Псло

Псел — річка, що протікає в Росії (Білгородській і Курській областях) та Україні, — в межах Сумської області (Сумський район) і Полтавської області (Гадяцький, Миргородський, Шишацький, Великобагачанський, Козельщинський, Глобинський, Кременчуцький райони). Ліва притока Дніпра (басейн Чорного моря). Перетинає Придніпровську низовину.

Псел, Псло
Псел біля с. Говтви
51°07′58″ пн. ш. 36°44′51″ сх. д. / 51.1328220000277724° пн. ш. 36.747681000028° сх. д. / 51.1328220000277724; 36.747681000028
Витік	с. Прохоровського району Білгородської області, західні схили Середньоросійскої височини
• координати	51°07′58″ пн. ш. 36°44′51″ сх. д. / 51.1328220000277724° пн. ш. 36.747681000028° сх. д. / 51.1328220000277724; 36.747681000028
Гирло	Дніпро (Кам'янське водосховище, поблизу м. Кременчука)
• координати	49°01′16″ пн. ш. 33°32′03″ сх. д. / 49.0211111111387723° пн. ш. 33.534166666694773085° сх. д. / 49.0211111111387723; 33.534166666694773085
Басейн	басейн Дніпра
Країни:	Росія Білгородська область Курська область  Україна Сумська область Полтавська область
Регіон	Полтавська область Сумська область Курська область Бєлгородська область
Довжина	717 км, на Полтавщині — 350 км
Площа басейну:	22800 км², на Полтавщині — 11018 км²
Середньорічний стік	55 м³/с (у пониззі)
Притоки:	Суджа, , , , Сумка, Ворожба, , , Вузька, Вовнянка, , Хорол, (Сухий Омельник), Сухий Кагамлик (праві); , Рибиця, , Сироватка, Легань, , Будилка, Боровенька, , , Лютенька, Грунь-Ташань, Говтва, Рудька (ліві)
Медіафайли у Вікісховищі

Історія та походження назви

Річка Псел (Псло), давня українська назва — Пслъ, — уперше згадана в літописі Нестора-літописця «Повість минулих літ» 1113 року, змушує дослідників посперечатися з приводу цієї назви. О. Ященко вважає, що стосується вона давньогрецької назви пселлос — темний. Колір річки майже чорний, імовірно і назва пішла від кольору води. М. Т. Янко імовірнішим називає слов'янські корені: піс, пъс, пес, пстрі — луки, вологе місце. Висувалася ідея про походження назви річки від назви тварини пес, себто псел — псячий брід (за прикладом назв Оксфорд — бичачий брід, Босфор — бичачий брід); однак незрозуміло яке відношення собака має до річки. Багатьма підтримується гіпотеза про те, що Псел походить від кабардино-черкеського пси- — «вода»; у такому разі це дуже давній гідронім, який можливо походить із часів коли в I тис. до н. е. в Північному Причорномор'ї і на Північно-Західному Кавказі мешкали одні й ті ж групи близькоспоріднених етнічних груп індоєвропейського походження — скіфів, греків та ін. Щодо суфікса то розглядають два варіанти. За Фасмером це рідкісний збільшувальний суфікс як у словах орел, козел. Другий варіант — тюркське походження суфікса (пор. тур. -öl — «трясовина, болото»).

Опис

Басейн річки Псьол на гідрографічній мапі України

Довжина річки — 717 км, площа басейну 22 800 км². Площа водозбору річки Псел на території України становить 16270 км². Долина у верхній частині вузька, глибока, з крутими схилами, нижче її ширина досягає 10—15 м, у пониззі — 20 м. Схили долини асиметричні: високі праві (вис. 30 — 70 м) та низькі ліві. Коли річка добігає смт Шишак, спостерігається незвичайне явище: вищий лівий берег — це виняток з правила Г. Коріоліса (Сила Коріоліса), відповідно до якого у північній півкулі праві береги річок вищі. Висота 168 м (вершина).

Заплава розчленована старицями та протоками, на окремих ділянках заболочена. Річище звивисте, розгалужене, ширина річища у нижчій течії до 60 — 80 м. Похил річки 0,23 м/км. Живлення переважно снігове. Середьорічні витрати води, м³/с: біля м. Суми — 23,9; біля м. Гадяч — 34,7 ; біля с. Запсілля — 51,8. Мінералізація води становить: весняна повінь — 632 мг/дм³; літньо-осіння межень — 713 мг/дм³; зимова межень — 749 мг/дм³. Озер 25 км², боліт 190 км². Річка замерзає на початку грудня, скресає до кінця березня.

Розташування

Витоки Псела розташовані в Росії, в межах Прохоровського району Білгородської області. Річка перетинає російсько-український кордон на північний захід від села Запсілля. Тече спершу переважно на захід, у межах Сумської області й до міста Гадяч — здебільшого на південний захід, далі — на південь і (частково) південний захід. Впадає до Дніпра між містами Кременчук та Горішні Плавні.

Господарське використання

Псел біля с. Ламане (Глобинський р-н)

На Псьлі у межах України створено близько 10 невеликих водосховищ. Більшість гідровузлів у своєму складі мають ГЕС: Низівську, Маловорожб'янську, Михайлівську, Бобрівську, Шишацьку, Остап'євську, Сухорабівську. Звичайно на ГЕС встановлено по два гідроагрегати потужністю 100—200 кВт.
Річка також використовується для риболовлі, водопостачання та зрошування, на берегах її багато місць відпочинку.

Серед охоронних заходів щодо поліпшення стану Псела — розчищення річища, створення водоохоронних зон, заборона користуватись моторними човнами тощо.

Основні притоки

Праві:

• Суджа, , , , Сумка, Ворожба, , Грунь (притока Псла), Вузька, , , , Хорол, (Сухий Омельник), Сухий Кагамлик (частково).

Ліві:

• , Рибиця, , Сироватка, Легань, , Будилка, Боровенька, , , Лютенька, Грунь-Ташань, Говтва, .

Населені пункти на Пслі (за течією)

Псел в районі санаторію Токарі

Сумська область:

• Миропілля (Краснопільський район),
• місто Суми,
• селище Низи (Сумський район),
• Ворожба (Лебединський район),
• Бишкі́нь (Лебединський район),
• Токарі (Лебединська міськрада)
• Михайлівка (Лебединський район),
• ;
• Боброве (Лебединський район),
• Кам'яне (Лебединський район);

Псел на просторах Лебединщини

Полтавська область:

Літо на р. Псел

• Бобрик (Гадяцький район),
• Веприк (Гадяцький район),
• місто Гадяч,
• Малі Будища (Гадяцький район),
• Соснівка (Гадяцький район),
• Сари (Гадяцький район),
• Рашівка (Гадяцький район),
• Лютенька (Гадяцький район),
• Велика Обухівка (Миргородський район),
• Савинці (Миргородський район),
• Великі Сорочинці,
• Покровське (Шишацький район),
• Баранівка (Шишацький район),
• Великий Перевіз (Шишацький район),
• селище Шишаки,
• Яреськи (Шишацький район),
• селище Велика Багачка,
• Довгалівка (Великобагачанський район),
• Дзюбівщина (Великобагачанський район),
• Красногорівка (Великобагачанський район),
• Білоцерківка (Великобагачанський район),
• Бірки (Великобагачанський район),
• Балаклія (Великобагачанський район),
• Остап'є (Великобагачанський район),
• Сухорабівка (Решетилівський район),
• Попівка (Глобинський район),
• Приліпка (Козельщинський район),
• Говтва (Козельщинський район),
• Юрки (Козельщинський район),
• Манжелія (Глобинський район),
• Ламане (Глобинський район),
• Запсілля (Кременчуцький район),
• Омельник (Кременчуцький район),
• Кияшки (Горішньоплавнівська міська рада)
• Щербаки (Кременчуцький район)
• Дмитрівка (Горішньоплавнівська міська рада)
• Потоки (Кременчуцький район)

Схід сонця на р. Псел

Травневі дні на р. Псел

Осінь на річці

Цікаві факти

• У верхній течії Псьла на його берегах трапляються виходи крейди. Крейдяні відшарування добре видно, зокрема, біля села Миропілля Краснопільського району Сумської області.
• У долині річки розташовані такі природоохоронні території:
  • гідрологічний заказник «Миропілля»,
  • ландшафтний заказник «Батицький»,
  • гідрологічний заказник «Ворожбянський»,
  • гідрологічний заказник «Галине болото»,
  • гідрологічний заказник «Шелехівський»,
  • заповідне урочище «Гай-займи»
  • ботанічний заказник «Великий ліс»,
  • ботанічний заказник «Книшівська гора»,
  • ботанічний заказник «Дубина»,
  • регіональний ландшафтний парк «Гадяцький»,
  • ботанічний заказник «Саранчина долина»,
  • заповідне урочище «Терновий кущ»,
  • заповідне урочище «Глотовщина»,
  • ландшафтний заказник «Байраківський»,
  • ландшафтний заказник «Географічний центр Полтавщини»,
  • ландшафтний заказник місцевого значення «Заможнянський»,
  • ландшафтний заказник «Нижньопсільський»,
  • парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Басівський Парк»,

Галерея

• Псел у весняні дні

• Псел у Сумах

  Туманний осінній ранок на р. Псел

• Псел біля села Говтви

  Жовтень на р. Псел

• Біля смт Великої Багачки

  Псел поблизу Лебедина

Див. також

• Басейни річок Сумської області

Примітки

2. Бубенок, О. Б. Кавказский след в гидронимии Северного Причерноморья // Східний світ. — 2017. — № 1–2. — С. 23–37. з джерела 15 лютого 2020. Процитовано 2019-10-20.
3. 1.     Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 1999 році / Міністерство екології та природних ресурсів України. — К., 2000.
4. Зуб Л. М., Карпова Г. О. Малі річки України: характеристика, сучасний стан, шляхи збереження
5. Гідрохімія річок Лівобережного лісостепу / За ред. В. К. Хільчевського, В. А. Сташука. — К.: Ніка-Центр, 2014. — 230 с.

Джерела

• Вишневський В. І. Ріка Дніпро. — К.: Інтерпрес ЛТД, 2011. — 384 с.
• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
• За ред. А.В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — .
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
• По річках України, Київ 1958
• Щербуха, А. Я. 1959. Матеріали до іхтіофауни Дніпровського басейну. Короткий огляд іхтіофауни нижньої течій річки Псьол. Збірник наукових робіт студентів Інституту. Полтавський Державний педагогічний інститут ім. В. Г. Короленка. Полтава, Випуск 1: 16–33.
• Гідрохімія річок Лівобережного лісостепу / за ред. В .К. Хільчевського, В. А. Сташука. — К. : Ніка-Центр, 2014. — 230 с. — .
• Желєзняк І.м., Корепанова А. П., Масенко Л. Т. та ін. Словник гідронімів України. — К.: Наук. думка, 1979. — С. 451—452.

Посилання

• Псел