Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гуцу льщина регіональний ландшафтний парк в Україні Розташований у межах Косівського району Івано Франківської області Р

Регіональний ландшафтний парк «Гуцульщина»

Регіональний ландшафтний парк «Гуцульщина»

«Гуцу́льщина» — регіональний ландшафтний парк в Україні. Розташований у межах Косівського району Івано-Франківської області.

Регіональний ландшафтний парк «Гуцульщина»
image
Сокільська скеля над річкою Черемошем
48°21′38″ пн. ш. 25°06′25″ сх. д. / 48.36056000002777466° пн. ш. 25.10722000002778032° сх. д. / 48.36056000002777466; 25.10722000002778032Координати: 48°21′38″ пн. ш. 25°06′25″ сх. д. / 48.36056000002777466° пн. ш. 25.10722000002778032° сх. д. / 48.36056000002777466; 25.10722000002778032
Країна image Україна
Розташування image Україна
Івано-Франківська область,
Косівський район
Площа 50 000 га
(17 729 га)
Засновано 15 серпня 1996 р.
Оператор Косівська районна рада
image
image
Регіональний ландшафтний парк «Гуцульщина» (Івано-Франківська область)
image Регіональний ландшафтний парк «Гуцульщина» у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гуцульщина (значення).

Загальні відомості

Площа природоохоронної території 50 000 га, 44 448 га лісів та 2 351 га чагарників, що охоплювало майже всю гірську частину району. Після створення НПП «Гуцульщина» територію РЛП «Гуцульщина» інколи вказують 17728 га. Створений на основі розпорядження № 451 Івано-Франківської облдержадміністрації від 15 серпня 1996 року для захисту і збереження унікальних природних комплексів та етнокультурного середовища. На базі частини парку повинен був створений Національний природний парк «Гуцульщина» площею 32271 га згідно з рішенням Косівської районної ради від 25 червня 1998 та Указу Президента України від 14 травня 2002 року.

Землекористувачем парку є Косівська районна рада. Ландшафтний парк розташований на теренах Державного підприємства «Кутське державне лісове господарство» та Державного підприємства «Косівське мисливськолісове господарство». На Першій Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми Гуцульщини» прийняли ухвалу про необхідність створення ландшафтного парку. Після 1996 року через брак коштів процес створення структур регіонального парку був сповільнений і призупинений.

Території природно-заповідного фонду у складі РЛП «Гуцульщина»

Нерідко, оголошенню національного парку або заповідника передує створення одного або кількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. В результаті, великий РЛП фактично поглинає раніше створені ПЗФ. Проте їхній статус зазвичай зберігають.

До складу території регіонального ландшафтного парку «Гуцульщина» входять такі об'єкти ПЗФ України:

Опис

Терени регіонального ландшафтного парку розташовані в межах переходу від рівнинної підобласті до гірськокарпатської підобласті атлантико-континентальної області помірного поясу. Клімат парку відзначається надмірною вологістю, нестійкою весною, не надто спекотним літом, теплою осінню і м'якою зимою. У даному регіоні найпоширеніші бурі гірсько-лісові ґрунти з високою кислотністю, низьким вмістом основних елементів живлення. Трапляються також гірсько-лісові підзолисті, дерново-буроземні. Згідно з геоботанічним районуванням ця територія належить до Карпатського округу Східнокарпатської провінції Середньоєвропейської провінції Голарктики. Таке розташування сприяє значному видовому багатству флори і фауни. Однак розвиток туризму, рекреаційних закладів призвів до збільшення техногенного й антропогенного навантаження і, як наслідок, до деградації природних комплексів, зменшення чисельності видів рослин і тварин.

