Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Радіа́нт метеорного потоку (від лат. radians, род. відм. radiantis — той, що випромінює) — точка на небесній сфері, у якій перетинаються зворотні подовження траєкторій метеорів. Метеори кожного потоку рухаються у просторі майже паралельними траєкторіями, і внаслідок перспективи здається, що вони вилітають з однієї точки.
(позначено колом)
Метеорні потоки отримують назви за положенням своїх радіантів. Наприклад, Персеїди мають радіант у сузір'ї Персея, Леоніди в сузір'ї Лева (лат. Leo) і т. д.
Фізика явища
Шляхи метеорів починаються й закінчуються у випадкових місцях на небі, але для всіх метеорів з одного дощу вони розходяться від одного радіанта. Радіант — це зникома точка траєкторій метеорів, які є паралельними лініями в тривимірному просторі, видимими спостерігачем на двовимірному небі. Метеор, шлях якого не вказує на відомий радіант, називаються спорадичним і не вважається частиною потоку.
Метеоритні потоки здебільшого викликані слідами пилу та уламків, що залишаються після комети. Цей пил продовжує рухатися вздовж траєкторії комети, і коли Земля рухається крізь такий кометний слід, виникає метеоритний дощ. Оскільки всі уламки рухаються приблизно в одному напрямку, всі метеори, які входять в атмосферу, мають швидкості в напрямку шляху комети. Як виняток, Гемініди є потоком, викликаним не кометою, а астероїдом 3200 Фаетон.
Під час активного періоду більшості дощів радіант щодня рухається на фоні зір майже на один градус на схід, паралельно екліптиці. Це називається добовим дрейфом радіанта і значною мірою зумовлено власним орбітальним рухом Землі навколо Сонця, який також відбувається майже на один градус на день. Оскільки радіант визначається швидкістю метеорита відносно Землі, зміна орбітального напрямку Землі на схід змушує радіант також рухатися на схід. У потоків із тривалим періодом активності, наприклад, у Персеїд, радіант за період активності може проходити досить довгий шлях небесною сферою. Положення радіанта зазвичай вказується на день максимуму потоку.
Метеорні дощі можуть з'явитися на небі ще до того, як радіант зійде над горизонтом. Поки радіант знаходиться на горизонті або під ним, спостерігається лише невелика кількість метеорів, які рухаються майже по дотичній до поверхні Землі.
Визначення положення радіанта
Графічний метод
У просторі при попаданні в земну атмосферу метеор рухається прямою, проте на видиму небесну сферу його слід проєктується у вигляді дуги великого кола небесної сфери. Тому в аматорській астрономії при визначенні радіанта визначаються екваторіальні координати початку та кінця сліду і наносяться на зоряну карту, виконану в гномонічній проєкції спеціального типу, що називається сіткою Лоренцоні. На карті в такій проєкції слід метеора буде прямою лінією, тому через початкову та кінцеву точки сліду просто проводять пряму лінію — вона пройде через радіант. Такі прямі від двох метеорів одного потоку перетнуться в радіанті.
Обчислювальний метод
Для визначення радіанта обчислювальним методом спочатку зі спостереження метеора встановлюються екваторіальні координати двох точок метеорного кола (видимого шляху метеора на небі). Потім за формулами сферичної тригонометрії обчислюються екваторіальні координати осі, перпендикулярної до метеорного кола, і через них записується рівняння метеорного кола. Після цього таке ж рівняння одержують для другого метеора. Потім розв'язують систему цих двох рівнянь з двома невідомими, визначаючи наближені координати радіанта.
Якщо число метеорів, що спостерігалися, більше двох, стає можливим застосування методу найменших квадратів до системи рівнянь, написаних для кожного з них, при цьому крім визначення координат радіанта можна оцінити й точність цього визначення.
Приклади радіантів
Метеорні потоки зазвичай називають іменами сузір'ів, у яких розташовані їх радіанти (Персеїди — від сузір'я Персея, Леоніди — від сузір'я Лева), або ж (якщо у сузір'ї розташовано кілька радіантів) — за назвою найближчої зорі (Ета-Аквариди — η Aquarii, Ети Водолія; [en] — від δ Aquarii, [en]).
| Потік | Розташування радіанта |
|---|---|
| Ета-Аквариди | Біля зорі [en] |
| [en] | Подвійний радіант біля зорі [en] |
| Гемініди | Сузір'я Близнят (поблизу зорі Кастор) |
| Драконіди | Поблизу «голови» Дракона |
| Квадрантиди | Сузір'я Волопаса, біля кордону із сузір'ями Геркулеса та Дракона; у часи відкриття потоку ця область неба належала сузір'ю Стінного Квадранта, яке тепер уже не існує. |
| Леоніди | У «серпі» сузір'я Лева |
| Ліриди | На кордоні сузір'їв Ліри та Геркулеса |
| Оріоніди | Множинний радіант на межі сузір'їв Оріона і Близнят, біля зорі Гамма Близнят |
| Персеїди | Сузір'я Персея, біля зорі [en] |
| Тауриди | Подвійний радіант у сузір'ї Тельця |
Примітки
- Earth Observatory Glossary: Radiant on NASA.gov
- Brian G. Marsden (25 жовтня 1983). IAUC 3881: 1983 TB AND THE GEMINID METEORS; 1983 SA; KR Aur. International Astronomical Union Circular. Процитовано 5 липня 2011.
- . 12 жовтня 2010. Архів оригіналу за 17 жовтня 2010.
- Астрономический календарь. Постоянная часть / Ответственный редактор Абалакин В.К. — 7-е изд. — М. : Наука, 1981. — С. 380.
- Цесевич В.П. § 53. Визуальные наблюдения метеоров // Что и как наблюдать на небе. — 6-е изд. — Москва : Наука, 1984. — С. 177—181.
- Цесевич В.П. § 55. Вычисление положения радианта // Что и как наблюдать на небе. — 6-е изд. — Москва : Наука, 1984. — С. 184—186.
Джерела
- Радіант метеорного потоку // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 390. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Radia nt meteornogo potoku vid lat radians rod vidm radiantis toj sho viprominyuye tochka na nebesnij sferi u yakij peretinayutsya zvorotni podovzhennya trayektorij meteoriv Meteori kozhnogo potoku ruhayutsya u prostori majzhe paralelnimi trayektoriyami i vnaslidok perspektivi zdayetsya sho voni vilitayut z odniyeyi tochki Trayektoriyi meteoriv ta roztashuvannya radiantu poznacheno kolom Meteornij potik Geminidi Meteorni potoki otrimuyut nazvi za polozhennyam svoyih radiantiv Napriklad Perseyidi mayut radiant u suzir yi Perseya Leonidi v suzir yi Leva lat Leo i t d Fizika yavishaShlyahi meteoriv pochinayutsya j zakinchuyutsya u vipadkovih miscyah na nebi ale dlya vsih meteoriv z odnogo doshu voni rozhodyatsya vid odnogo radianta Radiant ce znikoma tochka trayektorij meteoriv yaki ye paralelnimi liniyami v trivimirnomu prostori vidimimi sposterigachem na dvovimirnomu nebi Meteor shlyah yakogo ne vkazuye na vidomij radiant nazivayutsya sporadichnim i ne vvazhayetsya chastinoyu potoku Meteoritni potoki zdebilshogo viklikani slidami pilu ta ulamkiv sho zalishayutsya pislya kometi Cej pil prodovzhuye ruhatisya vzdovzh trayektoriyi kometi i koli Zemlya ruhayetsya kriz takij kometnij slid vinikaye meteoritnij dosh Oskilki vsi ulamki ruhayutsya priblizno v odnomu napryamku vsi meteori yaki vhodyat v atmosferu mayut shvidkosti v napryamku shlyahu kometi Yak vinyatok Geminidi ye potokom viklikanim ne kometoyu a asteroyidom 3200 Faeton Pid chas aktivnogo periodu bilshosti doshiv radiant shodnya ruhayetsya na foni zir majzhe na odin gradus na shid paralelno ekliptici Ce nazivayetsya dobovim drejfom radianta i znachnoyu miroyu zumovleno vlasnim orbitalnim ruhom Zemli navkolo Soncya yakij takozh vidbuvayetsya majzhe na odin gradus na den Oskilki radiant viznachayetsya shvidkistyu meteorita vidnosno Zemli zmina orbitalnogo napryamku Zemli na shid zmushuye radiant takozh ruhatisya na shid U potokiv iz trivalim periodom aktivnosti napriklad u Perseyid radiant za period aktivnosti mozhe prohoditi dosit dovgij shlyah nebesnoyu sferoyu Polozhennya radianta zazvichaj vkazuyetsya na den maksimumu potoku Meteorni doshi mozhut z yavitisya na nebi she do togo yak radiant zijde nad gorizontom Poki radiant znahoditsya na gorizonti abo pid nim sposterigayetsya lishe nevelika kilkist meteoriv yaki ruhayutsya majzhe po dotichnij do poverhni Zemli Viznachennya polozhennya radiantaGrafichnij metod Radiant Perseyid za sposterezhennyami 1880 1881 rokiv U prostori pri popadanni v zemnu atmosferu meteor ruhayetsya pryamoyu prote na vidimu nebesnu sferu jogo slid proyektuyetsya u viglyadi dugi velikogo kola nebesnoyi sferi Tomu v amatorskij astronomiyi pri viznachenni radianta viznachayutsya ekvatorialni koordinati pochatku ta kincya slidu i nanosyatsya na zoryanu kartu vikonanu v gnomonichnij proyekciyi specialnogo tipu sho nazivayetsya sitkoyu Lorenconi Na karti v takij proyekciyi slid meteora bude pryamoyu liniyeyu tomu cherez pochatkovu ta kincevu tochki slidu prosto provodyat pryamu liniyu vona projde cherez radiant Taki pryami vid dvoh meteoriv odnogo potoku peretnutsya v radianti Obchislyuvalnij metod Dlya viznachennya radianta obchislyuvalnim metodom spochatku zi sposterezhennya meteora vstanovlyuyutsya ekvatorialni koordinati dvoh tochok meteornogo kola vidimogo shlyahu meteora na nebi Potim za formulami sferichnoyi trigonometriyi obchislyuyutsya ekvatorialni koordinati osi perpendikulyarnoyi do meteornogo kola i cherez nih zapisuyetsya rivnyannya meteornogo kola Pislya cogo take zh rivnyannya oderzhuyut dlya drugogo meteora Potim rozv yazuyut sistemu cih dvoh rivnyan z dvoma nevidomimi viznachayuchi nablizheni koordinati radianta Yaksho chislo meteoriv sho sposterigalisya bilshe dvoh staye mozhlivim zastosuvannya metodu najmenshih kvadrativ do sistemi rivnyan napisanih dlya kozhnogo z nih pri comu krim viznachennya koordinat radianta mozhna ociniti j tochnist cogo viznachennya Prikladi radiantivMeteorni potoki zazvichaj nazivayut imenami suzir iv u yakih roztashovani yih radianti Perseyidi vid suzir ya Perseya Leonidi vid suzir ya Leva abo zh yaksho u suzir yi roztashovano kilka radiantiv za nazvoyu najblizhchoyi zori Eta Akvaridi h Aquarii Eti Vodoliya en vid d Aquarii en Potik Roztashuvannya radianta Eta Akvaridi Bilya zori en en Podvijnij radiant bilya zori en Geminidi Suzir ya Bliznyat poblizu zori Kastor Drakonidi Poblizu golovi Drakona Kvadrantidi Suzir ya Volopasa bilya kordonu iz suzir yami Gerkulesa ta Drakona u chasi vidkrittya potoku cya oblast neba nalezhala suzir yu Stinnogo Kvadranta yake teper uzhe ne isnuye Leonidi U serpi suzir ya Leva Liridi Na kordoni suzir yiv Liri ta Gerkulesa Orionidi Mnozhinnij radiant na mezhi suzir yiv Oriona i Bliznyat bilya zori Gamma Bliznyat Perseyidi Suzir ya Perseya bilya zori en Tauridi Podvijnij radiant u suzir yi TelcyaPrimitkiEarth Observatory Glossary Radiant on NASA gov Brian G Marsden 25 zhovtnya 1983 IAUC 3881 1983 TB AND THE GEMINID METEORS 1983 SA KR Aur International Astronomical Union Circular Procitovano 5 lipnya 2011 12 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2010 Astronomicheskij kalendar Postoyannaya chast Otvetstvennyj redaktor Abalakin V K 7 e izd M Nauka 1981 S 380 Cesevich V P 53 Vizualnye nablyudeniya meteorov Chto i kak nablyudat na nebe 6 e izd Moskva Nauka 1984 S 177 181 Cesevich V P 55 Vychislenie polozheniya radianta Chto i kak nablyudat na nebe 6 e izd Moskva Nauka 1984 S 184 186 DzherelaRadiant meteornogo potoku Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 390 ISBN 966 613 263 X