Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Термін «радянська музика» відносять до музичного мистецтва і культури багатьох народів, що опинилися в XX столітті під радянською владою. Її відправною точкою вважаються події жовтневого перевороту 1917 року, після якого однією з державних задач стало «прилучення трудящих до основ музичної культури». Таким чином епоха радянської музики охоплює період з кінця 1917 до розпаду СРСР у 1991 році.
1917—1932
1918 року на підставі Декретів Ради народних комісарів у ведення держави увійшли Московська та Петроградська консерваторії (12 липня), а згодом і інші навчальні заклади, концертні установи, театри. Розповсюдження отримали концерти і лекції для широкого кола слухачів, тощо. Створюються різні форми організованого аматорського музикування, зокрема таке специфічне явище як оркестри народних інструментів.
В роки громадянської війни більшовицький рух знайшов відображення у низці масових пісень, зокрема «По долинам и по взгорьям», «Смело мы в бой пойдём», у ряді пісень А.Давиденка, С. та Дм. Покрасса, які пізніше складали вагому частину репертуару самодіяльних і професійних колективів.
В той же час доля музикантів, що починали працювати у «дореволюційні» роки склалася по-різному. Так, С.Рахманінов вважав, що за ломкою старого устрою «мистецтва, як такого бути не може» і 1917 року іммігрував за кордон. В імміграції опинились також І. Стравінський (з 1910) та С. Прокоф'єв (з 1918 по 1934). Знайшли свій порятунок в еміграції і ряд вихідців з України, зокрема бандурист Василь Ємець (з 1920) та піаніст Володимир Горовиць (1925). Трагічно склалася доля М.Леонтовича, убитого чекістом 1921 року.
У 1920-х роках формуються ідейно-естетичні принципи радянської естрадної музики як мистецтва (В.Арсланов, П.Козицький, Ю.Мейтус). Відповідно до цих принципів культивується загальнодоступність, легкість сприйняття. В цей період домінує ідея будування "мистецтва для всіх" шляхом переорієнтації усіх жанрів музичного мистецтва на створення однорідної "музики для мас", причому, фахівці повинні були орієнтуватись на смак, музичний рівень мас.
1920-ті роки пройшли під знаком багатоманіття творчих шукань. В радянській Росії найвпливовішими були дві творчі організації — Російська асоціація пролетарських музикантів, що виступала за «демократизацію» радянської музики на основі масової пісні та Асоціація сучасної музики, що виступала за високий професіоналізм і пропагувала твори як радянських так і зарубіжних композиторів того часу. На цей же період припадають ранні твори Д.Шостаковича, відмічені революційною тематикою і, в той же час, експериментаторським хистом (наприклад симфонії № 2 «Жовтню», і № 3 «Першотравнева»). В Україні в ці роки діяло Музичне товариство імені Миколи Леонтовича, в цей час були написані ранні твори Л. Ревуцького і Б. Лятошинського. Напрямок "радянського джазу" розвивав Леонід Утьосов.
Становлення композиторської школи відбулося в ряді радянських республік, зокрема це творчість Паліашвілі в Грузії та Спендіарова у Вірменії. В різних містах Радянського Союзу відкривалися нові театри, концертні та освітні музичні установи.
1932—1958
1932 рік став переламним в історії радянської музики, відкривши епоху жорсткого ідеологічного тиску і репресій інакомислячих. Видана 23 квітня Постанова ЦК ВКП про перебудову літературно-художніх організацій ліквідовувала усі існувавші на той момент в СРСР творчі організації, вбачаючи в них «небезпеку... відриву від політичних завдань сучасності...», створюючи натомість централізовані творчі спілки, серед яких — Спілка композиторів СРСР. Подібно іншим радянським мистецьким союзам, Спілка композиторів ставила перед своїми членами за мету «утвердження в радянській музичній творчості принципів соціалістичного реалізму», піддаючи при цьому цькуванню тих композиторів, що не додержувались цього методу.
