Ра́ковець (у давнину — Млинівці) — село в Україні, в Львівському районі Львівської області. Відстань до колишнього райцентру становить 14 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Щирець II становить 14 км. Входить до складу Солонківської територіальної громади, голова ради Дубневич Богдан Васильович. Населення становить 207 осіб.
село Раковець | |||
---|---|---|---|
| |||
Раковець | |||
Країна | Україна | ||
Область | Львівська | ||
Район | Львівський | ||
Громада | Солонківська сільська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA46060430180071769 | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1466 | ||
Населення | 207 | ||
Площа | 1,280 км² | ||
Густота населення | 161,719 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 81164 | ||
Телефонний код | +380 3230 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 49°39′11″ пн. ш. 24°01′20″ сх. д. / 49.65306° пн. ш. 24.02222° сх. д.Координати: 49°39′11″ пн. ш. 24°01′20″ сх. д. / 49.65306° пн. ш. 24.02222° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря | 296 м | ||
Водойми | р. Зубра | ||
Відстань до обласного центру | 23,1 км | ||
Відстань до районного центру | 14 км | ||
Найближча залізнична станція | Щирець II | ||
Відстань до залізничної станції | 14 км | ||
Місцева влада | |||
Карта | |||
Раковець | |||
Раковець | |||
Мапа | |||
Раковець у Вікісховищі |
Населення
За даними перепису населення 2012 року в селі мешкало лише 207 осіб, а мовний склад села був таким:
Мовний склад населення Раківця | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Мова | Число ос. | Відсоток | ||||||||||||
українська | 195 | 94,20 | ||||||||||||
російська | 11 | 5,31 | ||||||||||||
польська | 1 | 0,48 |
Топоніми
За деякими переказами, нинішня назва села Раковець походить від раків, яких вдосталь водилося у цих місцях. Інша ж назва тодішнього міста звучала як Млинівці. Пов'язане це з тим, що на річці Зубра тоді було багато млинів.
Історія
Точна дата заснування села невідома. Деякі польські джерела говорять, що вже в 1466 році власником села був Петро Бучацький з Чешибісів, радянські історики вказують іншу дату, що село було засноване у 1484 році.
В монографії польського історика Анджея Жакі «Świrz» згадується документ про поділ маєтку Мартина Свірзького між його синами, датований 1530 роком. Між іншим там зазначається, що Підтемне, Монастир та Млинівці відходять до Станіслава та Єжи як спільна власність. З тої ж монографії відомо, що Мартин успадкував той маєток від своєї тітки Малгожати (Маргарити) Романовської, якій він належав ще до 1490 року.
У 1598 році мечник львівський Миколай Нарайовський гербу Янина заснував в селі римо-католицьку парафію.
6 вересня 1603 року вперше в офіційних документах згадується село під своєю нинішньою назвою — Раковець. Саме тоді за рішенням третейського суду у Львові, після багаторічних скарг власників Раковця до власників навколишніх сіл та чисельних судових засідань, була підписана добровільна згода між сторонами конфлікту, у якій було чітко вказано межі Раковця.
У 1615 році землі села розподілені між львівським мечником Миколаєм Наройовським та жидачівським войським Кшиштофом Лешньовським. Пізніше, у 1623 році, Ельжбета Гумницька (з Лешньовських) дарувала частину маєтку львівському монастирю єзуїтів. Інша частина Раковця була власністю монастиря бенедиктинок. Обидва ордени тривалий час перебували у майновій та судовій суперечці.
Аж до початку XX століття село залишається розділеним між різними власниками. Серед них фігурує і Альфред Потоцький. Наприкінці XIX століття дідичем більшої частини села був посол до Галицького сейму Давид Абрагамович гербу Бурчак. У 1905 році частина села належала Роману Потоцькому, решта Ісааку Герстману та монастирю бенедиктинок.
Колишнє містечко оточене пагорбами вкритими лісом і оточене мальовничою природою і прекрасними краєвидами. Раковець має два передмістя: одне внизу по річці і друге — в горі по річці. У своїй верхній частині з планістичного боку Раковець зберігся таким, як тоді, коли був містечком за Австрії. Колишнє Середмістя дуже компактне, маленьке. Свого часу йому було надане також Магдебурзьке право. За Австрії міські привілеї для Раківця були скасовані. Не останню роль відіграло те, що поряд розбудовувалося й розвивалося інше велике місто — Львів, з яким було важко конкурувати.
Центр Раківця формує Ринок квадратної форми, характерний для будь-якого середньовічного міста. Як і всі європейські міста, Раковець теж мав свою площу Ринок, яка збереглася і понині. Сама площа Ринок є унікальною, оскільки розташована не на рівнині, а на схилі. Один кінець Ринку вищий від іншого на десять метрів. Ринок був забудований за класичною магдебурзькою схемою: з чотирьох кінців площі відходять коротенькі і маленькі вулиці. Усі вони збереглися до сьогодні. Щоправда, площа Ринок настільки компактна та маленька, що її дуже легко пропустити.
Деякі джерела розповідають, що у Раковці був також замок, орієнтовно у XVI—XVII століттях. Про нього є письмові згадки, але зараз уже важко визначити його розташування. Цей замок, як і багато навколишніх, не дуже потужних, був зруйнований. Добре збережені лише скарпи та залишки рову, які служили обороною, і які теж варто зберегти як пам'ятку оборонного мистецтва.
Історичні пам'ятки
Пам'ятки архітектури
Костел святого Валентина
Парафіяльний костел святого Валентина був побудований у 1822—1856 роках, на пагорбі у центрі села, і був вже четвертим по черзі, після попередніх дерев'яних храмів, які знаходилися на цьому місці.
Перші згадки про наявність у Раковці римо-католицької парафії датуються 1598 роком і найімовірніше тоді вже існував перший дерев'яний храм. Скоріше за все він був пошкоджений під час турецько-татарської навали 1620—1621 років і тривалий час стояв пусткою та не відновлювався.
У 1704 році єзуїти розібрали рештки старого храму та на його місці побудували новий дерев'яний храм. Під час однієї з візитацій до Раковця, храм вже був описаний як старий і в процесі цілковитої руйнації.
У 1746 році єзуїти разом і монахинями бенедиктинками найняли майстра Мартина Ласечко, аби той збудував новий, ідентичний попередньому храм.
У 1774 році на хорах цього костелу був орган-позитив (без педалі) на 6 голосів, помальований у чорне, але зіпсований.
На початку XIX століття, храм був вже в такому поганому стані, що у 1810 році був опечатаний та зачинений, а до 1822 року будівлю храму було розібрано, і на його місці був закладений перший камінь під нову святиню.
У 1856 році храм був вже готовий, і 5 жовтня, архієпископ львівський Лукаш Баранецький здійснив чин освячення храму.
У 1880 році під час чергової пожежі костел сильно постраждав, але за короткий період часу відбудований до нинішнього вигляду.
Храм побудований із тесаного каменю вапняку, з цегляними фронтонами. Прямокутна нава (неф) з верхнім і нижнім святилищем (пресбітерієм), що замкнута півколом апсиди. Фасад триярусний з круглим вікном (роза) з мереживним орнаментованим оздобленням, збагаченим насиченими кольоровими вітражами. При святилищі з південного боку знаходиться ризниця (захристя).
