Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Прісноводні заболочені ліси басейну Чаопхраї (ідентифікатор WWF: IM0107) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований в Таїланді.
 Річка Чаопхрая у місці злиття [en] та [en] | |
| Екозона | Індомалайя |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | IM0107 |
| Межі | Сухі ліси Центрального Індокитаю Рівнинні вологі листяні ліси басейну Чаопхраї Індокитайські мангри |
| Площа, км² | 38 858 |
| Країни | Таїланд |
| Охороняється | 290 км² (1 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон прісноводних заболочених лісів басейну Чаопхраї охоплює більшу частину [ru], розташованої в Центральному Таїланді. Через територію регіону протікає Чаопхрая — найбільша річка Таїланду. Вона утворюється при злитті річок [en] та [en] поблизу міста Накхонсаван, після чого тече на південь, де впадає у [en], північну частину Сіамської затоки. Головними притоками Чаопхраї є [en] (ліва) та [en] (права). В провінції [en] від головного русла річки відгалужується [en], яка протікає паралельно Чаопхраї і впадає в Сіамську затоку західніше. Територія екорегіону охоплює, окрім басейну Чаопхраї, також нижню частину басейнів річок [en] та [en].
Протяжність екорегіону з півночі на південь становить приблизно 400 км. Протяжність заплави Чаопхраї із заходу на схід у найширшому місці становить приблизно 180 км, що вказує на розміри річки та на її екологічну значущість.
Територію екорегіону можна умовно розділити на дві частини. Нижня частина Менамської рівнини, яка простягається на північ до провінції [en], лежить на висоті приблизно 2 м над рівнем моря. Основу її складають четвертинні алювіальні відклади глибиною 15-30 м, що перекривають м'які [en]. Глини накопичувалися на цій території, коли вона була величезною затокою Південнокитайського моря, приблизно 5000-6000 років тому, коли рівень моря був приблизно на 2 м вищий, ніж зараз. Верхня частина Менамської рівнини охоплює нижні долини річок Пінг та Нан і лежить на висоті понад 20 м над рівнем моря. Ця територія ніколи не зазнавала значних припливних повеней.
На захід та схід від Менамської рівнини розташований екорегіон рівнинних вологих листяних лісів басейну Чаопхраї, на північ — екорегіон сухих лісів Центрального Індокитаю. Південніше, у дельті Чаопхраї, поширені індокитайські мангри.
Клімат
В межах екорегіону домінує саванний клімат (Aw за класифікацією кліматів Кеппена). Середньорічна кількість опадів тут становить близько 1400 мм, більшість з яких випадає в період з травня по жовтень, коли дмуть південно-західні мусони. Середня максимальна температура в екорегіоні становить 33 °C, а середня мінімальна температура — 24 °C.
Флора
Природний рослинний покрив екорегіону був майже повністю знищений, подібно до того, як це відбулося в інших алювіальних заплавах Азії. Наразі науковці можуть лише здогадуватися про початковий ландшафт регіону та про його дику природу. Вважається, що у міру накопичення алювіальних відкладів солонуватоводні болота замінювалися на прісноводні водно-болотні рослинні угруповання, де великі ділянки відкритої води чергувалися з постійно або сезонно [en], що росли на підвищеннях уздовж берегів річок. У затоплюваних лісах переважали смоляні дерева (Dipterocarpus alatus), а на постійно заболочених ділянках у низинах — зарості панданів (Pandanus spp.), рогозу (Typha spp.), очерету (Phragmites spp.) та осоки (Cyperaceae). У нижній частині регіону затоплювані ліси та болота переходили у мангри.
Фауна
Багато диких тварин, які колись населяли заплави регіону, наразі вимерли. До таких видів належать деякі риби, птахи, такі як [en] (Gyps tenuirostris), бенгальські сипи (Gyps bengalensis), індійські журавлі (Grus antigone) і чорночереві змієшийки (Anhinga melanogaster), та ссавці, такі як індійські слони (Elephas maximus indicus), індокитайські тигри (Panthera tigris corbetti) і яванські носороги (Rhinoceros sondaicus). [en] (Rucervus schomburgki), які були ендеміками басейну Чаопхраї, вимерли на початку XX століття. Білоокі попецухи (Pseudochelidon sirintarae), ендемічні ластівки, які гніздилися на піщаних мілинах у північній частині регіону, вже перебували на межі зникнення на момент їх відкриття у 1968 році. З 1977 року цей вид жодного разу не спостерігався і, можливо, він також вимер.