Зокрема яскравими документами тієї епохи стали стаття в газеті «Правда» «Сумбур замість музики» (1936), в якій було піддано критиці Д. Шостаковича, а пізніше — Постанова ЦК ВКПб про оперу «Великая Дружба» Мураделі (1948). Найтрагічніше склалася доля діячів кобзарського мистецтва, з яких, за різними підрахунками, від 200 до 337 чоловік стали жертвами радянського терору, зокрема був розстріляний Гнат Хоткевич.
У той же час соцреалізм породив велику кількість опер і балетів радянської тематики, серед перших — «Тихий Дон» І.Дзержинського (1932), «Червоний мак» Р. Глієра (1927). Примножувалися і входили до репертуару самодіяльних та професійних колективів пісні, що прославляли комуністичну партію та її вождів.
У роки Другої світової війни багато радянських композиторів було евакуйовано на схід, зокрема в республіки Середньої Азії, що прискорило становлення класичної школи у цих республіках. Патріотична тематика воєнних років знайшла відображення у творчості багатьох композиторів, передусім в «Ленінградській» симфонії Шостаковича, що була написана і виконана 1942 року в блокованому Ленінграді.
Повоєнні роки відзначилися відновленням ідеологічного тиску, цей період став відомий під назвою «Доктрина Жданова». Пресинг віддзеркалювався і на особистому житті музикантів, зокрема було репресовано й заслано до Воркути за звинуваченнями у шпигунстві жінку С.Прокоф'єва, Ліну.
1958—1990
1958 року після приходу до влади М.Хрущова було видано , що пом'якшила ідеологічний пресинг. 1960-ті роки відзначились проривом в музичній культурі, торкнувся музичної сфери і дисидентський рух. Авангардні європейські композиторські техніки увійшли в творчість ряду композиторів Росії (А. Шнітке, С. Губайдуліна, , частково — Р.Щедрін), України (Л. Грабовський, В. Сильвестров, В.Годзяцький), та інших республік — Г. Канчелі (Грузія), К. Караєв (Азербайджан), (Вірменія) та інших.
Після зняття післявоєнної заборони (кінець 1950-х рр.) на джаз, на початку 1960-х років організовуються перші джазові фестивалі.
У Москві працювала лабораторія електронної музики, де з синтезатором АНС працювали Е.Артем'єв та інші композитори. Визначними шедеврами стали пізні твори Д.Шостаковича і Б.Лятошинського.
Проте вже у другій половині 1970-х молоді композитори зазнають нещадної критики, зокрема офіційному бойкоту в СРСР були піддані твори композиторів, що потрапили у т.зв. Хрєнніківську сімку. Цензура проявилася і в суттєвих обмеженнях у видавництві творів композиторів країн «капіталістичного табору».
1970-ті роки — 1980-ті роки — це епоха розквіту радянської естради. Серед відомих композиторів — Раймонд Паулс, Олексій Рибніков, Олександра Пахмутова, Давид Тухманов, в Україні — Володимир Івасюк, О. Білаш, В. Верменич, І. Карабиць. Виникає бардівська пісня (Володимир Висоцький, Булат Окуджава), вокально-інструментальні ансамблі «Пісняри», , «Червона Рута»; пізніше — рок-музика (російські гурти «Машина времени», «Аквариум», «Наутилус Помпилиус», «Кино», «ДДТ», українські гурти — «Воплі Відоплясова», «Криголам» та інші.)
Станом на 1988 рік в Радянському союзі працювало: 48 театрів опери та балету, 22 консерваторії, 3 музично-педагогічних інститути, близько 250 музичних училищ, близько 8000 дитячих музичних шкіл, видавалися музичні журнали «Советская музыка», «Музыкальная жизнь», «Музика».
Джерела і посилання
- Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] : ( )[рос.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973—1982. — (Энциклопедии. Словари. Справочники). (рос.)
- Музыкальный энциклопедический словарь. — М. : «Советская энциклопедия», 1990.
- Тараканов М. Музыкальная культура РСФСР, 1987
- Довженко В. Нариси з історії української радянської музики, в 2-х томах
- Гордійчкук М.М. Истроия музыки народов СССР, т. 1-5, М, 1970-74
- Гордійчкук М.М. Музична культура Української РСР
Примітки
- Музыкальный энциклопедический словарь. — М. : «Советская энциклопедия», 1990., стаття «советская музыка»
- Воспоминания о Рахманинове, Сост. 3. Апетян, т. 1-2, 4 изд., М., 1974;
- Кузик В. Як загинув Микола Леонтович [ 2008-10-03 у Wayback Machine.].
- Див. витяги з тексту документу у відповідній статті
- Згідно зі статутом, докладніше у відповідній статті
- . Архів оригіналу за 25 лютого 2009. Процитовано 15 лютого 2009.
Посилання
- Сайт "Советская музыка"
- Нотний архів радянських пісень
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Termin radyanska muzika vidnosyat do muzichnogo mistectva i kulturi bagatoh narodiv sho opinilisya v XX stolitti pid radyanskoyu vladoyu Yiyi vidpravnoyu tochkoyu vvazhayutsya podiyi zhovtnevogo perevorotu 1917 roku pislya yakogo odniyeyu z derzhavnih zadach stalo priluchennya trudyashih do osnov muzichnoyi kulturi Takim chinom epoha radyanskoyi muziki ohoplyuye period z kincya 1917 do rozpadu SRSR u 1991 roci 1917 19321918 roku na pidstavi Dekretiv Radi narodnih komisariv u vedennya derzhavi uvijshli Moskovska ta Petrogradska konservatoriyi 12 lipnya a zgodom i inshi navchalni zakladi koncertni ustanovi teatri Rozpovsyudzhennya otrimali koncerti i lekciyi dlya shirokogo kola sluhachiv tosho Stvoryuyutsya rizni formi organizovanogo amatorskogo muzikuvannya zokrema take specifichne yavishe yak orkestri narodnih instrumentiv V roki gromadyanskoyi vijni bilshovickij ruh znajshov vidobrazhennya u nizci masovih pisen zokrema Po dolinam i po vzgoryam Smelo my v boj pojdyom u ryadi pisen A Davidenka S ta Dm Pokrassa yaki piznishe skladali vagomu chastinu repertuaru samodiyalnih i profesijnih kolektiviv V toj zhe chas dolya muzikantiv sho pochinali pracyuvati u dorevolyucijni roki sklalasya po riznomu Tak S Rahmaninov vvazhav sho za lomkoyu starogo ustroyu mistectva yak takogo buti ne mozhe i 1917 roku immigruvav za kordon V immigraciyi opinilis takozh I Stravinskij z 1910 ta S Prokof yev z 1918 po 1934 Znajshli svij poryatunok v emigraciyi i ryad vihidciv z Ukrayini zokrema bandurist Vasil Yemec z 1920 ta pianist Volodimir Gorovic 1925 Tragichno sklalasya dolya M Leontovicha ubitogo chekistom 1921 roku U 1920 h rokah formuyutsya idejno estetichni principi radyanskoyi estradnoyi muziki yak mistectva V Arslanov P Kozickij Yu Mejtus Vidpovidno do cih principiv kultivuyetsya zagalnodostupnist legkist sprijnyattya V cej period dominuye ideya buduvannya mistectva dlya vsih shlyahom pereoriyentaciyi usih zhanriv muzichnogo mistectva na stvorennya odnoridnoyi muziki dlya mas prichomu fahivci povinni buli oriyentuvatis na smak muzichnij riven mas 1920 ti roki projshli pid znakom bagatomanittya tvorchih shukan V radyanskij Rosiyi najvplivovishimi buli dvi tvorchi organizaciyi Rosijska asociaciya proletarskih muzikantiv sho vistupala za demokratizaciyu radyanskoyi muziki na osnovi masovoyi pisni ta Asociaciya suchasnoyi muziki sho vistupala za visokij profesionalizm i propaguvala tvori yak radyanskih tak i zarubizhnih kompozitoriv togo chasu Na cej zhe period pripadayut ranni tvori D Shostakovicha vidmicheni revolyucijnoyu tematikoyu i v toj zhe chas eksperimentatorskim histom napriklad simfoniyi 2 Zhovtnyu i 3 Pershotravneva V Ukrayini v ci roki diyalo Muzichne tovaristvo imeni Mikoli Leontovicha v cej chas buli napisani ranni tvori L Revuckogo i B Lyatoshinskogo Napryamok radyanskogo dzhazu rozvivav Leonid Utosov Stanovlennya kompozitorskoyi shkoli vidbulosya v ryadi radyanskih respublik zokrema ce tvorchist Paliashvili v Gruziyi ta Spendiarova u Virmeniyi V riznih mistah Radyanskogo Soyuzu vidkrivalisya novi teatri koncertni ta osvitni muzichni ustanovi 1932 19581932 rik stav perelamnim v istoriyi radyanskoyi muziki vidkrivshi epohu zhorstkogo ideologichnogo tisku i represij inakomislyachih Vidana 23 kvitnya Postanova CK VKP pro perebudovu literaturno hudozhnih organizacij likvidovuvala usi isnuvavshi na toj moment v SRSR tvorchi organizaciyi vbachayuchi v nih nebezpeku vidrivu vid politichnih zavdan suchasnosti stvoryuyuchi natomist centralizovani tvorchi spilki sered yakih Spilka kompozitoriv SRSR Podibno inshim radyanskim misteckim soyuzam Spilka kompozitoriv stavila pered svoyimi chlenami za metu utverdzhennya v radyanskij muzichnij tvorchosti principiv socialistichnogo realizmu piddayuchi pri comu ckuvannyu tih kompozitoriv sho ne doderzhuvalis cogo metodu Zokrema yaskravimi dokumentami tiyeyi epohi stali stattya v gazeti Pravda Sumbur zamist muziki 1936 v yakij bulo piddano kritici D Shostakovicha a piznishe Postanova CK VKPb pro operu Velikaya Druzhba Muradeli 1948 Najtragichnishe sklalasya dolya diyachiv kobzarskogo mistectva z yakih za riznimi pidrahunkami vid 200 do 337 cholovik stali zhertvami radyanskogo teroru zokrema buv rozstrilyanij Gnat Hotkevich U toj zhe chas socrealizm porodiv veliku kilkist oper i baletiv radyanskoyi tematiki sered pershih Tihij Don I Dzerzhinskogo 1932 Chervonij mak R Gliyera 1927 Primnozhuvalisya i vhodili do repertuaru samodiyalnih ta profesijnih kolektiviv pisni sho proslavlyali komunistichnu partiyu ta yiyi vozhdiv U roki Drugoyi svitovoyi vijni bagato radyanskih kompozitoriv bulo evakujovano na shid zokrema v respubliki Serednoyi Aziyi sho priskorilo stanovlennya klasichnoyi shkoli u cih respublikah Patriotichna tematika voyennih rokiv znajshla vidobrazhennya u tvorchosti bagatoh kompozitoriv peredusim v Leningradskij simfoniyi Shostakovicha sho bula napisana i vikonana 1942 roku v blokovanomu Leningradi Povoyenni roki vidznachilisya vidnovlennyam ideologichnogo tisku cej period stav vidomij pid nazvoyu Doktrina Zhdanova Presing viddzerkalyuvavsya i na osobistomu zhitti muzikantiv zokrema