Частини парку на час створення охоплювали низькогірні терени Зовнішніх Східних Карпат, де дев'ять хребтів простягаються з північного заходу на південний схід. Територія парку складається з декількох зон, з яких можна виокремити передгірну з пасмом низькогірних височин Покутського Передкарпаття заввишки 350—800 м над р. м. Ці низькогірні хребти простягаються паралельно до середньогірних хребтів пасма Зовнішніх Східних Карпат, званого Покутсько-Буковинські Карпати заввишки 800—1000 м над р. м. Висота хребтів зростає у західному напрямку. Найвищою вершиною парку є гора Грегіт заввишки 1472 м. Характерною особливістю гірських пасом парку є їхні доволі пологі м'які схили, що належать до Складчастої області Українських Карпат. Внаслідок процесів ерозії, вивітрювання на хребтах Зовнішніх Карпат виступають гострі форми рельєфу зі скельними виступами значної висоти, кам'яні розсипи переважно у місцях виходу пісковиків. На хребті Сокільський виступає до 20 скель-останців заввишки 20—40 м. Сокільська скеля визнана геологічною пам'яткою природи, а на скелі Тутурівський камінь виявлено наскельні зображення — петрогліфи. Схожі зображення археологи виявили на Писаному Камені.

Флора

image

Покриті мішаними і хвойними лісами (ялина, ялиця, сосна). У нижньому поясі переважають букові ліси, у верхньому ярусі гірські луки використовуються як літні пасовища. Трапляються букові праліси на хребтах Сокільському і Кам'янистому, смерекові ліси віком понад 140 років під Ґреготом площею понад 100 га і під Ігрецем в урочищі Кагла понад 50 га.

На теренах парку ростуть червонокнижна сосна кедрова, тис ягідний, модрина польська, близько 1000 видів трав, з яких 18 видів занесено до Червоної книги України, зокрема любка дволиста, любка зеленоквіткова, зозульки, арніка гірська, місячниця оживаюча, плаун колючий, баранець звичайний, беладонна, скополія карніолійська, підсніжник звичайний, шафран Гейфеля, пізньоцвіт осінній, лілія лісова, до 55 травникових видів на гірських луках.

Фауна

У ландшафтному парку відзначається доволі значне біорізноманіття фауни. Однак внаслідок значного антропогенного втручання, внаслідок розвитку туристичної мережі зони їхнього життєвого простору постійно і невпинно зменшуються. Доволі значна кількість представників фауни на теренах парку вже занесена до Червоної книги України, додатків до Бернської Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі та перебуває у загрозливому стані. Найбільших видових змін зазнає впродовж року популяція птахів завдяки перелітним і мігруючим видам. Загалом на тут налічується до 158 видів птахів, з яких 16 червонокнижних. Зафіксовано 871 вид тварин, серед яких 68 червонокнижних, до 125 видів перебувають у додатках до Бернської конвенції, 18 у списку Європейському Червоному списку.

Тут трапляються доволі рідксні види:

Див. також

Тварини України, занесені до Європейського Червоного списку

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Регіональний ландшафтний парк «Гуцульщина»


Джерела

  • Природно-заповідні території та об'єкти Івано-Франківщини: Приходько М. М., Парпан В. І., — Івано-Франківськ, 2000

