Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії Будь ласка допоможіть додаванням доречних вну

Пшибишевський Станіслав

Пшибишевський Станіслав
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або .

Станіслав Фелікс Пшибишевський (пол. Stanisław Feliks Przybyszewski; * 7 травня 1868, с. Лоєво — † 23 листопада 1927, Яронти) — польський письменник, поет, драматург, один з головних представників епохи «Молодої Польщі», декадент, лідер краківської богеми.

Станіслав Пшибишевський
пол. Stanisław Przybyszewski
image
Народився7 травня 1868(1868-05-07)[2][3][…]
Лоєво, Ґміна Іновроцлав, Іновроцлавський повіт, Куявсько-Поморське воєводство, Республіка Польща
Помер23 листопада 1927(1927-11-23)[1][2][…] (59 років)
Яронти, Ґміна Іновроцлав, Іновроцлавський повіт, Куявсько-Поморське воєводство, Республіка Польща
ПохованняҐура
Країнаimage Республіка Польща
Діяльністьперекладач, драматург, журналіст, поет, письменник, есеїст
Галузьхудожня література[d]
Alma materHU Berlin
Знання мовпольська[2][5] і німецька
Magnum opusd, Homo sapiens[d] і Snow[d]
У шлюбі зДагні Юль[6] і d
Дітиd, d, d і d
Автографimage
Нагороди
image image
IMDbID 0699488

Пшибишевський ще за життя став живою легендою, про нього багато пліткували й складали анекдоти. Зокрема Август Стріндберг називав його «геніальним поляком». Пропагував гасла «мистецтво заради мистецтва» та «нагої душі».

Почав писати німецькою мовою і сам перекладав свої твори польською. В романах «Діти сатани» (1899), «Homo sapiens» (1901), «Сини землі» (1904), драмах «Танок кохання і смерті» (1901), «Мати», «Сніг» (обидві — 1903) та ін. творах проголошував ніцшеанський культ надлюдини, біологічну зумовленість людських вчинків. У центрі більшості творів — аналіз патологічних душевних станів людини. Автор маніфесту модерністського мистецтва «Confiteor» («Сповідаюся», 1899), спогадів «Мої сучасники» (вид. 1930).

Життєпис

Син сільського вчителя Йозефа Пшибишевського та Дороти Громбчевської.

1881 року Пшебишевського віддають на навчання до німецької гімназії м. Торн (нім. Thorn, нині Торунь), але через погану успішність його переводять потім у м. Вонгровець (з 1884). В ті часи Станіслав підробляє репетиторством, читає світових класиків, пише вірші.

1889 року вирушає до Берліна, де вивчає архітектуру, а пізінше й медицину.

1892—1893 — працює в редакції польської газети «Gazeta robotnicza» (соціал-демократичний тижневик для польської еміграції в Берліні). Пшибишевський також був одним із засновників літературно-мистецького журналу «PAN», головного модерністського журналу в Німеччині. Окрім того публікувався на шпальтах газети «Die Fackel» (сатирична газета письменника і видавця Карла Крауса), а також «Freie Bühne» (літературна газета видавництва S. Fischer).

1893 року Пшибишевського заарештовують та відраховують з Університету за зв'язки з робітничим рухом. Поза тим зразкове життя студента архітектури чи медицини його й не влаштовувало, бо Пшибишевський був одним з тих, хто гуртував навколо себе тодішню берлінську богему. Його оточували такі письменники та художники, як Август Стріндберг, , , , Едвард Мунк. Останній, натхненний романом Пшибишевського «Заупокійна меса», намалював відому картину «Крик» (1903) і подарував її Станіславу.

Пшибишевський мав дуже бурхливе особисте життя та був відомим бабієм. 8 травня 1891 його берлінською співмешканкою стала подруга Марта Фердер. З нею він мав трьох дітей: Болеслава (1892 р.н.), Мечиславу (1892 р.н.) та Яніну (1895 р.н.), вихованням та життям яких Пшибишевський не цікавився. 9 червня 1896 року вагітна четвертою дитиною, але зневірена в любові й позбавлена підтримки, Марта Фердер наклала на себе руки. Опікункою сина Болеслава стала мати Пшибишевського, а доньок віддали до сиротинця.