Стіни храму із зовнішньої сторони — гладкі, непотиньковані, не мають архітектурного декору, лише на головному фасаді є ризаліт, котрий слабо виступає та довершений цегляним ступінчастим фронтоном. Двосхилий дах, а на гребені даху була встановлена ажурна сигнатурка з хрестом, яка разом з дахом завалилася і цілковито зруйнувалася у 2013 році. Хрест нині зберігається у місцевому храмі Покрову Пресвятої Богородиці.
У верхній частині фронтону ніша, де до 2015 року знаходилася гіпсова (алебастрова) фігура Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Фігура виконана у 1893 році відомим польським скульптором італійського походження Віктором Дзаккі.
Фігура Матері Божої стояла над селом, як мовчазливий свідок усіх історичних подій, що відбувалися тут. Фігура, у частині правої сторони обличчя, була прострілена у безбожні часи комунізму, і їй бракувало правої щоки. А вся поверхня фігури була в аварійному стані, на скульптурі було багато втрат, два отвори в голові, один на спині під лопаткою, відпали руки, тріснула навпіл куля на якій стояла Богородиця. Тулуб скульптури був заповнений покинутим гніздом шершнів.
Щоб запобігти повній руйнації цього витвору сакральної скульптури, місцева греко-католицька громада у лютому 2015 року, своїми силами спромоглася розпочати консерваційні заходи по її збереженню. І вже на храмовий празник Покрову Пресвятої Богородиці, 14 жовтня 2015 року, Раковецька громада зустрічала процесійно та урочисто відновлену фігуру Богородиці, яка повернулася до Раковця. Нині фігура Пресвятої Діви Марії зберігається у місцевому греко-католицькому храмі, очікуючи відновлення фронтону храму святого Валентина, щоб повернутися на своє місце.
Дзвіниця, як окрема будівля, стояла поруч з костелом святого Валентина та була мурованою, трипролітною.
У 1895 році у костелі з'явився новий орган фабрики Яна Слівінського, на 6 голосів.
У роки першої світової війни від реквізиції костел втратив усі дзвони, металеві деталі органу та срібний кубок (з викладу збитків 1919 року).
У 1946 році після закриття храму та від'їзду поляків зі села на свою історичну батьківщину, більшу частину інтер'єру було знищено і спалено. Деякі вцілілі образи, зокрема, образи святого Валентина (пензля Оттона Едварда Боржемського, близько 1930 року) та образ Святого Йосифа (пензля Владислава Россовського, близько 1909 року), пізніше були перенесені з костелу до греко-католицької церкви Покрову Пресвятої Богородиці, де зберігаються й понині.
Розповідається, що в храмі святого Валентина нібито була також і чудотворна ікона, яку місцеві поляки, щоб врятувати, взяли із собою до Польщі.
Від 1952 року тут знаходився колгоспний склад, який використовувався, то для зберігання мінеральних добрив, то запчастин для техніки, то паперу або ж інших потреб колгоспу.
Від 1980-х років й понині храм стоїть пусткою та у аварійному стані. Через те, що дах був пошкоджений та затікав, погнили крокви, та зруйнувалося вщент склепіння, а 2013 року повністю обвалився дах разом із сигнатуркою та хрестом. Греко-католицькій громаді вдалося зберегти цілою якусь частину черепиці, якою був покритий дах. В стіни храму вросли кущі та дерева. Цегляні щити пошкоджені. У середині пошкоджені стіни, а на підлозі залишилися рештки тиньку, побитої черепиці, зогнилі дерев'яні крокви та конструкції даху, що завалився, кавалки цегли, камінь, ґрунт і все це поросло хащами.
Найкраще в храмі збереглося святилище (пресбітерій), у якому можна побачити старий розпис, а з нагоди 160-літнього ювілею храму, там було встановлено репродукцію образу святого Валентина, оригінал якого знаходиться у храмі Покрову Пресвятої Богородиці.
В середині храму в головній наві з правої сторони головної арки, видно ще дерев'яний дашок, що залишився від зруйнованої настінної казальниці, а при вході до храму ще можна побачити напівзруйнований дерев'яний хор. Добре збереглося приміщення плебанії, розташоване біля храму.
20 червня 2013 року на XXIV сесії Львівської обласної ради VI скликання було ухвалено рішення за № 797 «Про затвердження Регіональної програми розбудови сфери охорони культурної спадщини Львівської області на 2013—2015 роки». У відповідності з цим рішенням були визначені пам'ятки, які не використовуються або використовуються неефективно, потребують проведення найневідкладніших протиаварійних та ремонтно-реставраційних робіт (додаток 2), серед яких є й костел Святого Валентина в с. Раковець, Пустомитівського р-ну, Львівської області. З обласного бюджету навіть були виділені кошти на весь період проведення робіт. Поки що нічого ще не зроблено. Храм далі продовжує руйнуватися і очікує на невідкладне втручання, для того щоб не зникнути зовсім.
Місцева греко-католицька громада доглядає, як може за святинею і виходячи із своїх можливостей старається врятувати від цілковитого зникнення цю пам'ятку архітектури національного значення (охоронний № 480).
У 2016 році, напередодні святкування 160-літнього ювілею костелу святого Валентина, парафіяни греко-католицької церкви Покрову Пресвятої Богородиці розчистили приміщення костелу від будівельного та іншого сміття, так, щоби можна було зайти до храму та помолитися, а також облаштували прилеглу до храму територію.
За старанням греко-католицької громади, з нагоди Ювілею — 160-ліття від дня освячення храму, з італійського міста Терні, де похований святий, прибули мощі святого Валентина — патрона і покровителя храму.
26 червня 2016 року — в неділю Всіх Святих, яка, за церковним календарем, припала на першу неділю після П'ятидесятниці, місцева громада, на чолі з сільським головою Раковця, урочистою ходою зустрічали на початку села мощі Святого мученика Валентина, які привезли з Італії Отці Салезіяни. Провінційний настоятель отців Салезіян отець Кароль Манік урочисто передав мощі святого місцевій греко-католицькій парафії для почитання та зберігання.
У храмі святого Валентина відбувся Молебень, а потім процесійно мощі Святого мученика Валентина були перенесені до храму Покрову Пресвятої Богородиці, де з благословення Митрополита Львівського Ігоря (Возьняка), разом з іншими мощами Святих мучеників — Теодора, Вінкентії, Юстина і Християна, були виставленні для почитання вірним.
Тепер до Раковця прибувають прочани, щоб помолитися та просити заступництва у святих мучеників Теодора, Вінкентії, Юстина і Християна, а також і у святого Валентина, який є заступником і цілителем недужих, головно від епілепсії.
Храм Покрову Пресвятої Богородиці
Дерев'яний парафіяльний храм Покрову Пресвятої Богородиці, збудований у 1904 році за проектом відомого українського архітектора Василя Нагірного ймовірно на місці більш давнішої церкви.
Храм знаходиться біля центру села, на пагорбі який переходить у схил. За архітектурою церква хрещата в плані одноверха. Складається з бабинця, в плані наближеного до квадрату, до якого з заходу прилягає квадратова нава з вкороченими рівноширокими бічними раменами і вівтаря гранчастої форми, що знаходиться на сходину вище, з прибудованими ризницями.
