zrobiti jogo nadbannyam inshoyi nacionalnoyi kulturi Ivan Franko viznachiv zavdannya yaki stali golovnimi vimogami z suchasnij teoriyi hudozhnogo perekladu Ya bazhav ne pereklasti a pererobiti staru povist pro lisa zrobiti YiYi nashim narodnim dobrom nadati yij nashu nacionalnu podobu Ya tak skazati na chuzhij pozichenij risunok nakladav nashi kolori Pro te yak bliskuche realizovano postavlene mitcem zavdannya svidchat fragmenti jogo tvoru v yakih u virshovanij formi zmalovano ti zh situaciyi sho skladayut ukrayinsku narodnu kazku zokrema pro te yak Lis vchiv Vovka ribu loviti U Pisni pershij opovidayetsya pro te yak Lis pobachiv cholovika sho yihav iz riboyu na torg Ot mij zisk promoviv stiha Vzyav Mikitu za hvostinu Ta j na viz mizh ribu kinuv Siv i yide v dobrij chas A Mikita toj pronoza Nu zh metati ribi z voza Vidoma za kazkoyu situaciya koli Vovk loviv ribu v opolonci u Franka vidbuvayetsya z vovchiceyu U Pisni odinadcyatij tvoru Lis Mikita rozpovidayetsya yak Lis perekonav Vovchicyu sho posluhavshi jogo vona nalovit bagato ribi Vin takim shirim chinivsya Sho povirila vona Pokvapno na lid prisila V opolonku hvist vstromila Ta j derzhit derzhit durna Lise kazhe shos shipaye Cit to riba tak hapaye A to hvist hapav moroz Primitki Kirilyuk Z V Literatura Serednovichchya Harkiv Ranok 2003 Yesipovich st 99 Mikola Storozhenko 1905 s 91 Kirilyuk Z V Literatura Serednovichchya Harkiv Ranok 2003 Ivan FRANKO LIS MIKITA http abetka ukrlife org Div takozh Serednovichna Franciya Trikster Dzherela Kirilyuk Z V 2003 Literatura serednovichchya Posibnik dlya vchitelya Harkiv Vesta Vidavnictvo Ranok Mikola Storozhenko Naris istoriyi Zahidno Evropejskoyi lyiteraturi do kincya XVIII viku L Ukrayinsko ruska vidavnicha spilka 1905 381 s Yesipovich K P Kognitivnij pidhid u doslidzhenni serednovichnogo narativu na materiali pam yatki francuzkogo animalistichnogo eposu Roman pro lisa Naukovij visnik Mizhnarodnogo gumanitarnogo universitetu Seriya Filologiya 13 2014 99 101 Posilannya Roman pro Lisa Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 347