Голбець рос голбец невелика дощата прибудова до руської печі яка влаштовувалася в російських хатах Слугував внутрішньоха

Голбець (рос. голбец) — невелика дощата прибудова до руської печі, яка влаштовувалася в (російських хатах). Слугував внутрішньохатньою комірчиною і драбиною для підйому на піч. В українських житлах не використовувався.

Голбець (праворуч). Алапаєвськ, Свердловська область, Росія

В інтер'єрі російської хати

Слово голбец, згідно зі словником М. Фасмера, має скандинавське походження: від дав.-сканд. golf («підлога», «відділення») через давньоруську реконструйовану форму *гълбьць.

У голбці влаштовувалася драбинка, примістка для піднімання на піч і полаті, а також полиці для різних господарських речей. У передній частині, біля пічного чола, влаштовувався лаз у підкліт (сама комірка могла називатися верхнім голбцем, а підкліт, підпілля — нижнім). Замість голбця також могли робити невисоку дощату примістку із засувною кришкою, яку використовували для спання. Лаз (рос. западня, творило) у підкліт у цьому випадку влаштовували перед челюстями печі.

З голбцем були пов'язані певні забобони: він вважався зв'язком світу живих зі світом предків. За свідченням В. І. Даля, входячи в хату до нареченої, бралися рукою за голбець. Також у народних повір'ях він був місцем проживання домовика.

Інші значення

Голбець (також «голубець») — надгробний пам'ятник у формі рубленої хатки. У Російській імперії голубці на могилах офіційно були заборонені, але трапляються на старообрядських похованнях. На — надгробний пам'ятник типу хреста чи хрест зі схематичним дашком. Символізм — дім померлої людини. Дашки голубців-стовпів прикрашалися банями з хрестами і різьбленими причолинами по скатах. Іноді у верхню частину стовпця врізали мідну іконку із зображенням того святого, чиє ім'я носив покійний.
У церковній архітектурі голубець — двосхилий, коробовий чи кілеподібний дах для захисту від негоди ікон і фресок на зовнішніх стінах церков.

Коробовий голубець над фрескою Владимирської Божої Матері. Успенський собор Московського кремля
Кілеподібний голубець над фрескою . Успенський собор Московського кремля
Надгробний старообрядський пам'ятник — голубець. Російська Північ
Голубці на старообрядському кладовищі. Архангельська губернія, м. Кем.
Хрест-голубець на в Пушкіні (Петербург)

Примітки

Голбец // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография , 1880—1882. (рос.)
Голбец // Этимологический словарь русского языка = ^[ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
Беловинский Л. В. Изба и хоромы [ 29 березня 2019 у Wayback Machine.]
. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
Соколов Д. А. Пинежская находка // Фонд «Традиционные технологии». — Москва, 2006. з джерела 19 серпня 2014.
Голубой // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография , 1880—1882. (рос.)
. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 30 березня 2019.
Фризин Н. Н. Деревянные надгробия Русского Севера: некоторые варианты развития пространственной структуры // Ставрографический сборник. Книга 1. — Москва, 2001. — С. 219—228, 232—234.
Карсаков В. (2003—2006). . Путеводитель по Русскому Северу. Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()
Баторевич Н. И., Кожицева Т. Д. Малая архитектурная энциклопедия. — Дмитрий Буланин, 2010. — 714 с. — .

[Даль-1] Голбец // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография , 1880—1882. (рос.)

[2] Голбец // Этимологический словарь русского языка = ^[ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)

[3] Беловинский Л. В. Изба и хоромы [ 29 березня 2019 у Wayback Machine.]

[4] . Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.

[pinezh-5] Соколов Д. А. Пинежская находка // Фонд «Традиционные технологии». — Москва, 2006. з джерела 19 серпня 2014.

[6] Голубой // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография , 1880—1882. (рос.)

[7] . Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 30 березня 2019.

[8] Фризин Н. Н. Деревянные надгробия Русского Севера: некоторые варианты развития пространственной структуры // Ставрографический сборник. Книга 1. — Москва, 2001. — С. 219—228, 232—234.

[9] Карсаков В. (2003—2006). . Путеводитель по Русскому Северу. Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()

[10] Баторевич Н. И., Кожицева Т. Д. Малая архитектурная энциклопедия. — Дмитрий Буланин, 2010. — 714 с. — .