Ярославський Василь Іванович

Василь Іванович Ярославський (бл. 1780—1860-і) — український архітектор, землемір.

Ярославський Василь Іванович
Народився	1780 Тростянець, Україна
Помер	1860-і Суми, Харківська губернія
Діяльність	архітектор
Вчителі	Палицин Олександр Олександрович
Нагороди	Колезький реєстратор (з 28.04.1798) Губернський секретар )з 31.12.1802) Колезький асесор (з 28.07.1822) Надвірний радник (з 14.09.1825)
Розробив хори для церкви Г. Р. Шидловського у с. Пархомівка; Спроектував двоповерховий поміщицький будинок В. М. Донець-Захаржевського у с. Бугаївка; Керував будівництвом бесідки для купця М.Мєдвєдьєва у Сумах. З 16 лютого 1806 р. по 04 травня 1808 р. — помічник столоначальника Державного Адміралтейського департаменту Російської імперії. Отримавши атестат з архітектури від професора Академії мистецтв Захарова, з квітня 1808 р. по 1816 р. працював херсонським губернським архітектором, з осені 1811 р. по осінь 1817 р. — також і херсонським губернським землеміром. На посаді губернського архітектора склав велику кількість проектів і кошторисів на спорудження і ремонт об’єктів цивільного будівництва у Херсонській губернії: державних установ, поштових станцій, медичних закладів, гімназій, в’язниць, ринків, провіантських магазинів, доріг, мостів, гатей та ін. Серед землемірних робіт: опис державних риболовель Херсонського повіту (1812—1813), складання плану м. Херсон з приміськими хуторами (1814—1815), карти Херсонської губернії (1816). Протягом 1814—1816 рр. як землемір і архітектор брав активну участь у переселенні селян з білоруських губерній на територію Херсонського повіту і заснування ними населених пунктів Засілля, Маліївка, Снігурівка, Явкине (т. зв. «водворіння бобилецьких селян»): складав плани земель, типові кошториси на будівництво мазанок і кам'яниць з сіньми і комірчинами, дерев'яних молитовних домів на кам’яних фундаментах з дзвіницями, а також наглядав за будівництвом. Не був погоджений проект пам'ятника лікарю Д. Говарду (1817), який споруджено за проектом В. Стасова під керівництвом землеміра Гречини. У 1817—1821 рр. — радник Херсонської казенної палати. У 1820—1830-х роках Ярославський займав посади радника Таврійського, а згодом Тульського губернських правлінь. Після виходу у відставку оселився у Сумах на Слобожанщині, де і прожив решту життя. Тоді ж написав спогади під назвою «Таємна сповідь про моє життя і справи і про осіб, з якими я мав зв’язки і відносини», які є цінним історичним джерелом. Одружений не був. Двоє позашлюбних дітей померли у ранньому віці. Джерела та література О.Десятниченко — «Паліцинськими стежками», видавництво «Водний спектр Джі Ем Пі», Харків, 2018. . Архів оригіналу за 5 грудня 2013. Процитовано 15 червня 2012. Коник Ю.О. Діяльність Василя Івановича Ярославського як херсонського губернського архітектора (1808-1816) // Наукові записки / Херсонський краєзнавчий музей. – Херсон: Айлант, 2007. – С. 160-171. Тимофієнко В. І., Єрошев В. Ю. Українська садибна архітектура другої половини XVIII — першої третини ХІХ століття. — К. : НДІТІАМ, 1993. — 44 с. : іл. Ярославский В.И. Записки // Киевская старина: Ежемесячный исторический журнал. – К.: Типография Императорского Университета Св. Владимира Акц. Общ. Н.Т.Корчак-Новицкого, 1887. – Год 6-й. – Том ХІХ. – № 9. – С. 109-152; № 10. – С. 289—330; № 11. – С. 506—528.