Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Птолемей Птолемей Керавн дав гр Πτολεμαῖος Κεραυνός близько 319 279 рр до

Птолемей II Керавн

Птолемей II Керавн
У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Птолемей.

Птолемей Керавн (дав.-гр. Πτολεμαῖος Κεραυνός; близько 319—279 рр. до н. е.) — басилевс Македонії у 281—279 роках до н. е., син єгипетського правителя Птолемея I Сотера. Прізвисько Керавн («Блискавка») отримав за готовність до несподіваних і сміливих вчинків. Як старший син він повинен був успадкувати від батька владу над Єгиптом, але той передав владу іншому синові — Птолемею II Філадельфу (285 рік до н. е.). Тоді Керавн відправився до басилевса Фракії і Македонії Лісімаха. Коли останній стратив свого сина, зятя Керавна, Птолемей втік до іншого діадоха Селевка I і допоміг йому перемогти Лісімаха і завоювати його державу. На початку 281 року до н. Керавн убив Селевка, заручився підтримкою його армії та жителів [en] і став новим басилевсом Македонії. Він уклав союз з Єгиптом і Епіром, розбив ще одного претендента на владу Антигона Гоната. Однак у 279 році до н. е. у Македонію вторглися галати, і Птолемей загинув у битві з ними.

Птолемей Керавн
дав.-гр. Πτολεμαῖος Κεραυνός
image
Золотий статер, який приписують Птолемею Керавну
Басилевс Македонії
Правління281—279 роки до н. е.
ПопередникЛісімах
НаступникМелеагр
Біографічні дані
Релігіядавньогрецька релігія
Народження318 до н. е.
Смерть279 до н. е.
обезголовлення
У шлюбі зАрсіноя II
Дітидочка
ДинастіяПтолемеї
БатькоПтолемей I Сотер
Матиd
image Медіафайли у Вікісховищі

Античні автори бачили в Керавні зрадника і віроломного вбивцю, який поніс врешті-решт заслужену кару. Селевкіди використовували сюжет про безславну смерть Птолемея Керавна у своїй пропаганді.

Життєпис

Походження

Птолемей Керавн належав за народженням до вищої македонської аристократії. Його батьком був один із діадохів Александра Македонського Птолемей Лагід, який при розпаді імперії встановив свою владу над Єгиптом і низкою прилеглих територій, а з 306/305 року до н. е. носив титул басилевса. Цей монарх був одружений тричі та мав безліч дітей. Керавн був старшим сином від другої дружини — [en], дочки Антипатра, який був регентом Македонської держави у 321—319 роках до н. е. У тому ж шлюбі народилися ще один син, імовірно Мелеагр, і дві дочки: Лісандра (дружина басилевса Македонії Александра V і сина Лісімаха [en]), і Птолемаіда (дружина Деметрія Поліоркета). Пізніше Птолемей Лагід одружився з Беренікою, яка народила йому ще одного сина (теж Птолемея) і двох дочок, Арсіною (дружину Лісімаха) і Філотеру.

Ранні роки

Дата народження Керавна невідома. Його батьки одружилися в проміжку між договором в Трипарадисі (321 рік до н. е.) і смертю Антипатра (319 рік до н. е.), він був старшою дитиною, а в 316 році до н. е. вже народилася перша дочка Птолемея Лагіда від Береніки; виходячи з цих даних, дослідники імовірно датують появу Керавна на світ 319 роком до н. е. Про перші тридцять з гаком років його життя збережені джерела не повідомляють нічого. Однак відомо, що у 281 році до н. е. Птолемей видав свою дочку за Пірра Епірського, а отже, близько 300/295 року до н. е. він сам вступив у свій перший шлюб. Саме на ці роки припадає зближення Птолемея Лагіда з басилевсом Фракії Лісімахом, і тому існує гіпотеза, що дружиною Керавна стала дочка цього правителя, ім'я якої невідоме.

Відповідно до закону первородства, Керавн повинен був успадкувати від батька владу над Єгиптом. Але Птолемей I Сотер в старості більше любив сина від Береніки, а тому після довгих коливань і нарад з наближеними саме його оголосив своїм співправителем і спадкоємцем (у 285 році до н. е.). Імовірно ще за життя батька Керавн разом з матір'ю і, можливо, з братами виїхав з Єгипту в «почесне заслання» на Балкани до своєї сестри Лісандри — тоді дружини Агафокла, спадкоємця діадоха Лісімаха. Сам басилевс, який правив на той час і Фракією, і Македонією, був одружений другим шлюбом з Арсіноєю, єдинокровною сестрою Керавна. Вона намовила чоловіка вбити Агафокла, щоб її діти стали спадкоємцями престолу. Згідно з античним істориком Мемноном Гераклейським, після невдалої спроби отруїти принца його кинули до в'язниці, де він був убитий Птолемеєм Керавном; Йоганн Дройзен прийняв це свідчення на віру, але сучасні вчені вважають, що Мемнон помилився й вбивцею Агафокла став його єдинокровний брат Птолемей Епігон.

