Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ризько Орловська залізниця казенна залізниця в Російській імперії В управлінні залізниці перебували лінії на території Л

Ризько-Орловська залізниця

Ризько-Орловська залізниця

Ризько-Орловська залізниця — казенна залізниця в Російській імперії. В управлінні залізниці перебували лінії на території Ліфляндської, Вітебської, Курляндської, Ковенської, Могильовської, Смоленської та Орловської губерній. Залізниця сполучала центральні райони Росії з портами на Балтійському морі у Ризі та Лібаві.

Ризько-Орловська залізниця
image
Дінабурзький вокзал у Ризі
Типзалізнична лінія
Статусрозформована
Штаб-квартираimage Латвія, Рига
Роки функціонування1895—1918
Країнаimage Російська імперія →
image Білорусь/image Литва/image Латвія →
image Білоруська РСР →
image Білорусь/image Литва/image Латвія
Експлуатаційна довжина колій1546,7 км
Ширина колії1520 мм

Історія

Передумови

З розвитком капіталізму в Росії зростала потреба як у внутрішніх перевезеннях, так і в експортних. Переправлення вантажів за кордон йшла через порти на Балтійському морі, куди вони доставлялися річковим транспортом та змішаними способами, що робило її досить витратними. Тому вища влада ухвалила рішення про спорудження мережі залізниць, яким займалося Головне управління шляхів сполучення та публічних будівель, очолюване з 1855 року генералом від інфантерії Костянтин Чевкін.

Генерал-губернатор Риги (1848—1861), князь Олександр Суворов у 1856 році представив імператору Олександру II доповідну записку з обґрунтуванням доцільності проєктування залізничної магістралі від Риги до Даугавпілс, щоб уникнути проблем з судноплавством, що виникали на Західній Двіні на ділянці від Якобштадта до Кокенсгаузена, на той час річковий шлях був основним маршрутом для вантажів для Ризького порту. Костянтин Чевкін поставив на записці резолюцію: «...для Росії, як для держави переважно землеробської, вельми важливо по можливості здешевити доставлення хліба до балтійських портів».

23 січня 1858 року Олександр II затвердив Статут Товариства Ризько-Дінабурзької залізниці. Будівельні роботи на першій в Прибалтиці залізниці почалися 8 травня 1858 року, коли генерал-губернатор Риги Олександр Суворов заклав перший камінь в будівлю першого Ризького вокзалу, після проведеного молебню та водосвячення.

Будівництво ліній

Для керівництва будівництвом уряд Російської імперії запросив до Ліфляндії англійських інженерів, замовивши перші рейки і обладнання у британської компанії «Weardale Iron Company». Будівництво було поділено на чотири дільниці: інженер Гонінгс відповідав за дистанцію від Риги до 40-ї версти (приблизно 43-й км), надалі до 94-ї версти будував інженер Вільямс, до 145-ї версти — Біддер і за останню дільницю відповідав Гуттон.

В 1858—1861 роках товариством Ризько-Дінабурзької залізниці була побудована лінія Рига — Дінабург (завдовжки 217 км), рух якою офіційно було відкрито 25 вересня 1861 року.

5 жовтня 1866 року відкрита лінія від Дінабурга до Вітебська, 10 жовтня 1868 році — лінія від Вітебська до Рославля, а також побудовані лінії:

Експлуатація залізниці

Управління залізниці утворено 1895 року, в результаті об'єднання Ризько-Двінської, Двінсько-Вітебської та Орловсько-Вітебської залізниць. Казенна залізниця прокладена територією Ліфляндської, Вітебської, Курляндської, Ковенської, Могильовської, Смоленської, Орловської губерній, що сполучила центральну частину Росії з балтійськими морськими портами Риги та Лібави для експортного постачання хлібних вантажів та лісоматеріалів.

Залізниця здійснювала великі експортні перевезення вантажів, в основному збіжжя, зі станцій Орел, Наришкіно, Хотинець, а також лісоматеріалів зі станцій Жуківка, Акуличі, Брянськ. Значний вантажопотік у напрямку морських портів залізниця отримувала від Південно-Східних залізниць та Рязансько-Уральської залізниці.

Ризько-Орловська залізниця забезпечувала роботою Ризький, Лібавський та Віндавський порти, до 1897 року досягнувши перевезення майже 4,5 мільйона пасажирів, майже 40 тонн товарів великої швидкості (включаючи багаж) та близько 5 тис. тонн вантажів малої швидкості.

