Володимир Верменич

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Верменич.

Володи́мир Микола́йович Верме́нич (3 серпня 1925, Бориси, Глобинський район, Кременчуцька округа, нині — Кременчуцького району Полтавської області — 11 грудня 1986, Київ) — український композитор, хоровий диригент, педагог.

Верменич Володимир Миколайович
Зображення
Основна інформація
Дата народження	3 серпня 1925(1925-08-03)
Місце народження	Глобинський район, Кременчуцька округа, Українська СРР, СРСР
Дата смерті	11 грудня 1986(1986-12-11) (61 рік)
Місце смерті	Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	СРСР
Професії	диригент, композитор, музичний педагог
Освіта	Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Жанри	українська музика, хор і пісня
Нагороди

Життєпис

1934 року сім'я переїхала до Горлівки, потім до міста Сорокине. В евакуації на Уралі спочатку працював на військовому заводі, потім вступив до музичного училища. Його здібності помітили під час призову до армії і направили у музичну команду. У 1943 році написав першу пісню, яку зважився показати іншим. По війні закінчує музичне училище в Луганську.

Закінчив Київську консерваторію по класу хорового диригування (1954) і по класу композиції М. Дремлюги (1970). Викладач співу і керівник хорів у школах Києва (1952–1960), Київського педагогічного інституту (1963–1965). 3аслужений діяч мистецтв УРСР (1976). Член СКУ.

Твори

• Кантата «Пісня про Буревісника» (за М. Горьким, 1970);
• Хори — «Дніпро-Славутич» (сл. Івана Неходи), «Клятва батькам» (сл. Леоніда Татаренка), «Світанок» (сл. Арсена Каспрука) та ін.;
• Пісні — «Чорнобривці» (сл. Миколи Сингаївського), «Іду я росами» (сл. О. Богачука), «Зіронька донецька» (сл. М. Чернявського), «Я мрію про море» (сл. Володимира Сосюри), «Ти снишся мені, мамо» (сл. Віталія Коротича), «Польова царівна» (сл. Миколи Сома), «На калині мене мати колихала», «Підкручу я чорнії вуса» (обидві на сл. Андрія М'ястківського) та інші; «Спогад» («Цо кому до тего») сл. Ліни Костенко);
• Пісні для дітей.

Вшанування пам'яті

У місті Глобине вулицю Чайковського перейменували на вулицю Володимира Верменича.

Література

• Муха А. Композитори України та української діаспори. — К. : 2004. — .
• Сингаївський М. У пам'яті і в серці // Укр. муз. газета. — 1996. — № 1 (19).
• А. І. Муха. Верменич Володимир Миколайович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — 700 с. — .

Посилання

• Верменич Володимир Миколайович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 329.
• Українська естрада. Пісні серця. «Чорнобривці»