Рахель (Рая) Блувштейн (Села) (відома за своїм підписом Рахель; 20 вересня 1890, Саратов, Російська імперія — 16 квітня 1931, Тель-Авів) — єврейська поетеса. Писала на івриті. Перша жінка, що отримала широке визнання у єврейській поезії.
Рахель Блувштейн | |
---|---|
івр. רחל בלובשטיין-סלע | |
Народилася | 3 жовтня 1890[4] Саратов, Російська імперія |
Померла | 16 квітня 1931[1][2][…] (40 років) Тель-Авів-Яфо, Ізраїль ·туберкульоз |
Поховання | d |
Країна | Підмандатна Палестина |
Діяльність | поетеса, письменниця, перекладачка |
Галузь | поезія |
Знання мов | іврит, російська і англійська |
|
Біографія
Батько Ісер-Лейб Блувштейн, син полтавського купця, у 8 років був викрадений і відданий у кантоністи. Брав участь у Кримській війні, дослужився до звання прапорщика та командира роти, здобув право жити за смугою осілості. У Полтаві був старостою синагоги (ймовірно військової). Мати Софія Мендельштам, донька київського рабина, сестра Леона та Веніаміна Мендельштам, була на 20 років молодшою за чоловіка.
Точне місце народження невідоме. Згідно Єврейської енциклопедії, вона народилася в Саратові, а згідно біографії Інститутут перекладу єврейської літератури — у Вятці. У віці 10 років її родина переїхала до Полтави, де минули її дитинство та юність. Навчалася в єврейській школі з викладанням російською мовою і брала перші приватні уроки івриту; там же познайомилася з В. Г. Короленко. З 15 років писала вірші російською мовою. З дитинства у Рахель були слабкі легені, і її посилали в Крим на лікування. Закінчивши школу, Рахель разом з молодшою сестрою Шошею поїхала вчитися до Києва (Рахель - живопису, Шошанна - літературі і філософії).
Під впливом старшого брата Я. Блувштейн (1880-1935; згодом відомого просвітителя) сестри долучилися до сіонізму і в 1909 р з Одеси морем через Стамбул вирушили в Ерец-Ісраель. Вони оселилися в Реховоті, де почали вивчати іврит, і Рахель вирішила більше ніколи не говорити російською. З осені 1910 р Рахель у складі сільськогосподарської бригади працювала на оливкових плантаціях біля гори Кармель, з квітня 1911 р стала ученицею сільськогосподарської навчальної ферми на озері Кінерет, тут познайомилася з А. Д. Гордоном. У 1913 р поїхала вчитися на агронома в Тулузу (Франція), звідки влітку їздила в Італію брати уроки живопису (в Римі жив тоді її брат Яків). Рахель з відзнакою закінчила університет і поїхала відвідати родичів в Росію, звідки через початок 1-ї світової війни не змогла виїхати. Працювала з дітьми єврейських біженців у Бердянську та Саратові, була вчителькою, потім жила у рідних в Одесі. Під час війни заразилася туберкульозом легень. Під час війни, живучи в Одесі, Рахель публікувала в різних єврейських виданнях, зокрема в тижневику "Єврейська думка", переклади з івриту (в тому числі вірші Я. Фіхмана, З. Шнеура, прозу Х. Н. Бялика) і свої російські вірші й нариси про Ізраїль.
Після завершення війни першим же судном ("Руслан", кінець 1919 р.) Рахель покинула Росію. Гроші на квиток були зібрані на благодійному вечорі, влаштованому для неї в одеській синагозі з дозволу рабина. Рахель працювала агрономом в кібуці Даганія, але в зв'язку з загостренням хвороби була змушена переїхати в Єрусалим, де працювала вчителькою в школі для єврейських дівчаток зі східних громад. Однак розвиток хвороби унеможливило спілкування Рахель з дітьми, тому вона повернулася в Даганію і виконувала посильну роботу. Кінець життя важко хвора Рахель провела в самотності, переїжджаючи з міста в місто в пошуках сприятливого клімату (в Єрусалимі, Цфате, Тель-Авіві і в санаторії для легеневих хворих в Хадері). Померла Рахель в тель-авівській лікарні "Хадасса", похована на березі Тиверіадського озера.