Над входом до церкви влаштований ґанок відкритого типу, захищений двосхилим дашком, який розриває піддашшя, що оперізує церкву. Над дверми напис — рік заснування храму 1904. Піддашшя довкола храму опирається на короткі випусти вінців зрубів і приставні кронштейни. Стіни під опасанням складаються з голого зрубу, над опасанням — шальовані вертикально дошками і лиштвами. Четверик нави завершує високий світловий восьмерик, вкритий банею (куполом) з маківкою на вершині.
Загалом храм є шість куполів: один великий та п'ять менших.
На схід від церкви збереглася дерев'яна квадратова в плані двоярусна дзвіниця, вкрита пірамідальним наметовим дахом, котра має три дзвони. Також біля храму знаходиться цвинтар.
На початку 1960-х років церква була остаточно закрита.
На початку 1980 року в приміщенні пообіцяли створили філію Львівської картинної галереї та зробити капітальний ремонт, але ці обіцянки не були втілені в життя.
1988 року, комуністична влада так і не відремонтувала церковну споруду. Тому своїми силами парафіяни сіл Раковця та Новосілок вирішили самотужки почати ремонтувати духовну святиню. До того ж так звана експозиція картинної галереї насправді жодного дня так і не працювала, а вірним доводилося ходити на богослужіння аж до Хоросна. Люди тривалий час писали листи від громади до вищих партійних чинів Радянського Союзу з вимогою поновлення богослужінь у раковецькій церкві, але отримали остаточну відповідь, що реєструвати релігійну громаду та її церкву недоцільно. Нарешті, правдами-неправдами органи влади скликали сільський схід, на якому тогочасний секретар райкому партії повідомив, що церква у селі не діє, бо вона знята з реєстрації. Та навіть і після цього вердикту вірні продовжували відправляти у церкві богослужіння. Тоді храм опечатали. Такий черговий захід комуністичної влади не зупинив людей. Громада с. Раковець за підтримки громади с. Новосілка далі продовжувала настоювати на відкритті їхнього храму.
15 січня 1989 року нарешті відбулося відкриття церкви. Громада з великою радістю та духовним піднесенням святкували цю подію. Відбулася перша Служба Божа у знову відкритому храмі.
20 серпня 1991 року була зареєстрована греко-католицька релігійна громада та парафіяльна церква Покрову Пресвятої Богородиці у с. Раковець.
Унікальну мистецьку цінність цього храму становить іконостас, вівтар, кіот (дарохранильниця) та його внутрішнє оздоблення, дерев'яний балдахін над вівтарем, дерев'яні канделябри та розпис у святилищі та інші образи у храмі.
Художниками Теодором Гриневичем, Володимиром Волошинським, Миколою Жовніром виконано настінний розпис храму, а останній, на власних засадах, збудував школу, яку невдовзі очолив. Декілька образів, що є у храмі походять з костелу святого Валентина.
Ліворуч у храмі тепер стоїть фігура Матері Божої, яка в зруйнованому стані стояла на фронтоні костелу святого Валентина аж до 2015 року, а після здійснених невідкладних консерваційних заходів для її збереження, місцева греко-католицька громада, урочисто встановила її тут 14 жовтня 2015 року на храмовий празник Покрову Пресвятої Богородиці. Фігура Матері Божої тепер зберігатиметься у храмі доти, доки не відреставрується і не укріпиться головний фронтон костелу святого Валентина і не створяться безпечні умови для її повернення у нішу головного фронтону костелу.
У храмі знаходяться мощі Святого мученика Валентина, а також мощі ще чотирьох Святих мучеників: Теодора, Вінкентії, Юстина та Християна, які були знайдені у 2013 році отцями Салезіянами в захристії храму, у трьох мармурових чотирикутних плитах, куди були вставлені мощі. Ймовірно ці мармурові плити з мощами святих мучеників знаходилися колись на трьох вівтарях храму святого Валентина.
Святі мощі мучеників, з благословення Митрополита та Архиєпископа Львівської архієпархії УГКЦ, були урочисто виставлені для почитання вірних 26 червня 2016 року в неділю всіх святих.
14 жовтня 2015 року, на храмовий празник Покрову Пресвятої Богородиці, Преосвященніший владика Венедикт, єпископ-помічник Львівської Архиєпархії, під час пастирського візиту до Греко-католицької парафії Покрову Пресвятої Богородиці с. Раковець, яка від 2013 року знаходиться під опікою Згромадження отців Салезіян, звершив Архиєрейську Божественну Літургію та виголосив проповідь. З нагоди храмового свята, Преосвященніший Владика також освятив новий великий хрест та церковний майдан, який парафіяльна громада вимостила перед входом до храму.
Через свою мистецьку цінність та присутність мощей п'ятьох святих мучеників храм Покрову Пресвятої Богородиці у Раковці є знаковим місцем для багатьох прочан.
На території церкви (поблизу цвинтаря) знаходиться могила, в якій спочиває вічним сном колишній єпископ Васильківський УПЦ КП, вікарій Київської єпархії Панкратій (Тарнавський). У нижній частині надгробної плити є надпис: «Я є воскресіння і життя. Хто вірує в Мене, Хоч і вмре, житиме.» (Івана 11.25).
Пам'ятки монументального мистецтва
- Меморіал Борцям за волю України.
- Пам'ятник воїнам-односельцям, які загинули у війні 1941—1945 років.
Культурні заходи
Щорічно, на празник Преображення Господнього, у Раковці відбувається міжнародний фольклорний фестиваль «Раковецькі передзвони». Оригінальною розвагою фестивалю є виступи козаків, а найцікавішим дійством — посвята у козаки чоловіків із натовпу. Не забули на «Раковецьких передзвонах» і про нашу рідну — українську кухню. Кожен охочий міг скушувати вареників, козацького кулішу, закарпатського бограча та шашлику. На ярмарку, що діє на фестивалі, можна придбати запашного меду, кожен з різної пасіки та вироби народних майстрів — глиняні глечики ручної роботи, гаварецька кераміка, картини (мальовані, вишиті, з бісеру), чарівні прикраси тощо. Справжнім епіцентром уваги шанувальників народного промислу стали плетені обереги — ляльки-мотанки.
13—14 серпня 2016 року у Раковці відбувся фестиваль «Медовий спас». У програмі свята Молебень і благословення бджолиної продукції (біля каплички святого архистратига Михаїла), ярмарок продукції бджільництва, дегустація меду і медових напоїв, конкурси та вікторини.
Інфраструктура
Бюджетоутворюючим підприємством Раковецької сільської ради є АЗС (560-й км. автошляху Київ—Чоп). Діють три готельно-ресторанних комплекси. В селі налагоджено вуличне освітлення та оновлено дорожню інфраструктуру. На громадських засадах відновлено пам'ятник воїнам-односельцям, які загинули у війні 1941—1945 років. Через Раковець проходить центральна високовольтна лінія Добротвір-Угорщина, газопровід Дашава-Київ.
Відомі люди
- Стеблій Феодосій Іванович — кандидат історичних наук, завідувач відділу нової історії України Інституту українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України. Протягом 1949—1951 років працював викладачем історії у Раковецькій семирічній школі.