1893 року Пшибишевський познайомився й одружився з норвезькою письменницею та піаністкою Дагні Юль. Вперіод часу 1893—1897 подружжя мешкає то в Берліні, то в Консвінгері (Норвегія). Їхнє помешкання стає мистецьким салоном, до якого навідується тодішня богема: Генрік Ібсен, Ґустав Віґеланд, Кнут Гамсун. 1895 року у Пшибишевського й Даґні народжується син Зенон, 1897 — дочка Іва. Подружжя постійно потерпає від нестачі грошей, змушене раз-по-раз міняти місце проживання. 1898 року вони переїжджають до Кракова, де Пшибишевський очолює групу молодих революційно налаштованих митців й редагує журнал «Życie». Він стає палким поборником індустріалізму й самовираження. В Кракові Пшибишевський та Даґні знайомляться з Генриком Сенкевичем, Тадеушем Бой-Желенським, ,Стефаник Василь Семенович та ін.

Мало-помалу шлюб Пшибишевських починає руйнуватись: у Пшибишевського з'являються коханки, та й у Даґні ніколи не бракувало шанувальників. Фатальною стала поїздка Пшибишевського 1899 року до Львова, де він читав цикл лекцій про Шопена, і зупинився в домі Яна Каспровича. Там він познайомився з жінкою Каспровича Ядвігою, і між ними почався роман. Пшибишевський залишає Даґні й переїжджає з Ядвігою до Варшави. В цей самий час у Львові Пшибишевський має паралельний роман з художницею , яка 1901 року народжує від нього дочку Станіславу. 1900 року стався остаточний розрив Пшибишевського й Даґні Юль, у якої на той час були романи з Станіславом Корабом-Бжозовським (який не в змозі витримати любовних страждань, заподіяв собі смерть) та Владиславом Емериком, заможним нафтовим магнатом. 5 червня 1901 року у «Ґранд готелі» в Тифлісі (тепер Тбілісі) Емерик застрелив Даґні Юль на очах у її сина, а потім застрелився і сам.

1905 року Пшибишевський та Ядвіга переїжджають до м. Торн, де він намагається полікуватись від алкоголізму. Тоді ж Ядвіга владнала справи зі своїм розлученням, тож 11 квітня 1905 року Пшибишевський з Ядвігою взяли цивільний шлюб в м. Гоензальца (нім. Hohensalza [ˌhoːənˈzalt͡sa], нині Іновроцлав). 1906 року подружжя їде до Мюнхена. Життя в Німеччині, в залежності від фінансового стану, було більш-менш вдалим. Під час війни попит на літературу спадає. В той час у Пшибишевського прокидаються патріотичні почуття. Під час війни подружжя Пшибишевських деякий час мешкає в Богемії, а 1919 року повертається до відбудованої Польщі. Після війни Пшибишевський співпрацює з познаньським часописом Zdrój. У 1919—1920 рр. — працює німецьким перекладачем на пошті. У 1920—1924 рр. мешкає в Данцигу й працює в залізничному бюро перекладів. Пшибишевський намагався оселитися в Торуні, Закопаному, Бидгощі — та безуспішно. Нарешті він отримує роботу в громадській канцелярії Президента Республіки у Варшаві. У листопаді 1924 року Пшибишевський жив у невеличкому помешканні у варшавському Королівському Замку. 1927 року через брак коштів він повертається до рідної Куявії, де й помирає у листопаді, у віці 59 років.

1931 року Пшибишевському було встановлено надгробок з написом: "Метеор «Молодої Польщі».

Примітки

  1. Пшибышевский Станислав // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  5. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  6. Norsk biografisk leksikon — Kunnskapsforlaget. — ISSN 2464-1502
    d:Track:Q746368d:Track:Q1563206d:Track:Q266603

Посилання

  • Пшибишевський Станіслав на сайті Culture.pl
  • Львів: амурний слід «метеора» // Zbruč.eu