Тим не менш, в екорегіоні продовжує мешкати більше чверті всіх птахів Таїланду, яким загрожує знищення, а також багато рідкісних ссавців, зокрема майже ендемічні таїландські листоноси (Hipposideros halophyllus), золотошиї крилани (Pteropus lylei) і леопольдомиші Ніла (Leopoldamys neilli), та ендемічні вапнякові щури (Niviventer hinpoon). Тут розташовані великі колонії індійських лелек-молюскоїдів (Anastomus oscitans) та інших водоплавних і коловодних птахів. Щороку заплави регіону відвідують індійські лелеки-тантали (Mycteria leucocephala), сірі пелікани (Pelecanus philippensis), сивопері ібіси (Threskiornis melanocephalus) та дуже рідкісні індійські марабу (Leptoptilos dubius). Серед інших рідкісних птахів, що зустрічаються в регіоні, слід відзначити чорного шуліку (Milvus migrans) та зимуючу сіру чайку (Vanellus cinereus) .
Басейн Чаопхраї є домом для півдесятка ендемічних видів різнокрилих та рівнокрилих бабок. Деякі з них, зокрема [pl] та [pl], перебувають під загрозою зникнення.
Збереження
Північна частина екорегіону була заселена та оброблялася протягом тисячоліть. Ця територія входила до королівства Сукхотай (у XII-XV століттях) та до королівства Аюттхая (з середини XIV ст. до середини XVIII ст.). Тим не менш, традиційна мон-кхмерська система сільського господарства була менш інтенсивною, ніж пізніші системи, і дозволяла співіснувати з людьми багатьом диким тваринам.
Хоча [en], розташований на південному заході екорегіону, був великим центром цивілізації ще у V ст. н.е., більша частина Нижньої Менамської рівнини представляла собою малоосвоєні водно-болотні угіддя до 1782 року, коли сіамські королі перенесли свою столицю в Бангкок. На початку XIX століття річки регіону були сполучені каналами, відомими як [en], завдяки яким європейці називали Бангкок "Венецією Сходу". З посиленням інтеграції Сіаму у світову економіку після підписання [en] в 1855 році було створено нові канали, по яким з країни у великих об'ємах почав вивозитися рис. Вільні селяни та торговці активно перетворювали залишки боліт на рисові поля, так що доля мегафауни, зокрема слонів та оленів Шомбургка, була вирішена вже на початку XX століття. Завдяки низці іригаційних проектів, реалізованих у першій половині XX століття, найбільшим з яких став проект будівництва [en], завершений у 1962 році, були запроваджені нові методи рисівництва.
Наразі майже всі водно-болотні угіддя екорегіону осушені або сильно порушені. Тут не залишилося жодної ділянки незайманих прісноводних боліт та затоплюваних лісів. Таким чином, потенціал для створення великих природоохоронних територій в екорегіоні відсутній. Однак незважаючи на це, рисові поля Центрального Таїланду мають велике значення як модифікована форма водно-болотних угідь, яка підтримує існування популяцій зимуючих і осілих коловодних птахів та інших видів. Загрозами для збереження залишків природи регіону є розвиток марикультури (креветок) шляхом закачування солоної води та використання пестицидів для знищення інтродукованих равликів Pomacea canaliculata, які є шкідниками рису.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 03 травня 2024.
- Allen, D.J.; Smith, K.G. & Darwall, W.R.T. (editors)(2008). The status and distribution of freshwater fishes of Indo-Burma. [ 29 July 2016 у Wayback Machine.] IUCN. .
Посилання
- «Chao Phraya freshwater swamp forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Chao Phraya Freshwater Swamp Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prisnovodni zabolocheni lisi basejnu Chaophrayi identifikator WWF IM0107 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij v Tayilandi Prisnovodni zabolocheni lisi basejnu Chaophrayi Richka Chaophraya u misci zlittya en ta en Ekozona Indomalajya Biom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisi Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF IM0107 Mezhi Suhi lisi Centralnogo Indokitayu Rivninni vologi listyani lisi basejnu Chaophrayi Indokitajski mangri Plosha km 38 858 Krayini Tayiland Ohoronyayetsya 290 km 1 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Risovi polya u provinciyi NakhonpathomGeografiyaEkoregion prisnovodnih zabolochenih lisiv basejnu Chaophrayi ohoplyuye bilshu chastinu ru roztashovanoyi v Centralnomu Tayilandi Cherez teritoriyu regionu protikaye Chaophraya najbilsha richka Tayilandu Vona utvoryuyetsya pri zlitti richok en ta en poblizu mista Nakhonsavan pislya chogo teche na pivden de vpadaye u en pivnichnu chastinu Siamskoyi zatoki Golovnimi pritokami Chaophrayi ye en liva ta en prava V provinciyi en vid golovnogo rusla richki vidgaluzhuyetsya en yaka protikaye paralelno Chaophrayi i vpadaye v Siamsku zatoku zahidnishe Teritoriya ekoregionu ohoplyuye okrim basejnu Chaophrayi takozh nizhnyu chastinu basejniv richok en ta en Protyazhnist ekoregionu z pivnochi na pivden stanovit priblizno 400 km Protyazhnist zaplavi Chaophrayi iz zahodu na shid u najshirshomu misci stanovit priblizno 180 km sho vkazuye na rozmiri richki ta na yiyi ekologichnu znachushist Teritoriyu ekoregionu mozhna umovno rozdiliti na dvi chastini Nizhnya chastina Menamskoyi rivnini yaka prostyagayetsya na pivnich do provinciyi en lezhit na visoti priblizno 2 m nad rivnem morya Osnovu yiyi skladayut chetvertinni alyuvialni vidkladi glibinoyu 15 30 m sho perekrivayut m yaki en Glini nakopichuvalisya na cij teritoriyi koli vona bula velicheznoyu zatokoyu Pivdennokitajskogo morya priblizno 5000 6000 rokiv tomu koli riven morya buv priblizno na 2 m vishij nizh zaraz Verhnya chastina Menamskoyi rivnini ohoplyuye nizhni dolini richok Ping ta Nan i lezhit na visoti ponad 20 m nad rivnem morya Cya teritoriya nikoli ne zaznavala znachnih priplivnih povenej Na zahid ta shid vid Menamskoyi rivnini roztashovanij ekoregion rivninnih vologih listyanih lisiv basejnu Chaophrayi na pivnich ekoregion suhih lisiv Centralnogo Indokitayu Pivdennishe u delti Chaophrayi poshireni indokitajski mangri KlimatV mezhah ekoregionu dominuye savannij klimat Aw za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Serednorichna kilkist opadiv tut stanovit blizko 1400 mm bilshist z yakih vipadaye v period z travnya po zhovten koli dmut pivdenno zahidni musoni Serednya maksimalna temperatura v ekoregioni stanovit 33 C a serednya minimalna temperatura 24 C FloraPrirodnij roslinnij pokriv ekoregionu buv majzhe povnistyu znishenij podibno do togo yak ce vidbulosya v inshih alyuvialnih zaplavah Aziyi Narazi naukovci mozhut lishe zdogaduvatisya pro pochatkovij landshaft regionu ta pro jogo diku prirodu Vvazhayetsya sho u miru nakopichennya alyuvialnih vidkladiv solonuvatovodni bolota zaminyuvalisya na prisnovodni vodno bolotni roslinni ugrupovannya de veliki dilyanki vidkritoyi vodi cherguvalisya z postijno abo sezonno en sho rosli na pidvishennyah uzdovzh beregiv richok U zatoplyuvanih lisah perevazhali smolyani dereva Dipterocarpus alatus a na postijno zabolochenih dilyankah u nizinah zarosti pandaniv Pandanus spp rogozu Typha spp ocheretu Phragmites spp ta osoki Cyperaceae U nizhnij chastini regionu zatoplyuvani lisi ta bolota perehodili u mangri FaunaBagato dikih tvarin yaki kolis naselyali zaplavi regionu narazi vimerli Do takih vidiv nalezhat deyaki ribi ptahi taki yak en Gyps tenuirostris bengalski sipi Gyps bengalensis indijski zhuravli Grus antigone i chornocherevi zmiyeshijki Anhinga