Галерея
- В'їзд до села
- Храм Покрови Пресвятої Богородиці (1904)
- Храм Покрови Пресвятої Богородиці (1904)
- Храм Покрови Пресвятої Богородиці (1904)
- Костел Святого Валентина (1856)
- Костел Святого Валентина (1856)
- Храм (Костел) Святого Валентина. Образ Святий Валентин (репродукція роботи художника О. Е. Боржемського)
- Цвинтар при храмі Покрови Пресвятої Богородиці
- Старий цвинтар
- Пам'ятник воїнам-односельцям, які загинули у війні 1941—1945 років
- Меморіал Борцям за волю України
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Раковець (Львівський район) |
Примітки
- Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 19 липня 2022.
- . ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 19 липня 2022.
- Прогноз погоди в селі Раковець. weather.in.ua. Погода в Україні. оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 19 липня 2022.
- Відстані від села Раковець. della.com.ua. оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 19 липня 2022.
- . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 20 липня 2022.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 20 липня 2022.
- Раковець. karpaty.info. Процитовано 19 липня 2022.
{{}}
: Недійсний|мертвий-url=ys
() - ІМСУ, 1968, с. 602.
- . storinka-m.kiev.ua. Мистецька сторінка. Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 19 липня 2022.
- Памятники архитектуры, 1985, с. 184—185.
- Czawaga K. Źródło i pamięć Rakowca [ 2017-09-27 у Wayback Machine.] // Kurier Galicyjski — 31 lipca 2008. — nr. 14 (66). — S. 7. (пол.)
- . oblrada.lviv.ua. Львівська обласна рада. Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 12 червня 2022.
- Пам'ятки архітектури національного значення. Львівська область. Частина ІІІ. ukrainaincognita. Україна Інкогніта. Процитовано 12 червня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - . sdbua.net. 28 червня 2016. Архів оригіналу за 30 жовтня 2016. Процитовано 12 червня 2022.
- Юрій Боруцький (8 грудня 2015). . vgolos.com.ua. Інформаційна агенція «Вголос». Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 19 липня 2022.
- Маркіян Войтович (10 лютого 2022). На вихідні до Св. Валентина у Раковець. leopolis.news. Новини зі Львова. Процитовано 12 червня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - . ugcc.lviv.ua. Львівська архієпархія УГКЦ. 1 липня 2016. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 12 червня 2022.
- . ugcc.lviv.ua. Львівська архієпархія УГКЦ. 15 жовтня 2015. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 12 червня 2022.
- + ПАНКРАТІЙ (Тарнавський) (+2009)
- На «Раковецьких передзвонах» пригощали закарпатським бограчем. zakarpattya.net.ua. Інтернет-видання «Закарпаття онлайн». 20 серпня 2008. Процитовано 19 липня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Феодосій Стеблій (1994—2009): біобібліографічний покажчик… — С. 13.
Джерела
- Раковець // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 602.
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: Иллюстрированный справочник-каталог / под ред. Н. Л. Жарикова, И. И. Артеменко и др. — Киев : Будівельник, 1985. — 339 с. (рос.)
- Пам'ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. — Київ : Держбудвидав, 1956. — С. 64.
- Постанова Ради міністрів УРСР «Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР» № 970 від 24.08.1963 р.
- Державний реєстр національного культурного надбання: пам'ятки містобудування і архітектури України (проект). — Пам'ятки України. — 1999. — № 2—3.
- Феодосій Стеблій (1994—2009): біобібліографічний покажчик / Міністерство освіти і науки України, Львівський національний університет імені Івана Франка, Наукова бібліотека; [уклад. О. Галевич; автор передмови Б. Якимович; редколегія: В. Кметь (голова), Б. Якимович, М. Ільницький, В. Горинь; науковий редактор В. Голубко; редактор Г. Чопик. — Львів, 2010. — С. 13.
- Rakowiec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 515. (пол.)
Посилання
- Księgi metrykalne parafii Rakowiec. agad.gov.pl (пол.). оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 19 липня 2022.
- . io.ua. Архів оригіналу за 14 березня 2018. Процитовано 19 липня 2022.
- Андрій Книш (5 січня 2017). Невигадана історія про храм св. Валентина у с. Раковець та його будівничих. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. Процитовано 19 липня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Раковець. Колишній костел св. Валентина (1822—1856). Львівська обл., Львівський р-н (Пустомитівський р-н). rkc.in.ua. Костели і каплиці України. 22 серпня 2018. Процитовано 19 липня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Володимир Василечко Раковець — ще не курорт. Але… // Голос Народу. — № 18 (1459). — 2014. — 26 квітня. — С. 3.
Відео
- Ігор Боднар (12 липня 2016). с. Раковець. Костел Святого Валентина (1856 р.). youtube.com. YouTube. Процитовано 19 липня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ra kovec u davninu Mlinivci selo v Ukrayini v Lvivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Vidstan do kolishnogo rajcentru stanovit 14 km sho prohodit avtoshlyahom miscevogo znachennya Vidstan do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Shirec II stanovit 14 km Vhodit do skladu Solonkivskoyi teritorialnoyi gromadi golova radi Dubnevich Bogdan Vasilovich Naselennya stanovit 207 osib selo Rakovec Prapor RakovecRakovec Krayina Ukrayina Oblast Lvivska Rajon Lvivskij Gromada Solonkivska silska gromada Kod KATOTTG UA46060430180071769 Osnovni dani Zasnovane 1466 Naselennya 207 Plosha 1 280 km Gustota naselennya 161 719 osib km Poshtovij indeks 81164 Telefonnij kod 380 3230 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 39 11 pn sh 24 01 20 sh d 49 65306 pn sh 24 02222 sh d 49 65306 24 02222 Koordinati 49 39 11 pn sh 24 01 20 sh d 49 65306 pn sh 24 02222 sh d 49 65306 24 02222 Serednya visota nad rivnem morya 296 m Vodojmi r Zubra Vidstan do oblasnogo centru 23 1 km Vidstan do rajonnogo centru 14 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Shirec II Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 14 km Misceva vlada Karta Rakovec Rakovec Mapa Rakovec u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rakovec NaselennyaZa danimi perepisu