image Це незавершена стаття про письменника.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Stanislav Feliks Pshibishevskij pol Stanislaw Feliks Przybyszewski 7 travnya 1868 s Loyevo 23 listopada 1927 Yaronti polskij pismennik poet dramaturg odin z golovnih predstavnikiv epohi Molodoyi Polshi dekadent lider krakivskoyi bogemi Stanislav Pshibishevskijpol Stanislaw PrzybyszewskiNarodivsya7 travnya 1868 1868 05 07 2 3 Loyevo Gmina Inovroclav Inovroclavskij povit Kuyavsko Pomorske voyevodstvo Respublika PolshaPomer23 listopada 1927 1927 11 23 1 2 59 rokiv Yaronti Gmina Inovroclav Inovroclavskij povit Kuyavsko Pomorske voyevodstvo Respublika PolshaPohovannyaGuraKrayina Respublika PolshaDiyalnistperekladach dramaturg zhurnalist poet pismennik eseyistGaluzhudozhnya literatura d Alma materHU BerlinZnannya movpolska 2 5 i nimeckaMagnum opusd Homo sapiens d i Snow d U shlyubi zDagni Yul 6 i dDitid d d i dAvtografNagorodiIMDbID 0699488 Mediafajli u Vikishovishi Pshibishevskij she za zhittya stav zhivoyu legendoyu pro nogo bagato plitkuvali j skladali anekdoti Zokrema Avgust Strindberg nazivav jogo genialnim polyakom Propaguvav gasla mistectvo zaradi mistectva ta nagoyi dushi Pochav pisati nimeckoyu movoyu i sam perekladav svoyi tvori polskoyu V romanah Diti satani 1899 Homo sapiens 1901 Sini zemli 1904 dramah Tanok kohannya i smerti 1901 Mati Snig obidvi 1903 ta in tvorah progoloshuvav nicsheanskij kult nadlyudini biologichnu zumovlenist lyudskih vchinkiv U centri bilshosti tvoriv analiz patologichnih dushevnih staniv lyudini Avtor manifestu modernistskogo mistectva Confiteor Spovidayusya 1899 spogadiv Moyi suchasniki vid 1930 ZhittyepisSin silskogo vchitelya Jozefa Pshibishevskogo ta Doroti Grombchevskoyi 1881 roku Pshebishevskogo viddayut na navchannya do nimeckoyi gimnaziyi m Torn nim Thorn nini Torun ale cherez poganu uspishnist jogo perevodyat potim u m Vongrovec z 1884 V ti chasi Stanislav pidroblyaye repetitorstvom chitaye svitovih klasikiv pishe virshi 1889 roku virushaye do Berlina de vivchaye arhitekturu a pizinshe j medicinu 1892 1893 pracyuye v redakciyi polskoyi gazeti Gazeta robotnicza social demokratichnij tizhnevik dlya polskoyi emigraciyi v Berlini Pshibishevskij takozh buv odnim iz zasnovnikiv literaturno misteckogo zhurnalu PAN golovnogo modernistskogo zhurnalu v Nimechchini Okrim togo publikuvavsya na shpaltah gazeti Die Fackel satirichna gazeta pismennika i vidavcya Karla Krausa a takozh Freie Buhne literaturna gazeta vidavnictva S Fischer 1893 roku Pshibishevskogo zaareshtovuyut ta vidrahovuyut z Universitetu za zv yazki z robitnichim ruhom Poza tim zrazkove zhittya studenta arhitekturi chi medicini jogo j ne vlashtovuvalo bo Pshibishevskij buv odnim z tih hto gurtuvav navkolo sebe todishnyu berlinsku bogemu Jogo otochuvali taki pismenniki ta hudozhniki yak Avgust Strindberg Edvard Munk Ostannij nathnennij romanom Pshibishevskogo Zaupokijna mesa namalyuvav vidomu kartinu Krik 1903 i podaruvav yiyi Stanislavu Pshibishevskij mav duzhe burhlive osobiste zhittya ta buv vidomim babiyem 8 travnya 1891 jogo berlinskoyu spivmeshkankoyu stala podruga Marta Ferder Z neyu vin mav troh ditej Boleslava 1892 r n Mechislavu 1892 r n ta Yaninu 1895 r n vihovannyam ta zhittyam yakih Pshibishevskij ne cikavivsya 9 chervnya 1896 roku vagitna chetvertoyu ditinoyu ale znevirena v lyubovi j pozbavlena pidtrimki Marta Ferder naklala na sebe ruki Opikunkoyu sina Boleslava stala mati Pshibishevskogo a donok viddali do sirotincya 1893 roku