Басі́вський парк — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення в Україні. Розташований у місті Суми, в кінці вулиці Володимирської (в районі колишнього села Баси).
50°52′31″ пн. ш. 34°48′48″ сх. д. / 50.8755549000277725° пн. ш. 34.81335640002777865° сх. д.Координати: 50°52′31″ пн. ш. 34°48′48″ сх. д. / 50.8755549000277725° пн. ш. 34.81335640002777865° сх. д. | |
Країна | Україна |
---|---|
Розташування | м. Суми, в кінці вул. Володимирської |
Площа | 2,3 га |
Засновано | 1972 р. |
Оператор | Підприємство «Зеленбуд», Сумська центральна лікарня, пологовий будинок |
Басівський парк (Сумська область) | |
Басівський парк у Вікісховищі |
Площа 34,5814 га. Затверджений як заповідний об'єкт рішенням облвиконкому в 1972 році. Підпорядкований підприємству «Зеленбуд» (21,5 га), Сумській центральній лікарні (3,1 га) та пологовому будинку (1,1 га).
Історія
Парк було створено на початку 19 столітті і займав площу 30 га. Закладений на початку 19 століття і являю собою складову частину садибно-паркового комплексу заміського володіння дружини бригадного генерала поміщиці П. М. Штеричевої, який був побудований за проектом відомого харківського архітектора О. О Паліцина. Проект реалізований його учнем В. І. Ярославським.
Маєток побудований у , що було рідкісним явищем до середини 19 століття. Головний будинок ансамблю поєднувався з асиметричним мальовничим плануванням всього комплексу споруд. Поблизу будинку був квітник і фруктовий сад. Садибний парк був створений у пейзажному стилі з використанням штучного ландшафту. У насадженнях використовувались місцеві породи. У верхньому парку, що прилягав до комплексу садибних забудов, були чітко сплановані основні алеї, що розходились від основного будинку. При основі верхнього парку була штучна водойма — став, облямований по периметру групами дерев верби. Алеї були вимощені цеглою, садиба — огороджена ґратами. У південній частині нижнього парку близько ставу був оглядовий майданчик. В саду стояв будиночок на кам'яних стовпах — альтанка. Поблизу головного будинку був фонтан.
Сучасний стан
Парк займає частину заплави річки Псел і рівнинну та схилову частину надзаплавної тераси на її лівобережжі. Споруди парку не дожили до наших днів. Збережений палац-пам'ятка архітектури зазнав численних змін, пожеж, реставраций, капітальних ремонтів. Подекуди залишились сліди від вимощених цеглою доріжок вздовж алей, залишки недіючого фонтану, майданчиків тощо. Старі першопочаткові деревні насадження у більшості своїй не дожили до наших днів. Значна частина старих дерев була знищена ураганом 1957 року. Із старих дерев-довгожителів збереглися одинокі сосна звичайна та клен гостролистий, а в східній частині парку на плакорній ділянці віддалено стоять один від одного 20 могутніх дерев дуба звичайного, яким вже понад 100 років.
Флора
У складі деревних насаджень нинішнього Басівського парку поширені місцеві породи та деякі екзоти. Окрім дуба звичайного, клена гостролистого та сосни звичайної, тут ростуть в'яз гладкий, в'яз гірський, береза бородавчаста, верба біла, вільха клейка, горобина звичайна, ясен звичайний, липа серцелиста, яблуня домашня, клен польовий, тополі чорна, біла та осика, клен ясенолистий. Із видів не місцевого походження тут знайшли пристанище тополя бальзамічна родом з Північної Америки, липа широколиста, поширена в Закарпатті, Прикарпатті, Опіллі, Волинському і Західному лісостепу, бархат амурський, батьківщиною якого є Далекий Схід, Японія та Китай, північноамериканські види — горіх сірий, катальпа бігнонієподібна, ялина колюча, туя західна родом зі східної частини Північної Америки, вихідець із Сибіру — карагана дерев'яниста, із Центральної Європи — модрина європейська, із Балкан — бузок звичайний, із Греції — гіркокаштан звичайний. На території парку ростуть також , чагарники , , . Всього на території парку нині зростає 32 види дерев і чагарників.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Басівський парк |
Примітки
- Природозаповідний фонд УРСР. Київ: Урожай, 1986, с. 224
- Стан природного середовища та проблеми його охорони на Сумщині. К. К. Карпенко (голов. редактор), М. М. Книш та ін., Суми: Джерело, 1999, с.73-74