naselennya 2012 roku v seli meshkalo lishe 207 osib a movnij sklad sela buv takim Movnij sklad naselennya Rakivcya Mova Chislo os Vidsotok ukrayinska 195 94 20 rosijska 11 5 31 polska 1 0 48ToponimiZa deyakimi perekazami ninishnya nazva sela Rakovec pohodit vid rakiv yakih vdostal vodilosya u cih miscyah Insha zh nazva todishnogo mista zvuchala yak Mlinivci Pov yazane ce z tim sho na richci Zubra todi bulo bagato mliniv IstoriyaTochna data zasnuvannya sela nevidoma Deyaki polski dzherela govoryat sho vzhe v 1466 roci vlasnikom sela buv Petro Buchackij z Cheshibisiv radyanski istoriki vkazuyut inshu datu sho selo bulo zasnovane u 1484 roci V monografiyi polskogo istorika Andzheya Zhaki Swirz zgaduyetsya dokument pro podil mayetku Martina Svirzkogo mizh jogo sinami datovanij 1530 rokom Mizh inshim tam zaznachayetsya sho Pidtemne Monastir ta Mlinivci vidhodyat do Stanislava ta Yezhi yak spilna vlasnist Z toyi zh monografiyi vidomo sho Martin uspadkuvav toj mayetok vid svoyeyi titki Malgozhati Margariti Romanovskoyi yakij vin nalezhav she do 1490 roku U 1598 roci mechnik lvivskij Mikolaj Narajovskij gerbu Yanina zasnuvav v seli rimo katolicku parafiyu 6 veresnya 1603 roku vpershe v oficijnih dokumentah zgaduyetsya selo pid svoyeyu ninishnoyu nazvoyu Rakovec Same todi za rishennyam tretejskogo sudu u Lvovi pislya bagatorichnih skarg vlasnikiv Rakovcya do vlasnikiv navkolishnih sil ta chiselnih sudovih zasidan bula pidpisana dobrovilna zgoda mizh storonami konfliktu u yakij bulo chitko vkazano mezhi Rakovcya U 1615 roci zemli sela rozpodileni mizh lvivskim mechnikom Mikolayem Narojovskim ta zhidachivskim vojskim Kshishtofom Leshnovskim Piznishe u 1623 roci Elzhbeta Gumnicka z Leshnovskih daruvala chastinu mayetku lvivskomu monastiryu yezuyitiv Insha chastina Rakovcya bula vlasnistyu monastirya benediktinok Obidva ordeni trivalij chas perebuvali u majnovij ta sudovij superechci Azh do pochatku XX stolittya selo zalishayetsya rozdilenim mizh riznimi vlasnikami Sered nih figuruye i Alfred Potockij Naprikinci XIX stolittya didichem bilshoyi chastini sela buv posol do Galickogo sejmu David Abragamovich gerbu Burchak U 1905 roci chastina sela nalezhala Romanu Potockomu reshta Isaaku Gerstmanu ta monastiryu benediktinok Kolishnye mistechko otochene pagorbami vkritimi lisom i otochene malovnichoyu prirodoyu i prekrasnimi krayevidami Rakovec maye dva peredmistya odne vnizu po richci i druge v gori po richci U svoyij verhnij chastini z planistichnogo boku Rakovec zberigsya takim yak todi koli buv mistechkom za Avstriyi Kolishnye Seredmistya duzhe kompaktne malenke Svogo chasu jomu bulo nadane takozh Magdeburzke pravo Za Avstriyi miski privileyi dlya Rakivcya buli skasovani Ne ostannyu rol vidigralo te sho poryad rozbudovuvalosya j rozvivalosya inshe velike misto Lviv z yakim bulo vazhko konkuruvati Centr Rakivcya formuye Rinok kvadratnoyi formi harakternij dlya bud yakogo serednovichnogo mista Yak i vsi yevropejski mista Rakovec tezh mav svoyu ploshu Rinok yaka zbereglasya i ponini Sama plosha Rinok ye unikalnoyu oskilki roztashovana ne na rivnini a na shili Odin kinec Rinku vishij vid inshogo na desyat metriv Rinok buv zabudovanij za klasichnoyu magdeburzkoyu shemoyu z chotiroh kinciv ploshi vidhodyat korotenki i malenki vulici Usi voni zbereglisya do sogodni Shopravda plosha Rinok nastilki kompaktna ta malenka sho yiyi duzhe legko propustiti Deyaki dzherela rozpovidayut sho u Rakovci buv takozh zamok oriyentovno u XVI XVII stolittyah Pro nogo ye pismovi zgadki ale zaraz uzhe vazhko viznachiti jogo roztashuvannya Cej zamok yak i bagato navkolishnih ne duzhe potuzhnih buv zrujnovanij Dobre zberezheni lishe skarpi ta zalishki rovu yaki sluzhili oboronoyu i yaki tezh varto zberegti yak pam yatku oboronnogo mistectva Istorichni pam yatkiPam yatki arhitekturi Kostel svyatogo Valentina Parafiyalnij kostel svyatogo Valentina buv pobudovanij u 1822 1856 rokah na pagorbi u centri sela i buv vzhe chetvertim po cherzi pislya poperednih derev yanih hramiv yaki znahodilisya na comu misci Pershi zgadki pro nayavnist u Rakovci rimo katolickoyi parafiyi datuyutsya 1598 rokom i najimovirnishe todi vzhe isnuvav pershij derev yanij hram Skorishe za vse vin buv poshkodzhenij pid chas turecko tatarskoyi navali 1620 1621 rokiv i trivalij chas stoyav pustkoyu ta ne vidnovlyuvavsya U 1704 roci yezuyiti rozibrali reshtki starogo hramu ta na jogo misci pobuduvali novij derev yanij hram Pid chas odniyeyi z vizitacij do Rakovcya hram vzhe buv opisanij yak starij i v procesi cilkovitoyi rujnaciyi U 1746 roci yezuyiti razom i monahinyami benediktinkami najnyali majstra Martina Lasechko abi toj zbuduvav novij identichnij poperednomu hram U 1774 roci na horah cogo kostelu buv organ pozitiv bez pedali na 6 golosiv pomalovanij u chorne ale zipsovanij Na pochatku XIX stolittya hram buv vzhe v takomu poganomu stani sho u 1810 roci buv opechatanij ta zachinenij a do 1822 roku budivlyu hramu bulo rozibrano i na jogo misci buv zakladenij pershij kamin pid novu svyatinyu U 1856 roci hram buv vzhe gotovij i 5 zhovtnya arhiyepiskop lvivskij Lukash Baraneckij zdijsniv chin osvyachennya hramu U 1880 roci pid chas chergovoyi pozhezhi kostel silno postrazhdav ale za korotkij period chasu vidbudovanij do ninishnogo viglyadu Hram pobudovanij iz tesanogo kamenyu vapnyaku z ceglyanimi frontonami Pryamokutna nava nef z verhnim i nizhnim svyatilishem presbiteriyem sho zamknuta pivkolom apsidi Fasad triyarusnij z kruglim viknom roza z merezhivnim ornamentovanim ozdoblennyam zbagachenim nasichenimi kolorovimi vitrazhami Pri svyatilishi z pivdennogo boku znahoditsya riznicya zahristya Stini hramu iz zovnishnoyi storoni gladki nepotinkovani ne mayut arhitekturnogo dekoru lishe na golovnomu fasadi ye rizalit kotrij slabo vistupaye ta dovershenij ceglyanim stupinchastim frontonom Dvoshilij dah a na grebeni dahu bula vstanovlena azhurna signaturka z hrestom yaka razom z dahom zavalilasya i cilkovito zrujnuvalasya u 2013 roci Hrest nini zberigayetsya u miscevomu hrami Pokrovu Presvyatoyi Bogorodici U verhnij chastini frontonu nisha de do 2015 roku znahodilasya gipsova alebastrova figura Neporochnogo Zachattya Presvyatoyi