melanogaster ta ssavci taki yak indijski sloni Elephas maximus indicus indokitajski tigri Panthera tigris corbetti i yavanski nosorogi Rhinoceros sondaicus en Rucervus schomburgki yaki buli endemikami basejnu Chaophrayi vimerli na pochatku XX stolittya Bilooki popecuhi Pseudochelidon sirintarae endemichni lastivki yaki gnizdilisya na pishanih milinah u pivnichnij chastini regionu vzhe perebuvali na mezhi zniknennya na moment yih vidkrittya u 1968 roci Z 1977 roku cej vid zhodnogo razu ne sposterigavsya i mozhlivo vin takozh vimer Tim ne mensh v ekoregioni prodovzhuye meshkati bilshe chverti vsih ptahiv Tayilandu yakim zagrozhuye znishennya a takozh bagato ridkisnih ssavciv zokrema majzhe endemichni tayilandski listonosi Hipposideros halophyllus zolotoshiyi krilani Pteropus lylei i leopoldomishi Nila Leopoldamys neilli ta endemichni vapnyakovi shuri Niviventer hinpoon Tut roztashovani veliki koloniyi indijskih lelek molyuskoyidiv Anastomus oscitans ta inshih vodoplavnih i kolovodnih ptahiv Shoroku zaplavi regionu vidviduyut indijski leleki tantali Mycteria leucocephala siri pelikani Pelecanus philippensis sivoperi ibisi Threskiornis melanocephalus ta duzhe ridkisni indijski marabu Leptoptilos dubius Sered inshih ridkisnih ptahiv sho zustrichayutsya v regioni slid vidznachiti chornogo shuliku Milvus migrans ta zimuyuchu siru chajku Vanellus cinereus Basejn Chaophrayi ye domom dlya pivdesyatka endemichnih vidiv riznokrilih ta rivnokrilih babok Deyaki z nih zokrema pl ta pl perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya ZberezhennyaPivnichna chastina ekoregionu bula zaselena ta obroblyalasya protyagom tisyacholit Cya teritoriya vhodila do korolivstva Sukhotaj u XII XV stolittyah ta do korolivstva Ayutthaya z seredini XIV st do seredini XVIII st Tim ne mensh tradicijna mon khmerska sistema silskogo gospodarstva bula mensh intensivnoyu nizh piznishi sistemi i dozvolyala spivisnuvati z lyudmi bagatom dikim tvarinam Hocha en roztashovanij na pivdennomu zahodi ekoregionu buv velikim centrom civilizaciyi she u V st n e bilsha chastina Nizhnoyi Menamskoyi rivnini predstavlyala soboyu maloosvoyeni vodno bolotni ugiddya do 1782 roku koli siamski koroli perenesli svoyu stolicyu v Bangkok Na pochatku XIX stolittya richki regionu buli spolucheni kanalami vidomimi yak en zavdyaki yakim yevropejci nazivali Bangkok Veneciyeyu Shodu Z posilennyam integraciyi Siamu u svitovu ekonomiku pislya pidpisannya en v 1855 roci bulo stvoreno novi kanali po yakim z krayini u velikih ob yemah pochav vivozitisya ris Vilni selyani ta torgovci aktivno peretvoryuvali zalishki bolit na risovi polya tak sho dolya megafauni zokrema sloniv ta oleniv Shomburgka bula virishena vzhe na pochatku XX stolittya Zavdyaki nizci irigacijnih proektiv realizovanih u pershij polovini XX stolittya najbilshim z yakih stav proekt budivnictva en zavershenij u 1962 roci buli zaprovadzheni novi metodi risivnictva Narazi majzhe vsi vodno bolotni ugiddya ekoregionu osusheni abo silno porusheni Tut ne zalishilosya zhodnoyi dilyanki nezajmanih prisnovodnih bolit ta zatoplyuvanih lisiv Takim chinom potencial dlya stvorennya velikih prirodoohoronnih teritorij v ekoregioni vidsutnij Odnak nezvazhayuchi na ce risovi polya Centralnogo Tayilandu mayut velike znachennya yak modifikovana forma vodno bolotnih ugid yaka pidtrimuye isnuvannya populyacij zimuyuchih i osilih kolovodnih ptahiv ta inshih vidiv Zagrozami dlya zberezhennya zalishkiv prirodi regionu ye rozvitok marikulturi krevetok shlyahom zakachuvannya solonoyi vodi ta vikoristannya pesticidiv dlya znishennya introdukovanih ravlikiv Pomacea canaliculata yaki ye shkidnikami risu PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 03 travnya 2024 Allen D J Smith K G amp Darwall W R T editors 2008 The status and distribution of freshwater fishes of Indo Burma 29 July 2016 u Wayback Machine IUCN ISBN 978 2 8317 1424 0 Posilannya Chao Phraya freshwater swamp forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Chao Phraya Freshwater Swamp Forests One Earth