Управління Ризько-Орловської залізниці знаходилося у Ризі. В 1911 році для Управління залізниці була споруджена будівля в стилі неокласицизму (на вулиці Гоголя, 3), за проєктом архітектора Верховського Андрія Володимировича. Місце для будівництва було обрано поруч з фасадом Ризького залізничного вокзалу, до Першої світової війни зверненим на ту ж вулицю, яка отримала свою назву в 1902 році. Перед вокзалом була облаштована площа, на якій здійснювали зупинку декілька трамвайних маршрутів та автостоянка.

Станом на 1913 рік протяжність залізниці становила 1460 верст (в тому числі 739 верств — двоколійні дільниці), або 1546,7 км. Ризько-Орловська залізниця мала загальну станцію у Смоленську з Рязансько-Уральською залізницею.

У травні 1918 року частина ліній Ризько-Орловської залізниці була передана до НКШС, а частина ліній відійшли до Балтійських країн. Незабаром перевезення вантажів в Балтійських країнах різко скоротилося, тому частину будівлі надали у розпорядження Латвійської академії мистецтв, яка розміщувалася з 1920 по 1940 роки. Після приєднання Латвії до складу СРСР, в будівлі розміщувалося Управління Прибалтійської залізниці.

Після 1945 року всі лінії увійшли до загальнодержавної мережі залізниць СРСР. Станом на 2006 рік основні лінії залізниці входять до складу Білоруської, Московської та Латвійської залізниці.

Інфраструктура

Рухомий склад залізниці складався з 515 паровозів, 13864 вантажних та 819 пасажирських вагонів.

У власності залізниці перебували залізничні майстерні у Ризі, Двінську, Рославлі, Орлі, Могильові, Полоцьку, Вітебську, Смоленську, а також шпалопросочувальний завод та складські приміщення на станціях Рига, Двінськ, Рославль, Вітебськ.

Залізниця забезпечувала замовленнями на вагони найбільший вагонобудівний завод «Руссо-Балт».

Галерея

Примітки

  1. РГІА, ф. 446, оп. 26, д. 10. Доповідь № 6. 1 березня 1863 р. «За пропозицією банкірів Фрюлінга і Гешена про пристрій залізниці від Дінабург до Вітебська»
  2. РГІА, ф. 446, оп. 26, д. 10. Доповідь № 11. 19 березня 1863 р. «Положення про основні умови для пристрою Дінабург-Вітебської залізниці»
  3. РГІА, ф. 446, оп. 26, д. 13. Доповідь № 25. 5 жовтня 1866 року «Про відкриття руху дільницею Дінабург-Вітебської залізниці від Полоцька до Вітебська 5 жовтня»
  4. РГІА, ф. 446, оп. 26, д. 15. Доповідь № 36. 11 жовтня 1868 року «Про відкриття руху на ділянці Вітебсько-Орловської залізниці між Вітебськом і Рославлем 10 жовтня»
  5. РГІА, ф. 350, оп. 77, дд. 42-45. «Про будівництво Вітебсько-Жлобинської залізниці 1899—1902 рр.»
  6. РГІА, ф. 274, оп. 2, д. 505. «Про передачу до експлуатації Вітебсько-Жлобинської лінії Ризько-Орловської залізниці»
  7. РГІА, ф. 446, оп. 31, д. 7. Доповідь № 27. 17 січня 1903 року «Про відкриття руху на Вітебсько-Жлобинській залізниці»
  8. Пухляк, Олег Миколайович. Прибалтійські росіяни: історія в пам'ятках культури (1710—2010) / Гапоненко, Олександр Володимирович. — Рига: Інститут європейських досліджень, 2010. — С. 384—385. — 736 с. —