Divi Mariyi Figura vikonana u 1893 roci vidomim polskim skulptorom italijskogo pohodzhennya Viktorom Dzakki Figura Materi Bozhoyi stoyala nad selom yak movchazlivij svidok usih istorichnih podij sho vidbuvalisya tut Figura u chastini pravoyi storoni oblichchya bula prostrilena u bezbozhni chasi komunizmu i yij brakuvalo pravoyi shoki A vsya poverhnya figuri bula v avarijnomu stani na skulpturi bulo bagato vtrat dva otvori v golovi odin na spini pid lopatkoyu vidpali ruki trisnula navpil kulya na yakij stoyala Bogorodicya Tulub skulpturi buv zapovnenij pokinutim gnizdom shershniv Shob zapobigti povnij rujnaciyi cogo vitvoru sakralnoyi skulpturi misceva greko katolicka gromada u lyutomu 2015 roku svoyimi silami spromoglasya rozpochati konservacijni zahodi po yiyi zberezhennyu I vzhe na hramovij praznik Pokrovu Presvyatoyi Bogorodici 14 zhovtnya 2015 roku Rakovecka gromada zustrichala procesijno ta urochisto vidnovlenu figuru Bogorodici yaka povernulasya do Rakovcya Nini figura Presvyatoyi Divi Mariyi zberigayetsya u miscevomu greko katolickomu hrami ochikuyuchi vidnovlennya frontonu hramu svyatogo Valentina shob povernutisya na svoye misce Dzvinicya yak okrema budivlya stoyala poruch z kostelom svyatogo Valentina ta bula murovanoyu triprolitnoyu U 1895 roci u kosteli z yavivsya novij organ fabriki Yana Slivinskogo na 6 golosiv U roki pershoyi svitovoyi vijni vid rekviziciyi kostel vtrativ usi dzvoni metalevi detali organu ta sribnij kubok z vikladu zbitkiv 1919 roku U 1946 roci pislya zakrittya hramu ta vid yizdu polyakiv zi sela na svoyu istorichnu batkivshinu bilshu chastinu inter yeru bulo znisheno i spaleno Deyaki vcilili obrazi zokrema obrazi svyatogo Valentina penzlya Ottona Edvarda Borzhemskogo blizko 1930 roku ta obraz Svyatogo Josifa penzlya Vladislava Rossovskogo blizko 1909 roku piznishe buli pereneseni z kostelu do greko katolickoyi cerkvi Pokrovu Presvyatoyi Bogorodici de zberigayutsya j ponini Rozpovidayetsya sho v hrami svyatogo Valentina nibito bula takozh i chudotvorna ikona yaku miscevi polyaki shob vryatuvati vzyali iz soboyu do Polshi Vid 1952 roku tut znahodivsya kolgospnij sklad yakij vikoristovuvavsya to dlya zberigannya mineralnih dobriv to zapchastin dlya tehniki to paperu abo zh inshih potreb kolgospu Vid 1980 h rokiv j ponini hram stoyit pustkoyu ta u avarijnomu stani Cherez te sho dah buv poshkodzhenij ta zatikav pognili krokvi ta zrujnuvalosya vshent sklepinnya a 2013 roku povnistyu obvalivsya dah razom iz signaturkoyu ta hrestom Greko katolickij gromadi vdalosya zberegti ciloyu yakus chastinu cherepici yakoyu buv pokritij dah V stini hramu vrosli kushi ta dereva Ceglyani shiti poshkodzheni U seredini poshkodzheni stini a na pidlozi zalishilisya reshtki tinku pobitoyi cherepici zognili derev yani krokvi ta konstrukciyi dahu sho zavalivsya kavalki cegli kamin grunt i vse ce poroslo hashami Najkrashe v hrami zbereglosya svyatilishe presbiterij u yakomu mozhna pobachiti starij rozpis a z nagodi 160 litnogo yuvileyu hramu tam bulo vstanovleno reprodukciyu obrazu svyatogo Valentina original yakogo znahoditsya u hrami Pokrovu Presvyatoyi Bogorodici V seredini hramu v golovnij navi z pravoyi storoni golovnoyi arki vidno she derev yanij dashok sho zalishivsya vid zrujnovanoyi nastinnoyi kazalnici a pri vhodi do hramu she mozhna pobachiti napivzrujnovanij derev yanij hor Dobre zbereglosya primishennya plebaniyi roztashovane bilya hramu 20 chervnya 2013 roku na XXIV sesiyi Lvivskoyi oblasnoyi radi VI sklikannya bulo uhvaleno rishennya za 797 Pro zatverdzhennya Regionalnoyi programi rozbudovi sferi ohoroni kulturnoyi spadshini Lvivskoyi oblasti na 2013 2015 roki U vidpovidnosti z cim rishennyam buli viznacheni pam yatki yaki ne vikoristovuyutsya abo vikoristovuyutsya neefektivno potrebuyut provedennya najnevidkladnishih protiavarijnih ta remontno restavracijnih robit dodatok 2 sered yakih ye j kostel Svyatogo Valentina v s Rakovec Pustomitivskogo r nu Lvivskoyi oblasti Z oblasnogo byudzhetu navit buli vidileni koshti na ves period provedennya robit Poki sho nichogo she ne zrobleno Hram dali prodovzhuye rujnuvatisya i ochikuye na nevidkladne vtruchannya dlya togo shob ne zniknuti zovsim Misceva greko katolicka gromada doglyadaye yak mozhe za svyatineyu i vihodyachi iz svoyih mozhlivostej starayetsya vryatuvati vid cilkovitogo zniknennya cyu pam yatku arhitekturi nacionalnogo znachennya ohoronnij 480 U 2016 roci naperedodni svyatkuvannya 160 litnogo yuvileyu kostelu svyatogo Valentina parafiyani greko katolickoyi cerkvi Pokrovu Presvyatoyi Bogorodici rozchistili primishennya kostelu vid budivelnogo ta inshogo smittya tak shobi mozhna bulo zajti do hramu ta pomolitisya a takozh oblashtuvali prileglu do hramu teritoriyu Za starannyam greko katolickoyi gromadi z nagodi Yuvileyu 160 littya vid dnya osvyachennya hramu z italijskogo mista Terni de pohovanij svyatij pribuli moshi svyatogo Valentina patrona i pokrovitelya hramu 26 chervnya 2016 roku v nedilyu Vsih Svyatih yaka za cerkovnim kalendarem pripala na pershu nedilyu pislya P yatidesyatnici misceva gromada na choli z silskim golovoyu Rakovcya urochistoyu hodoyu zustrichali na pochatku sela moshi Svyatogo muchenika Valentina yaki privezli z Italiyi Otci Saleziyani Provincijnij nastoyatel otciv Saleziyan otec Karol Manik urochisto peredav moshi svyatogo miscevij greko katolickij parafiyi dlya pochitannya ta zberigannya U hrami svyatogo Valentina vidbuvsya Moleben a potim procesijno moshi Svyatogo muchenika Valentina buli pereneseni do hramu Pokrovu Presvyatoyi Bogorodici de z blagoslovennya Mitropolita Lvivskogo Igorya Voznyaka razom z inshimi moshami Svyatih muchenikiv Teodora Vinkentiyi Yustina i Hristiyana buli vistavlenni dlya pochitannya virnim Teper do Rakovcya pribuvayut prochani shob pomolitisya ta prositi zastupnictva u svyatih muchenikiv Teodora Vinkentiyi Yustina i Hristiyana a takozh i u svyatogo Valentina yakij ye zastupnikom i cilitelem neduzhih golovno vid epilepsiyi Hram Pokrovu Presvyatoyi Bogorodici Derev yanij parafiyalnij hram Pokrovu Presvyatoyi Bogorodici zbudovanij u 1904 roci za proektom vidomogo ukrayinskogo arhitektora Vasilya Nagirnogo jmovirno na misci bilsh