Після цих подій Керавн разом зі своєю сестрою Лісандрою відправився до ще одного діадоха, Селевка I Нікатора. Останній використав це як привід, щоб розв'язати нову війну: Птолемею він пообіцяв, що завоює для нього єгипетський престол, а сам рушив армію у малоазійські володіння Лісімаха. У вирішальній битві при Корупедіумі на початку 281 року до н. е. Лісімах зазнав поразки та загинув. Переможець переправився через Геллеспонт, щоб завоювати Македонію, але поблизу міста Лісімахія Керавн, «друг і гість» басилевса, несподівано напав на Селевка і вбив його. Одне з джерел розповідає, що Птолемей встромив меч у спину басилевса, коли той розглядав вівтар, споруджений, згідно з легендою, аргонавтами. Сталося це між 26 серпня і 25 вересня 281 року до н. е.

Вчинивши це вбивство, Птолемей сам відправився в Лісімахію. Там він оголосив городянам, що помстився за Лісімаха, і був проголошений басилевсом. Потім він відправився до війська Селевка, яке перейшло на його бік.

Басилевс Македонії

На початку свого правління Птолемей Керавн зіткнувся з цілою низкою ворогів, які також претендували на владу над Македонією, але зміг їх усіх нейтралізувати — військовими або дипломатичними шляхами. Восени 281 року до н. е. він написав листа Птолемею II Філадельфу, в якому відмовлявся від претензій на єгипетський трон. Згідно з версією російського історика Михайла Ростовцева, Керавн відправив братові заручником, раніше схопленого ним, сина Лісімаха — Александра. Антигон Гонат, син колишнього басилевса Македонії Деметрія Поліоркета, вдерся було в Македонію, але зазнав поразки в морській битві. Щоб убезпечити себе від помсти Антіоха I Сотера (сина Селевка), Керавн уклав союз з малоазійськими правителями. Взимку-навесні 280 року до н. е. він зробив своїм союзником Пірра Епірського, видавши за нього свою доньку. Пірр тоді готувався до війни з Римом, і Птолемей дав йому п'ять тисяч піхотинців, чотири тисячі вершників і п'ятдесят бойових слонів терміном не більше ніж на два роки, а натомість став «хоронителем» Епіру за відсутності басилевса.

image
Різанина дітей Арсіної. Мініатюра XV століття.

Розібравшись із зовнішніми ворогами, Птолемей розпочав зміцнювати свою владу всередині країни. У самій Македонії він зустрів опір тільки в «неприступній фортеці» [en], де сховалася Арсіноя, вдова Лісімаха і єдинокровна сестра Керавна. Щоб взяти це укріплене місто, басилевс вирішив вдатися до хитрощів. Він запропонував Арсіної стати його дружиною і пообіцяв керувати країною спільно з її синами. У присутності посла Арсіної, Діона, Птолемей Керавн поклявся у своїх добрих намірах у храмі Зевса. Басиліса, попри протести старшого сина, Птолемея Епігона, повірила братові; вона стала дружиною Керавна і запросила його до Кассандрії, але він, як тільки увійшов в місто, наказав зайняти фортецю і вбити дітей Арсіної, а її саму відправив у вигнання на Самофракію. Принци [en] і [en] були вбиті на очах у матері, але старший син Арсіної, Птолемей Епігон, зміг врятуватися. Він розпочав війну проти Керавна за підтримки дарданського царя Монунія, але збережені джерела нічого про цю війну не повідомляють. Український історик Андрій Зелінський пояснював збереження життя Арсіної небажанням Керавна сваритися з її повнорідним братом Птолемеєм II, з яким македонський правитель нещодавно уклав договір.

image
Смерть Птолемея Керавна. Малюнок з французького манускрипту XV століття.

Взимку 280/279 року до н. е. до Македонії вперше в її історії вдерся передовий загін галатів. Птолемей виступив з військом їм назустріч, причому, відповідно до Помпея Трога, він відмовився від допомоги, запропонованої йому двадцятитисячним військом дарданців. Галати запропонували басилевсу «мир, якщо він захоче його купити», але і цей варіант Керавн теж відкинув. Він вступив у битву не дочекавшись підкріплень і в невигідній позиції для свого війська, через що македоняни зазнали повної поразки. Басилевс був поранений і скинутий зі слона. Галати взяли його в полон і вбили, а відрубану голову насадили на спис, щоб пронести її перед строєм. Влада над Македонією перейшла до його брата Мелеагра.

Сім'я

Ім'я та походження першої дружини Керавна невідомі; існує гіпотеза, що це була дочка Лісімаха. У шлюбі народилася дочка, яку взимку-навесні 280 року до н. е. видали заміж за Пірра Епірського. Деякі дослідники відкидають сам факт першого шлюбу. Пізніше Птолемей одружився зі своєю єдинокровною сестрою Арсіноєю, яку незабаром після цього відправив у вигнання.

