Миха́йло Дми́трович Ре́нський (*1882, Чухлома — †20 вересня 1960, Лохвиця) — український краєзнавець, археолог, спеціаліст з виведення нових сортів тютюну й махорки.
Михайло Дмитрович Ренський | |
---|---|
Народився | 1882 Чухлома, Костромська губернія |
Помер | 20 вересня 1960 Лохвиця, Полтавська область |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | археолог |
Alma mater | Київський політехнічний інститут |
Галузь | археологія, тютюнництво |
Заклад | Харківський історичний архів, Лохвицький краєзнавчий музей, Лохвицька тютюнова дослідна станція |
Вчене звання | старший науковий співробітник |
Життєпис
Народився у місті Чухлома, Костромської губернії Російської імперії (нині — Чухломський район, Костромська область РФ).
1908 року закінчив Київський політехнічний інститут, агрономічний відділ, в 1909—1917 роках працював в лохвицькому Товаристві сільських господарів — вчений секретар.
В тому ж часі — в царині облаштування дослідних тютюнових дільниць — в Тамбовській губернії, Кірсановська та Воронезька волості, також в Ніжинському повіті, в Бесарабській губерніях.
Протягом 1912—1913 років склав унікальний огляд російських видань з тютюнництва.
Був засновником та працював на Лохвицькій науково-дослідній станції тютюну й махорки. Сам вивів кілька нових високопродуктивних сортів.
Працював науковцем у тютюнництві з 1916 р. до 1959 рік.
З 1917 року працював у Харківському історичному архіві з вивчення історії економіки й господарства.
Довгий час здійснював роботи на громадських засадах науковим співробітником Лохвицького краєзнавчого музею, також проводив археологічні дослідження. Де ознайомився з матеріалами про історію та археологію слов'янських поселень Лівобережної України, відвідував лекції в Археологічному інституті АН УРСР.
В 1918—1919 роках ознайомлювався з матеріалами у книгозбірні Наукового товариства ім. Шевченка у Києві.
Написав рукописну працю «Гадяцький замок, його доходи і господарство у першій половині 18 ст.» — отримала позитивну оцінку від професора Дмитра Багалія.
В 1919—1924 роках керував розкопками у Лохвицькому повіті, зокрема, біля села Скоробагатьки Лохвицькі — теперішня Гаївщина.
1921 року щодо результатів розкопок мав доповідь на семінарі професора О. С. Федоровського «Городища та могильники колишнього Лохвицького повіту».
З 1925 року — співробітник Лохвицької тютюнової дослідної станції, в 1935—1938 — її директор, з 1938 — заступник директора об'єднання «Укрмахорфілія» з наукової роботи, старший науковий співробітник, з 1938 — керівник групи селекції тютюнової дослідної станції у Лохвиці.
1927 року проводив археологічні дослідження на Харченкових Хуторах — знаходилися між селами Бербениці та Богодарівка Лохвицького району (черняхівська культура).
Виїздив на місця, де руйнувалися археологічні пам'ятки, проводив збір матеріалів для музею; у фондах Інституту археології НАН України зберігаються його звіти.
Помер у місті Лохвиця Полтавської області УРСР.
Посилання
- Слово про лохвицького краєзнавця Михайла Ренського
- Чорнухи
- Старожитності Лівобережного Подніпров'я, 2011. Черняхівське поселення з Лохвиччини (за матеріалами досліджень М. Д. Ренського 1927 року)
Це незавершена стаття про археолога. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Renskij Miha jlo Dmi trovich Re nskij 1882 Chuhloma 20 veresnya 1960 Lohvicya ukrayinskij krayeznavec arheolog specialist z vivedennya novih sortiv tyutyunu j mahorki Mihajlo Dmitrovich RenskijNarodivsya1882 1882 Chuhloma Kostromska guberniyaPomer20 veresnya 1960 1960 09 20 Lohvicya Poltavska oblastKrayinaRosijska imperiya SRSRDiyalnistarheologAlma materKiyivskij politehnichnij institutGaluzarheologiya tyutyunnictvoZakladHarkivskij istorichnij arhiv Lohvickij krayeznavchij muzej Lohvicka tyutyunova doslidna stanciyaVchene zvannyastarshij naukovij spivrobitnikZhittyepisNarodivsya u misti Chuhloma Kostromskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi nini Chuhlomskij rajon Kostromska oblast RF 1908 roku zakinchiv Kiyivskij politehnichnij institut agronomichnij viddil v 1909 1917 rokah pracyuvav v lohvickomu Tovaristvi silskih gospodariv vchenij sekretar V tomu zh chasi v carini oblashtuvannya doslidnih tyutyunovih dilnic v Tambovskij guberniyi Kirsanovska ta Voronezka volosti takozh v Nizhinskomu poviti v Besarabskij guberniyah Protyagom 1912 1913 rokiv sklav unikalnij oglyad rosijskih vidan z tyutyunnictva Buv zasnovnikom ta pracyuvav na Lohvickij naukovo doslidnij stanciyi tyutyunu j mahorki Sam viviv kilka novih visokoproduktivnih sortiv Pracyuvav naukovcem u tyutyunnictvi z 1916 r do 1959 rik Z 1917 roku pracyuvav u Harkivskomu istorichnomu arhivi z vivchennya istoriyi ekonomiki j gospodarstva Dovgij chas zdijsnyuvav roboti na gromadskih zasadah naukovim spivrobitnikom Lohvickogo krayeznavchogo muzeyu takozh provodiv arheologichni doslidzhennya De oznajomivsya z materialami pro istoriyu ta arheologiyu slov yanskih poselen Livoberezhnoyi Ukrayini vidviduvav lekciyi v Arheologichnomu instituti AN URSR V 1918 1919 rokah oznajomlyuvavsya z materialami u knigozbirni Naukovogo tovaristva im Shevchenka u Kiyevi Napisav rukopisnu pracyu Gadyackij zamok jogo dohodi i gospodarstvo u pershij polovini 18 st otrimala pozitivnu ocinku vid profesora Dmitra Bagaliya V 1919 1924 rokah keruvav rozkopkami u Lohvickomu poviti zokrema bilya sela Skorobagatki Lohvicki teperishnya Gayivshina 1921 roku shodo rezultativ rozkopok mav dopovid na seminari profesora O S Fedorovskogo Gorodisha ta mogilniki kolishnogo Lohvickogo povitu Z 1925 roku spivrobitnik Lohvickoyi tyutyunovoyi doslidnoyi stanciyi v 1935 1938 yiyi direktor z 1938 zastupnik direktora ob yednannya Ukrmahorfiliya z naukovoyi roboti starshij naukovij spivrobitnik z 1938 kerivnik grupi selekciyi tyutyunovoyi doslidnoyi stanciyi u Lohvici 1927 roku provodiv arheologichni doslidzhennya na Harchenkovih Hutorah znahodilisya mizh selami Berbenici ta Bogodarivka Lohvickogo rajonu chernyahivska kultura Viyizdiv na miscya de rujnuvalisya arheologichni pam yatki provodiv zbir materialiv dlya muzeyu u fondah Institutu arheologiyi NAN Ukrayini zberigayutsya jogo zviti Pomer u misti Lohvicya Poltavskoyi oblasti URSR PosilannyaSlovo pro lohvickogo krayeznavcya Mihajla Renskogo Chornuhi Starozhitnosti Livoberezhnogo Podniprov ya 2011 Chernyahivske poselennya z Lohvichchini za materialami doslidzhen M D Renskogo 1927 roku Ce nezavershena stattya pro arheologa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi