Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Піл У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Полик Піл

Піл (ліжко)

Піл (ліжко)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Піл.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Полик.

Піл, по́лик (діал. полаті, біл. пала́ці, палаткі) — місце для спання у традиційних українських, білоруських та російських житлах. Являє собою дерев'яний настил на зразок , який встановлюють від печі до протилежної стіни.

image
Піл в українській хаті (ліворуч). Черкаська обл., Україна

Слово «піл» за походженням пов'язане з прасл. *polъ («дошка», «планка», «поміст»). Російська й білоруська назви з'явились, певно, через вплив запозиченого слова палаты, палати (від грец. παλάτιον). «Піл» і «полаті» позначають дещо різні конструкції спального місця, проте, ці слова часто вживають як синоніми.

Історія

image
Піл (ліворуч від стола) у хаті з Кам'янець-Подільського району Хмельницької обл. Музей народної архітектури та побуту України

Згідно з археологічними даними, піл з'явився у житлах східних слов'ян у другій половині І тис. н. е. Розкопки у Подніпров'ї підтверджують первісне розташування полу — вздовж напільної стіни від печі до причілкової стіни, північний край полу спирався на дощату стінку, запазовану між двома стовпчиками з південного боку печі. Давні слов'яни піл влаштовували на висоті 0,5-1 м від долівки. Деякі дослідники, ґрунтуючись на даних аналізу конструкції й самому походженні слів піл, полаті, вважають, що первісно такий тип ліжка побутував на півдні східнослов'янських земель і лише у XVII—XVIII ст. поширився на північ.

В українських оселях

В українських хатах поли влаштовували біля входу. Удень піл слуговав місцем для різних побутових речей. На відміну від росіян та білорусів, які робили поли під стелею, українці розміщали піл невисоко від долівки — на висоті біля 1 аршина (70 см). Він влаштовувався таким чином: від нерухомої лави («при́валка») до прибитої на причілковій стіні горизонтальної планки (прибою) на ослонах укладали дошки, попід стіною робили дерев'яний підголовок. Піл, як і лави, застеляли кольоровими килимками або ряднами, що створювало особливий затишок у хаті. Там само лежали такі предмети вжитку, як рубель і качалка, над полом до стелі підвішували жердку для одягу. Задня стіна хати (вздовж якої влаштовували піл), називалася напільною, а все, що знаходилося в напільній стіні, називали «напільним» або «полови́м», наприклад напільне/полове вікно.

Див. також: Напільний бік

У білоруських і російських оселях

image
Піл у російській хаті (праворуч зверху). Свердловська обл., Росія
image
Високий піл (полаті) у білоруській хаті. Полаті, на яких спали діти, були розташовані над полом для дорослих. Білоруський державний музей народної архітектури і побуту
image
Низький піл у білоруській хаті.

На Півночі східнослов'янських земель, у Росії та Білорусі (біл. палаці, палаткі, рос. полати) розміщався високо, під самою стелею (на відстані близько 80 см від неї). Конструкція російських і білоруських полатей могла бути різною. Зазвичай їх влаштовували у куті двох перехресних стін, три кути полатей примикали до них, а вільний кут закріпляли на вертикальному підвісі — брусі, вробленому верхнім кінцем у сволок, або кріпили на стовпчику (який міг бути частиною конструкції голбця). У білоруських і південноросійських хатах влаштовували водночас і високий піл під стелею («полаті») і низький піл.

На території Росії слово «полати» могло вживатись також щодо:

  • Полиці під стелею для зберігання хатніх речей (на зразок антресолей);
  • Мисливського помосту на гіллі дерев для чатування звіра;
  • Помосту на великому човні;
  • Майданчика на внутрішньому боці фортецевого муру, призначеного для оборонців;
  • Взагалі як позначення настилу, помосту з дощок.

У культовому зодчестві «полаті» — невеликий храм у приміщенні бокового вівтаря основної церкви, який влаштовувався на рівні її хорів.

Див. також

Примітки

  1. Піл // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Полик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — .
  4. Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973 Полата [ 4 листопада 2016 у Wayback Machine.]
  5. В.К. Козюба, Інститут археології НАН України. . Восточноевропейский археологический журнал. 2000. Архів оригіналу за 31 березня 2016.
  6. В. І. Тимофієнко. . Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ. 2002. Архів оригіналу за 13 квітня 2019.
  7. Прибій // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  8. Привалок // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  9. . Архів оригіналу за 4 березня 2016.
  10. . Архів оригіналу за 4 березня 2016.
  11. Раїса Свирида. До історико-етнографічної характеристики Лівобережної Київщини (за матеріалами досліджень Баришівщини до наукових обґрунтувань ТЕПу хати з с. Бзів)
  12. Жердка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  13. Напільний // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  14. Напільний // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  15. Половий II // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  16. Толковый словарь живого великорусского языка Владимира Даля (статья «Палата»).
  17. . Архів оригіналу за 14 лютого 2020. Процитовано 25 березня 2022.
  18. Изба [ 29 березня 2019 у Wayback Machine.] // Большая Российская энциклопедия

Джерела

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pil U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Polik Pil po lik dial polati bil pala ci palatki misce dlya spannya u tradicijnih ukrayinskih biloruskih ta rosijskih zhitlah Yavlyaye soboyu derev yanij nastil na zrazok yakij vstanovlyuyut vid pechi do protilezhnoyi stini Pil v ukrayinskij hati livoruch Cherkaska obl Ukrayina Slovo pil za pohodzhennyam pov yazane z prasl pol doshka planka pomist Rosijska j biloruska nazvi z yavilis pevno cherez vpliv zapozichenogo slova palaty palati vid grec palation Pil i polati poznachayut desho rizni konstrukciyi spalnogo miscya prote ci slova chasto vzhivayut yak sinonimi IstoriyaPil livoruch vid stola u hati z Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi obl Muzej narodnoyi arhitekturi ta pobutu Ukrayini Zgidno z arheologichnimi danimi pil z yavivsya u zhitlah shidnih slov yan u drugij polovini I tis n e Rozkopki u Podniprov yi pidtverdzhuyut pervisne roztashuvannya polu vzdovzh napilnoyi stini vid pechi do prichilkovoyi stini pivnichnij kraj polu spiravsya na doshatu stinku zapazovanu mizh dvoma stovpchikami z pivdennogo boku pechi Davni slov yani pil vlashtovuvali na visoti 0 5 1 m vid dolivki Deyaki doslidniki gruntuyuchis na danih analizu konstrukciyi j samomu pohodzhenni sliv pil polati vvazhayut sho pervisno takij tip lizhka pobutuvav na pivdni shidnoslov yanskih zemel i lishe u XVII XVIII st poshirivsya na pivnich V ukrayinskih oselyahV ukrayinskih hatah poli vlashtovuvali bilya vhodu Uden pil slugovav miscem dlya riznih pobutovih rechej Na vidminu vid rosiyan ta bilorusiv yaki robili poli pid steleyu ukrayinci rozmishali pil nevisoko vid dolivki na visoti bilya 1 arshina 70 sm Vin vlashtovuvavsya takim chinom vid neruhomoyi lavi pri valka do pribitoyi na prichilkovij stini gorizontalnoyi planki priboyu na oslonah ukladali doshki popid stinoyu robili derev yanij pidgolovok Pil yak i lavi zastelyali kolorovimi kilimkami abo ryadnami sho stvoryuvalo osoblivij zatishok u hati Tam samo lezhali taki predmeti vzhitku yak rubel i kachalka nad polom do steli pidvishuvali zherdku dlya odyagu Zadnya stina hati vzdovzh yakoyi vlashtovuvali pil nazivalasya napilnoyu a vse sho znahodilosya v napilnij stini nazivali napilnim abo polovi m napriklad napilne polove vikno Div takozh Napilnij bikU biloruskih i rosijskih oselyahPil u rosijskij hati pravoruch zverhu Sverdlovska obl Rosiya Visokij pil polati u biloruskij hati Polati na yakih spali diti buli roztashovani nad polom dlya doroslih Biloruskij derzhavnij muzej narodnoyi arhitekturi i pobutu Nizkij pil u biloruskij hati Na Pivnochi shidnoslov yanskih zemel u Rosiyi ta Bilorusi bil palaci palatki ros polati rozmishavsya visoko pid samoyu steleyu na vidstani blizko 80 sm vid neyi Konstrukciya rosijskih i biloruskih polatej mogla buti riznoyu Zazvichaj yih vlashtovuvali u kuti dvoh perehresnih stin tri kuti polatej primikali do nih a vilnij kut zakriplyali na vertikalnomu pidvisi brusi vroblenomu verhnim kincem u svolok abo kripili na stovpchiku yakij mig buti chastinoyu konstrukciyi golbcya U biloruskih i pivdennorosijskih hatah vlashtovuvali vodnochas i visokij pil pid steleyu polati i nizkij pil Na teritoriyi Rosiyi slovo polati moglo vzhivatis takozh shodo Polici pid steleyu dlya zberigannya hatnih rechej na zrazok antresolej Mislivskogo pomostu na gilli derev dlya chatuvannya zvira Pomostu na velikomu chovni Majdanchika na vnutrishnomu boci fortecevogo muru priznachenogo dlya oboronciv Vzagali yak poznachennya nastilu pomostu z doshok U kultovomu zodchestvi polati nevelikij hram u primishenni bokovogo vivtarya osnovnoyi cerkvi yakij vlashtovuvavsya na rivni yiyi horiv Div takozhLezhankaPrimitkiPil Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Polik Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 4 N P ukl R V Boldiryev ta in red tomu V T Kolomiyec V G Sklyarenko 656 s ISBN 966 00 0590 3 Etimologicheskij slovar russkogo yazyka M Progress M R Fasmer 1964 1973 Polata 4 listopada 2016 u Wayback Machine V K Kozyuba Institut arheologiyi NAN Ukrayini Vostochnoevropejskij arheologicheskij zhurnal 2000 Arhiv originalu za 31 bereznya 2016 V I Timofiyenko Akademiya mistectv Ukrayini Institut problem suchasnogo mistectva Kiyiv 2002 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2019 Pribij Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Privalok Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Rayisa Svirida Do istoriko etnografichnoyi harakteristiki Livoberezhnoyi Kiyivshini za materialami doslidzhen Barishivshini do naukovih obgruntuvan TEPu hati z s Bziv Zherdka Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Napilnij Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Napilnij Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Polovij II Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Tolkovyj slovar zhivogo velikorusskogo yazyka Vladimira Dalya statya Palata Arhiv originalu za 14 lyutogo 2020 Procitovano 25 bereznya 2022 Izba 29 bereznya 2019 u Wayback Machine Bolshaya Rossijskaya enciklopediyaDzherelaTimofiyenko V I Arhitektura i monumentalne mistectvo Termini ta ponyattya Akademiya mistectv Ukrayini Institut problem suchasnogo mistectva Kiyiv 2002 Byezuh Yu V Zatishok dlya tila i dushi Melitopolskij krayeznavchij zhurnal 2018 11 s 43 53PosilannyaPil Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1384 1000 ekz

Дата публікації:
Топ