Оцінки особистості та діяльності

Птолемей Керавн увійшов в історію під прізвиськом Керавн (дав.-гр. Κεραυνός), «Блискавка», як людина, що «швидко наважується на сміливі вчинки» або готова до найдурніших безрозсудностей. Павсаній, мабуть, готовий вважати його носієм позитивних якостей (наприклад, сміливості), але для інших античних авторів це безумовно негативний персонаж. Вбивство Керавном Селевка — це акт зради, ще більш обурливий, якщо врахувати, що Селевк «з усіх царів був людиною найсправедливішою». Юстин, у своєму викладі Помпея Трога, пише про «нечестивий і підступний розум» Керавна і називає загибель в бою з галатами справедливою карою богів за «багато клятвопорушень і криваві вбивства родичів». Плутарх у трактаті «Про відстрочку божої кари» розповідає анекдот, в якому друзям Керавна привиділося, «що Селевк викликає його на суд, де суддями були шуліки та вовки, котрі роздавали шматки м'яса його ворогам». Андрій Зелінський вважав, що цей анекдот був створений селевкідською пропагандою, вказуючи, що шуліки та вовки були священними тваринами Аполлона, якого називали божественним батьком Селевка I. Шуліки в міфах про Аполлона грали роль карателів кривдників його близьких родичів. Також галатів античні автори іноді ототожнювали з вовками. На думку дослідника, анекдот був створений, через деякий час після смерті Керавна, при дворі Антіоха I Сотера, сина вбитого Селевка I. Припускається, що його авторами були колишні прихильники македонського басилевса, які мали на меті отримати прихильність нового патрона і показати, що смерть Керавна від Галатів була божою карою. Однак, Каллімах, придворний поет противника Антіоха I, єгипетського басилевса Птолемея II Філадельфа, у своєму «Гімні до Делосу», від імені Аполлона вставляє промову з різким осудом галатів. На думку Андрія Зелінського, промова Аполлона була відповідю Лагідів на селевкідську пропаганду і мала на меті заперечити можливість використання богом галатів, як інструмента своєї кари. На що, черговою відповіддю селевкідської пропаганди міг бути ще один вислів з трактату Плутарха: «Нерідко божество спочатку використовує одних лиходіїв як катів для інших лиходіїв, а потім — знищує знаряддя своєї кари…». Дослідник зауважив, що ця відповідь виявилася невдалою, через те, що від нашестя галатів постраждала майже вся Греція й помирати від руки Аполлона вони не збиралися. Тому в античних авторів немає згадки, що смерть Керавна була божою карою за вбивство сина Аполлона.

Багато дослідників дотримуються цих оцінок у своїх роботах, називаючи Керавна безпринципним політиком, готовим на все для досягнення своїх цілей, і водночас людиною безрозсудною. Хоча існують і інші думки: про те, що в основі вчинків Птолемея, які здаються незрозумілими, міг лежати тверезий розрахунок (як у випадку з вбивством Селевка); про те, що Керавн був породженням своєї епохи; про те, що він явно відрізнявся розумом і енергією. Андрій Зелінський стверджував, що під час галатської навали, Керавн проявив себе, як «бездарний, недосвідчений, але занадто амбіційний і зухвалий полководець».

Вченими висловлювалися різні версії щодо причин, які підштовхнули Птолемея Керавна до вбивства Селевка. Антикознавець [de] вважав що причиною став договір між Селевком і Птолемеєм II Філадельфом через який Керавн зрозумів що Селевк не має наміру виконувати свою обіцянку зробити його правителем Єгипту. Карл Юліус Белох обґрунтовував вбивство розчаруванням Керавна діями Селевка і захистом інтересів своєї сестри Лісандри і її дітей. Якщо Селевк проігнорував права Лісандри і її дітей на спадщину Лісімаха, то міг проігнорувати й права Керавна на Єгипет після його завоювання. Карл Фрідріх Леманн-Гаупт вважав можливість війни з Єгиптом малоймовірною і що Керавн сам розраховував стати правителем Македонії, але його плани були зруйновані після того, як Селевк проголосив себе «басилевсом македонян». На плани стати правителем Македонії вказує і те, що після вбивства Селевка Керавн став басилевсом, а не регентом при племіннику. Історик [de] вказував, що Лісандру і її дітей могли вбити розлючені солдати Селевка.

Примітки

Коментар

  1. Наприклад шуліки були посмертними катами гіганта Тітія, який намагався зґвалтувати Лето, матір Аполлона.

Література

  1. Павсаній, I, 6, 8.
  2. Volkmann, 1959, kol. 1597—1599.
  3. Дройзен, 2011, с. 380.
  4. Юрин, 2011, с. 116.
  5. Бенгтсон, 1982, с. 55—56.
  6. Юстин, XXIV, 1, 8.
  7. Бенгтсон, 1982, с. 56.
  8. Дройзен, 2011, с. 380—381.
  9. Зелінський, 2008, с. 12.
  10. Дройзен, 2011, с. 383.
  11. Юрин, 2011, с. 117.
  12. Смирнов, 2013, с. 96—98.
  13. Бенгтсон, 1982, с. 82—84.
  14. Дройзен, 2011, с. 384—387.
  15. Юрин, 2011, с. 117—118.
  16. Смирнов, 2013, с. 101.
  17. Rostovtzeff, 1922, p. 20—21.
  18. Юрин, 2011, с. 118—119.
  19. Дройзен, 2011, с. 388—389.
  20. Юстин, XXIV, 2—3.
  21. Дройзен, 2011, с. 392—393.
  22. Жигунин, 1980, с. 61.
  23. Юрин, 2011, с. 118.
  24. Зелінський, 2008, с. 12—13.
  25. Юстин, XXIV, 5, 1.
  26. Дройзен, 2011, с. 394—395.
  27. Зелінський, 2008, с. 13.
  28. Юрин, 2011, с. 116.
  29. Павсаній, I, 16, 2.
  30. Юрин, 2011, с. 119.
  31. Корнелій Непот, 2021, с. 146, Про царів, 3.
  32. Страбон, XIII, 4, 1.
  33. Павсаній, I, 16, 3.
  34. Юстин, XXIV, 2, 1.
  35. Юстин, XXIV, 3, 10.
  36. Плутарх, X.
  37. Плутарх, VII.
  38. Зелінський, 2008, с. 13—16.
  39. Юрин, 2011, с. 119—120.
  40. Heinen, 1972, s. 50—52.

Джерела та література

Джерела

Література

  • Бенгтсон Г. Правители эпохи эллинизма : ( )[рос.]. — Москва : Наука, 1982. — 391 с.
  • Дройзен И. История эллинизма : ( )[рос.]. — Москва : Академический проект, 2011. — Т. 2. — 518 с. — .
  • Жигунин В. Д. Международные отношения эллинистических государств в 280—220 гг. до н. э : ( )[рос.]. — Казань : Издательство Казанского университета, 1980.
  • Зелінський А. Л. Антигалатський пасаж з «Гімну до Делоса» Каллімаха і видіння друзів Птолемея Керавна // Східний світ. — 2008. — № 4. — С. 11—17. — ISSN 1608-0599.
  • Смирнов С.В. Государство Селевка 1-го: Политика, экономика, общество : ( )[рос.]. — Москва, 2013. — 344 с. — .
  • Юрин А. И. Птолемей Керавн в исторической традиции и современной историографии : ( )[рос.] // Вестник Санкт-Петербургского университета. — 2011. — № 1. — С. 115—121. — ISSN 1812-9323.
  • [en]. Storm Clouds over Three Hellenistic Courts: Observations on the Life and Death of Ptolemy Ceraunus // The Courts of Philip II and Alexander the Great : ( )[англ.]. — De Gruyter, 2022. — P. 33—56. — 304 p. — .
  • [de]. Untersuchungen zur hellenistischen Geschichte des 3. Jahrhunderts v. Chr.: Zur Geschichte der Zeit des Ptolemaios Keraunos und zum Chremonideischen Krieg : ( )[нім.]. — Stuttgart : F. Steiner Verlag, 1972. — .
  • Rostovtzeff, Michael. A Large Estate in Egypt in the Third Century B.C., a Study in Economic History : ( )[англ.]. — The University, 1922. — 209 p.
  • Volkmann, Hans. Ptolemaios 15 : ( )[нім.] // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. — Stuttgart : J.B. Metzler, 1959. — Bd. XXIII, 2. — Kol. 1597—1599.

Посилання

  • Птолемей Керавн на сайті Livius.org(англ.)