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Basi vskij park park pam yatka sadovo parkovogo mistectva miscevogo znachennya v Ukrayini Roztashovanij u misti Sumi v kinci vulici Volodimirskoyi v rajoni kolishnogo sela Basi Basivskij park50 52 31 pn sh 34 48 48 sh d 50 8755549000277725 pn sh 34 81335640002777865 sh d 50 8755549000277725 34 81335640002777865 Koordinati 50 52 31 pn sh 34 48 48 sh d 50 8755549000277725 pn sh 34 81335640002777865 sh d 50 8755549000277725 34 81335640002777865Krayina UkrayinaRoztashuvannyam Sumi v kinci vul VolodimirskoyiPlosha2 3 gaZasnovano1972 r OperatorPidpriyemstvo Zelenbud Sumska centralna likarnya pologovij budinokBasivskij park Sumska oblast Basivskij park u Vikishovishi Plosha 34 5814 ga Zatverdzhenij yak zapovidnij ob yekt rishennyam oblvikonkomu v 1972 roci Pidporyadkovanij pidpriyemstvu Zelenbud 21 5 ga Sumskij centralnij likarni 3 1 ga ta pologovomu budinku 1 1 ga Barhat AmurskijIstoriyaKatalpa bignoniyepodibna Park bulo stvoreno na pochatku 19 stolitti i zajmav ploshu 30 ga Zakladenij na pochatku 19 stolittya i yavlyayu soboyu skladovu chastinu sadibno parkovogo kompleksu zamiskogo volodinnya druzhini brigadnogo generala pomishici P M Shterichevoyi yakij buv pobudovanij za proektom vidomogo harkivskogo arhitektora O O Palicina Proekt realizovanij jogo uchnem V I Yaroslavskim Mayetok pobudovanij u sho bulo ridkisnim yavishem do seredini 19 stolittya Golovnij budinok ansamblyu poyednuvavsya z asimetrichnim malovnichim planuvannyam vsogo kompleksu sporud Poblizu budinku buv kvitnik i fruktovij sad Sadibnij park buv stvorenij u pejzazhnomu stili z vikoristannyam shtuchnogo landshaftu U nasadzhennyah vikoristovuvalis miscevi porodi U verhnomu parku sho prilyagav do kompleksu sadibnih zabudov buli chitko splanovani osnovni aleyi sho rozhodilis vid osnovnogo budinku Pri osnovi verhnogo parku bula shtuchna vodojma stav oblyamovanij po perimetru grupami derev verbi Aleyi buli vimosheni cegloyu sadiba ogorodzhena gratami U pivdennij chastini nizhnogo parku blizko stavu buv oglyadovij majdanchik V sadu stoyav budinochok na kam yanih stovpah altanka Poblizu golovnogo budinku buv fontan Buzok zvichajnijSuchasnij stanPark zajmaye chastinu zaplavi richki Psel i rivninnu ta shilovu chastinu nadzaplavnoyi terasi na yiyi livoberezhzhi Sporudi parku ne dozhili do nashih dniv Zberezhenij palac pam yatka arhitekturi zaznav chislennih zmin pozhezh restavracij kapitalnih remontiv Podekudi zalishilis slidi vid vimoshenih cegloyu dorizhok vzdovzh alej zalishki nediyuchogo fontanu majdanchikiv tosho Stari pershopochatkovi derevni nasadzhennya u bilshosti svoyij ne dozhili do nashih dniv Znachna chastina starih derev bula znishena uraganom 1957 roku Iz starih derev dovgozhiteliv zbereglisya odinoki sosna zvichajna ta klen gostrolistij a v shidnij chastini parku na plakornij dilyanci viddaleno stoyat odin vid odnogo 20 mogutnih derev duba zvichajnogo yakim vzhe ponad 100 rokiv FloraU skladi derevnih nasadzhen ninishnogo Basivskogo parku poshireni miscevi porodi ta deyaki ekzoti Okrim duba zvichajnogo klena gostrolistogo ta sosni zvichajnoyi tut rostut v yaz gladkij v yaz girskij bereza borodavchasta verba bila vilha klejka gorobina zvichajna yasen zvichajnij lipa sercelista yablunya domashnya klen polovij topoli chorna bila ta osika klen yasenolistij Iz vidiv ne miscevogo pohodzhennya tut znajshli pristanishe topolya balzamichna rodom z Pivnichnoyi Ameriki lipa shirokolista poshirena v Zakarpatti Prikarpatti Opilli Volinskomu i Zahidnomu lisostepu barhat amurskij batkivshinoyu yakogo ye Dalekij Shid Yaponiya ta Kitaj pivnichnoamerikanski vidi gorih sirij katalpa bignoniyepodibna yalina kolyucha tuya zahidna rodom zi shidnoyi chastini Pivnichnoyi Ameriki vihidec iz Sibiru karagana derev yanista iz Centralnoyi Yevropi modrina yevropejska iz Balkan buzok zvichajnij iz Greciyi girkokashtan zvichajnij Na teritoriyi parku rostut takozh chagarniki Vsogo na teritoriyi parku nini zrostaye 32 vidi derev i chagarnikiv Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Basivskij parkPrimitkiPrirodozapovidnij fond URSR Kiyiv Urozhaj 1986 s 224 Stan prirodnogo seredovisha ta problemi jogo ohoroni na Sumshini K K Karpenko golov redaktor M M Knish ta in Sumi Dzherelo 1999 s 73 74