Творчість
Перший вірш Рахель на івриті "Халох нафеш" ("Настрій") опубліковано у часописі "Ха-Шіллоах" (№37, 1920). З того часу вона регулярно публікувала вірші на сторінках періодичної преси, з 1925 р - головним чином в "Давар", з співробітниками якого Б. Кацнельсоном, З. Рубашовим (Ш. З. Шазаром), М. Бейлінсоном її пов'язувала тісна, багаторічна дружба.
Вийшли в світ три збірки віршів Рахель: "Сафіах" (1927), "Мі-негед" ("З того боку", 1930) і "Нево" (1932, посмертно). Рахель була однією з перших єврейських поетес, які писали на відродженому івриті (разом з Елішевою і ), тобто з використанням нової лексики і сефардської вимови. Її іврит засновувася на з розмовній мові та Біблії. Рахель писала короткі вірші елегійного характеру, пройняті то смиренням, то гіркотою і болем перед близьким кінцем. Реальність, не обіцяючи нічого в майбутньому (у Рахель не було сім'ї), відсилає поетесу до спогадів, і це улюблений прийом побудови її віршів. Іншою їх особливістю є протиставлення: мрії і реальності, сна природи взимку і відродження навесні, байдужість коханого за життя героїні і його туга і прагнення до неї після її смерті. Образ гори Нево, з якої Мойсей дивився на Обітовану землю з Зайордання, знаючи, що йому не судилося в неї увійти, став наскрізним у віршах Рахель, символом нездійсненної мрії, і підказав назву двом останнім її збірників - "З того боку" і "Нево". Біблійні алюзії взагалі займають значне місце в поезії Рахель. У персонажах Біблії вона бачить сестер і братів по трагічній долі.
Крім віршів, Рахель опублікувала ряд критичних нарисів, переважно на літературні теми, а також перекладала на іврит вірші з російської(О. Пушкін, А. Ахматова, С. Єсенін, М. Шкапський і інші) та французької (П. Верлен, Ф . Жамма, М. Метерлінк і інші) мов.
Багато її віршів покладено на музику і входить до репертуару ізраїльських співаків. Вірші Рахель входять до ізраїльської шкільної програми та перекладені багатьма мовами (англійською, арабською, баскійською, польською, італійською, чеською, угорською, українською, есперанто та іншими).
Вшанування пам'яті
На її честь названі вулиці в Єрусалимі, Петах-Тікві, Ашкелоні, Хайфі, Рамле, Тель-Авіві. До її імені зазвичай додають «поетеса», щоб відрізнити від праматері Рахилі (Рахілі). Є вулиця «Рахель» в Реховоті, на цій вулиці знаходиться будинок, де жила поетеса. В Тель-Авіві, в будинку на вулиці бограшова, де Рахель жила останні роки встановлена меморіальна дошка.
19 лютого 1991 року в Ізраїлі було випущено марку з її зображенням.
Портрет Рахель Блувштейн та цитати з її віршів розміщено на банкноті в 20 шекелів серії С
У 2016 році Google створив тематичний дудл до 126-ї річниці від дня її народження.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118970798 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Babelio — 2007.
- надгробок
- Kerbel, Sorrel. Jewish Writers of the Twentieth Century. Chicago: Fitzroy Dearborn, 2003. 826. ebrary. Web. October 25, 2011.
- . Архів оригіналу за 22 квітня 2018. Процитовано 22 квітня 2018.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Рахель // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Коломеер Михаил Соломонович - "Люди земли Полтавской".
- . Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 22 квітня 2018.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела
- «Всесвіт» № 12 за 1995 рік (Спеціальний ізраїльський випуск)
- Рахель // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.) (рос.)
