Ре́зекне (латис. Rēzekne, латг. Rēzne, нім. Rositten) або Режиця (біл. Рэжыца, пол. Rzeżyca, рос. Режица, ест. Räisaku) — місто в Латгальському регіоні Латвії, за 242 км на схід від Риги. Населення — 36,646 (2006). Попередні назви — Розіттен (до 1893), Режиця (1893—1917, 1944—1945).
Резекне | |||
---|---|---|---|
Католицький собор | |||
Резекне | |||
| |||
Країна | Латвія | ||
(Регіон) | Латгалія | ||
Перша згадка | 1285 | ||
Статус | 1773 | ||
Площа | |||
• Загалом | 17,48 км² | ||
• Суходіл | 16,74 км2 (6,46 sq mi) | ||
• Вода | 0,74 км2 (0,29 sq mi) | ||
Висота | 158.2 м | ||
Населення (2016) | |||
• Загалом | 31 216 ос. | ||
• Густота | 1785,8 осіб/км² | ||
Часовий пояс | EET () | ||
• Літній час | EEST () | ||
Сайт | www.rezekne.lv | ||
Резекне на Вікісховищі |
Назва
Географія
Розташоване за 242 км на схід від Риги.
Історія
До XIII століття на місці Замкової гори було поселення стародавніх латгалів. У 1285 році магістр Лівонського ордена побудував тут добре укріплений замок з великих морених валунів, назвавши його Розіттен. Фортеця неодноразово зазнавала нападів росіян, литовців, поляків. До XVII століття замок був зруйнований настільки, що його не сталі відновлювати. І лише в XX столітті біля руїн розбили парк, побудували літній театр і ресторан.
У 17 столітті місто отримало Магдебурзьке право від влади Польщі, проте скоро перейшло під владу Російської Імперії. У 1778 році Катериною II був затверджений план міста. У російських документах 1808 року зазначено, що «В ньому тільки одна вулиця; немає жодного майстрового, ніяких ярмарок; жителів там 754 осіб, з них 536 євреїв». Місто почало інтенсивно розвиватися після будівництва залізниці Варшава — Санкт-Петербург.
У Резекне збереглося дещо від старовинного єврейського кварталу. Головною його будівлею була синагога. Синагога — це храм, тому будівлі не личила розкіш. Але в Резекне стриманість в оздобленні синагоги пояснювалася матеріальною обмеженістю єврейського населення.
Жителів Резекне в Латгалії довго вважали або поляками, або росіянами. В кінці XIX століття увійшов до вжитку термін «вітебські латиші», оскільки Латгалія була частиною Вітебської губернії. У 1917 році, коли встало питання про національне самовизначення, багато латиських націоналістів віднесли латгальців до «росіян». Проте в 1918 році латгальці, після 256-річного окремого існування від решти Латвії, возз'єдналися в стародавніх етнічних межах з своїми одноплемінниками, зберігши культурну самобутність, що при цьому склалася.
Населення
Населення 36,8 тис. чоловік (2005).
Пам'ятки
З визначних пам'яток виділяються:
- Могильник Резекнес
- Латгальський культурно-історичний музей
- Руїни Розіттенського замку
- Катедральний собор Святого Серця
(католицький) - Церква Богородиці Скорботної
(католицька) - Церква святої Трійці
(лютеранська) - Церква святого Миколая
(старообрядська) - Церква Різдва Богородиці
(православна)
Уродженці
- (1876—1952) — латгальський громадський діяч, автор книги «Долі Латгалії»
- Фрідріх Ермлер (1898—1967) — кінорежисер народний артист СРСР
- Айя Кукуле (* 1956) — радянська і латвійська естрадна співачка, музичний педагог.
- Микола Прейпич — вчений і письменник.
- Юрій Тинянов — вчений і письменник.
- Сейле — поетеса.
Примітки
Джерела
- Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.