Посилання

  • Ризько-Орловська залізниця (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rizko Orlovska zaliznicya kazenna zaliznicya v Rosijskij imperiyi V upravlinni zaliznici perebuvali liniyi na teritoriyi Liflyandskoyi Vitebskoyi Kurlyandskoyi Kovenskoyi Mogilovskoyi Smolenskoyi ta Orlovskoyi gubernij Zaliznicya spoluchala centralni rajoni Rosiyi z portami na Baltijskomu mori u Rizi ta Libavi Rizko Orlovska zaliznicyaDinaburzkij vokzal u RiziTipzaliznichna liniyaStatusrozformovanaShtab kvartiraLatviya RigaRoki funkcionuvannya1895 1918KrayinaRosijska imperiya Bilorus Litva Latviya Biloruska RSR Bilorus Litva LatviyaEkspluatacijna dovzhina kolij1546 7 kmShirina koliyi1520 mmIstoriyaPeredumovi Z rozvitkom kapitalizmu v Rosiyi zrostala potreba yak u vnutrishnih perevezennyah tak i v eksportnih Perepravlennya vantazhiv za kordon jshla cherez porti na Baltijskomu mori kudi voni dostavlyalisya richkovim transportom ta zmishanimi sposobami sho robilo yiyi dosit vitratnimi Tomu visha vlada uhvalila rishennya pro sporudzhennya merezhi zaliznic yakim zajmalosya Golovne upravlinnya shlyahiv spoluchennya ta publichnih budivel ocholyuvane z 1855 roku generalom vid infanteriyi Kostyantin Chevkin General gubernator Rigi 1848 1861 knyaz Oleksandr Suvorov u 1856 roci predstaviv imperatoru Oleksandru II dopovidnu zapisku z obgruntuvannyam docilnosti proyektuvannya zaliznichnoyi magistrali vid Rigi do Daugavpils shob uniknuti problem z sudnoplavstvom sho vinikali na Zahidnij Dvini na dilyanci vid Yakobshtadta do Kokensgauzena na toj chas richkovij shlyah buv osnovnim marshrutom dlya vantazhiv dlya Rizkogo portu Kostyantin Chevkin postaviv na zapisci rezolyuciyu dlya Rosiyi yak dlya derzhavi perevazhno zemlerobskoyi velmi vazhlivo po mozhlivosti zdesheviti dostavlennya hliba do baltijskih portiv 23 sichnya 1858 roku Oleksandr II zatverdiv Statut Tovaristva Rizko Dinaburzkoyi zaliznici Budivelni roboti na pershij v Pribaltici zaliznici pochalisya 8 travnya 1858 roku koli general gubernator Rigi Oleksandr Suvorov zaklav pershij kamin v budivlyu pershogo Rizkogo vokzalu pislya provedenogo molebnyu ta vodosvyachennya Budivnictvo linij Dlya kerivnictva budivnictvom uryad Rosijskoyi imperiyi zaprosiv do Liflyandiyi anglijskih inzheneriv zamovivshi pershi rejki i obladnannya u britanskoyi kompaniyi Weardale Iron Company Budivnictvo bulo podileno na chotiri dilnici inzhener Gonings vidpovidav za distanciyu vid Rigi do 40 yi versti priblizno 43 j km nadali do 94 yi versti buduvav inzhener Vilyams do 145 yi versti Bidder i za ostannyu dilnicyu vidpovidav Gutton V 1858 1861 rokah tovaristvom Rizko Dinaburzkoyi zaliznici bula pobudovana liniya Riga Dinaburg zavdovzhki 217 km ruh yakoyu oficijno bulo vidkrito 25 veresnya 1861 roku 5 zhovtnya 1866 roku vidkrita liniya vid Dinaburga do Vitebska 10 zhovtnya 1868 roci liniya vid Vitebska do Roslavlya a takozh pobudovani liniyi Torensberg Mitau Muravjov 1868 1873 Riga Bolderaa 1872 Zassengof Tukums 1877 Vitebsk Orsha Mogilov Zhlobin 1902 yaki zgodom uvijshli do skladu Rizko Orlovskoyi zaliznici Ekspluataciya zaliznici Upravlinnya zaliznici utvoreno 1895 roku v rezultati ob yednannya Rizko Dvinskoyi Dvinsko Vitebskoyi ta Orlovsko Vitebskoyi zaliznic Kazenna zaliznicya prokladena teritoriyeyu Liflyandskoyi Vitebskoyi Kurlyandskoyi Kovenskoyi Mogilovskoyi Smolenskoyi Orlovskoyi gubernij sho spoluchila centralnu chastinu Rosiyi z baltijskimi morskimi portami Rigi ta Libavi dlya eksportnogo postachannya hlibnih vantazhiv ta lisomaterialiv Zaliznicya zdijsnyuvala veliki eksportni perevezennya vantazhiv