davnishoyi cerkvi Hram znahoditsya bilya centru sela na pagorbi yakij perehodit u shil Za arhitekturoyu cerkva hreshata v plani odnoverha Skladayetsya z babincya v plani nablizhenogo do kvadratu do yakogo z zahodu prilyagaye kvadratova nava z vkorochenimi rivnoshirokimi bichnimi ramenami i vivtarya granchastoyi formi sho znahoditsya na shodinu vishe z pribudovanimi riznicyami Nad vhodom do cerkvi vlashtovanij ganok vidkritogo tipu zahishenij dvoshilim dashkom yakij rozrivaye piddashshya sho operizuye cerkvu Nad dvermi napis rik zasnuvannya hramu 1904 Piddashshya dovkola hramu opirayetsya na korotki vipusti vinciv zrubiv i pristavni kronshtejni Stini pid opasannyam skladayutsya z gologo zrubu nad opasannyam shalovani vertikalno doshkami i lishtvami Chetverik navi zavershuye visokij svitlovij vosmerik vkritij baneyu kupolom z makivkoyu na vershini Zagalom hram ye shist kupoliv odin velikij ta p yat menshih Na shid vid cerkvi zbereglasya derev yana kvadratova v plani dvoyarusna dzvinicya vkrita piramidalnim nametovim dahom kotra maye tri dzvoni Takozh bilya hramu znahoditsya cvintar Na pochatku 1960 h rokiv cerkva bula ostatochno zakrita Na pochatku 1980 roku v primishenni poobicyali stvorili filiyu Lvivskoyi kartinnoyi galereyi ta zrobiti kapitalnij remont ale ci obicyanki ne buli vtileni v zhittya 1988 roku komunistichna vlada tak i ne vidremontuvala cerkovnu sporudu Tomu svoyimi silami parafiyani sil Rakovcya ta Novosilok virishili samotuzhki pochati remontuvati duhovnu svyatinyu Do togo zh tak zvana ekspoziciya kartinnoyi galereyi naspravdi zhodnogo dnya tak i ne pracyuvala a virnim dovodilosya hoditi na bogosluzhinnya azh do Horosna Lyudi trivalij chas pisali listi vid gromadi do vishih partijnih chiniv Radyanskogo Soyuzu z vimogoyu ponovlennya bogosluzhin u rakoveckij cerkvi ale otrimali ostatochnu vidpovid sho reyestruvati religijnu gromadu ta yiyi cerkvu nedocilno Nareshti pravdami nepravdami organi vladi sklikali silskij shid na yakomu togochasnij sekretar rajkomu partiyi povidomiv sho cerkva u seli ne diye bo vona znyata z reyestraciyi Ta navit i pislya cogo verdiktu virni prodovzhuvali vidpravlyati u cerkvi bogosluzhinnya Todi hram opechatali Takij chergovij zahid komunistichnoyi vladi ne zupiniv lyudej Gromada s Rakovec za pidtrimki gromadi s Novosilka dali prodovzhuvala nastoyuvati na vidkritti yihnogo hramu 15 sichnya 1989 roku nareshti vidbulosya vidkrittya cerkvi Gromada z velikoyu radistyu ta duhovnim pidnesennyam svyatkuvali cyu podiyu Vidbulasya persha Sluzhba Bozha u znovu vidkritomu hrami 20 serpnya 1991 roku bula zareyestrovana greko katolicka religijna gromada ta parafiyalna cerkva Pokrovu Presvyatoyi Bogorodici u s Rakovec Unikalnu mistecku cinnist cogo hramu stanovit ikonostas vivtar kiot darohranilnicya ta jogo vnutrishnye ozdoblennya derev yanij baldahin nad vivtarem derev yani kandelyabri ta rozpis u svyatilishi ta inshi obrazi u hrami Hudozhnikami Teodorom Grinevichem Volodimirom Voloshinskim Mikoloyu Zhovnirom vikonano nastinnij rozpis hramu a ostannij na vlasnih zasadah zbuduvav shkolu yaku nevdovzi ocholiv Dekilka obraziv sho ye u hrami pohodyat z kostelu svyatogo Valentina Livoruch u hrami teper stoyit figura Materi Bozhoyi yaka v zrujnovanomu stani stoyala na frontoni kostelu svyatogo Valentina azh do 2015 roku a pislya zdijsnenih nevidkladnih konservacijnih zahodiv dlya yiyi zberezhennya misceva greko katolicka gromada urochisto vstanovila yiyi tut 14 zhovtnya 2015 roku na hramovij praznik Pokrovu Presvyatoyi Bogorodici Figura Materi Bozhoyi teper zberigatimetsya u hrami doti doki ne vidrestavruyetsya i ne ukripitsya golovnij fronton kostelu svyatogo Valentina i ne stvoryatsya bezpechni umovi dlya yiyi povernennya u nishu golovnogo frontonu kostelu U hrami znahodyatsya moshi Svyatogo muchenika Valentina a takozh moshi she chotiroh Svyatih muchenikiv Teodora Vinkentiyi Yustina ta Hristiyana yaki buli znajdeni u 2013 roci otcyami Saleziyanami v zahristiyi hramu u troh marmurovih chotirikutnih plitah kudi buli vstavleni moshi Jmovirno ci marmurovi pliti z moshami svyatih muchenikiv znahodilisya kolis na troh vivtaryah hramu svyatogo Valentina Svyati moshi muchenikiv z blagoslovennya Mitropolita ta Arhiyepiskopa Lvivskoyi arhiyeparhiyi UGKC buli urochisto vistavleni dlya pochitannya virnih 26 chervnya 2016 roku v nedilyu vsih svyatih 14 zhovtnya 2015 roku na hramovij praznik Pokrovu Presvyatoyi Bogorodici Preosvyashennishij vladika Venedikt yepiskop pomichnik Lvivskoyi Arhiyeparhiyi pid chas pastirskogo vizitu do Greko katolickoyi parafiyi Pokrovu Presvyatoyi Bogorodici s Rakovec yaka vid 2013 roku znahoditsya pid opikoyu Zgromadzhennya otciv Saleziyan zvershiv Arhiyerejsku Bozhestvennu Liturgiyu ta vigolosiv propovid Z nagodi hramovogo svyata Preosvyashennishij Vladika takozh osvyativ novij velikij hrest ta cerkovnij majdan yakij parafiyalna gromada vimostila pered vhodom do hramu Cherez svoyu mistecku cinnist ta prisutnist moshej p yatoh svyatih muchenikiv hram Pokrovu Presvyatoyi Bogorodici u Rakovci ye znakovim miscem dlya bagatoh prochan Na teritoriyi cerkvi poblizu cvintarya znahoditsya mogila v yakij spochivaye vichnim snom kolishnij yepiskop Vasilkivskij UPC KP vikarij Kiyivskoyi yeparhiyi Pankratij Tarnavskij U nizhnij chastini nadgrobnoyi pliti ye nadpis Ya ye voskresinnya i zhittya Hto viruye v Mene Hoch i vmre zhitime Ivana 11 25 Pam yatki monumentalnogo mistectva Memorial Borcyam za volyu Ukrayini Pam yatnik voyinam odnoselcyam yaki zaginuli u vijni 1941 1945 rokiv Kulturni zahodiShorichno na praznik Preobrazhennya Gospodnogo u Rakovci vidbuvayetsya mizhnarodnij folklornij festival Rakovecki peredzvoni Originalnoyu rozvagoyu festivalyu ye vistupi kozakiv a najcikavishim dijstvom posvyata u kozaki cholovikiv iz natovpu Ne zabuli na Rakoveckih peredzvonah i pro nashu ridnu ukrayinsku kuhnyu Kozhen ohochij mig skushuvati varenikiv kozackogo kulishu zakarpatskogo bogracha ta shashliku Na yarmarku sho diye na festivali mozhna pridbati zapashnogo medu kozhen z riznoyi pasiki ta virobi narodnih majstriv glinyani glechiki ruchnoyi roboti gavarecka keramika kartini malovani vishiti z biseru charivni prikrasi tosho Spravzhnim