Pshibishevskij poznajomivsya j odruzhivsya z norvezkoyu pismenniceyu ta pianistkoyu Dagni Yul Vperiod chasu 1893 1897 podruzhzhya meshkaye to v Berlini to v Konsvingeri Norvegiya Yihnye pomeshkannya staye misteckim salonom do yakogo naviduyetsya todishnya bogema Genrik Ibsen Gustav Vigeland Knut Gamsun 1895 roku u Pshibishevskogo j Dagni narodzhuyetsya sin Zenon 1897 dochka Iva Podruzhzhya postijno poterpaye vid nestachi groshej zmushene raz po raz minyati misce prozhivannya 1898 roku voni pereyizhdzhayut do Krakova de Pshibishevskij ocholyuye grupu molodih revolyucijno nalashtovanih mitciv j redaguye zhurnal Zycie Vin staye palkim pobornikom industrializmu j samovirazhennya V Krakovi Pshibishevskij ta Dagni znajomlyatsya z Genrikom Senkevichem Tadeushem Boj Zhelenskim Stefanik Vasil Semenovich ta in Malo pomalu shlyub Pshibishevskih pochinaye rujnuvatis u Pshibishevskogo z yavlyayutsya kohanki ta j u Dagni nikoli ne brakuvalo shanuvalnikiv Fatalnoyu stala poyizdka Pshibishevskogo 1899 roku do Lvova de vin chitav cikl lekcij pro Shopena i zupinivsya v domi Yana Kasprovicha Tam vin poznajomivsya z zhinkoyu Kasprovicha Yadvigoyu i mizh nimi pochavsya roman Pshibishevskij zalishaye Dagni j pereyizhdzhaye z Yadvigoyu do Varshavi V cej samij chas u Lvovi Pshibishevskij maye paralelnij roman z hudozhniceyu yaka 1901 roku narodzhuye vid nogo dochku Stanislavu 1900 roku stavsya ostatochnij rozriv Pshibishevskogo j Dagni Yul u yakoyi na toj chas buli romani z Stanislavom Korabom Bzhozovskim yakij ne v zmozi vitrimati lyubovnih strazhdan zapodiyav sobi smert ta Vladislavom Emerikom zamozhnim naftovim magnatom 5 chervnya 1901 roku u Grand goteli v Tiflisi teper Tbilisi Emerik zastreliv Dagni Yul na ochah u yiyi sina a potim zastrelivsya i sam 1905 roku Pshibishevskij ta Yadviga pereyizhdzhayut do m Torn de vin namagayetsya polikuvatis vid alkogolizmu Todi zh Yadviga vladnala spravi zi svoyim rozluchennyam tozh 11 kvitnya 1905 roku Pshibishevskij z Yadvigoyu vzyali civilnij shlyub v m Goenzalca nim Hohensalza ˌhoːenˈzalt sa nini Inovroclav 1906 roku podruzhzhya yide do Myunhena Zhittya v Nimechchini v zalezhnosti vid finansovogo stanu bulo bilsh mensh vdalim Pid chas vijni popit na literaturu spadaye V toj chas u Pshibishevskogo prokidayutsya patriotichni pochuttya Pid chas vijni podruzhzhya Pshibishevskih deyakij chas meshkaye v Bogemiyi a 1919 roku povertayetsya do vidbudovanoyi Polshi Pislya vijni Pshibishevskij spivpracyuye z poznanskim chasopisom Zdroj U 1919 1920 rr pracyuye nimeckim perekladachem na poshti U 1920 1924 rr meshkaye v Dancigu j pracyuye v zaliznichnomu byuro perekladiv Pshibishevskij namagavsya oselitisya v Toruni Zakopanomu Bidgoshi ta bezuspishno Nareshti vin otrimuye robotu v gromadskij kancelyariyi Prezidenta Respubliki u Varshavi U listopadi 1924 roku Pshibishevskij zhiv u nevelichkomu pomeshkanni u varshavskomu Korolivskomu Zamku 1927 roku cherez brak koshtiv vin povertayetsya do ridnoyi Kuyaviyi de j pomiraye u listopadi u vici 59 rokiv 1931 roku Pshibishevskomu bulo vstanovleno nadgrobok z napisom Meteor Molodoyi Polshi PrimitkiPshibyshevskij Stanislav Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 CONOR Sl d Track Q16744133 Norsk biografisk leksikon Kunnskapsforlaget ISSN 2464 1502 d Track Q746368d Track Q1563206d Track Q266603PosilannyaPshibishevskij Stanislav na sajti Culture pl Lviv amurnij slid meteora Zbruc eu Ce nezavershena stattya pro pismennika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