- Rzeżyca // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 158. (пол.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Резекне
- Офіційний сайт
- Книга А. А. Гродзицького «Резекне в ретроспективе». Иллюстрации
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Re zekne latis Rezekne latg Rezne nim Rositten abo Rezhicya bil Rezhyca pol Rzezyca ros Rezhica est Raisaku misto v Latgalskomu regioni Latviyi za 242 km na shid vid Rigi Naselennya 36 646 2006 Poperedni nazvi Rozitten do 1893 Rezhicya 1893 1917 1944 1945 RezekneKatolickij soborRezekne56 30 23 pn sh 27 19 50 sh d 56 50639 pn sh 27 33056 sh d 56 50639 27 33056KrayinaLatviyaRegionLatgaliyaPersha zgadka1285Status1773Plosha Zagalom17 48 km Suhodil16 74 km2 6 46 sq mi Voda0 74 km2 0 29 sq mi Visota158 2 mNaselennya 2016 Zagalom31 216 os Gustota1785 8 osib km Chasovij poyasEET UTC 2 Litnij chasEEST UTC 3 Sajtwww rezekne lvRezekne na VikishovishiNazvaRezekne latis Rezekne vimova Rozitten nim Rositten do 1893 Rezhicya pol Rzezyca ros Rezhica u 1893 1917 1944 1945 Rezne latg Rezne GeografiyaRoztashovane za 242 km na shid vid Rigi IstoriyaDo XIII stolittya na misci Zamkovoyi gori bulo poselennya starodavnih latgaliv U 1285 roci magistr Livonskogo ordena pobuduvav tut dobre ukriplenij zamok z velikih morenih valuniv nazvavshi jogo Rozitten Fortecya neodnorazovo zaznavala napadiv rosiyan litovciv polyakiv Do XVII stolittya zamok buv zrujnovanij nastilki sho jogo ne stali vidnovlyuvati I lishe v XX stolitti bilya ruyin rozbili park pobuduvali litnij teatr i restoran Rezekne Pochatok XX st U 17 stolitti misto otrimalo Magdeburzke pravo vid vladi Polshi prote skoro perejshlo pid vladu Rosijskoyi Imperiyi U 1778 roci Katerinoyu II buv zatverdzhenij plan mista U rosijskih dokumentah 1808 roku zaznacheno sho V nomu tilki odna vulicya nemaye zhodnogo majstrovogo niyakih yarmarok zhiteliv tam 754 osib z nih 536 yevreyiv Misto pochalo intensivno rozvivatisya pislya budivnictva zaliznici Varshava Sankt Peterburg U Rezekne zbereglosya desho vid starovinnogo yevrejskogo kvartalu Golovnoyu jogo budivleyu bula sinagoga Sinagoga ce hram tomu budivli ne lichila rozkish Ale v Rezekne strimanist v ozdoblenni sinagogi poyasnyuvalasya materialnoyu obmezhenistyu yevrejskogo naselennya Zhiteliv Rezekne v Latgaliyi dovgo vvazhali abo polyakami abo rosiyanami V kinci XIX stolittya uvijshov do vzhitku termin vitebski latishi oskilki Latgaliya bula chastinoyu Vitebskoyi guberniyi U 1917 roci koli vstalo pitannya pro nacionalne samoviznachennya bagato latiskih nacionalistiv vidnesli latgalciv do rosiyan Prote v 1918 roci latgalci pislya 256 richnogo okremogo isnuvannya vid reshti Latviyi vozz yednalisya v starodavnih etnichnih mezhah z svoyimi odnopleminnikami zberigshi kulturnu samobutnist sho pri comu sklalasya NaselennyaZalishki zamku chasiv Livonskogo ordenu Naselennya 36 8 tis cholovik 2005 2000 rik 39 233 chol Rosiyani 19 873 50 65 Latishi 16 710 42 59 Polyaki 1 056 2 69 Bilorusi 680 1 73 Ukrayinci 494 1 26 Pam yatkiZ viznachnih pam yatok vidilyayutsya Mogilnik Rezeknes Latgalskij kulturno istorichnij muzejRuyini Rozittenskogo zamku Katedralnij sobor Svyatogo Sercya katolickij Cerkva Bogorodici Skorbotnoyi katolicka Cerkva svyatoyi Trijci lyuteranska Cerkva svyatogo Mikolaya staroobryadska Cerkva Rizdva Bogorodici pravoslavna Urodzhenci 1876 1952 latgalskij gromadskij diyach avtor knigi Doli Latgaliyi Fridrih Ermler 1898 1967 kinorezhiser narodnij artist SRSR Ajya Kukule 1956 radyanska i latvijska estradna spivachka muzichnij pedagog Mikola Prejpich vchenij i pismennik Yurij Tinyanov vchenij i pismennik Sejle poetesa PrimitkiLatvijas iedzivotaju skaits pasvaldibas pagastu dalijuma PDF Iedzivotaju registra statistika uz 01 01 2016 Pilsonibas un migracijas lietu parvalde 1 sichnya 2016 DzherelaArbusov Leonid Grundriss der Geschichte Liv Est und Kurlands Riga Jonck und Poliewsky 1918 Rzezyca Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1889 T X S 158 pol PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rezekne Oficijnij sajt Kniga A A Grodzickogo Rezekne v retrospektive Illyustracii