Посилання

  • Природно-заповідний фонд Івано-Франківщини

Примітки

  1. Сосна кедрова (сосна кедрова європейська) Pinus cembra L.
  2. Тис ягідний (негній-дерево) Taxus baccata L.
  3. Модрина польська Larix polonica Racib. (L. decidua Mill. subsp. polonica (Racib.) Domin)
  4. Любка дволиста Platanthera bifolia (L.) Rich. (Orchis bifolia L.)
  5. Любка зеленоквіткова Platanthera chlorantha (Cust.) Rchb. (Orchis chlorantha Cust.)
  6. Зозульки м'ясочервоні (пальчатокорінник м'ясочервоний) Dactylorhiza incarnata (L.) Soó s.l. (D. cruenta (O.F.Müll.) Soó; D. ochroleuca (Boll) Holub; Dactylorchis incarnata (L.) Vermeulen, Orchis incarnata L., O. latifolia L., nom. rej.)
  7. Місячниця оживаюча (лунарія оживаюча) Lunaria rediviva L.
  8. Плаун річний Lycopodium annotinum L.
  9. Баранець звичайний Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank et Mart. (Lycopodium selago L., Mirmau selago (L.) H.P.Fuchs)
  10. Беладонна звичайна Atropa belladonna L.
  11. Скополія карніолійська Scopolia carniolica Jacq.
  12. Підсніжник білосніжний (підсніжник звичайний) Galanthus nivalis L.
  13. Шафран Гейфелів Crocus heuffelianus Herb. (C. banaticus Heuff., nom. illeg.; C. vernus auct. non (L.) Hill, p.p.)
  14. Пізньоцвіт осінній Colchicum autumnale L. (Bulbocodium autumnale (L.) L.)
  15. Лілія лісова Lilium martagon L.
  16. Джміль моховий Bombus (Bombus) muscorum (Linnaeus, 1758), ЧКУ
  17. Вусач мускусний Aromia moschata (Linnaeus, 1758), ЧКУ
  18. Подалірій Iphiclides podalirius (Linnaeus, 1758), ЧКУ
  19. Бражник мертва голова Acherontia atropos (Linnaeus, 1758), ЧКУ
  20. Аполлон Parnassius apollo (Linnaeus, 1758), ЧКУ
  21. Мідянка звичайна Coronella austriaca Laurenti, 1768, ЧКУ
  22. Саламандра плямиста Salamandra salamandra (Linnaeus, 1758), ЧКУ
  23. Тритон карпатський Lissotriton montandoni (Boulenger, 1880), ЧКУ
  24. Тритон альпійський Mesotriton alpestris (Laurenti, 1768), ЧКУ
  25. Жаба прудка Rana dalmatina Fitzinger in Bonaparte, 1839, ЧКУ
  26. Чоп малий Zingel streber (Siebold, 1863), ЧКУ
  27. Лосось дунайський, головатиця Hucho hucho Linnaeus, 1758, ЧКУ
  28. Мінога українська Eudontomyzon mariae Berg, 1931, ЧКУ
  29. Лелека чорний Ciconia nigra (Linnaeus, 1758), ЧКУ
  30. Глушець (глухар) Tetrao urogallus (Linnaeus, 1758), ЧКУ
  31. Беркут Aquila chrysaetos (Linnaeus, 1758), ЧКУ
  32. Пугач Bubo bubo (Linnaeus, 1758), ЧКУ
  33. Сова довгохвоста Strix uralensis Pallas, 1771, ЧКУ
  34. Кіт лісовий Felis sylvestris Schreber, 1777, ЧКУ
  35. Ведмідь бурий Ursus arctos (Linnaeus, 1758), ЧКУ
  36. Рись Lynx lynx (Linnaeus, 1758), ЧКУ
  37. Горностай Mustela erminea (Linnaeus, 1758)
  38. Бурозубка альпійська Sorex alpinus (Schinz, 1837), ЧКУ
  39. Кутора мала Neomys anomalus (Cabrera, 1907), ЧКУ
  40. Підковоніс малий Rhinolophus hipposideros (Bechstein, 1800), ЧКУ

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gucu lshina regionalnij landshaftnij park v Ukrayini Roztashovanij u mezhah Kosivskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Regionalnij landshaftnij park Guculshina Sokilska skelya nad richkoyu CheremoshemSokilska skelya nad richkoyu Cheremoshem48 21 38 pn sh 25 06 25 sh d 48 36056000002777466 pn sh 25 10722000002778032 sh d 48 36056000002777466 25 10722000002778032 Koordinati 48 21 38 pn sh 25 06 25 sh d 48 36056000002777466 pn sh 25 10722000002778032 sh d 48 36056000002777466 25 10722000002778032Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Ivano Frankivska oblast Kosivskij rajonPlosha 50 000 ga 17 729 ga Zasnovano 15 serpnya 1996 r Operator Kosivska rajonna radaRegionalnij landshaftnij park Guculshina Ivano Frankivska oblast Regionalnij landshaftnij park Guculshina u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Guculshina znachennya Zagalni vidomostiPlosha prirodoohoronnoyi teritoriyi 50 000 ga 44 448 ga lisiv ta 2 351 ga chagarnikiv sho ohoplyuvalo majzhe vsyu girsku chastinu rajonu Pislya stvorennya NPP Guculshina teritoriyu RLP Guculshina inkoli vkazuyut 17728 ga Stvorenij na osnovi rozporyadzhennya 451 Ivano Frankivskoyi oblderzhadministraciyi vid 15 serpnya 1996 roku dlya zahistu i zberezhennya unikalnih prirodnih kompleksiv ta etnokulturnogo seredovisha Na bazi chastini parku povinen buv stvorenij Nacionalnij prirodnij park Guculshina plosheyu 32271 ga zgidno z rishennyam Kosivskoyi rajonnoyi radi vid 25 chervnya 1998 ta Ukazu Prezidenta Ukrayini vid 14 travnya 2002 roku Zemlekoristuvachem parku ye Kosivska rajonna rada Landshaftnij park roztashovanij na terenah Derzhavnogo pidpriyemstva Kutske derzhavne lisove gospodarstvo ta Derzhavnogo pidpriyemstva Kosivske mislivskolisove gospodarstvo Na Pershij Mizhnarodnij naukovo praktichnij konferenciyi Problemi Guculshini prijnyali uhvalu pro neobhidnist stvorennya landshaftnogo parku Pislya 1996 roku cherez brak koshtiv proces stvorennya struktur regionalnogo parku buv spovilnenij i prizupinenij Teritoriyi prirodno zapovidnogo fondu u skladi RLP Guculshina Neridko ogoloshennyu nacionalnogo parku abo zapovidnika pereduye stvorennya odnogo abo kilkoh ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu miscevogo znachennya V rezultati velikij RLP faktichno poglinaye ranishe stvoreni PZF Prote yihnij status zazvichaj zberigayut Do skladu teritoriyi regionalnogo landshaftnogo parku Guculshina vhodyat taki ob yekti PZF Ukrayini Zakaznik miscevogo znachennya Ternoshori lisovij Zakaznik miscevogo znachennya Rika Pistinka z priberezhnoyu smugoyu gidrologichna Zakaznik miscevogo znachennya Rika Ribnicya z priberezhnoyu smugoyu gidrologichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Kaminec botanichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Piznocvit botanichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Klyauza botanichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Tyulpanove derevo botanichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Gorih chornij botanichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Sheshorskij vodospad gidrologichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Pistinska solyana krinicya gidrologichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Utoropski solenosni dzherela gidrologichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Yavorivskij Guk geologichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Shepitskij Guk geologichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Kosivskij Guk geologichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Kosivska gora geologichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Vistupi vapnyaku geologichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Pistinski slanci geologichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Ternoshorska Lada geologichna Dendropark im A Tarnavskogo OpisTereni regionalnogo landshaftnogo parku roztashovani v mezhah perehodu vid rivninnoyi pidoblasti do girskokarpatskoyi pidoblasti atlantiko kontinentalnoyi oblasti pomirnogo poyasu Klimat parku vidznachayetsya nadmirnoyu vologistyu nestijkoyu vesnoyu ne nadto spekotnim litom teployu osinnyu i m yakoyu zimoyu U danomu regioni najposhirenishi buri girsko lisovi grunti z visokoyu kislotnistyu nizkim vmistom osnovnih elementiv zhivlennya Traplyayutsya takozh girsko lisovi pidzolisti dernovo burozemni Zgidno z geobotanichnim rajonuvannyam cya teritoriya nalezhit do Karpatskogo okrugu Shidnokarpatskoyi provinciyi Serednoyevropejskoyi provinciyi Golarktiki Take roztashuvannya spriyaye znachnomu vidovomu bagatstvu flori i fauni Odnak rozvitok turizmu rekreacijnih zakladiv prizviv do zbilshennya tehnogennogo j antropogennogo navantazhennya i yak naslidok do degradaciyi prirodnih kompleksiv zmenshennya chiselnosti vidiv roslin i tvarin Chastini parku na chas stvorennya ohoplyuvali nizkogirni tereni Zovnishnih Shidnih Karpat de dev yat hrebtiv prostyagayutsya z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid Teritoriya parku skladayetsya z dekilkoh zon z yakih mozhna viokremiti peredgirnu z pasmom nizkogirnih visochin Pokutskogo Peredkarpattya zavvishki 350 800 m nad r m Ci nizkogirni hrebti prostyagayutsya paralelno do serednogirnih hrebtiv pasma Zovnishnih Shidnih Karpat zvanogo Pokutsko Bukovinski Karpati zavvishki 800 1000 m nad r m Visota hrebtiv zrostaye u zahidnomu napryamku Najvishoyu vershinoyu parku ye gora Gregit zavvishki 1472 m Harakternoyu osoblivistyu girskih pasom parku ye yihni dovoli pologi m yaki shili sho nalezhat do Skladchastoyi oblasti Ukrayinskih Karpat Vnaslidok procesiv eroziyi vivitryuvannya na hrebtah Zovnishnih Karpat vistupayut gostri formi relyefu zi skelnimi vistupami znachnoyi visoti kam yani rozsipi perevazhno u miscyah vihodu piskovikiv Na hrebti Sokilskij vistupaye do 20 skel ostanciv zavvishki 20 40 m Sokilska skelya viznana geologichnoyu pam yatkoyu prirodi a na skeli Tuturivskij kamin viyavleno naskelni zobrazhennya petroglifi Shozhi zobrazhennya arheologi viyavili na Pisanomu Kameni Flora Pokriti mishanimi i hvojnimi lisami yalina yalicya sosna U nizhnomu poyasi perevazhayut bukovi lisi u verhnomu yarusi girski luki vikoristovuyutsya yak litni pasovisha Traplyayutsya bukovi pralisi na hrebtah Sokilskomu i Kam yanistomu smerekovi lisi vikom ponad 140 rokiv pid Gregotom plosheyu ponad 100 ga i pid Igrecem v urochishi Kagla ponad 50 ga Na terenah parku rostut chervonoknizhna sosna kedrova tis yagidnij modrina polska blizko 1000 vidiv trav z yakih 18 vidiv zaneseno do Chervonoyi knigi Ukrayini zokrema lyubka dvolista lyubka zelenokvitkova zozulki arnika girska misyachnicya ozhivayucha plaun kolyuchij baranec zvichajnij beladonna skopoliya karniolijska pidsnizhnik zvichajnij shafran Gejfelya piznocvit osinnij liliya lisova do 55 travnikovih vidiv na girskih lukah Fauna U landshaftnomu parku vidznachayetsya dovoli znachne bioriznomanittya fauni Odnak vnaslidok znachnogo antropogennogo vtruchannya vnaslidok rozvitku turistichnoyi merezhi zoni yihnogo zhittyevogo prostoru postijno i nevpinno zmenshuyutsya Dovoli znachna kilkist predstavnikiv fauni na terenah parku vzhe zanesena do Chervonoyi knigi Ukrayini dodatkiv do Bernskoyi Konvenciyi pro ohoronu dikoyi flori ta fauni i prirodnih seredovish isnuvannya v Yevropi ta perebuvaye u zagrozlivomu stani Najbilshih vidovih zmin zaznaye vprodovzh roku populyaciya ptahiv zavdyaki perelitnim i migruyuchim vidam Zagalom na tut nalichuyetsya do 158 vidiv ptahiv z yakih 16 chervonoknizhnih Zafiksovano 871 vid tvarin sered yakih 68 chervonoknizhnih do 125 vidiv perebuvayut u dodatkah do Bernskoyi konvenciyi 18 u spisku Yevropejskomu Chervonomu spisku Tut traplyayutsya dovoli ridksni vidi komahi dzhmil mohovij vusach muskusnij v tomu chisli i meteliki podalirij brazhnik mertva golova apollon plazuni gadyuka zvichajna midyanka vuzh zvichajnij veretilnicya lamka poloz lisovij zemnovodni salamandra plyamista endemik triton karpatskij triton girskij zhaba prudka yashirka zhivorodna ribi chop malij losos dunajskij minoga ukrayinska ptahi leleka chornij gluhar berkut pugach sova dovgohvosta ssavci kaban olen blagorodnij sarna yevropejska lisicya borsuk kunicya lisova vivirka karpatska vidra kit lisovij vedmid burij ris gornostaj burozubka zvichajna polivka ruda misha lisova sonya lisova yizhak burozubka alpijska kutora mala kazhan pidkovonis malij Div takozhTvarini Ukrayini zaneseni do Yevropejskogo Chervonogo spisku Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Regionalnij landshaftnij park Guculshina DzherelaPrirodno zapovidni teritoriyi ta ob yekti Ivano Frankivshini Prihodko M M Parpan V I Ivano Frankivsk 2000PosilannyaPrirodno zapovidnij fond Ivano FrankivshiniPrimitkiSosna kedrova sosna kedrova yevropejska Pinus cembra L Tis yagidnij negnij derevo Taxus baccata L Modrina polska Larix polonica Racib L decidua Mill subsp polonica Racib Domin Lyubka dvolista Platanthera bifolia L Rich Orchis bifolia L Lyubka zelenokvitkova Platanthera chlorantha Cust Rchb Orchis chlorantha Cust Zozulki m yasochervoni palchatokorinnik m yasochervonij Dactylorhiza incarnata L Soo s l D cruenta O F Mull Soo D ochroleuca Boll Holub Dactylorchis incarnata L Vermeulen Orchis incarnata L O latifolia L nom rej Misyachnicya ozhivayucha lunariya ozhivayucha Lunaria rediviva L Plaun richnij Lycopodium annotinum L Baranec zvichajnij Huperzia selago L Bernh ex Schrank et Mart Lycopodium selago L Mirmau selago L H P Fuchs Beladonna zvichajna Atropa belladonna L Skopoliya karniolijska Scopolia carniolica Jacq Pidsnizhnik bilosnizhnij pidsnizhnik zvichajnij Galanthus nivalis L Shafran Gejfeliv Crocus heuffelianus Herb C banaticus Heuff nom illeg C vernus auct non L Hill p p Piznocvit osinnij Colchicum autumnale L Bulbocodium autumnale L L Liliya lisova Lilium martagon L Dzhmil mohovij Bombus Bombus muscorum Linnaeus 1758 ChKU Vusach muskusnij Aromia moschata Linnaeus 1758 ChKU Podalirij Iphiclides podalirius Linnaeus 1758 ChKU Brazhnik mertva golova Acherontia atropos Linnaeus 1758 ChKU Apollon Parnassius apollo Linnaeus 1758 ChKU Midyanka zvichajna Coronella austriaca Laurenti 1768 ChKU Salamandra plyamista Salamandra salamandra Linnaeus 1758 ChKU Triton karpatskij Lissotriton montandoni Boulenger 1880 ChKU Triton alpijskij Mesotriton alpestris Laurenti 1768 ChKU Zhaba prudka Rana dalmatina Fitzinger in Bonaparte 1839 ChKU Chop malij Zingel streber Siebold 1863 ChKU Losos dunajskij golovaticya Hucho hucho Linnaeus 1758 ChKU Minoga ukrayinska Eudontomyzon mariae Berg 1931 ChKU Leleka chornij Ciconia nigra Linnaeus 1758 ChKU Glushec gluhar Tetrao urogallus Linnaeus 1758 ChKU Berkut Aquila chrysaetos Linnaeus 1758 ChKU Pugach Bubo bubo Linnaeus 1758 ChKU Sova dovgohvosta Strix uralensis Pallas 1771 ChKU Kit lisovij Felis sylvestris Schreber 1777 ChKU Vedmid burij Ursus arctos Linnaeus 1758 ChKU Ris Lynx lynx Linnaeus 1758 ChKU Gornostaj Mustela erminea Linnaeus 1758 Burozubka alpijska Sorex alpinus Schinz 1837 ChKU Kutora mala Neomys anomalus Cabrera 1907 ChKU Pidkovonis malij Rhinolophus hipposideros Bechstein 1800 ChKU

Дата публікації:
Топ