Піщатка (Білорусь)

Піща́тка (біл. Пясчатка) — село в Білорусі, у Кам'янецькому районі Берестейської області. Орган місцевого самоврядування — Рясненська сільська рада.

село Піщатка
Транслітерація назви	Piasčatka
Основні дані
52°28′15″ пн. ш. 23°22′25″ сх. д. / 52.47083° пн. ш. 23.37361° сх. д. / 52.47083; 23.37361Координати: 52°28′15″ пн. ш. 23°22′25″ сх. д. / 52.47083° пн. ш. 23.37361° сх. д. / 52.47083; 23.37361
Країна	Білорусь
Область	Берестейська область
Район	Кам'янецький район
Рада	Рясненська сільська рада
Засновано	XIII ст.
Перша згадка	1566
Населення	18 (2009)
Часовий пояс
Поштовий індекс	225071
Транспорт, відстані
До Мінська
- фізична	321 км
Піщатка
Піщатка Піщатка (Берестейська область)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Піщатка (значення).

Назва

• Піща́тка (біл. Пясчатка, пол. Piszczatka, рос. Песчатка) — сучасна назва.
• Піща́тка Полове́цька (пол. Piszczatka Połowiecka, рос. Песчатка Половецкая) — первісна стара назва.
• Пішча́тка — альтернативне написання сучасної назви.
• Пішча́та, Піща́та — альтернативна назва.
• Піщальня (біл. Пяшчальня) — альтернативна назва.
• Піщанка, Пішчанка (біл. Пясчанка, Пішчанка) — альтернативна назва.
• Піщета (біл. Пішчэта) — альтернативна назва.

Історія

Засноване у ХІІІ ст. як одне з поселень половців хана Тегака, яких переселив руський король Данило Галицький для захисту своєї держави від нападів ятвягів та литовців. Про колишніх засновників свідчить урочище Боняк, розташоване неподалік села й назване на честь видатного половецького хана.

Вперше згадується 1566 року в ревізії Берестейського староства.

У XVIII ст. входило до володінь князів Радзивілів (1740 року селяни скаржилися про утиски і знущання солдат, які перебували на постої в селі). 1792 року перейшло до маєтностей Петра Ожаровського.

Адміністративна історія

• з 1566: Велике князівство Литовське, Берестейське воєводство, Берестейське староство, , .
• з XVIII ст.: Велике князівство Литовське, Берестейське воєводство, Берестейський повіт, Половецька волость.
• з 25 грудня 1795: Російська імперія, Слонімське намісництво, Берестейський повіт, Половецька волость (за результатами третього поділу Речі Посполитої).
• з 12 грудня 1796: Російська імперія, Литовська губернія, Берестейський повіт, Половецька волость.
• з 28 серпня 1802: Російська імперія, Гродненська губернія, Берестейський повіт, Половецька волость.
• з 14 вересня 1917: Російська республіка, Гродненська губернія, Берестейський повіт, Половецька волость.
• з 7 листопада 1917: Російська РФСР, Гродненська губернія, Берестейський повіт Половецька волость.
• з 7 червня 1919: Цивільне правління (Польська Республіка), Берестейський округ, Берестейський повіт, Половецька гміна.
• з 12 грудня 1920: (Польська Республіка), Поліський округ, Біловезький повіт, Половецька гміна.
• з 19 лютого 1921: Польська Республіка, Поліське воєводство, Берестейський повіт, Половецька гміна (за результатами радянсько-польської війни).
• з 18 квітня 1928: Польська Республіка, Поліське воєводство, Берестейський повіт, .
• з 2 листопада 1939: Білоруська РСР (за результатами німецько-радянського поділу Польщі).
• з 4 грудня 1939: Білоруська РСР, Берестейська область.
• з 1940: Білоруська РСР, Берестейська область, Кліщельський район.
• з 1 серпня 1941: Німецька імперія, Білостоцька округа, .
• з серпня 1944: Білоруська РСР, Берестейська область, Кліщельський район.
• з 1945: Білоруська РСР, Берестейська область, Високівський район.
• з 17 квітня 1962: Білоруська РСР, Берестейська область, Кам'янецький район.
• з 25 серпня 1991: Білорусь, Берестейська область, Кам'янецький район.

Населення

До початку XVI століття місцеві жителі згадувалися як половці. У XIX столітті польський історик , зазначав, що вони асимілювалися й нічим не відрізнялися від русинів.

• 1897: 391 осіб
• 1999: 25 осіб
• За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення села становила 18 осіб.

Серед мешканців села зафіксовано патроніми половецького походження:

• Кабакевич (біл. Кабакавіч) — від кабак (кабяк), «брудний».
• Колкевич (біл. Колкавіч) — від колк, «домашня тварина».
• Кадатевич (біл. Кадатавіч) — від кадат, «сват».

Транспорт

Через село проходить республіканська дорога (—Високе—Піщатка), яка виходить на кордон із Польщею. У травні 2006 року за наказом білоруського президента Олександра Лукашенка в селі встановили автодорожній прикордонний перехід № 10 (Піщатка-Половці).

Примітки

1. Belarus. pop-stat.mashke.org. оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 24 лютого 2020. (англ.)
2. Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Брэсцкая вобласць: нарматыўны даведнік… С. 174
3. Леонюк В. Половецька волость // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 250. — .
4. Евстигнеев Ю. А. Кыпчаки (половцы) куманы и их потомки. (к проблеме этнической преемственности). Санкт-Петербург, 2010.
5. Алексеюк М. И. Палавецкія паселішчы на Беларусі… С. 33—35.
6. Наказ Президента Республіки Білорусь від 10 травня 2006 р. № 313

Джерела

• Алексеюк М. И. // Помнікі гісторыі і культуры Беларусі, 1978. № 1. С. 33—35.
• Алексеюк М. И. Половецкие поселения на Брестчине. // Этногенез белорусов. М., 1973.
• Города и сёла Беларусии. Энциклопедия. Брестская область. Книга 2, Минск, 2006.
• Евстигнеев Ю. А. Кыпчаки (половцы) куманы и их потомки. (к проблеме этнической преемственности). Санкт-Петербург, 2010.
• Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Брэсцкая вобласць: нарматыўны даведнік / І. А. Гапоненка і інш.; пад рэд. В. П. Лемцюговай. — Мінск: Тэхналогія, 2010. — 318 с. .