Посилання
- Вірші Рахель Блувштейн українською [ 22 квітня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rahel Raya Bluvshtejn Sela vidoma za svoyim pidpisom Rahel 20 veresnya 1890 Saratov Rosijska imperiya 16 kvitnya 1931 Tel Aviv yevrejska poetesa Pisala na ivriti Persha zhinka sho otrimala shiroke viznannya u yevrejskij poeziyi Rahel Bluvshtejnivr רחל בלובשטיין סלע Narodilasya3 zhovtnya 1890 1890 10 03 4 Saratov Rosijska imperiyaPomerla16 kvitnya 1931 1931 04 16 1 2 40 rokiv Tel Aviv Yafo Izrayil tuberkulozPohovannyadKrayina Pidmandatna PalestinaDiyalnistpoetesa pismennicya perekladachkaGaluzpoeziyaZnannya movivrit rosijska i anglijska Mediafajli u VikishovishiRahelBiografiyaBatko Iser Lejb Bluvshtejn sin poltavskogo kupcya u 8 rokiv buv vikradenij i viddanij u kantonisti Brav uchast u Krimskij vijni dosluzhivsya do zvannya praporshika ta komandira roti zdobuv pravo zhiti za smugoyu osilosti U Poltavi buv starostoyu sinagogi jmovirno vijskovoyi Mati Sofiya Mendelshtam donka kiyivskogo rabina sestra Leona ta Veniamina Mendelshtam bula na 20 rokiv molodshoyu za cholovika Tochne misce narodzhennya nevidome Zgidno Yevrejskoyi enciklopediyi vona narodilasya v Saratovi a zgidno biografiyi Institutut perekladu yevrejskoyi literaturi u Vyatci U vici 10 rokiv yiyi rodina pereyihala do Poltavi de minuli yiyi ditinstvo ta yunist Navchalasya v yevrejskij shkoli z vikladannyam rosijskoyu movoyu i brala pershi privatni uroki ivritu tam zhe poznajomilasya z V G Korolenko Z 15 rokiv pisala virshi rosijskoyu movoyu Z ditinstva u Rahel buli slabki legeni i yiyi posilali v Krim na likuvannya Zakinchivshi shkolu Rahel razom z molodshoyu sestroyu Shosheyu poyihala vchitisya do Kiyeva Rahel zhivopisu Shoshanna literaturi i filosofiyi Pid vplivom starshogo brata Ya Bluvshtejn 1880 1935 zgodom vidomogo prosvititelya sestri doluchilisya do sionizmu i v 1909 r z Odesi morem cherez Stambul virushili v Erec Israel Voni oselilisya v Rehovoti de pochali vivchati ivrit i Rahel virishila bilshe nikoli ne govoriti rosijskoyu Z oseni 1910 r Rahel u skladi silskogospodarskoyi brigadi pracyuvala na olivkovih plantaciyah bilya gori Karmel z kvitnya 1911 r stala ucheniceyu silskogospodarskoyi navchalnoyi fermi na ozeri Kineret tut poznajomilasya z A D Gordonom U 1913 r poyihala vchitisya na agronoma v Tuluzu Franciya zvidki vlitku yizdila v Italiyu brati uroki zhivopisu v Rimi zhiv todi yiyi brat Yakiv Rahel z vidznakoyu zakinchila universitet i poyihala vidvidati rodichiv v Rosiyu zvidki cherez pochatok 1 yi svitovoyi vijni ne zmogla viyihati Pracyuvala z ditmi yevrejskih bizhenciv u Berdyansku ta Saratovi bula vchitelkoyu potim zhila u ridnih v Odesi Pid chas vijni zarazilasya tuberkulozom legen Pid chas vijni zhivuchi v Odesi Rahel publikuvala v riznih yevrejskih vidannyah zokrema v tizhneviku Yevrejska dumka perekladi z ivritu v tomu chisli virshi Ya Fihmana Z Shneura prozu H N Byalika i svoyi rosijski virshi j narisi pro Izrayil Pislya zavershennya vijni pershim zhe sudnom Ruslan kinec 1919 r Rahel pokinula Rosiyu Groshi na kvitok buli zibrani na blagodijnomu vechori vlashtovanomu dlya neyi v odeskij sinagozi z dozvolu rabina Rahel pracyuvala agronomom v kibuci Daganiya ale v zv yazku z zagostrennyam hvorobi bula zmushena pereyihati v Yerusalim de pracyuvala vchitelkoyu v shkoli dlya yevrejskih divchatok zi shidnih gromad Odnak rozvitok hvorobi unemozhlivilo spilkuvannya Rahel z ditmi tomu vona povernulasya v Daganiyu i vikonuvala posilnu robotu Kinec zhittya vazhko hvora Rahel provela v samotnosti pereyizhdzhayuchi z mista v misto v poshukah spriyatlivogo klimatu v Yerusalimi Cfate Tel Avivi i v sanatoriyi dlya legenevih hvorih v Haderi Pomerla