Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Журавель індійський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Grus antigone Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||
 Мапа поширення виду | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Журавель індійський, або антігона (Grus antigone) — вид птахів, найбільший представник родини журавлевих. Мешкає на півдні Азії — головним чином в Індії, а також в країнах Індокитаю. Зустрічається також в Австралії. Загальна чисельність становить 15,5-20 тис. птахів, у цілому стабільна. Знаходиться під охороною міжнародних і національних законодавств.
Опис
Найбільший журавель, його зріст в середньому становить 176 см, вага 6,35 кг, а розмах крил 240 см. Оперення блакитно-сіре. На голові і верхній частині шиї пір'я майже відсутнє. На тім'ї шкіра гладенька і має блідий зеленуватий відтінок. Інша частина голови і верхня частина шиї покрита грубою, яскравою оранжево-червоною шкірою. Горло і шия покриті жорсткими довгими волосяними щетинками. В районі вух є невеликі цятки блідо-сірого пір'я. Дзьоб досить довгий, блідо-зелений. Ноги червонуваті. Статевий диморфізм (видимі відмінності між самцями і самками) не виражений, хоча в парі самці виглядають дещо більшими. У молодих птахів голова покрита світло-коричневими пір'ям, а цятка сірого пір'я в районі вух виражено слабо або непомітно.
Розрізняють три підвиди індійських журавлів, що розрізняються морфологічними особливостями:
- G. a. antigone — найвищий підвид. Відрізняється наявністю комірця білого пір'я на шиї і білими маховими перами;
- G. a. sharpii — дещо темніший підвид. Оперення монотонне;
- G. a. gilli — австралійський підвид.
Крім того, також відомий один вимерлий підвид цього птаха:
- † G. a. luzonica — філіппінський підвид.
Поширення
Поширений в Південній і Південно-Східній Азії: на рівнинах півночі, північного заходу і заходу Індії, в тераях Непалу, в країнах Індокитаю — М'янмі, В'єтнамі та Камбоджі. Невеликі групи журавлів відзначені в Пакистані. У китайській провінції Юньнань і Лаосі популяція індійський журавлів або повністю зникла, або знаходиться на межі зникнення. Також із середини XX століття не реєструються випадки перебування птахів в Таїланді. У 1967 році новий підвид G.a.gilli був виявлений і зареєстрований на північному сході Австралії. Вважають, що раніше індійський журавель жив і на Філіппінах, де знаходять останки окремого підвиду G. a. luzonica, в даний час вимерлого.
Мешкає в широкому спектрі природних умов, проте необхідною умовою є наявність заболочених місць. Підвид G. a. antigone легко адаптується до присутності людини в густонаселених районах і гніздиться навіть на невеликих зволожених ділянках, якщо їх сильно не турбувати. Їх також можна зустріти на більш високих відкритих ландшафтах, порослих високою травою і чагарниками, а також на полях під паром і інших сільськогосподарських угіддях. Підвид G.a.sharpii менш толерантний до людини і повністю залежить від наявності природних заболочених земель в будь-який час року. Австралійський підвид G.a.gilli гніздиться під час місцевого сезону дощів, а в інший час року годується в більш високих районах — лугах і засіяних полях.
Розмноження
Статева зрілість молодих птахів наступає на другому-третьому році життя. Моногамія, пари зберігаються протягом життя.
Сезон розмноження варіює залежно від кліматичних умов, але в цілому прив'язаний до сезону дощів. Завдяки осілого способу життя репродуктивність індійських журавлів вважається вище, ніж у інших видів. У Індостані розмноження відбувається в основному в липні-жовтні, після закінчення мусонних дощів, хоча може тривати і протягом року за винятком травня-червня. В Індокитаї, де мешкає G.a.sharpii, сезон розмноження прив'язаний до мусонів південно-східній Азії. В Австралії журавлі гніздяться в січні-липні.
Як і в інших видів журавлів, пара, що об'єдналася, відзначає своє з'єднання спільним характерним співом, яке зазвичай видається із закинутою головою і піднятим вертикально вгору дзьобом і являє собою низку складних протяжних мелодійних звуків. При цьому самець завжди стає на крило, а самка тримає їх складеними. Першою починає кричати самка і на кожен вигук самця відповідає два рази. Залицяння супроводжується характерними журавлиними танцями, які можуть включати в себе підстрибування, перебігання, ляскання крилами, підкидання пучків трави і нахили.