Предки

Ця стаття належить до української Вікіпедії.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Ptolemej Ptolemej Keravn dav gr Ptolemaῖos Keraynos blizko 319 279 rr do n e basilevs Makedoniyi u 281 279 rokah do n e sin yegipetskogo pravitelya Ptolemeya I Sotera Prizvisko Keravn Bliskavka otrimav za gotovnist do nespodivanih i smilivih vchinkiv Yak starshij sin vin povinen buv uspadkuvati vid batka vladu nad Yegiptom ale toj peredav vladu inshomu sinovi Ptolemeyu II Filadelfu 285 rik do n e Todi Keravn vidpravivsya do basilevsa Frakiyi i Makedoniyi Lisimaha Koli ostannij strativ svogo sina zyatya Keravna Ptolemej vtik do inshogo diadoha Selevka I i dopomig jomu peremogti Lisimaha i zavoyuvati jogo derzhavu Na pochatku 281 roku do n Keravn ubiv Selevka zaruchivsya pidtrimkoyu jogo armiyi ta zhiteliv en i stav novim basilevsom Makedoniyi Vin uklav soyuz z Yegiptom i Epirom rozbiv she odnogo pretendenta na vladu Antigona Gonata Odnak u 279 roci do n e u Makedoniyu vtorglisya galati i Ptolemej zaginuv u bitvi z nimi Ptolemej Keravn dav gr Ptolemaῖos KeraynosZolotij stater yakij pripisuyut Ptolemeyu KeravnuBasilevs MakedoniyiPravlinnya281 279 roki do n e PoperednikLisimahNastupnikMeleagrBiografichni daniReligiyadavnogrecka religiyaNarodzhennya318 do n e Smert279 do n e obezgolovlennyaU shlyubi zArsinoya IIDitidochkaDinastiyaPtolemeyiBatkoPtolemej I SoterMatid Mediafajli u Vikishovishi Antichni avtori bachili v Keravni zradnika i virolomnogo vbivcyu yakij ponis vreshti resht zasluzhenu karu Selevkidi vikoristovuvali syuzhet pro bezslavnu smert Ptolemeya Keravna u svoyij propagandi ZhittyepisPohodzhennya Ptolemej Keravn nalezhav za narodzhennyam do vishoyi makedonskoyi aristokratiyi Jogo batkom buv odin iz diadohiv Aleksandra Makedonskogo Ptolemej Lagid yakij pri rozpadi imperiyi vstanoviv svoyu vladu nad Yegiptom i nizkoyu prileglih teritorij a z 306 305 roku do n e nosiv titul basilevsa Cej monarh buv odruzhenij trichi ta mav bezlich ditej Keravn buv starshim sinom vid drugoyi druzhini en dochki Antipatra yakij buv regentom Makedonskoyi derzhavi u 321 319 rokah do n e U tomu zh shlyubi narodilisya she odin sin imovirno Meleagr i dvi dochki Lisandra druzhina basilevsa Makedoniyi Aleksandra V i sina Lisimaha en i Ptolemaida druzhina Demetriya Poliorketa Piznishe Ptolemej Lagid odruzhivsya z Berenikoyu yaka narodila jomu she odnogo sina tezh Ptolemeya i dvoh dochok Arsinoyu druzhinu Lisimaha i Filoteru Ranni roki Data narodzhennya Keravna nevidoma Jogo batki odruzhilisya v promizhku mizh dogovorom v Triparadisi 321 rik do n e i smertyu Antipatra 319 rik do n e vin buv starshoyu ditinoyu a v 316 roci do n e vzhe narodilasya persha dochka Ptolemeya Lagida vid Bereniki vihodyachi z cih danih doslidniki imovirno datuyut poyavu Keravna na svit 319 rokom do n e Pro pershi tridcyat z gakom rokiv jogo zhittya zberezheni dzherela ne povidomlyayut nichogo Odnak vidomo sho u 281 roci do n e Ptolemej vidav svoyu dochku za Pirra Epirskogo a otzhe blizko 300 295 roku do n e vin sam vstupiv u svij pershij shlyub Same na ci roki pripadaye zblizhennya Ptolemeya Lagida z basilevsom Frakiyi Lisimahom i tomu isnuye gipoteza sho druzhinoyu Keravna stala dochka cogo pravitelya im ya yakoyi nevidome Vidpovidno do zakonu pervorodstva Keravn povinen buv uspadkuvati vid batka vladu nad Yegiptom Ale Ptolemej I Soter v starosti bilshe lyubiv sina vid Bereniki a tomu pislya dovgih kolivan i narad z nablizhenimi same jogo ogolosiv svoyim spivpravitelem i spadkoyemcem u 285 roci do n e Imovirno she za zhittya batka Keravn razom z matir yu i mozhlivo z bratami viyihav z Yegiptu v pochesne zaslannya na Balkani do svoyeyi sestri Lisandri todi druzhini Agafokla spadkoyemcya diadoha Lisimaha Sam basilevs yakij praviv na toj chas i Frakiyeyu i Makedoniyeyu buv odruzhenij drugim shlyubom z Arsinoyeyu yedinokrovnoyu sestroyu Keravna Vona namovila cholovika vbiti Agafokla shob yiyi diti stali