bulo represovano j zaslano do Vorkuti za zvinuvachennyami u shpigunstvi zhinku S Prokof yeva Linu 1958 19901958 roku pislya prihodu do vladi M Hrushova bulo vidano Postanovu CK KPRS pro vipravlennya pomilok v ocinci oper Velikaya Druzhba Bogdan Hmelnickij i Ot vsego serdca sho pom yakshila ideologichnij presing 1960 ti roki vidznachilis prorivom v muzichnij kulturi torknuvsya muzichnoyi sferi i disidentskij ruh Avangardni yevropejski kompozitorski tehniki uvijshli v tvorchist ryadu kompozitoriv Rosiyi A Shnitke S Gubajdulina chastkovo R Shedrin Ukrayini L Grabovskij V Silvestrov V Godzyackij ta inshih respublik G Kancheli Gruziya K Karayev Azerbajdzhan Virmeniya ta inshih Pislya znyattya pislyavoyennoyi zaboroni kinec 1950 h rr na dzhaz na pochatku 1960 h rokiv organizovuyutsya pershi dzhazovi festivali U Moskvi pracyuvala laboratoriya elektronnoyi muziki de z sintezatorom ANS pracyuvali E Artem yev ta inshi kompozitori Viznachnimi shedevrami stali pizni tvori D Shostakovicha i B Lyatoshinskogo Prote vzhe u drugij polovini 1970 h molodi kompozitori zaznayut neshadnoyi kritiki zokrema oficijnomu bojkotu v SRSR buli piddani tvori kompozitoriv sho potrapili u t zv Hryennikivsku simku Cenzura proyavilasya i v suttyevih obmezhennyah u vidavnictvi tvoriv kompozitoriv krayin kapitalistichnogo taboru 1970 ti roki 1980 ti roki ce epoha rozkvitu radyanskoyi estradi Sered vidomih kompozitoriv Rajmond Pauls Oleksij Ribnikov Oleksandra Pahmutova David Tuhmanov v Ukrayini Volodimir Ivasyuk O Bilash V Vermenich I Karabic Vinikaye bardivska pisnya Volodimir Visockij Bulat Okudzhava vokalno instrumentalni ansambli Pisnyari Chervona Ruta piznishe rok muzika rosijski gurti Mashina vremeni Akvarium Nautilus Pompilius Kino DDT ukrayinski gurti Vopli Vidoplyasova Krigolam ta inshi Stanom na 1988 rik v Radyanskomu soyuzi pracyuvalo 48 teatriv operi ta baletu 22 konservatoriyi 3 muzichno pedagogichnih instituti blizko 250 muzichnih uchilish blizko 8000 dityachih muzichnih shkil vidavalisya muzichni zhurnali Sovetskaya muzyka Muzykalnaya zhizn Muzika Dzherela i posilannyaMuzykalnaya enciklopediya v 6 t ros gl red Yu V Keldysh M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1973 1982 Enciklopedii Slovari Spravochniki ros Muzykalnyj enciklopedicheskij slovar M Sovetskaya enciklopediya 1990 Tarakanov M Muzykalnaya kultura RSFSR 1987 Dovzhenko V Narisi z istoriyi ukrayinskoyi radyanskoyi muziki v 2 h tomah Gordijchkuk M M Istroiya muzyki narodov SSSR t 1 5 M 1970 74 Gordijchkuk M M Muzichna kultura Ukrayinskoyi RSRPrimitkiMuzykalnyj enciklopedicheskij slovar M Sovetskaya enciklopediya 1990 stattya sovetskaya muzyka Vospominaniya o Rahmaninove Sost 3 Apetyan t 1 2 4 izd M 1974 Kuzik V Yak zaginuv Mikola Leontovich 2008 10 03 u Wayback Machine Div vityagi z tekstu dokumentu u vidpovidnij statti Zgidno zi statutom dokladnishe u vidpovidnij statti Arhiv originalu za 25 lyutogo 2009 Procitovano 15 lyutogo 2009 PosilannyaSajt Sovetskaya muzyka Notnij arhiv radyanskih pisen