Ре зекне латис Rēzekne латг Rēzne нім Rositten або Режиця біл Рэжыца пол Rzeżyca рос Режица ест Räisaku місто в Латгальс

Резекне
Резекне
	Католицький собор
;	;
	Резекне
	56°30′23″ пн. ш. 27°19′50″ сх. д. / 56.50639° пн. ш. 27.33056° сх. д.
Країна	Латвія
Регіон	Латгалія
Перша згадка	1285
Статус	1773
Площа
• Загалом	17,48 км²
• Суходіл	16,74 км2 (6,46 sq mi)
• Вода	0,74 км2 (0,29 sq mi)
Висота	158.2 м
Населення (2016)
• Загалом	31 216 ос.
• Густота	1785,8 осіб/км²
Часовий пояс	EET ()
• Літній час	EEST ()
Сайт	www.rezekne.lv
	Резекне на Вікісховищі

Ре́зекне (латис. Rēzekne, латг. Rēzne, нім. Rositten) або Режиця (біл. Рэжыца, пол. Rzeżyca, рос. Режица, ест. Räisaku) — місто в Латгальському регіоні Латвії, за 242 км на схід від Риги. Населення — 36,646 (2006). Попередні назви — Розіттен (до 1893), Режиця (1893—1917, 1944—1945).

Назва

Резекне (латис. Rēzekne; вимова)
Розіттен (нім. Rositten) — до 1893.
Режиця (пол. Rzeżyca; рос. Режица) — у 1893—1917, 1944—1945.
Резне (латг. Rēzne)

Географія

Розташоване за 242 км на схід від Риги.

Історія

До XIII століття на місці Замкової гори було поселення стародавніх латгалів. У 1285 році магістр Лівонського ордена побудував тут добре укріплений замок з великих морених валунів, назвавши його Розіттен. Фортеця неодноразово зазнавала нападів росіян, литовців, поляків. До XVII століття замок був зруйнований настільки, що його не сталі відновлювати. І лише в XX столітті біля руїн розбили парк, побудували літній театр і ресторан.

У 17 столітті місто отримало Магдебурзьке право від влади Польщі, проте скоро перейшло під владу Російської Імперії. У 1778 році Катериною II був затверджений план міста. У російських документах 1808 року зазначено, що «В ньому тільки одна вулиця; немає жодного майстрового, ніяких ярмарок; жителів там 754 осіб, з них 536 євреїв». Місто почало інтенсивно розвиватися після будівництва залізниці Варшава — Санкт-Петербург.

У Резекне збереглося дещо від старовинного єврейського кварталу. Головною його будівлею була синагога. Синагога — це храм, тому будівлі не личила розкіш. Але в Резекне стриманість в оздобленні синагоги пояснювалася матеріальною обмеженістю єврейського населення.

Жителів Резекне в Латгалії довго вважали або поляками, або росіянами. В кінці XIX століття увійшов до вжитку термін «вітебські латиші», оскільки Латгалія була частиною Вітебської губернії. У 1917 році, коли встало питання про національне самовизначення, багато латиських націоналістів віднесли латгальців до «росіян». Проте в 1918 році латгальці, після 256-річного окремого існування від решти Латвії, возз'єдналися в стародавніх етнічних межах з своїми одноплемінниками, зберігши культурну самобутність, що при цьому склалася.

Населення

Населення 36,8 тис. чоловік (2005).

2000 рік — 39 233 чол.
- Росіяни — 19 873 (50,65 %)
- Латиші — 16 710 (42,59 %)
- Поляки — 1 056 (2,69 %)
- Білоруси — 680 (1,73 %)
- Українці — 494 (1,26 %)

Пам'ятки

З визначних пам'яток виділяються:

Могильник Резекнес
Латгальський культурно-історичний музей

Руїни Розіттенського замку
Катедральний собор Святого Серця
(католицький)
Церква Богородиці Скорботної
(католицька)
Церква святої Трійці
(лютеранська)
Церква святого Миколая
(старообрядська)
Церква Різдва Богородиці
(православна)

Уродженці

(1876—1952) — латгальський громадський діяч, автор книги «Долі Латгалії»
Фрідріх Ермлер (1898—1967) — кінорежисер народний артист СРСР
Айя Кукуле (* 1956) — радянська і латвійська естрадна співачка, музичний педагог.
Микола Прейпич — вчений і письменник.
Юрій Тинянов — вчений і письменник.
Сейле — поетеса.

Примітки

Latvijas iedzīvotāju skaits pašvaldībās pagastu dalījumā (PDF). Iedzīvotāju reģistra statistika uz 01.01.2016. Pilsonības un migrācijas lietu pārvalde. 1 січня 2016.

Джерела

Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.
Rzeżyca // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 158. (пол.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Резекне

[iedz_skaits-1] Latvijas iedzīvotāju skaits pašvaldībās pagastu dalījumā (PDF). Iedzīvotāju reģistra statistika uz 01.01.2016. Pilsonības un migrācijas lietu pārvalde. 1 січня 2016.