spadkoyemcyami prestolu Zgidno z antichnim istorikom Memnonom Geraklejskim pislya nevdaloyi sprobi otruyiti princa jogo kinuli do v yaznici de vin buv ubitij Ptolemeyem Keravnom Jogann Drojzen prijnyav ce svidchennya na viru ale suchasni vcheni vvazhayut sho Memnon pomilivsya j vbivceyu Agafokla stav jogo yedinokrovnij brat Ptolemej Epigon Pislya cih podij Keravn razom zi svoyeyu sestroyu Lisandroyu vidpravivsya do she odnogo diadoha Selevka I Nikatora Ostannij vikoristav ce yak privid shob rozv yazati novu vijnu Ptolemeyu vin poobicyav sho zavoyuye dlya nogo yegipetskij prestol a sam rushiv armiyu u maloazijski volodinnya Lisimaha U virishalnij bitvi pri Korupediumi na pochatku 281 roku do n e Lisimah zaznav porazki ta zaginuv Peremozhec perepravivsya cherez Gellespont shob zavoyuvati Makedoniyu ale poblizu mista Lisimahiya Keravn drug i gist basilevsa nespodivano napav na Selevka i vbiv jogo Odne z dzherel rozpovidaye sho Ptolemej vstromiv mech u spinu basilevsa koli toj rozglyadav vivtar sporudzhenij zgidno z legendoyu argonavtami Stalosya ce mizh 26 serpnya i 25 veresnya 281 roku do n e Vchinivshi ce vbivstvo Ptolemej sam vidpravivsya v Lisimahiyu Tam vin ogolosiv gorodyanam sho pomstivsya za Lisimaha i buv progoloshenij basilevsom Potim vin vidpravivsya do vijska Selevka yake perejshlo na jogo bik Basilevs Makedoniyi Na pochatku svogo pravlinnya Ptolemej Keravn zitknuvsya z ciloyu nizkoyu vorogiv yaki takozh pretenduvali na vladu nad Makedoniyeyu ale zmig yih usih nejtralizuvati vijskovimi abo diplomatichnimi shlyahami Voseni 281 roku do n e vin napisav lista Ptolemeyu II Filadelfu v yakomu vidmovlyavsya vid pretenzij na yegipetskij tron Zgidno z versiyeyu rosijskogo istorika Mihajla Rostovceva Keravn vidpraviv bratovi zaruchnikom ranishe shoplenogo nim sina Lisimaha Aleksandra Antigon Gonat sin kolishnogo basilevsa Makedoniyi Demetriya Poliorketa vdersya bulo v Makedoniyu ale zaznav porazki v morskij bitvi Shob ubezpechiti sebe vid pomsti Antioha I Sotera sina Selevka Keravn uklav soyuz z maloazijskimi pravitelyami Vzimku navesni 280 roku do n e vin zrobiv svoyim soyuznikom Pirra Epirskogo vidavshi za nogo svoyu donku Pirr todi gotuvavsya do vijni z Rimom i Ptolemej dav jomu p yat tisyach pihotinciv chotiri tisyachi vershnikiv i p yatdesyat bojovih sloniv terminom ne bilshe nizh na dva roki a natomist stav horonitelem Epiru za vidsutnosti basilevsa Rizanina ditej Arsinoyi Miniatyura XV stolittya Rozibravshis iz zovnishnimi vorogami Ptolemej rozpochav zmicnyuvati svoyu vladu vseredini krayini U samij Makedoniyi vin zustriv opir tilki v nepristupnij forteci en de shovalasya Arsinoya vdova Lisimaha i yedinokrovna sestra Keravna Shob vzyati ce ukriplene misto basilevs virishiv vdatisya do hitroshiv Vin zaproponuvav Arsinoyi stati jogo druzhinoyu i poobicyav keruvati krayinoyu spilno z yiyi sinami U prisutnosti posla Arsinoyi Diona Ptolemej Keravn poklyavsya u svoyih dobrih namirah u hrami Zevsa Basilisa popri protesti starshogo sina Ptolemeya Epigona povirila bratovi vona stala druzhinoyu Keravna i zaprosila jogo do Kassandriyi ale vin yak tilki uvijshov v misto nakazav zajnyati fortecyu i vbiti ditej Arsinoyi a yiyi samu vidpraviv u vignannya na Samofrakiyu Princi en i en buli vbiti na ochah u materi ale starshij sin Arsinoyi Ptolemej Epigon zmig vryatuvatisya Vin rozpochav vijnu proti Keravna za pidtrimki dardanskogo carya Monuniya ale zberezheni dzherela nichogo pro cyu vijnu ne povidomlyayut Ukrayinskij istorik Andrij Zelinskij poyasnyuvav zberezhennya zhittya Arsinoyi nebazhannyam Keravna svaritisya z yiyi povnoridnim bratom Ptolemeyem II z yakim makedonskij pravitel neshodavno uklav dogovir Smert Ptolemeya Keravna Malyunok z francuzkogo manuskriptu XV stolittya Vzimku 280 279 roku do n e do Makedoniyi vpershe v yiyi istoriyi vdersya peredovij zagin galativ Ptolemej vistupiv z vijskom yim nazustrich prichomu vidpovidno do Pompeya Troga vin vidmovivsya vid dopomogi zaproponovanoyi jomu dvadcyatitisyachnim vijskom dardanciv Galati zaproponuvali basilevsu mir yaksho vin zahoche jogo kupiti ale i cej variant Keravn tezh vidkinuv Vin vstupiv u bitvu ne dochekavshis pidkriplen i v nevigidnij poziciyi dlya svogo vijska cherez sho makedonyani zaznali povnoyi porazki Basilevs buv poranenij i skinutij zi slona Galati vzyali jogo v polon i vbili a vidrubanu golovu nasadili na spis shob pronesti yiyi pered stroyem Vlada nad Makedoniyeyu perejshla do jogo brata Meleagra Sim ya Im ya ta pohodzhennya pershoyi druzhini Keravna nevidomi isnuye gipoteza sho ce bula dochka Lisimaha U shlyubi narodilasya dochka yaku vzimku navesni 280 roku do n e vidali zamizh za Pirra Epirskogo Deyaki doslidniki vidkidayut sam fakt pershogo shlyubu Piznishe Ptolemej odruzhivsya zi svoyeyu yedinokrovnoyu sestroyu Arsinoyeyu yaku nezabarom pislya cogo vidpraviv u vignannya Ocinki osobistosti ta diyalnostiPtolemej Keravn uvijshov v istoriyu pid prizviskom Keravn dav gr Keraynos Bliskavka yak lyudina sho shvidko navazhuyetsya na smilivi vchinki abo gotova do najdurnishih bezrozsudnostej Pavsanij mabut gotovij vvazhati jogo nosiyem pozitivnih yakostej napriklad smilivosti ale dlya inshih antichnih avtoriv ce bezumovno negativnij personazh Vbivstvo Keravnom Selevka ce akt zradi she bilsh oburlivij yaksho vrahuvati sho Selevk z usih cariv buv lyudinoyu najspravedlivishoyu Yustin u svoyemu vikladi Pompeya Troga pishe pro nechestivij i pidstupnij rozum Keravna i nazivaye zagibel v boyu z galatami spravedlivoyu karoyu bogiv za bagato klyatvoporushen i krivavi vbivstva rodichiv Plutarh u traktati Pro vidstrochku bozhoyi kari rozpovidaye anekdot v yakomu druzyam Keravna prividilosya sho Selevk viklikaye jogo na sud de suddyami buli shuliki ta vovki kotri rozdavali shmatki m yasa jogo vorogam Andrij Zelinskij vvazhav sho cej anekdot buv stvorenij selevkidskoyu propagandoyu vkazuyuchi sho shuliki ta vovki buli svyashennimi tvarinami Apollona yakogo nazivali bozhestvennim batkom Selevka I Shuliki v mifah pro Apollona grali rol karateliv krivdnikiv jogo blizkih rodichiv Takozh galativ antichni avtori inodi ototozhnyuvali z vovkami Na dumku doslidnika anekdot buv stvorenij cherez deyakij chas pislya smerti Keravna pri dvori Antioha I Sotera sina vbitogo Selevka I Pripuskayetsya sho jogo avtorami buli kolishni prihilniki makedonskogo basilevsa yaki mali na meti otrimati prihilnist novogo patrona i pokazati sho smert Keravna vid Galativ bula bozhoyu karoyu Odnak Kallimah pridvornij poet protivnika Antioha I yegipetskogo basilevsa Ptolemeya II Filadelfa u svoyemu Gimni do Delosu vid imeni Apollona vstavlyaye promovu z rizkim osudom galativ Na dumku Andriya Zelinskogo promova Apollona bula vidpovidyu Lagidiv na selevkidsku propagandu i mala na meti zaperechiti mozhlivist vikoristannya bogom galativ yak instrumenta svoyeyi kari Na sho chergovoyu vidpoviddyu selevkidskoyi propagandi mig buti she odin visliv z traktatu Plutarha Neridko bozhestvo spochatku vikoristovuye odnih lihodiyiv yak kativ dlya inshih lihodiyiv a potim znishuye znaryaddya svoyeyi kari Doslidnik zauvazhiv sho cya vidpovid viyavilasya nevdaloyu cherez te sho vid nashestya galativ postrazhdala majzhe vsya Greciya j pomirati vid ruki Apollona voni ne zbiralisya Tomu v antichnih avtoriv nemaye zgadki sho smert Keravna bula bozhoyu karoyu za vbivstvo sina Apollona Bagato doslidnikiv dotrimuyutsya cih ocinok u svoyih robotah nazivayuchi Keravna bezprincipnim politikom gotovim na vse dlya dosyagnennya svoyih cilej i vodnochas lyudinoyu bezrozsudnoyu Hocha isnuyut i inshi dumki pro te sho v osnovi vchinkiv Ptolemeya yaki zdayutsya nezrozumilimi mig lezhati tverezij rozrahunok yak u vipadku z vbivstvom Selevka pro te sho Keravn buv porodzhennyam svoyeyi epohi pro te sho vin yavno vidriznyavsya rozumom i energiyeyu Andrij Zelinskij stverdzhuvav sho pid chas galatskoyi navali Keravn proyaviv sebe yak bezdarnij