v osnovnomu zbizhzhya zi stancij Orel Narishkino Hotinec a takozh lisomaterialiv zi stancij Zhukivka Akulichi Bryansk Znachnij vantazhopotik u napryamku morskih portiv zaliznicya otrimuvala vid Pivdenno Shidnih zaliznic ta Ryazansko Uralskoyi zaliznici Rizko Orlovska zaliznicya zabezpechuvala robotoyu Rizkij Libavskij ta Vindavskij porti do 1897 roku dosyagnuvshi perevezennya majzhe 4 5 miljona pasazhiriv majzhe 40 tonn tovariv velikoyi shvidkosti vklyuchayuchi bagazh ta blizko 5 tis tonn vantazhiv maloyi shvidkosti Upravlinnya Rizko Orlovskoyi zaliznici znahodilosya u Rizi V 1911 roci dlya Upravlinnya zaliznici bula sporudzhena budivlya v stili neoklasicizmu na vulici Gogolya 3 za proyektom arhitektora Verhovskogo Andriya Volodimirovicha Misce dlya budivnictva bulo obrano poruch z fasadom Rizkogo zaliznichnogo vokzalu do Pershoyi svitovoyi vijni zvernenim na tu zh vulicyu yaka otrimala svoyu nazvu v 1902 roci Pered vokzalom bula oblashtovana plosha na yakij zdijsnyuvali zupinku dekilka tramvajnih marshrutiv ta avtostoyanka Stanom na 1913 rik protyazhnist zaliznici stanovila 1460 verst v tomu chisli 739 verstv dvokolijni dilnici abo 1546 7 km Rizko Orlovska zaliznicya mala zagalnu stanciyu u Smolensku z Ryazansko Uralskoyu zalizniceyu U travni 1918 roku chastina linij Rizko Orlovskoyi zaliznici bula peredana do NKShS a chastina linij vidijshli do Baltijskih krayin Nezabarom perevezennya vantazhiv v Baltijskih krayinah rizko skorotilosya tomu chastinu budivli nadali u rozporyadzhennya Latvijskoyi akademiyi mistectv yaka rozmishuvalasya z 1920 po 1940 roki Pislya priyednannya Latviyi do skladu SRSR v budivli rozmishuvalosya Upravlinnya Pribaltijskoyi zaliznici Pislya 1945 roku vsi liniyi uvijshli do zagalnoderzhavnoyi merezhi zaliznic SRSR Stanom na 2006 rik osnovni liniyi zaliznici vhodyat do skladu Biloruskoyi Moskovskoyi ta Latvijskoyi zaliznici InfrastrukturaRuhomij sklad zaliznici skladavsya z 515 parovoziv 13864 vantazhnih ta 819 pasazhirskih vagoniv U vlasnosti zaliznici perebuvali zaliznichni majsterni u Rizi Dvinsku Roslavli Orli Mogilovi Polocku Vitebsku Smolensku a takozh shpaloprosochuvalnij zavod ta skladski primishennya na stanciyah Riga Dvinsk Roslavl Vitebsk Zaliznicya zabezpechuvala zamovlennyami na vagoni najbilshij vagonobudivnij zavod Russo Balt GalereyaRizkij vokzal u Dvinsku Vokzal u Vitebsku priblizno 1904 1917 Vokzal v Roslavli Vokzal v Smolensku Vokzal v Orli 1868 1943 PrimitkiRGIA f 446 op 26 d 10 Dopovid 6 1 bereznya 1863 r Za propoziciyeyu bankiriv Fryulinga i Geshena pro pristrij zaliznici vid Dinaburg do Vitebska RGIA f 446 op 26 d 10 Dopovid 11 19 bereznya 1863 r Polozhennya pro osnovni umovi dlya pristroyu Dinaburg Vitebskoyi zaliznici RGIA f 446 op 26 d 13 Dopovid 25 5 zhovtnya 1866 roku Pro vidkrittya ruhu dilniceyu Dinaburg Vitebskoyi zaliznici vid Polocka do Vitebska 5 zhovtnya RGIA f 446 op 26 d 15 Dopovid 36 11 zhovtnya 1868 roku Pro vidkrittya ruhu na dilyanci Vitebsko Orlovskoyi zaliznici mizh Vitebskom i Roslavlem 10 zhovtnya RGIA f 350 op 77 dd 42 45 Pro budivnictvo Vitebsko Zhlobinskoyi zaliznici 1899 1902 rr RGIA f 274 op 2 d 505 Pro peredachu do ekspluataciyi Vitebsko Zhlobinskoyi liniyi Rizko Orlovskoyi zaliznici RGIA f 446 op 31 d 7 Dopovid 27 17 sichnya 1903 roku Pro vidkrittya ruhu na Vitebsko Zhlobinskij zaliznici Puhlyak Oleg Mikolajovich Pribaltijski rosiyani istoriya v pam yatkah kulturi 1710 2010 Gaponenko Oleksandr Volodimirovich Riga Institut yevropejskih doslidzhen 2010 S 384 385 736 s ISBN 978 9934 8113 2 6PosilannyaRizko Orlovska zaliznicya ros

Дата публікації:
Топ