Rahel v tel avivskij likarni Hadassa pohovana na berezi Tiveriadskogo ozera TvorchistRahel v kibuci Deganiya 1919 1921 rik Pershij virsh Rahel na ivriti Haloh nafesh Nastrij opublikovano u chasopisi Ha Shilloah 37 1920 Z togo chasu vona regulyarno publikuvala virshi na storinkah periodichnoyi presi z 1925 r golovnim chinom v Davar z spivrobitnikami yakogo B Kacnelsonom Z Rubashovim Sh Z Shazarom M Bejlinsonom yiyi pov yazuvala tisna bagatorichna druzhba Vijshli v svit tri zbirki virshiv Rahel Safiah 1927 Mi neged Z togo boku 1930 i Nevo 1932 posmertno Rahel bula odniyeyu z pershih yevrejskih poetes yaki pisali na vidrodzhenomu ivriti razom z Elishevoyu i tobto z vikoristannyam novoyi leksiki i sefardskoyi vimovi Yiyi ivrit zasnovuvasya na z rozmovnij movi ta Bibliyi Rahel pisala korotki virshi elegijnogo harakteru projnyati to smirennyam to girkotoyu i bolem pered blizkim kincem Realnist ne obicyayuchi nichogo v majbutnomu u Rahel ne bulo sim yi vidsilaye poetesu do spogadiv i ce ulyublenij prijom pobudovi yiyi virshiv Inshoyu yih osoblivistyu ye protistavlennya mriyi i realnosti sna prirodi vzimku i vidrodzhennya navesni bajduzhist kohanogo za zhittya geroyini i jogo tuga i pragnennya do neyi pislya yiyi smerti Obraz gori Nevo z yakoyi Mojsej divivsya na Obitovanu zemlyu z Zajordannya znayuchi sho jomu ne sudilosya v neyi uvijti stav naskriznim u virshah Rahel simvolom nezdijsnennoyi mriyi i pidkazav nazvu dvom ostannim yiyi zbirnikiv Z togo boku i Nevo Biblijni alyuziyi vzagali zajmayut znachne misce v poeziyi Rahel U personazhah Bibliyi vona bachit sester i brativ po tragichnij doli Krim virshiv Rahel opublikuvala ryad kritichnih narisiv perevazhno na literaturni temi a takozh perekladala na ivrit virshi z rosijskoyi O Pushkin A Ahmatova S Yesenin M Shkapskij i inshi ta francuzkoyi P Verlen F Zhamma M Meterlink i inshi mov Memorialna doshka v Tel Avivi na budinku v yakomu meshkala Rahel Bagato yiyi virshiv pokladeno na muziku i vhodit do repertuaru izrayilskih spivakiv Virshi Rahel vhodyat do izrayilskoyi shkilnoyi programi ta perekladeni bagatma movami anglijskoyu arabskoyu baskijskoyu polskoyu italijskoyu cheskoyu ugorskoyu ukrayinskoyu esperanto ta inshimi Vshanuvannya pam yatiNa yiyi chest nazvani vulici v Yerusalimi Petah Tikvi Ashkeloni Hajfi Ramle Tel Avivi Do yiyi imeni zazvichaj dodayut poetesa shob vidrizniti vid pramateri Rahili Rahili Ye vulicya Rahel v Rehovoti na cij vulici znahoditsya budinok de zhila poetesa V Tel Avivi v budinku na vulici bograshova de Rahel zhila ostanni roki vstanovlena memorialna doshka 19 lyutogo 1991 roku v Izrayili bulo vipusheno marku z yiyi zobrazhennyam Portret Rahel Bluvshtejn ta citati z yiyi virshiv rozmisheno na banknoti v 20 shekeliv seriyi S U 2016 roci Google stvoriv tematichnij dudl do 126 yi richnici vid dnya yiyi narodzhennya PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118970798 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Babelio 2007 d Track Q2877812 nadgrobok d Track Q203443 Kerbel Sorrel Jewish Writers of the Twentieth Century Chicago Fitzroy Dearborn 2003 826 ebrary Web October 25 2011 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2018 Procitovano 22 kvitnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Rahel Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Kolomeer Mihail Solomonovich Lyudi zemli Poltavskoj Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 22 kvitnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Dzherela Vsesvit 12 za 1995 rik Specialnij izrayilskij vipusk Rahel Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros ros PosilannyaVirshi Rahel Bluvshtejn ukrayinskoyu 22 kvitnya 2018 u Wayback Machine