nedosvidchenij ale zanadto ambicijnij i zuhvalij polkovodec Vchenimi vislovlyuvalisya rizni versiyi shodo prichin yaki pidshtovhnuli Ptolemeya Keravna do vbivstva Selevka Antikoznavec de vvazhav sho prichinoyu stav dogovir mizh Selevkom i Ptolemeyem II Filadelfom cherez yakij Keravn zrozumiv sho Selevk ne maye namiru vikonuvati svoyu obicyanku zrobiti jogo pravitelem Yegiptu Karl Yulius Beloh obgruntovuvav vbivstvo rozcharuvannyam Keravna diyami Selevka i zahistom interesiv svoyeyi sestri Lisandri i yiyi ditej Yaksho Selevk proignoruvav prava Lisandri i yiyi ditej na spadshinu Lisimaha to mig proignoruvati j prava Keravna na Yegipet pislya jogo zavoyuvannya Karl Fridrih Lemann Gaupt vvazhav mozhlivist vijni z Yegiptom malojmovirnoyu i sho Keravn sam rozrahovuvav stati pravitelem Makedoniyi ale jogo plani buli zrujnovani pislya togo yak Selevk progolosiv sebe basilevsom makedonyan Na plani stati pravitelem Makedoniyi vkazuye i te sho pislya vbivstva Selevka Keravn stav basilevsom a ne regentom pri pleminniku Istorik de vkazuvav sho Lisandru i yiyi ditej mogli vbiti rozlyucheni soldati Selevka PrimitkiKomentar Napriklad shuliki buli posmertnimi katami giganta Titiya yakij namagavsya zgvaltuvati Leto matir Apollona Literatura Pavsanij I 6 8 Volkmann 1959 kol 1597 1599 Drojzen 2011 s 380 Yurin 2011 s 116 Bengtson 1982 s 55 56 Yustin XXIV 1 8 Bengtson 1982 s 56 Drojzen 2011 s 380 381 Zelinskij 2008 s 12 Drojzen 2011 s 383 Yurin 2011 s 117 Smirnov 2013 s 96 98 Bengtson 1982 s 82 84 Drojzen 2011 s 384 387 Yurin 2011 s 117 118 Smirnov 2013 s 101 Rostovtzeff 1922 p 20 21 Yurin 2011 s 118 119 Drojzen 2011 s 388 389 Yustin XXIV 2 3 Drojzen 2011 s 392 393 Zhigunin 1980 s 61 Yurin 2011 s 118 Zelinskij 2008 s 12 13 Yustin XXIV 5 1 Drojzen 2011 s 394 395 Zelinskij 2008 s 13 Yurin 2011 s 116 Pavsanij I 16 2 Yurin 2011 s 119 Kornelij Nepot 2021 s 146 Pro cariv 3 Strabon XIII 4 1 Pavsanij I 16 3 Yustin XXIV 2 1 Yustin XXIV 3 10 Plutarh X Plutarh VII Zelinskij 2008 s 13 16 Yurin 2011 s 119 120 Heinen 1972 s 50 52 Dzherela ta literaturaDzherela Pavsanij Opis Elladi Plutarh Pro vidstrochku bozhoyi kari Kornelij Nepot Zhittyepisi vidatnih antichnih polkovodciv Pereklad z latini uporyad prim slovn imen nazv terminiv ta pidbir il Volodimira Litvinova Kiyiv Prometej 2021 248 s ISBN 978 617 7502 45 5 Yustin Epitoma tvoru Pompeya Troga Istoriya Filippa Strabon Geografiya Literatura Bengtson G Praviteli epohi ellinizma ros Moskva Nauka 1982 391 s Drojzen I Istoriya ellinizma ros Moskva Akademicheskij proekt 2011 T 2 518 s ISBN 978 5 8291 1305 6 Zhigunin V D Mezhdunarodnye otnosheniya ellinisticheskih gosudarstv v 280 220 gg do n e ros Kazan Izdatelstvo Kazanskogo universiteta 1980 Zelinskij A L Antigalatskij pasazh z Gimnu do Delosa Kallimaha i vidinnya druziv Ptolemeya Keravna Shidnij svit 2008 4 S 11 17 ISSN 1608 0599 Smirnov S V Gosudarstvo Selevka 1 go Politika ekonomika obshestvo ros Moskva 2013 344 s ISBN 978 5 91244 099 1 Yurin A I Ptolemej Keravn v istoricheskoj tradicii i sovremennoj istoriografii ros Vestnik Sankt Peterburgskogo universiteta 2011 1 S 115 121 ISSN 1812 9323 en Storm Clouds over Three Hellenistic Courts Observations on the Life and Death of Ptolemy Ceraunus The Courts of Philip II and Alexander the Great angl De Gruyter 2022 P 33 56 304 p ISBN 9783110622942 de Untersuchungen zur hellenistischen Geschichte des 3 Jahrhunderts v Chr Zur Geschichte der Zeit des Ptolemaios Keraunos und zum Chremonideischen Krieg nim Stuttgart F Steiner Verlag 1972 ISBN 9783515002691 Rostovtzeff Michael A Large Estate in Egypt in the Third Century B C a Study in Economic History angl The University 1922 209 p Volkmann Hans Ptolemaios 15 nim Paulys Realencyclopadie der classischen Altertumswissenschaft Stuttgart J B Metzler 1959 Bd XXIII 2 Kol 1597 1599 PosilannyaPtolemej Keravn na sajti Livius org angl PredkiCya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi

Дата публікації:
Топ