Гніздо влаштовується як в лісових, так і на відкритих трав'янистих ландшафтах, посеред постійних або сезонних мілководних боліт з хорошим оглядом, на берегах ставків, уздовж каналів й іригаційних канав і на рисових полях. На відміну від інших видів журавлів індійський журавель може побудувати гніздо в рідколіссі або на лузі, але за наявності болотистої, частково зануреної у воду, рослинності. Гніздо являє собою велику безформну купу різної доступної рослинності і може значно відрізнятися за розміром, але в середньому має близько 3 м в діаметрі в основі і близько 1 м в діаметрі на вершині.
Самка відкладає 1-3 (найчастіше 2) світлих ніжно-кремових яйця з блідими цятками. Інтервал між яйцями становить приблизно 48 годин так, що кожне наступне пташеня вилуплюється пізніше і об'єктивно стає слабкішим у порівнянні зі своїми старшими побратимами. Інкубаційний період триває 31-34 дня; обоє батьків беруть участь у висиджуванні, хоча більшу частину часу проводить в гнізді самка, а основна функція по охороні гнізда лягає на самця. Пташенята стають на крило через 50-65 днів. Як правило, виживає тільки старше пташеня, так як має більше переваг, слідуючи за батьками в пошуках їжі.
Живлення
Журавлі всеїдні — поїдають як рослинну, так і тваринну їжу: пагони, кореневища і цибулини водних і навколо водних рослин; земляні горіхи арахіс, зерно, земноводних (в основному жаб), ящірок, змій, комах (зокрема коників), молюсків. Іноді живляться прісноводної рибою різних розмірів. Є повідомлення про поїдання яєць інших птахів, таких як чорний крижень (Anas poecilorhyncha), мала горлиця (Streptopelia senegalensis) і китайська горлиця (Streptopelia chinensis).
Загрози і охорона
Раніше індійський журавель був більш поширений і численні, але за останні роки в зв'язку з деградацією земель, придатних для гніздування, і збільшенням чисельності населення його популяція скоротилася. Однак у зв'язку з хорошою адаптацією цього виду до різних кліматичних умов (особливо підвиду G.a.antigone) і особливим заступництвом місцевого населення його чисельність в ряді регіонів залишається стабільною. Проте, основними факторами ризику цього виду називаються осушення боліт, освоєння земель під сільське господарство, забруднення навколишнього середовища, використання пестицидів і зростаюча щільність населення.
Птах включена в список Міжнародної Червоної книги, як уразливий вид.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, H. B. 1969. First record of the Sarus Crane in Australia. The Emu 69:49-52.
- Johnsgard, P. A. 1983. Cranes of the World. Indiana University Press, Bloomington, Indiana. 257 pp.
- Walkinshaw, L. H. 1973.
Посилання
- Archibald GW, Sundar KSG, Barzen J. 2003. A review of three species of Sarus Crane Grus antigone. J. of Ecological Soc. 16:5-15.
- Johnsgard PA. 1983. Cranes of the world. Bloomington: Indiana University Press.
- IUCN/SSC: Обзор состояния и план по охране журавлей [ 23 квітня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhuravel indijskij Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Zhuravlepodibni Gruiformes Rodina Zhuravlevi Gruidae Rid Zhuravel Grus Vid Zhuravel indijskij Binomialna nazva Grus antigone Linnaeus 1758 Mapa poshirennya vidu Posilannya Vikishovishe Grus antigone Vikividi Grus antigone EOL 45510671 NCBI 2717063 Fossilworks 368178 Zhuravel indijskij abo antigona Grus antigone vid ptahiv najbilshij predstavnik rodini zhuravlevih Meshkaye na pivdni Aziyi golovnim chinom v Indiyi a takozh v krayinah Indokitayu Zustrichayetsya takozh v Avstraliyi Zagalna chiselnist stanovit 15 5 20 tis ptahiv u cilomu stabilna Znahoditsya pid ohoronoyu mizhnarodnih i nacionalnih zakonodavstv OpisNajbilshij zhuravel jogo zrist v serednomu stanovit 176 sm vaga 6 35 kg a rozmah kril 240 sm Operennya blakitno sire Na golovi i verhnij chastini shiyi pir ya majzhe vidsutnye Na tim yi shkira gladenka i maye blidij zelenuvatij vidtinok Insha chastina golovi i verhnya chastina shiyi pokrita gruboyu yaskravoyu oranzhevo chervonoyu shkiroyu Gorlo i shiya pokriti zhorstkimi dovgimi volosyanimi shetinkami V rajoni vuh ye neveliki cyatki blido sirogo pir ya Dzob dosit dovgij blido zelenij Nogi chervonuvati Statevij dimorfizm vidimi vidminnosti mizh samcyami i samkami ne virazhenij hocha v pari samci viglyadayut desho bilshimi U molodih ptahiv golova pokrita svitlo korichnevimi pir yam a cyatka sirogo pir ya v rajoni vuh virazheno slabo abo nepomitno Rozriznyayut tri pidvidi indijskih zhuravliv sho rozriznyayutsya morfologichnimi osoblivostyami G a antigone najvishij pidvid Vidriznyayetsya nayavnistyu komircya bilogo pir ya na shiyi i bilimi mahovimi perami G a sharpii desho temnishij pidvid Operennya monotonne G a gilli avstralijskij pidvid Krim togo takozh vidomij odin vimerlij pidvid cogo ptaha G a luzonica filippinskij pidvid PoshirennyaPoshirenij v Pivdennij i Pivdenno Shidnij Aziyi na rivninah pivnochi pivnichnogo zahodu i zahodu Indiyi v terayah Nepalu v krayinah Indokitayu M yanmi V yetnami ta Kambodzhi Neveliki grupi zhuravliv vidznacheni v Pakistani U kitajskij provinciyi Yunnan i Laosi populyaciya indijskij zhuravliv abo povnistyu znikla abo znahoditsya na mezhi zniknennya Takozh iz seredini XX stolittya ne reyestruyutsya vipadki perebuvannya ptahiv v Tayilandi U 1967 roci novij pidvid G a gilli buv viyavlenij i zareyestrovanij na pivnichnomu shodi Avstraliyi Vvazhayut sho ranishe indijskij zhuravel zhiv i na Filippinah de znahodyat ostanki okremogo pidvidu G a luzonica v danij chas vimerlogo Meshkaye v shirokomu spektri prirodnih umov prote neobhidnoyu umovoyu ye nayavnist zabolochenih misc Pidvid G a antigone legko adaptuyetsya do prisutnosti lyudini v gustonaselenih rajonah i gnizditsya navit na nevelikih zvolozhenih dilyankah yaksho yih silno ne turbuvati Yih takozh mozhna zustriti na bilsh visokih vidkritih landshaftah poroslih visokoyu travoyu i chagarnikami a takozh na polyah pid parom i inshih silskogospodarskih ugiddyah Pidvid G a sharpii mensh tolerantnij do lyudini i povnistyu zalezhit vid nayavnosti prirodnih zabolochenih zemel v bud yakij chas roku Avstralijskij pidvid G a gilli gnizditsya pid chas miscevogo sezonu doshiv a v inshij chas roku goduyetsya v bilsh visokih rajonah lugah i zasiyanih polyah Rozmnozhennya Grus antigone U poloti Stateva zrilist molodih ptahiv nastupaye na drugomu tretomu roci zhittya Monogamiya pari zberigayutsya protyagom zhittya Sezon rozmnozhennya variyuye zalezhno vid klimatichnih umov ale v cilomu priv yazanij do sezonu doshiv Zavdyaki osilogo sposobu zhittya reproduktivnist indijskih zhuravliv vvazhayetsya vishe nizh u inshih vidiv U Indostani rozmnozhennya vidbuvayetsya v osnovnomu v lipni zhovtni pislya zakinchennya musonnih doshiv hocha mozhe trivati i protyagom roku za vinyatkom travnya chervnya V Indokitayi de meshkaye G a sharpii sezon rozmnozhennya priv yazanij do musoniv pivdenno shidnij Aziyi V Avstraliyi zhuravli gnizdyatsya v sichni lipni Yak i v inshih vidiv zhuravliv para sho ob yednalasya vidznachaye svoye z yednannya spilnim harakternim spivom yake zazvichaj vidayetsya iz zakinutoyu golovoyu i pidnyatim vertikalno vgoru dzobom i yavlyaye soboyu nizku skladnih protyazhnih melodijnih zvukiv Pri comu samec zavzhdi staye na krilo a samka trimaye yih skladenimi Pershoyu pochinaye krichati samka i na kozhen viguk samcya vidpovidaye dva razi Zalicyannya suprovodzhuyetsya harakternimi zhuravlinimi tancyami yaki mozhut vklyuchati v sebe pidstribuvannya perebigannya lyaskannya krilami pidkidannya puchkiv travi i nahili Gnizdo vlashtovuyetsya yak v lisovih tak i na vidkritih trav yanistih landshaftah posered postijnih abo sezonnih milkovodnih bolit z horoshim oglyadom na beregah stavkiv uzdovzh kanaliv j irigacijnih kanav i na risovih polyah Na vidminu vid inshih vidiv zhuravliv indijskij zhuravel mozhe pobuduvati gnizdo v ridkolissi abo na luzi ale za nayavnosti bolotistoyi chastkovo zanurenoyi u vodu roslinnosti Gnizdo yavlyaye soboyu veliku bezformnu kupu riznoyi dostupnoyi roslinnosti i mozhe znachno vidriznyatisya za rozmirom ale v serednomu maye blizko 3 m v diametri v osnovi i blizko 1 m v diametri na vershini Samka vidkladaye 1 3 najchastishe 2 svitlih nizhno kremovih yajcya z blidimi cyatkami Interval mizh yajcyami stanovit priblizno 48 godin tak sho kozhne nastupne ptashenya viluplyuyetsya piznishe i ob yektivno staye slabkishim u porivnyanni zi svoyimi starshimi pobratimami Inkubacijnij period trivaye 31 34 dnya oboye batkiv berut uchast u visidzhuvanni hocha bilshu chastinu chasu provodit v gnizdi samka a osnovna funkciya po ohoroni gnizda lyagaye na samcya Ptashenyata stayut na krilo cherez 50 65 dniv Yak pravilo vizhivaye tilki starshe ptashenya tak yak maye bilshe perevag sliduyuchi za batkami v poshukah yizhi ZhivlennyaZhuravli vseyidni poyidayut yak roslinnu tak i tvarinnu yizhu pagoni korenevisha i cibulini vodnih i navkolo vodnih roslin zemlyani gorihi arahis zerno zemnovodnih v osnovnomu zhab yashirok zmij komah zokrema konikiv molyuskiv Inodi zhivlyatsya prisnovodnoyi riboyu riznih rozmiriv Ye povidomlennya pro poyidannya yayec inshih ptahiv takih yak chornij krizhen Anas poecilorhyncha mala gorlicya Streptopelia senegalensis i kitajska gorlicya Streptopelia chinensis Zagrozi i ohoronaRanishe indijskij zhuravel buv bilsh poshirenij i chislenni ale za ostanni roki v zv yazku z degradaciyeyu zemel pridatnih dlya gnizduvannya i zbilshennyam chiselnosti naselennya jogo populyaciya skorotilasya Odnak u zv yazku z horoshoyu adaptaciyeyu cogo vidu do riznih klimatichnih umov osoblivo pidvidu G a antigone i osoblivim zastupnictvom miscevogo naselennya jogo chiselnist v ryadi regioniv zalishayetsya stabilnoyu Prote osnovnimi faktorami riziku cogo vidu nazivayutsya osushennya bolit osvoyennya zemel pid silske gospodarstvo zabrudnennya navkolishnogo seredovisha vikoristannya pesticidiv i zrostayucha shilnist naselennya Ptah vklyuchena v spisok Mizhnarodnoyi Chervonoyi knigi yak urazlivij vid Primitki Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill H B 1969 First record of the Sarus Crane in Australia The Emu 69 49 52 Johnsgard P A 1983 Cranes of the World Indiana University Press Bloomington Indiana 257 pp Walkinshaw L H 1973 Posilannya Archibald GW Sundar KSG Barzen J 2003 A review of three species of Sarus Crane Grus antigone J of Ecological Soc 16 5 15 Johnsgard PA 1983 Cranes of the world Bloomington Indiana University Press IUCN SSC Obzor sostoyaniya i plan po ohrane zhuravlej 23 kvitnya 2007 u Wayback Machine