epicentrom uvagi shanuvalnikiv narodnogo promislu stali pleteni oberegi lyalki motanki 13 14 serpnya 2016 roku u Rakovci vidbuvsya festival Medovij spas U programi svyata Moleben i blagoslovennya bdzholinoyi produkciyi bilya kaplichki svyatogo arhistratiga Mihayila yarmarok produkciyi bdzhilnictva degustaciya medu i medovih napoyiv konkursi ta viktorini InfrastrukturaByudzhetoutvoryuyuchim pidpriyemstvom Rakoveckoyi silskoyi radi ye AZS 560 j km avtoshlyahu Kiyiv Chop Diyut tri gotelno restorannih kompleksi V seli nalagodzheno vulichne osvitlennya ta onovleno dorozhnyu infrastrukturu Na gromadskih zasadah vidnovleno pam yatnik voyinam odnoselcyam yaki zaginuli u vijni 1941 1945 rokiv Cherez Rakovec prohodit centralna visokovoltna liniya Dobrotvir Ugorshina gazoprovid Dashava Kiyiv Vidomi lyudiSteblij Feodosij Ivanovich kandidat istorichnih nauk zaviduvach viddilu novoyi istoriyi Ukrayini Institutu ukrayinoznavstva imeni Ivana Krip yakevicha NAN Ukrayini Protyagom 1949 1951 rokiv pracyuvav vikladachem istoriyi u Rakoveckij semirichnij shkoli GalereyaV yizd do sela Hram Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici 1904 Hram Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici 1904 Hram Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici 1904 Kostel Svyatogo Valentina 1856 Kostel Svyatogo Valentina 1856 Hram Kostel Svyatogo Valentina Obraz Svyatij Valentin reprodukciya roboti hudozhnika O E Borzhemskogo Cvintar pri hrami Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Starij cvintar Pam yatnik voyinam odnoselcyam yaki zaginuli u vijni 1941 1945 rokiv Memorial Borcyam za volyu Ukrayini Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rakovec Lvivskij rajon PrimitkiZnajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 19 lipnya 2022 ukrtelecom ua Ukrtelekom Arhiv originalu za 3 grudnya 2007 Procitovano 19 lipnya 2022 Prognoz pogodi v seli Rakovec weather in ua Pogoda v Ukrayini originalu za 21 grudnya 2011 Procitovano 19 lipnya 2022 Vidstani vid sela Rakovec della com ua originalu za 28 zhovtnya 2021 Procitovano 19 lipnya 2022 pop stat mashke org Arhiv originalu za 3 veresnya 2017 Procitovano 20 lipnya 2022 database ukrcensus gov ua Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 20 lipnya 2022 Rakovec karpaty info Procitovano 19 lipnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij mertvij url ys dovidka IMSU 1968 s 602 storinka m kiev ua Mistecka storinka Arhiv originalu za 28 grudnya 2017 Procitovano 19 lipnya 2022 Pamyatniki arhitektury 1985 s 184 185 Czawaga K Zrodlo i pamiec Rakowca 2017 09 27 u Wayback Machine Kurier Galicyjski 31 lipca 2008 nr 14 66 S 7 pol oblrada lviv ua Lvivska oblasna rada Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2018 Procitovano 12 chervnya 2022 Pam yatki arhitekturi nacionalnogo znachennya Lvivska oblast Chastina III ukrainaincognita Ukrayina Inkognita Procitovano 12 chervnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya sdbua net 28 chervnya 2016 Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2016 Procitovano 12 chervnya 2022 Yurij Boruckij 8 grudnya 2015 vgolos com ua Informacijna agenciya Vgolos Arhiv originalu za 26 serpnya 2016 Procitovano 19 lipnya 2022 Markiyan Vojtovich 10 lyutogo 2022 Na vihidni do Sv Valentina u Rakovec leopolis news Novini zi Lvova Procitovano 12 chervnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya ugcc lviv ua Lvivska arhiyeparhiya UGKC 1 lipnya 2016 Arhiv originalu za 17 veresnya 2016 Procitovano 12 chervnya 2022 ugcc lviv ua Lvivska arhiyeparhiya UGKC 15 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 18 veresnya 2016 Procitovano 12 chervnya 2022 PANKRATIJ Tarnavskij 2009 Na Rakoveckih peredzvonah prigoshali zakarpatskim bograchem zakarpattya net ua Internet vidannya Zakarpattya onlajn 20 serpnya 2008 Procitovano 19 lipnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Feodosij Steblij 1994 2009 biobibliografichnij pokazhchik S 13 DzherelaRakovec Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR U 26 t Lvivska oblast Malanchuk V Yu golova redkolegiyi Gnidyuk M Ya Dudikevich B K Ivasyuta M K Krip yakevich I P Ogonovskij V P Oleksyuk M M Paster P I vidpovidalnij sekretar redkolegiyi Siseckij A G Smishko M Yu Chelak P P Chugajov V P Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1968 S 602 Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR Illyustrirovannyj spravochnik katalog pod red N L Zharikova I I Artemenko i dr Kiev Budivelnik 1985 339 s ros Pam yatniki arhitekturi URSR sho perebuvayut pid derzhavnoyu ohoronoyu spisok Kiyiv Derzhbudvidav 1956 S 64 Postanova Radi ministriv URSR Pro vporyadkuvannya spravi obliku ta ohoroni pam yatnikiv arhitekturi na teritoriyi Ukrayinskoyi RSR 970 vid 24 08 1963 r Derzhavnij reyestr nacionalnogo kulturnogo nadbannya pam yatki mistobuduvannya i arhitekturi Ukrayini proekt Pam yatki Ukrayini 1999 2 3 Feodosij Steblij 1994 2009 biobibliografichnij pokazhchik Ministerstvo osviti i nauki Ukrayini Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka Naukova biblioteka uklad O Galevich avtor peredmovi B Yakimovich redkolegiya V Kmet golova B Yakimovich M Ilnickij V Gorin naukovij redaktor V Golubko redaktor G Chopik Lviv 2010 S 13 Rakowiec Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1888 T IX S 515 pol PosilannyaKsiegi metrykalne parafii Rakowiec agad gov pl pol originalu za 15 veresnya 2018 Procitovano 19 lipnya 2022 io ua Arhiv originalu za 14 bereznya 2018 Procitovano 19 lipnya 2022 Andrij Knish 5 sichnya 2017 Nevigadana istoriya pro hram sv Valentina u s Rakovec ta jogo budivnichih photo lviv in ua Fotografiyi starogo Lvova Procitovano 19 lipnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Rakovec Kolishnij kostel sv Valentina 1822 1856 Lvivska obl Lvivskij r n Pustomitivskij r n rkc in ua Kosteli i kaplici Ukrayini 22 serpnya 2018 Procitovano 19 lipnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Volodimir Vasilechko Rakovec she ne kurort Ale Golos Narodu 18 1459 2014 26 kvitnya S 3 VideoIgor Bodnar 12 lipnya 2016 s Rakovec Kostel Svyatogo Valentina 1856 r youtube com YouTube Procitovano 19 lipnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi