Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Драконіди або Джакобініди (DRA, GIA) — змінний метеорний потік на початку жовтня, максимум припадає на 8 — 10 жовтня, радіант розташований у сузір'ї Дракона в точці α = 262°, δ = +54°. Потік пов'язаний із кометою (Джакобіні — Ціннера). Зазвичай активність потоку становить до 5 метеорів на годину, але декілька разів ставалися спалахи активності. Порівняно невелика швидкість метеорів (~ 20 км/с) та жовтий їх відтінок створюють дивовижне видовище для наземних спостерігачів. Для супутників та космічних апаратів метеори безпечні.
| Драконіди | |
|---|---|
 | |
| Період активності | 6 - 12 жовтня |
| Максимум | 9 - 10 жовтня |
| Радіант | α = 262°, δ = +54° |
| Дрейф радіанта | незначний |
| Зенітне годинне число (ZHR) | змінне |
| Популяційний індекс, r | 2.6 |
| Швидкість | 20 км/с |
| Першовідкривач | Девідсон та Кеннінг |
| Комета родоначальник | (21P/Джакобіні — Ціннера) |
| Найменування згідно IMO | DRA, GIA |
Історія спостережень
1915 року преподобний Девідсон, який на той час займався періодичними кометами, припустив що комета 21P/Джакобіні, яка 1913 року була в перигелії, 10 жовтня 1915 мала пройти досить близько від Землі, і якщо ширина метеорного рою, котрий відокремився від неї, розтягнеться більш, ніж на 3 мільйони кілометрів, має активуватися метеорний потік з радіантомом α=267°, δ=+50°. спостерігав за радіантом у першій половині жовтня, він помітив досить багато метеорів, які вилетіли з радіанту α=267°, δ=+49°. Через 5 років навесні 1920 комета (Джакобіні — Ціннера) повернулася й преподобний Девідсон перевірив свої розрахунки, звісно, виправивши помилку, якої він припустився минулого разу, заявивши, що відстань між орбітами комети та Землі склала трохи більше 8 мільйонів кілометрів. Цього разу максимум припадав на 9 жовтня, з радіантом у точці α=251,5°, δ=+55,9°. Трохи згодом Вільям Деннінг став першим спостерігачем нового метеорного потоку, протягом 6 — 9 жовтня він бачив 5 метеорів з радіанту α=268°, δ=+53°, за його словами вони були дуже повільними. Комету (Джакобіні — Ціннера) відкрив 20 грудня 1900 року астроном Мішель Джакобіні у Ніцці, Франція, а 23 жовтня 1913 року її помітив німець . Це короткоперіодична комета з періодом обертання 6,6 років. 1926 року комета (Джакобіні — Ціннера) знову була в перигелії. Девідсон та А. С. Кромелін одночасно передбачили дату — 10 жовтня, хоча в них були розбіжності щодо радіанту.
Девідсон вважав, що слід очікувати метеори з точки α=261°, δ=+53.5°, а Кромелін — із точки α=265°, δ=+54°. Того дня багато спостерігачів з Англії бачили цей метеорний потік. У наступні роки, протягом 1927 — 1932 років, ніякої активності не було зареєстровано. Наступний перигелій комети (Джакобіні — Ціннера) настав 15 червня 1933 року. Максимум припадав на 9 жовтня, Земля проходила ділянку низхідного вузла орбіти через 80 днів після комети, ніхто не очікував нічого надзвичайно. Однак, коли 9 жовтня на Європу опустилася ніч, о 20:00 за всесвітнім часом спостерігачі побачили щось неймовірне. За словами астронома В. Елісон (обсерваторія Армагу, Північна Ірландія) метеорів було так багато, що вони нагадували снігопад, а В. Мілаг повідомив про 100 метеорів за 5 секунд з радіантом α=264,5°, δ=+54,5°. Повідомлення про метеорну зливу надходили з усієї планети. Спостерігачі зареєстрували до 100 метеорів за хвилину в Ленінграді, до 300 — у Пулково, в Одесі бачили до 200 метеорів за хвилину, а найбільшу кількість було зареєстровано на Мальті — 22 500 метеорів за кілька годин. Після цього метеорного дощу сумнівів в існування драконід не залишилося.
17 лютого 1940 комета знову була в перигелії, але земля перетнула кометну орбіту на 136 днів попереду комети і ні зливи, ні навіть невеликого дощу не було. 1946 року перигелій припав на 18 вересня, усього за 15 днів до того, як Земля наблизилася до орбіти комети (Джакобіні — Ціннера). Протягом 9 — 10 жовтня в обсерваторії університету Оклахоми Б. С. Уітні очолював команду з 10 спостерігачів, які зареєстрували 3000 метеорів за годину, з території Англії було видно 2250 метеорів, а з Скалнатого Плесо, що в колишній Чехословаччині, було зареєстровано 6800 метеорів за годину.
Порівняльна таблиця максимумів драконід ДАТА ZHR ДАТА ZHR 1933 >12000 1946 >6800 1952 >250 1985 >500 1998 >500 2011 >200
У наступні півстоліття подібні збільшення активності повторювалося ще декілька разів.
Джерела
- . Meteor Showers Online. Архів оригіналу за 7 серпня 2008. Процитовано 14 грудня 2017. (англ.)
- http://feraj.narod.ru/Radiants/draconidhistory.html[недоступне посилання з липня 2019] (рос.) [недоступне посилання]
Посилання
- http://science.nasa.gov/science-news/science-at-nasa/2011/04oct_draconids/ [ 21 липня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
 | Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Drakonidi abo Dzhakobinidi DRA GIA zminnij meteornij potik na pochatku zhovtnya maksimum pripadaye na 8 10 zhovtnya radiant roztashovanij u suzir yi Drakona v tochci a 262 d 54 Potik pov yazanij iz kometoyu Dzhakobini Cinnera Zazvichaj aktivnist potoku stanovit do 5 meteoriv na godinu ale dekilka raziv stavalisya spalahi aktivnosti Porivnyano nevelika shvidkist meteoriv 20 km s ta zhovtij yih vidtinok stvoryuyut divovizhne vidovishe dlya nazemnih sposterigachiv Dlya suputnikiv ta kosmichnih aparativ meteori bezpechni DrakonidiSuzir ya DrakonaPeriod aktivnosti6 12 zhovtnyaMaksimum9 10 zhovtnyaRadianta 262 d 54 Drejf radiantaneznachnijZenitne godinne chislo ZHR zminnePopulyacijnij indeks r2 6Shvidkist20 km sPershovidkrivachDevidson ta KenningKometa rodonachalnik21P Dzhakobini CinneraNajmenuvannya zgidno IMODRA GIAIstoriya sposterezhen1915 roku prepodobnij Devidson yakij na toj chas zajmavsya periodichnimi kometami pripustiv sho kometa 21P Dzhakobini yaka 1913 roku bula v perigeliyi 10 zhovtnya 1915 mala projti dosit blizko vid Zemli i yaksho shirina meteornogo royu kotrij vidokremivsya vid neyi roztyagnetsya bilsh nizh na 3 miljoni kilometriv maye aktivuvatisya meteornij potik z radiantomom a 267 d 50 sposterigav za radiantom u pershij polovini zhovtnya vin pomitiv dosit bagato meteoriv yaki viletili z radiantu a 267 d 49 Cherez 5 rokiv navesni 1920 kometa Dzhakobini Cinnera povernulasya j prepodobnij Devidson pereviriv svoyi rozrahunki zvisno vipravivshi pomilku yakoyi vin pripustivsya minulogo razu zayavivshi sho vidstan mizh orbitami kometi ta Zemli sklala trohi bilshe 8 miljoniv kilometriv Cogo razu maksimum pripadav na 9 zhovtnya z radiantom u tochci a 251 5 d 55 9 Trohi zgodom Vilyam Denning stav pershim sposterigachem novogo meteornogo potoku protyagom 6 9 zhovtnya vin bachiv 5 meteoriv z radiantu a 268 d 53 za jogo slovami voni buli duzhe povilnimi Kometu Dzhakobini Cinnera vidkriv 20 grudnya 1900 roku astronom Mishel Dzhakobini u Nicci Franciya a 23 zhovtnya 1913 roku yiyi pomitiv nimec Ce korotkoperiodichna kometa z periodom obertannya 6 6 rokiv 1926 roku kometa Dzhakobini Cinnera znovu bula v perigeliyi Devidson ta A S Kromelin odnochasno peredbachili datu 10 zhovtnya hocha v nih buli rozbizhnosti shodo radiantu Drakonidi u Leningradi 9 zhovtnya 1933 roku Devidson vvazhav sho slid ochikuvati meteori z tochki a 261 d 53 5 a Kromelin iz tochki a 265 d 54 Togo dnya bagato sposterigachiv z Angliyi bachili cej meteornij potik U nastupni roki protyagom 1927 1932 rokiv niyakoyi aktivnosti ne bulo zareyestrovano Nastupnij perigelij kometi Dzhakobini Cinnera nastav 15 chervnya 1933 roku Maksimum pripadav na 9 zhovtnya Zemlya prohodila dilyanku nizhidnogo vuzla orbiti cherez 80 dniv pislya kometi nihto ne ochikuvav nichogo nadzvichajno Odnak koli 9 zhovtnya na Yevropu opustilasya nich o 20 00 za vsesvitnim chasom sposterigachi pobachili shos nejmovirne Za slovami astronoma V Elison observatoriya Armagu Pivnichna Irlandiya meteoriv bulo tak bagato sho voni nagaduvali snigopad a V Milag povidomiv pro 100 meteoriv za 5 sekund z radiantom a 264 5 d 54 5 Povidomlennya pro meteornu zlivu nadhodili z usiyeyi planeti Sposterigachi zareyestruvali do 100 meteoriv za hvilinu v Leningradi do 300 u Pulkovo v Odesi bachili do 200 meteoriv za hvilinu a najbilshu kilkist bulo zareyestrovano na Malti 22 500 meteoriv za kilka godin Pislya cogo meteornogo doshu sumniviv v isnuvannya drakonid ne zalishilosya 17 lyutogo 1940 kometa znovu bula v perigeliyi ale zemlya peretnula kometnu orbitu na 136 dniv poperedu kometi i ni zlivi ni navit nevelikogo doshu ne bulo 1946 roku perigelij pripav na 18 veresnya usogo za 15 dniv do togo yak Zemlya nablizilasya do orbiti kometi Dzhakobini Cinnera Protyagom 9 10 zhovtnya v observatoriyi universitetu Oklahomi B S Uitni ocholyuvav komandu z 10 sposterigachiv yaki zareyestruvali 3000 meteoriv za godinu z teritoriyi Angliyi bulo vidno 2250 meteoriv a z Skalnatogo Pleso sho v kolishnij Chehoslovachchini bulo zareyestrovano 6800 meteoriv za godinu Porivnyalna tablicya maksimumiv drakonid DATA ZHR DATA ZHR 1933 gt 12000 1946 gt 6800 1952 gt 250 1985 gt 500 1998 gt 500 2011 gt 200 U nastupni pivstolittya podibni zbilshennya aktivnosti povtoryuvalosya she dekilka raziv Dzherela Meteor Showers Online Arhiv originalu za 7 serpnya 2008 Procitovano 14 grudnya 2017 angl http feraj narod ru Radiants draconidhistory html nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros nedostupne posilannya Posilannyahttp science nasa gov science news science at nasa 2011 04oct draconids 21 lipnya 2012 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya z astronomiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi